Конституційний суд скасував норму про окремий прийом українських дітей до шкіл
У середу (17 грудня) Конституційний суд ухвалив рішення про скасування правової норми, яка дозволяла проводити окремий набір дітей з України до початкових шкіл. Суд підтримав позицію групи сенаторів, які вказували на те, що така практика має дискримінаційний характер і може сприяти сегрегації.
На думку суду, відмінні умови зарахування для дітей-біженців, які належать до особливо вразливої категорії, створювали перешкоди для їхнього рівного доступу до освіти.
Міністр освіти Роберт Плага заявив, що рівність у доступі до навчання є базовим принципом, порушення якого є неприпустимим, і позитивно оцінив рішення суду.
Суд також дійшов висновку, що окремі записи не забезпечують досягнення мети, задекларованої законодавцями, а саме — рівномірного розподілу українських учнів між школами. Натомість існує ризик зосередження дітей з України в окремих навчальних закладах, що фактично означає етнічну сегрегацію.
У своєму рішенні суд наголосив, що навіть якщо така система частково зменшує навантаження на окремі школи, вона не є ефективним інструментом для планового та збалансованого розміщення учнів у межах однієї громади.
Згідно зі скасованою нормою, директори початкових шкіл за погодженням із місцевою владою могли визначати спеціальний період прийому до школи виключно для іноземців із тимчасовим захистом — з початку червня до середини липня. Водночас загальний запис для інших дітей традиційно проходив навесні, і в багатьох містах школи швидко досягали максимальної наповненості. Починаючи з поточного навчального року, строки запису були змінені: тепер він відбувається з середини січня до середини лютого відповідно до змін у шкільному законодавстві.
Сенатори критикували як зміст, так і спосіб ухвалення змін
Ініціаторкою спірної поправки в нижній палаті парламенту стала депутатка Рената Зайчкова (ODS). Автори змін аргументували їх необхідність кращою інтеграцією іноземних дітей та рівномірним розподілом учнів між школами. Однак сенатори заявили, що поправку було ухвалено без належного фахового обговорення та без опори на аналітичні дані, фактично як додаток до іншого закону.
У зверненні до суду вони наголошували, що заходи, які можуть призводити до подальшої сегрегації у сфері освіти, суперечать як сучасним педагогічним підходам, так і конституційним гарантіям захисту прав дитини. Від імені сенаторської групи позицію представляли Ян Груліх та Їржі Ружичка (TOP 09).
Міністерство освіти також висловлювало сумніви щодо доцільності спеціальних записів, вказуючи, що вони ставлять у нерівне становище дітей з тимчасовим захистом порівняно з іншими іноземцями, які вступають до шкіл на загальних підставах. Крім того, така система затягувала процес визначення кількості першокласників, оскільки остаточні рішення ухвалювалися лише влітку. Попри це, деякі школи, зокрема в Празі, скористалися цією можливістю.
Конституційний суд визнав, що подібний підхід міг бути виправданим у 2022 році, коли Чехія зіткнулася з різким напливом біженців після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте з часом ситуація стабілізувалася, і потреба в такому винятковому механізмі зникла.
