Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 541
    Стаття
  • 41
    Активний Автор
525статей
  • 25 Лют 2017
    Один із способів, як посередники (так звані клієнти) обходять закон і необхідність оформити чеські робочі візи - укладення між польською і чеською компанією договору про відрядження. Шахраї в Україні та Чехії обманюють людей і стверджують що це легально. Ні. Будьте уважні. Погоджуючись на такі умови роботи ви порушуєте закон і збагачуєте нечесних посередників.       Польська робоча віза видається і дає вам право на роботу тільки на території Польщі. При заповненні документів завжди вказуеться ваш работодавець, місце роботи і спеціальність. Також адреса ПОСТІЙНОГО місця проживання в Польщі. При зміненні трьох головних пунктів : работодавця, позиціі чи місця постійного проживання в Польщi, ви зобовязані інформувати органи поліціі для іноземців.   Якщо ви весь термін дії візи працюєте на території іншої держави - ви порушуєте закон Польщі, так як видану вам візу використовуєте не по зазначеному призначенні. Візу видає держава а не компанія, для роботи на своїй території. З цього компанія не може порушувати закон і направляти людей на роботу на весь зазначений термін в іншу державу.   Відрядження (стажування) не може поширюватися на весь термін дії візи. Якщо ваша так звана командіровка триває весь термін дії візи - ваше відрядження фіктивне, так як її єдина мета - порушити трудовий закон для іншої держави. Працюючи весь термін польської візи в Чехії, ви порушуєте закон Чехії.   Перебуваючи на території Чехії (на підставі будь-якої візи, навіть на підставі туристичної візи) відповідно до закону ви зобов'язані зареєструватися протягом трьох робочих днів у відділенні поліції для іноземців. Після реєстрації вам видають картку реєстрації з терміном перебування і адресою на території Чехії. Цю картку можуть попросити при перевірці документів на території Чехії і при пересіченні кордонів. Штраф за недотримання цього правила може бути до 3 000 чеських крон.   Будь ласка, будьте уважні!   Фото: celnisprava.cz  Катерина Скрипнік, спеціально для UAPORTAL.CZ
    6147 Опубліковано KaterinaSkrypnik
  • Автор KaterinaSkrypnik
    Один із способів, як посередники (так звані клієнти) обходять закон і необхідність оформити чеські робочі візи - укладення між польською і чеською компанією договору про відрядження. Шахраї в Україні та Чехії обманюють людей і стверджують що це легально. Ні. Будьте уважні. Погоджуючись на такі умови роботи ви порушуєте закон і збагачуєте нечесних посередників.       Польська робоча віза видається і дає вам право на роботу тільки на території Польщі. При заповненні документів завжди вказуеться ваш работодавець, місце роботи і спеціальність. Також адреса ПОСТІЙНОГО місця проживання в Польщі. При зміненні трьох головних пунктів : работодавця, позиціі чи місця постійного проживання в Польщi, ви зобовязані інформувати органи поліціі для іноземців.   Якщо ви весь термін дії візи працюєте на території іншої держави - ви порушуєте закон Польщі, так як видану вам візу використовуєте не по зазначеному призначенні. Візу видає держава а не компанія, для роботи на своїй території. З цього компанія не може порушувати закон і направляти людей на роботу на весь зазначений термін в іншу державу.   Відрядження (стажування) не може поширюватися на весь термін дії візи. Якщо ваша так звана командіровка триває весь термін дії візи - ваше відрядження фіктивне, так як її єдина мета - порушити трудовий закон для іншої держави. Працюючи весь термін польської візи в Чехії, ви порушуєте закон Чехії.   Перебуваючи на території Чехії (на підставі будь-якої візи, навіть на підставі туристичної візи) відповідно до закону ви зобов'язані зареєструватися протягом трьох робочих днів у відділенні поліції для іноземців. Після реєстрації вам видають картку реєстрації з терміном перебування і адресою на території Чехії. Цю картку можуть попросити при перевірці документів на території Чехії і при пересіченні кордонів. Штраф за недотримання цього правила може бути до 3 000 чеських крон.   Будь ласка, будьте уважні!   Фото: celnisprava.cz  Катерина Скрипнік, спеціально для UAPORTAL.CZ
    Лют 25, 2017 6147
  • 24 Лют 2017
    Чехія є однією із тих країн, яка зацікавлена в збільшенні іноземних студентів. Вже не єдиний рік країна має програму надання освіти для іноземних студентів. Це вирішує деякі проблеми: 1. Недостатня кількість абітурієнтів-чехів. Це спостерігається в останні роки в зв'язку з демографічною кризою і впливає на якість освіти. 2. Необхідність у висококваліфікованих фахівцях, яку можна вирішити за допомогою іноземних студентів. 3. Іноземці, це велика оцінка якості освіти країни і є своєрідною рекламою країни. Чехія планує приймати в першу чергу вихідцев із слов'янських країн, тому що вони щвидко вивчають чеську мову і можуть безкоштовно отримувати освіту. Якщо ви вирішили навчатися у Чехії, то вам потрібно знати деякі особливості: - ви можете складати іспити яе на бакалаврські програми (якщо ви маєте середню освіту вашої країни) так і на магістревські програми (якщо ви маєте диплом бакалавра вашої країни); - іноземні студенти повинні  зробити нострифікацію своїх атестатів. У зв'язку с тим, що в Україні навчаються 11 років, а у Чехії - 13 років, завжди виникає академічна різниця в обсязі отриманих знань. Тому абітурієнтам потрібно здавати деякі предмети для того щоб їх атестат був визнаний у Чехії. До речі, більшість державих університетів не допускають до істпитів, якщо ви не маєте ностріфікації; - іноземні студенти повинні  зробити нострифікацію своїх дипломів бакалаврів або магістрів. Як правило, це робиться без проблем, але якщо ви маєте диплом з права або медицини, то процедура більш складніша і має свої нюанси; - на відміну від України, студенти мають менше годин навчання у семестрах, але щоб вивчити необхідний об'єм знань треба багато часу проводити у бібліотеках, які мають весь необхідний матеріал для навчання; - під час навчання студенти можуть працювати, але години праці обмежені.  Це дуже цінується, коли студент вже навчається на магістерській програмі, тому що у нього є можливість придбати необхідний досвід праці за своєю спеціальністю; - під час навчання усі іноземні студенти моють можливість отримати фінансову допомогу. Вона надається державою Чехія 1 раз у 3 місяці і складає близько 2000 крон.    Еліна Антонова для UAPORTAL.CZ
    3308 Опубліковано Elina Antonova
  • Автор Elina Antonova
    Чехія є однією із тих країн, яка зацікавлена в збільшенні іноземних студентів. Вже не єдиний рік країна має програму надання освіти для іноземних студентів. Це вирішує деякі проблеми: 1. Недостатня кількість абітурієнтів-чехів. Це спостерігається в останні роки в зв'язку з демографічною кризою і впливає на якість освіти. 2. Необхідність у висококваліфікованих фахівцях, яку можна вирішити за допомогою іноземних студентів. 3. Іноземці, це велика оцінка якості освіти країни і є своєрідною рекламою країни. Чехія планує приймати в першу чергу вихідцев із слов'янських країн, тому що вони щвидко вивчають чеську мову і можуть безкоштовно отримувати освіту. Якщо ви вирішили навчатися у Чехії, то вам потрібно знати деякі особливості: - ви можете складати іспити яе на бакалаврські програми (якщо ви маєте середню освіту вашої країни) так і на магістревські програми (якщо ви маєте диплом бакалавра вашої країни); - іноземні студенти повинні  зробити нострифікацію своїх атестатів. У зв'язку с тим, що в Україні навчаються 11 років, а у Чехії - 13 років, завжди виникає академічна різниця в обсязі отриманих знань. Тому абітурієнтам потрібно здавати деякі предмети для того щоб їх атестат був визнаний у Чехії. До речі, більшість державих університетів не допускають до істпитів, якщо ви не маєте ностріфікації; - іноземні студенти повинні  зробити нострифікацію своїх дипломів бакалаврів або магістрів. Як правило, це робиться без проблем, але якщо ви маєте диплом з права або медицини, то процедура більш складніша і має свої нюанси; - на відміну від України, студенти мають менше годин навчання у семестрах, але щоб вивчити необхідний об'єм знань треба багато часу проводити у бібліотеках, які мають весь необхідний матеріал для навчання; - під час навчання студенти можуть працювати, але години праці обмежені.  Це дуже цінується, коли студент вже навчається на магістерській програмі, тому що у нього є можливість придбати необхідний досвід праці за своєю спеціальністю; - під час навчання усі іноземні студенти моють можливість отримати фінансову допомогу. Вона надається державою Чехія 1 раз у 3 місяці і складає близько 2000 крон.    Еліна Антонова для UAPORTAL.CZ
    Лют 24, 2017 3308
  • 23 Лют 2017
    Сон наснився. Дивний такий. Довгий... Ніби йду я широким полем. Переораний чорнозем притрушений снігом. Земля м'яка, розлізається під ногами, липне брилами до гумових чобіт. Важко втримати рівновагу, слизько. Броня стискає легені, і дихати часто й швидко не дуже вдається. Йду в темпі, жваво. Поле посічене смугами голих дерев. А звідтіля періодично лунають постріли. Ніби з паралельної дійсності. А на серці легко та радісно... Болото, як розпечена лава з гирла вулкана, засмоктувало праву ногу, стягуючи з неї гумовий чобіт. Лівим скользив у пошуках якоїсь опори. У тім сні увесь день не припинявся дощ і сніг, і кілька здоланих вздовж лінії фронту кілометрів видавалися тривалим марафоном. На мені була наскрізь промокла зимова камуфльована куртка і вода по чолі стікала із зовсім мокрої шапки. Лід, вода та болото під ногами від позиції до позиції. Маневрувати доводилось цілим тілом, аби втриматися на ногах. Скрізь - суцільне й майже нездоланне болото. Але на серці було легко й радісно... А потім наснилася ніч. І тривала вона довго-довго. А от спати у тому сні не дуже виходило. Ніч минала неспокійно. Гуркіт та клекіт зброї й постійні вибухи та розриви інколи грізно гули із-під землі, інколи розхитували своїм відлунням стіни тимчасового сховку і не дозволяли спокійно заплющити очі. Я завжди дуже дивуюся здатності людини призвичаюватися до викликів будь-якого калібру. У тім сні мене здивувало, як у нестихаючому клекотінні автоматних черг та регулярних прильотів більш значного калібру, за відсутності постійного тепла та світла продовжувало тривати зовсім людське життя: хтось пив чай перед сном, хтось нишпорив віртуальним простором глобальної мережі, носив воду, лузав насіння, сторінка за сторінкою перечитував класиків світової літератури, інколи при тьмяному мерехтінні свічки, а інколи з ліхтариком у руках. І це було зовсім справжнє життя! Можливо, навіть більш справжнє, аніж на яву. Бувають ж такі сни, в яких правди значно більше, аніж у самій дійсності. То був саме такий сон. І на серці було легко й спокійно. Одне з найбільших див війни - зорі, що втискаються у воєнні будні крізь інколи густу тишу зимової ночі. І місяць. Ясний срібний місяць у моєму сні просвітлював густу затуманену темряву. І нічна мла у срібному сяйві припорошених снігом дерев ставала такою теплою й затишною. І навіть якась куля, що раптом збивалася зі шляху, й, пролетівши десь зовсім поруч, цокала об металеві ворота сусідньої хати, не заважала цій тиші. То була така глуха тиша! Вона ніби вдиралася у самі вуха й заливала їх густим воском розтопленої храмової свічки. Лише на війні тиша буває такою тихою. І раптом вкотре десь на горизонті залунала автоматна черга, а відтак у металеву симфонію звідкілясь вливалася кулеметна арія і розривалося кілька гранат. І зовсім несподівано - знову тиша і зорі. І ясний місяць у зимовому небі над війною. І тривала пауза - глибока, як саме життя. Музика ж зіткана не лише зі звуків різної тривалості, а й із пауз поміж ними. Музика війни не лише гримить грізним клекотінням зброї, а й обривається дуже людським відчуттям спокою у проміжках поміж пострілами. Раптово й глибоко... А потім наснилося, як та розстріляна місячна ніч таки минула. А сон затягнувся й тривав, як сама вічність. І вирватися з нього ніяк не вдавалося. І, можливо, не дуже навіть й хотілося... Потім мені наснилися темні й закопчені бліндажі та болотні окопи, у яких я поринав із головою в бесіди та слухання. Міцний солодкий чай парував із прозорого пластикового стаканчика на сконструйованому з випадкових дошок столі. І сповіді снилися в тих окопах, і літургія в приміщенні, освітленому кількома свічками, під гучні постріли за вікном у присутності тіней, що молилися разом із нами зі стін. І все це якось дуже природно складалося в якусь таїнственну симфонію, що ніколи не припинить лунати в моєму серці й з якої я ніколи не захочу прокидатися... Згодом стало якось дуже тепло й затишно. І мені наснилося, що я під землею, під тією самою чорною та в'язкою рідною українською землею. У кутку за моїми плечима палала лампадка у металевій банці з-під консерви. Я був там не один. У майже непроглядній темряві навколо мене горіло багато прекрасних і мужніх і дуже яскравих поглядів. Я слухав і вдивлявся. Пильно. І навіть коли мені доводилося промовляти, я не припиняв слухати. Про чиєсь дитинство без батьків, про чиїсь мрії на після війни, про плани на відпустку, про нетерпеливе очікування молодим батьком молодого поповнення в родині, про щось дуже людське й дуже справжнє. І від тієї справжньості ставало справді ясно. І людей бачилось інакше, наскрізь. І чулося їх теж якось по-іншому. І почути можна було геть усе, навіть те, що ніколи не прозвучало. І я слухав. Навіть тоді в тій маленькій затишній і зовсім темній криївці, де ледве ставало місця для нас чотирьох, я вчився слухати й чути. Сидів навшпиньках, а напроти мене три пари яскраво палаючих очей. І так ясно там було від їх світла, що й бліндажна темрява ставала ніби день. Я намагався заразити хлопців життям, а тих троє уважно слухали кожнісіньке слово, пронизуючи мене наскрізь своїм прямим і непорушним поглядом. Слухали уважно. Було зовсім по-людськи і якось дуже по-Божому. Над нами стріляло. А мені снилося, що там, у тій темряві, було так ясно і так затишно, а на серці зовсім легко й спокійно... А тоді знову наснилося, як я прямував болотними полями, важко пересуваючи ноги. У бронежилеті, з дерев'яними хрестом-розп'яттям поверх, і з подряпаним часом келваровим шоломом у руках. На серці було легко. Відчував якусь надзвичайну свободу й радість і вдячність Богові за те, що міг там бути. Болото скрізь: під чоботями, на чоботях і в чоботях. Вітер носився зимовим полем, покраяним сірими й обпаленими "зеленками", похитував роздертими та обвугленими деревами. Польова болотяна дорога з озерцями льоду втікала у напрямку ворожих позицій. Обабіч - глибокі вирви від снарядів і плями випаленої розривами сухої амвросії. Фронтові дороги - вони особливі. Спонукають до призадуми. Небо сіро вдивлялося в болотний ранок, і в болотний день, і у вечір теж болотний. Інколи рясними дощами проливаючи сльози, інколи щільно перемотуючи рани розстріляної землі ясно-білими сніговими джгутами. Багнюка, глина, сніг, вода - дорога від однієї позиції до іншої. У сні я дуже чітко чув постріли - різні й багато, у віддаленій посадці й прямісінько над головою. Було й так, що кулі встрягали в глиняні кучугури окопів прямісінько перед носом. Але на серці було якось спокійно... А потім ми швидко рухалися вузькими, по плечі викопаними в глині окопами. Важко вдавалося втримати рівновагу, швидко пересуваючись у броні по слизькій мокрій глині. А в довжелезних і закручених лабіринтах окопів і у темних підземеллях мені зоріли їхні очі, їхні мрії, їхні усмішки... Дорога ж втікала вдаль, за лінію, за горизонт. Я прямував від позиції до позиції, від бліндажа до бліндажа. І я ніколи не був один. Поруч завжди був Він. З автоматом, перекинутим за плечі, у поношеному військовому однострої, впевнено крокуючи своєю землею, попереду йшов мій друг і брат, і вчитель - український солдат... То був дивний сон. Але снам дозволяється бути дивними. Бувають такі, з яких не хочеться прокидатися. У них, здається, значно більше правди, аніж у самій дійсності. Бо від снів таких на серці стає легко та спокійно... Насниться ж!.. Матеріал для UAPORTAL.CZ люб'язно надано військовим капеланом отцем Андрієм Зелінським  
    1790 Опубліковано Галина Андрейців
  • Сон наснився. Дивний такий. Довгий... Ніби йду я широким полем. Переораний чорнозем притрушений снігом. Земля м'яка, розлізається під ногами, липне брилами до гумових чобіт. Важко втримати рівновагу, слизько. Броня стискає легені, і дихати часто й швидко не дуже вдається. Йду в темпі, жваво. Поле посічене смугами голих дерев. А звідтіля періодично лунають постріли. Ніби з паралельної дійсності. А на серці легко та радісно... Болото, як розпечена лава з гирла вулкана, засмоктувало праву ногу, стягуючи з неї гумовий чобіт. Лівим скользив у пошуках якоїсь опори. У тім сні увесь день не припинявся дощ і сніг, і кілька здоланих вздовж лінії фронту кілометрів видавалися тривалим марафоном. На мені була наскрізь промокла зимова камуфльована куртка і вода по чолі стікала із зовсім мокрої шапки. Лід, вода та болото під ногами від позиції до позиції. Маневрувати доводилось цілим тілом, аби втриматися на ногах. Скрізь - суцільне й майже нездоланне болото. Але на серці було легко й радісно... А потім наснилася ніч. І тривала вона довго-довго. А от спати у тому сні не дуже виходило. Ніч минала неспокійно. Гуркіт та клекіт зброї й постійні вибухи та розриви інколи грізно гули із-під землі, інколи розхитували своїм відлунням стіни тимчасового сховку і не дозволяли спокійно заплющити очі. Я завжди дуже дивуюся здатності людини призвичаюватися до викликів будь-якого калібру. У тім сні мене здивувало, як у нестихаючому клекотінні автоматних черг та регулярних прильотів більш значного калібру, за відсутності постійного тепла та світла продовжувало тривати зовсім людське життя: хтось пив чай перед сном, хтось нишпорив віртуальним простором глобальної мережі, носив воду, лузав насіння, сторінка за сторінкою перечитував класиків світової літератури, інколи при тьмяному мерехтінні свічки, а інколи з ліхтариком у руках. І це було зовсім справжнє життя! Можливо, навіть більш справжнє, аніж на яву. Бувають ж такі сни, в яких правди значно більше, аніж у самій дійсності. То був саме такий сон. І на серці було легко й спокійно. Одне з найбільших див війни - зорі, що втискаються у воєнні будні крізь інколи густу тишу зимової ночі. І місяць. Ясний срібний місяць у моєму сні просвітлював густу затуманену темряву. І нічна мла у срібному сяйві припорошених снігом дерев ставала такою теплою й затишною. І навіть якась куля, що раптом збивалася зі шляху, й, пролетівши десь зовсім поруч, цокала об металеві ворота сусідньої хати, не заважала цій тиші. То була така глуха тиша! Вона ніби вдиралася у самі вуха й заливала їх густим воском розтопленої храмової свічки. Лише на війні тиша буває такою тихою. І раптом вкотре десь на горизонті залунала автоматна черга, а відтак у металеву симфонію звідкілясь вливалася кулеметна арія і розривалося кілька гранат. І зовсім несподівано - знову тиша і зорі. І ясний місяць у зимовому небі над війною. І тривала пауза - глибока, як саме життя. Музика ж зіткана не лише зі звуків різної тривалості, а й із пауз поміж ними. Музика війни не лише гримить грізним клекотінням зброї, а й обривається дуже людським відчуттям спокою у проміжках поміж пострілами. Раптово й глибоко... А потім наснилося, як та розстріляна місячна ніч таки минула. А сон затягнувся й тривав, як сама вічність. І вирватися з нього ніяк не вдавалося. І, можливо, не дуже навіть й хотілося... Потім мені наснилися темні й закопчені бліндажі та болотні окопи, у яких я поринав із головою в бесіди та слухання. Міцний солодкий чай парував із прозорого пластикового стаканчика на сконструйованому з випадкових дошок столі. І сповіді снилися в тих окопах, і літургія в приміщенні, освітленому кількома свічками, під гучні постріли за вікном у присутності тіней, що молилися разом із нами зі стін. І все це якось дуже природно складалося в якусь таїнственну симфонію, що ніколи не припинить лунати в моєму серці й з якої я ніколи не захочу прокидатися... Згодом стало якось дуже тепло й затишно. І мені наснилося, що я під землею, під тією самою чорною та в'язкою рідною українською землею. У кутку за моїми плечима палала лампадка у металевій банці з-під консерви. Я був там не один. У майже непроглядній темряві навколо мене горіло багато прекрасних і мужніх і дуже яскравих поглядів. Я слухав і вдивлявся. Пильно. І навіть коли мені доводилося промовляти, я не припиняв слухати. Про чиєсь дитинство без батьків, про чиїсь мрії на після війни, про плани на відпустку, про нетерпеливе очікування молодим батьком молодого поповнення в родині, про щось дуже людське й дуже справжнє. І від тієї справжньості ставало справді ясно. І людей бачилось інакше, наскрізь. І чулося їх теж якось по-іншому. І почути можна було геть усе, навіть те, що ніколи не прозвучало. І я слухав. Навіть тоді в тій маленькій затишній і зовсім темній криївці, де ледве ставало місця для нас чотирьох, я вчився слухати й чути. Сидів навшпиньках, а напроти мене три пари яскраво палаючих очей. І так ясно там було від їх світла, що й бліндажна темрява ставала ніби день. Я намагався заразити хлопців життям, а тих троє уважно слухали кожнісіньке слово, пронизуючи мене наскрізь своїм прямим і непорушним поглядом. Слухали уважно. Було зовсім по-людськи і якось дуже по-Божому. Над нами стріляло. А мені снилося, що там, у тій темряві, було так ясно і так затишно, а на серці зовсім легко й спокійно... А тоді знову наснилося, як я прямував болотними полями, важко пересуваючи ноги. У бронежилеті, з дерев'яними хрестом-розп'яттям поверх, і з подряпаним часом келваровим шоломом у руках. На серці було легко. Відчував якусь надзвичайну свободу й радість і вдячність Богові за те, що міг там бути. Болото скрізь: під чоботями, на чоботях і в чоботях. Вітер носився зимовим полем, покраяним сірими й обпаленими "зеленками", похитував роздертими та обвугленими деревами. Польова болотяна дорога з озерцями льоду втікала у напрямку ворожих позицій. Обабіч - глибокі вирви від снарядів і плями випаленої розривами сухої амвросії. Фронтові дороги - вони особливі. Спонукають до призадуми. Небо сіро вдивлялося в болотний ранок, і в болотний день, і у вечір теж болотний. Інколи рясними дощами проливаючи сльози, інколи щільно перемотуючи рани розстріляної землі ясно-білими сніговими джгутами. Багнюка, глина, сніг, вода - дорога від однієї позиції до іншої. У сні я дуже чітко чув постріли - різні й багато, у віддаленій посадці й прямісінько над головою. Було й так, що кулі встрягали в глиняні кучугури окопів прямісінько перед носом. Але на серці було якось спокійно... А потім ми швидко рухалися вузькими, по плечі викопаними в глині окопами. Важко вдавалося втримати рівновагу, швидко пересуваючись у броні по слизькій мокрій глині. А в довжелезних і закручених лабіринтах окопів і у темних підземеллях мені зоріли їхні очі, їхні мрії, їхні усмішки... Дорога ж втікала вдаль, за лінію, за горизонт. Я прямував від позиції до позиції, від бліндажа до бліндажа. І я ніколи не був один. Поруч завжди був Він. З автоматом, перекинутим за плечі, у поношеному військовому однострої, впевнено крокуючи своєю землею, попереду йшов мій друг і брат, і вчитель - український солдат... То був дивний сон. Але снам дозволяється бути дивними. Бувають такі, з яких не хочеться прокидатися. У них, здається, значно більше правди, аніж у самій дійсності. Бо від снів таких на серці стає легко та спокійно... Насниться ж!.. Матеріал для UAPORTAL.CZ люб'язно надано військовим капеланом отцем Андрієм Зелінським  
    Лют 23, 2017 1790
  • 23 Лют 2017
    Шукаючи інформацію на дану тему, я передивилась велику кількість сайтів, перечитала безліч статтей, але все одно не знайшла всього необхідного. Тут я хочу поділитись своїм досвідом у цьому питтанні. Отож... Основним джерелом інформації, звісно, був сайт «Генерального консульства Чеської республіки у Львові» (http://www.mzv.cz/lvov/uk/x2004_02_03/x2004_08_31_2/x2015_10_16_1/x2015_10_16_1.html) . Там наданий перелік необхідних документів і пояснення, які мають бути документи. Але розпочавши збір документів виникло безліч питань, відповідей на які я там не знайшла. Можна було поїхати на консультацію у саме консульство і там допомогли б зі заповненням анкет, розповіли про інші необхідні документи. Але про те я дізналася згодом, коли вже подавала документи. Або ж біля консульства є як мінімум дві «конторки», які охоче вам допоможуть з оформленням, навіть якщо у вас немає всіх необхідних документів за відповідну оплату. Перш ніж перейду до опису документів потрібно знати, що подавати на постійне проживання з метою возз’єднання родини можна лише якщо член родини (у моєму випадку чоловік) офіційно знаходиться за кордоном на протязі певного часу. Для тих хто на роботі точно не знаю, але цей термін може бути в межах року. Для тих хто навчається цей термін повинен складати не менше півтора року. І з собою бажано мати копію паспорта чоловіка, мабуть із візами, які засвідчують те перебування. При собі копію паспорта чоловіка я не мала, але сказавши, що він подавав документи тут же мені відповіли, що в базі знайдуть його дані. Заяву на постійне проживання можна подати у дипломатичному представництві Чехії за кордоном, або прямо у відділенні Міністерства внутрішніх справ Чехії, якщо іноземець, який очікує на видання дозволу на постійне проживання, тимчасово перебуває в країні (наприклад, за шенгенською візою). 1. Далі перейдемо до анкет. На сайті просять заповнити два види бланків: на постійне проживання і на отримання довгострокової візи. Натискаєш ссилку і відправляє на сайт, там можна вибрати два варіанти čeština + angličtina або čeština + ruština. Я вибрала другий варіант (фото 1-5), який всеодно має бути заповнений латинецею. Подаючи документи я заповнила не всі графи. Уже при прийомі документів мені вказали як їх правильно заповнити, і навіть дещо дописали самі. А ще у всіх незаповнених графах має бути написано «ne» (чеською) або «no» (англійською). Бланк заяви на отримання довгострокової візи (фото 6-10) - Formulář žádosti o povolení k dlouhodobému pobytu тільки на чеській/англійській мові і має бути заповнений чеською. 2. Закордонний паспорт. Копія першої сторінки і шенгенських віз за минулі 3 роки. Оскільки подається два види заяв, то і копій паспорта має бути два комплекти. 3. 2 фотографії 3,5 х 4,5 см.  4. Документ, який підтверджує родинний зв'язок. У моєму випадку це було свідоцтво про одруження перекладене на чеську мову і завірене нотаріусом. 5. Документ про наявність достатніх коштів для проживання в Чеській Республіці. Так як матеріально мене забезпечував чоловік, то цим документом – була виписка з його банківського рахунку в Чехії. На рахунку має бути досить велика сума, оскільки рахується що він мене утримує і коштів має вистачати на нас обох. Детальніше про це можна почитати тут http://www.mzv.cz/lvov/uk/x2004_02_03/x2004_08_31_2/x2009_09_03/x2016_12_08_3.html 6. Документ про забезпечення житла на період проживання в Чеській Республіці. У мене цим документом була оплачена резервація гуртожитку. Цього виявилося достатньо, оскільки така резервація еквівалентна договору про оренду житла. 7. Довідку про несудимість видає Управління міністерства внутрішніх справ області, до якої Ви належите. При собі треба мати український паспорт і його копію. Термін виготовлення довідки приблизно 10 днів безкоштовно, термінова довідка оплачується. 8. Конверт з поштовою маркою і написати своєю адресу. 9. 2 копії українського паспорту. Документи повинні бути перекладені на чеську мову і завірені.  Призначеної дати у посольстві потрібно спочатку стати в чергу, у спеціальному віконечку видають номерки і перевіряють наявність усіх потрібних документів для подачі. Якщо чогось немає можуть не видати номерок. Потім довге чекання своєї черги перед дверима посольства... У процесі подання документів ще раз перепитують інформацію написану у заявах і кілька інших питань на зразок «як ви познайомились?». Оплата подачі документів здійснюється у тому ж приміщенні у євро. З мене взяли 18 євро, оскільки мені ще не було 26 років. Можливо для тих кому більше 26 років оплата буде вищою. На результати я чекала трохи більше двох місяців, подзвонили того числа, що в мене вказано в анкеті як «в’їзд на територію Чехії». Можливо співпадіння, а можливо так і було задумано. Отримати готову візу теж виявилося довгою справою. Отож, спочатку подзвонили, сказали, що візу мені відкрили і на протязі 7 днів прийшов лист у якому вказана дата видачі віз. З тим підтвердженням потрібного числа треба прийти зі страховкою. Її легко і швидко можна отримати в «конторці» безпосередньо біля самого посольства. Коштує не дешево, залежить від кількості днів перебування. Моя коштувала приблизно 1200 грн. Далі стаєш у чергу на видачу віз. Там у віконечко віддаєш копію страховки і закордонний паспорт. І тільки після обіду того ж дня нарешті отримуєш паспорт з візою. Отож, усім хто вирішив самостійно оформляти документи бажаю удачі і терпіння у цій клопіткій і довгій справі, бо воно того варте! Світлана Малецька для UAPORTAL.CZ  
    55234 Опубліковано Світлана Малецька
  • Шукаючи інформацію на дану тему, я передивилась велику кількість сайтів, перечитала безліч статтей, але все одно не знайшла всього необхідного. Тут я хочу поділитись своїм досвідом у цьому питтанні. Отож... Основним джерелом інформації, звісно, був сайт «Генерального консульства Чеської республіки у Львові» (http://www.mzv.cz/lvov/uk/x2004_02_03/x2004_08_31_2/x2015_10_16_1/x2015_10_16_1.html) . Там наданий перелік необхідних документів і пояснення, які мають бути документи. Але розпочавши збір документів виникло безліч питань, відповідей на які я там не знайшла. Можна було поїхати на консультацію у саме консульство і там допомогли б зі заповненням анкет, розповіли про інші необхідні документи. Але про те я дізналася згодом, коли вже подавала документи. Або ж біля консульства є як мінімум дві «конторки», які охоче вам допоможуть з оформленням, навіть якщо у вас немає всіх необхідних документів за відповідну оплату. Перш ніж перейду до опису документів потрібно знати, що подавати на постійне проживання з метою возз’єднання родини можна лише якщо член родини (у моєму випадку чоловік) офіційно знаходиться за кордоном на протязі певного часу. Для тих хто на роботі точно не знаю, але цей термін може бути в межах року. Для тих хто навчається цей термін повинен складати не менше півтора року. І з собою бажано мати копію паспорта чоловіка, мабуть із візами, які засвідчують те перебування. При собі копію паспорта чоловіка я не мала, але сказавши, що він подавав документи тут же мені відповіли, що в базі знайдуть його дані. Заяву на постійне проживання можна подати у дипломатичному представництві Чехії за кордоном, або прямо у відділенні Міністерства внутрішніх справ Чехії, якщо іноземець, який очікує на видання дозволу на постійне проживання, тимчасово перебуває в країні (наприклад, за шенгенською візою). 1. Далі перейдемо до анкет. На сайті просять заповнити два види бланків: на постійне проживання і на отримання довгострокової візи. Натискаєш ссилку і відправляє на сайт, там можна вибрати два варіанти čeština + angličtina або čeština + ruština. Я вибрала другий варіант (фото 1-5), який всеодно має бути заповнений латинецею. Подаючи документи я заповнила не всі графи. Уже при прийомі документів мені вказали як їх правильно заповнити, і навіть дещо дописали самі. А ще у всіх незаповнених графах має бути написано «ne» (чеською) або «no» (англійською). Бланк заяви на отримання довгострокової візи (фото 6-10) - Formulář žádosti o povolení k dlouhodobému pobytu тільки на чеській/англійській мові і має бути заповнений чеською. 2. Закордонний паспорт. Копія першої сторінки і шенгенських віз за минулі 3 роки. Оскільки подається два види заяв, то і копій паспорта має бути два комплекти. 3. 2 фотографії 3,5 х 4,5 см.  4. Документ, який підтверджує родинний зв'язок. У моєму випадку це було свідоцтво про одруження перекладене на чеську мову і завірене нотаріусом. 5. Документ про наявність достатніх коштів для проживання в Чеській Республіці. Так як матеріально мене забезпечував чоловік, то цим документом – була виписка з його банківського рахунку в Чехії. На рахунку має бути досить велика сума, оскільки рахується що він мене утримує і коштів має вистачати на нас обох. Детальніше про це можна почитати тут http://www.mzv.cz/lvov/uk/x2004_02_03/x2004_08_31_2/x2009_09_03/x2016_12_08_3.html 6. Документ про забезпечення житла на період проживання в Чеській Республіці. У мене цим документом була оплачена резервація гуртожитку. Цього виявилося достатньо, оскільки така резервація еквівалентна договору про оренду житла. 7. Довідку про несудимість видає Управління міністерства внутрішніх справ області, до якої Ви належите. При собі треба мати український паспорт і його копію. Термін виготовлення довідки приблизно 10 днів безкоштовно, термінова довідка оплачується. 8. Конверт з поштовою маркою і написати своєю адресу. 9. 2 копії українського паспорту. Документи повинні бути перекладені на чеську мову і завірені.  Призначеної дати у посольстві потрібно спочатку стати в чергу, у спеціальному віконечку видають номерки і перевіряють наявність усіх потрібних документів для подачі. Якщо чогось немає можуть не видати номерок. Потім довге чекання своєї черги перед дверима посольства... У процесі подання документів ще раз перепитують інформацію написану у заявах і кілька інших питань на зразок «як ви познайомились?». Оплата подачі документів здійснюється у тому ж приміщенні у євро. З мене взяли 18 євро, оскільки мені ще не було 26 років. Можливо для тих кому більше 26 років оплата буде вищою. На результати я чекала трохи більше двох місяців, подзвонили того числа, що в мене вказано в анкеті як «в’їзд на територію Чехії». Можливо співпадіння, а можливо так і було задумано. Отримати готову візу теж виявилося довгою справою. Отож, спочатку подзвонили, сказали, що візу мені відкрили і на протязі 7 днів прийшов лист у якому вказана дата видачі віз. З тим підтвердженням потрібного числа треба прийти зі страховкою. Її легко і швидко можна отримати в «конторці» безпосередньо біля самого посольства. Коштує не дешево, залежить від кількості днів перебування. Моя коштувала приблизно 1200 грн. Далі стаєш у чергу на видачу віз. Там у віконечко віддаєш копію страховки і закордонний паспорт. І тільки після обіду того ж дня нарешті отримуєш паспорт з візою. Отож, усім хто вирішив самостійно оформляти документи бажаю удачі і терпіння у цій клопіткій і довгій справі, бо воно того варте! Світлана Малецька для UAPORTAL.CZ  
    Лют 23, 2017 55234
  • 23 Лют 2017
    Чехія має багаті освітні традіції. Перший університет був побудован у 1348 році королем Карлом 4 і носить його ім'я. Першим у світі відокремленим технічним універсітетом був Празьский технічний університет, який заснован у 1707 році. Зараз у Чехії діє 26 державних та 48 приватних університетів. А також 2 відомчі вищі школи: поліції та міністерства оборони. Навчання в державних університетах проходить на чешскій мові і є безкоштовним, але деякі факультети можуть пропонувати навчання на англійскій мові і за це вже необхідно платити. Усі університети працюють по Булонсьскій системі та мають давати можливість своїм студентам мати участь в міжнародних програмах (ERASMUS, Work and Travel...) Університети мають сучасне обладнання, велику технічну та наукову базу. На цей час у Чехії навчається близько 390 тис. студентів. Серед них - блізько 40 тис. іноземців.  Іноземці можуть вивчатися в державних університетах Чехії без обмежень та безкоштовно. Для цього потрібно: - мати сертифікат В2 CEFR , який підтверджує знання чешскої мови; - документ, який підтверджує нострифікацію середної освіти  - успішно здані вступні іспити Бакалавріат триває 3 роки, магістратута 2 роки.  
    2316 Опубліковано Elina Antonova
  • Автор Elina Antonova
    Чехія має багаті освітні традіції. Перший університет був побудован у 1348 році королем Карлом 4 і носить його ім'я. Першим у світі відокремленим технічним універсітетом був Празьский технічний університет, який заснован у 1707 році. Зараз у Чехії діє 26 державних та 48 приватних університетів. А також 2 відомчі вищі школи: поліції та міністерства оборони. Навчання в державних університетах проходить на чешскій мові і є безкоштовним, але деякі факультети можуть пропонувати навчання на англійскій мові і за це вже необхідно платити. Усі університети працюють по Булонсьскій системі та мають давати можливість своїм студентам мати участь в міжнародних програмах (ERASMUS, Work and Travel...) Університети мають сучасне обладнання, велику технічну та наукову базу. На цей час у Чехії навчається близько 390 тис. студентів. Серед них - блізько 40 тис. іноземців.  Іноземці можуть вивчатися в державних університетах Чехії без обмежень та безкоштовно. Для цього потрібно: - мати сертифікат В2 CEFR , який підтверджує знання чешскої мови; - документ, який підтверджує нострифікацію середної освіти  - успішно здані вступні іспити Бакалавріат триває 3 роки, магістратута 2 роки.  
    Лют 23, 2017 2316
  • 21 Лют 2017
    У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Паралельно з розглядом у Конституційному суді справи про відповідність Конституції України ухваленого 2012 року закону «Про засади державної мовної політики», відомого як «мовний закон Ківалова — Колесніченка», за державну мовну політику взялася й Верховна Рада.  19 січня у Верховній Раді було зареєстровано одразу два законопроекти про державну мову, які з-поміж іншого передбачають нові вимоги до мови засобів масової інформації, книговидання, кінематографа та реклами. А за місяць до цього, 19 грудня, було зареєстровано ще один законопроект, який регулює мовне питання. Профільним комітетом, що розглядатиме всі три мовні законопроекти, буде Комітет із питань культури і духовності. Співавтором першого з цих законопроектів є голова підкомітету з питань мови Комітету з питань культури і духовності Ярослав Лесюк, співавтором другого — голова Комітету Микола Княжицький, співавтором третього — перша заступниця голови Комітету Ірина Подоляк. Законопроект № 5556 «Про мови в Україні» зареєстрували 19 грудня 2016 року Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Оксана Білозір, Олександр Черненко та інші — загалом 33 народні депутати. Його ключові норми щодо медіа та дотичних до медіа сфер такі: Телеканали й радіостанції, незалежно від форми власності, повинні здійснювати загальнонаціональне мовлення українською мовою. У разі використання учасниками під час ефіру іншої мови, слід забезпечувати синхронний переклад українською мовою. У межах сіл, селищ, міст, визначених законами України місцями поширення корінних народів або нацменшин, телеканали й радіостанції повинні мовити українською мовою, а також можуть користуватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин. Мовлення на аудиторію іноземних держав здійснюється українською мовою, англійською або іншою іноземною мовами. Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин комунальна преса має видаватися українською мовою, а також може видаватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин. Щодо приватної преси — щонайменше дві третини накладу повинні видаватися українською мовою. Національні культурні товариства можуть бути засновниками видань мовами корінних народів або нацменшин. Також преса може видаватися англійською або іншою іноземною мовою — з метою поширення інформації про Україну або якщо її засновниками є іноземці, що постійно проживають в Україні. Інформаційні агентства повинні поширювати інформацію українською мовою та, за потреби, англійською або іншою іноземною мовою. Декларується заохочення державою виготовлення й розповсюдження книжок українською мовою, а також мовами корінних народів і нацменшин, які опинилися під загрозою зникнення. Мовою кінематографа є українська мова. Декларується заохочення державою розвитку україномовного кіномистецтва. Трансляція іноземних аудіовізуальних творів (вжито саме такий зворот, який стосується поширення засобами телебачення і радіомовлення, але не стосується кінотеатрального прокату) повинна здійснюватися з дублюванням чи озвученням українською мовою. У Криму або в місцях поширення корінних народів або нацменшин трансляція іноземних аудіовізуальних творів може здійснюватися з дублюванням чи озвученням відповідними мовами корінних народів або нацменшин та з українськими субтитрами. Декларується сприяння держави перекладу українською мовою визначних творів світового кіномистецтва та визначних аудіовізуальних творів. Афіші та інша інформаційна продукція мають виконуватися українською мовою. Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної продукції повинні виконуватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин у рекламі використовується українська мова, а також мови цих корінних народів або нацменшин.  Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім одного положення: норма про загальнонаціональне мовлення телеканалів і радіостанцій українською мовою та синхронний переклад іншомовних учасників має вступити в силу з 1 січня 2020 року. Законопроект № 5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» зареєстрували народні депутати Михайло Головко, Марія Матіос, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Микола Княжицький, Олександр Марченко і Юрій Левченко. Документ містить такі пропозиції щодо медіа та дотичних до медіа сфер: Загальнонаціональні телеканали й радіостанції будь-якої форми власності повинні мовити українською мовою 100 % ефірного часу. Усі передачі та всі аудіовізуальні твори, створені повністю або частково іноземною мовою, повинні бути озвучені українською мовою. Під час прямої трансляції учасників, які користуються іноземною мовою, слід перекладати українською за допомогою синхронного або послідовного перекладу. Громадські та комунальні телеканали й радіостанції відповідних територіальних громад можуть мовити на певні регіони мовою національної меншини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою обсягом не більше 50 % ефірного часу. Державні та комунальні телеканали повинні транслювати не менше 30 % телерадіопередач із супроводом субтитрами українською мовою чи в перекладі українською мовою жестів, а всі аудіовізуальні твори — із субтитрами українською мовою. Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. Органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, національні культурні товариства можуть видавати пресу також мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою. Приватна преса повинна видаватися українською мовою. Можливе видання приватної преси українською та іноземною мовою, за умови, що наклад іноземною мовою не перевищує 15 % загального накладу друкованого ЗМІ. Іноземна мова може бути застосована для видання друкованого ЗМІ, якщо більшість його засновників є іноземцями, що постійно проживають на території України. Інформаційні агентства можуть поширювати свою продукцію українською мовою, мовою нацменшини, регіональною (міноритарною) мовою. Передбачена державна підтримка книговидання і книгорозповсюдження українською мовою: закупівлі коштом держбюджету виключно книжкової продукції українською мовою, задекларовано сприятливий податковий режим для книговидання і книгорозповсюдження українською мовою та регіональними мовами корінних народів. Виробництво фільмів коштом державного бюджету має відбуватися виключно українською мовою. Іноземні фільми, які розповсюджуються та демонструються в Україні, мають бути дубльовані українською мовою. Можливий показ іноземних фільмів мовою оригіналу із субтитрами українською мовою за умови, що кількість сеансів не перевищує 10 % загальної кількості сеансів показу цього фільму у відповідному кінотеатрі. Кіноафіші та вхідні квитки мають виконуватися українською мовою. Мовою зовнішньої та аудіовізуальної реклами є українська мова. Можливе поширення аудіовізуальної реклами мовою нацменшини чи регіональною (міноритарною) мовою із субтитрами українською мовою в ефірі громадських та комунальних мовників, які мовлять мовою нацменшини або регіональною (міноритарною) мовою. Також можливе поширення зовнішньої реклами українською мовою та мовою нацменшини чи регіональною (міноритарною) мовою в межах території відповідного села, селища чи міста. За порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими ЗМІ передбачено штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне протягом року порушення — штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів для громадян і від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів для посадових осіб і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Закон має набрати чинності з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики». Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення, кінематографа та реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набрання чинності, а норми щодо мови друкованих ЗМІ — через два роки з дня набрання чинності. Законопроект № 5670 «Про державну мову» зареєстрували Ірина Подоляк, Ганна Гопко, Леонід Ємець, Оксана Юринець, Оксана Сироїд та інші — загалом 33 народні депутати. Законопроект передбачає такі норми щодо медіа та дотичних до медіа сфер: Усі телеканали і радіостанції, незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, повинні мовити державною мовою. Усі іншомовні телерадіопрограми, передачі та аудіовізуальні твори повинні озвучуватися або дублюватися державною мовою, окрім пісень із візуальним супроводом або без нього. Під час прямої трансляції учасників, які користуються іноземною мовою, слід перекладати українською за допомогою синхронного або послідовного перекладу, окрім пісень. Квоти пісень українською мовою регулюються чинними нормами закону «Про телебачення і радіомовлення». Телеканали і радіостанції можуть мовити іншими мовами з метою задоволення потреб нацменшин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою. При цьому тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати 10 % часу добового мовлення, для регіональних і місцевих — 20 %, для державного іномовлення — 60 %. Телеканали мають перекладати на українську жестову мову чи субтитрувати офіційні повідомлення (в тому числі виступи вищих посадових осіб держави), інформацію про надзвичайні ситуації (попередження та ризик їх виникнення), а також фільми, передачі і програми з урахуванням вимог, встановлених Кабінетом міністрів України. Квоти адаптованого контенту мають бути визначені законом «Про телебачення і радіомовлення». Преса повинна видаватися державною мовою. Можливе видання двох чи більше мовних версій, одна з яких — державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають бути такими ж, як у версії державною мовою, а наклад української мовної версії має становити не менше 50 % сукупного накладу всіх мовних версій. В окремих випадках можливе видання друкованих ЗМІ офіційними мовами ЄС. У яких саме — в законопроекті не сказано. Інформаційні агентства мають поширювати свою продукцію державною та іншими мовами. Інтернет-представництва (сайти та сторінки в соцмережах) засобів масової інформації (а також і органів влади, комунальних підприємств, установ і організацій, а також приватних підприємств, які реалізують товари й послуги в Україні) повинні виконуватися державною мовою. Поряд з українською версією можуть також існувати версії іншими мовами. При цьому українська версія має завантажуватися за замовчуванням та містити не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії. Книжки мають видаватися державною мовою. Можливе видання поряд із державною іншими мовами. При цьому текст, обсяг, зовнішній вигляд мають бути такими ж, як у книжки державною мовою. Кількість мовних версій книжки не обмежена, при цьому наклад державною мовою має перевищувати наклад цієї книжки, виданої будь-якою іншою мовою. Але є виняток: ці вимоги не поширюються на книжки, видані коштом державного чи місцевих бюджетів із метою задоволення потреб нацменшин, а також на словники й підручники з вивчення мов. Держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами. У кожній книгарні книжки державною мовою мають становити не менше половини від загальної кількості найменувань, окрім книгарень, які розповсюджують виключно книги офіційними мовами ЄС. Фільми (в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, повинні розповсюджуватися та демонструватися зі звукорядом українською мовою. Репліки іншими мовами мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою. А тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 15 % сумарної тривалості всіх реплік у фільмі. Іноземні фільми повинні розповсюджуватися та демонструватися в дублюванні або озвученні українською мовою. Можливі аудіодоріжки іншими мовами поряд із державною. Каталоги відео на замовлення, що надають послуги на території України, мають забезпечувати українську аудіодоріжку не пізніше ніж за два місяці після надання доступу до відповідного фільму. Українська аудіодоріжка має завантажуватися за замовленням. Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами за умови, що кількість сеансів таких фільмів не може перевищувати 10 % від загальної кількості сеансів фільмів у кінотеатрі на місяць. Кіноафіші та вхідні квитки мають виконуватися українською мовою. Мовою реклами в Україні є державна мова. Використання мов у рекламі представниками нацменшен має регулюватися законом «Про національні меншини». За порушення вимог закону щодо мови у сфері кінематографа, книговидання, реклами передбачено штраф на посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За порушення вимог закону щодо мови друкованих ЗМІ — штраф на посадових осіб від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів. За повторне протягом року порушення — штраф на посадових осіб від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів із позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю. За порушення телеканалами і радіостанціями закону «Про державну мову» передбачено штраф у розмірі 10 % ліцензійного збору без застосування до мовника попередньої санкції «оголошення попередження». Для телеканалів і радіостанцій у статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» додається новий тип порушення — приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними учасниками фільму, передачі або діями). Окремої санкції за це не пропонується, тобто це порушення каратиметься як звичайні порушення: на перший раз — попередження, на другий раз — штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору. У законі «Про кінематографію» додається нова підстава для відмови у видачі фільму прокатного посвідчення: наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій), які спрямовані на приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними персонажами або діями). Закон має набрати чинності через два місяці з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики». Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення і реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набуття чинності, норми щодо мови кінематографа, друкованих ЗМІ — через рік, а норми щодо книговидання й книгорозповсюдження — через два роки з дня набуття чинності. На наш суб’єктивний погляд, більш професійно виписаним видається останній законопроект — № 5670 «Про державну мову»: він детальніший, містить точнішу термінологію, менше розбіжностей і вносить зміни до більшої кількості законодавчих актів. Цікаво, що всі законопроекти зареєстровані не як альтернативні, а як незалежні, з окремими назвами, хоча й мають на меті врегулювати одне й те саме питання. Нагадаємо: чинне законодавство (закон «Про засади державної мовної політики») передбачає, що телеканали й радіостанції визначають мову свого мовлення на власний розсуд. У сфері телерадіомовлення, преси, кінематографа та реклами передбачений практично вільний вибір державної мови, регіональних мов або мов нацменшин. У 2016 році було прийнято зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення», які встановили для радіостанцій квоти на пісні та ведення ефіру українською мовою: з 8 листопада 2016 року — 25 % пісень українською мовою та 50 % ведення програм українською мовою; з 8 листопада 2017 року — 30 % пісень і 55% мови ведучих; із 8 листопада 2018 року – 35 % і 60 % відповідно. Далі депутати вирішила взятися за мовні квоти на телебаченні. 27 жовтня 2016 року Микола Княжицький і Вікторія Сюмар зареєстрували законопроект № 5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», яким запропонували встановити на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою: для загальнонаціональної категорії мовлення частку передач та / або фільмів українською мовою не менше як 75 % протягом доби в кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; для регіональної та місцевої категорій мовлення обов’язкову частку передач та / або фільмів українською мовою на рівні 50 % протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; обов’язкову частку передач новин державною мовою, а саме — не менше 75 % від загальної тривалості всіх передач новин у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; при цьому вказані квоти не поширюються на суб’єктів державного іномовлення. Для індустрії такі квоти насправді не нові. Адже з 2006 року та до ухвалення в липні 2012-го сумнозвісного закону Ківалова — Колесніченка стаття 10 закону «Про телебачення і радіомовлення» передбачала для загальнонаціональних телеканалів і радіостанцій не менше 75 % україномовного продукту. Мовлення на певні регіони могло здійснюватися також мовами нацменшин, іномовлення — українською та іноземною мовами. Так само й кіногалузь роками працювала за мовними правилами. Закон «Про кінематографію» до 2012 року містив вимогу обов’язкового дубляжу, озвучення чи субтитрування державною мовою фільмів перед їх розповсюдженням в Україні. Вони також могли дублюватися, озвучуватися чи субтитруватися мовами нацменшин. Згідно з роз’ясненням Конституційного суду 2007 року, фільми не могли розповсюджуватися й демонструватися без попередньої адаптації саме українською мовою. Згадаймо, що завдяки такій вимозі в Україні всі іноземні фільми почали виходити в кінопрокат українською мовою. І навіть після вилучення Ківаловим і Колесніченком цієї норми, український дубляж у кіно залишився. Джнрело: Детектор медіа. Ілюстрація: ukr-mova.in.ua 
    1267 Опубліковано Галина Андрейців
  • У Верховній Раді зареєстровані три законопроекти про мову, які передбачають майже повну українізацію телевізійного та радійного ефіру, преси, книговидання, кінематографа та реклами. Паралельно з розглядом у Конституційному суді справи про відповідність Конституції України ухваленого 2012 року закону «Про засади державної мовної політики», відомого як «мовний закон Ківалова — Колесніченка», за державну мовну політику взялася й Верховна Рада.  19 січня у Верховній Раді було зареєстровано одразу два законопроекти про державну мову, які з-поміж іншого передбачають нові вимоги до мови засобів масової інформації, книговидання, кінематографа та реклами. А за місяць до цього, 19 грудня, було зареєстровано ще один законопроект, який регулює мовне питання. Профільним комітетом, що розглядатиме всі три мовні законопроекти, буде Комітет із питань культури і духовності. Співавтором першого з цих законопроектів є голова підкомітету з питань мови Комітету з питань культури і духовності Ярослав Лесюк, співавтором другого — голова Комітету Микола Княжицький, співавтором третього — перша заступниця голови Комітету Ірина Подоляк. Законопроект № 5556 «Про мови в Україні» зареєстрували 19 грудня 2016 року Ярослав Лесюк, Ігор Васюник, Оксана Юринець, Оксана Білозір, Олександр Черненко та інші — загалом 33 народні депутати. Його ключові норми щодо медіа та дотичних до медіа сфер такі: Телеканали й радіостанції, незалежно від форми власності, повинні здійснювати загальнонаціональне мовлення українською мовою. У разі використання учасниками під час ефіру іншої мови, слід забезпечувати синхронний переклад українською мовою. У межах сіл, селищ, міст, визначених законами України місцями поширення корінних народів або нацменшин, телеканали й радіостанції повинні мовити українською мовою, а також можуть користуватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин. Мовлення на аудиторію іноземних держав здійснюється українською мовою, англійською або іншою іноземною мовами. Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин комунальна преса має видаватися українською мовою, а також може видаватися відповідними мовами корінних народів або нацменшин. Щодо приватної преси — щонайменше дві третини накладу повинні видаватися українською мовою. Національні культурні товариства можуть бути засновниками видань мовами корінних народів або нацменшин. Також преса може видаватися англійською або іншою іноземною мовою — з метою поширення інформації про Україну або якщо її засновниками є іноземці, що постійно проживають в Україні. Інформаційні агентства повинні поширювати інформацію українською мовою та, за потреби, англійською або іншою іноземною мовою. Декларується заохочення державою виготовлення й розповсюдження книжок українською мовою, а також мовами корінних народів і нацменшин, які опинилися під загрозою зникнення. Мовою кінематографа є українська мова. Декларується заохочення державою розвитку україномовного кіномистецтва. Трансляція іноземних аудіовізуальних творів (вжито саме такий зворот, який стосується поширення засобами телебачення і радіомовлення, але не стосується кінотеатрального прокату) повинна здійснюватися з дублюванням чи озвученням українською мовою. У Криму або в місцях поширення корінних народів або нацменшин трансляція іноземних аудіовізуальних творів може здійснюватися з дублюванням чи озвученням відповідними мовами корінних народів або нацменшин та з українськими субтитрами. Декларується сприяння держави перекладу українською мовою визначних творів світового кіномистецтва та визначних аудіовізуальних творів. Афіші та інша інформаційна продукція мають виконуватися українською мовою. Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- та візуальної продукції повинні виконуватися українською мовою. У Криму поряд із українською може використовуватися кримськотатарська мова. У місцях поширення і використання мов корінних народів або нацменшин у рекламі використовується українська мова, а також мови цих корінних народів або нацменшин.  Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем опублікування, крім одного положення: норма про загальнонаціональне мовлення телеканалів і радіостанцій українською мовою та синхронний переклад іншомовних учасників має вступити в силу з 1 січня 2020 року. Законопроект № 5669 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні» зареєстрували народні депутати Михайло Головко, Марія Матіос, Андрій Іллєнко, Олег Осуховський, Микола Княжицький, Олександр Марченко і Юрій Левченко. Документ містить такі пропозиції щодо медіа та дотичних до медіа сфер: Загальнонаціональні телеканали й радіостанції будь-якої форми власності повинні мовити українською мовою 100 % ефірного часу. Усі передачі та всі аудіовізуальні твори, створені повністю або частково іноземною мовою, повинні бути озвучені українською мовою. Під час прямої трансляції учасників, які користуються іноземною мовою, слід перекладати українською за допомогою синхронного або послідовного перекладу. Громадські та комунальні телеканали й радіостанції відповідних територіальних громад можуть мовити на певні регіони мовою національної меншини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою обсягом не більше 50 % ефірного часу. Державні та комунальні телеканали повинні транслювати не менше 30 % телерадіопередач із супроводом субтитрами українською мовою чи в перекладі українською мовою жестів, а всі аудіовізуальні твори — із субтитрами українською мовою. Державна та комунальна преса повинна видаватися українською мовою. Органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, національні культурні товариства можуть видавати пресу також мовою нацменшини або відповідною регіональною (міноритарною) мовою. Приватна преса повинна видаватися українською мовою. Можливе видання приватної преси українською та іноземною мовою, за умови, що наклад іноземною мовою не перевищує 15 % загального накладу друкованого ЗМІ. Іноземна мова може бути застосована для видання друкованого ЗМІ, якщо більшість його засновників є іноземцями, що постійно проживають на території України. Інформаційні агентства можуть поширювати свою продукцію українською мовою, мовою нацменшини, регіональною (міноритарною) мовою. Передбачена державна підтримка книговидання і книгорозповсюдження українською мовою: закупівлі коштом держбюджету виключно книжкової продукції українською мовою, задекларовано сприятливий податковий режим для книговидання і книгорозповсюдження українською мовою та регіональними мовами корінних народів. Виробництво фільмів коштом державного бюджету має відбуватися виключно українською мовою. Іноземні фільми, які розповсюджуються та демонструються в Україні, мають бути дубльовані українською мовою. Можливий показ іноземних фільмів мовою оригіналу із субтитрами українською мовою за умови, що кількість сеансів не перевищує 10 % загальної кількості сеансів показу цього фільму у відповідному кінотеатрі. Кіноафіші та вхідні квитки мають виконуватися українською мовою. Мовою зовнішньої та аудіовізуальної реклами є українська мова. Можливе поширення аудіовізуальної реклами мовою нацменшини чи регіональною (міноритарною) мовою із субтитрами українською мовою в ефірі громадських та комунальних мовників, які мовлять мовою нацменшини або регіональною (міноритарною) мовою. Також можливе поширення зовнішньої реклами українською мовою та мовою нацменшини чи регіональною (міноритарною) мовою в межах території відповідного села, селища чи міста. За порушення порядку застосування української мови телерадіоорганізаціями та друкованими ЗМІ передбачено штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне протягом року порушення — штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів для громадян і від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів для посадових осіб і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Закон має набрати чинності з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики». Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення, кінематографа та реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набрання чинності, а норми щодо мови друкованих ЗМІ — через два роки з дня набрання чинності. Законопроект № 5670 «Про державну мову» зареєстрували Ірина Подоляк, Ганна Гопко, Леонід Ємець, Оксана Юринець, Оксана Сироїд та інші — загалом 33 народні депутати. Законопроект передбачає такі норми щодо медіа та дотичних до медіа сфер: Усі телеканали і радіостанції, незалежно від форми власності та способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, повинні мовити державною мовою. Усі іншомовні телерадіопрограми, передачі та аудіовізуальні твори повинні озвучуватися або дублюватися державною мовою, окрім пісень із візуальним супроводом або без нього. Під час прямої трансляції учасників, які користуються іноземною мовою, слід перекладати українською за допомогою синхронного або послідовного перекладу, окрім пісень. Квоти пісень українською мовою регулюються чинними нормами закону «Про телебачення і радіомовлення». Телеканали і радіостанції можуть мовити іншими мовами з метою задоволення потреб нацменшин, іноземної аудиторії чи з освітньою метою. При цьому тривалість іншомовних телерадіопрограм і передач не може перевищувати 10 % часу добового мовлення, для регіональних і місцевих — 20 %, для державного іномовлення — 60 %. Телеканали мають перекладати на українську жестову мову чи субтитрувати офіційні повідомлення (в тому числі виступи вищих посадових осіб держави), інформацію про надзвичайні ситуації (попередження та ризик їх виникнення), а також фільми, передачі і програми з урахуванням вимог, встановлених Кабінетом міністрів України. Квоти адаптованого контенту мають бути визначені законом «Про телебачення і радіомовлення». Преса повинна видаватися державною мовою. Можливе видання двох чи більше мовних версій, одна з яких — державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами мають бути такими ж, як у версії державною мовою, а наклад української мовної версії має становити не менше 50 % сукупного накладу всіх мовних версій. В окремих випадках можливе видання друкованих ЗМІ офіційними мовами ЄС. У яких саме — в законопроекті не сказано. Інформаційні агентства мають поширювати свою продукцію державною та іншими мовами. Інтернет-представництва (сайти та сторінки в соцмережах) засобів масової інформації (а також і органів влади, комунальних підприємств, установ і організацій, а також приватних підприємств, які реалізують товари й послуги в Україні) повинні виконуватися державною мовою. Поряд з українською версією можуть також існувати версії іншими мовами. При цьому українська версія має завантажуватися за замовчуванням та містити не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії. Книжки мають видаватися державною мовою. Можливе видання поряд із державною іншими мовами. При цьому текст, обсяг, зовнішній вигляд мають бути такими ж, як у книжки державною мовою. Кількість мовних версій книжки не обмежена, при цьому наклад державною мовою має перевищувати наклад цієї книжки, виданої будь-якою іншою мовою. Але є виняток: ці вимоги не поширюються на книжки, видані коштом державного чи місцевих бюджетів із метою задоволення потреб нацменшин, а також на словники й підручники з вивчення мов. Держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами. У кожній книгарні книжки державною мовою мають становити не менше половини від загальної кількості найменувань, окрім книгарень, які розповсюджують виключно книги офіційними мовами ЄС. Фільми (в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, повинні розповсюджуватися та демонструватися зі звукорядом українською мовою. Репліки іншими мовами мають бути озвучені чи субтитровані українською мовою. А тривалість субтитрованих реплік не може перевищувати 15 % сумарної тривалості всіх реплік у фільмі. Іноземні фільми повинні розповсюджуватися та демонструватися в дублюванні або озвученні українською мовою. Можливі аудіодоріжки іншими мовами поряд із державною. Каталоги відео на замовлення, що надають послуги на території України, мають забезпечувати українську аудіодоріжку не пізніше ніж за два місяці після надання доступу до відповідного фільму. Українська аудіодоріжка має завантажуватися за замовленням. Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу з українськими субтитрами за умови, що кількість сеансів таких фільмів не може перевищувати 10 % від загальної кількості сеансів фільмів у кінотеатрі на місяць. Кіноафіші та вхідні квитки мають виконуватися українською мовою. Мовою реклами в Україні є державна мова. Використання мов у рекламі представниками нацменшен має регулюватися законом «Про національні меншини». За порушення вимог закону щодо мови у сфері кінематографа, книговидання, реклами передбачено штраф на посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За порушення вимог закону щодо мови друкованих ЗМІ — штраф на посадових осіб від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів. За повторне протягом року порушення — штраф на посадових осіб від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів із позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю. За порушення телеканалами і радіостанціями закону «Про державну мову» передбачено штраф у розмірі 10 % ліцензійного збору без застосування до мовника попередньої санкції «оголошення попередження». Для телеканалів і радіостанцій у статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» додається новий тип порушення — приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними учасниками фільму, передачі або діями). Окремої санкції за це не пропонується, тобто це порушення каратиметься як звичайні порушення: на перший раз — попередження, на другий раз — штраф у розмірі 5 % ліцензійного збору. У законі «Про кінематографію» додається нова підстава для відмови у видачі фільму прокатного посвідчення: наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій), які спрямовані на приниження чи зневажання державної мови (в тому числі нехтування її обов’язковим застосуванням, асоціювання її виключно або значною мірою з негативними та висміюваними персонажами або діями). Закон має набрати чинності через два місяці з дня опублікування, при цьому має втратити чинність ухвалений у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики». Але норми щодо мови телебачення, радіомовлення і реклами мають вводитися в дію через шість місяців із дня набуття чинності, норми щодо мови кінематографа, друкованих ЗМІ — через рік, а норми щодо книговидання й книгорозповсюдження — через два роки з дня набуття чинності. На наш суб’єктивний погляд, більш професійно виписаним видається останній законопроект — № 5670 «Про державну мову»: він детальніший, містить точнішу термінологію, менше розбіжностей і вносить зміни до більшої кількості законодавчих актів. Цікаво, що всі законопроекти зареєстровані не як альтернативні, а як незалежні, з окремими назвами, хоча й мають на меті врегулювати одне й те саме питання. Нагадаємо: чинне законодавство (закон «Про засади державної мовної політики») передбачає, що телеканали й радіостанції визначають мову свого мовлення на власний розсуд. У сфері телерадіомовлення, преси, кінематографа та реклами передбачений практично вільний вибір державної мови, регіональних мов або мов нацменшин. У 2016 році було прийнято зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення», які встановили для радіостанцій квоти на пісні та ведення ефіру українською мовою: з 8 листопада 2016 року — 25 % пісень українською мовою та 50 % ведення програм українською мовою; з 8 листопада 2017 року — 30 % пісень і 55% мови ведучих; із 8 листопада 2018 року – 35 % і 60 % відповідно. Далі депутати вирішила взятися за мовні квоти на телебаченні. 27 жовтня 2016 року Микола Княжицький і Вікторія Сюмар зареєстрували законопроект № 5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», яким запропонували встановити на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою: для загальнонаціональної категорії мовлення частку передач та / або фільмів українською мовою не менше як 75 % протягом доби в кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; для регіональної та місцевої категорій мовлення обов’язкову частку передач та / або фільмів українською мовою на рівні 50 % протягом доби у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; обов’язкову частку передач новин державною мовою, а саме — не менше 75 % від загальної тривалості всіх передач новин у кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 та з 18.00 до 22.00; при цьому вказані квоти не поширюються на суб’єктів державного іномовлення. Для індустрії такі квоти насправді не нові. Адже з 2006 року та до ухвалення в липні 2012-го сумнозвісного закону Ківалова — Колесніченка стаття 10 закону «Про телебачення і радіомовлення» передбачала для загальнонаціональних телеканалів і радіостанцій не менше 75 % україномовного продукту. Мовлення на певні регіони могло здійснюватися також мовами нацменшин, іномовлення — українською та іноземною мовами. Так само й кіногалузь роками працювала за мовними правилами. Закон «Про кінематографію» до 2012 року містив вимогу обов’язкового дубляжу, озвучення чи субтитрування державною мовою фільмів перед їх розповсюдженням в Україні. Вони також могли дублюватися, озвучуватися чи субтитруватися мовами нацменшин. Згідно з роз’ясненням Конституційного суду 2007 року, фільми не могли розповсюджуватися й демонструватися без попередньої адаптації саме українською мовою. Згадаймо, що завдяки такій вимозі в Україні всі іноземні фільми почали виходити в кінопрокат українською мовою. І навіть після вилучення Ківаловим і Колесніченком цієї норми, український дубляж у кіно залишився. Джнрело: Детектор медіа. Ілюстрація: ukr-mova.in.ua 
    Лют 21, 2017 1267