Людина – фізично здорова і міцна – може протриматись без їжі два місяці. Без води – до 10 днів. Плюс-мінус кілька діб. Організм у відчаї починає поїдати сам себе. Починаючи запасами глюкози та жирових тканин, продовжує печінкою та серцем. Тому на шпальтах газет і у заголовках на сайтах голодування може виглядати як героїчний протест і прояв надзвичайної сили волі. Але за ґратами реальність голодування – це також відчай, жалюгідність, втрата свідомості, атрофія м’язів і холод, проблеми із зором і свідомістю, з роботою мозку, іноді – глухота і сліпота, відсутність реакції на оточуючих. Голодування – це виклик. Який поступово стає катуванням себе самого. Тож чому сьогодні, у 21 столітті, у найбільшій за площею країні світу, що претендує на роль незамінного гравця на полі міжнародного права, знаходиться режисер, який оголошує голодування? Тому що його було ув’язнено за сфабрикованою справою. За абсурдним звинуваченням. За політичні вподобання. Тому що свідчив проти нього товариш. Примусово. Закатований. Тому що вже без 17 днів чотири роки кримчанин Олег Сенцов провів у слідчих ізоляторах, залах судових засідань, колоніях і в’язницях. Ми не хочемо знову обговорювати абсурдність звинувачень у підготовці підриву меморіалу Вічного вогню та пам’ятника Леніну, а також підпалів офісів «Русской общины Крыма» та «Единой России» у Сімферополі. Цю абсурдність визнає світова спільнота, визнають українські, російські та світові діячі кіно, Європейська кіноакадемія, відомі режисери, продюсери і актори багатьох країн світу. Не визнає її лише так само абсурдний російський політичний режим разом зі своїми арміями вірних телеглядачів, радіослухачів і користувачів інтернету.   Фото - Новое Время   Але ми хочемо обговорювати те, що Олег у своєму відчаї (все-таки, як іще охарактеризувати голодування?) не говорить тільки про власне повернення додому. 14 травня 2018 року він оголосив безстрокове голодування (на жаль, дійсно «безстрокових» голодувань не буває, і час спливає…) із єдиною умовою його припинення – звільнення всіх українських політв’язнів, які перебувають на території РФ. Шістдесят чотири. Політв’язні.   Список #LetMyPeopleGo (в алфавітному порядку) Абдуллаєв Теймур Абдуллаєв Узеір Абдурахманов Талят Абільтаров Рустем Абсеітов Зеврі Алієв Муслім Алімов Рефат Аметов Кязим Аметов Эрнес Асанов Алі Асанов Марлен Балух Володимир Бекіров Інвер Небієвич Белялов Мемет Бессарабов Олексій Ваітов Рустем Вигівський Валентин Гриб Павло Дадеу Микола Дегерменджи Бекір Дегерменджи Мустафа Джемаденов Эміль Джеппаров Арсен Долгополов Дмитро Дудка Володимир Захтей Андрій Зейтуллаєв Руслан Зекір’яєв Сервер Ібрагімов Тимур Ісмаїлов Рустем Карпюк Микола Клих Станіслав Коломієць Андрій Кольченко Олександр Костенко Олександр Куку Емір-Усєін Кубедінов Арсен Литвинов Сергій Мамутов Енвер Мемедінов Наріман Меметов Ремзі Мінасов Еміль Мустафаєв Сейран Панов Євген Примов Юрій (Нурі) Присіч Володимир Сайфуллаєв Ферат Салєдінов Айдер Салієв Сейран Сенцов Олег Сизонович Олексій Сірук Вадим Стогній Олексій Сулейманов Ренат Сухоносова Анна Сущенко Роман Трубач Руслан Чапух Асан Чирній Олексій Шаблій Глеб Шиптур Микола Штибліков Дмитро Шумков Олександр Шур Віктор Знаєте, іноді складається враження, що світ прагне розвиватись, країни – будувати нові типи взаємовідносин, суспільства – вчитись змінюватись на краще. І тільки один велетень на мапі світу загруз задніми лапами у минулому, а лапами передніми намагається тягнути за собою усіх, кому не пощастило опинитись поруч. Потенціал мільйонів людей країн СРСР було нівельовано, їх амбіції – знищено, а бажання самореалізації - зведено до прагнення купити до квартири якнайкращі меблі. На жаль, людина є людиною – вона адаптується і призвичаїться. На щастя, політика СРСР залишилась у минулому – або принаймні мала б залишитись. Саме тому коли Росія, просто не вбачаючи потенціалу існуючого режиму вигравати чесно, вдається до відродження підлих технік минулого… Нас охоплює злість. Але, можливо, нас охоплює іще більша огида і відчуття тотальної зневаги до режиму, а головне – до його вірних песиків. Тому що немає режиму без людей, які б його визнавали. Україні тяжко дається вирватись із срср-івського минулого. Але більшість із нас, українців, принаймні усвідомлює необхідність цього і стоїть, повзе, іде або біжить у правильному напрямку. Обличчям – до світу із баченням майбутнього, спиною – до російської агонії минулого. От тільки дуже важливо не залишати за спиною своїх. «Разом та до кінця!» - написав у своєму останньому листі Олег Сенцов. Давайте дуже сподіватись, що кінець буде – у визволенні та у тріумфі, а не у запамороченнях і відмові організму.   Фото - Радіо Свобода Сподіваючись на краще, Маргарита UAportal

Незважаючи на перешкоди, Празький Майдан продовжує свою інформаційну роботу на головній площі Старого Міста Праги.  Щонеділі, від 13 до 18 годин, кожен може підтримати петицію, що закликає до запровадження більш жорстких санкцій проти Російської Федерації, отримати останні новини прямо з місць боїв та дізнатися про менш відомі аспекти війни в Україні або про Україну загалом. В рамках гуманітарної допомоги Україні можна внести свій вклад будь-якою фінансовою часткою, навіть невеликою, у спеціальну скриньку. Ми вже писали раніше, що празькі українофоби намагались через мерію заблокувати акцію. Організатори прийшли продовжити дозвіл на акцію, однак з’ясували, що місце і час, у які вже майже 3 роки завжди відбувався "Празький Майдан", зайняті для заходу під назвою "Антимайдан". Відкрита правда про Майдан в Україні і правда про Росію, у документах та інформації», організована «Товариством чесько-російської дружби». Один із засновників цього товариства є Олександр Барабанов. Більше про це ви можете прочитати у статті: Празьким майданівцям потрібна підтримка На днях керівник ПМ Катерина Скрипнік, нам повідомила хорошу новину, так званий "Антимайдан" відмінив всі свої акції на Староміській площі !!! Це наша спільна перемога над путінолюбами в Чехії. Вітаємо празьких майданівців з поверненням на своє постійне місце проведення акції!  Друзі, цієї неділі, 30 квітня, о 13:30 прийдіть на Староміську площу, щоб приєднатись до міжнародної акції „Stop Putin, Stop War“, яку Празький Майдан організовує вже вчетверте Stop Putin's War in Ukraine 4.0 - Prague Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ Фото:Катерина Скрипнік    

Новини, варті вашої уваги за тиждень, що минув. Ви читаєте дайджест найцікавіших та найважливіших новин, який є результатом моніторингу кількох десятків джерел різними мовами. З нашим дайджестом ви заощадите час і дізнаєтесь про всі новини, варті вашої уваги. Читайте нас щотижня.     Катастрофа МН17. Нідерланди розпочали процедуру передачі матеріалів з України. Заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов заявив, що відповідно до угоди про співпрацю щодо розслідування збиття "Боїнга" рейсу МН17, підписаної два роки тому міністрами юстиції України та Нідерландів, почалася процедура передачі матеріалів до Нідерландів. Про це він повідомив у Facebook.         ОБСЄ ухвалила резолюцію проти "Турецького потоку" і "Північного потоку-2"Комітет з політичних питань і безпеки Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) прийняла резолюцію щодо енергетичної безпеки в Європі, де згадуються газопроводи "Північного потоку-2" і "Турецький потік". Про це повідомляє трансляцію ОБСЄ на Youtube.         Комерційний суд Високого суду Англії та Уельсу відповів на позов “Нафтогазу України” й заморозив $145 млн дивідендів “Північного потоку”. Про це інформує прес-служба НАК “Нафтогаз України”.     Президент країни агресора - підписав закон про припинення з боку своєї держави договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, що був підписаний між СРСР та США. Відповідний федеральний закон було опубліковано на офіційному сайті правової інформації.     Генпрокуратура Грузії перекваліфікувала справу про спробу штурму парламенту 20-21 червня в Тбілісі в справу про спробу перевороту. Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання "Грузія Online".     ПА ОБСЄ вимагає звільнення українських моряків. Парламентська асамблея ОБСЄ закликала до невідкладного та беззастережного звільнення Росією українських моряків, захоплених біля Керченської протоки, визнавши їх військовополоненими. Про це у вівторок, 9 липня, повідомляє Укрінформ.     Продовжуєтсья пікет перед каналом, який хотів організувати телеміст з країною агресором.     Кандидати відмовилися від участі в парламентських виборах. Центральна виборча комісія напередодні позачергових виборів до Верховної ради скасувала реєстрацію 36 кандидатів у народні депутати. Про це повідомляє прес-служба ЦВК.     Закупівля непридатного спорядження: чиновники Міноборони знали, що бронежилети прострілюються – ДБР Державне бюро розслідувань опублікувало фрагменти розмов чиновників Міноборони із закупівлі неякісних бронежилетів. Про це повідомили в прес-службі відомства. Відповідне відео з аудіо розміщено на YouTube-каналі ДБР.     Від початку липня за незаконне носіння військової форми та маніпуляції із державними нагородами українців штрафуватимуть. Що робити, аби не довелось платити більше трьох тисяч гривень штрафу.Milnavigator     Єдиній військовій радіостанції "Армія FM" Нацрада продовжила дозвіл на мовлення Про це заявив народний депутат від "Народного фронту" Сергій Висоцький у Facebook.     Туреччина перекидає 80 тисяч військових і техніку на кордон із Сирією - ЗМІ Зазначається, що операція буде спрямована на території, що знаходяться на сході від Євфрату.Туреччина продовжила перекидання військ і техніки на кордони із Сирією, готуючись до проведення операції, яка може стати наймасштабнішою в історії країни. Про це повідомляє видання En Son Haber.     Суд визнав невинуватими у заволодінні бюджетними коштами Одеського міського голову Геннадія Труханова та інших фігурантів його справи... Відповідний вирок 9 липня оголосив Малиновський райсуд Одеси. (Риторичне питання про політичні декларації перед виборами, нових політичних сил - залишаєтсья відкритим) Українська Правда     На 54-му міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах пройшов прем’єрний показ українського фільму режисера Антоніо Лукіча «Мої думки тихі». Про це у Facebook повідомив посол України у Чеській Республіці Євген Перебийніс.        Виставку творів українського політичного в'язня в Росії, кореспондента агентства "Укрінформ” Романа Сущенка відкрито на вуличних стендах біля Посольства України у Празі. Про це у Facebook повідомив посол України у Чеській Республіці Євген Перебийніс.  

Прага – Мандруючи чеськими землями, не можна оминути українських пам’яток архітектури. Ці охайні дерев’яні споруди стоять переважно на природних пагорбах, вони милують око красою різьблення і бездоганними пропорціями форм куполів і дзвіниць. Мовиться про пам’ятки української народної сакральної архітектури в Чеській Республіці, що внесені до реєстру національних і як такі перебувають під охороною держави. Коли в 1919 році Закарпаття увійшло до складу нової Чехословацької Республіки чеські фахівці були першими, хто звернув увагу на красу української народної дерев’яної архітектури Закарпатського краю. Упродовж десятиліття стараннями чеських меценатів, письменників, учених 5 церков із різких куточків закарпатського краю були перевезені до Чехії. Найстаршою на чеських землях українською архітектурною пам’яткою є церква Святої Параскеви в містечку Бланско, що на півдні Морави. Православна церква зведена в 1601 році й походить із Нижнього Селища, що поблизу Хуста. Українська церква мала прикрасити виставку сучасної культури в Брно в 1928 році. Та кошти на її купівлю й перевезення виділило Міністерство шкільництва Чехословаччини тільки в 1936 році. З архівів відомо, що допомагав встановлювати розібрану на фрагменти церкву талановитий закарпатський тесля Михайло Салейчук. Нині церква служить Чехословацькій Церкві Гуситській.    Церква Успіння Богородиця в м. Нова Пака   У 1930 році із закарпатського села Велика Копаня до міста Добржіков помандрувала греко-католицька дерев’яна церква Всіх Святих, зведена в 1669 році. За 16 тисяч крон, а це немалі на той час гроші, її викупив і перевіз залізницею відомій чеський політик, перший міністр національної оборони Чехословаччини Вацлав Клофач. Після проведеної в 1931 році реконструкції церкву сам Клофач називав «добржіковським скарбом». «Завдяки їх перевезенню до Чехії вдалось втримати ці сакральні будівлі»На самобутність українських дерев’яних церков у розмові з Радіо Свобода звертає увагу і чеський дослідник української народної архітектури, працівник регіонального музею в місті Високе Міто Мартін Штепан.«Унікальність полягає вже в самому факті, що йдеться про споруди, які в місці свого створення цілковито розібрані, перевезені на нове місце і знову зібрані, – каже він. – Села, в яких громади ці церкви колись ставили, будували церкви нові, кам’яні, на утримання старих дерев’яних церков часто не мали коштів. Завдяки їх перевезенню до Чехії вдалось втримати ці сакральні будівлі. І до нині частково збереглись їхні оригінальні інтер’єри, прикрашені прекрасними іконостасами». Церква Святого Архангела Михаїла в Празі   Із закарпатського села Обава, що поблизу Мукачева, походить дерев’яна греко-католицька церква Успіня Богородиці, зведена на початку 18 століття. Її викупив і в 1930 році перевіз до Чехії підприємець і меценат Ото Кресшмер. Церква встановлена на Гусовій горі в містечку Нова Пака і славиться багато різьбленим іконостасом у стилі рококо з кінця 17 століття. А в східно-чеському селі Кунчіце прописалась дерев’яна церква Архангела Михаїла, котра походить із села Глиняни, що поблизу Тячева. Церква збудована наприкінці 17 століття, її до Чехії в 1931 році перевіз відомий меценат Едуард Шебела. Пам’яткою української народної архітектури пишається і Прага. Чеську столицю прикрашає одна з найкрасивіших дерев’яних церков – греко-католицька церква Святого Архангела Михаїла. Вона була зведена наприкінці 18 століття в селі Великі Лучки, а перевезена до Праги в 1928 році як експонат до краєзнавчої збірки Національного музею в Празі. Церква встановлена в садах Кінського в центрі туристичної Праги. Неподалік від неї у березні цього року відкритий пам’ятник Тарасу Шевченкові. Боблизу української церкви розташований і Швандовий театр, який довершує український акцент у цьому районі Праги. На сцені Швандового театру в 1924 році з великим успіхом виступав відомий театр Миколи Садовського. (Прага – Київ) Радіо Свобода Оксана Пеленська  

Стійкість «Празького Майдану» приголомшує не лише його друзів, а й затятих ворогів, яких чимало серед російських туристів та чехів комуністичних та проросійських поглядів. Три роки вже щонеділі на Староміській площі встановлюється намет, стіл та головне збираються люди, які невдоволені російською окупацією українських територій та путінським фашистським режимом у  Росії. До намету приходять цікаві гості, як-от нещодавно молодий киянин, який воював неподалік Луганська. Він був здивований тим, як довго діє празький Майдан, що це чисто громадська ініціатива. Розповідав про її важливість та те, що в Україні є сумніви з  приводу Чехії на чолі з  президентом Земаном. У неділю, 19 лютого, Майдан на Староміській площі відзначив третю річницю «Небесної сотні», встановили імпровізований меморіал героям Майдану. Біля стенду зупинилося кілька українців, серед них добровольців, які допомагають сім’ям загиблих. Вони провели на Майдані кілька годин. Щонеділі, у другій половині дня, кожен може підтримати петицію, що закликає до запровадження більш жорстких санкцій проти Російської Федерації, отримати останні новини прямо з місць боїв та дізнатися про менш відомі аспекти війни в Україні або про Україну загалом. В рамках гуманітарної допомоги Україні можна внести свій вклад будь-якою фінансовою часткою, навіть невеликою, у спеціальну скриньку. Бувають тут і  суперечливі візити. Група молодих росіян нещодавно з агресивними криками вимагали відповіді, для чого «Майдан» збирає гроші, казали, що акція руйнує «єдність слов’янську», що росіяни люблять українців, тільки українці належно не оцінюють цю російську любов. Однак гірше те, що празькі українофоби намагаються через мерію заблокувати акцію. Організатори нещодавно прийшли продовжити дозвіл на акцію, однак з’ясували, що місце і час, у які 2,5 року завжди відбувався «празький Майдан», зайняті для заходу під назвою «Антимайдан. Відкрита правда про Майдан в Україні і правда про Росію, у документах та інформації», організована «Товариством чесько-російської дружби». Один із засновників цього товариства є Олександр Барабанов. Опоненти оголосили радіус у три метри навколо пам’ятника Яну Гусові, на кожні вихідні протягом наступних шести місяців, від 10 до 20 години. Але празькі майданівці не здаються, і проводять акцію лише за кілька метрів далі, біля церкви Святого Миколи. Однак раді будуть підтримці, адже часом тут бувають гарячі перепалки із «путінолюбами». Пише часопис Пороги

Портрети перших президентів – Михайла Грушевського й Томаша Ґарріга Масарика – можна було побачити в празькій галереї «Манес».  3 серпня тут відбулося відкриття першого на теренах Чеської Республіки Міжнародного фестивалю акварелі, участь у якому взяли художники з 64 країн світу, а в експозиції представлено понад 400 робіт. Організаторкою фестивалю стала чеська художниця українського походження Олександра Брикса, а сам фестиваль присвячено 100-річчю чесько-українських відносин.  Фестиваль відкривали 13 найкращих українських акварелістів, які впродовж трьох годин демонстрували свої вміння численним відвідувачам галереї, на очах яких народжувалися нові роботи, які увійдуть у велику «живу книгу» фестивалю.  Підтримати художників з України прийшли Посол України в Чехії Євген Перебийніс з дружиною. Пан Перебийніс подякував учасникам за  представлення українського мистецтва за кордоном, а також побажав творчого натхнення та енергії.Побачити роботи видатних акварелістів можна було з 3 до 5 серпня в галереї «Манес» у Празі. Після цього 100 найкращих робіт вирушать у мандрівку галереями інших чеських міст і містечок. «Це дуже символічно: 100 років Чехословаччині, 100 років Українській Народній Республіці, 100 років нашим відносинам, 100 робіт», - пояснює свій задум Олександра Брикса. Повідомляє Посольство України в Чехії. Фото: Alexandra Bryksa