Сортувати За Датою

Теги

Статистика

  • 541
    Стаття
  • 41
    Активний Автор
525статей
  • 29 Серп 2017
    Майбутнє створює для нас чимало можливостей. І було б помилкою ними не користуватись. Зокрема про одну з них, ми сьогодні розкажемо. Android надає чимало можливостей, для читання книг та статей іноземною мовою, проте часто людина, яка вивчає мову через читання літератури в оригінали не може адекватно перекласти текст. Вона дивиться на слова і перекладає їх по окремості. Контекстний переклад дозволяє за один клік отримати кілька значень, які найближче підходять у даному варіанті.  У даному огляді ми розглянемо, як налаштувати додатки, які дозволять перетворити ваш телефон або планшет у повноцінну читалку книг та Інтернет переглядач. Усі додатки можна відшукати у Магазині додатків. Для початку встановіть перекладач google. Для роботи у режимі без Інтернету, вам потрібно завантажити мовні пакети, якими ви будете користуватись. Для цього у меню додатку (кнопка з трьома вертикальними рисками) - оберіть налаштування, керування мовними офлайн-пакетами, та визначіть необхідні пакети, що треба заавнтажити. Далі, вам знадобиться додаток Andmade, він дозволить редагувати пункт контекстного меню, що використовується іншими додатками. Завдяки встановленню та налаштуванню ми отримаємо можливість надсилати на переклад до google, слова з будь яких додатків. Для цього, після встановлення потрібно обрати додатки, які будуть та відповідно не будуть використовуватись при надсиланні тексту. Щоб фрагмент надсилався одразу у перекладач google, варто приховати усі інші додатки. Для роботи з текстом, вам обов'язково знадобиться програма для читання тексту у найпоширеніших форматах. або веб-переглядач. До речі встановлений за замовчування також підійде.Тепер давайте потренуємось. Щоб отримати переклад фрази, вам необхідно її виділити, та обрати "надіслати" у контекстному меню, яке з'явиться. В перший раз вам потрібно буде обрати - використання програми "Andmade" та "використовувати завжди", щоб кожен раз при обранні будь якого тексту, текст одразу ж відправлявся до нашого перекладача. Давайте поглянемо, які ми ще маємо варіанти? Наступні ідеї не такі прості, як описана вище, але вони можуть стати в нагоді. для інших задач. Якщо вас цікавить можливість читати та отримувати пояснення/переклад окремого слова, то ви можете встановити додаток-словник. Не поганим варіантом є GoldenDict. Додайте його в список для виконання дії «Надіслати» в додатку Andmade і у вас буде змога отримувати значення слова з будь-якого іншого додатку на пристрої. Нижче наводиться опис встановлення та налаштування додатку GoldenDict з підключенням українських словників: 1. Встановіть словник GoldenDict з Магазину додатків для Android.2. Підключіть словники для перекладу на українську:– Розпакуйте та скопіюйте на карту пам’яті планшета в папку GoldenDict.– Відкрийте додаток та проіндексуйте словники (виконується автоматично). Розглянемо додаткові програми. Додаток «Zo Reader» Має інтегровані Оксфордські словники англійської мови (загальний і для тих, хто навчається) та словники перекладу з англійської на інші мови (української немає, є російська). На жаль, не підтримує деякі формати електронних книг. Додаток «Cool Reader 3» Підтримує інтеграцію із зовнішніми додатками-словниками.Щоб налаштувати інтеграцію з словником GoldenDict, відкрийте будь-яку книгу, натисніть і тримайте посередині екрані пристрою, з’явиться меню налаштувань.Перейдіть на крайню праву вкладку (починається з налаштування «Мова інтерфейсу») – знайдіть налаштування «Словник» – оберіть «ColorDict new/GoldenDict», поверніться до читання. В залежності від налаштувань програми (їх можна змінити) переклад слова стане доступним при подвійному або тривалому натисканні. Непоганими варіантами також є веб переглядачі, з інтегрованими перекладачами. Веб-переглядач Google Chrome for Android підтримує автоматичний переклад сторінки іноземною. При завантаженні тексту іноземною переглядач запропонує вам перекласти його на будь-яку з доступних мов. У матеріалі були використані поради Ярослава Поліщука.    
    2720 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    Майбутнє створює для нас чимало можливостей. І було б помилкою ними не користуватись. Зокрема про одну з них, ми сьогодні розкажемо. Android надає чимало можливостей, для читання книг та статей іноземною мовою, проте часто людина, яка вивчає мову через читання літератури в оригінали не може адекватно перекласти текст. Вона дивиться на слова і перекладає їх по окремості. Контекстний переклад дозволяє за один клік отримати кілька значень, які найближче підходять у даному варіанті.  У даному огляді ми розглянемо, як налаштувати додатки, які дозволять перетворити ваш телефон або планшет у повноцінну читалку книг та Інтернет переглядач. Усі додатки можна відшукати у Магазині додатків. Для початку встановіть перекладач google. Для роботи у режимі без Інтернету, вам потрібно завантажити мовні пакети, якими ви будете користуватись. Для цього у меню додатку (кнопка з трьома вертикальними рисками) - оберіть налаштування, керування мовними офлайн-пакетами, та визначіть необхідні пакети, що треба заавнтажити. Далі, вам знадобиться додаток Andmade, він дозволить редагувати пункт контекстного меню, що використовується іншими додатками. Завдяки встановленню та налаштуванню ми отримаємо можливість надсилати на переклад до google, слова з будь яких додатків. Для цього, після встановлення потрібно обрати додатки, які будуть та відповідно не будуть використовуватись при надсиланні тексту. Щоб фрагмент надсилався одразу у перекладач google, варто приховати усі інші додатки. Для роботи з текстом, вам обов'язково знадобиться програма для читання тексту у найпоширеніших форматах. або веб-переглядач. До речі встановлений за замовчування також підійде.Тепер давайте потренуємось. Щоб отримати переклад фрази, вам необхідно її виділити, та обрати "надіслати" у контекстному меню, яке з'явиться. В перший раз вам потрібно буде обрати - використання програми "Andmade" та "використовувати завжди", щоб кожен раз при обранні будь якого тексту, текст одразу ж відправлявся до нашого перекладача. Давайте поглянемо, які ми ще маємо варіанти? Наступні ідеї не такі прості, як описана вище, але вони можуть стати в нагоді. для інших задач. Якщо вас цікавить можливість читати та отримувати пояснення/переклад окремого слова, то ви можете встановити додаток-словник. Не поганим варіантом є GoldenDict. Додайте його в список для виконання дії «Надіслати» в додатку Andmade і у вас буде змога отримувати значення слова з будь-якого іншого додатку на пристрої. Нижче наводиться опис встановлення та налаштування додатку GoldenDict з підключенням українських словників: 1. Встановіть словник GoldenDict з Магазину додатків для Android.2. Підключіть словники для перекладу на українську:– Розпакуйте та скопіюйте на карту пам’яті планшета в папку GoldenDict.– Відкрийте додаток та проіндексуйте словники (виконується автоматично). Розглянемо додаткові програми. Додаток «Zo Reader» Має інтегровані Оксфордські словники англійської мови (загальний і для тих, хто навчається) та словники перекладу з англійської на інші мови (української немає, є російська). На жаль, не підтримує деякі формати електронних книг. Додаток «Cool Reader 3» Підтримує інтеграцію із зовнішніми додатками-словниками.Щоб налаштувати інтеграцію з словником GoldenDict, відкрийте будь-яку книгу, натисніть і тримайте посередині екрані пристрою, з’явиться меню налаштувань.Перейдіть на крайню праву вкладку (починається з налаштування «Мова інтерфейсу») – знайдіть налаштування «Словник» – оберіть «ColorDict new/GoldenDict», поверніться до читання. В залежності від налаштувань програми (їх можна змінити) переклад слова стане доступним при подвійному або тривалому натисканні. Непоганими варіантами також є веб переглядачі, з інтегрованими перекладачами. Веб-переглядач Google Chrome for Android підтримує автоматичний переклад сторінки іноземною. При завантаженні тексту іноземною переглядач запропонує вам перекласти його на будь-яку з доступних мов. У матеріалі були використані поради Ярослава Поліщука.    
    Серп 29, 2017 2720
  • 28 Серп 2017
    50 відважних українців, які проживають в Чехії піднялаcя на найвищу місцеву гору – Снєжку,  з нагоди Дня державного прапора і Дня Незалежності України. Про це повідомила координаторка проектів громадської організації «Українська Європейська Перспектива» Галина Андрейців на своїй строінці у Facebook. "Друзі, ми це зробили!!! 50 відважних сьогодні піднялись на найвищу вершину Чехії щоб привітати Неньку з Днем її народження. Схоже, що природа вирішила нам показати, хто в цих горах панує. Для початку обпекла нас сонцем, змочила дощем до самих кісточок, тоді обдула вітром так, що важко було втриматись на скелях. Але вже під вечір знову зігріла теплом. Все як має бути, незалежність нашій країні теж давалась не легко. Ті фантастичні краєвиди, погляд на хмари зі Снєжки, відчуття свободи і чудова весела команда друзів того вартує", - йдеться у повідомлені. Учасники сходження на вершині гори розвернули українські прапори, та побажали Україні миру, єдності та Перемоги.  Організаторами сходження виступили Міжнародна громадська організація «Українська Європейська Перспектива» та UAPORTAL.CZ- інформаційний портал, соціальна мережа українців, які живуть, навчаються, працюють та відпочивають в Чехії.  Снєжка, висота якої 1602 метри над рівнем моря, є одним із символів Чехії, арктичний острів у середині Європи.  Знаходиться на кордоні між Чехією та Польщею, та пірамідою височіє над довгими Крконошськими гірськими хребтами. Снєжка є свідченням того, що в середині Європи не так давно існували льодовики. Взимку це один із улюблених гірськолижних курортів, де 7 місяців на рік лежить сніг. Влітку для її відвідувачів відкриваються справжні мальовничі пейзажі, гірські озера, водоспади і пишні ліси.   UAPORTAL.CZ                                фото: Катерина Скрипнік
    1962 Опубліковано Галина Андрейців
  • 50 відважних українців, які проживають в Чехії піднялаcя на найвищу місцеву гору – Снєжку,  з нагоди Дня державного прапора і Дня Незалежності України. Про це повідомила координаторка проектів громадської організації «Українська Європейська Перспектива» Галина Андрейців на своїй строінці у Facebook. "Друзі, ми це зробили!!! 50 відважних сьогодні піднялись на найвищу вершину Чехії щоб привітати Неньку з Днем її народження. Схоже, що природа вирішила нам показати, хто в цих горах панує. Для початку обпекла нас сонцем, змочила дощем до самих кісточок, тоді обдула вітром так, що важко було втриматись на скелях. Але вже під вечір знову зігріла теплом. Все як має бути, незалежність нашій країні теж давалась не легко. Ті фантастичні краєвиди, погляд на хмари зі Снєжки, відчуття свободи і чудова весела команда друзів того вартує", - йдеться у повідомлені. Учасники сходження на вершині гори розвернули українські прапори, та побажали Україні миру, єдності та Перемоги.  Організаторами сходження виступили Міжнародна громадська організація «Українська Європейська Перспектива» та UAPORTAL.CZ- інформаційний портал, соціальна мережа українців, які живуть, навчаються, працюють та відпочивають в Чехії.  Снєжка, висота якої 1602 метри над рівнем моря, є одним із символів Чехії, арктичний острів у середині Європи.  Знаходиться на кордоні між Чехією та Польщею, та пірамідою височіє над довгими Крконошськими гірськими хребтами. Снєжка є свідченням того, що в середині Європи не так давно існували льодовики. Взимку це один із улюблених гірськолижних курортів, де 7 місяців на рік лежить сніг. Влітку для її відвідувачів відкриваються справжні мальовничі пейзажі, гірські озера, водоспади і пишні ліси.   UAPORTAL.CZ                                фото: Катерина Скрипнік
    Серп 28, 2017 1962
  • 25 Серп 2017
    9 експрес новин України та світу за 25 серпня 2017 року від uaportal.cz - Сьогодні на Донбасі було оголошено так зване шкільне перемир'я - у зв'язку з початком нового навчального року. Яке в свою чергу одразу ж було порушено бойовиками. Уже від початку цього дня зафіксовано два обстріли наших позицій - це сталося поблизу населених пунктів Талаківка і Зайцеве. Біля Талаківки внаслідок збройного протистояння один наш військовослужбовець загинув", - повідомив штаб АТО. - Головне управління розвідки, повідомляє, що у районі Азова, вибухнув склад з боєприпасами бойовиків. Вибух стався у результаті короткого замикання на об'єкті одного з підрозділів 1 АК в районі н.п. Азов. Радіус розльоту становив до 1 км, деякі боєприпаси пошкодили приватні будинки. -  Понад 25 тисяч людей відсвяткували День Незалежності у Маріуполі. Центр був заповнений тисячами людей, які прийшли на святкування з національною символікою, з прапорами та у вишиванках. - Сьогодні українська гривня святкує 21 рік. - Росія відкинула пропозицію Молдови, стосовно виведення російських військ з Придністров'я. Постпред країни агресора у ООН охрестив цю ідею "не дружньою і несподіваною". Нагадуємо, що тиждень тому Молодова зробила запит про включення питання, з приводу виведення російських військ з Придністров'я. - У рамках проекту "Миротворець", розробили нову систему автоматичного розпізнавання облич людей, які зазіхали на незалежність і територіальну цілісність України, "Identigraf". Відтепер і назавжди кожен може зайти за посиланням: https://identigraf.center і перевірити належність особи до антиукраїнської й антидержавної діяльності за її фотографією.  - У Львові почався шостий конгрес світової федерації лемківських об'єднань, присвячений семидесятій річниці акції "Вісла". 1947 рік став кульмінаційним у вигнанні українців з земель на яких вони жили віками. - Wizz Air оголосила про нові рейси до Польщі, Данії та Німеччини з Києва. Зокрема мова йде про 5 нових рейсів з аеропорту (Жуляни). Це рейс до Копенгагену, Франкфурт-Хану, Нюрнбергу, Любліна та Познані. - Синоптики попереджають про різне похолодання на заході та півночі України з початку наступного тижня. Очікується суттєве зниження температури повітря, до +14, +20 градусів.  
    1396 Опубліковано Oleksa K.
  • Автор Oleksa K.
    9 експрес новин України та світу за 25 серпня 2017 року від uaportal.cz - Сьогодні на Донбасі було оголошено так зване шкільне перемир'я - у зв'язку з початком нового навчального року. Яке в свою чергу одразу ж було порушено бойовиками. Уже від початку цього дня зафіксовано два обстріли наших позицій - це сталося поблизу населених пунктів Талаківка і Зайцеве. Біля Талаківки внаслідок збройного протистояння один наш військовослужбовець загинув", - повідомив штаб АТО. - Головне управління розвідки, повідомляє, що у районі Азова, вибухнув склад з боєприпасами бойовиків. Вибух стався у результаті короткого замикання на об'єкті одного з підрозділів 1 АК в районі н.п. Азов. Радіус розльоту становив до 1 км, деякі боєприпаси пошкодили приватні будинки. -  Понад 25 тисяч людей відсвяткували День Незалежності у Маріуполі. Центр був заповнений тисячами людей, які прийшли на святкування з національною символікою, з прапорами та у вишиванках. - Сьогодні українська гривня святкує 21 рік. - Росія відкинула пропозицію Молдови, стосовно виведення російських військ з Придністров'я. Постпред країни агресора у ООН охрестив цю ідею "не дружньою і несподіваною". Нагадуємо, що тиждень тому Молодова зробила запит про включення питання, з приводу виведення російських військ з Придністров'я. - У рамках проекту "Миротворець", розробили нову систему автоматичного розпізнавання облич людей, які зазіхали на незалежність і територіальну цілісність України, "Identigraf". Відтепер і назавжди кожен може зайти за посиланням: https://identigraf.center і перевірити належність особи до антиукраїнської й антидержавної діяльності за її фотографією.  - У Львові почався шостий конгрес світової федерації лемківських об'єднань, присвячений семидесятій річниці акції "Вісла". 1947 рік став кульмінаційним у вигнанні українців з земель на яких вони жили віками. - Wizz Air оголосила про нові рейси до Польщі, Данії та Німеччини з Києва. Зокрема мова йде про 5 нових рейсів з аеропорту (Жуляни). Це рейс до Копенгагену, Франкфурт-Хану, Нюрнбергу, Любліна та Познані. - Синоптики попереджають про різне похолодання на заході та півночі України з початку наступного тижня. Очікується суттєве зниження температури повітря, до +14, +20 градусів.  
    Серп 25, 2017 1396
  • 24 Серп 2017
    Посол України в Чехії Євген Перебийніс заявив, що посольство буде захищати права українських громадян, які прибувають до цієї країни. Як сказав він у Празі на своїй першій прес-конференції на цій посаді у відповідь на запитання Радіо Свобода, як Україна ставиться до того, що Чехія запрошує на працевлаштування висококваліфікованих українських робітників, він як посол узагалі не є прихильником того, щоб українці масово виїжджали на роботу за кордон. «Але ми демократична країна, ми відкрита країна, – наголосив посол, – і, звичайно ж, якщо людина хоче виїхати за кордон, вона може це вільно зробити. Нашим завданням є стежити за тим, щоб права наших громадян не порушувалися. Щоб різноманітні посередники не штовхали українців на порушення чеських законів. За що вони потім, на жаль, депортуються з Європейського союзу». Він також ознайомив журналістів зі змінами, які відбулися у внутрішній і зовнішній політиці України за останній час. Перед цим у посольстві України в Чехії з нагоди Дня Державного прапора України відбулося урочисте підняття цього прапора. У церемонії взяв участь сам посол і працівники посольства та гості. За даними Управління політики в галузі надання притулку і міграції Міністерства внутрішніх справ Чехії, на 30 червня 2017 року в цій країні законно перебувало 112 956 українців (це 22,1% з-поміж усіх іноземців). Згідно з даними Бюро праці, яке реєструє дозволи на працевлаштування для іноземців, українці серед іноземців, які працюють у Чехії, є на другому місці після словаків. Останнім часом у Чехії сталося кілька гучних випадків із депортацією відразу кількох десятків громадян України, які працювали в Чехії, переважно з дозволами на працевлаштування з Польщі, за порушення закону. Формальні польські працедавці «відряджали» таких своїх працівників на роботу до Чехії, не маючи на це права за чеським законодавством. Депортованим також заборонили в’їзд до всього Євросоюзу терміном на один рік. Крім того, нелегальну роботу в Чехії пропонують українцям так звані «клієнти» – так серед заробітчан називають неформальних посередників у працевлаштуванні. Виявлених порушників засад працевлаштування також депортують. У лютому цього року чеський уряд удвічі збільшив квоту на легальних працівників із України з майже чотирьох тисяч на приблизно ще таку ж кількість, передусім для робітників із нижчою і середньою кваліфікацією. За інформацією: Радіо Свобода 
    3436 Опубліковано Галина Андрейців
  • Посол України в Чехії Євген Перебийніс заявив, що посольство буде захищати права українських громадян, які прибувають до цієї країни. Як сказав він у Празі на своїй першій прес-конференції на цій посаді у відповідь на запитання Радіо Свобода, як Україна ставиться до того, що Чехія запрошує на працевлаштування висококваліфікованих українських робітників, він як посол узагалі не є прихильником того, щоб українці масово виїжджали на роботу за кордон. «Але ми демократична країна, ми відкрита країна, – наголосив посол, – і, звичайно ж, якщо людина хоче виїхати за кордон, вона може це вільно зробити. Нашим завданням є стежити за тим, щоб права наших громадян не порушувалися. Щоб різноманітні посередники не штовхали українців на порушення чеських законів. За що вони потім, на жаль, депортуються з Європейського союзу». Він також ознайомив журналістів зі змінами, які відбулися у внутрішній і зовнішній політиці України за останній час. Перед цим у посольстві України в Чехії з нагоди Дня Державного прапора України відбулося урочисте підняття цього прапора. У церемонії взяв участь сам посол і працівники посольства та гості. За даними Управління політики в галузі надання притулку і міграції Міністерства внутрішніх справ Чехії, на 30 червня 2017 року в цій країні законно перебувало 112 956 українців (це 22,1% з-поміж усіх іноземців). Згідно з даними Бюро праці, яке реєструє дозволи на працевлаштування для іноземців, українці серед іноземців, які працюють у Чехії, є на другому місці після словаків. Останнім часом у Чехії сталося кілька гучних випадків із депортацією відразу кількох десятків громадян України, які працювали в Чехії, переважно з дозволами на працевлаштування з Польщі, за порушення закону. Формальні польські працедавці «відряджали» таких своїх працівників на роботу до Чехії, не маючи на це права за чеським законодавством. Депортованим також заборонили в’їзд до всього Євросоюзу терміном на один рік. Крім того, нелегальну роботу в Чехії пропонують українцям так звані «клієнти» – так серед заробітчан називають неформальних посередників у працевлаштуванні. Виявлених порушників засад працевлаштування також депортують. У лютому цього року чеський уряд удвічі збільшив квоту на легальних працівників із України з майже чотирьох тисяч на приблизно ще таку ж кількість, передусім для робітників із нижчою і середньою кваліфікацією. За інформацією: Радіо Свобода 
    Серп 24, 2017 3436
  • 21 Серп 2017
    У рамках закордонного співробітництва з метою розвитку Чеська Республіка пропонує стипендії на навчання на акредитованих освітніх програмах (2018-2019 навч.рік)у державних вищих навчальних закладах Чехії. Стипендії надаються на стандартний навчальний період: - за бакалаврськими, магістерськими і докторантськими освітніми програмами з навчанням чеською мовою, яким передує річний курс чеської мови і фахової підготовки, - на навчання англійською мовою в магістратурі і докторантурі. Для кандидатів з України на 2018-2019 академічний рік надається 4 стипендії: - 3 стипендії на навчання чеською мовою – рекомендовані галузі: сільське господарство, технічні спеціальності (енергетика, видобування, електротехніка, будівництво, транспорт), хімія, медицина, суспільствознавство - 1 місце на навчання англійською мовою, рекомендовані галузі: енергетика, сільське господарство, інформатика, навколишнє середовище. Для кандидатів на урядову стипендію на 2018-2019 академічний рік відкрита он-лайн реєстрація за посиланням: http://registr.dzs.cz/registr.nsf. Заявки приймаються онлайн за вищезазначеним посиланням до 30 вересня 2017 року. Заявки, подані іншим шляхом, не приймаються. У випадку технічних проблем під час реєстрації звертайтеся, будь ласка, безпосередньо до куратора, яким є Дім закордонного співробітництва, листом на електронну пошту registr@dzs.cz. Детальна інформація про урядові стипендії доступна на веб-сторінках Міністерства освіти, молоді і фізичного виховання Чеської Республіки. Детальний опис програми доступний для скачування у форматі PDF п’ятьма мовами (чеська, англійська, французька, іспанська, російська) за посиланням http://www.msmt.cz/mezinarodni-vztahy/stipendia-vlady-ceske-republiky-rozvojove-zeme-1. За інформацією чеського Міністерства закордонних справ фото: Czech College
    5319 Опубліковано Ірина Хмельницька
  • У рамках закордонного співробітництва з метою розвитку Чеська Республіка пропонує стипендії на навчання на акредитованих освітніх програмах (2018-2019 навч.рік)у державних вищих навчальних закладах Чехії. Стипендії надаються на стандартний навчальний період: - за бакалаврськими, магістерськими і докторантськими освітніми програмами з навчанням чеською мовою, яким передує річний курс чеської мови і фахової підготовки, - на навчання англійською мовою в магістратурі і докторантурі. Для кандидатів з України на 2018-2019 академічний рік надається 4 стипендії: - 3 стипендії на навчання чеською мовою – рекомендовані галузі: сільське господарство, технічні спеціальності (енергетика, видобування, електротехніка, будівництво, транспорт), хімія, медицина, суспільствознавство - 1 місце на навчання англійською мовою, рекомендовані галузі: енергетика, сільське господарство, інформатика, навколишнє середовище. Для кандидатів на урядову стипендію на 2018-2019 академічний рік відкрита он-лайн реєстрація за посиланням: http://registr.dzs.cz/registr.nsf. Заявки приймаються онлайн за вищезазначеним посиланням до 30 вересня 2017 року. Заявки, подані іншим шляхом, не приймаються. У випадку технічних проблем під час реєстрації звертайтеся, будь ласка, безпосередньо до куратора, яким є Дім закордонного співробітництва, листом на електронну пошту registr@dzs.cz. Детальна інформація про урядові стипендії доступна на веб-сторінках Міністерства освіти, молоді і фізичного виховання Чеської Республіки. Детальний опис програми доступний для скачування у форматі PDF п’ятьма мовами (чеська, англійська, французька, іспанська, російська) за посиланням http://www.msmt.cz/mezinarodni-vztahy/stipendia-vlady-ceske-republiky-rozvojove-zeme-1. За інформацією чеського Міністерства закордонних справ фото: Czech College
    Серп 21, 2017 5319
  • 18 Серп 2017
    Надання Україні безвізового режиму для короткострокових поїздок уже з початку року викликає жваві дискусії в Чехії. А з відкриттям кордонів ЄС цій темі присвячується й чимало програм на телебаченні, адже приплив українців до Євросоюзу може тільки посилитися. Всі обговорення точаться навколо одного побоювання – збільшення рівня нелегальної трудової міграції з України, а відтак чи Чехія зможе впоратися з великими потоками мігрантів. Оскільки на сьогодні українських заробітчан більше, ніж із інших країн, чеське суспільство розділяється в поглядах на цю «загрозу». Чому чехи нас побоюються? Щоб зрозуміти, чим живе Чехія, розглянемо кілька основ­них показників: міграція, попит та пропозиція на ринку праці. Міграційна ситуація в західного сусіда за офіційними статистичними даними порівняно з іншими європейськими країнами за останні кілька років кардинально не змінилася. Станом на кінець минулого року в Чехії з населенням 10,5 млн легально проживало 467 562 іноземця, одну четверту з яких становлять українці (105 614 чол.). Більшість наших співвітчизників має дозвіл на тривале проживання (77 492 чол.) та на перебування понад 90 днів (28 122 чол.).   За січень – березень 2017-го до Чехії переїхало 10,9 тис. іноземців, із них найбільше громадян України (1,3 тис.), Словаччини (1,1 тис.) та Румунії (0,3 тис.). Згідно з даними Міністерства праці й соціальних справ та Міністерства промисловості й торгівлі ЧР, кількість офіційних працівників-іноземців на території Чехії на початку 2016-го становила 407 106 чол. Її частка у загальній кількості зайнятих у ЧР порівняно з попереднім роком зросла до 8,1%. Більшість з них – 75,8% – це громадяни ЄС. Решта припадає на громадян інших країн – власників дозволів на роботу, карт працевлаштування, зелених і синіх карт. Із 105 614 українців, що офіційно проживають у ЧР, 41 847 працюють на підставі трудових договорів, 22 796 – оформлені як приватні підприємці. Навіть після такої простої арифметики логічно напрошується питання, чим же займається решта наших співвітчизників. Відповідь усі прекрасно знають. Тому чехи й побоюються українського «безвізу». Безробіття падає, зарплати ростуть Ситуація на ринку праці в Чехії покращилася. Згідно зі Статистичним щорічником ринку праці, в ЧР у 2016-му продовжувалося зниження зареєстрованого безробіття, яке почалося в другій половині 2014 р. Наприкінці минулого року чеськими центрами зайнятості зареєстровано 381,4 тис. безробітних, що є на 71,7 тис. менше, ніж у 2015-му. За даними статистичної організації ЄС, станом на лютий 2017 р. Чеська Республіка мала найнижчий рівень безробіття в рамках цілого Євросоюзу – 3,2%. Для порівняння: Німеччина – 3,9%, Іспанія – 17,8%, Греція – 23,2% (найвищий у Європі). У США, наприклад, 4,4 %. А в червні 2017-го було зареєстровано найнижчий показник безробіття в Чехії за останні 19 років. Це передусім пов’язано із ростом чеської економіки, промислового виробництва й сезонної роботи, яка тепер у розпалі. Зокрема на будівництві, в лісництві та сільському господарстві. Це у свою чергу призвело до зростання попиту на робочу силу на середньокваліфіковані позиції, кількість вільних вакансій, реєстрованих центрами зайнятості, зростає. А відтак підвищуються зарплати. Тому пересічний чех дивиться на іноземних шукачів роботи як на загрозу свого добробуту. Збільшення пропозиції на ринку праці явно грає не на руку місцевим мешканцям, адже ріст зарплат може сповільнитися чи взагалі припинитися. Чого не скажеш про чеських роботодавців, які, прогнозуючи майбутні втрати, б’ють на сполох, мовляв, внутрішній ринок праці не здатен запропонувати достатньо кваліфікованої робочої сили ні з лав безробітних, ні серед випускників навчальних закладів. Не залишається нічого кращого, як шукати трудові ресурси за кордоном. І їхні погляди спрямовуються, зокрема, й на українських працівників, які є оптимальним варіантом через подібність культур, здатність швидко вивчити мову та відому працьовитість. Тим більше, що в західних областях, особливо на Закарпатті, заробітчанство є історичною традицією.   Трудові візи ніхто не відміняв Каменем спотикання української трудової міграції в Чехію вже багато років є процедура оформлення робочих віз. Лише 32 205 офіційно працевлаштованих українців згідно з законом не потребують дозволу на працевлаштування. З 2009-го електронна система «Visapoint» викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомогою було практичо неможливо. Тільки купивши «час реєстрації» у «посередника» за великі гроші (в останній час доходило до 1500 – 2000 доларів), можна було подати необхідний пакет документів. Чехія так і не змогла подолати цю проблему.   Тому під тиском чеських виробників уряд у 2016 році з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії запускає дві спеціальні програми працевлаштування – «Режим Україна» (для кваліфікованих працівників, розглядає Генеральне консульство ЧР у Львові) й «Пілотний проект» (для висококваліфікованих спеціалістів, Консульський відділ Посольства ЧР в Києві), згідно з якими заява на трудову карту подається у спрощеному режимі – без реєстрації в електронній системі «Visapoint». Відтак на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан щороку. У лютому 2017-го, враховуючи зростаючі потреби віт­чизняних промисловців, квоти робітників по програмі «Режим Україна» збільшили вдвічі, відповідно збільшили й штат Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи. Але цим проблема не вирішилася: квоти, на думку чеських роботодавців, й надалі дуже обмежені (усього 10 200 осіб на цей рік), а строк оформленя віз зріс аж до 8 місяців. Українці, що не відповідають вимогам для включення до вказаних проектів зі спрощеною процедурою, можуть також подати заяву на трудову карту повз «Visapoint», але з 20 квітня 2017 р. Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, з огляду на технічні можливості дипломатичної установи, приймає лише 15 заяв кожного понеділка з 14.00 до 16.00. Такі обмеження спричинили неабиякий ажіотаж і нарікання. І саме це показало чеське телебачення. Сюжет про довжелезні черги українців під чеським консульством у Львові, де люди змушені ночувати під дверима установи, щоб потрапити на прийом, центральний чеський канал ЧТ1 у перші дні відкриття безвізового режиму крутив по кілька разів на день. У пересічного чеха мало скластися враження, що тисячі безробітних українців з хвилини на хвилину ринуть до Чехії в пошуках роботи, принаймні мені так здалося. Отож отримати легально українського працівника залишається проблемою. Тому чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше. (За даними польського Міністерства у справах сім’ї, праці і соцполітики у 2016-му Польща видала громадянам України близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу). Такий обхід закону передбачає немалі штрафи для роботодавців та видворення нелегального працівника (хоча по закону штрафи для нього теж передбачені – до 100 тис. корун, але чеська сторона їх не застосовує). Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали нелегально. Найбільш показовою й висвітленою ЗМІ стала облава на складі продуктового інтернет-магазину «Роглік» у Празі. В результаті рейду затримали 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, що не дають права на працевлаштування в Чехії.  Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Створити стереотип легко, побороти – важко Не секрет, що погляди на українців у чехів різняться. Одні співчувають нам, що гнані безробіттям мусимо шукати кращого життя далеко від рідного дому та сімей, інші – навпаки – сварять, що забираємо у них робочі місця. Роботодавці розглядають як непогану альтернативу вітчизняним працівникам, але частина з них усе ж сприймає нас за нижчу расу через низький культурний рівень, адже українські заробітчани – це не завжди найкращі представники нації. Погодьтеся, нікому не хочеться бачити на вулиці, у трамваї чи метро п’яних дебоширів. І освіченим співвітчизникам досить часто важко побороти стереотип, що склався у чехів, які звикли до українських робітників на будівництві, що п’ють і лаються. П’яному «роботязі» й у голову не прийде, що він псує імідж країни, він навіть слова такого не знає. Далі ящика пива й загорожі будмайданчика він не бачить. А думка, що його поведінка формує в корінного населення погане враження, а відповідно й погане ставлення до інших громадян України, ніколи не зродиться у його голові. Але, на щастя, міграційна криза відсунула на друге місце «українське питання». Якщо офіційна міграційна статистика не змінювалася протягом останніх 2 – 3 років і виглядає досить привабливо, то це тільки внаслідок прийнятих антиміграційних заходів. Наприклад, Чехія вже рік усіма способами намагається не допустити біженців із Сирії, що перебувають у Італії та Греції, порушуючи всі європейські домовленості стосовно квот на прийом мігрантів. Навіть загроза фінансових санкцій (це стосується також Польщі й Угорщини) не впливає на зміну її міграційної політики. Прогресивна частина чехів на початку міграційної кризи засудила погляди президента Мілоша Земана, який прямо заявив про небажання бачити у своїй державі переселенців із надто відмінною культурою, краще вже хай будуть українці. Але чеський уряд у червні цього року офіційно підтвердив відмову брати участь у програмі по перерозподілу мігрантів, мотивуючи тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі. Замість 2691 прохача притулку згідно з квотами Чехія прийняла всього 12 біженців. Бажання відгородитися від будь-яких мігрантів явно просвічується і в новелі Закону про перебування іноземців, яку в липні цього року підписав президент. Шпальти газет відразу зарясніли заголовками на кшталт «Закон про іноземців: безпечніша Чехія? Швидше ляпас правам людини та гальмування інтеграції» або «Чехія – погане місце для життя». Незважаючи на те, що зміни явно обмежуєть права іноземців, що проживають у Чехії, і не узгоджуються з конституційним і європейським правом. Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки таки подолала наприкінці червня вето сенату (верхня палата парламенту), проголосувавши повторно більшістю голосів за нововведення. Офіційною причиною такого кроку є посилення безпеки в країні. Але, як відзначають чеські правозахисники та Консорціум недержавних організацій, що допомагають мігрантам, такі обмеження торкнуться не тільки іноземців, а й чеських громадян, членами сімей яких є мігранти. В основу закону, який розроблявся в 2016-му, лягли результати й рекомендації Аудиту національної безпеки за 2015 р., котрі були підготовлені сотнею фахівців на підставі розпорядження прем’єр-міністра. У розділі про міграцію вказується, що головним потенційним ризиком для країни вважаються масова неконтрольована міграція, організована злочинність і слабка інтеграція легальних мігрантів, які можуть бути джерелом соціальної напруженості. За даними останніх досліджень української міграції, які проводили науковці Карлового університету в Празі, масовий перехід українців до Чехії, принаймні в короткостроковій перспективі, не планується. Дослідницький колектив Центру міграції «GEOMIGRACE» Карлового університету спільно з міжнародними партнерами з Польщі, Словаччини й України видали у вересні 2016-го дослідження про міграцію з України до Євросоюзу після анексії Криму та початку війни на сході України.Під редакцією керівника «GEOMIGRACE», професора Душана Дрбоглава світ побачило ще одне видання про українських заробітчан «Українська трудова міграція в Чехії» , де на прикладі аналізу трудової діяльності та умов життя закарпатців у Празі та околиці досліджувалися грошові перекази в країну походження. Які негативні зміни в житті мігрантів принесуть нововведення, скоро дізнаємося з практики. Інтеграційні центри в Чехії вже закликають мігрантів приводити свої документи у відповідність до нових правил, поки закон ще не вступив у дію. Зрозуміло одне, чим більше порушень буде з боку майбутніх заробітчан, тим більше підстав буде в Чехії боротися з нелегальною трудовою міграцією, що, у свою чергу, відіб’ється на українцях, які тривало проживають у Чехії. Автор Оксана ЧУЖАм. Прага
    5156 Опубліковано Галина Андрейців
  • Надання Україні безвізового режиму для короткострокових поїздок уже з початку року викликає жваві дискусії в Чехії. А з відкриттям кордонів ЄС цій темі присвячується й чимало програм на телебаченні, адже приплив українців до Євросоюзу може тільки посилитися. Всі обговорення точаться навколо одного побоювання – збільшення рівня нелегальної трудової міграції з України, а відтак чи Чехія зможе впоратися з великими потоками мігрантів. Оскільки на сьогодні українських заробітчан більше, ніж із інших країн, чеське суспільство розділяється в поглядах на цю «загрозу». Чому чехи нас побоюються? Щоб зрозуміти, чим живе Чехія, розглянемо кілька основ­них показників: міграція, попит та пропозиція на ринку праці. Міграційна ситуація в західного сусіда за офіційними статистичними даними порівняно з іншими європейськими країнами за останні кілька років кардинально не змінилася. Станом на кінець минулого року в Чехії з населенням 10,5 млн легально проживало 467 562 іноземця, одну четверту з яких становлять українці (105 614 чол.). Більшість наших співвітчизників має дозвіл на тривале проживання (77 492 чол.) та на перебування понад 90 днів (28 122 чол.).   За січень – березень 2017-го до Чехії переїхало 10,9 тис. іноземців, із них найбільше громадян України (1,3 тис.), Словаччини (1,1 тис.) та Румунії (0,3 тис.). Згідно з даними Міністерства праці й соціальних справ та Міністерства промисловості й торгівлі ЧР, кількість офіційних працівників-іноземців на території Чехії на початку 2016-го становила 407 106 чол. Її частка у загальній кількості зайнятих у ЧР порівняно з попереднім роком зросла до 8,1%. Більшість з них – 75,8% – це громадяни ЄС. Решта припадає на громадян інших країн – власників дозволів на роботу, карт працевлаштування, зелених і синіх карт. Із 105 614 українців, що офіційно проживають у ЧР, 41 847 працюють на підставі трудових договорів, 22 796 – оформлені як приватні підприємці. Навіть після такої простої арифметики логічно напрошується питання, чим же займається решта наших співвітчизників. Відповідь усі прекрасно знають. Тому чехи й побоюються українського «безвізу». Безробіття падає, зарплати ростуть Ситуація на ринку праці в Чехії покращилася. Згідно зі Статистичним щорічником ринку праці, в ЧР у 2016-му продовжувалося зниження зареєстрованого безробіття, яке почалося в другій половині 2014 р. Наприкінці минулого року чеськими центрами зайнятості зареєстровано 381,4 тис. безробітних, що є на 71,7 тис. менше, ніж у 2015-му. За даними статистичної організації ЄС, станом на лютий 2017 р. Чеська Республіка мала найнижчий рівень безробіття в рамках цілого Євросоюзу – 3,2%. Для порівняння: Німеччина – 3,9%, Іспанія – 17,8%, Греція – 23,2% (найвищий у Європі). У США, наприклад, 4,4 %. А в червні 2017-го було зареєстровано найнижчий показник безробіття в Чехії за останні 19 років. Це передусім пов’язано із ростом чеської економіки, промислового виробництва й сезонної роботи, яка тепер у розпалі. Зокрема на будівництві, в лісництві та сільському господарстві. Це у свою чергу призвело до зростання попиту на робочу силу на середньокваліфіковані позиції, кількість вільних вакансій, реєстрованих центрами зайнятості, зростає. А відтак підвищуються зарплати. Тому пересічний чех дивиться на іноземних шукачів роботи як на загрозу свого добробуту. Збільшення пропозиції на ринку праці явно грає не на руку місцевим мешканцям, адже ріст зарплат може сповільнитися чи взагалі припинитися. Чого не скажеш про чеських роботодавців, які, прогнозуючи майбутні втрати, б’ють на сполох, мовляв, внутрішній ринок праці не здатен запропонувати достатньо кваліфікованої робочої сили ні з лав безробітних, ні серед випускників навчальних закладів. Не залишається нічого кращого, як шукати трудові ресурси за кордоном. І їхні погляди спрямовуються, зокрема, й на українських працівників, які є оптимальним варіантом через подібність культур, здатність швидко вивчити мову та відому працьовитість. Тим більше, що в західних областях, особливо на Закарпатті, заробітчанство є історичною традицією.   Трудові візи ніхто не відміняв Каменем спотикання української трудової міграції в Чехію вже багато років є процедура оформлення робочих віз. Лише 32 205 офіційно працевлаштованих українців згідно з законом не потребують дозволу на працевлаштування. З 2009-го електронна система «Visapoint» викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомогою було практичо неможливо. Тільки купивши «час реєстрації» у «посередника» за великі гроші (в останній час доходило до 1500 – 2000 доларів), можна було подати необхідний пакет документів. Чехія так і не змогла подолати цю проблему.   Тому під тиском чеських виробників уряд у 2016 році з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії запускає дві спеціальні програми працевлаштування – «Режим Україна» (для кваліфікованих працівників, розглядає Генеральне консульство ЧР у Львові) й «Пілотний проект» (для висококваліфікованих спеціалістів, Консульський відділ Посольства ЧР в Києві), згідно з якими заява на трудову карту подається у спрощеному режимі – без реєстрації в електронній системі «Visapoint». Відтак на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан щороку. У лютому 2017-го, враховуючи зростаючі потреби віт­чизняних промисловців, квоти робітників по програмі «Режим Україна» збільшили вдвічі, відповідно збільшили й штат Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи. Але цим проблема не вирішилася: квоти, на думку чеських роботодавців, й надалі дуже обмежені (усього 10 200 осіб на цей рік), а строк оформленя віз зріс аж до 8 місяців. Українці, що не відповідають вимогам для включення до вказаних проектів зі спрощеною процедурою, можуть також подати заяву на трудову карту повз «Visapoint», але з 20 квітня 2017 р. Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, з огляду на технічні можливості дипломатичної установи, приймає лише 15 заяв кожного понеділка з 14.00 до 16.00. Такі обмеження спричинили неабиякий ажіотаж і нарікання. І саме це показало чеське телебачення. Сюжет про довжелезні черги українців під чеським консульством у Львові, де люди змушені ночувати під дверима установи, щоб потрапити на прийом, центральний чеський канал ЧТ1 у перші дні відкриття безвізового режиму крутив по кілька разів на день. У пересічного чеха мало скластися враження, що тисячі безробітних українців з хвилини на хвилину ринуть до Чехії в пошуках роботи, принаймні мені так здалося. Отож отримати легально українського працівника залишається проблемою. Тому чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше. (За даними польського Міністерства у справах сім’ї, праці і соцполітики у 2016-му Польща видала громадянам України близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу). Такий обхід закону передбачає немалі штрафи для роботодавців та видворення нелегального працівника (хоча по закону штрафи для нього теж передбачені – до 100 тис. корун, але чеська сторона їх не застосовує). Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали нелегально. Найбільш показовою й висвітленою ЗМІ стала облава на складі продуктового інтернет-магазину «Роглік» у Празі. В результаті рейду затримали 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, що не дають права на працевлаштування в Чехії.  Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Створити стереотип легко, побороти – важко Не секрет, що погляди на українців у чехів різняться. Одні співчувають нам, що гнані безробіттям мусимо шукати кращого життя далеко від рідного дому та сімей, інші – навпаки – сварять, що забираємо у них робочі місця. Роботодавці розглядають як непогану альтернативу вітчизняним працівникам, але частина з них усе ж сприймає нас за нижчу расу через низький культурний рівень, адже українські заробітчани – це не завжди найкращі представники нації. Погодьтеся, нікому не хочеться бачити на вулиці, у трамваї чи метро п’яних дебоширів. І освіченим співвітчизникам досить часто важко побороти стереотип, що склався у чехів, які звикли до українських робітників на будівництві, що п’ють і лаються. П’яному «роботязі» й у голову не прийде, що він псує імідж країни, він навіть слова такого не знає. Далі ящика пива й загорожі будмайданчика він не бачить. А думка, що його поведінка формує в корінного населення погане враження, а відповідно й погане ставлення до інших громадян України, ніколи не зродиться у його голові. Але, на щастя, міграційна криза відсунула на друге місце «українське питання». Якщо офіційна міграційна статистика не змінювалася протягом останніх 2 – 3 років і виглядає досить привабливо, то це тільки внаслідок прийнятих антиміграційних заходів. Наприклад, Чехія вже рік усіма способами намагається не допустити біженців із Сирії, що перебувають у Італії та Греції, порушуючи всі європейські домовленості стосовно квот на прийом мігрантів. Навіть загроза фінансових санкцій (це стосується також Польщі й Угорщини) не впливає на зміну її міграційної політики. Прогресивна частина чехів на початку міграційної кризи засудила погляди президента Мілоша Земана, який прямо заявив про небажання бачити у своїй державі переселенців із надто відмінною культурою, краще вже хай будуть українці. Але чеський уряд у червні цього року офіційно підтвердив відмову брати участь у програмі по перерозподілу мігрантів, мотивуючи тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі. Замість 2691 прохача притулку згідно з квотами Чехія прийняла всього 12 біженців. Бажання відгородитися від будь-яких мігрантів явно просвічується і в новелі Закону про перебування іноземців, яку в липні цього року підписав президент. Шпальти газет відразу зарясніли заголовками на кшталт «Закон про іноземців: безпечніша Чехія? Швидше ляпас правам людини та гальмування інтеграції» або «Чехія – погане місце для життя». Незважаючи на те, що зміни явно обмежуєть права іноземців, що проживають у Чехії, і не узгоджуються з конституційним і європейським правом. Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки таки подолала наприкінці червня вето сенату (верхня палата парламенту), проголосувавши повторно більшістю голосів за нововведення. Офіційною причиною такого кроку є посилення безпеки в країні. Але, як відзначають чеські правозахисники та Консорціум недержавних організацій, що допомагають мігрантам, такі обмеження торкнуться не тільки іноземців, а й чеських громадян, членами сімей яких є мігранти. В основу закону, який розроблявся в 2016-му, лягли результати й рекомендації Аудиту національної безпеки за 2015 р., котрі були підготовлені сотнею фахівців на підставі розпорядження прем’єр-міністра. У розділі про міграцію вказується, що головним потенційним ризиком для країни вважаються масова неконтрольована міграція, організована злочинність і слабка інтеграція легальних мігрантів, які можуть бути джерелом соціальної напруженості. За даними останніх досліджень української міграції, які проводили науковці Карлового університету в Празі, масовий перехід українців до Чехії, принаймні в короткостроковій перспективі, не планується. Дослідницький колектив Центру міграції «GEOMIGRACE» Карлового університету спільно з міжнародними партнерами з Польщі, Словаччини й України видали у вересні 2016-го дослідження про міграцію з України до Євросоюзу після анексії Криму та початку війни на сході України.Під редакцією керівника «GEOMIGRACE», професора Душана Дрбоглава світ побачило ще одне видання про українських заробітчан «Українська трудова міграція в Чехії» , де на прикладі аналізу трудової діяльності та умов життя закарпатців у Празі та околиці досліджувалися грошові перекази в країну походження. Які негативні зміни в житті мігрантів принесуть нововведення, скоро дізнаємося з практики. Інтеграційні центри в Чехії вже закликають мігрантів приводити свої документи у відповідність до нових правил, поки закон ще не вступив у дію. Зрозуміло одне, чим більше порушень буде з боку майбутніх заробітчан, тим більше підстав буде в Чехії боротися з нелегальною трудовою міграцією, що, у свою чергу, відіб’ється на українцях, які тривало проживають у Чехії. Автор Оксана ЧУЖАм. Прага
    Серп 18, 2017 5156