Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 541
    Стаття
  • 41
    Активний Автор
525статей
  • 22 Бер 2017
    В Україні запустили соціальну ініціативу #SOSмайбутнє з метою порятунку історичних будівель, архітектурних споруд і місць, які є культурним надбанням. Про це йдеться на сторінці ініціативи у Facebook. "Платформа #SOSмайбутнє закликає небайдужих громадян зупинити гуманітарний дефолт. Створення платформи зумовлене критичним станом соціокультурної сфери України. Ми створили платформу, яка оголяє системні проблеми. Ці проблеми не вирішуються роками. Щоденно руйнуються інституції культури та освіти, охорони здоров’я та спорту", — зазначила організатор акції Наталія Заболотна. Ініціатори закликають українців фотографувати або знімати відео, що демонструють реальний стан культурних об'єктів у містах і селах та публікувати їх із хештегом #SOSмайбутнє. "Ми кожного дня бачимо, як з вулиць зникають історичні будівлі та соціальні й культурні заклади. Вони перетворюються або на руїни, або на фундамент для "гральних залів" (тобто, підпільних казино), ломбардів та кабаків, що швидесенько вилазять на цих ділянках. Чесно кажучи, навіть не знаю, який з цих варіантів є гіршим: бачити розвалини замість колишніх культурних центрів, бібліотек та замків, чи бачити червоні від сигаретного диму очі тих підлітків, які після чергового програшу в казино несуть у ломбард обручки батьків. І звинувачувати дітей тут нема сенсу ― бо їм випало жити у суспільстві, що наполегливо відбирає в них можливості розвитку, а натомість підкидує дешеве пиво та цигарки, а також медалі за перемогу в умовних конкурсах на поширеність дитячого алкоголізму, наркоманії та СНІДу",- наголошує Н.Заболотна.  "Ми хочемо на власні очі побачити, до чого довела Україну відсутність державної уваги до гуманітарної галузі. Нам потрібно зрозуміти реальний масштаб гуманітарного дефолту, щоб уникнути краху майбутнього", — додала Заболотна. Мета ініціативи SOSмайбутнє "Змусити українську державу розвивати суспільство так, як це робиться в Європі. Там, де держава не притримує зароблені на суспільстві гроші (у вигляді податків, особливо з надприбуткових бізнесів – того ж алкогольного чи азартного), а автоматично направляє їх на гуманітарний розвиток. Де стан музеїв не залежить від того, скільки гривень на них буде "наколядовано" у традиційну ніч ухвалення держбюджету перед новим роком. Де гуманітарна безпека – це і є основа держави",- Наталя Заболотна.  До акції вже долучилися філософ Мирослав Попович, режисер Роман Балаян, поет Іван Драч, літературознавець, професор Гарвардського університету Григорій Грабович, художники Олег Тістол, Борис Егизарян, Роман Мінін, Анатолій Криволап, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, меценат Євген Уткін, музичний діяч Тетяна Калініченко, знаменитий диригент Роман Кофман, журналіст, представник в Центральноєвропейській ініціативі Лариса Мудрак, академік Володимир Нудельман, хор "Щедрик". Долучитися мають намір і  підприємці – ініціатори акції  вже мали кілька зустрічей із представниками бізнес-спільноти, на яких обговорювали, що робити, аби бізнес в Україні сприяв розвитку суспільства, як у західних демократіях, а не експлуатував його, як у пострадянських реаліях. Доєднайтеся до акції #SOSмайбутнє у Facebook!
    1300 Опубліковано Галина Андрейців
  • В Україні запустили соціальну ініціативу #SOSмайбутнє з метою порятунку історичних будівель, архітектурних споруд і місць, які є культурним надбанням. Про це йдеться на сторінці ініціативи у Facebook. "Платформа #SOSмайбутнє закликає небайдужих громадян зупинити гуманітарний дефолт. Створення платформи зумовлене критичним станом соціокультурної сфери України. Ми створили платформу, яка оголяє системні проблеми. Ці проблеми не вирішуються роками. Щоденно руйнуються інституції культури та освіти, охорони здоров’я та спорту", — зазначила організатор акції Наталія Заболотна. Ініціатори закликають українців фотографувати або знімати відео, що демонструють реальний стан культурних об'єктів у містах і селах та публікувати їх із хештегом #SOSмайбутнє. "Ми кожного дня бачимо, як з вулиць зникають історичні будівлі та соціальні й культурні заклади. Вони перетворюються або на руїни, або на фундамент для "гральних залів" (тобто, підпільних казино), ломбардів та кабаків, що швидесенько вилазять на цих ділянках. Чесно кажучи, навіть не знаю, який з цих варіантів є гіршим: бачити розвалини замість колишніх культурних центрів, бібліотек та замків, чи бачити червоні від сигаретного диму очі тих підлітків, які після чергового програшу в казино несуть у ломбард обручки батьків. І звинувачувати дітей тут нема сенсу ― бо їм випало жити у суспільстві, що наполегливо відбирає в них можливості розвитку, а натомість підкидує дешеве пиво та цигарки, а також медалі за перемогу в умовних конкурсах на поширеність дитячого алкоголізму, наркоманії та СНІДу",- наголошує Н.Заболотна.  "Ми хочемо на власні очі побачити, до чого довела Україну відсутність державної уваги до гуманітарної галузі. Нам потрібно зрозуміти реальний масштаб гуманітарного дефолту, щоб уникнути краху майбутнього", — додала Заболотна. Мета ініціативи SOSмайбутнє "Змусити українську державу розвивати суспільство так, як це робиться в Європі. Там, де держава не притримує зароблені на суспільстві гроші (у вигляді податків, особливо з надприбуткових бізнесів – того ж алкогольного чи азартного), а автоматично направляє їх на гуманітарний розвиток. Де стан музеїв не залежить від того, скільки гривень на них буде "наколядовано" у традиційну ніч ухвалення держбюджету перед новим роком. Де гуманітарна безпека – це і є основа держави",- Наталя Заболотна.  До акції вже долучилися філософ Мирослав Попович, режисер Роман Балаян, поет Іван Драч, літературознавець, професор Гарвардського університету Григорій Грабович, художники Олег Тістол, Борис Егизарян, Роман Мінін, Анатолій Криволап, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, меценат Євген Уткін, музичний діяч Тетяна Калініченко, знаменитий диригент Роман Кофман, журналіст, представник в Центральноєвропейській ініціативі Лариса Мудрак, академік Володимир Нудельман, хор "Щедрик". Долучитися мають намір і  підприємці – ініціатори акції  вже мали кілька зустрічей із представниками бізнес-спільноти, на яких обговорювали, що робити, аби бізнес в Україні сприяв розвитку суспільства, як у західних демократіях, а не експлуатував його, як у пострадянських реаліях. Доєднайтеся до акції #SOSмайбутнє у Facebook!
    Бер 22, 2017 1300
  • 17 Черв 2019
    Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув.   Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   В Академії сухоутних військ відзначили випуск майже 700 офіцерів ЗСУ. 200 з них вже є учасниками АТО/ООС. Zaxid.net     Президент України Володимир Зеленський та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відкрили у Маріуполі центр розмінування Державної служби з надзвичайних ситуацій. "Зараз у нас війна і ми всі хочемо, щоб ця війна закінчилася. Ми розуміємо, що на вас дуже серйозна функція, тому що після закінчення війни, коли ми обов'язково повернемо наші території, на вас буде дуже серйозна відповідальність. Війна з розмінування буде продовжуватися", - сказав Зеленський на відкритті центру. Espresso         МОН дозволило школам навчати дітей у співпраці з іншими освітніми закладами. Тепер школи зможуть організовувати для дітей мережеву форму здобуття шкільної освіти, що дозволить пропонувати учням цікавіші форми навчання. Zaxid.net          Посли Європейського Союзу прийняли рішення продовжити ще на один рік санкції, введені за незаконну анексію Криму. Відповідне рішення ухвалили  на засіданні Комітету постійних представників, передає "Новое Время".         НАЕК "Енергоатом" підписав тристоронню угоду щодо створення міжнародного консорціуму для впровадження в Україні технології малих модульних реакторів (ММР) SMR-160.  Іншими підписантами угоди виступили Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки та компанія Holtec International. Espresso       Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA) опублікувало у вівторок, 11 червня, ухвалені ним правила користування безпілотниками. "Європа стане першим регіоном у світі, який має повний набір правил, що уможливлюють безпечну, захищену та стабільну діяльність дронів як для комерції, так і для приватного користування. Загальні правила допоможуть стимулювати інвестиції, інновації та зростання в цьому перспективному секторі", - заявив виконавчий директор EASA Патрік Кі.         Наступного року на 19-ти станціях Київського метрополітену з'являться автоматичні дефібрилятори. Про це у себе на сторінці у Facebook повідомила одна з учасниць ініціативи "РеаніМетро", автор проектів Громадського бюджету Києва Кіра Нечай. Ukrinform       Футболісти юнацької збірної України (гравці віком до 20-ти років) з рахунком 3:1 здобули вольову перемогу над однолітками з Республіки Корея у фінальному матчі чемпіонату світу, що завершився у Польщі.  Ukrinform     Через забруднення річки Рось отрутохімікатами в Білоцерківському районі Київщини та в місті Умань на Черкащині припинили водопостачання. На цей час спеціалісти вивчають якість води у місцях водозабору та водосховищах акваторії Росі. Поки цих результатів немає, населенню рекомендують утриматись від купання, вилову риби та випоювання худоби в цих водах. BBC     Сотні людей провели акцію протесту біля Адміністрації президента, виступаючи проти заяв представників України під час нещодавніх перемовин у Мінську.  "Вимагаємо, щоб ті люди, які формують дорожню карту до Мінська, були замінені. Щоб ветерани були долучені до процесу, щоб були ті люди, які знають ситуацію, інакше ми будемо це сприймати як тиху капітуляцію", - сказав у виступі один з організаторів акції, повідомляють Українські новини. BBC     В окупованому Криму російські силовики здійснюють обшуки в кількох районах, повідомляють кримськотатарські активісти у мережі Facebook. Про це інформує проект Радіо Свобода Крим.Реалії.     Колишнього голову фракції Олександра Єфремова, який перебуває під арештом, включили до списку «Опозиційного блоку» замість Володимира Пилипенка, повідомив в ефірі телеканалу «Україна» позафракційний депутат Євген Мураєв.  
    1296 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув.   Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.   В Академії сухоутних військ відзначили випуск майже 700 офіцерів ЗСУ. 200 з них вже є учасниками АТО/ООС. Zaxid.net     Президент України Володимир Зеленський та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відкрили у Маріуполі центр розмінування Державної служби з надзвичайних ситуацій. "Зараз у нас війна і ми всі хочемо, щоб ця війна закінчилася. Ми розуміємо, що на вас дуже серйозна функція, тому що після закінчення війни, коли ми обов'язково повернемо наші території, на вас буде дуже серйозна відповідальність. Війна з розмінування буде продовжуватися", - сказав Зеленський на відкритті центру. Espresso         МОН дозволило школам навчати дітей у співпраці з іншими освітніми закладами. Тепер школи зможуть організовувати для дітей мережеву форму здобуття шкільної освіти, що дозволить пропонувати учням цікавіші форми навчання. Zaxid.net          Посли Європейського Союзу прийняли рішення продовжити ще на один рік санкції, введені за незаконну анексію Криму. Відповідне рішення ухвалили  на засіданні Комітету постійних представників, передає "Новое Время".         НАЕК "Енергоатом" підписав тристоронню угоду щодо створення міжнародного консорціуму для впровадження в Україні технології малих модульних реакторів (ММР) SMR-160.  Іншими підписантами угоди виступили Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки та компанія Holtec International. Espresso       Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA) опублікувало у вівторок, 11 червня, ухвалені ним правила користування безпілотниками. "Європа стане першим регіоном у світі, який має повний набір правил, що уможливлюють безпечну, захищену та стабільну діяльність дронів як для комерції, так і для приватного користування. Загальні правила допоможуть стимулювати інвестиції, інновації та зростання в цьому перспективному секторі", - заявив виконавчий директор EASA Патрік Кі.         Наступного року на 19-ти станціях Київського метрополітену з'являться автоматичні дефібрилятори. Про це у себе на сторінці у Facebook повідомила одна з учасниць ініціативи "РеаніМетро", автор проектів Громадського бюджету Києва Кіра Нечай. Ukrinform       Футболісти юнацької збірної України (гравці віком до 20-ти років) з рахунком 3:1 здобули вольову перемогу над однолітками з Республіки Корея у фінальному матчі чемпіонату світу, що завершився у Польщі.  Ukrinform     Через забруднення річки Рось отрутохімікатами в Білоцерківському районі Київщини та в місті Умань на Черкащині припинили водопостачання. На цей час спеціалісти вивчають якість води у місцях водозабору та водосховищах акваторії Росі. Поки цих результатів немає, населенню рекомендують утриматись від купання, вилову риби та випоювання худоби в цих водах. BBC     Сотні людей провели акцію протесту біля Адміністрації президента, виступаючи проти заяв представників України під час нещодавніх перемовин у Мінську.  "Вимагаємо, щоб ті люди, які формують дорожню карту до Мінська, були замінені. Щоб ветерани були долучені до процесу, щоб були ті люди, які знають ситуацію, інакше ми будемо це сприймати як тиху капітуляцію", - сказав у виступі один з організаторів акції, повідомляють Українські новини. BBC     В окупованому Криму російські силовики здійснюють обшуки в кількох районах, повідомляють кримськотатарські активісти у мережі Facebook. Про це інформує проект Радіо Свобода Крим.Реалії.     Колишнього голову фракції Олександра Єфремова, який перебуває під арештом, включили до списку «Опозиційного блоку» замість Володимира Пилипенка, повідомив в ефірі телеканалу «Україна» позафракційний депутат Євген Мураєв.  
    Черв 17, 2019 1296
  • 03 Жовт 2017
    Виступивши у рамках чеського етапу Кубку Європи з К-1, українські кікбоксери виборили 15 медалей. Серед них: 7 золотих та 4 срібні і бронзові.  Володарями Кубку Європи стали: Олександр Українець, Дмитро Бєднін, Роман Головатюк, Юрій Зубчук, Іван Рус, Ярослав Григор'єв та Святослав Гасюк. Президент Федерації кікбоксингу України WAKO Ольга Павленко прокоментувала цю перемогу наступним чином: "Спортсмени гідно представили Україну, кожен виступав дуже добре. Задоволена тим, що в цьому році вдалося покращити минулорічний результат. За кількістю, і за якістю. Попереду дорослий чемпіонат світу, тож вже думками там" 
    1290 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    Виступивши у рамках чеського етапу Кубку Європи з К-1, українські кікбоксери виборили 15 медалей. Серед них: 7 золотих та 4 срібні і бронзові.  Володарями Кубку Європи стали: Олександр Українець, Дмитро Бєднін, Роман Головатюк, Юрій Зубчук, Іван Рус, Ярослав Григор'єв та Святослав Гасюк. Президент Федерації кікбоксингу України WAKO Ольга Павленко прокоментувала цю перемогу наступним чином: "Спортсмени гідно представили Україну, кожен виступав дуже добре. Задоволена тим, що в цьому році вдалося покращити минулорічний результат. За кількістю, і за якістю. Попереду дорослий чемпіонат світу, тож вже думками там" 
    Жовт 03, 2017 1290
  • 10 Квіт 2017
    Чеська Республіка планує продовжити фінансову та експертну підтримку України, наразі щодо цього тривають переговори, за результатами яких буде зрозумілий обсяг і формат допомоги. Про це зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула під час зустрічі з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич сьогодні, 10 квітня, у приміщенні МОН. «Упродовж останніх років ми мали плідну співпрацю в сфері освіти. Дуже важливо, що Чехія надає не лише експертну допомогу, а й фінансову. Особливо ми вдячні за технічну допомогу, яка протягом 2014-2016 років становила близько 22,5 млн гривень. Значні кошти пішли на підтримку переміщених університетів і відіграли важливу роль у цьому процесі», – відзначила Лілія Гриневич. Міністр наголосила, що одним із найбільших пріоритетів співпраці у подальшому МОН вбачає створення освітньої онлайн-платформи, де розміщуватимуться освітні матеріали для школярів і вчителів з компетентнісним компонентом навчання. «Ця платформа має відіграти ключову роль в успішному проведенні реформи Нова Українська Школа. Окрім цього, вона відкриє доступ до якісних освітніх матеріалів для сільських дітей та школярів з окупованої території. У масштабах країни кошти на створення платформи – це не дуже велика сума, але реальний вплив такого інструменту на розвиток освіти важко переоцінити. Ми щиро сподіваємося, що наші чеські колеги будуть нашими партнерами у цьому проекті», – підкреслила міністр. Сторони домовилися, що МОН проведе переговори з Чеським агентством розвитку, через яке реалізуються програми допомоги Україні. Будуть обговорені можливості допомоги з боку Чехії і напрямки співпраці у сфері освіти, що пріоритетні для України. Міністр також привітала Пана Радека Матулу з призначенням Послом в Україні та відзначила успіхи Чехії у тестуванні PISA, в межах якого країна посіла 21 місце. За інформацією: Педагогічна преса
    1284 Опубліковано Галина Андрейців
  • Чеська Республіка планує продовжити фінансову та експертну підтримку України, наразі щодо цього тривають переговори, за результатами яких буде зрозумілий обсяг і формат допомоги. Про це зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула під час зустрічі з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич сьогодні, 10 квітня, у приміщенні МОН. «Упродовж останніх років ми мали плідну співпрацю в сфері освіти. Дуже важливо, що Чехія надає не лише експертну допомогу, а й фінансову. Особливо ми вдячні за технічну допомогу, яка протягом 2014-2016 років становила близько 22,5 млн гривень. Значні кошти пішли на підтримку переміщених університетів і відіграли важливу роль у цьому процесі», – відзначила Лілія Гриневич. Міністр наголосила, що одним із найбільших пріоритетів співпраці у подальшому МОН вбачає створення освітньої онлайн-платформи, де розміщуватимуться освітні матеріали для школярів і вчителів з компетентнісним компонентом навчання. «Ця платформа має відіграти ключову роль в успішному проведенні реформи Нова Українська Школа. Окрім цього, вона відкриє доступ до якісних освітніх матеріалів для сільських дітей та школярів з окупованої території. У масштабах країни кошти на створення платформи – це не дуже велика сума, але реальний вплив такого інструменту на розвиток освіти важко переоцінити. Ми щиро сподіваємося, що наші чеські колеги будуть нашими партнерами у цьому проекті», – підкреслила міністр. Сторони домовилися, що МОН проведе переговори з Чеським агентством розвитку, через яке реалізуються програми допомоги Україні. Будуть обговорені можливості допомоги з боку Чехії і напрямки співпраці у сфері освіти, що пріоритетні для України. Міністр також привітала Пана Радека Матулу з призначенням Послом в Україні та відзначила успіхи Чехії у тестуванні PISA, в межах якого країна посіла 21 місце. За інформацією: Педагогічна преса
    Квіт 10, 2017 1284
  • 08 Квіт 2017
    7 квітня у приміщенні Посольства України, відбулося засідання Координаційної ради керівників українських громадських організацій Чехії. Під час зустрічі були обговоренні актуальні питання діяльності українських організацій, можливості співпраці і взаємодопомоги, плани та проекти на 2017 рік.  Зіна Гаврилюк: " Сьогодні 7.4.17, відбулась зустріч представників української громади з Послом України в Чехії, паном Євгеном Перебийносом. Початок був добрим. Посол виступив з конструктивною доповіддю про те, які покращення в роботі посольства нас чекають. Це по пунктах:  Посольство буде намагатись допомагати у всіх адекватних проектах всім організаціям, котрі будуть представлені в планах на цей рік  Робота по згуртуванню українських громадських організацій та активна участь в культурному житті чеських українців.  Допомога та реалізація а також часткова фінансова підтримка різних заходів від різних організацій буде об'єктивною та прозорою, Посольство буде намагатись допомагати в різних активітах без вибору фаворитів серед спільнот.  Пропозиція від посольства намагатись презентувати Україну з кращого боку, щонайбільше показувати кращі сторони нашого суспільства та підтримувати українську культуру спільними зусиллями та діями. Потім виступали з різними темами та пропозиціями громадьскі діячі та представники від різних організацій.Олег Зайнулін розповів про проблеми збереження поховань українців в Чехії. Запропонував створити координаційну раду для більш чітких спільних дій по створенню реєстру поховань, також для праці по утримуванню могил та пропагації різних архівних інформацій, які знаходяться в Чехії, але не мають ніякого виходу, заснувати фонд, який би міг зосереджувати кошти на утримування цих поховань. Марія Гаврилюк виступила з пропозицією створення єдиного центру інформування-Координаційної ради при посольстві, яка би працювала як збірник та дистриб'ютор інформації для української громади. Були зачитані також кілька (7?) пунктів пропозиції) Далі виступив Консул Павло Ковтун, котрий розповів про те, як посольство захищає громадян в Чехії, і навіть тих хто порушує закони. Тобто українців тут приблизно біля 150тисяч, з них понад 60тисяч перебуває нелегально, кожного року є певна кількість затриманих українців, в цьому році їх було біля 800людей, це власне ті люди, яких затримали за нелегальне працевлаштування. Ситуація з польськими візами до цих пір неясна, поскільки міністерство праці та мвс має різні рознарядки, але не один чіткий закон. Відповідно і деякі громадяни потрапляють в ситуацію, коли є зманіпульованими різними інтерпретаціями закону від роботодавців.Пан Ковтун попросив допомоги волонтерів для покращення роботи посольства по прийому відвідувачів, адже багато людей не вміють самостійно виповнити анкети, а це створює певні незручності і затягування процесу прийому документів та збиткові черги. Про волонтерів для консульського відділку та їх допомогу буде окремий пост з поясненнями. Виступив також радник з економічних питань Валерій Корома, який позитивно відповів на питання чи будуть створюватись торгові представництва від України в Чехії. Економічні зв'язки між двома країнами, і в цьому напрямі підтримка України є безумовно одним з важливих бодів в будуванні підприємницьких та торгових європейських стосунків.  Далі учасники зустрічі коротко презентували свої організації та повідомляли про заплановані заходи. Було цікаво взнати, що на сьогонішню зустріч приїхали активісти з Брна, Пардубіц, Ліберця, Градця Кралова. Домовились доповнити інформацію про заплановані заходи, брати активну участь в акціях один одного та зустрітись в кінці травня для перших підсумків співпраці.Українського культурного центру поки що не буде, бо буде створюватись український інститут (доповніть, будь ласка - науковий? культури?) Це проект посольства.Приміщення на плановані організаціями заходи будуть різні, хто де домовиться і знайде.Координація зусиль буде, тільки ще не ясно як це буде працювати, побачимо.Інформація про все що має відбутись буде йти по тим каналам що і досі плюс на сайті українців - uaportal.cz та ukrajinci.cz.Завершення було веселим.Проектів багато, заходів багато, дай Боже нам сили та здоров'я все зреалізувати в дружбі та злагоді.Люди, ви чудові, тільки давайте придумаєм як нам краще співпрацювати а не шукати недоліки один на одному.Всім спасибі. А з приємного - це перша така велика різноманітна зустріч в діаспорі з посольством за останніх сто роківі не остання." UAPORTAL.CZ
    1279 Опубліковано Галина Андрейців
  • 7 квітня у приміщенні Посольства України, відбулося засідання Координаційної ради керівників українських громадських організацій Чехії. Під час зустрічі були обговоренні актуальні питання діяльності українських організацій, можливості співпраці і взаємодопомоги, плани та проекти на 2017 рік.  Зіна Гаврилюк: " Сьогодні 7.4.17, відбулась зустріч представників української громади з Послом України в Чехії, паном Євгеном Перебийносом. Початок був добрим. Посол виступив з конструктивною доповіддю про те, які покращення в роботі посольства нас чекають. Це по пунктах:  Посольство буде намагатись допомагати у всіх адекватних проектах всім організаціям, котрі будуть представлені в планах на цей рік  Робота по згуртуванню українських громадських організацій та активна участь в культурному житті чеських українців.  Допомога та реалізація а також часткова фінансова підтримка різних заходів від різних організацій буде об'єктивною та прозорою, Посольство буде намагатись допомагати в різних активітах без вибору фаворитів серед спільнот.  Пропозиція від посольства намагатись презентувати Україну з кращого боку, щонайбільше показувати кращі сторони нашого суспільства та підтримувати українську культуру спільними зусиллями та діями. Потім виступали з різними темами та пропозиціями громадьскі діячі та представники від різних організацій.Олег Зайнулін розповів про проблеми збереження поховань українців в Чехії. Запропонував створити координаційну раду для більш чітких спільних дій по створенню реєстру поховань, також для праці по утримуванню могил та пропагації різних архівних інформацій, які знаходяться в Чехії, але не мають ніякого виходу, заснувати фонд, який би міг зосереджувати кошти на утримування цих поховань. Марія Гаврилюк виступила з пропозицією створення єдиного центру інформування-Координаційної ради при посольстві, яка би працювала як збірник та дистриб'ютор інформації для української громади. Були зачитані також кілька (7?) пунктів пропозиції) Далі виступив Консул Павло Ковтун, котрий розповів про те, як посольство захищає громадян в Чехії, і навіть тих хто порушує закони. Тобто українців тут приблизно біля 150тисяч, з них понад 60тисяч перебуває нелегально, кожного року є певна кількість затриманих українців, в цьому році їх було біля 800людей, це власне ті люди, яких затримали за нелегальне працевлаштування. Ситуація з польськими візами до цих пір неясна, поскільки міністерство праці та мвс має різні рознарядки, але не один чіткий закон. Відповідно і деякі громадяни потрапляють в ситуацію, коли є зманіпульованими різними інтерпретаціями закону від роботодавців.Пан Ковтун попросив допомоги волонтерів для покращення роботи посольства по прийому відвідувачів, адже багато людей не вміють самостійно виповнити анкети, а це створює певні незручності і затягування процесу прийому документів та збиткові черги. Про волонтерів для консульського відділку та їх допомогу буде окремий пост з поясненнями. Виступив також радник з економічних питань Валерій Корома, який позитивно відповів на питання чи будуть створюватись торгові представництва від України в Чехії. Економічні зв'язки між двома країнами, і в цьому напрямі підтримка України є безумовно одним з важливих бодів в будуванні підприємницьких та торгових європейських стосунків.  Далі учасники зустрічі коротко презентували свої організації та повідомляли про заплановані заходи. Було цікаво взнати, що на сьогонішню зустріч приїхали активісти з Брна, Пардубіц, Ліберця, Градця Кралова. Домовились доповнити інформацію про заплановані заходи, брати активну участь в акціях один одного та зустрітись в кінці травня для перших підсумків співпраці.Українського культурного центру поки що не буде, бо буде створюватись український інститут (доповніть, будь ласка - науковий? культури?) Це проект посольства.Приміщення на плановані організаціями заходи будуть різні, хто де домовиться і знайде.Координація зусиль буде, тільки ще не ясно як це буде працювати, побачимо.Інформація про все що має відбутись буде йти по тим каналам що і досі плюс на сайті українців - uaportal.cz та ukrajinci.cz.Завершення було веселим.Проектів багато, заходів багато, дай Боже нам сили та здоров'я все зреалізувати в дружбі та злагоді.Люди, ви чудові, тільки давайте придумаєм як нам краще співпрацювати а не шукати недоліки один на одному.Всім спасибі. А з приємного - це перша така велика різноманітна зустріч в діаспорі з посольством за останніх сто роківі не остання." UAPORTAL.CZ
    Квіт 08, 2017 1279
  • 21 Лют 2017
    У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Паралельно з розглядом у Конституційному суді справи про відповідність Конституції України ухваленого 2012 року закону «Про засади державної мовної політики», відомого як «мовний закон Ківалова — Колесніченка», за державну мовну політику взялася й Верховна Рада.  19 січня у Верховній Раді було зареєстровано одразу два законопроекти про державну мову, які з-поміж іншого передбачають нові вимоги до мови засобів масової інформації, книговидання, кінематографа та реклами. А за місяць до цього, 19 грудня, було зареєстровано ще один законопроект, який регулює мовне питання. Профільним комітетом, що розглядатиме всі три мовні законопроекти, буде Комітет із питань культури і духовності. Співавтором першого з цих законопроектів є голова підкомітету з питань мови Комітету з питань культури і духовності Ярослав Лесюк, співавтором другого — голова Комітету Микола Княжицький, співавтором третього — перша заступниця голови Комітету Ірина Подоляк. Законопроект № 5556 «Про мови в Україні» зареєстрували 19 грудня 2016 року Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Оксана Білозір, Олександр Черненко та інші — загалом 33 народні депутати. Його ключові норми щодо медіа та дотичних до медіа сфер такі: Телеканали й радіостанції, незалежно від форми власності, повинні здійснювати загальнонаціональне мовлення українською мовою. У разі використання учасниками під час ефіру іншої мови, слід забезпечувати синхронний переклад українською мовою. У межах сіл, селищ, міст, визначених законами України місцями поширення корінних народів або нацменшин, телеканали й радіостанції повинні мовити українською мовою, а також можуть користуватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин. Мовлення на аудиторію іноземних держав здійснюється українською мовою, англійською або іншою іноземною мовами. Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин комунальна преса має видаватися українською мовою, а також може видаватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин. Щодо приватної преси — щонайменше дві третини накладу повинні видаватися українською мовою. Національні культурні товариства можуть бути засновниками видань мовами корінних народів або нацменшин. Також преса може видаватися англійською або іншою іноземною мовою — з метою поширення інформації про Україну або якщо її засновниками є іноземці, що постійно проживають в Україні. Інформаційні агентства повинні поширювати інформацію українською мовою та, за потреби, англійською або іншою іноземною мовою. Декларується заохочення державою виготовлення й розповсюдження книжок українською мовою, а також мовами корінних народів і нацменшин, які опинилися під загрозою зникнення. Мовою кінематографа є українська мова. Декларується заохочення державою розвитку україномовного кіномистецтва. Трансляція іноземних аудіовізуальних творів (вжито саме такий зворот, який стосується поширення засобами телебачення і радіомовлення, але не стосується кінотеатрального прокату) повинна здійснюватися з дублюванням чи озвученням українською мовою. У Криму або в місцях поширення корінних народів або нацменшин трансляція іноземних аудіовізуальних творів може здійснюватися з дублюванням чи озвученням відповідними мовами корінних народів або нацменшин та з українськими субтитрами. Декларується сприяння держави перекладу українською мовою визначних творів світового кіномистецтва та визначних аудіовізуальних творів. Афіші та інша інформаційна продукція мають виконуватися українською мовою. Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної продукції повинні виконуватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин у рекламі використовується українська мова, а також мови цих корінних народів або нацменшин.  Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім одного положення: норма про загальнонаціональне мовлення телеканалів і радіостанцій українською мовою та синхронний переклад іншомовних учасників має вступити в силу з 1 січня 2020 року. Законопроект № 5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» зареєстрували народні депутати Михайло Головко, Марія Матіос, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Микола Княжицький, Олександр Марченко і Юрій Левченко. Документ містить такі пропозиції щодо медіа та дотичних до медіа сфер: Загальнонаціональні телеканали й радіостанції будь-якої форми власності повинні мовити українською мовою 100 % ефірного часу. Усі передачі та всі аудіовізуальні твори, створені повністю або частково іноземною мовою, повинні бути озвучені українською мовою. Під час прямої трансляції учасників, які користуються іноземною мовою, слід перекладати українською за допомогою синхронного або послідовного перекладу. Громадські та комунальні телеканали й радіостанції відповідних територіальних громад можуть мовити на певні регіони мовою національної меншини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою обсягом не більше 50 % ефірного часу. Державні та комунальні телеканали повинні транслювати не менше 30 % телерадіопередач із супроводом субтитрами українською мовою чи в перекладі українською мовою жестів, а всі аудіовізуальні твори — із субтитрами українською мовою. Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. Органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, національні культурні товариства можуть видавати пресу також мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою. Приватна преса повинна видаватися українською мовою. Можливе видання приватної преси українською та іноземною мовою, за умови, що наклад іноземною мовою не перевищує 15 % загального накладу друкованого ЗМІ. Іноземна мова може бути застосована для видання друкованого ЗМІ, якщо більшість його засновників є іноземцями, що постійно проживають на території України. Інформаційні агентства можуть поширювати свою продукцію українською мовою, мовою нацменшини, регіональною (міноритарною) мовою. Передбачена державна підтримка книговидання і книгорозповсюдження українською мовою: закупівлі коштом держбюджету виключно книжкової продукції українською мовою, задекларовано сприятливий податковий режим для книговидання і книгорозповсюдження українською мовою та регіональними мовами корінних народів. Виробництво фільмів коштом державного бюджету має відбуватися виключно українською мовою. Іноземні фільми, які розповсюджуються та демонструються в Україні, мають бути дубльовані українською мовою. Можливий показ іноземних фільмів мовою оригіналу із субтитрами українською мовою за умови, що кількість сеансів не перевищує 10 % загальної кількості сеансів показу цього фільму у відповідному кінотеатрі. Кіноафіші та вхідні квитки мають виконуватися українською мовою. Мовою зовнішньої та аудіовізуальної реклами є українська мова. Можливе поширення аудіовізуальної реклами мовою нацменшини чи регіональною (міноритарною) мовою із субтитрами українською мовою в ефірі громадських та комунальних мовників, які мовлять мовою нацменшини або регіональною (міноритарною) мовою. Також можливе поширення зовнішньої реклами українською мовою та мовою нацменшини чи регіональною (міноритарною) мовою в межах території відповідного села, селища чи міста. За порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими ЗМІ передбачено штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне протягом року порушення — штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів для громадян і від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів для посадових осіб і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Закон має набрати чинності з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики». Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення, кінематографа та реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набрання чинності, а норми щодо мови друкованих ЗМІ — через два роки з дня набрання чинності. Законопроект № 5670 «Про державну мову» зареєстрували Ірина Подоляк, Ганна Гопко, Леонід Ємець, Оксана Юринець, Оксана Сироїд та інші — загалом 33 народні депутати. Законопроект передбачає такі норми щодо медіа та дотичних до медіа сфер: Усі телеканали і радіостанції, незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, повинні мовити державною мовою. Усі іншомовні телерадіопрограми, передачі та аудіовізуальні твори повинні озвучуватися або дублюватися державною мовою, окрім пісень із візуальним супроводом або без нього. Під час прямої трансляції учасників, які користуються іноземною мовою, слід перекладати українською за допомогою синхронного або послідовного перекладу, окрім пісень. Квоти пісень українською мовою регулюються чинними нормами закону «Про телебачення і радіомовлення». Телеканали і радіостанції можуть мовити іншими мовами з метою задоволення потреб нацменшин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою. При цьому тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати 10 % часу добового мовлення, для регіональних і місцевих — 20 %, для державного іномовлення — 60 %. Телеканали мають перекладати на українську жестову мову чи субтитрувати офіційні повідомлення (в тому числі виступи вищих посадових осіб держави), інформацію про надзвичайні ситуації (попередження та ризик їх виникнення), а також фільми, передачі і програми з урахуванням вимог, встановлених Кабінетом міністрів України. Квоти адаптованого контенту мають бути визначені законом «Про телебачення і радіомовлення». Преса повинна видаватися державною мовою. Можливе видання двох чи більше мовних версій, одна з яких — державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають бути такими ж, як у версії державною мовою, а наклад української мовної версії має становити не менше 50 % сукупного накладу всіх мовних версій. В окремих випадках можливе видання друкованих ЗМІ офіційними мовами ЄС. У яких саме — в законопроекті не сказано. Інформаційні агентства мають поширювати свою продукцію державною та іншими мовами. Інтернет-представництва (сайти та сторінки в соцмережах) засобів масової інформації (а також і органів влади, комунальних підприємств, установ і організацій, а також приватних підприємств, які реалізують товари й послуги в Україні) повинні виконуватися державною мовою. Поряд з українською версією можуть також існувати версії іншими мовами. При цьому українська версія має завантажуватися за замовчуванням та містити не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії. Книжки мають видаватися державною мовою. Можливе видання поряд із державною іншими мовами. При цьому текст, обсяг, зовнішній вигляд мають бути такими ж, як у книжки державною мовою. Кількість мовних версій книжки не обмежена, при цьому наклад державною мовою має перевищувати наклад цієї книжки, виданої будь-якою іншою мовою. Але є виняток: ці вимоги не поширюються на книжки, видані коштом державного чи місцевих бюджетів із метою задоволення потреб нацменшин, а також на словники й підручники з вивчення мов. Держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами. У кожній книгарні книжки державною мовою мають становити не менше половини від загальної кількості найменувань, окрім книгарень, які розповсюджують виключно книги офіційними мовами ЄС. Фільми (в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, повинні розповсюджуватися та демонструватися зі звукорядом українською мовою. Репліки іншими мовами мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою. А тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 15 % сумарної тривалості всіх реплік у фільмі. Іноземні фільми повинні розповсюджуватися та демонструватися в дублюванні або озвученні українською мовою. Можливі аудіодоріжки іншими мовами поряд із державною. Каталоги відео на замовлення, що надають послуги на території України, мають забезпечувати українську аудіодоріжку не пізніше ніж за два місяці після надання доступу до відповідного фільму. Українська аудіодоріжка має завантажуватися за замовленням. Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами за умови, що кількість сеансів таких фільмів не може перевищувати 10 % від загальної кількості сеансів фільмів у кінотеатрі на місяць. Кіноафіші та вхідні квитки мають виконуватися українською мовою. Мовою реклами в Україні є державна мова. Використання мов у рекламі представниками нацменшен має регулюватися законом «Про національні меншини». За порушення вимог закону щодо мови у сфері кінематографа, книговидання, реклами передбачено штраф на посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За порушення вимог закону щодо мови друкованих ЗМІ — штраф на посадових осіб від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів. За повторне протягом року порушення — штраф на посадових осіб від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів із позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю. За порушення телеканалами і радіостанціями закону «Про державну мову» передбачено штраф у розмірі 10 % ліцензійного збору без застосування до мовника попередньої санкції «оголошення попередження». Для телеканалів і радіостанцій у статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» додається новий тип порушення — приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними учасниками фільму, передачі або діями). Окремої санкції за це не пропонується, тобто це порушення каратиметься як звичайні порушення: на перший раз — попередження, на другий раз — штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору. У законі «Про кінематографію» додається нова підстава для відмови у видачі фільму прокатного посвідчення: наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій), які спрямовані на приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними персонажами або діями). Закон має набрати чинності через два місяці з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики». Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення і реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набуття чинності, норми щодо мови кінематографа, друкованих ЗМІ — через рік, а норми щодо книговидання й книгорозповсюдження — через два роки з дня набуття чинності. На наш суб’єктивний погляд, більш професійно виписаним видається останній законопроект — № 5670 «Про державну мову»: він детальніший, містить точнішу термінологію, менше розбіжностей і вносить зміни до більшої кількості законодавчих актів. Цікаво, що всі законопроекти зареєстровані не як альтернативні, а як незалежні, з окремими назвами, хоча й мають на меті врегулювати одне й те саме питання. Нагадаємо: чинне законодавство (закон «Про засади державної мовної політики») передбачає, що телеканали й радіостанції визначають мову свого мовлення на власний розсуд. У сфері телерадіомовлення, преси, кінематографа та реклами передбачений практично вільний вибір державної мови, регіональних мов або мов нацменшин. У 2016 році було прийнято зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення», які встановили для радіостанцій квоти на пісні та ведення ефіру українською мовою: з 8 листопада 2016 року — 25 % пісень українською мовою та 50 % ведення програм українською мовою; з 8 листопада 2017 року — 30 % пісень і 55% мови ведучих; із 8 листопада 2018 року – 35 % і 60 % відповідно. Далі депутати вирішила взятися за мовні квоти на телебаченні. 27 жовтня 2016 року Микола Княжицький і Вікторія Сюмар зареєстрували законопроект № 5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», яким запропонували встановити на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою: для загальнонаціональної категорії мовлення частку передач та / або фільмів українською мовою не менше як 75 % протягом доби в кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; для регіональної та місцевої категорій мовлення обов’язкову частку передач та / або фільмів українською мовою на рівні 50 % протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; обов’язкову частку передач новин державною мовою, а саме — не менше 75 % від загальної тривалості всіх передач новин у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; при цьому вказані квоти не поширюються на суб’єктів державного іномовлення. Для індустрії такі квоти насправді не нові. Адже з 2006 року та до ухвалення в липні 2012-го сумнозвісного закону Ківалова — Колесніченка стаття 10 закону «Про телебачення і радіомовлення» передбачала для загальнонаціональних телеканалів і радіостанцій не менше 75 % україномовного продукту. Мовлення на певні регіони могло здійснюватися також мовами нацменшин, іномовлення — українською та іноземною мовами. Так само й кіногалузь роками працювала за мовними правилами. Закон «Про кінематографію» до 2012 року містив вимогу обов’язкового дубляжу, озвучення чи субтитрування державною мовою фільмів перед їх розповсюдженням в Україні. Вони також могли дублюватися, озвучуватися чи субтитруватися мовами нацменшин. Згідно з роз’ясненням Конституційного суду 2007 року, фільми не могли розповсюджуватися й демонструватися без попередньої адаптації саме українською мовою. Згадаймо, що завдяки такій вимозі в Україні всі іноземні фільми почали виходити в кінопрокат українською мовою. І навіть після вилучення Ківаловим і Колесніченком цієї норми, український дубляж у кіно залишився. Джнрело: Детектор медіа. Ілюстрація: ukr-mova.in.ua 
    1267 Опубліковано Галина Андрейців
  • У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Паралельно з розглядом у Конституційному суді справи про відповідність Конституції України ухваленого 2012 року закону «Про засади державної мовної політики», відомого як «мовний закон Ківалова — Колесніченка», за державну мовну політику взялася й Верховна Рада.  19 січня у Верховній Раді було зареєстровано одразу два законопроекти про державну мову, які з-поміж іншого передбачають нові вимоги до мови засобів масової інформації, книговидання, кінематографа та реклами. А за місяць до цього, 19 грудня, було зареєстровано ще один законопроект, який регулює мовне питання. Профільним комітетом, що розглядатиме всі три мовні законопроекти, буде Комітет із питань культури і духовності. Співавтором першого з цих законопроектів є голова підкомітету з питань мови Комітету з питань культури і духовності Ярослав Лесюк, співавтором другого — голова Комітету Микола Княжицький, співавтором третього — перша заступниця голови Комітету Ірина Подоляк. Законопроект № 5556 «Про мови в Україні» зареєстрували 19 грудня 2016 року Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Оксана Білозір, Олександр Черненко та інші — загалом 33 народні депутати. Його ключові норми щодо медіа та дотичних до медіа сфер такі: Телеканали й радіостанції, незалежно від форми власності, повинні здійснювати загальнонаціональне мовлення українською мовою. У разі використання учасниками під час ефіру іншої мови, слід забезпечувати синхронний переклад українською мовою. У межах сіл, селищ, міст, визначених законами України місцями поширення корінних народів або нацменшин, телеканали й радіостанції повинні мовити українською мовою, а також можуть користуватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин. Мовлення на аудиторію іноземних держав здійснюється українською мовою, англійською або іншою іноземною мовами. Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин комунальна преса має видаватися українською мовою, а також може видаватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин. Щодо приватної преси — щонайменше дві третини накладу повинні видаватися українською мовою. Національні культурні товариства можуть бути засновниками видань мовами корінних народів або нацменшин. Також преса може видаватися англійською або іншою іноземною мовою — з метою поширення інформації про Україну або якщо її засновниками є іноземці, що постійно проживають в Україні. Інформаційні агентства повинні поширювати інформацію українською мовою та, за потреби, англійською або іншою іноземною мовою. Декларується заохочення державою виготовлення й розповсюдження книжок українською мовою, а також мовами корінних народів і нацменшин, які опинилися під загрозою зникнення. Мовою кінематографа є українська мова. Декларується заохочення державою розвитку україномовного кіномистецтва. Трансляція іноземних аудіовізуальних творів (вжито саме такий зворот, який стосується поширення засобами телебачення і радіомовлення, але не стосується кінотеатрального прокату) повинна здійснюватися з дублюванням чи озвученням українською мовою. У Криму або в місцях поширення корінних народів або нацменшин трансляція іноземних аудіовізуальних творів може здійснюватися з дублюванням чи озвученням відповідними мовами корінних народів або нацменшин та з українськими субтитрами. Декларується сприяння держави перекладу українською мовою визначних творів світового кіномистецтва та визначних аудіовізуальних творів. Афіші та інша інформаційна продукція мають виконуватися українською мовою. Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної продукції повинні виконуватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин у рекламі використовується українська мова, а також мови цих корінних народів або нацменшин.  Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім одного положення: норма про загальнонаціональне мовлення телеканалів і радіостанцій українською мовою та синхронний переклад іншомовних учасників має вступити в силу з 1 січня 2020 року. Законопроект № 5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» зареєстрували народні депутати Михайло Головко, Марія Матіос, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Микола Княжицький, Олександр Марченко і Юрій Левченко. Документ містить такі пропозиції щодо медіа та дотичних до медіа сфер: Загальнонаціональні телеканали й радіостанції будь-якої форми власності повинні мовити українською мовою 100 % ефірного часу. Усі передачі та всі аудіовізуальні твори, створені повністю або частково іноземною мовою, повинні бути озвучені українською мовою. Під час прямої трансляції учасників, які користуються іноземною мовою, слід перекладати українською за допомогою синхронного або послідовного перекладу. Громадські та комунальні телеканали й радіостанції відповідних територіальних громад можуть мовити на певні регіони мовою національної меншини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою обсягом не більше 50 % ефірного часу. Державні та комунальні телеканали повинні транслювати не менше 30 % телерадіопередач із супроводом субтитрами українською мовою чи в перекладі українською мовою жестів, а всі аудіовізуальні твори — із субтитрами українською мовою. Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. Органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, національні культурні товариства можуть видавати пресу також мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою. Приватна преса повинна видаватися українською мовою. Можливе видання приватної преси українською та іноземною мовою, за умови, що наклад іноземною мовою не перевищує 15 % загального накладу друкованого ЗМІ. Іноземна мова може бути застосована для видання друкованого ЗМІ, якщо більшість його засновників є іноземцями, що постійно проживають на території України. Інформаційні агентства можуть поширювати свою продукцію українською мовою, мовою нацменшини, регіональною (міноритарною) мовою. Передбачена державна підтримка книговидання і книгорозповсюдження українською мовою: закупівлі коштом держбюджету виключно книжкової продукції українською мовою, задекларовано сприятливий податковий режим для книговидання і книгорозповсюдження українською мовою та регіональними мовами корінних народів. Виробництво фільмів коштом державного бюджету має відбуватися виключно українською мовою. Іноземні фільми, які розповсюджуються та демонструються в Україні, мають бути дубльовані українською мовою. Можливий показ іноземних фільмів мовою оригіналу із субтитрами українською мовою за умови, що кількість сеансів не перевищує 10 % загальної кількості сеансів показу цього фільму у відповідному кінотеатрі. Кіноафіші та вхідні квитки мають виконуватися українською мовою. Мовою зовнішньої та аудіовізуальної реклами є українська мова. Можливе поширення аудіовізуальної реклами мовою нацменшини чи регіональною (міноритарною) мовою із субтитрами українською мовою в ефірі громадських та комунальних мовників, які мовлять мовою нацменшини або регіональною (міноритарною) мовою. Також можливе поширення зовнішньої реклами українською мовою та мовою нацменшини чи регіональною (міноритарною) мовою в межах території відповідного села, селища чи міста. За порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими ЗМІ передбачено штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне протягом року порушення — штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів для громадян і від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів для посадових осіб і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Закон має набрати чинності з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики». Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення, кінематографа та реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набрання чинності, а норми щодо мови друкованих ЗМІ — через два роки з дня набрання чинності. Законопроект № 5670 «Про державну мову» зареєстрували Ірина Подоляк, Ганна Гопко, Леонід Ємець, Оксана Юринець, Оксана Сироїд та інші — загалом 33 народні депутати. Законопроект передбачає такі норми щодо медіа та дотичних до медіа сфер: Усі телеканали і радіостанції, незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, повинні мовити державною мовою. Усі іншомовні телерадіопрограми, передачі та аудіовізуальні твори повинні озвучуватися або дублюватися державною мовою, окрім пісень із візуальним супроводом або без нього. Під час прямої трансляції учасників, які користуються іноземною мовою, слід перекладати українською за допомогою синхронного або послідовного перекладу, окрім пісень. Квоти пісень українською мовою регулюються чинними нормами закону «Про телебачення і радіомовлення». Телеканали і радіостанції можуть мовити іншими мовами з метою задоволення потреб нацменшин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою. При цьому тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати 10 % часу добового мовлення, для регіональних і місцевих — 20 %, для державного іномовлення — 60 %. Телеканали мають перекладати на українську жестову мову чи субтитрувати офіційні повідомлення (в тому числі виступи вищих посадових осіб держави), інформацію про надзвичайні ситуації (попередження та ризик їх виникнення), а також фільми, передачі і програми з урахуванням вимог, встановлених Кабінетом міністрів України. Квоти адаптованого контенту мають бути визначені законом «Про телебачення і радіомовлення». Преса повинна видаватися державною мовою. Можливе видання двох чи більше мовних версій, одна з яких — державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають бути такими ж, як у версії державною мовою, а наклад української мовної версії має становити не менше 50 % сукупного накладу всіх мовних версій. В окремих випадках можливе видання друкованих ЗМІ офіційними мовами ЄС. У яких саме — в законопроекті не сказано. Інформаційні агентства мають поширювати свою продукцію державною та іншими мовами. Інтернет-представництва (сайти та сторінки в соцмережах) засобів масової інформації (а також і органів влади, комунальних підприємств, установ і організацій, а також приватних підприємств, які реалізують товари й послуги в Україні) повинні виконуватися державною мовою. Поряд з українською версією можуть також існувати версії іншими мовами. При цьому українська версія має завантажуватися за замовчуванням та містити не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії. Книжки мають видаватися державною мовою. Можливе видання поряд із державною іншими мовами. При цьому текст, обсяг, зовнішній вигляд мають бути такими ж, як у книжки державною мовою. Кількість мовних версій книжки не обмежена, при цьому наклад державною мовою має перевищувати наклад цієї книжки, виданої будь-якою іншою мовою. Але є виняток: ці вимоги не поширюються на книжки, видані коштом державного чи місцевих бюджетів із метою задоволення потреб нацменшин, а також на словники й підручники з вивчення мов. Держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами. У кожній книгарні книжки державною мовою мають становити не менше половини від загальної кількості найменувань, окрім книгарень, які розповсюджують виключно книги офіційними мовами ЄС. Фільми (в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, повинні розповсюджуватися та демонструватися зі звукорядом українською мовою. Репліки іншими мовами мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою. А тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 15 % сумарної тривалості всіх реплік у фільмі. Іноземні фільми повинні розповсюджуватися та демонструватися в дублюванні або озвученні українською мовою. Можливі аудіодоріжки іншими мовами поряд із державною. Каталоги відео на замовлення, що надають послуги на території України, мають забезпечувати українську аудіодоріжку не пізніше ніж за два місяці після надання доступу до відповідного фільму. Українська аудіодоріжка має завантажуватися за замовленням. Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами за умови, що кількість сеансів таких фільмів не може перевищувати 10 % від загальної кількості сеансів фільмів у кінотеатрі на місяць. Кіноафіші та вхідні квитки мають виконуватися українською мовою. Мовою реклами в Україні є державна мова. Використання мов у рекламі представниками нацменшен має регулюватися законом «Про національні меншини». За порушення вимог закону щодо мови у сфері кінематографа, книговидання, реклами передбачено штраф на посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За порушення вимог закону щодо мови друкованих ЗМІ — штраф на посадових осіб від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів. За повторне протягом року порушення — штраф на посадових осіб від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів із позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю. За порушення телеканалами і радіостанціями закону «Про державну мову» передбачено штраф у розмірі 10 % ліцензійного збору без застосування до мовника попередньої санкції «оголошення попередження». Для телеканалів і радіостанцій у статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» додається новий тип порушення — приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними учасниками фільму, передачі або діями). Окремої санкції за це не пропонується, тобто це порушення каратиметься як звичайні порушення: на перший раз — попередження, на другий раз — штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору. У законі «Про кінематографію» додається нова підстава для відмови у видачі фільму прокатного посвідчення: наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій), які спрямовані на приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними персонажами або діями). Закон має набрати чинності через два місяці з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики». Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення і реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набуття чинності, норми щодо мови кінематографа, друкованих ЗМІ — через рік, а норми щодо книговидання й книгорозповсюдження — через два роки з дня набуття чинності. На наш суб’єктивний погляд, більш професійно виписаним видається останній законопроект — № 5670 «Про державну мову»: він детальніший, містить точнішу термінологію, менше розбіжностей і вносить зміни до більшої кількості законодавчих актів. Цікаво, що всі законопроекти зареєстровані не як альтернативні, а як незалежні, з окремими назвами, хоча й мають на меті врегулювати одне й те саме питання. Нагадаємо: чинне законодавство (закон «Про засади державної мовної політики») передбачає, що телеканали й радіостанції визначають мову свого мовлення на власний розсуд. У сфері телерадіомовлення, преси, кінематографа та реклами передбачений практично вільний вибір державної мови, регіональних мов або мов нацменшин. У 2016 році було прийнято зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення», які встановили для радіостанцій квоти на пісні та ведення ефіру українською мовою: з 8 листопада 2016 року — 25 % пісень українською мовою та 50 % ведення програм українською мовою; з 8 листопада 2017 року — 30 % пісень і 55% мови ведучих; із 8 листопада 2018 року – 35 % і 60 % відповідно. Далі депутати вирішила взятися за мовні квоти на телебаченні. 27 жовтня 2016 року Микола Княжицький і Вікторія Сюмар зареєстрували законопроект № 5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», яким запропонували встановити на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою: для загальнонаціональної категорії мовлення частку передач та / або фільмів українською мовою не менше як 75 % протягом доби в кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; для регіональної та місцевої категорій мовлення обов’язкову частку передач та / або фільмів українською мовою на рівні 50 % протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; обов’язкову частку передач новин державною мовою, а саме — не менше 75 % від загальної тривалості всіх передач новин у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; при цьому вказані квоти не поширюються на суб’єктів державного іномовлення. Для індустрії такі квоти насправді не нові. Адже з 2006 року та до ухвалення в липні 2012-го сумнозвісного закону Ківалова — Колесніченка стаття 10 закону «Про телебачення і радіомовлення» передбачала для загальнонаціональних телеканалів і радіостанцій не менше 75 % україномовного продукту. Мовлення на певні регіони могло здійснюватися також мовами нацменшин, іномовлення — українською та іноземною мовами. Так само й кіногалузь роками працювала за мовними правилами. Закон «Про кінематографію» до 2012 року містив вимогу обов’язкового дубляжу, озвучення чи субтитрування державною мовою фільмів перед їх розповсюдженням в Україні. Вони також могли дублюватися, озвучуватися чи субтитруватися мовами нацменшин. Згідно з роз’ясненням Конституційного суду 2007 року, фільми не могли розповсюджуватися й демонструватися без попередньої адаптації саме українською мовою. Згадаймо, що завдяки такій вимозі в Україні всі іноземні фільми почали виходити в кінопрокат українською мовою. І навіть після вилучення Ківаловим і Колесніченком цієї норми, український дубляж у кіно залишився. Джнрело: Детектор медіа. Ілюстрація: ukr-mova.in.ua 
    Лют 21, 2017 1267