Інколи може видатися, що такі свята як Дні матері, батька, дитини в європейському культурному дискурсі є спробою винайти велосипед. Материнство-батьківство стало настільки зайорзаною темою, оброслою пафосом, стереотипами й травмами, що й справді доводиться перевідкривати одвічні цінності. Хто б міг подумати, що в 21-му сторіччі доведеться захищати інститут сім’ї? Захищати дітей від батьків, матір – від світу, батька – від матері. На превеликий жаль, не кожна дитина має народження, має батьків, має любов і захист. Думаю, що День матері є чудовою нагодою зупинитися в коловерті подій і гонитві за успіхом, щоб згадати про свої початки. Про ту, яка була на порозі нашого життя. Чиї голос і дотик стали визначальними в нашій буттєвій ході. Цей спогад не мусить бути романтичним чи приємним. Для когось він може бути дуже болісним. Бо навіть і мами помиляються. Завдяки матері ми, народжені, отримали можливість спробувати Життя, щоб подарувати його іншим. Тож перше, що приходить на думку, коли чую слово «матір», це вдячність за життя. Життя як шлях від любові, в любові та до любові. Маленькими й невпевненими кроками наближатися до Правди. Шпортатися, розбивати колінця, боятися, підійматися та знову йти, дихаючи на повні груди. Почувати себе неодмінним новаком у світі, стаючи очевидцем любові, яка по-весняному творить усе нове. На ці думки мене надихнув культурно-освітній центр “Крок” у Празі, заснований минулоріч у березні при товаристві «Українських професійних спілок», який працює під керівництвом Марії Гаврилюк.  "Наша ціль – це доброзичливе навчання та щире виховання дітей шкільного віку. Вікова категорія дітей, на які зорієнтована програма – це діти від 6 до 17 років. Мета – навчити дітей грамотно писати, читати українською мовою, та привити любов і повагу до української культури та традицій. Родинна атмосфера, жваве та веселе спілкування дають змогу вашим дітям у формі гри вивчати українську мову, літературу та історію. Веселі свята з іграми, конкурсами, піснями та танцями непримушено зачаровують дітей та батьків українськими традиціями та звичаями",- так пише про свою діяльність центр КРОК. 5 травня 2018 року «кроківський» колектив педагогів та організаторів, разом з дітками та їхніми батьками самобутньо відсвяткували День матері в актовому залі, що на вулиці Аргентинській 38. Потішили глядачів неординарною казкою "За пролісками для Матусь". Діти подарували мамусям власноруч виготовлені сердечка, дзвінкі співи й потішні танці. Не забули також і про бабусь – для них виконали пісеньку. А на завершення свята почастувалися смачнющим і дуже красивим тортом. Керівник освітньої програми центру Марія Гаврилюк зізналася, що «всі дуже хвилюватися, але свято вдалося! Казкова історія навчила нас любові та поваги до всього живого навколо. Розповіла нам, що можна завжди знайти вихід з різноманітних ситуацій». І справді, казка у виконанні дітей виявилася доволі проникливим і недитячим посилом. Адже казкові герої з любові до матері вирушили по чудо-квітку. Дітям було не під силу дістати найяскравішу зірку та «соловейком заспівати» для найдорожчої. Тож саме проліски виявилися посильним подарунком. Дорогою на диво-галявину діти зустріли доброзичників (Берізку, Сонце, Весну, Козаків, Зайців, Квіти) та «доброспрагликів»: Вовка-злюку, який від пісні подобрішав, бо «і в нього є мама». А також розбійників, що вимагали в матусь викуп за «говірких малявок», але від згадки про власну маму отямилися: «мама – сонечко в сім’ї. Ми – промінчики малі. Коли сонечко в оселі, то промінчики веселі».   Цікаво, що саме за Весною у виставі було останнє слово: «пам’ятайте лиш одне: навесні усе живе!» Відтак зустрівши диво-квітку, діти усвідомили, що не можуть її зірвати для мами: Я квітку лісову не стану рвати, Її додому я не понесу, Бо вдома їй джмеля не погойдати І не попити ранками росу! Але герої не розгубилися: хутчій намалювали квіти для всіх гостей!     …Як часто хочеться робити щось величне для найдорожчих. Однак, в погоні за подвигом можна знищити «щось живе». Як часто наші обмеження лякають нас. Як часто буттєвий порядок видається нам обмеженням нашої свободи... Тільки серцю, яке вибиває весняний такт, під силу ставати на шию боязні та позірної безвиході. Так хочеться, щоб нам ніколи не бракувало снаги та сміливості долучатися до Життя… З любові… Для Любові… Щиро, Катерина Воїнська для UAportal    

Влаштувати дитину в чеський дитсадок, за словами місцевих мам, не є великою проблемою. Місць не бракує, а батьки обирають між державною та приватною установою, переважно орієнтуючись на ціну та пакет послуг. Як відбувається процес улаштування дитини в державний дитсадок у Празі та наскільки комфортним він є, саме про ми розповімо у статті.  Декретна відпустка у Чехії триває, як і в Україні, три роки. І саме з трьох років, як правило, дитину віддають у дитсадок. Туди маля ходить до початку школи, тобто до шести чи семи років. Іноді до дитсадків приймають і молодших дітей, але це, швидше, виняток, аніж правило. А ось останній рік дошкільної освіти є обов’язковим, пояснює у коментарі Радіо Свобода речник Міністерства освіти Чехії Ярміла Балажова. «У Чеській Республіці є закон, який каже, що дитина обов’язково мусить ходити в дитсадочок мінімум рік перед початком школи», – каже вона. Процес улаштування дитини в дитячий садочок в ідеальному варіанті складається із двох етапів: подання заявки та отримання рішення про зарахування. Для молодої мами Євгенії Худак процес улаштування сина – від першого знайомства із дитсадком до отримання офіційного рішення – тривав приблизно два місяці. Дитсадки в Чехії: батьки не знають, що таке черги (Відео) Ще до подання заяви батьки можуть прийти до дитячий садочок, який їх цікавить, на день відкритих дверей. Після цього необхідно скачати з інтернету й заповнити заявку із анкетою, додати медичні довідки, після чого у призначений день особисто прийти в дитсадок і подати документи. Кожен дитсадок може призначити власну дату подання заяв (як правило, у березні), так само, як і дату видачі рішення про зарахування (здебільшого у травні). Процедура зарахування У найкращих дитсадочках можуть бути черги, розповідає Євгенія, але загалом труднощів, як правило, не виникає. Крім того, цей час іноді використовують для того, щоб познайомитись із дітками: проводять ігри, готують подарунки. Чи можливо вирішити це питання повністю он-лайн? Наразі ні. Євгенія пояснює: «Ви можете скачати всі необхідні документи з інтернету, можете там слідкувати за усіма новинами й оголошеннями дитсадочка. Наприклад, ніхто не дзвонив мені стосовно сьогоднішньої дати – я просто прослідкувала в мережі, що маю прийти за документами про зарахування дитини. Але ви маєте прийти особисто й подати заяву та познайомитися із директором». Батьки можуть податися в декілька дитсадочків на випадок, якщо їх дитину не приймуть в перший обраний. «Іноді радять подавати лише одну заяву, тому що дитсадки підтримують між собою зв’язок. Якщо Ви подались у певний дитсадочок, а Вашу дитину туди не прийняли, то Вам дадуть знати, де є вільні місця», – додає Євгенія. Вона й сама подавала три заявки, а влаштувала сина, врешті-решт, у четвертий дитсадок. Причиною відмов був вік хлопчика, якому ще не виповнилось трьох років. Але натомість Євгенії порадили звернутись у дитсадочок в іншому районі міста, де ще були вільні місця. Електронних черг немає, все вирішує директор Вирішальне слово стосовно того, приймати чи ні конкретну дитину в дитсадок, має директор. Пріоритетними для нього є два критерії: вік і місце проживання. Так, старші дітки отримають місце з більшою ймовірністю, ніж молодші. А ті, хто наступного року йтиме до школи, мають абсолютний пріоритет. Наприклад, найстаршій дитині в дитсадочку, куди ходитиме Артур, наразі 7 років, а наймолодшій нещодавно виповнилось 3. Директор цього дитсадочка Ганна Томашова також пояснює, що місце проживання є важливим, але не вирішальним фактором. У випадку із державними дитсадочками засновником виступає місто. Тому пріоритетом є задовольнити потреби усіх жителів певної частини міста. А потім, якщо залишаться вільні місця, дитсадок прийматиме і дітей з інших районів і навіть з області. Що робити, якщо дитину не прийняли до жодного із дитсадочків? Існує декілька варіантів: батьки можуть подати апеляцію, чекати осені (часто місця звільняються на початку навчального року) або віддати дитину до приватного дитячого садка. У Чехії існують різні типи дошкільних освітніх закладів: державні, церковні, приватні, корпоративні тощо. Наразі у чеських дитсадочках достатньо місць, аби всі дітки провчились щонайменше обов’язковий рік перед школою – це можливе завдяки підтримці різноманітних фондів, у тому числі і європейських, зазначає речник Міністерства освіти Чехії. Крім того, у найближчі роки кількість місць планують збільшити ще на 65 тисяч. Приватний дитячий садочок у Чехії коштує до 1000 євро Ціни на приватні дитсадочки у Празі досить різноманітні: від 200 до 900 євро на місяць, вартість залежить від кількості днів на тиждень та годин, які дитина перебуватиме у дитсадку. Але й державні дитсадочки не є безкоштовними. Закон встановлює, що, крім держави, певний внесок на їхнє функціонування мають сплачувати і батьки. Утім, цей внесок становить малий відсоток від загального бюджету – витрати на те, чим дитина користується в дитсадочку (від канцелярських потреб до постільної білизни), покриває здебільшого державний бюджет, пояснює Ганна Томашова.   Вона також додає: «Плата за дитсадок у нас варіюється щороку. Минулого року вона становила 817 крон, наступного буде приблизно 820 крон на місяць (приблизно 30 євро – ред.). Плюс щодня сплачується 32 крони (приблизно 1,20 євро – ред.) за харчування. Харчування оплачується авансом, а потім гроші вираховуються, відповідно до того, скільки днів дитина фактично ходила в дитсадочок». Безкоштовних дитячих садків у Чехії не існує. Директор Томашова пояснює, що у виняткових випадках батьки можуть подати заяву, щоб із них зняли зобов’язання сплачувати внески. «Але подібне відбувається дуже рідко. Я особисто ще жодного разу нікого від плати не звільнила. Причиною для цього мають бути складні соціальні обставини, в яких опинилась родина. А ми тут, напевно, не настільки бідні», – розповідає вона.   Влаштувати дитину до дитсадочка в Празі з першої спроби цілком реально, буквально у декілька кроків. Головне – вчасно приділити цьому достатньо уваги. В Україні ж на 12 дітей – лише 10 місць. Щоправда, лібералізація законів може дозволити «квартирним» садочкам без власного харчоблоку і пральних машин стати альтернативою. Автори   Маргарита Голобродська Яна Полянська Радіо Свобода 

Деякі батьки кажуть дитині: «Ти – світло мого життя». Але чи знаєте ви, що якби ви були світлом, то облетіли б навколо всієї земної кулі 7,5 разів за секунду! Якби ви стали звуком, то змогли б облетіти навколо Землі за 4 години! Якби ми жили на Юпітері, наша доба складалася б усього з 9 годин. Добре, що на Землі доба триває 24 години, адже нам потрібно стільки всього встигнути протягом дня! Це всього лише кілька цікавих наукових фактів, які можуть зацікавити як допитливу дитину, так і дорослу людину. Що таке наука? Наука – це організоване й послідовне дослідження, що включає в себе спостереження, збір наукових фактів, експерименти, перевірку результатів і пояснення природних й створених людиною явищ. Це сфера, яка дає нам можливість краще зрозуміти навколишній світ й створювати корисні речі на користь людині та всім живим істотам. Звичайні наукові факти Тепер, коли ви знаєте, про що йдеться, пропонуємо кілька цікавих наукових фактів: Якщо розтягнути ланцюжок ДНК людини, його довжина складе відстань від Плутона до Сонця й назад. Коли людина чхає, швидкість видихуваного нею повітря становить близько 160 км на год. Блоха може стрибнути на висоту, що перевищує її власний зріст у 130 разів. Якби блоха була людиною зростом 1,80 м, то могла б стрибнути на 230 м. Електричний вугор виробляє електричний струм напругою в 650 вольт. Дотик до нього – найсильніший шок, який може відчути людина. Світловим часткам фотонам потрібно 40 000 років, щоб пройти шлях від ядра Сонця до його поверхні, і всього 8 хвилин, щоб досягти Землі. Наукові факти про Землю Земля – наш дім. Щоб піклуватися про неї, ми повинні знати про неї важливу інформацію: Вік Землі становить від 5 до 6 мільярдів років. Приблизно стільки ж років Місяцю й Сонцю. Наша планета складається в основному із заліза, кремнію та відносно невеликої кількості магнію. Земля – єдина планета в Сонячній системі, на поверхні якої знаходиться вода, а атмосфера на 21 % складається з кисню. Поверхня Землі складена з тектонічних плит, розміщених на мантії – шарі, розташованому між ядром Землі й поверхнею. Така будова земної поверхні пояснює землетруси й виверження вулканів. На Землі живе близько 8,7 мільйона видів живих організмів. З них 2,2 мільйони видів живе в океані, а решта – на суші. ¾ поверхні Землі вкрито водою. Коли космонавти вперше побачили Землю з космосу, вони бачили в основному воду. Звідси й пішла назва «блакитна планета». Факти про навколишнє середовище Чому змінюються пори року? Що відбувається зі сміттям після того, як ми його викидаємо? Через що погода буває спекотною або прохолодною? Це й багато іншого діти вчать на уроках природознавства в школі. Розглянемо деякі факти, які переконують нас у тому, на якій прекрасній планеті ми живемо. Пластик повністю розкладається в землі за 450 років, а скло – за 4 000 років. Щодня у світі 27 000 дерев іде тільки на виготовлення туалетного паперу. 97 % усієї води, яка є на Землі, солона й не придатна до вживання. 2 % води знаходиться в льодовиках. Тому до вживання придатний тільки 1 % води. М'ясопереробна галузь найбільше сприяє глобальному потеплінню. На другому місці серед глобальних проблем – вирубка лісів. Близько 68 % наявних видів рослин, швидше за все, вимруть найближчим часом. Населення Землі – понад 7 мільярдів людей. Очікується, що до 2025 року ця цифра складе 8 мільярдів. На жаль, 99 % наявних видів живих організмів, за прогнозами вчених, вимруть. Цікаві факти про тварин Царство тварин прекрасне й дивне. У ньому є ручні видри, могутні вугри, кити, які співають, щури, що сміються, устриці, що змінюють стать, і багато інших, не менш дивовижних представників. Пропонуємо кілька фактів про тварин, які неодмінно сподобаються вашій дитині: У восьминогів три серця. Ще більш дивний факт: в омарів сечовивідні шляхи знаходяться на обличчі, а черепахи дихають за допомогою заднього проходу. У морських коників потомство дають самці, а не самки. Папуга какапо має сильний різкий запах, який приваблює хижаків. Саме тому какапо знаходяться під загрозою вимирання. Білка садить більше дерев, ніж середньостатистична людина протягом життя. Як таке може бути? Річ у тому, що білки ховають під землею жолуді й горіхи, а потім забувають, де саме сховали їх. У левів полюють в основному левиці. Леви втручаються тільки за потреби. Цікаві факти про рослини Рослини озеленюють нашу планету, виробляють кисень, роблять Землю придатною для проживання. Дерева й рослини – напевно, найкорисніші серед живих мешканців Землі. Пропонуємо кілька цікавих фактів про рослини: Як і люди, рослини розпізнають інші рослини свого виду. Всього на Землі є більше 80 000 їстівних рослин. З них ми вживаємо в їжу близько 30. Людство стрімко знищує лісові масиви. Вже знищено близько 80 % усіх лісів. Найстаріше дерево у світі (секвойя) знаходиться в США, в штаті Каліфорнія. Його вік – 4 843 роки. Висота найвищого дерева у світі – 113 м. Воно також знаходиться в Каліфорнії. Найбільше дерево у світі – осика, що росте в США, в штаті Юта. Її вага – 6 000 тонн. Факти про космос Сонце, зірки, планети, Чумацький шлях, сузір'я та все, що знаходиться у Всесвіті, розташоване у вакуумному просторі. Ми називаємо його космосом. Пропонуємо кілька цікавих фактів про нього: Земля – крихітна порівняно з Сонцем, розмір якого в 300 000 разів більший. Весь космос абсолютно беззвучний, тому що у вакуумі звук не поширюється. Венера – найгарячіша планета в Сонячній системі. Температура на поверхні Венери складає 450° С. Сила тяжіння змінює вагу людини на різних планетах. Наприклад, сила тяжіння на Марсі нижча, ніж на Землі, тому людина вагою 80 кг на Марсі буде важити всього 31 кг. Оскільки на Місяці немає ні атмосфери, ні води, ніщо не може стерти сліди космонавтів, які стали на її поверхню. Тому сліди, ймовірно, збережуться тут ще сто мільйонів років. Температура ядра Сонця – найближчої зірки до Землі, складає 15 мільйонів градусів Цельсія. Факти про відомих учених   Микола Коперник - астроном польсько-німецького походження Довгий час люди думали, що Земля пласка, що зміна пір року залежить від настрою богів, а хвороби викликає нечиста сила. Так тривало до того, як великі вчені довели протилежне. Без них ми б досі жили в невігластві. Альберт Ейнштейн був генієм, проте його таланти розкрилися досить пізно. Після смерті вченого його мозок був об'єктом численних досліджень. Микола Коперник спростував теорію про те, що Земля є центром Всесвіту. Він розробив модель Сонячної системи, в центрі якої знаходиться Сонце. Леонардо да Вінчі був не тільки художником. Також він був видатним математиком, ученим, письменником і навіть музикантом. Архімед винайшов закон витіснення рідини, коли приймав ванну. Цікаво, що, згідно з легендою, він вискочив з ванни з криком «Еврика!» Він був такий схвильований, що забув про те, що на ньому немає одягу. Марія Кюрі, жінка-хімік, яка відкрила радій, була першою людиною у світі, яка двічі отримала Нобелівську премію. Наукові факти зі світу техніки Техніка – двигун прогресу. Ми настільки залежні від техніки в повсякденному житті, що це навіть лякає. Пропонуємо кілька цікавих фактів про технічні пристрої, з якими ми зіштовхуємося щодня: Перша комп'ютерна гра з'явилася в 1967 році. Вона назвалася «brown box» (в перекладі з англійської – «коричнева коробка»), тому що саме так і виглядала. Перший комп'ютер у світі ЕНІАК важив більше 27 тонн і займав цілу кімнату. Інтернет і Всесвітня павутина – це не одне й те ж. Робототехніка – одна з актуальних сьогодні наукових сфер. Однак ще в 1495 році Леонардо да Вінчі намалював першу у світі схему робота. «Камера обскура» – прототип фотоапарата, що вплинув на розвиток фотографії. Вона використовувалася в Древній Греції й Китаї для того, щоб проектувати зображення на екран. Є цікава технологія, за якою відходи рослин використовують для вироблення метану, який, у свою чергу, можна використовувати для вироблення електрики. Наукові факти з інженерної галузі   Міст Віадук Мійо  Інженерія допомагає створювати прекрасні речі – від будинків і машин до електронних ґаджетів. Найвищий міст у світі – віадук Мійо у Франції. Він знаходиться на висоті 245 м, підтримується балками, підвішеними на тросах. Острови Пальм в Дубаї можна назвати сучасним дивом світу. Це рукотворні острови, які плавають на воді. Найбільший у світі прискорювач заряджених частинок знаходиться в Женеві. Він був побудований, щоб допомогти в дослідженнях більше 10 000 учених, і розташований у підземному тунелі. Космічна обсерваторія Чандра – найбільший у світі рентгенівський телескоп. Також це найбільший супутник, запущений у космос. Сьогодні найграндіозніший проект у світі – Нова Долина в Єгипті. Інженери намагаються перетворити мільйони гектарів пустелі на сільськогосподарські угіддя. Уявіть, що було б, якби ми могли так само озеленювати Землю! Наша планета повернула б собі первісну чистоту! Наука – це прекрасна сфера занять, яка надихає багатьох людей. Усе, що вам потрібно – зацікавити нею дитину. І хто знає, можливо, ваша дитина виросте другим Ейнштейном. За інформацією: Розвиток дитини

Сучасні діти не можуть уявити  світ без технологій та інтернету, у якому поруч із корисною інформацією йде величезний потік шкідливої. За даними Інституту соціології НАН України,  понад 75% українських батьків не знають, які ресурси відвідують діти та як регулювати доступ до інтернет-контенту.   Пропонуємо кілька правил, як зробити користування інтернетом для дітей безпечнішим.    1. Встановіть конкретні правила користування Інтернетом. Враховуючи вік та заняття дитини, окресліть чіткі періоди користування, ресурси, спосіб підключення тощо. Зважайте на те, що ви і самі повинні дотримуватися цих правил, адже якщо забороняти дитині щось, а самим порушувати правила, позитивного ефекту не буде.    2. Знайте, чим цікавиться дитина. Щоб регулювати діяльність вашої дитини у мережі, ви маєте розуміти, на що вона витрачає свій час в інтернеті. Знайдіть спільні інтереси та зацікавлення, говоріть про те, що цікавого знайшли у мережі. Користуйтеся інтернетом разом.   3. Безпека – понад усе. Чи відомо вашій дитині, що у мережі краще використовувати ніки (прізвиська) та уникати оприлюднення будь-якої приватної інформації? Поясніть, що публікувати фото, контактну інформацію, будь-які особисті дані дуже небезпечно, розкажіть як «комп’ютерні» злочинці можуть цим скористатися. Допоможіть створити якомога складніший пароль для пошти чи соціальної мережі. Обов’язково наголосіть на тому, що паролі від акаунтів не можна нікому довіряти, окрім батьків.   4. Слідкуйте за поведінкою у мережі. Наголосіть дитині, що і у віртуальному житті потрібно бути ввічливими та порядними.  Сучасні ігри та соціальні мережі дають можливість не лише обмінюватися повідомленнями, але й вести аудіо- чи відеозв’язок. Тож слідкуйте за тим, чи користується ваша дитина цими додатковими функціями, адже невідомо, ким виявиться її співрозмовник та чи нормативною буде його лексика.    5. Витрачання грошей у мережі теж потребує уваги. Багато ігор чи ресурсів вимагають за послуги оплату, наприклад, у вигляді SMS. І часто вартість цих повідомлень вказана меншою, ніж є насправді. Нехай у таких ситуаціях дитина порадиться з батьками, чи варто вносити подібну оплату.   6. Зробіть домашній інтернет безпечним. Слідкуйте, щоб у доступних місцях на комп’ютері (робочий стіл, електронна скринька, закладки у браузерах тощо) не було файлів, не призначених для дітей. Найкраще створіть на комп’ютері кілька профілів користувачів з різними паролями для дітей та для батьків.   7. Захистіть від вірусів та обманів. Часто на різних ресурсах з’являється сила-силенна різноманітних посилань, які можуть «заразити» комп’ютер вірусами. Зараження може відбутися і під час завантаження файлів від невідомих відправників. Поясніть дитині, що небезпечно завантажувати невідомі файли. Якщо ж дитина отримає лист з вимогою особистих даних чи грошей, нехай відразу звернеться до батьків.   8. Порекомендуйте дитині користуватися спеціальними ресурсами, наприклад, kidsclick.org, askkids.com.Перелік безпечних ресурсів для дітей    9. Передивляйтесь контент ресурсів, які відвідує дитина. Сучасне програмне забезпечення дозволяє контролювати час використання дітьми Інтернету, фільтрувати сайти з небезпечним наповненням тощо. Не шкодуйте часу,  ознайомтеся та користуйтеся такими сервісами, наприклад, PC TimeLimit, McGruffSafeGuard, Net NannyParentalControls, McAfeeSafeEyes, CYBERsitter.    10. Найважливішим правилом є довірливі стосунки батьків і дітей. Поясніть дитині, що якщо вона чогось не розуміє на тих чи інших ресурсах, або ж відчуває небезпеку, вона може звернутися до вас за допомогою чи порадою.   А ще можете придбати для своєї дитини книгу Тетяни Шербаченко «Як не заблукати в Павутині», що вийшла у «Видавництві Старого Лева» та познайомить юних користувачів інтернету з можливостями Всесвітньої мережі.    За інформацією: Видавництво старого лева   Для теперішніх дітей інтернет є такою самою звичною річчю, як для нас були телевізори. Діти дуже швидко на рівні інтуітивного сприйняття розбираються, як дати собі раду з усілякими ґаджетами: смартфонами, планшетами, ноутбуками. Проте їхньої інтуіції зовсім недостатньо для того, щоб убезпечити себе від загроз, що несе інтернет-простір. До найпоширеніших можна віднести: - поширення особистих даних (імені, фото, адреси, номеру телефону, тощо); - залякування; - порноматеріали; - насильство; - сумнівні знайомства; - шахрайство; - зловмисне ПЗ (віруси, фішингові сайти, трояни, шпигунські програми, тощо). Про кожну з цих потенційних загроз варто говорити з дітьми окремо, на доступному для них рівні розуміння. Загальні фрази типу «Не лізь, куди не слід» або «Не спілкуйся з поганими людьми» звучать непереконливо і неоднозначно. Адже дитина в більшості випадків не може відрізнити хороше від поганого, яке маскується під хороше. Не варто довіряти технічним засобам безпеку своєї дитини. Тісний контакт, щирі стосунки дають більше гарантії, що дитина омине інтернет-ризики, ніж всі найсучасніші засоби разом узяті. Цитати із : Sittersglobal.com

Безвізовий режим з країнами Євросоюзу діятиме вже вночі 11 червня. В цій статті ознайомимо вас із темою: Дитячий безвіз та закордонний паспорт: деталі та підводні камені сімейних поїздок до ЄС.   Як оформити "правильний" закордонний паспорт для дитини? Чому є ті, кому відмовилися видавати "біометрику" для дитини, і що їм доведеться робити? Які документи потрібні для його оформлення? Які документи повинна мати дитина для перетину кордону? Що потрібно для навчання в ЄС? Ми підготували для вас детальніші пояснення, аніж було у попередніх статтях. У публікації використані дані з проекту "Відкрий Європу" про умови безвізового режиму, в підготовці якого також брали участь експерти "Європейської правди". Чи поширюється безвіз на дітей та підлітків? Відповідь проста та приємна: так, поширюється! Який був би сенс у "безвізовій відпустці", якщо для дітей все одно потрібно було б оформлювати візу, збираючи всі ті самі документи? Отже, від 11 червня 2017 року Євросоюз скасує візи для всіх громадян України, за однієї умови: вони повинні мати біометричний паспорт. Громадянином України, як відомо, можна бути від народження – дитина, хоча б один з батьків якої на момент її народження був громадянином України, автоматично має українське громадянство. Оформити закордонний біометричний паспорт громадянина України можливо навіть для новонароджених – і лише та дитина, яка його має, матиме право користуватися безвізом.  Тож не треба чекати 16 років, щоб їхати до країн ЄС без візи! А моїй дитині не видали біометричний паспорт! Це зауваження доводиться чути дуже часто. Навіть напряму до редакції зверталося щонайменше з десяток осіб; по Україні їх, очевидно, тисячі. Ця проблема існувала до осені 2016 року, та її наслідки стали очевидними зараз, коли рішення про безвізовий режим стало реальністю. Річ у тому, що раніше існував окремий "замінник паспорта" для неповнолітніх, що мав назву "проїзний документ дитини". У 2015 році "проїзні" ліквідували, але чомусь забули прописати в законі норму, за якою діти могли б отримувати повноцінний біометричний паспорт. А ще був період, коли в Державній міграційній службі (ДМС) оформлювали паспорти і з біометрикою, і без неї; на жаль, тоді співробітники служби часом переконували людей "робити звичайні паспорти, бо ці чипи нікому не потрібні". Отже, протягом більше ніж року дітям у підрозділах ДМС видавали паспорти без чипа. І лише торік закон знову змінили.   Від жовтня 2016 року всі паспорти, які отримують діти, є біометричними і дають право поїздки до європейських країн без віз – так само, як і "дорослі" паспорти. Як дізнатися, чи є біометричним паспорт вашої дитини? Дуже просто. Якщо на обкладинці є значок біометрики, значить паспорт дає право на безвіз тій особі, якій його видали.  Важлива деталь: не плутайте біометричний паспорт для поїздок за кордон і біометричний "внутрішній паспорт". Для безвізу потрібен перший із цих документів, саме на нього ми посилаємося у цій статті. Другий документ – це пластикова картка, яка також може містити біометричні дані, в тому числі відбитки пальців, але вона жодним чином не пов’язана з поїздками до ЄС – на її підставі вас не пропустять через кордон.   Закордонний біометричний паспорт (ліворуч) та пластиковий "внутрішній паспорт" (праворуч) Певну плутанину вносить назва "внутрішній паспорт", яка, до слова, лишається в обігу та в законодавстві лише через те, що документ мав таку назву за часів СРСР. В усьому світі він має назву на кшталт "посвідчення особи" або "ID-картка", а "паспортом" називають лише документ для виїзду за кордон Та повернемося до запитання: що робити тим батькам, які отримали для дітей "неправильний" паспорт, без біометрики? Гарних новин тут небагато. Вам доведеться або отримувати новий паспорт для дитини, або ставити візу в старий документ. Потішити себе можна хіба що тим, що для неповнолітніх громадян, тобто до 18 років, візи видають безкоштовно – така норма є в угоді про спрощення візового режиму між Україною та ЄС. А завдяки тому, що більшість українців подорожуватимуть за біометрикою, черги за візами до більшості посольств мають зникнути і ви матимете можливість податися за візою напряму до посольства, не сплачуючи за послуги візових центрів. А для тих, хто вирішить робити для дитини новий документ, наш наступний розділ. 12, 14 чи 16 років: відмінність закордонних паспортів Ми вже писали про це, та варто повторити: для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта. Їх можна розділити на чотири типи. Це дуже важливе запитання, багато хто потрапляє в халепу з оформленням, не враховуючи цього. До 12 років діти не здають відбитків, але "якість" паспорта від того не змінюється, він дає право на безвіз.  В цей період паспорт видається на 4 роки. Хоча немовлятам доведеться змінювати паспорт частіше: дитина має бути схожа на ту, що є на фото у паспорті, тому трирічного хлопчика чи дівчинку можуть розвернути на кордоні, якщо паспорт був виданий у віці 2 чи 3 місяців і дитина за цей час стала взагалі не схожа на своє фото.  Ще раз підкреслимо: від того, що в цьому паспорті немає відбитків, паспорт не перестає бути біометричним. Ознакою "біометрики" є чип, а він є навіть у паспорті немовляти. Другий "тип" закордонного паспорта отримують діти від 12 до 14 років. Тут ми вже маємо на чипі відбитки пальців, але в іншому паспорт, його "якість" та процедура оформлення лишаються точно такими ж. А от з 14 років все змінюється: від цього віку закордонний паспорт видадуть лише тим дітям, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта), без неї документи на оформлення закордонного паспорту просто не візьмуть. Зважайте на це; оформлення Id забирає близько 20 днів. Отже, терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо. Отже, якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед, оформіть паспорт до цієї дати. Ще одна зміна: у 14 років діти починають не лише здавати відбитки, але й ставлять підпис у своєму паспорті. Для дитини це може бути важливим – варто потренуватися, перш ніж нести документи до ДМС ;) Від 16-річчя ситуація знову докорінно змінюється. В цьому віці оформлювати паспорт стає легше, а його "якість" – вища. По-перше, дитина має право йти за паспортом сама, без батьків. По-друге, від 16 років видається паспорт, термін дії якого – 10 років. До цього, нагадаємо, діти отримують лише 4-річні паспорти. Як оформити паспорт для дитини? Отримати біометричний закордонний паспорт для дитини, так само, як і для дорослого, можна в будь-якому з підрозділів Державної міграційної служби України, в Центрах обслуговування громадян "Паспортний сервіс", у деяких Центрах надання адміністративних послуг як в Києві, так і в регіонах, а також у київському документ-сервісі "Готово". Так, ми знаємо, що в столиці нині паспорти стали "великим дефіцитом" – після схвалення рішення про безвіз попит кількаразово виріс і до відділень ДМС вишикувалися довжелезні черги. Однак є надія, що вже ближчим часом стане легше – в Києві має початися оформлення паспортів ще в декількох ЦНАПах. У правилах оформлення паспортів для дітей та дорослих є кілька важливих відмінностей. Ми вже зазначили, що дітям від народження і до 16 років паспорт оформлюється на чотирирічний термін. Після 16 років видаються паспорти з повним терміном дії – на 10 років. Для оформлення паспорта дитині до 16 років з ним повинен прийти один з батьків або опікунів/усиновителів (в ДМС підтвердили, що присутність двох батьків не є необхідною!); після 16 років паспорт можна оформляти самостійно. Для оформлення закордонного паспорта дитині до 16 років потрібні такі документи: Паспорт (id-карта) громадянина України, якщо документ оформляється дитині старше 14 років, що проживає в Україні, або оригінал свідоцтва про народження дитини – при першому оформленні паспорта дитині до 14 років. Ще раз звертаємо ваша увагу на цю відмінність! Той з батьків, хто прийшов оформлювати паспорт для дитини, повинен мати із собою документи, що підтверджують його особу. Фотографування дітей старше 12 років відбувається при поданні документів на паспорт. Дітей до 12 років можна або сфотографувати на місці, або принести з собою фотографію розміром 10х15 см – тоді на чип додадуть скановане фото. При замовленні закордонного паспорта вдруге обов'язкова наявність раніше виданого паспорта або проїзного документа дитини (як чинного, так і вже не діючого, навіть якщо відтоді дитина змінювала прізвище), або ж документа, що підтверджує втрату старого паспорта. Потрібен ідентифікаційний код (ІПН), якщо ви його оформили на дитину раніше. Якщо у дитини немає податкового номера, то він не потрібен. І, звісно, потрібні документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати; провести оплату можна також у місцях оформлення паспорта за допомогою терміналів самообслуговування. Якщо у свідоцтві про народження вказано, що один з батьків – іноземець, то при поданні документів потрібна довідка про реєстрацію українського громадянства дитини. (прим: на думку редакції, ця вимога протизаконна, але вона є, і з нею доводиться або рахуватися, або оскаржувати)  Перелік документів трохи відрізняється для дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, для тих, хто прописаний (зареєстрований) окремо від батьків, а також в разі, якщо паспорт оформлюється за межами України – в посольстві або консульстві. У цьому випадку рекомендуємо ознайомитися з інформацією на сайті Державної міграційної служби або ж звернутися до місцевого підрозділу ДМС. Жодні додаткові документи – свідоцтво про шлюб, довідка про прописку дитини тощо – не є обов’язковими. Якщо у вас їх вимагають – телефонуйте на гарячу лінію ДМС, вам мають допомогти. А що знадобиться на кордоні? Правила перетину кордону для дітей точно такі, як і для дорослих: окрім біометричного паспорта, потрібні підтвердження мети та умов перебування й фінансового забезпечення. Діти віком 16 років і більше мають право подорожувати до Європи без віз самостійно. Тим, кому ще не виповнилося 16 років, потрібно виїжджати за межі України або у супроводі обох батьків, або у супроводі одного з батьків чи довіреної особи, але тоді доведеться взяти із собою нотаріально завірену згоду другого з батьків, або обох батьків (якщо дитина їде з кимось іншим). Якщо дитина віком до 16 років подорожує без батьків, наприклад, з класом або у складі спортивної команди, то необхідно: згода обох батьків, або опікунів/усиновлювачів, або інших законних представників дитини. У згоді вказується країна, куди їде дитина, та період її перебування у даній країні; вказати дані супроводжуючого, який буде подорожувати з дитиною; якщо такого супроводжуючого немає, то деякі авіакомпанії надають послугу супроводу неповнолітніх за окрему плату. Якщо один із батьків не хоче підписувати згоду, то такий спір вирішується у судовому порядку. Основна мета розгляду – довести, що виїзд за кордон відбувається в інтересах самої дитини. Нотаріально завірена згода другого з батьків не потрібна, якщо: він іноземець або позбавлений громадянства; це повинно підтвердитися відповідним записом у свідоцтві про народження дитини; він помер, і той із батьків, з яким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально завірену копію свідоцтва про смерть; він позбавлений батьківських прав, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду; він зник безвісти, і той із батьків, з ким дитина подорожує, має при собі оригінал або нотаріально засвідчену копію рішення суду про визнання другого із батьків безвісно відсутнім. дитина подорожує із матір'ю-одиночкою, яка має документальне підтвердження такого статусу за ч.1 ст.135 Сімейного кодексу  Оновлено: І не забудьте свідотство про народження. Воно дозволить прикордонникам зрозуміти, що ті люди, які їдуть із дитиною, справді є її батьками:) Чи можна навчатися в Європейському союзі без візи? І так, і ні :) Якщо оплачувана робота в ЄС для тих, хто подорожує без візи, є однозначно забороненою, то з навчанням ситуація інша. Громадяни з-за меж Європейського Союзу мають право навчатися навіть без візи, але лише в разі, якщо навчання короткотермінове. Річ у тім, що для безвізових подорожуючих діє правило 90/180, тобто на кожні 180 днів людина має перебувати більше 90 днів поза межами Шенгену. Отже, короткі курси, тренінги і так далі - дозволені навіть для безвізових подорожуючих.  Але для отримання освіти в європейських університетах і коледжах цього, звісно, недостатньо. Тому студентам та учням, які хочуть навчатися в ЄС, необхідно оформити довгострокову візу для цілей навчання або тимчасову посвідку на проживання для цілей навчання, залежно від країни. В ЄС діють освітні та наукові програми, доступні для українців, які дозволяють талановитим українським студентам повчитися в європейському ВНЗ, а потім, із новим досвідом – повернутися додому. Власне, в цьому полягає також ідея безвізового режиму. Тепер ми можемо просто, недорого та спонтанно поїхати до Європи, побачити життя "там" і повернутися, щоби створювати європейську державу в Україні. І цю можливість не варто недооцінювати. Отже, приємних вам подорожей, нових вражень та корисного досвіду, в тому числі тим, хто подорожує з дітьми. А "Європейська правда" і надалі публікуватиме матеріали з детальним роз’ясненням правил безвізового режиму! За інформацією: Європейської правди Автор: Сергій Сидоренко Головне фото: Феерія мандрів   ЧИТАЙ ТАКОЖ : Тонкощі безвізу: як діяти на кордоні, щоб уникнути проблем  

Народження дитини – хвилююча і надзвичайно важлива подія у житті кожної сім'ї. Оформлення документів новонародженої дитини є неминучою формальністю, яку неможливо уникнути.  Я спробую Вам допомогти в цьому розібратись. Варто відзначити, що всі заяви подаються одним із батьків, тому, якщо у Вас є можливість скористатьсь допомогою близької людини у паперовій бігатні, зробіть це обовязково. Для оформлення першого документа - Свідоцтва про народження(rodný list) Вам потрібно підготуватись заздалегіть. Попердній запис даних до свідоцтва проводиться ще у пологовому будинку. До пологового будинку Вам потрібно підготувати: - копію візи і паспорта;    - оригінал або нотаріально засвідчену копію Свідоцтва про шлюб (у випадку цивільного шлюбу нотарільно засвідчене підтвердження від батька про визнання дитини). Через десять днів після народження дитини свідоцтво зможете забрати на найближчій від пологового будинку матриці. Наступним кроком є отримання Довідки про громадянство України у консульстві України в Чехії. Ця довідка видається лише один раз у житті, тому варто зробити собі копії щоб її не загубити. Для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, батьки (один із них) якої на момент її народження були громадянами України подає такі документи: - заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;      - нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження особи з перекладом українською мовою; - копію паспорта громадянина України або іншого документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. Діти народжені в Чехії отримують такий самий Дозвіл на проживання як їхні батьки. Тобто якщо у Вас статус ПМЖ (постійне місце проживання) в дитини автоматично буде ПМЖ. Якщо у Вас довгострокова віза тоді аналогічно. Оформлення дитини в поліції Чехії у справах іноземних громадян необхідно здійснити протягом 60 днів після її народження. Це не стосується тих, хто після народження дитини. протягом 60 днів виїде з Чехії. Візьміть до уваги, що якщо даний термін буде порушено, не залежно від причин цього порушення, дитину доведеться вивозити з країни і подавати документи на отримання дозволу на проживання через відділення консульства Чехії в Україні. Якщо причини порушення були такими, які не залежали на вашії особистій волі, то Ви повинні без зволікань повідомити про це відділення чужинецької поліції у справах іноземних громадян. Це досить важливе порушення і Вам можуть через це навіть анулювати власний дозвіл на перебування в ЧР. Більше читайте на сайті MV ČR Для оформлення Дозволу на проживання дитини в Чехії потрібно подати наступні документи в Міністерство внутрішніх справ(MV ČR): - заява(Žádosti o povolení k dlouhodobému pobytu); - кольорова фотокартка 3,5 х 4,5 см; - свідоцтво про народження дитини; - паспорт дитини.  Дітей вже не вписують в паспорт батьків, як це було колись. Кожному маленькому громадянину України видається власний закордонний паспорт, який Ви повинні додати протягом встановленого терміну в основному від трьох до шести місяців. Дозвіл на проживання Ви отримаєте від 1 до 14 днів після подачі документів. Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон проводиться консульською установою. Для цього подаються наступні документи: - заява-анкета; - дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см та одна фотокартка розміром 10 х 15 см. Важливо дотримуватись вимог що до фотографії для паспорта. Раджу скористатись послугами професійного фотосалону, адже не так легко зробити правильну фотографію новонародженому малюку; - нотаріально засвідчену копію свідоцтва про народження особи з перекладом на українську мову; - копію довідки про реєстрацію особи громадянина України; - підтвердження з Міністерства внутрішніх справ про подачу заяви на отримання Дозволу на проживання; - заяву про відмову від внесення інформації (у тому числі відцифрованих відбитків пальців рук). Заяву від імені дитини подають її батьки; - квитанція про сплату консульського збору. Паспорт виробляється до трьох місяців з дня подання заяви-анкети та сплати консульського збору. Проживаючи в Чехії більше одного року Ви маєте можливість отримати соціальну допомогу при народженні дитини. Для отримання допомоги потрібно звернутись на соціальний уряд по місцю прописки. Бажаю запастись терпінням і з легкістю приступати до цього кропітливого процесу. Хай Вам щастить! Використані матеріли:  http://czechia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/services/passport/registration  http://www.mvcr.cz/clanek/obcane-tretich-zemi-dite-narozene-na-uzemi.aspx Зоряна Петрова для UAPORTAL.CZ