View By Date

Tags

Statistics

  • 504
    Blogs
  • 37
    Active Bloggers
Візи легалізація: 27 blogs
  • 11 Apr 2017
    Як отримати біометричний паспорт для виїзду за кордон? Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Після голосування в Європарламенті український безвіз мають схвалити у Раді ЄС. Очікується, що безвіз для України фактично може набути чинності на початку червня. Оскільки в Європейському Союзі не визнають самопроголошених республік, то громадяни України, які проживають на території , яка непідконтрольна Уряду України зможуть поїхати до ЄС без віз, як і решта громадян України тільки при наявності українського біометричного паспорта для виїзду за кордон. Як отримати біометричний паспорт для виїзду за кордон? Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадяни України звертаються до будь-якого підрозділу міграційної служби, незалежно від місця проживання. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлюється дітям від народження строком на 4 роки, громадянам віком від 16 років – строком на 10 років. Для оформлення біометричного паспорту необхідно подати до підрозділу ДМС документи: заяву-анкету (подається особисто або законним представником) паспорт громадянина України (для осіб, що досягли 14-річного віку); свідоцтво про народження (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше особі, що не досягла 14-річного віку); відповідні документи з відміткою банку про здійснення встановлених законодавством платежів або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів; у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра та одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування; особи що досягли 18 років, та оформлюють паспорт громадянина України для виїзду за кордон вперше (або в порядку обміну паспорта оформленого до 2007 року) подають документ про реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків у разі його наявності (код із податкової). Для оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, що не досягла шістнадцятирічного віку та проживає з одним із батьків додатково подається оригінал або засвідчена в установленому порядку копію одного з таких документів: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету, або у разі оформлення паспорта у закордонній дипломатичній установі України – іншого документа, що підтверджує таку реєстрацію; оригінал витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Для оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, що не досягла шістнадцятирічного віку додатково подається оригінал або засвідчена в установленому порядку копію одного з таких документів: документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо); договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї; договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу; рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування); рішення суду про встановлення опіки (піклування); договору про патронат. Під час оформлення заяви у підрозділі ДМС необхідно: пройти процедуру сканування відбитків вказівних пальців рук. Сканування відбитків пальців рук дітей зійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників); перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети, звертаючи при цьому особливу увагу на правильність написання транслітерації свого прізвища та імені, та засвідчити власним підписом у заяві-анкеті правильність таких даних. Вартість. У разі оформлення протягом 20 робочих днів сума адміністративного збору складає 557 грн. 32 коп. У разі термінового (протягом 7 робочих днів) оформлення, сума адміністративного збору складає 810 грн. 32 коп. ​У разі термінового (протягом 3 робочих днів у випадках, визначених законодавством) оформлення, сума адміністративного збору складає 810 грн. 32 коп. Термін розгляду заяви. Заяви про оформлення паспорта розглядаються протягом не більш як 20 робочих днів з дня подання документів, за виключенням наступних випадків: При терміновому оформленні (за заявою особи) із сплатою подвійного розміру держмита та вартості послуги – до 7 робочих днів. Якщо поїздка пов’язана з терміновим лікуванням від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, – протягом трьох робочих днів. Що потрібно мати із собою для перетину лінії кордону з ЄС, окрім біометричного паспорту для виїзду за кордон? В ЄС діє так званий “Шенгенський прикордонний кодекс” (Schengen border code), де зазначений порядок та правила перетину кордону іноземцями. В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які: мають на руках документ для перетину кордону (біометричний паспорт для виїзду за кордон або ж паспорт для виїзду за кордон із візою); можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС (для бізнес-поїздок (відряджень) це: запрошення на зустріч, або інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини, або квиток на виставку чи зібрання, якщо метою поїздки є їх відвідування. Для туризму або приватних поїздок це: бронювання проживання або запрошення, маршрут чи план поїздки та зворотний квиток);   мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (готівкові кошти, тревел-чеки, сплачене проживання та квитки, фінансові гарантії запрошуючої сторони, кредитні картки (із достатнім залишком коштів на рахунку); не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС. не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин. Здається нічого складного немає. Отримуємо біометричний паспорт для виїзду за кордон. Збираємо пакет документів: купуємо квитки, бронюємо готель, тощо. Залишилось отримати відповідь на останнє питання: де взяти кошти для подорожі в такий близький та такий далекий ЄС.  Anton Gorodetsky Донбас SOS
  • Як отримати біометричний паспорт для виїзду за кордон? Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Після голосування в Європарламенті український безвіз мають схвалити у Раді ЄС. Очікується, що безвіз для України фактично може набути чинності на початку червня. Оскільки в Європейському Союзі не визнають самопроголошених республік, то громадяни України, які проживають на території , яка непідконтрольна Уряду України зможуть поїхати до ЄС без віз, як і решта громадян України тільки при наявності українського біометричного паспорта для виїзду за кордон. Як отримати біометричний паспорт для виїзду за кордон? Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадяни України звертаються до будь-якого підрозділу міграційної служби, незалежно від місця проживання. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформлюється дітям від народження строком на 4 роки, громадянам віком від 16 років – строком на 10 років. Для оформлення біометричного паспорту необхідно подати до підрозділу ДМС документи: заяву-анкету (подається особисто або законним представником) паспорт громадянина України (для осіб, що досягли 14-річного віку); свідоцтво про народження (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше особі, що не досягла 14-річного віку); відповідні документи з відміткою банку про здійснення встановлених законодавством платежів або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів; у разі оформлення паспорта особі, що не досягла дванадцятирічного віку, або особі, яка не може пересуватись самостійно у зв’язку із тривалим розладом здоров’я, що підтверджується відповідною довідкою лікувального закладу, може бути подано дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра та одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого зображення особи шляхом сканування; особи що досягли 18 років, та оформлюють паспорт громадянина України для виїзду за кордон вперше (або в порядку обміну паспорта оформленого до 2007 року) подають документ про реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків у разі його наявності (код із податкової). Для оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, що не досягла шістнадцятирічного віку та проживає з одним із батьків додатково подається оригінал або засвідчена в установленому порядку копію одного з таких документів: свідоцтва про смерть другого з батьків; рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків; рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім; рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним; довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету, або у разі оформлення паспорта у закордонній дипломатичній установі України – іншого документа, що підтверджує таку реєстрацію; оригінал витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Для оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, що не досягла шістнадцятирічного віку додатково подається оригінал або засвідчена в установленому порядку копію одного з таких документів: документа, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу (контракту тощо); договору про влаштування дитини до прийомної сім’ї; договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу; рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки (піклування); рішення суду про встановлення опіки (піклування); договору про патронат. Під час оформлення заяви у підрозділі ДМС необхідно: пройти процедуру сканування відбитків вказівних пальців рук. Сканування відбитків пальців рук дітей зійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників); перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети, звертаючи при цьому особливу увагу на правильність написання транслітерації свого прізвища та імені, та засвідчити власним підписом у заяві-анкеті правильність таких даних. Вартість. У разі оформлення протягом 20 робочих днів сума адміністративного збору складає 557 грн. 32 коп. У разі термінового (протягом 7 робочих днів) оформлення, сума адміністративного збору складає 810 грн. 32 коп. ​У разі термінового (протягом 3 робочих днів у випадках, визначених законодавством) оформлення, сума адміністративного збору складає 810 грн. 32 коп. Термін розгляду заяви. Заяви про оформлення паспорта розглядаються протягом не більш як 20 робочих днів з дня подання документів, за виключенням наступних випадків: При терміновому оформленні (за заявою особи) із сплатою подвійного розміру держмита та вартості послуги – до 7 робочих днів. Якщо поїздка пов’язана з терміновим лікуванням від’їжджаючого, від’їздом особи, яка супроводжує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживав за кордоном, – протягом трьох робочих днів. Що потрібно мати із собою для перетину лінії кордону з ЄС, окрім біометричного паспорту для виїзду за кордон? В ЄС діє так званий “Шенгенський прикордонний кодекс” (Schengen border code), де зазначений порядок та правила перетину кордону іноземцями. В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які: мають на руках документ для перетину кордону (біометричний паспорт для виїзду за кордон або ж паспорт для виїзду за кордон із візою); можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС (для бізнес-поїздок (відряджень) це: запрошення на зустріч, або інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини, або квиток на виставку чи зібрання, якщо метою поїздки є їх відвідування. Для туризму або приватних поїздок це: бронювання проживання або запрошення, маршрут чи план поїздки та зворотний квиток);   мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (готівкові кошти, тревел-чеки, сплачене проживання та квитки, фінансові гарантії запрошуючої сторони, кредитні картки (із достатнім залишком коштів на рахунку); не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС. не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин. Здається нічого складного немає. Отримуємо біометричний паспорт для виїзду за кордон. Збираємо пакет документів: купуємо квитки, бронюємо готель, тощо. Залишилось отримати відповідь на останнє питання: де взяти кошти для подорожі в такий близький та такий далекий ЄС.  Anton Gorodetsky Донбас SOS
    Apr 11, 2017 2475
  • 08 Apr 2017
    Перша неділя квітня була дійсно дуже наповненою подіями. Я хотіла б звернути вашу увагу на ще одну, не менш важливу подію для іноземців в Чехіі. 7.4.2017 Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки ухвалила новелу до закону про перебування іноземців. Новела суттєво посилює правила перебування іноземців. Відразу слід відмітити, що для того, щоб поправки почали діяти, їх повинні ухвалити Сенат і президент Чеської Республіки.  В чому полягають ухвалені поправки?:  Припинення провадження у справі про видачу дозволу на проживання, якщо іноземець без важливих причин не з'явився, обманював, або надав підроблені документи. Запроваджує порядок зупинення так званих "прихованих" агенцій, які займаються працевлаштуванням без дозволу уряду праці. Якщо агенція чи компанія, яка влаштовує або бере до себе на роботу іноземців, має заборгованість, або працевлаштовує нелегально, вона вноситься до відповідного регістру і втрачає право працевлаштування іноземців. Видані візи через такі агенціі будуть анульовані. Новела покращує умови для інвесторів. Вона вводить нові (спрощені) правила перебування для іноземців, які інвестують в економіку ЧР. Новела закону також розраховує на те, що іноземці, які працюють, будуть мати можливість залишитись в Чехії шість місяців, без того, щоб просити про продовження візи після трьох місяців, як це було раніше. Іноземці, які займаються підприємницькою діяльністю, можуть залишитись і на два роки, якщо їхня діяльність повязана з вагомими інвестиціями.  В новелі передбачено новий інститут карти працевлаштованого штатного працівника "kartа vnitropodnikového zaměstnance", яка дозволить іноземцям знаходитись в Чехії до шести місяців, якщо вони працюють на посаді менеджера, фахівця або стажиста в компанії з центральним офісом за межами Євросоюзу. Право працювати в Чехії пів року можуть отримати і іноземці, які приїжджають на сезонні роботи. Пятий пункт на мій погляд являеться самим цікавим, можливо саме так Чеська Республіка хоче вирішити проблему нелегальних працівників з польськими візами. Слід зауважити, що зовсім необовязково, що Сенат ухвалить новелу в цілому порядку, можливо деякі пункти будуть виключени чи змінені. Спеціально для UAPORTAL.CZ Kateryna Skrypnik
    3161 Posted by KaterinaSkrypnik
  • Перша неділя квітня була дійсно дуже наповненою подіями. Я хотіла б звернути вашу увагу на ще одну, не менш важливу подію для іноземців в Чехіі. 7.4.2017 Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки ухвалила новелу до закону про перебування іноземців. Новела суттєво посилює правила перебування іноземців. Відразу слід відмітити, що для того, щоб поправки почали діяти, їх повинні ухвалити Сенат і президент Чеської Республіки.  В чому полягають ухвалені поправки?:  Припинення провадження у справі про видачу дозволу на проживання, якщо іноземець без важливих причин не з'явився, обманював, або надав підроблені документи. Запроваджує порядок зупинення так званих "прихованих" агенцій, які займаються працевлаштуванням без дозволу уряду праці. Якщо агенція чи компанія, яка влаштовує або бере до себе на роботу іноземців, має заборгованість, або працевлаштовує нелегально, вона вноситься до відповідного регістру і втрачає право працевлаштування іноземців. Видані візи через такі агенціі будуть анульовані. Новела покращує умови для інвесторів. Вона вводить нові (спрощені) правила перебування для іноземців, які інвестують в економіку ЧР. Новела закону також розраховує на те, що іноземці, які працюють, будуть мати можливість залишитись в Чехії шість місяців, без того, щоб просити про продовження візи після трьох місяців, як це було раніше. Іноземці, які займаються підприємницькою діяльністю, можуть залишитись і на два роки, якщо їхня діяльність повязана з вагомими інвестиціями.  В новелі передбачено новий інститут карти працевлаштованого штатного працівника "kartа vnitropodnikového zaměstnance", яка дозволить іноземцям знаходитись в Чехії до шести місяців, якщо вони працюють на посаді менеджера, фахівця або стажиста в компанії з центральним офісом за межами Євросоюзу. Право працювати в Чехії пів року можуть отримати і іноземці, які приїжджають на сезонні роботи. Пятий пункт на мій погляд являеться самим цікавим, можливо саме так Чеська Республіка хоче вирішити проблему нелегальних працівників з польськими візами. Слід зауважити, що зовсім необовязково, що Сенат ухвалить новелу в цілому порядку, можливо деякі пункти будуть виключени чи змінені. Спеціально для UAPORTAL.CZ Kateryna Skrypnik
    Apr 08, 2017 3161
  • 31 Mar 2017
    Хто стоїть за вимогами заплатити 2000 євро за запис у чергу: «мафія», «корупційна налаштованість українців» чи банально інтернет-тролі по всьому світу, які весь час «заклікують» вільні місця? Підготували: Семен СЛУХАЙ, Петро ЗАРУЧНИК   Проблема «Візапоінту» знову обговорюється чеськими мас-медіа. Одразу у двох впливових засобах масової інформації – на Чеському радіо та у передачі журналістських розслідувань «Репортери» на Чеському телебаченні вийшли репортажі про те, що електронну систему запису на прийом українців у консульствах для подачі заяви на отримання візи контролює «мафія», яка за це бере від заявників величезні суми – від 200 до 2000 євро. Журналістам вдалося розговорити як безпосередньо заявників, так і посередницю, яка розповіла, що більша частина прибутків від цієї не надто легальної «діяльності» прямує до Польщі. За потреби посередник може забезпечити заявника й необхідними паперами, наприклад, підтвердженням про наявність коштів на рахунку. Чітко налагоджений бізнес Репортер «Радіожурналу» Янек Кроупа і через прихований запис з’ясовував принцип роботи «візапоінтових» посередників. Він нескладний – українці заплатять агентству, яке зможе записати їх у чергу на інтерв'ю й подачу документів до консульства Чехії. Самостійно заявник зробити цей запис практично не може – терміни прийому на найближчі 30 днів завжди відсутні. Кроупа поговорив з українкою Ганною, яка навчається в Чехії кілька років. Симпатична й розумна дівчина кілька тижнів намагалася зареєструватися у електронній системі – марно. «В інтернеті знайшла сайт, який обіцяв мені допомогти з реєстрацією на Visapoint», - розповіла Ганна. Ходити нікуди не потрібно було, вся комунікація відбулася в електронному вигляді. За 200 євро агентство повідомило їй термін подачі документів. Ще біля трьох тисяч крон довелося викласти безпосередньо як адміністративний внесок за довгострокову візу. Така торгівля «термінами» - неймовірно прибуткова справа, вважає Кроупа. «Якби кожен із 140 тисяч українців у Чехії дійсно повинен був би заплатити цю суму, оборот у цій «сфері» становив би приблизно 3 мільярди чеських крон», - припускає він. Репортерові вдалося переконати заявника, українця Віктора, який не злякався провести запис розмови з посередницьким агентством. На перший погляд все виглядало професійно: Віктора зустріла молода співробітниця, ввічливо роз’яснила йому про терміни у консульстві. «Просто постоїте в черзі, почекаєте на виклик, а потім вас відправлятимуть туди і туди і всюди... Зробіть це, і залагодьте ось це», - інструктує Віктора молода жінка з агентства. Віктор отримав навіть фіктивне підтвердження наявності грошей. Це – обов'язкова вимога для отримання візи. «Ось підтвердження від E-банку, що можете прогодувати себе... Воно справжнє, але його автентичність – тільки для тих, хто перевірятиме... Тобто для людей з візового центру. Тут написано, що у Вас на рахунку є достатня кількість коштів, щоб забезпечити перебування протягом цього часу», - пояснює беззастережно жінка. Черга: від «живої» до «нескінченної» В інтернеті, та й на вулицях українських міст, можна знайти чимало оголошень від таких агентств, які гарантують реєстрацію на зустріч із консульським чиновником, але просять за це навіть тисячі доларів. Все залежить від типу візи, апетитів посередника й рівня інформованості заявника. Електронна реєстрація мала на меті уникнення неприємної «живої черги», коли перед чеськими консульствами і у дощ, і у спеку товкся натовп заявників з одвічними «вас тут не стояло!», ручними списками і тим же перепродажем місць у черзі. Але проблема із записом до «Візапоінту» виникла невдовзі після його заснування у 2007 році. Про це навіть звітувала цивільна контррозвідка у 2012 році. МЗС Чехії також визнає проблему спекуляції з чергою. Одним із пропонованих рішень є так звана нескінченна черга – тобто кількість місць не буде обмежена, і кожен зацікавлений буде зареєстрованим у системі, каже заступник міністра закордонних справ Мартін Смолек. У міністерстві не остерігаються, що посередники займуть дати на кілька місяців наперед. «Якщо раптом там зареєструють навіть п'ятдесят мільйонів заяв, то я особисто вважаю, що через короткий проміжок часу їм стане нудно», - каже Смолек. Водночас додає, що в кінцевому підсумку така система також не обов’язково спрацює в Україні. Невідомо поки що, чи допоможе це Ганні, в цей момент, ніхто не знає. Вона знайшла у Чехії приятеля, і її батьки хотіли б приїхати подивитися, тож також звертатимуться по візу. «Серед знайомих не я не маю нікого, хто б не заплатив. Платять усі. На жаль», - каже сумно Ганна. Гроші йдуть «кудись далі» Через кілька днів після виходу передачі на «Радіожурналі» тему висвітлювали й на телебаченні. Тут репортерка Тереза Стрнадова «розкрутила» на розмову українську посередницю. Гроші, зібрані «за «допомогу у реєстрації в черзі», відправляють до польського міста Катовіце, сказала вона. Тридцятирічний українець Василь працює у Чеській Республіці вже півтора року, на цілком законних підставах – отримав довгострокову робочу візу. «Я заплатив 500 євро за місце у чергу до консульства, щоб подати заяву і щоб отримати візу», - розповідає Василь. Він каже, що весь час сидів перед комп'ютером, але марно – вільні терміни були відсутніми. Зрештою, знайомий порадив йому звернутися до осіб, які змогли зареєструвати у системі його прізвище – за гроші. «Я запитав, чому вони беруть так багато. Відповіли, що беруть лише 50 євро, а решта грошей йде кудись далі в інше місце». Після оплати Василь був негайно зареєстрований в системі, прийнятий у консульстві й отримав візу. Друг Василя і власник будівельної компанії Сергій займається в Чехії підприємництвом від 1993 року, і весь час його фірма має потребу у робочих руках. Оскільки місцеві безробітні або не хочуть працювати, або не хочуть далеко їздити на роботу, то Сергій приймає на роботу земляків-українців. Утім, навіть попередньо отримавши всі дозволи на роботу чи індивідуальне підприємництво, вони не можуть пройти крізь оце банальне сито «Візапоінту». «Коли ми хочемо подати офіційну заяву, то це неможливо. Але якщо хочемо по-іншому, то навколо консульств завжди є люди, які пропонують свої послуги, зокрема, розміщення в черзі... У минулому році – за 500 євро, потім за 1000, влітку навіть 1500 євро. Тепер вже хочуть 2000 євро», - каже Сергій. В Чехії на такі гроші треба місяць-два добре працювати, в Україні ж зазвичай люди отримують такі суми за рік, а то й більше. «Ті, хто бере гроші під посольством, кажуть, возять їх у Катовіце, їм же залишається тільки 100 євро», - заявив Сергій Чеському Телебаченню. Готівкою в Катовіце або У В’єтнамі ще дорожче Журналісти та Василь разом контактували посередників. Жінка по телефону охоче поділилася інформацією. Підтвердила, що на даний час місце у черзі коштує 2000 євро, всю операцію здійснює одна єдина людина, і ніхто, крім нього, не в змозі зареєструватися в системі. «Він сам створив таку систему, що в принципі ніхто інший не може зробити нічого подібного. Ніхто інший це не зуміє. Питанням є лише ціна, яка постійно зростає», - підтвердила посередниця. За її словами, за цим процесом стоїть єдина людина, яка винайшла систему навколо «Візапоінту». Але про кого саме йдеться, вона навіть не здогадується. «Ми возимо йому бабки... Навіть не знаємо, як він виглядає. Колись переводили йому на рахунок, але тепер – ні, мабуть боїться, що банки знаходяться під суворим контролем. Тож відвозимо йому готівку аж до Польщі, в місто Катовіце. Там замість нього прийде якась людина, яка забирає гроші», - описала посередниця. У В'єтнамі, як з’ясували «Репортери ЧТ», реєстрація на прийом у консульстві дотягує аж до суми 19 тисяч доларів. «Нещодавно клієнт розповів, що не зміг знайти пропозицію реєстрації менш, ніж за 10 тисяч доларів, - каже адвокат Марек Седлак. - В’єтнамці намагалися зареєструватися самостійно, сиділи цілодобово перед комп’ютерами зі швидкісним інтернетом – безуспішно, щоразу виникав напис про відсутність вільних термінів». На думку адвоката, ті особи, які «продають терміни» прийому, повинні знати заздалегідь, коли будуть вільними нові місця. Цю інформацію можуть отримати або від співробітників Міністерства закордонних справ, або від компанії, яка управляє системою «Візапоінт». МЗС ЧР все заперечує і вказує на «корупційну ментальність українців» Однак міністр Лубомир Заоралек відкидає підозри щодо підлеглих. Через хабарництво за реєстрацію у системі він навіть звертався до спецслужби BIS і до Управління із зовнішніх зв'язків та інформації, щоб перевірили ці твердження. «Кілька разів вони підтверджували відсутність корупції у наших дипломатичних установах. З’ясовували, чи можна заблокувати чи зламати систему, але ніяких атак чи зламів виявлено не було. Наші працівники ніяк не вплутані в це», - стверджує міністр. «Це легально, але це не красиво, ми це не хочемо підтримувати. Не залишається нічого іншого, ніж забрати мотив. Це відбувається в таких країнах, як В'єтнам і Україна, тільки там, де є комбінація, на мою думку, певного налаштування населення на ці альтернативні способи, як зробити щось замість себе когось іншого. Це просто у менталітеті українців та в’єтнамців», - вважає заступник міністра закордонних справ Чехії Мартін Смолек. «Маєте на увазі спорідненість із корупцією?» - перепитав редактор Кроупа. «Точно так», - заявив заступник міністра. Згаданий вище принцип «безкінечної черги» мав би вплинути на ситуацію. МЗС Чехії вже тестує його в Узбекистані й зважує розповсюдити його й на інші країни. Але чому ситуацію не можна вирішити протягом семи останніх років, відколи проблема стала відомою – неясно. Один із сайтів, які гарантують реєстрацію у «Візапоінті», так і стверджує: «Ми призначаємо працівників, які будуть намагатися зареєструвати Вашу заявку, - написано на ньому і додається, що працівники є переважно з Індії та В'єтнаму, а також з Пакистану, Росії, Індонезії та інших країн. - Всі вони, не покладаючи рук, з години на годину, день у день, цілодобово намагаються зареєструвати Вашу заявку. Це цілком легально, адже не застосовується ніяких протизаконних хакерських методів. Наш багатонаціональний колектив спільними зусиллями намагається допомогти Вам потрапити в посольство». «Розвідники щорічно писали міністерству: система не працює, відбувається спекуляція, це проблема. Міністерство відповідає, що не знає, де саме проблема, що програма забезпечена, але, можливо, на системі постійно висить група з двадцяти найманих «клікунів», які кожну секунду натискають на кнопки і забивають місця. Цим «переклікують» всіх інших заявників», - розповідає журналіст Кроупа. Пише часопис Пороги  Фото: Lidovky.cz
  • Хто стоїть за вимогами заплатити 2000 євро за запис у чергу: «мафія», «корупційна налаштованість українців» чи банально інтернет-тролі по всьому світу, які весь час «заклікують» вільні місця? Підготували: Семен СЛУХАЙ, Петро ЗАРУЧНИК   Проблема «Візапоінту» знову обговорюється чеськими мас-медіа. Одразу у двох впливових засобах масової інформації – на Чеському радіо та у передачі журналістських розслідувань «Репортери» на Чеському телебаченні вийшли репортажі про те, що електронну систему запису на прийом українців у консульствах для подачі заяви на отримання візи контролює «мафія», яка за це бере від заявників величезні суми – від 200 до 2000 євро. Журналістам вдалося розговорити як безпосередньо заявників, так і посередницю, яка розповіла, що більша частина прибутків від цієї не надто легальної «діяльності» прямує до Польщі. За потреби посередник може забезпечити заявника й необхідними паперами, наприклад, підтвердженням про наявність коштів на рахунку. Чітко налагоджений бізнес Репортер «Радіожурналу» Янек Кроупа і через прихований запис з’ясовував принцип роботи «візапоінтових» посередників. Він нескладний – українці заплатять агентству, яке зможе записати їх у чергу на інтерв'ю й подачу документів до консульства Чехії. Самостійно заявник зробити цей запис практично не може – терміни прийому на найближчі 30 днів завжди відсутні. Кроупа поговорив з українкою Ганною, яка навчається в Чехії кілька років. Симпатична й розумна дівчина кілька тижнів намагалася зареєструватися у електронній системі – марно. «В інтернеті знайшла сайт, який обіцяв мені допомогти з реєстрацією на Visapoint», - розповіла Ганна. Ходити нікуди не потрібно було, вся комунікація відбулася в електронному вигляді. За 200 євро агентство повідомило їй термін подачі документів. Ще біля трьох тисяч крон довелося викласти безпосередньо як адміністративний внесок за довгострокову візу. Така торгівля «термінами» - неймовірно прибуткова справа, вважає Кроупа. «Якби кожен із 140 тисяч українців у Чехії дійсно повинен був би заплатити цю суму, оборот у цій «сфері» становив би приблизно 3 мільярди чеських крон», - припускає він. Репортерові вдалося переконати заявника, українця Віктора, який не злякався провести запис розмови з посередницьким агентством. На перший погляд все виглядало професійно: Віктора зустріла молода співробітниця, ввічливо роз’яснила йому про терміни у консульстві. «Просто постоїте в черзі, почекаєте на виклик, а потім вас відправлятимуть туди і туди і всюди... Зробіть це, і залагодьте ось це», - інструктує Віктора молода жінка з агентства. Віктор отримав навіть фіктивне підтвердження наявності грошей. Це – обов'язкова вимога для отримання візи. «Ось підтвердження від E-банку, що можете прогодувати себе... Воно справжнє, але його автентичність – тільки для тих, хто перевірятиме... Тобто для людей з візового центру. Тут написано, що у Вас на рахунку є достатня кількість коштів, щоб забезпечити перебування протягом цього часу», - пояснює беззастережно жінка. Черга: від «живої» до «нескінченної» В інтернеті, та й на вулицях українських міст, можна знайти чимало оголошень від таких агентств, які гарантують реєстрацію на зустріч із консульським чиновником, але просять за це навіть тисячі доларів. Все залежить від типу візи, апетитів посередника й рівня інформованості заявника. Електронна реєстрація мала на меті уникнення неприємної «живої черги», коли перед чеськими консульствами і у дощ, і у спеку товкся натовп заявників з одвічними «вас тут не стояло!», ручними списками і тим же перепродажем місць у черзі. Але проблема із записом до «Візапоінту» виникла невдовзі після його заснування у 2007 році. Про це навіть звітувала цивільна контррозвідка у 2012 році. МЗС Чехії також визнає проблему спекуляції з чергою. Одним із пропонованих рішень є так звана нескінченна черга – тобто кількість місць не буде обмежена, і кожен зацікавлений буде зареєстрованим у системі, каже заступник міністра закордонних справ Мартін Смолек. У міністерстві не остерігаються, що посередники займуть дати на кілька місяців наперед. «Якщо раптом там зареєструють навіть п'ятдесят мільйонів заяв, то я особисто вважаю, що через короткий проміжок часу їм стане нудно», - каже Смолек. Водночас додає, що в кінцевому підсумку така система також не обов’язково спрацює в Україні. Невідомо поки що, чи допоможе це Ганні, в цей момент, ніхто не знає. Вона знайшла у Чехії приятеля, і її батьки хотіли б приїхати подивитися, тож також звертатимуться по візу. «Серед знайомих не я не маю нікого, хто б не заплатив. Платять усі. На жаль», - каже сумно Ганна. Гроші йдуть «кудись далі» Через кілька днів після виходу передачі на «Радіожурналі» тему висвітлювали й на телебаченні. Тут репортерка Тереза Стрнадова «розкрутила» на розмову українську посередницю. Гроші, зібрані «за «допомогу у реєстрації в черзі», відправляють до польського міста Катовіце, сказала вона. Тридцятирічний українець Василь працює у Чеській Республіці вже півтора року, на цілком законних підставах – отримав довгострокову робочу візу. «Я заплатив 500 євро за місце у чергу до консульства, щоб подати заяву і щоб отримати візу», - розповідає Василь. Він каже, що весь час сидів перед комп'ютером, але марно – вільні терміни були відсутніми. Зрештою, знайомий порадив йому звернутися до осіб, які змогли зареєструвати у системі його прізвище – за гроші. «Я запитав, чому вони беруть так багато. Відповіли, що беруть лише 50 євро, а решта грошей йде кудись далі в інше місце». Після оплати Василь був негайно зареєстрований в системі, прийнятий у консульстві й отримав візу. Друг Василя і власник будівельної компанії Сергій займається в Чехії підприємництвом від 1993 року, і весь час його фірма має потребу у робочих руках. Оскільки місцеві безробітні або не хочуть працювати, або не хочуть далеко їздити на роботу, то Сергій приймає на роботу земляків-українців. Утім, навіть попередньо отримавши всі дозволи на роботу чи індивідуальне підприємництво, вони не можуть пройти крізь оце банальне сито «Візапоінту». «Коли ми хочемо подати офіційну заяву, то це неможливо. Але якщо хочемо по-іншому, то навколо консульств завжди є люди, які пропонують свої послуги, зокрема, розміщення в черзі... У минулому році – за 500 євро, потім за 1000, влітку навіть 1500 євро. Тепер вже хочуть 2000 євро», - каже Сергій. В Чехії на такі гроші треба місяць-два добре працювати, в Україні ж зазвичай люди отримують такі суми за рік, а то й більше. «Ті, хто бере гроші під посольством, кажуть, возять їх у Катовіце, їм же залишається тільки 100 євро», - заявив Сергій Чеському Телебаченню. Готівкою в Катовіце або У В’єтнамі ще дорожче Журналісти та Василь разом контактували посередників. Жінка по телефону охоче поділилася інформацією. Підтвердила, що на даний час місце у черзі коштує 2000 євро, всю операцію здійснює одна єдина людина, і ніхто, крім нього, не в змозі зареєструватися в системі. «Він сам створив таку систему, що в принципі ніхто інший не може зробити нічого подібного. Ніхто інший це не зуміє. Питанням є лише ціна, яка постійно зростає», - підтвердила посередниця. За її словами, за цим процесом стоїть єдина людина, яка винайшла систему навколо «Візапоінту». Але про кого саме йдеться, вона навіть не здогадується. «Ми возимо йому бабки... Навіть не знаємо, як він виглядає. Колись переводили йому на рахунок, але тепер – ні, мабуть боїться, що банки знаходяться під суворим контролем. Тож відвозимо йому готівку аж до Польщі, в місто Катовіце. Там замість нього прийде якась людина, яка забирає гроші», - описала посередниця. У В'єтнамі, як з’ясували «Репортери ЧТ», реєстрація на прийом у консульстві дотягує аж до суми 19 тисяч доларів. «Нещодавно клієнт розповів, що не зміг знайти пропозицію реєстрації менш, ніж за 10 тисяч доларів, - каже адвокат Марек Седлак. - В’єтнамці намагалися зареєструватися самостійно, сиділи цілодобово перед комп’ютерами зі швидкісним інтернетом – безуспішно, щоразу виникав напис про відсутність вільних термінів». На думку адвоката, ті особи, які «продають терміни» прийому, повинні знати заздалегідь, коли будуть вільними нові місця. Цю інформацію можуть отримати або від співробітників Міністерства закордонних справ, або від компанії, яка управляє системою «Візапоінт». МЗС ЧР все заперечує і вказує на «корупційну ментальність українців» Однак міністр Лубомир Заоралек відкидає підозри щодо підлеглих. Через хабарництво за реєстрацію у системі він навіть звертався до спецслужби BIS і до Управління із зовнішніх зв'язків та інформації, щоб перевірили ці твердження. «Кілька разів вони підтверджували відсутність корупції у наших дипломатичних установах. З’ясовували, чи можна заблокувати чи зламати систему, але ніяких атак чи зламів виявлено не було. Наші працівники ніяк не вплутані в це», - стверджує міністр. «Це легально, але це не красиво, ми це не хочемо підтримувати. Не залишається нічого іншого, ніж забрати мотив. Це відбувається в таких країнах, як В'єтнам і Україна, тільки там, де є комбінація, на мою думку, певного налаштування населення на ці альтернативні способи, як зробити щось замість себе когось іншого. Це просто у менталітеті українців та в’єтнамців», - вважає заступник міністра закордонних справ Чехії Мартін Смолек. «Маєте на увазі спорідненість із корупцією?» - перепитав редактор Кроупа. «Точно так», - заявив заступник міністра. Згаданий вище принцип «безкінечної черги» мав би вплинути на ситуацію. МЗС Чехії вже тестує його в Узбекистані й зважує розповсюдити його й на інші країни. Але чому ситуацію не можна вирішити протягом семи останніх років, відколи проблема стала відомою – неясно. Один із сайтів, які гарантують реєстрацію у «Візапоінті», так і стверджує: «Ми призначаємо працівників, які будуть намагатися зареєструвати Вашу заявку, - написано на ньому і додається, що працівники є переважно з Індії та В'єтнаму, а також з Пакистану, Росії, Індонезії та інших країн. - Всі вони, не покладаючи рук, з години на годину, день у день, цілодобово намагаються зареєструвати Вашу заявку. Це цілком легально, адже не застосовується ніяких протизаконних хакерських методів. Наш багатонаціональний колектив спільними зусиллями намагається допомогти Вам потрапити в посольство». «Розвідники щорічно писали міністерству: система не працює, відбувається спекуляція, це проблема. Міністерство відповідає, що не знає, де саме проблема, що програма забезпечена, але, можливо, на системі постійно висить група з двадцяти найманих «клікунів», які кожну секунду натискають на кнопки і забивають місця. Цим «переклікують» всіх інших заявників», - розповідає журналіст Кроупа. Пише часопис Пороги  Фото: Lidovky.cz
    Mar 31, 2017 4846
  • 28 Mar 2017
    Нижче подана інформація, котру вдалося зібрати щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Інформація взята з відкритих джерел і не претендує на стовідсоткову точність. По мірі поступлення нових даних текст статті буде редагуватися З польського боку: Pracownicy z państw trzecich (np. obywatele Ukrainy) zatrudnieni stale przez usługodawcę z siedzibą w państwie członkowskim mogą być delegowani do pracy do innego kraju Unii, bez konieczności uzyskania tam zezwolenia na pracę. Potwierdza to np. wyrok Trybunału Sprawiedliwości UE z 11 września 2014 r. w sprawie C-91/13. (Працівники з третіх країн (наприклад, громадяни України) постійно працевлаштовані постачальником послуг, котрий знаходиться в державі-члені ЄС можуть бути відправлені на роботу до іншої країни ЄС без необхідності отримання дозволу на роботу там. Це підтверджується вироком ЄС Суду рішення від 11 вересня 2014 Справа C-91/13. (справа про громадян Туреччини, котрих німецька компанія відправила на роботу в Нідерланди)) Trzeba przy tym spełnić kilka warunków (При цьому потрібно виконати кілька умов): Po pierwsze obywatele z państwa trzeciego muszą być legalnie zatrudnieni na terenie Polski (По-перше, громадяни третіх країн повинні бути легально працевлаштовані на території Польщі). ... Cudzoziemcy (obywatele Ukrainy), którzy będą wykonywać pracę na podstawie tego oświadczenia, muszą być ubezpieczeni w ZUS przez co najmniej miesiąc, by można było mówić o możliwości ich oddelegowania do innego kraju członkowskiego. Dopiero po spełnieniu tego warunku możliwe jest wydanie przez ZUS zaświadczenia A1. Jest to dokument niezbędny przy delegowaniu pracowników, który potwierdza właściwe ustawodawstwo w zakresie ubezpieczeń społecznych. (Іноземці (громадяни України), які будуть виконувати роботу на підставі цієї заяви, повинні бути застраховані в соціальному страхуванні, принаймні місяць, щоб можна було говорити про можливість переміщення в іншу державу ЄС. Тільки після виконання цієї умови може бути виданий ZUS (= Zakład Ubezpieczeń Społecznych = Орган Соціального Страхування) сертифікат А1. Це документ необхідний для переміщення робочих, в котрому написано де людина застрахована, де вона працює і т.д. Ось посилання  на пдф формуляр -  http://www.zus.pl/documents/10181/58667/A1-7.0.pdf)) Дані взяті з цієї статті (вона відносно нова - 3 листопада 2016 і видавництво Gofin видається досить надійним - https://pl.wikipedia.org/wiki/Gofin http://www.gofin.pl/firma/17,2,119,159415,zatrudnienie-obcokrajowca-i-oddelegowanie-do-pracy-do-innego.html (Gazeta Podatkowa nr 88 (1338) z dnia 3.11.2016 ) З чеського боку: Виглядає так, що в Законі про працевлаштування прописані два випадки коли українці можуть легально працювати в Чехії з польськими документами ZÁKON o zaměstnanosti: § 98 Povolení k zaměstnání, zaměstnanecká karta nebo modrá karta se podle tohoto zákona nevyžaduje k zaměstnání cizince .... k) který byl vyslán na území České republiky v rámci poskytování služeb zaměstnavatelem usazeným v jiném členském státu Evropské unie ... m) který na území České republiky pobývá na základě povolení k dlouhodobému pobytu rezidenta jiného členského státu Evropské unie Я думав, що пункт m) дозволяє тут працювати до 6 місяців на рік особам, котрі мають статус резидента в іншій країні ЄС (після 5 років проживання чи з іншої причини) а пункт k) дозволяє особам офіційно працевлаштованим в компанію в іншій країні працювати тут при наявності контракту між фірмою, котра їх відправила  в Чехію, і чеською стороною (правда як довго вони можуть тут працювати теж незрозуміло) В обох випадках потрібно наскільки я розумію інформувати відповідний уряд праці, ось посилання на формуляр - http://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/tiskopisy/informace_o_nastupu_zamestnani_-_o_vyslani_k_vykonu_prace.pdf Але в прес-релізі Asociace pracovních agentur (APA) за 12 березня написано чомусь таке: "a) Ukrajince s platnými vízy dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání... Ze strany MPSV jde o legální způsob (disponujeme v tomto smyslu písemným prohlášením MPSV). Ale pozor: proti bude Policie ČR, která dle Zákona o pobytu cizinců polská pracovní víza neuznává. Pokud cizinec ze země mimo EU nemá české pracovní povolení, bere ho jako turistu." Тобто чомусь Поліція ЧР не визнає жодного варіанту роботи без чеського дозволу на роботу. Чим це аргументується невідомо. Напевно існує якийсь інший закон, котрий заперечує чи має більшу вагу ніж "Закон про працевлаштування"? До того ж в наступному прес-релізі тієї APA за 15 березня точка зору вже помінялася: a) Ukrajince dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání. Což může být nakonec legální (повний текст прес-релізу APA- http://www.apa.cz/tiskove_zpravy.htm Жодних аргументів знову не наведено. До того ж формулювання "Což může být nakonec legální." видається дуже дивним. При отриманні детальнішого роз'яснення від Поліції ЧР текст статті буде оновлений. Олександр Студеняк для UAPORTAL.CZ фото: Наш вибір  
    13873 Posted by Alex Studenyak
  • Нижче подана інформація, котру вдалося зібрати щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Інформація взята з відкритих джерел і не претендує на стовідсоткову точність. По мірі поступлення нових даних текст статті буде редагуватися З польського боку: Pracownicy z państw trzecich (np. obywatele Ukrainy) zatrudnieni stale przez usługodawcę z siedzibą w państwie członkowskim mogą być delegowani do pracy do innego kraju Unii, bez konieczności uzyskania tam zezwolenia na pracę. Potwierdza to np. wyrok Trybunału Sprawiedliwości UE z 11 września 2014 r. w sprawie C-91/13. (Працівники з третіх країн (наприклад, громадяни України) постійно працевлаштовані постачальником послуг, котрий знаходиться в державі-члені ЄС можуть бути відправлені на роботу до іншої країни ЄС без необхідності отримання дозволу на роботу там. Це підтверджується вироком ЄС Суду рішення від 11 вересня 2014 Справа C-91/13. (справа про громадян Туреччини, котрих німецька компанія відправила на роботу в Нідерланди)) Trzeba przy tym spełnić kilka warunków (При цьому потрібно виконати кілька умов): Po pierwsze obywatele z państwa trzeciego muszą być legalnie zatrudnieni na terenie Polski (По-перше, громадяни третіх країн повинні бути легально працевлаштовані на території Польщі). ... Cudzoziemcy (obywatele Ukrainy), którzy będą wykonywać pracę na podstawie tego oświadczenia, muszą być ubezpieczeni w ZUS przez co najmniej miesiąc, by można było mówić o możliwości ich oddelegowania do innego kraju członkowskiego. Dopiero po spełnieniu tego warunku możliwe jest wydanie przez ZUS zaświadczenia A1. Jest to dokument niezbędny przy delegowaniu pracowników, który potwierdza właściwe ustawodawstwo w zakresie ubezpieczeń społecznych. (Іноземці (громадяни України), які будуть виконувати роботу на підставі цієї заяви, повинні бути застраховані в соціальному страхуванні, принаймні місяць, щоб можна було говорити про можливість переміщення в іншу державу ЄС. Тільки після виконання цієї умови може бути виданий ZUS (= Zakład Ubezpieczeń Społecznych = Орган Соціального Страхування) сертифікат А1. Це документ необхідний для переміщення робочих, в котрому написано де людина застрахована, де вона працює і т.д. Ось посилання  на пдф формуляр -  http://www.zus.pl/documents/10181/58667/A1-7.0.pdf)) Дані взяті з цієї статті (вона відносно нова - 3 листопада 2016 і видавництво Gofin видається досить надійним - https://pl.wikipedia.org/wiki/Gofin http://www.gofin.pl/firma/17,2,119,159415,zatrudnienie-obcokrajowca-i-oddelegowanie-do-pracy-do-innego.html (Gazeta Podatkowa nr 88 (1338) z dnia 3.11.2016 ) З чеського боку: Виглядає так, що в Законі про працевлаштування прописані два випадки коли українці можуть легально працювати в Чехії з польськими документами ZÁKON o zaměstnanosti: § 98 Povolení k zaměstnání, zaměstnanecká karta nebo modrá karta se podle tohoto zákona nevyžaduje k zaměstnání cizince .... k) který byl vyslán na území České republiky v rámci poskytování služeb zaměstnavatelem usazeným v jiném členském státu Evropské unie ... m) který na území České republiky pobývá na základě povolení k dlouhodobému pobytu rezidenta jiného členského státu Evropské unie Я думав, що пункт m) дозволяє тут працювати до 6 місяців на рік особам, котрі мають статус резидента в іншій країні ЄС (після 5 років проживання чи з іншої причини) а пункт k) дозволяє особам офіційно працевлаштованим в компанію в іншій країні працювати тут при наявності контракту між фірмою, котра їх відправила  в Чехію, і чеською стороною (правда як довго вони можуть тут працювати теж незрозуміло) В обох випадках потрібно наскільки я розумію інформувати відповідний уряд праці, ось посилання на формуляр - http://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/tiskopisy/informace_o_nastupu_zamestnani_-_o_vyslani_k_vykonu_prace.pdf Але в прес-релізі Asociace pracovních agentur (APA) за 12 березня написано чомусь таке: "a) Ukrajince s platnými vízy dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání... Ze strany MPSV jde o legální způsob (disponujeme v tomto smyslu písemným prohlášením MPSV). Ale pozor: proti bude Policie ČR, která dle Zákona o pobytu cizinců polská pracovní víza neuznává. Pokud cizinec ze země mimo EU nemá české pracovní povolení, bere ho jako turistu." Тобто чомусь Поліція ЧР не визнає жодного варіанту роботи без чеського дозволу на роботу. Чим це аргументується невідомо. Напевно існує якийсь інший закон, котрий заперечує чи має більшу вагу ніж "Закон про працевлаштування"? До того ж в наступному прес-релізі тієї APA за 15 березня точка зору вже помінялася: a) Ukrajince dočasně přidělila v režimu legálního agenturního zaměstnávání polská agentura práce s platným polským povolením k agenturnímu zaměstnávání. Což může být nakonec legální (повний текст прес-релізу APA- http://www.apa.cz/tiskove_zpravy.htm Жодних аргументів знову не наведено. До того ж формулювання "Což může být nakonec legální." видається дуже дивним. При отриманні детальнішого роз'яснення від Поліції ЧР текст статті буде оновлений. Олександр Студеняк для UAPORTAL.CZ фото: Наш вибір  
    Mar 28, 2017 13873
  • 20 Mar 2017
          Кожен український уряд вважає своїм святим обов’язком пообіцяти українцям безвізовий режим з Євросоюзом. Ця епопея триває не менше, ніж впровадження 3G, причому рівень популізму і малоймовірних обіцянок переходить усі розумні межі. Тому при кожній поїздці на захід нашим співвітчизникам доводиться, скриплячи зубами, збирати необхідний пакет документів і доводити консульству мету свого візиту. Незважаючи на відносно невеликий відсоток відмов, багато українців стикаються з проблемами при перетині кордонів шенгенської зони і отриманні віз. У більшості випадків, це викликано недостатнім знанням візових правил і покупками «липових» бізнес-запрошень через третіх осіб. У цій колонці я намагався описати основні складнощі, з якими можуть зіткнутися українці при поїздці в країни Євросоюзу і США. 1. Купівля «бізнес-візи» та використання її для туризму В Україні існує безліч компаній, які пропонують свої послуги з оформлення шенгенських «бізнес-віз» на рік і більше. Вартість їхніх послуг варіюється від кількох сотень до декілька тисяч доларів, залежно від терміну дії візи. Віза оформляється на підставі запрошення від зарубіжної компанії відвідати їх країну з метою налагодження ділових зв’язків або пошуку клієнтів. Виглядає воно приблизно таким чином: Подібне запрошення практично гарантує отримання довгострокової бізнес-візи, але якщо мета візиту – туризм та відвідування інших країн, то у «євротуристів» можуть виникнути проблеми на кордоні і з місцевими органами правопорядку. Наприклад, польські прикордонники в останні кілька місяців досить ретельно перевіряють справжність таких запрошень, аж до дзвінка в місцеву компанію і розпитувань про мету візиту і рід бізнесу, яким займається мандрівник. У випадку найменших невідповідностей, туриста відправляють назад додому із забороною на в’їзд до країн ЄС на кілька місяців. Візу також можуть анулювати і при проходженні кордонів інших країн – наприклад, посадці в німецькому аеропорту з польською бізнес-візою і непереконливих відповідях про мету подорожі. Прикладів таких випадків безліч. Автор цієї замітки особисто бачив, як з автобуса Київ-Варшава висадили чоловіка з бізнес-візою, фірма якого не змогла підтвердити відправку запрошення йому. З того ж автобуса ледь не висадили двох вірменських проповідників, але їх врятували розмови про бога і повне незнання всіх мов світу, крім російської і вірменської. Одержувач запрошення, яке наведене на скріншоті вище, нещодавно удостоївся виклику в польську поліцію і детальних розпитувань про мету його візиту. Той чесно розповів, що за освітою він сантехнік-механік і займається тим, що добре проводить час у Польщі. В результаті польської компанії виписали останнє «китайське попередження» і пообіцяли перевірити всі їх запрошення. За словами колишнього головреда blog.imena.ua Ані Ніколенко, яка зараз живе у Польщі, проти деяких директорів місцевих компаній, помічених у продажу запрошень, зараз заведені кримінальні справи і їм загрожує до двох років в’язниці. У свою чергу, люди, які фігурують у цих запрошеннях, занесені в чорний список польської імміграційної служби. 2. Отримання візи однієї країни і поїздка в іншу Існує поширена помилка, що шенгенська віза дає право відвідувати всі європейські країни без будь-яких обмежень. Але при цьому багато хто забуває, що при отриманні одноразової візи дуже бажано безпосередньо в’їхати в країну, яка її видала, а володарі мультивізи повинні зробити в цю країну більшу частину своїх візитів. Звичайно, якщо їхати автомобілем з німецькою візою через Польщу, то проблем не виникне. Або якщо відвідати Італію з польською візою, вже маючи в паспорті штампи польської прикордонної служби. В інших випадках можуть виникнути проблеми. Наприклад, співзасновника популярного українського техноблога gagadget.com Сергія Мітяєва, більш відомого як Технослав Берегомет, депортували з Фінляндії, де у нього була пересадка на літак до Берліна. Підставою для депортації стала фінська віза і кінцева мета польоту – Німеччина. Пояснення про те, що запрошення видала фінська компанія Nokia і він журналіст, що не пом’якшили серця прикордонників і, через добу, його у супроводі вартових правопорядку доставили на борт літака «Гельсінкі-Київ», а віза була анульована. Також це може бути причиною для відмови при отриманні наступної візи. Наприклад, киянці Ользі Яцині відмовили в бельгійській візі, бо минулого разу вона за аналогічною візі їздила до Італії. Але при цьому у голландського консульства, куди вона пішла з точно таким же набором документів, питань не виникло. 3. Порушення візових правил Тут все ще простіше, ніж у попередніх пунктах. За кордоном дуже не люблять, коли мандрівники з туристичною візою намагаються вести комерційну діяльність, працювати або вчитися в місцевих ВУЗах. Абсолютно епічна історія подібного роду описана на Facebook одеситом Денисом Рибальченком. Її суть у тому, то Денис разом зі своєю родиною отримав туристичну візу в США під приводом тритижневої поїздки в «Діснейленд». Але справжньою метою візиту була залишитися в цій країні, і відразу по приїзду він відкрив компанію, купив автомобіль, віддав дітей у школу і почав жити життям типового американця. Але через кілька місяців його сім’я вирішила відвідати Багамські острови, а для повернення в США потрібно було повторно пройти прикордонний контроль. На питання звідки у нього гроші, Денис розповів американцям, що у нього в США бізнес і він чесно заробляє собі на життя. В результаті, його депортували за обман консульства і порушення візових правил – через кілька годин по тому він уже летів в літаку в напрямку Європи. На Facebook ця історія описана більш докладно і ми дуже рекомендуємо прочитати її в повному викладі. У Європі також дуже не люблять перевищення терміну перебування за візою. Результат такого порушення – депортація і заборона на в’їзд. 4. Порушення законів Найпростіший спосіб отримати депортацію і заборону на в’їзд до країн ЄС і США – щось порушити. Це не стосується дрібних адміністративних правопорушень, таких як куріння або розпивання алкоголю в громадських місцях. Але абсолютно пересічні з точки зору українця речі можуть викликати важкі наслідки. Наприклад, автор цієї замітки знайомий з людиною, яка справила малу нужду в потязі берлінського будинку, за що відсиділа кілька діб в місцевій в’язниці, після чого примусово була відправлена на батьківщину. Це ж відноситься до п’яних бійок, спробам довести свою правоту стражам правопорядку, несплату штрафів та іншим подібним речам. 5. ПМС у консульства в день подачі документів Існують незрозумілі ситуації, коли українцям відмовляють в отриманні візи з абсолютно незрозумілих причин. Наприклад, киянин Руслан Хаврюта отримав відмову в отриманні голландської візи через те, що забронював квиток на літак, замість того, щоб його купити. «В якості транспорту був букінг квитка на літак, але через кілька днів із візового центру подзвонили і попросили надати вже куплений квиток. Бронь тоді вже знялася і я подав уже придбані квитки на літак плюс на поїзд, але через тиждень отримав відмову. Уже в посольстві сказали, що з мого боку була спроба фальсифікації документів і я тепер в якомусь там списку. На наступний день я подав той же набір документів, ще раз заплатив і через чотири дні отримав візу », – пише Руслан. Ще одну дивну історію розповіла екс-заступник шеф-редактора Forbes.ua Ніна Міщенко. Їй особисто зателефонував консул Угорщини і сказав, що для мультивізи потрібно показати бронювання другої поїздки, хоча на сайті про це не було ні слова. Він пояснив це якоюсь внутрішньою інструкцією. «Це моє право давати чи не давати мультивізи. А я не хочу», – заявив він. У підсумку Ніна отримала одноразову візу. Безумовно кращу історію в цій рубриці розповів відомий київський стартапер Аладдін Праведно-Щасливий. Підприємець мало не отримав довічну заборону на в’їзд до США та анулювання візи, тому, що він «підозрілий чувак, два рази змінював прізвище», а його мама нібито виїхала в США, залишилася там жити, посрочила візу і влаштувала скандал, а папу завернули на кордоні при спробі нелегальної еміграції. Що було причиною такого рішення американців – невідомо, але довести свою непричетність коштувало Аладдину чимало нервових клітин і сивого волосся. Само собою, цей список не вичерпний. Відмови у візі і заборону на в’їзд в країну можна отримати і через прозаїчніші причини – наприклад, непереконливі докази платоспроможності і прив’язки до України. Або ж відсутність страховки, готівки, фотографії в паспорті, оригіналу запрошення та інших необхідних речей при проходженні прикордонного контролю. У будь-якому випадку, щоб не потрапити в халепу, потрібно уважно читати правила подачі документів і перетину кордону – тим самим, більшість описаних вище проблем будуть просто виключені. Автор: Тимур Ворона  За матеріалами AIN.UA фото: Смак подорожника
  •       Кожен український уряд вважає своїм святим обов’язком пообіцяти українцям безвізовий режим з Євросоюзом. Ця епопея триває не менше, ніж впровадження 3G, причому рівень популізму і малоймовірних обіцянок переходить усі розумні межі. Тому при кожній поїздці на захід нашим співвітчизникам доводиться, скриплячи зубами, збирати необхідний пакет документів і доводити консульству мету свого візиту. Незважаючи на відносно невеликий відсоток відмов, багато українців стикаються з проблемами при перетині кордонів шенгенської зони і отриманні віз. У більшості випадків, це викликано недостатнім знанням візових правил і покупками «липових» бізнес-запрошень через третіх осіб. У цій колонці я намагався описати основні складнощі, з якими можуть зіткнутися українці при поїздці в країни Євросоюзу і США. 1. Купівля «бізнес-візи» та використання її для туризму В Україні існує безліч компаній, які пропонують свої послуги з оформлення шенгенських «бізнес-віз» на рік і більше. Вартість їхніх послуг варіюється від кількох сотень до декілька тисяч доларів, залежно від терміну дії візи. Віза оформляється на підставі запрошення від зарубіжної компанії відвідати їх країну з метою налагодження ділових зв’язків або пошуку клієнтів. Виглядає воно приблизно таким чином: Подібне запрошення практично гарантує отримання довгострокової бізнес-візи, але якщо мета візиту – туризм та відвідування інших країн, то у «євротуристів» можуть виникнути проблеми на кордоні і з місцевими органами правопорядку. Наприклад, польські прикордонники в останні кілька місяців досить ретельно перевіряють справжність таких запрошень, аж до дзвінка в місцеву компанію і розпитувань про мету візиту і рід бізнесу, яким займається мандрівник. У випадку найменших невідповідностей, туриста відправляють назад додому із забороною на в’їзд до країн ЄС на кілька місяців. Візу також можуть анулювати і при проходженні кордонів інших країн – наприклад, посадці в німецькому аеропорту з польською бізнес-візою і непереконливих відповідях про мету подорожі. Прикладів таких випадків безліч. Автор цієї замітки особисто бачив, як з автобуса Київ-Варшава висадили чоловіка з бізнес-візою, фірма якого не змогла підтвердити відправку запрошення йому. З того ж автобуса ледь не висадили двох вірменських проповідників, але їх врятували розмови про бога і повне незнання всіх мов світу, крім російської і вірменської. Одержувач запрошення, яке наведене на скріншоті вище, нещодавно удостоївся виклику в польську поліцію і детальних розпитувань про мету його візиту. Той чесно розповів, що за освітою він сантехнік-механік і займається тим, що добре проводить час у Польщі. В результаті польської компанії виписали останнє «китайське попередження» і пообіцяли перевірити всі їх запрошення. За словами колишнього головреда blog.imena.ua Ані Ніколенко, яка зараз живе у Польщі, проти деяких директорів місцевих компаній, помічених у продажу запрошень, зараз заведені кримінальні справи і їм загрожує до двох років в’язниці. У свою чергу, люди, які фігурують у цих запрошеннях, занесені в чорний список польської імміграційної служби. 2. Отримання візи однієї країни і поїздка в іншу Існує поширена помилка, що шенгенська віза дає право відвідувати всі європейські країни без будь-яких обмежень. Але при цьому багато хто забуває, що при отриманні одноразової візи дуже бажано безпосередньо в’їхати в країну, яка її видала, а володарі мультивізи повинні зробити в цю країну більшу частину своїх візитів. Звичайно, якщо їхати автомобілем з німецькою візою через Польщу, то проблем не виникне. Або якщо відвідати Італію з польською візою, вже маючи в паспорті штампи польської прикордонної служби. В інших випадках можуть виникнути проблеми. Наприклад, співзасновника популярного українського техноблога gagadget.com Сергія Мітяєва, більш відомого як Технослав Берегомет, депортували з Фінляндії, де у нього була пересадка на літак до Берліна. Підставою для депортації стала фінська віза і кінцева мета польоту – Німеччина. Пояснення про те, що запрошення видала фінська компанія Nokia і він журналіст, що не пом’якшили серця прикордонників і, через добу, його у супроводі вартових правопорядку доставили на борт літака «Гельсінкі-Київ», а віза була анульована. Також це може бути причиною для відмови при отриманні наступної візи. Наприклад, киянці Ользі Яцині відмовили в бельгійській візі, бо минулого разу вона за аналогічною візі їздила до Італії. Але при цьому у голландського консульства, куди вона пішла з точно таким же набором документів, питань не виникло. 3. Порушення візових правил Тут все ще простіше, ніж у попередніх пунктах. За кордоном дуже не люблять, коли мандрівники з туристичною візою намагаються вести комерційну діяльність, працювати або вчитися в місцевих ВУЗах. Абсолютно епічна історія подібного роду описана на Facebook одеситом Денисом Рибальченком. Її суть у тому, то Денис разом зі своєю родиною отримав туристичну візу в США під приводом тритижневої поїздки в «Діснейленд». Але справжньою метою візиту була залишитися в цій країні, і відразу по приїзду він відкрив компанію, купив автомобіль, віддав дітей у школу і почав жити життям типового американця. Але через кілька місяців його сім’я вирішила відвідати Багамські острови, а для повернення в США потрібно було повторно пройти прикордонний контроль. На питання звідки у нього гроші, Денис розповів американцям, що у нього в США бізнес і він чесно заробляє собі на життя. В результаті, його депортували за обман консульства і порушення візових правил – через кілька годин по тому він уже летів в літаку в напрямку Європи. На Facebook ця історія описана більш докладно і ми дуже рекомендуємо прочитати її в повному викладі. У Європі також дуже не люблять перевищення терміну перебування за візою. Результат такого порушення – депортація і заборона на в’їзд. 4. Порушення законів Найпростіший спосіб отримати депортацію і заборону на в’їзд до країн ЄС і США – щось порушити. Це не стосується дрібних адміністративних правопорушень, таких як куріння або розпивання алкоголю в громадських місцях. Але абсолютно пересічні з точки зору українця речі можуть викликати важкі наслідки. Наприклад, автор цієї замітки знайомий з людиною, яка справила малу нужду в потязі берлінського будинку, за що відсиділа кілька діб в місцевій в’язниці, після чого примусово була відправлена на батьківщину. Це ж відноситься до п’яних бійок, спробам довести свою правоту стражам правопорядку, несплату штрафів та іншим подібним речам. 5. ПМС у консульства в день подачі документів Існують незрозумілі ситуації, коли українцям відмовляють в отриманні візи з абсолютно незрозумілих причин. Наприклад, киянин Руслан Хаврюта отримав відмову в отриманні голландської візи через те, що забронював квиток на літак, замість того, щоб його купити. «В якості транспорту був букінг квитка на літак, але через кілька днів із візового центру подзвонили і попросили надати вже куплений квиток. Бронь тоді вже знялася і я подав уже придбані квитки на літак плюс на поїзд, але через тиждень отримав відмову. Уже в посольстві сказали, що з мого боку була спроба фальсифікації документів і я тепер в якомусь там списку. На наступний день я подав той же набір документів, ще раз заплатив і через чотири дні отримав візу », – пише Руслан. Ще одну дивну історію розповіла екс-заступник шеф-редактора Forbes.ua Ніна Міщенко. Їй особисто зателефонував консул Угорщини і сказав, що для мультивізи потрібно показати бронювання другої поїздки, хоча на сайті про це не було ні слова. Він пояснив це якоюсь внутрішньою інструкцією. «Це моє право давати чи не давати мультивізи. А я не хочу», – заявив він. У підсумку Ніна отримала одноразову візу. Безумовно кращу історію в цій рубриці розповів відомий київський стартапер Аладдін Праведно-Щасливий. Підприємець мало не отримав довічну заборону на в’їзд до США та анулювання візи, тому, що він «підозрілий чувак, два рази змінював прізвище», а його мама нібито виїхала в США, залишилася там жити, посрочила візу і влаштувала скандал, а папу завернули на кордоні при спробі нелегальної еміграції. Що було причиною такого рішення американців – невідомо, але довести свою непричетність коштувало Аладдину чимало нервових клітин і сивого волосся. Само собою, цей список не вичерпний. Відмови у візі і заборону на в’їзд в країну можна отримати і через прозаїчніші причини – наприклад, непереконливі докази платоспроможності і прив’язки до України. Або ж відсутність страховки, готівки, фотографії в паспорті, оригіналу запрошення та інших необхідних речей при проходженні прикордонного контролю. У будь-якому випадку, щоб не потрапити в халепу, потрібно уважно читати правила подачі документів і перетину кордону – тим самим, більшість описаних вище проблем будуть просто виключені. Автор: Тимур Ворона  За матеріалами AIN.UA фото: Смак подорожника
    Mar 20, 2017 5923
  • 19 Mar 2017
    Mинулого тижня, 9 березня пройшло голосування в комітеті Європарламенту по досить важливому для України питанні - внесення України до списку країн, яким надається безвізовій режим. Більшість членів комітету проголосували "За".   Що буде відбуватись далі?   Для остаточного рішення Україні належить пройти ще два етапи:   Голосування в Європарламенті. Затвердити рішення повинен не тілки комітет Європарламенту, а й Європарламент в цілому (вже відомо, що голосування відбудеться 5 квітня) після голосування в Європарламенті, його рішення повинна підтвердити рада Євросоюзу(точна дата ще невідома).   Що потрібно пам'ятати про роботу безвізу для України?   Подорожувати без віз зможуть лише власники біометричних паспортів. Тим, хто не має, потрібна буде віза. Як і раніше,  на кордоні у вас можуть попросити зворотній квиток або документ про мету поїздки, а також наявність коштів для поїздки.   Без віз ви зможете перебувати в країнах Шенгенської зони протягом 90-а днів з кожних 180-ти. Перевіряти кількість проведених днів будуть за штампом у паспорті про перетин кордону.  Подорожувати без віз ви зможете всіма Шенгенськими країнами Європи. А саме, безвізовий режим буде діяти для 22-х з 28-х країн ЄС, які є частиною Шенгенської угоди. Перелік цих країн знайдете тут.  Шенгенська зона офіційно включає чотири країни, що не входять в ЄС: Ісландія, Норвегія, Швейцарія і Ліхтенштейн, на них нинішня законодавча пропозиція Єврокомісії також чинна. А тому ці країни теж мають її підтримати відповідно до своїх національних процедур. Безвів також діятиме в тих країнах ЄС, які ще не є учасницями Шенгенської зони, але мають зобов’язання виконувати Шенгенське законодавство: Румунія, Болгарія, Хорватія. Великобританія та Ірландія не належать до Шенгенської зони, візи в ці країни вам необхідно буде оформляти і після безвізу.  Безвіз НЕ дає вам автоматичного дозволу на роботу чи навчання в Європі.  Для студентів: якщо навчальні курси будуть коротшими 3 місяців, то візи не потрібно, в іншому випадку необхідно оформляти студентську візу. Безвіз, чи не безвіз, вам потрібно буде показувати паспорт.        Будьмо уважні! Катерина Скрипник, для UAPORTAL.CZ
    896 Posted by KaterinaSkrypnik
  • Mинулого тижня, 9 березня пройшло голосування в комітеті Європарламенту по досить важливому для України питанні - внесення України до списку країн, яким надається безвізовій режим. Більшість членів комітету проголосували "За".   Що буде відбуватись далі?   Для остаточного рішення Україні належить пройти ще два етапи:   Голосування в Європарламенті. Затвердити рішення повинен не тілки комітет Європарламенту, а й Європарламент в цілому (вже відомо, що голосування відбудеться 5 квітня) після голосування в Європарламенті, його рішення повинна підтвердити рада Євросоюзу(точна дата ще невідома).   Що потрібно пам'ятати про роботу безвізу для України?   Подорожувати без віз зможуть лише власники біометричних паспортів. Тим, хто не має, потрібна буде віза. Як і раніше,  на кордоні у вас можуть попросити зворотній квиток або документ про мету поїздки, а також наявність коштів для поїздки.   Без віз ви зможете перебувати в країнах Шенгенської зони протягом 90-а днів з кожних 180-ти. Перевіряти кількість проведених днів будуть за штампом у паспорті про перетин кордону.  Подорожувати без віз ви зможете всіма Шенгенськими країнами Європи. А саме, безвізовий режим буде діяти для 22-х з 28-х країн ЄС, які є частиною Шенгенської угоди. Перелік цих країн знайдете тут.  Шенгенська зона офіційно включає чотири країни, що не входять в ЄС: Ісландія, Норвегія, Швейцарія і Ліхтенштейн, на них нинішня законодавча пропозиція Єврокомісії також чинна. А тому ці країни теж мають її підтримати відповідно до своїх національних процедур. Безвів також діятиме в тих країнах ЄС, які ще не є учасницями Шенгенської зони, але мають зобов’язання виконувати Шенгенське законодавство: Румунія, Болгарія, Хорватія. Великобританія та Ірландія не належать до Шенгенської зони, візи в ці країни вам необхідно буде оформляти і після безвізу.  Безвіз НЕ дає вам автоматичного дозволу на роботу чи навчання в Європі.  Для студентів: якщо навчальні курси будуть коротшими 3 місяців, то візи не потрібно, в іншому випадку необхідно оформляти студентську візу. Безвіз, чи не безвіз, вам потрібно буде показувати паспорт.        Будьмо уважні! Катерина Скрипник, для UAPORTAL.CZ
    Mar 19, 2017 896