Прага/ Prague
Давно хотіла відвідати Прагу. Я не їхала з туристичною групою, просто прибула на 7 годин до чеської столиці у справах. Опинилася одна у незнайомому місті, нічого не знаючи, чеською мовою не володію. На екскурсії у мене грошей не було. Мапа, GPS-навігатор – були відсутні. Але це не завадило мені побачити місто тисячі шпилів. Я сама собі гід. Тому, просто навмання почала блукати Старим Містом.
Перше, що я побачила ПОРОХОВІ ВОРОТА (1475) — древню браму міста ста веж. Там колись зберігали порох. Трохи далі я знайшла КОСТЕЛ СВ. ЯКУБА. Вечорами там проходять концерти органної музики. У 1993р. 8 квадратних кілометрів історичного центру Праги було занесено до переліку світової культурної спадщини єдиним об’єктом. Дещо, відійшовши, я опинилася на Староміській площі. СТАРОМЄСТСЬКА ПЛОЩА –центральна площа з будинками різних епох. На ній зосереджена найбільша концентрація історичних памяток, музеїв, театрів, ресторанів, крамниць. У VIII- XVII ст. на цій території була велика ринкова площа. Вона була свідком багатьох важливих подій і страт людей. Яскрава будівля XVIII ст. палац Кінських (Національна галерея Праги). На початку XX ст., це була гімназія, яку відвідував Франц Кафка, а на першому поверсі був галантерейний магазин його батька.
СТАРОМЄСТСЬКА РАТУША. Після об’єднань в 1784р. селищ Старе Мєсто, Нове Мєсто, Мала Страна, Градчани, Вишеград, Празький Град в єдине місто Прага там знаходилась празька муніципальна рада. На вежу Ратуші можна піднятися і оглянути Старе Мєсто з 50-ти метрової висоти. Вхід — ticket (250 kc). Це для мене дорого, тому я милуюсь краєвидами не зверху, а знизу.
ПРАЗЬКІ КУРАНТИ (Orloj) - найстаріший працюючий астрономічний годинник у світі. На жаль, в серпні, Куранти були закриті на ремонт. Я не змогла побачити ні їх, ні вихід фігур-апостолів. Над площею височіють готичні шпилі ХРАМУ ДІВИ МАРІЇ ПЕРЕД ТИНОМ ( ТИНСЬКА ЦЕРКВА). Храм побудований в XIV ст. Дві його вежі символізують чоловіче і жіноче начало. У церкві похований астроном Тихо Браге, який відкрив понад 700 зірок і будову Сонячної системи. Всередині за людьми стежить суворий охоронець, щоб ніхто нічого не фотографував і не знімав відео. Але ховаючись за колонами, присідаючи за лавками, я назнімкувала кілька фрагментів.
У такій сповідальні я б могла розповісти всі свої гріхи.
Далі через натовпи численних туристів прямую до Карлового моста. Слід пройти величезну кількість різноманітних крамниць з сувенірами, маріонетками. Взагалі найкраще відвідувати це місто в будні зранку, щоб не потрапити в черги з людських заторів. У вихідні дні центр Старого Мєста по відвідуваності нагадує Калинівський ринок 90-х років. Головне не загубитися у натовпі і вистояти довжелезні черги до бажаних туристичних об’єктів.
КАРЛІВ МІСТ — найголовніша визначна пам’ятка Праги. Його побудував його у 1357р. імператор Карл IV. Дату і хвилину закладки першого каменя ретельно прорахували астрологи, щоб міст служив на віки. На честь імператора і назвали.
Прямую через міст, на лівий берег річки Влтави. Там топаю старовинними вуличками вверх і вверх до Празького Граду. Нарешті вийшла на величезний пагорб і перед моїми очима відкривається шикарна панорама на Прагу.
ПРАЗЬКИЙ ГРАД — цілий комплекс з палаців, храмів, картинних галерей, музеїв. Пам’ятка архітектури ЮНЕСКО. О 12 год дня біля центрального входу можна побачити зміну королівської варти. Вхід безкоштовний.
Величний кафедральний СОБОР СВ.ВІТА, ВАЦЛАВА І ВОЙТЕХА – головний католицький храм Чехії, резиденція Празького архієпископа. У цьому Соборі коронували чеських королів. Тут поховані архієпископи Праги і особи королівської крові. Цей Собор вражає своїми розмірами і захоплює дух. Шпилі храму впираються в небо. Їх висота 82 метри. Собор Св.Віта не влазить в об’єктив, щоб його сфотографувати людям доводиться прилягти на землю. Будівництво храму тривало 6 століть і було завершене в 1929р. Вхід – вільний. За квитками можна пройти ближче до вівтаря до всіх 21 капел, усипальниці королів. 28 монументальних колон підтримують готичне склепіння храму. Готичні вітражні вікна і мозаїки — вишукані творіння знаменитого чеського художника Альфонса Мухи.
Мені сподобалась скульптура «Piss» — два чоловіки фонтанують на карту Чехії. Біля них є номер телефону, якщо відправити SMS на нього, то вони це повідомлення напишуть…( вул. Cihelna 635).
Одразу біля них знаходиться МУЗЕЙ ФРАНЦА КАФКИ.
Зовсім випадково знайшла пивну Швейка. Свого часу, з таким захопленням читала роман про цього кумедного вояка, як він заходив у пивні Праги. Аж невіриться, що знайшла його. Щоправда, у чеській столиці кілька пивних Швейка, і всі вони стверджують, що саме там полюбляв сидіти письменник Ярослав Гашек. Неподалік знаходиться найвужча вуличка у світі. Ще одна розвага для туристів.
Я ходила пішки весь день. Щонайменше десь 10 кл пішки, ноги відпадають, стомлена, але задоволена. Тому, топаю знову пішки з лівого берега Влтави на правий, проходжу знову весь гамірний центр на вокзал Масарікова.
ВИСНОВОК
Тепер можу сказати, що на сьогодніший день:
— Прага –це місто, яке вміє себе продавати.
— Прага – місто, толерантне до ЛГБТ спільноти ( бачила багато гуртів роздягнутих геїв).
— Місто, з відголосками комуністичного минулого. Мешкає велика кількість росіян уже в третьому поколінню, які себе органічно там почувають.
— У Празі багато крамниць, де продають cannabis, у певних продуктах – напоях, чаях, шоколаді,і т.д. Косметику виготовляюють з екстрактом cannabisy.
На жаль, не знайшла єврейський квартал Йозефов, не знайшла кав’ярню «Night & Day»( «У Милосердних») з фільму «Найкраща пропозиція» режисера Джузе́ппе Торнато́ре і ще безліч культових місць. Це мета наступної поїздки. Виявляється, я шукала кав'ярню «Night & Day», а вона вже давно зачинена. І була, вона звичайною, то лише у фільмі її зробили оригінальною з механічними годинниками. Іноді нам треба приїхати за своїми ілюзіями тисячі кілометрів, щоб побачити, як вони розвіюються. Але це все таки краще ніж жити у невідомості. Чеська столиця буквально нашпигована музеями, палацами, галереями. Звісно, 7 годин — то мало. Для того, щоб оглянути у цьому місті всі визначні місця потрібно хоча б 2-3 дні. За весь день, я витратила 60 kc на водичку, і 20 kc пожертвування на храм. Все. Транспортом я не користувалась, їжу не вживала. Кажуть, що потрібні великі кошти для того, щоб мандрувати. Нісенітниця. Щоб побачити щось цікаве в першу чергу треба мати бажання.
P.S. Фото мої власні. Не дуже хорошої якості, знімала на телефон.
0 коментарів