Як і більшість мегаполісів, Прага бореться з ростом індивідуального автомобільного руху. Зусилля столиці спрямовані на зменшення екологічного навантаження в місті, у якому також бракує місць для паркування. Жителі Праги віддають перевагу громадському транспорту, який комфортний і їздить за графіком, перед власним авто і таксі. У Празі їздити автомобілем рекомендується тільки на великі відстані та за місто. Якщо ви поїдете машиною через Прагу, рекомендуємо вам спочатку дізнатися про густину руху, наявність тягучок чи заторів в різних місцях через систему відеоспостереження міста або знайти інформацію про дорожній рух на картах Google.   Як паркуватись у Празі. Знаки і оплата.  Якщо ви приїжджаєте до Праги вранці в години пік, тобто, між 7.30 і 9.30, треба врахувати можливість значного запізнення. Тому краще скористатися автостоянкою P+R, де можна припаркувати машину приблизно за 20 крон на добу. Деякі автостоянки P+R знаходяться безпосередньо на кінцевих станціях метро та інших ключових місцях, зручних для водіїв. Поточний список і наявність місць на автостоянках можна знайти  тут. Не тільки тому, що проїзд автомобілем займе у вас багато часу, але й через обмежені можливості паркування влада столиці рекомендує користуватися  Міським транспортом у Празі   Розмітка парковок: Центр Праги має три паркувальні зони- синя, помаранчева і фіолетова. Синя смуга- парковка заборонена. Місце зарезервоване лише для резидентів власників дійсного посвідчення на паркування(паркувальної картки) та для службового транспорту.  Ви знайдете їх в більшості місць у центрі міста, а саме в районах Прага 1, 2, 3, 5, 6, 7 і 8. Інформацію про зони паркування в Празі можна знайти тут. Карти паркування для резидентів можна придбати у відповідних районних адміністраціях міста Праги. Біла смуга(помаранчева)- парковка дозволена для відвідувачів і гостей міста. Зона короткочасної парковки, максимально до 3 годин з 8:00 до 20:00 (час може відрізнятися в залежності від частини міста, години вказуються на додатковій табличці). Вона позначається переривчастою білою лінією на дорозі і дорожнім знаком з помаранчевою смугою.  Біла смуга(фіолетова) - зона змішаної парковки, поєднує синю і помаранчеву зони. Вона позначена переривчастою білою лінією і дорожнім знаком з фіолетовою смугою. У кого є дозвіл на парковку, можуть використовувати фіолетову зону без обмежень. Без дозволу паркуватися можна максимум на 24 години.Зелена зона - альтернативні паркування (P + R, K + R і приватні гаражі). Поблизу платних парковок є паркомати. Біля знаку «Р» ви можете побачити час, до якого потрібно сплатити паркінг. У Празі парковка по вихідних, крім центральних районів, безкоштовна. У будні дні парковка безкоштовна зазвичай після 17 або 18 годин. Прострочити час паркування можна хвилин на 10-15, далі прибуває поліція. Штраф за неправильну парковку може досягати 2000 крон. Паркування зазвичай коштує 40 крон на годину, але також автомати дозволяють встановити коротший період – на 15 (або 30) хвилин. Альтернативою можуть бути і платні автостоянки та гаражі.   Детальніше про штрафи та евакуація автомобілів За паркування в заборонених місцях або без дозволу у зонах, визначених синьою лінією для паркування резидентів ваше авто можуть евакуювати, а в разі паркування в платних зонах без оплати – можуть поставити блокіратор на колеса і виписати штраф. Дізнатися, куди ваша машина була відбуксована, можна через інтернет-анкету або прямо через телефонну лінію міської поліції за номером 156. Якщо ви зупинилися на місці, призначеному для інвалідів, то штраф може скласти від 5.000 до 10.000 крон Якщо ваш автомобіль відбуксирували на штраф-стоянку, то додатково доведеться сплатити послуги евакуатора 1.300, перший день штраф-стоянки  Ще одна небезпека отримати штраф загрожує водіям, якщо вони залишили свій автомобіль у місці, де на даний час відбувається планове вуличне чищення. Додаток, через який можна дізнатися про терміни очищення конкретних вулиць на поточний рік, знайдете тут.   Міське та Празьке кільце Важливу роль у системі празького транспорту відіграє шосе R1, яке називається Празьке кільце, а також міська кільцева дорога. Празьке кільце  – це незакінчене кільце навколо західного й південно-східного кордонів столиці, що з’єднує автомагістраль D1 з можливістю повернути на D5 і R6. На даний момент 40-кілометрове шосе пропонує простий маршрут з Брна до Плзня або в рузинський аеропорт імені Вацлава Гавела, і при цьому не треба заїжджати до центру міста. Міське кільце – це внутрішня празька дорога, що з’єднує північний район Бржевнов з районами Сміхов, Збраслав та Споржілов, і сполучає інші частини шосе, включаючи автомагістраль D1. Кільцевою дорогою можна скористатися, якщо ви не хочете заїжджати до центру.   Транспортне сполучення з Прагою Прага, як основний транспортний вузол Чехії, поєднана мережею автомагістралей з іншими чеськими та європейськими містами. Найважливіші з них – автомагістраль D1, що веде через Брно до Острави (і зв’язана з дорогами до міст Чеське Будєйовіце, Відень і Братислава), автомагістраль D5, що з’єднує Прагу і Плзень, автомагістраль D8 у напрямі до міста Усті над Лабем, і автомагістраль D11 до міста Градец Кралове. Є також пряма й безпроблемна дорога у напрямку до міст Пржібрам автомагістраль R4, частково відкрита R6 до міста Карлові Вари (і далі до Німеччини), R7 до міста Хомутов та R10 через місто Млада Болеслав до міста Турнов.   Важливі посилання: Система відеоспостереження для інформації про щільність руху в Празі Список та наявність вільних місць на паркінгах P+R Платні автостоянки та гаражі Інтернет-анкета щодо з’ясування про евакуацію вашого автомобіля Інформація про зимове та літнє очищення доріг   У статті використані матеріали із сайту: metropolevsech.eu Спеціально для UAportal Галина Андрейців

Німецький перевізник FlixBus влаштував акцію на автобусні квитки всередині Чехії! Квитки вартість 29 крон доступні для придбання через мобільний додаток та сайт. Період подорожі: весна-літо 2018 року.   Перейти на сайт FlixBus >>> FlixBus - німецький лоукостер серед автобусних перевізників, мережа напрямків якого покриває цілу Європу. 13 лютого 2013 року перші маршрути перевізник запустив у Німеччині. Через кілька років FlixBus обєднався з мережею автобусів далекого сполучення MeinFernBus, а нещодавно викупив і бюджетну лінію автобусів Megabus. В Україні FlixBus співпрацює з перевізником LeoExpress на партнерських засадах. За знижками від лоукостера FlixBus слідкуйте на нашому сайті за відповідним тегом. Дізнавайтеся, як придбати дешеві квитки на автобус в країни Європи. Слідкуйте за акціями таких популярних бюджетних автобусних компаній як PolskiBus, LeoExpress, Ecolines та LuxExpress.  

Чеські журналісти провели в Празі дослідження на предмет шахрайства щодо туристів. Вони відправили двох підставних іноземців міняти євро на крони в різних обмінних пунктах і підрахували, скільки грошей ті втратили через недобросовісних міняйл, повідомляє СВІТUA з посиланням на 420on.cz. Обмін валют досі залишається однією з головних проблем міста - поруч із нечесними таксистами. Однак, на відміну від таксистів, обмінники обманюють іноземців цілком легально і в рамках закону. Результати дослідження пригнічують: за кілька годин учасники експерименту втратили майже 50 євро з двохста, хоча практично нічого не придбали. Іноземець прилітає до Праги - і починає втрачати гроші Експеримент проходив за класичним сценарієм: іноземний турист прилітає в аеропорт Вацлава Гавела з євро і хоче розміняти їх на чеські крони. Він може зробити це в обмінному пункті відразу в аеропорту або в одному з обмінних пунктів у центрі міста. Перед відльотом з Чехії турист обмінює крони назад на євро в аеропорту. Журналісти порахували, скільки грошей іноземець може втратити на обміні валют. Спочатку вони купили 200 євро в обмінному пункті Exchange на вулиці Карповій. Цей пункт славиться одним з кращих курсів валют у Празі. Гроші віддали двом підставним іноземцям з Перу, які вирушили міняти їх вранці в аеропорту в мережі обмінних пунктів Interchange. Курс тут не найкращий: за 1 євро людина отримує всього 21,67 крони. Але виявилося, що невигідний курс - це не єдиний нюанс. Де міняти гроші в центрі Праги Найнеприємніший досвід очікував журналістів у відомому обмінному пункті Chequepoint навпроти Орлою на Староміській площі. Про цей пункт ходять чутки усією Прагою: тут за одне євро пропонують лишень 15 крон. При цьому на вході висить вивіска зі словами, що обмін проходить без комісії. Насправді ж за 40 євро журналісти отримали всього 600 крон: на 40 відсотків менше, аніж за найвигіднішим курсом обміну. Курс 15 крон за одне євро вказано в таблиці пункту. Але якщо людина не розбирається в курсах валют і щойно приїхав до Праги, вона може навіть не помітити, що втратила майже половину своїх грошей на обміні. Скасувати закінчену транзакцію не можна. Щодня до цієї пастки потрапляють десятки туристів. Але не всі обмінні пункти в центрі міста паразитують на туристах. На Целетній вулиці є обмінник Safir Crystal , який обмінює євро за курсом 24,5 крони. За 40 євро тут можна отримати 980 крон. На Карповій вулиці в обмінному пункті Exchange курс ще краще: 1012 крон за 40 євро. Цікаво, що на вивісці пункту написано Směnárna pro Čechy ("Обмінник для чехів"). Один із кращих курсів валют - у ресторанах фаст-фуду Журналісти також переконалися, що решту в кронах можна отримати й у деяких центральних ресторанах і магазинах. У KFC та магазині Žabka в центрі Праги іноземцям запропонували повернути решту за курсом 25 крон за євро. Дослідження показало, що ресторани швидкого харчування пропонують практично найкращий курс у місті. Але для обміну грошей потрібно щось придбати. За 40 євро обмінний пункт запропонував видати всього 823 крони. На питання, чому сума така мала, співробітниця відповіла, що за обмін стягується комісія в розмірі п'яти відсотків. Таким чином, реальний курс склав лише 20,58 крон за євро. Все це зазначено на таблиці з курсами валют. Але комісію неуважний турист може легко не помітити. Ще одне шахраювання на Вацлавській площі Передостанньою точкою на маршруті журналістів опинився обмінний пункт Ex.change на Вацлавській площі. Тут за одне євро пропонували 25,27 крони, однак комісія обмінного пункту склала аж 28 відсотків! Це другий найгірший варіант після Chequepoint під Орлоєм. Гроші, які залишилися, журналісти спробували обміняти назад на євро в обмінному пункті аеропорту за курсом 28,37 крон. За операцію обмінник взяв комісію в п'ять відсотків. У результаті лишень на обміні грошей кожен іноземець втратив майже по 50 євро, нічого не придбавши.

  Любите подорожувати і знаєте чого хочете, але (от біда) білети на поїзд чи автобус надто дорогі, а на автостоп не наважуєтесь, тоді є ще один варіант – BlaBlaCar. Чесно кажучи, про нього чула давно. Спочатку десь рекламу побачила, потім від друзів нечасто згадки чула. І нарешті, добралась до того щоб з’ясувати для себе що це таке. А з’ясувавши не можу не поділитись.   Трохи з історії заснування. Я ще пам’ятаю ті часи, коли була студенткою і часто їздила додому в інше місто. П'ятниця, після обіду в автобус було годі залізти. А перед новорічними святами білети на поїзди були розпродані ще за місяць до бажаної дати. І звісно така ситуація не лише в Україні. Отож, одного передріздвяного вечора аспірант Фредерік теж не міг дістатись додому. Він не мав машини, поїзди цілком заповненні. Але тут він помітив, що дороги також переповнені автомобілями. Люди поверталися додому в порожніх машинах. Фредерік подумав, що точно хтось із цих людей їде в напрямку його дому. Але як знайти таку людину? Він подумав, що легко би зміг когось знайти в інтернеті, але такого сайту не існує… Ну, і уже через рік виправив цю ситуацію.   Отож, що таке BlaBlaCar? «BlaBlaCar — це найбільша у світі спільнота попутників (сайт і мобільні додатки для iOS та Android), що об’єднує водіїв і пасажирів, яким по дорозі, з простою метою — подорожувати вигідно і зручно» - зазначається на їхньому сайті.   Якщо ви водій, збираєтесь у поїздку і у вас є вільні місця у вашому авто, то BlaBlaCar це чудова можливість зекономити на пальному. Цей сервіс створено не для того, щоб водій міг заробити гроші, пасажири оплачують лише вартість пального.   Якщо ви пасажир, який хоче швидко і комфортно дістатись до місця призначення, то BlaBlaCar - чудова можливість зекономити на квиточках. Та й за одно з цікавими людьми познайомитись.   Компанія BlaBlaCar отримала свою назву завдяки тому, що коли користувачі реєструються на сайті, то обирають рівень чи точніше сказати інтенсивність спілкування, де “Bla” – не балакуча людина, “BlaBla” – інколи люблю поговорити, “BlaBlaBla” – я люблю побазікати.   Звісно, настрій поговорити є не завжди, та ще й від людини залежить. Але зазвичай, ти розумієш наскільки тобі зручно з людиною уже в перші 5 хвилин. Що ж стосується ризиків, то вони звісно є. Ніколи не вгадаєш, яку людину зустрінеш. Але, якщо подумати, хто буде планувати проти тебе щось не хороше, коли вся інформація доступна публічно на сайті.   Напевно, варто почати з реєстрації. Є 2 варіанти. Перший - реєстрація за 2 секунди (вже звучить привабливо) використовуючи ваш акаунт у FaceBook. Другий варіант займе аж 30 секунд – заповнення звичайної анкети з вказанням електронної скриньки.   Зареєструвавшись, можна додати свою персональну інформацію. Також важливим моментом є вибрати "вподобання". Про це трохи детальніше. Люди бувають різні і з цим нічого не поробиш. Але можна знайти когось зі схожими вподобаннями. Для цього на сайті пропонують почати з 4 аспектів: балакучість, куріння, тварини, музика. Про решту доведеться домовлятися по телефону.   Зареєструвавшись і вказавши всю необхідну інформацію переходимо до пошуку потрібного маршруту. Для початку стандартно пропонують заповнити форму «звідки-куди», ну і звісно дату поїздки. Плюс у тому що шукати можна на своїй мові, не обов’язково на чеській. І, взагалі, сайт доступний на 22 мовах. Але коли я заради цікавості переключила на чеську, по тому самому напрямку отримала зовсім інші результати. Їх було більше, і я зрозуміла, що в Брно дістатись можна дуже легко о будь-які годині, їздять туди практично кожні 10 хв. Потім потрібно обрати що ж саме підходить. Ну окрім найголовніших часу і вартості, можна обрати водія відкривши його профіль. Там можна переглянути вподобання, досвід і відгуки.   Про вподобання мова вже йшла. Тепер "досвід" - категорія, яка включає в себе поняття від новачка на сайті до амбасадора – досвідченого учасника BlaBlaCar. Високий рівень досвіду говорить про те, що це надійний учасник спільноти.   І найголовніше, коли вже обрали підходящого кандидата – почитати відгуки про нього. Саме з них можна дізнатися інформацію про цю людину. А тоді вже приймати рішення.   Обравши найкращий для себе варіант натискаємо «Перейти до бронювання» або «Зв’язатися з водієм». Звісно, краще зв’язатися з водієм для уточнення деталей, таких як розмір багажу чи місця відправлення. А далі, як кажуть справа техніки, зібрати речі і вирушати у подорож.   Для мене трохи стало несподіванкою, що в Україні мої друзі активно користуються цим сервісом. І майже повністю ним задоволені. Траплялося кілька неприємностей. Так, наприклад, людина очікує машину, а приїжджає бусик, що явно займається перевезенням пасажирів, а не просто підвозить тих, кому по дорозі. Але, то вже таке. Що стосується поїздок по Європі, то доведеться хоча б трішки вміти спілкуватись англійською, на випадок якщо вашим водієм буде іноземець.   Водіям із пунктом «запропонувати поїздку» теж не буде жодних проблем, потрібно лише відкрити, заповнити всі необхідні поля, такі як місце посадки і висадки, проміжні пункти, дата і час. І чекати на урожай пасажирів.   Взагалі сайт зроблено дуже логічно і зручно, нічого зайвого. На все є підказки чи відповіді. Якщо виникають труднощі завжди можна поставити питання команді служби підтримки.   Трохи цікавого про логотип BlaBlaCar – це дві латинські букви «B» (bb), що символізують двох людей в автомобілі, дві точки відправлення і прибуття, а лапки нагадують розмову з попутниками під час поїздки. А ще це чудова можливість познайомитися з новими людьми, послухати їх історії, коли за вікном пролітають міста, поля, ліси.   Збираючи матеріал до статті я читала і чула багато відгуків про цей сервіс. І хороших, і поганих. Адже ніколи не може все бути однозначним. Але, одне я зрозуміла точно – ідея чудова, реалізація хороша, далі все залежить від водіїв і пасажирів. Отож, приємних поїздок і цікавих попутників   Автор: Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ 

Важливою частиною планування будь-якої подорожі є вибір транспорту, яким скористаєтеся під час поїздки. Отож, варто лише придумати куди хочеш потрапити, а далі справа техніки. В основному, чим дістатись до місця призначення ми шукаємо в інтернеті. Звісно, можна на вокзал сходити і довідкове бюро запитати, але навіщо? Отож, якщо ви вирішили відправитися в подорож з Праги чи з будь-якого іншого міста Чехії, то для цього звісно є спеціальний сервіс - idos.cz. Тут можна знайти всі варіанти сполучення використовуючи поїзд чи автобус, і навіть підібрати потрібний авіарейс. Отож, знайомство з сайтом починаємо з головної сторінки.  Jízdní řád – розклад  руху, можна вибрати  чим саме бажаєте дістатися до місця призначення. MHD (Městská hromadná doprava) означає, що сайт може показувати не лише сполучення між містами чи країнами, а й громадський транспорт будь-якого міста Чехії. Odkud – звідки, kam – куди, prohodit – поміняти місцями (на випадок, якщо потрібен і зворотній маршрут). Далі йдуть кілька фільтрів для покращення результатів пошуку, а саме:-    Pouze přímá spojení – лише пряме сполучення, тобто без пересадок;-    Pouze vlaky bez povinné rezervace – лише поїзди без обов’язкового бронювання;-    Přidat průjezdní místa – додати транзитні міста, тобто через які міста буде проїджати поїзд; інколи від цього залежить вартість квитка. Datum a čas – обираємо дату і час відправлення. Стандартно стоїть Dnes – сьогодні і Ted’ – зараз. Далі можна вибрати по критеріях: Odjezd – відправлення і Příjezd – прибуття.І коли всі необхідні поля заповнені натискаємо Hledat, тим самий запускаючи пошук. - Rozšířené zadání - розширений пошук дає можливість застосувати ще кілька фільтрів, щоб ідеально спланувати поїздку. - Parametry spojení (параметри сполучення), такі як кількість і тривалість пересадок, можна віддати перевагу подорожі поїздом, ніж автобусом, чи чим краще подорожувати людям у інвалідному візку чи з велосипедом, та багато іншого.- Dopravní prostředky (транспортні засоби), вибір поїздом якого класу чи якого типу, міжнародним чи регіональним та ін.Однак, на мою думку, цілком достатньо і стандартного набору пошуку. До речі, не обов’язково в поля пошуку вводити назву міста повністю, використовуючи чарки і гачечки. Варто набрати лише кілька перших символів і зі списку обрати потрібне місто.З натиском слова Hledat, відкриваються результати пошуку. Для прикладу, пошук сполучення -  Praha hl.n – Brno hl.n. 28.1.2018 з 9:00 ранку.  А далі вибір вже за забаганками, залежно від часу відбуття та прибуття, тривалості поїздки (Celkový čas), перевізника, та звісно вартості квитка. Трішки про перевізників. Початковою була ситуація, коли České dráhy виконували 100% пасажирських перевезень, тобто фактично існувала монополія на ринку. Але, починаючи з 2011 року на ринок вийшло ще кілька компаній, найбільші - RegioJet та LEO Express, які у своїх поїздах пропонують непоганий сервіс. Відкривши Detail spojení (Деталі сполучення) можна отримати інформацію про зупинки поїзда та послуги «на борту». Такі як наявність Wi-Fi, розеток, вагону ресторану, чи місця під велосипед. Одним словом, пояснення символів, що йдуть після назви поїзду. Трішки про типи поїздів та їх позначки:-    OS (Osobní vlak) – регіональний поїзд, що зазвичай, здійснює перевезення на невеликі відстані по маршрутах у межах країни. Пасажирські поїзди зупиняються на всіх станціях та зупинках, довезуть аж до найменших містечок.-    Sp (Spěšný vlak) – швидкий поїзд, здійснює перевезення на середні відстані. Зупиняється лише на великих станціях і зупинках. Є міждержавні та регіональні.-    R (Rychlík) – швидкий поїзд, зупиняється лише на найбільших зупинках. Включають в себе вагони 1го та 2го класу, до яких можна купити квиток з місцем. -    Rx (Rychlík vyšší kvality) – швидкий поїзд вищої категорії. Цей тип поїздів був введений для «різноманітності» з тією самої швидкістю, що й Rychlík, але з кращим сервісом на борту.-    Ex (Expres) – теж швидкий поїзд вищої категорії. Дуже обмежена кількість зупинок. Може їхати з одного великого міста до іншого зовсім без зупинок.-    Зручні та швидкі поїздки на великі відстані в Чехії пропонуються поїздами InterCity (IC) та поїздами EuroCity (EC) за кордон. Вони з'єднують всю Європу і зупиняються лише на найважливіших станціях.-    SC (SuperCity) - це торгівельна марка Českých drah для категорії високоякісних поїздів. Цей поїзд має максимальну швидкість 230 км / год,  160 км / год у Чехії.-    Railjet -  швидка і зручна поїздка між Брно та Прагою та пряме сполучення з Віднем та Грацем в Австрії. Вони пропонують три класи – 2-й клас (економ), 1-й клас (перший) або найкомфортніший бізнес-клас.І так, визначившись з тим, яким саме поїздом поїдемо натискаємо . Нас перенаправляє на сайт обраного перевізника, де вже вказано ціни, в окремих випадках і місця. Також, детально вказано, що саме входить у вартість квитків. Куплений в такий спосіб електронний квиточок можна роздрукувати або ж показати з екрану свого мобільного телефону. Ще кілька кнопок, які потрібно буде використовувати складаючи маршрут. А саме:-    Změnit zadání – змінити дані пошуку;-    Nové zadání – новий пошук;-    Hledat zpátechní spoení – шукати зворотнє сполучення. Якщо потрібно відкрити більше результатів пошуку потрібно натиснути Následující (наступні), або повернутися до попередніх - Předchozí. Тобто, idos.cz – це місце, де можна обрати найкращий маршрут для вашої поїздки. Окрім, основної функції пошуку на сайті є ще ряд цікавих посилань на головній сторінці. А саме Informační tabule (інформаційне табло), на обраній станції можна в режимі он-лайн переглядати приїзд і відправлення поїздів. Також e-JÍZDENKY(електронні квиточки), які можна купити для громадського транспорту в будь-якому місті, де ця послуга є. Сайт доступний на чеській, англійський і німецькій мовах. Idos.cz існує і як аплікація для мобільного телефону. Що стосується набору функцій порівняно з сайтом, то різниці не відчувається. Так само відкриваються всі деталі сполучення. Але окрім цього обравши маршрут, ти можеш поділитися ним, наприклад з друзями, з якими плануєш ту ж поїздку, щоб вони не помилились випадково, а точно купили білети на той самий потяг. Мінусом додатку є те, що чомусь можливості купити квиток на поїзд немає, тільки на автобус. Додаток запам’ятовує твої останні маршрути, і звісно показує улюблені. Але найголовніше завжди під рукою, відкрити і показати квиточок можна у будь-який час. Залишилось обрати лише наступний пункт призначення Автор Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ

Для нас, українців, які звикли чути публічні заклики і звинувачення політиками своїх попередників, буде цікаво знати, що публічно до війни Масарик не виступав за незалежність Чеських земель, а тим більше за створення Чехословаччини. Чехія не має з нами кордонів, ніколи наші народи не воювали один з одним і, можливо, тому увага до цієї центральноєвропейської держави є невиправдано меншою, ніж до наших ближніх сусідів. Зазвичай події, що відбуваються в Європі "на захід від Росії і на схід від Німеччини", ми розглядаємо  в широкій геополітичній перспективі, тоді як внутрішні процеси, що проходять у цих країнах, залишаються на другому плані. Чим повчальний для нас чеський досвід державотворення? Розпад Австро-Угорської імперії у 1918 р., яка століттями була каркасом, що скріплював Центрально-Східну Європу, привів не тільки до зміни кордонів у Європі, а й до переформатування міжнародної системи. Це був перший для ХХ століття розпад європейської імперії, який, як і другий, пов'язаний з розпадом Радянської імперії, привів до утворення національних держав, жорсткого протистояння ідеологій, наростання  інтеграційних і дезінтеграційних процесів у регіоні. У контексті подій майже 100-літньої давності на світ народилася нова держава – Чехословаччина на чолі з президентом-філософом Томашем Гаррігом Масариком, який втілив у реальність свій соціальний проект. Доля держави, що двічі зникала з карти Європи, неодноразово змінювала назву, політичні режими й ідеологію, для нас цікава не лише тому, що на практиці був реалізований проект Платона про ідеальне правління з філософом на троні, а й тим, що Чехословаччина може служити модельним прикладом трансформацій, які відбуваються на обломках імперій. "Якщо чехи і словаки в своїй історії пережили 1000 років історії Європи, а за останні 50 років мали досвід сучасної демократії, фашизму і сталінізму, то доля цього народу, – підкреслив І. Світак, – настільки важлива для Європи і світу, що тільки  обмежений політик міг бачити в чехословацькій трагедії локальне і маргінальне явище" Чехословацька Республіка (скорочено ЧСР) була офіційно проголошена Чехословацьким національним комітетом 28 жовтня 1918 року. Саме цей день відзначається сьогодні в Чехії як державне свято. На початку Першої світової війни питання про незалежність не стояло на порядку денному жодної чеської політичної партії. Програма створення незалежної держави була публічно висунута в 1915 році Чеським закордонним комітетом, який згодом був перетворений в Чехословацьку національну раду. Штаб-квартира ради знаходилася в Парижі. На чолі ради стояли колишні депутати австрійського Рейхстагу професор Томаш Масарик і Йозеф Дюріх (останній був виведений з керівного складу в 1917 році), а також журналіст і соціолог Едвард Бенеш і словак за національностю, астроном та військовий льотчик, генерал французької армії Мілан Растіслав Штефанік. Керівником визвольної акції став філософ Т. Г. Масарик, ідеї якого лягли в основу політичної програми ради. Саме завдяки її діяльності та організації нею закордонніх акцій вдалося в державах Антанти утворити легіони – військові формування із чехів і словаків – громадян цих держав, а також військовополонених(в минулому солдат австро-угорської армії), чисельність яких поступово досягла десятків тисяч чоловік. Сам Чехословацький корпус був сформований у Російській імперії. Він дислокувався в Україні. У липні 1917 року Масарик прибув у Київ, і в результаті переговорів з Центральною Радою всі витрати на утримання легіону взяла на себе молода українська держава, існування якої він пов’язував лише з перебуванням у складі демократичній Росії. Для України повчальним є приклад активної роботи Чехословацької ради: не дивлячись на те, що вся антиавстрійська національна боротьба велася за межами країни, з нею солідаризувалися чеські і словацькі емігрантські організації, а також малочисельні учасники підпільного антиавстрійського супротиву в чеських землях. Завдяки ознайомленню лідерів європейських держав з чеським питанням, активній пропагандистській роботі в європейських столицях Чехословацька національна рада отримала визнання країн Антанти як воююча сторона і уряд де-факто. Тим самим існування національної держави  було визнано ще до формального проголошення нею незалежності. Проте, не дивлячись на авторитет професора Масарика і демократичну програму чехословацького супротиву, чехословацькі визвольні змагання до весни 1918 року розглядалися лідерами держав Антанти як одні з альтернатив майбутнього устрою Центрально-Східної Європи. Згідно з відомими "14 пунктами" В. Вільсона подальший розвиток регіону Антанта пов’язувала з федералізацією Австро-Угорщини.  Відповідно говорячи про особливе значення зовнішньополітичного фактору, варто пам’ятати, що "Чехословацьку карту" союзницькі держави почали всерйоз використовувати тільки після того, як рухнули їхні надії і плани заключити з Австро-Угорщиною сепаратний мир. Жодного руху вперед не може здійснити нація, яка не відмовиться від старих міфів? "Малий народ", що прагнув відродити власну державу, не міг розпочати її будівництво з неправди і старих міфів, а з продуманої програми дій, автором якої був професор Томаш Масарик. Тому під час "рукописного бою" щодо достовірності Краледворського і Зеленогорського рукописів учений продемонстрував примат етики в політиці. У процесі дискусії професор Чеського університету в Празі і депутат віденського парламенту звернувся до тодішнього чеського суспільства з закликом розібратися в самому собі, у власних бажаннях і дати відповіді на питання, що виникли, для чеської нації. При цьому Томаш Масарик прагне зрозуміти "сенс чеської історії" у своїх працях "Чеське питання", "Наша нинішня криза", "Ян Гус", які вийшли під час 1895-1896 рр., і викладає оригінальну концепцію чеської історії. У ній автор, уникнувши аналізу соціальної і політичної історії, подає нам історію як розвиток ідей, інтелектуальну історію нації, невіддільної від європейської цивілізації. "Чеське питання є питання всесвітнім" і тому воно немає нічого спільного з фізичним існуванням, воно невіддільне від тенденцій розвитку світу і Європи. Читаючи Масарика, переконуємося, що будь-який інший підхід породжує меншовартість і постійне повернення назад, безплідну дискусію про неправильність дій і помилки провідників, які є непродуктивними. Лише після аналізу історії ідей, сформульованої предками, і практикою їх реалізації в минулому, на думку філософа-президента, зможе формуватися загальне минуле нації, яке є ключем до її майбутнього. Минуле, як вчить Масарик, треба прикликати в свідки тільки для того, щоб обґрунтовувати сучасну політичну програму не "національними міфами", а  практичними потребами нації. При цьому, методом, яким нам слід послуговуватися, є реалізм. Розглядаючи історію як історію ідей, Масарик прагнув знайти ту традицію, якої слід дотримуватися зараз і в майбутньому. Базуючись на відкритих ним традиціях (від Гуса з його приматом етики, через Хільчицького до "чеських братів" з їх ідеями братства, до Гавлічека і Палацького) Томаш Масарик вибудовує тактику дій – постійне етичне вдосконалення, працю по вдосконаленню світу "малими ділами", а не "безплідні патріотичні кампанії". Перед Першою світовою війною Масарика важко було назвати успішним політиком, але в нього було те, чого не вистачало його опонентам: його політика була заснована на чітко визначеному ідеологічному фундаменті, а її гнучкість дозволяла успішно реагувати на зміни, не руйнуючи цього фундаменту. Чи є радикалізм і націоналізм підтвердженням нашої готовності до дії? Для нас, українців, які звикли чути публічні заклики і звинувачення політиками своїх попередників, буде цікаво знати, що публічно до війни Масарик не виступав за незалежність Чеських земель, а тим більше за створення Чехословаччини. Чеські радикальні політики навіть звинувачували його в "прохолодному" ставленні до національних питань. Та дві обставини його - як чеського інтелектуала, для якого небайдужою була доля свого народу - змусили перейти до рішучих дій. Перша з них, це практично-політичне усвідомлення того, що в разі перемоги Центральних держав(Австрії, Німеччини) буде реалізований німецький план "Серединної Європи", згідно з яким Центральна Європа попаде у сферу німецького впливу. По-друге, це були етичні мотиви, якими б варто керуватися нашим парламентаріям. Як депутат австрійського парламенту, представник чеського народу він "відчував", як про це говорить у бесідах з К. Чапеком, докори сумління від того, що наші люди йдуть на війну і в тюрми, а ми, депутати, сидимо вдома; якщо ти депутат, то роби хоч що-небудь". Відкидаючи русофільську орієнтацію чеського політикуму, Т. Масарик і керований ним закордонний комітет зайняли прозахідну позицію і розпочали активну роботу у всіх державах Антанти, включаючи Росію і Японію, але основна робота лідера Національної ради проводилася в Лондоні, Парижі та Вашингтоні. Виступаючи з публічними лекціями в університетах провідних європейських держав, випускаючи брошури та публікуючи статті в періодичних виданнях, професор Томаш Масарик знайомив західноєвропейську громадськість з  програмою національного визволення чехів. У меморандумах, направлених на адресу керівництва країн Антанти, він доводив необхідність повалення монархії Габсбургів і створення незалежної чехословацької держави. Перед нами постає не просто програма боротьби за незалежність, продумана до дрібниць піар-акція з насиченим чеським інформаційним компонентом. Завдяки політичному таланту та чіткій національній позиції Томаша Масарику вдалося обійти слизькі теми і максимально акцентувати на вигідних для чехів питаннях, які сприяли максимальному досягненню поставлених цілей. Логічно аргументуючи вигідність створення Чехословаччини для Антанти, він не вдавався до сентиментальних почуттів і  фальсифікацій, а навпаки, показав, як на користь національній справі можна використати недостатні знання в західних суспільствах і політикумі про національні проблеми, в цьому випадку – чеські та словацькі. Коли питання стосувалося німецької національної меншини в Богемії і Моравії, то він використовував зрозумілий для лідерів країн Антанти аргумент про їх відповідальність за розпалювання війни та ігнорування чеських національних інтересів. Чітка програма дій Томаша Масарика сприяла сприйняттю політичними колами союзників чехів і словаків як монолітної нації, які мають яскравих лідерів, логічну програму дій, втілену в життя Першої Чехословацької Республіки. Відповідним завданням для президента молодої Чехословацької Республіки стало піднесення національної свідомості шляхом розвитку культури. Без належної культурної роботи політична незалежність не врятує ні державу, ні народ. Саме низька культура, на думку президента Масарика, є причиною неефективного адміністрування. "Без суворого культурного цензу ні партія, ні демократія, ні парламент, ˗ пише він у роботі "Дорога демократії", ˗ не зможуть звільнитися від демагогії". Саме перед політиками, за Масариком, стоїть нелегке завдання зорієнтувати народ у дусі нових вимог часу, "щоб підняв свій погляд понад вузькі межі своєї батьківщини, не перестаючи бути вірним патріотом, щоб став уважним та обережним громадянином світу". Матеріал запозичено з сайту: http://www.istpravda.com.ua/