Radko Mokryk: Історія про плагіат в Карловому університеті Праги завершилася. Думаю, дуже важливий кейс і для України, в світлі нашого (анти)плагіатського цирку.
Нагадаю, декілька місяців тому троє докторантів з моєї колишньої кафедри звинуватили професора в плагіаті. Це була бомба – бо пан професор був завкафедри,... більшеІсторія про плагіат в Карловому університеті Праги завершилася. Думаю, дуже важливий кейс і для України, в світлі нашого (анти)плагіатського цирку.
Нагадаю, декілька місяців тому троє докторантів з моєї колишньої кафедри звинуватили професора в плагіаті. Це була бомба – бо пан професор був завкафедри, проректором Карлового університету, максимально публічною особою, часто з’являвся на телебаченні і, загалом, був справді улюбленим серед студентів.
Мова йшла про три тексти з різних років. По суті, звинувачення велися в тому сенсі, що професор використовував джерела з книг одного британського автора оминаючи, власне, саму книгу – тобто, видавав ці джерела за власні.
Факультет скликав етичну комісію та академічний сенат для проговорення.
Професор захищався, що мова йшла про інтерпретацію, що в інших місцях його праць були посилання на британського історика. І взагалі, що такі звинувачення є неетичними.
В процесі розслідування були опубліковані висновки декількох експертів «ззовні», які захищали професора, мовляв, нічого такого не сталося. Це викликало збурення на факультеті, ряд наших викладачів опублікував відкритий лист з тезою, що «ми не можемо вимагати від студентів дотримання правил, якщо самі їх не дотримуємося».
В професора, очевидно, здали нерви. Він подав у відставку і звільнився з усіх посад ще до засідання комісії.
Але етична комісія все рівно зібралася, підключивши закордонних експертів. Вчора видали висновок – так, професор займався плагіатом протягом 20ти років. Не виключено, що окрім вже фактичного звільнення, підніметься питання і про позбавлення його самого титулу професора.
Весь процес зайняв декілька місяців, протягом цього часу про нього широко писали, мабуть, всі найбільші ЗМІ.
Для самого професора це, очевидно, фініш академічної кар’єри. І тут напрошується багато моралізаторських висновків. Про престиж університету, про його місце в суспільстві ітд.
А ключове у вчорашньому своєму інтерв’ю сказав наш декан: «Найважливішим в таких випадках є довіра до керівництва університету, що ми будемо серйозно ставитися до таких звинувачень. Сподіваюся, що своїм підходом ми продемонстрували – академічна спільнота та суспільство можуть нам довіряти».
Ось такі пріоритети в цивілізованих академіях. Сподіваюся, що і в нас колись до такого розуміння також доростуть. менше
Галина Андрейців and 3 others це подобається.