View By Date

Tags

Statistics

  • 541
    Blogs
  • 41
    Active Bloggers
Робота і бізнес : 38 blogs
  • 22 May 2018
    У Чехії передбачається збільшення кількості робочої сили з України з правом працевлаштування на два роки до 19 600 осіб. Міністерство праці і соціальних справ Чеської Республіки готує програму, яка дозволить значно прискорити працевлаштування українців. Про це 21 травня заявила міністр Ярослава Нємцова. У Чехії зараз кількість вільних робочих місць досягла рекордного числа, незанятими є понад 260 тисяч місць, заявила міністр Ярослава Нємцова. Це передусім медичні сестри і працівники соціальної сфери, а також робітники середньої технічної кваліфікації, будівельники. Міністр Ярослава Нємцова минулого тижня відвідала Україну, зокрема посольство Чехії в Україні, а також генеральне консульство у Львові, щоб домовитись про спрощення й прискорення процедури оформлення дозволу на роботу. Зокрема, передбачається збільшення кількості робочої сили з України з правом працевлаштування на два роки до 19 600 осіб. Наразі в Чеській Республіці працює 374 тисячі іноземців, з них 280 тисяч –громадяни ЄС, 94 тисячі – громадяни з інших країн Європи та Азії. Українці з цієї кількості становлять 70 тисяч. Повідомляє Радіо Свобода 
  • У Чехії передбачається збільшення кількості робочої сили з України з правом працевлаштування на два роки до 19 600 осіб. Міністерство праці і соціальних справ Чеської Республіки готує програму, яка дозволить значно прискорити працевлаштування українців. Про це 21 травня заявила міністр Ярослава Нємцова. У Чехії зараз кількість вільних робочих місць досягла рекордного числа, незанятими є понад 260 тисяч місць, заявила міністр Ярослава Нємцова. Це передусім медичні сестри і працівники соціальної сфери, а також робітники середньої технічної кваліфікації, будівельники. Міністр Ярослава Нємцова минулого тижня відвідала Україну, зокрема посольство Чехії в Україні, а також генеральне консульство у Львові, щоб домовитись про спрощення й прискорення процедури оформлення дозволу на роботу. Зокрема, передбачається збільшення кількості робочої сили з України з правом працевлаштування на два роки до 19 600 осіб. Наразі в Чеській Республіці працює 374 тисячі іноземців, з них 280 тисяч –громадяни ЄС, 94 тисячі – громадяни з інших країн Європи та Азії. Українці з цієї кількості становлять 70 тисяч. Повідомляє Радіо Свобода 
    May 22, 2018 2022
  • 16 Apr 2018
    Інформація чеського МЗС про місце та час подачі заяв на робочу карту в рамках «Режиму Україна» з 1 травня 2018 року  Заяви будуть подаватися через візовий центр.  Інформуємо, що заявники на робочу карту, які включені до урядової програми «Режим Україна», починаючи з 1 травня 2018 року для подачі своєї заяви повинні прибувати до візового центру компанії VFS Global у Львові за адресою м. Львів, вул. Джерельна, 18. Це означає, що заявник, який подає заяву до 30 квітня 2018 року включно, прибуває безпосередньо до Генерального консульства Чеської Республіки у Львові; водночас заявник, який подає заяву після 1 травня 2018 року, повинен робити це лише у вищезгаданому візовому центрі, де будуть також присутні працівники консульства. Списки необхідних документів, терміни розгляду та інші законні норми не змінюються. Надалі діятиме правило, за яким заявник повинен прибувати для подачі заяви у візовий центр точно у день, який був призначений йому консульством. Ми рекомендуємо, щоб заявники подали свої заяви у візовому центрі у часовий період від 08:30 до 13:00. Візовий центр у Львові буде єдиним місцем, де можна подати заявку на робочу карту в рамках «Режиму Україна». Інші візові центри не будуть приймати ці заяви. Вам буде цікаво також: Довгострокове проживання в Чехії – робоча карта Повідомляє МЗС Чехії 
  • Інформація чеського МЗС про місце та час подачі заяв на робочу карту в рамках «Режиму Україна» з 1 травня 2018 року  Заяви будуть подаватися через візовий центр.  Інформуємо, що заявники на робочу карту, які включені до урядової програми «Режим Україна», починаючи з 1 травня 2018 року для подачі своєї заяви повинні прибувати до візового центру компанії VFS Global у Львові за адресою м. Львів, вул. Джерельна, 18. Це означає, що заявник, який подає заяву до 30 квітня 2018 року включно, прибуває безпосередньо до Генерального консульства Чеської Республіки у Львові; водночас заявник, який подає заяву після 1 травня 2018 року, повинен робити це лише у вищезгаданому візовому центрі, де будуть також присутні працівники консульства. Списки необхідних документів, терміни розгляду та інші законні норми не змінюються. Надалі діятиме правило, за яким заявник повинен прибувати для подачі заяви у візовий центр точно у день, який був призначений йому консульством. Ми рекомендуємо, щоб заявники подали свої заяви у візовому центрі у часовий період від 08:30 до 13:00. Візовий центр у Львові буде єдиним місцем, де можна подати заявку на робочу карту в рамках «Режиму Україна». Інші візові центри не будуть приймати ці заяви. Вам буде цікаво також: Довгострокове проживання в Чехії – робоча карта Повідомляє МЗС Чехії 
    Apr 16, 2018 6166
  • 18 Mar 2018
    Для того, щоб працювати на території Чеської Республіки треба знати багато…або ж мало. Усе залежить від того офіційне працевлаштування чи ні.   Почнімо з того, що іноземці, у яких є дозвіл на постійне перебування на території Чехії, з точки зору прийому на роботу, мають такі ж права, як і громадяни ЧР. Це означає, що при виборі місця роботи немає ніяких обмежень, окрім тих робочих місць, де наявність чеського громадянства регулюється правовими нормами.   Прийом на роботу іноземців місцевим роботодавцем (трудові відносини) регламентуються Трудовим кодексом. Тим же що й для громадян Чехії. Крім того, умови прийому на роботу установлені в законі про зайнятість, відповідно до якого іноземці можуть бути прийняті на роботу: - отримавши дозвіл на працевлаштування, якщо він необхідний і дозвіл на перебування; - отримавши трудову або синю карту;  - між роботодавцем і працівником заключний договір у письмовій формі на термін виконання роботи, при умові, що роботодавець зареєструє іноземця для виплати внесків в соціальне і медичне страхування.   Видача трудової карти, синьої карти і дозволу на працевлаштування пов’язана з конкретною вакансією у конкретного роботодавця. З точки зору режиму працевлаштування ці документи рівноцінні. Кожен з цих дозволів видається на конкретних умовах.   Дозвіл на працевлаштування Щоб отримати дозвіл на роботу іноземний громадянин повинен подати заяву в письмовій формі до відповідного територіального крайового відділення Департаменту з працевлаштування (ÚP), як правило, перед своїм в'їздом на територію ЧР. Дозвіл на працевлаштування потрібен, якщо: Ви перебуваєте на території ЧР по короткостроковій візі та бажаєте працювати; Ви відправлені до Чехії на роботу своїм роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться не в країнах ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії чи Швейцарії; перебуваєте на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою підприємницької діяльності; бажаєте виконувати «сезонні роботи» на строк не більше 6 місяців на рік, працюєте в якості стажера в трудових відносинах з роботодавцем в ЧР - не більше 6 місяців; Ви подали заяву про міжнародну охорону, і ця заява розглядається вже 12 місяців; Вам була видана віза з метою вимушеного перебування; Вам не більше 26 років, і ви виконуєте непостійну роботу за договором між навчальними закладами; ви працюєте на підставі міжнародного договору. Дозвіл на працевлаштування не потрібен, якщо ви маєте: дозвіл на довгострокове проживання члена сім'ї громадянина ЄС; якщо Ви громадянин ЄС; якщо Ви знаходитесь на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою возз'єднання сім'ї; якщо Вам було в Чехії надано притулок чи додатковий захист; якщо Ви проживаєте на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою возз'єднання сім'ї з іноземцем, який має статус довгостроково проживаючого резидента на території Європейського Союзу Сам дозвіл на працевлаштування не дає іноземному громадянину права на роботу - спочатку необхідно отримати дозвіл на проживання. Трудова карта та синя карта є одночасно і дозволом на проживання і на працевлаштування. Для порівняння:    Якщо роботодавець вирішив взяти на роботу іноземця, то зобов’язаний повідомити у відповідний відділ по працевлаштуванню про наявність вакансії і її опис. Такі вакансії можна знайти тут. У випадку офіційного прийому на роботу роботодавець зобов’язаний надати іноземному працівнику робочі умови і заробітну платню, звичні для громадянина ЧР на такій же посаді.   Отже, офіційний прийом на роботу починається з укладання договору (Pracovní smlouva). Це дуже важливий момент не тільки для отримання трудової карти чи візи, фактично у ньому має бути вся інформація про роботу, яку ви будете виконувати у найближчий рік чи два. Тому у багатьох статтях я зустрічала, що перед підписанням будь-якого договору краще проконсультуватися з юристом. З власного досвіду можу сказати, що підписання трудового договору і інших необхідних паперів тривало цілий день. Я влаштовувалася на роботу в міжнародну компанію, і відповідно договір був продубльований на двох мовах: чеській і англійській. Підписувала відповідно документи у двох екземплярах, один залишився у мене, один в роботодавця.   В Чехії є 3 основні типи договорів, що найчастіше трапляються в оголошеннях на вакантне місце: Hlavní prácovní poměr (HPP) – робота на повну ставку – найпопулярніший вид договору між роботодавцем та працівником. Умови: 40 робочих годин/тиждень, 20 днів відпустки. Підписується на певний термін, для іноземців - максимум на 2 роки або на термін дії дозволу на працевлаштування. Зазвичай, випробувальний період складає 3 місяці. У цей термін можливе розірвання договору без пояснення причин як з боку працівника, так і з боку роботодавця. Після закінчення випробувального терміну для розірвання договору потрібно написати заяву і відпрацювати ще 2 місяці. Цікаво, що те саме стосується і роботодавця. Тобто, у будь-якому випадку буде час знайти роботу на заміну.       2. Dohoda o provedení práce (DPP) – угода на проведення робіт. Підходить для невеличкої роботи або підробітку. Умови: не більше 300 годин/рік у одного роботодавця. Вигода такого договору полягає у тому, що при зарплатні в 10 тис не платиться податок на соціальне та медичне страхування. Оплата начисляється за відроблені години. Права на відпустку чи будь-які інші бонуси при цьому немає.         3. Dohoda o pracovní činnosti (DPČ) – домовленість про трудову діяльність, щось середнє між HPP і DPP, має характеристики обох типів договорів.  Умови: 20 годин/тиждень. При зарплатні в 2,5 тис не платиться податок на соціальний фонд та страховку. Також не можна працювати більше 12 годин на день. І немає відпустки. Але можна претендувати на оплату лікарняного.   Все таки найкращим типом договору є HPP, так як при цьому ви повністю захищені. Але і податки платяться найбільші. Роботодавець зобов'язаний за Вас платити соціальне страхування - включає платіж на медичне страхування, платіж на пенсійне страхування і внесок в державну політику зайнятості. Тариф соціального страхування працівника становить 6,5%, роботодавця 25%, в загальній складності 31,5% від номінальної заробітної плати. Медичне страхування - тариф медичного страхування роботодавця 9%, працівник сплачує 4,5%, в загальній складності 13,5% від номінальної заробітної плати. Тому у договорах зазвичай прописується Hrubá mzda, а на руки працівник отримує Čistá mzda – чисту зарплатню, після вирахування всіх податків. У Чехії існує навіть спеціальний сайт, де можна ввести розмір своєї грубої зарплатні і дізнатися скільки отримаєте на руки чистими - vypocet.cz/cista-mzda. Якось у своєму зарплатному листку я побачила досить велику суму. Як виявилось існує й Superhrubá mzda = чиста зарплата + податки, які сплачує робітник + податки, які сплачує роботодавець. Так що справді досить багато треба дізнатися, перш ніж влаштовуватись на роботу в Чехії. Але дізнавшись, досить легко обрати те, що підходить саме Вам. Особисто для мене працювати офіційно досить важливо. Це приносить якусь стабільність і впевненість. У моєму трудовому договорі чітко прописані всі деталі співпраці, що маю зробити я і що отримаю від роботодавця. Однак, дуже багато людей працюють неофіційно. Багато з них, їдучи на роботу знають тільки одну деталь – розмір заробітної плати; і повна відсутність будь-яких гарантій. Немає можливості навіть звернутися до лікаря в разі чого, а робота ж зазвичай важка і травмонебезпечна. Хочу поділитися своїм спостереженням, шукаючи матеріал до даної статті я помітила те, що офіційна робота оплачується дещо менше, порівняно з неофіційною. Це певно якраз пов’язано з податками. І тут вже варто приймати рішення чи потрібні якісь гарантії чи йти на ризик заради грошей. Багато корисних матеріалів, що стосується влаштування на роботу можна знайти на Інтегрованому порталі Міністерства праці і соціального захисту - Zaměstnávání cizinců.  Шкода, що українською цей розділ порталу не перекладено. Але вся інформація є на чеській, англійській та російській мовах.    Автор: Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ                           
  • Для того, щоб працювати на території Чеської Республіки треба знати багато…або ж мало. Усе залежить від того офіційне працевлаштування чи ні.   Почнімо з того, що іноземці, у яких є дозвіл на постійне перебування на території Чехії, з точки зору прийому на роботу, мають такі ж права, як і громадяни ЧР. Це означає, що при виборі місця роботи немає ніяких обмежень, окрім тих робочих місць, де наявність чеського громадянства регулюється правовими нормами.   Прийом на роботу іноземців місцевим роботодавцем (трудові відносини) регламентуються Трудовим кодексом. Тим же що й для громадян Чехії. Крім того, умови прийому на роботу установлені в законі про зайнятість, відповідно до якого іноземці можуть бути прийняті на роботу: - отримавши дозвіл на працевлаштування, якщо він необхідний і дозвіл на перебування; - отримавши трудову або синю карту;  - між роботодавцем і працівником заключний договір у письмовій формі на термін виконання роботи, при умові, що роботодавець зареєструє іноземця для виплати внесків в соціальне і медичне страхування.   Видача трудової карти, синьої карти і дозволу на працевлаштування пов’язана з конкретною вакансією у конкретного роботодавця. З точки зору режиму працевлаштування ці документи рівноцінні. Кожен з цих дозволів видається на конкретних умовах.   Дозвіл на працевлаштування Щоб отримати дозвіл на роботу іноземний громадянин повинен подати заяву в письмовій формі до відповідного територіального крайового відділення Департаменту з працевлаштування (ÚP), як правило, перед своїм в'їздом на територію ЧР. Дозвіл на працевлаштування потрібен, якщо: Ви перебуваєте на території ЧР по короткостроковій візі та бажаєте працювати; Ви відправлені до Чехії на роботу своїм роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться не в країнах ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії чи Швейцарії; перебуваєте на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою підприємницької діяльності; бажаєте виконувати «сезонні роботи» на строк не більше 6 місяців на рік, працюєте в якості стажера в трудових відносинах з роботодавцем в ЧР - не більше 6 місяців; Ви подали заяву про міжнародну охорону, і ця заява розглядається вже 12 місяців; Вам була видана віза з метою вимушеного перебування; Вам не більше 26 років, і ви виконуєте непостійну роботу за договором між навчальними закладами; ви працюєте на підставі міжнародного договору. Дозвіл на працевлаштування не потрібен, якщо ви маєте: дозвіл на довгострокове проживання члена сім'ї громадянина ЄС; якщо Ви громадянин ЄС; якщо Ви знаходитесь на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою возз'єднання сім'ї; якщо Вам було в Чехії надано притулок чи додатковий захист; якщо Ви проживаєте на території ЧР на підставі дозволу на довгострокове перебування з метою возз'єднання сім'ї з іноземцем, який має статус довгостроково проживаючого резидента на території Європейського Союзу Сам дозвіл на працевлаштування не дає іноземному громадянину права на роботу - спочатку необхідно отримати дозвіл на проживання. Трудова карта та синя карта є одночасно і дозволом на проживання і на працевлаштування. Для порівняння:    Якщо роботодавець вирішив взяти на роботу іноземця, то зобов’язаний повідомити у відповідний відділ по працевлаштуванню про наявність вакансії і її опис. Такі вакансії можна знайти тут. У випадку офіційного прийому на роботу роботодавець зобов’язаний надати іноземному працівнику робочі умови і заробітну платню, звичні для громадянина ЧР на такій же посаді.   Отже, офіційний прийом на роботу починається з укладання договору (Pracovní smlouva). Це дуже важливий момент не тільки для отримання трудової карти чи візи, фактично у ньому має бути вся інформація про роботу, яку ви будете виконувати у найближчий рік чи два. Тому у багатьох статтях я зустрічала, що перед підписанням будь-якого договору краще проконсультуватися з юристом. З власного досвіду можу сказати, що підписання трудового договору і інших необхідних паперів тривало цілий день. Я влаштовувалася на роботу в міжнародну компанію, і відповідно договір був продубльований на двох мовах: чеській і англійській. Підписувала відповідно документи у двох екземплярах, один залишився у мене, один в роботодавця.   В Чехії є 3 основні типи договорів, що найчастіше трапляються в оголошеннях на вакантне місце: Hlavní prácovní poměr (HPP) – робота на повну ставку – найпопулярніший вид договору між роботодавцем та працівником. Умови: 40 робочих годин/тиждень, 20 днів відпустки. Підписується на певний термін, для іноземців - максимум на 2 роки або на термін дії дозволу на працевлаштування. Зазвичай, випробувальний період складає 3 місяці. У цей термін можливе розірвання договору без пояснення причин як з боку працівника, так і з боку роботодавця. Після закінчення випробувального терміну для розірвання договору потрібно написати заяву і відпрацювати ще 2 місяці. Цікаво, що те саме стосується і роботодавця. Тобто, у будь-якому випадку буде час знайти роботу на заміну.       2. Dohoda o provedení práce (DPP) – угода на проведення робіт. Підходить для невеличкої роботи або підробітку. Умови: не більше 300 годин/рік у одного роботодавця. Вигода такого договору полягає у тому, що при зарплатні в 10 тис не платиться податок на соціальне та медичне страхування. Оплата начисляється за відроблені години. Права на відпустку чи будь-які інші бонуси при цьому немає.         3. Dohoda o pracovní činnosti (DPČ) – домовленість про трудову діяльність, щось середнє між HPP і DPP, має характеристики обох типів договорів.  Умови: 20 годин/тиждень. При зарплатні в 2,5 тис не платиться податок на соціальний фонд та страховку. Також не можна працювати більше 12 годин на день. І немає відпустки. Але можна претендувати на оплату лікарняного.   Все таки найкращим типом договору є HPP, так як при цьому ви повністю захищені. Але і податки платяться найбільші. Роботодавець зобов'язаний за Вас платити соціальне страхування - включає платіж на медичне страхування, платіж на пенсійне страхування і внесок в державну політику зайнятості. Тариф соціального страхування працівника становить 6,5%, роботодавця 25%, в загальній складності 31,5% від номінальної заробітної плати. Медичне страхування - тариф медичного страхування роботодавця 9%, працівник сплачує 4,5%, в загальній складності 13,5% від номінальної заробітної плати. Тому у договорах зазвичай прописується Hrubá mzda, а на руки працівник отримує Čistá mzda – чисту зарплатню, після вирахування всіх податків. У Чехії існує навіть спеціальний сайт, де можна ввести розмір своєї грубої зарплатні і дізнатися скільки отримаєте на руки чистими - vypocet.cz/cista-mzda. Якось у своєму зарплатному листку я побачила досить велику суму. Як виявилось існує й Superhrubá mzda = чиста зарплата + податки, які сплачує робітник + податки, які сплачує роботодавець. Так що справді досить багато треба дізнатися, перш ніж влаштовуватись на роботу в Чехії. Але дізнавшись, досить легко обрати те, що підходить саме Вам. Особисто для мене працювати офіційно досить важливо. Це приносить якусь стабільність і впевненість. У моєму трудовому договорі чітко прописані всі деталі співпраці, що маю зробити я і що отримаю від роботодавця. Однак, дуже багато людей працюють неофіційно. Багато з них, їдучи на роботу знають тільки одну деталь – розмір заробітної плати; і повна відсутність будь-яких гарантій. Немає можливості навіть звернутися до лікаря в разі чого, а робота ж зазвичай важка і травмонебезпечна. Хочу поділитися своїм спостереженням, шукаючи матеріал до даної статті я помітила те, що офіційна робота оплачується дещо менше, порівняно з неофіційною. Це певно якраз пов’язано з податками. І тут вже варто приймати рішення чи потрібні якісь гарантії чи йти на ризик заради грошей. Багато корисних матеріалів, що стосується влаштування на роботу можна знайти на Інтегрованому порталі Міністерства праці і соціального захисту - Zaměstnávání cizinců.  Шкода, що українською цей розділ порталу не перекладено. Але вся інформація є на чеській, англійській та російській мовах.    Автор: Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ                           
    Mar 18, 2018 27173
  • 22 Mar 2018
    Українці в Чехію, напевно, частіше їздять з метою роботи, ніж з метою туризму. Адже, тут є багато роботи, яку самі чехи не дуже хочуть робити. А українці ж з радістю за неї беруться, бо як для України тут можна заробити досить непогані гроші. Тим паче у Чехії на ринку праці безліч вільних вакансій і роботу можна знайти легко. Варто лише захотіти.   У цій статті якраз піде мова про пошук роботи. Де тільки її не пропонують. Пам’ятаю, мій під’їзд на Україні був обклеєний оголошеннями «Робота в Польщі, Чехії». Та що під’їзд, на кожному стовпі вони висіли, друкувались у газетах, тощо. Та й конторок багато повідкривалося з виготовлення віз та пропозицій роботи. Багато моїх знайомих знаходили роботу приблизно таким чином: « Мого кума брата син там працює». Але насправді, нескінченним джерелом пропозицій роботи є інтернет. Починаючи з офіційних сайтів і закінчуючи соціальними мережами і дошкою оголошень OLX.   Саме пошук роботи в інтернеті і розглянемо. Отож, якщо ви вирішили все таки законно, а не нелегально знайти в Чехії роботу, то почати варто з офіційних джерел. 1. Integrovaný portál Ministerstva práce a sociálních věcí.Інтегрований портал Міністерства праці і соціального захисту. Щось на зразок нашого центру зайнятості. І навіть не варто хвилюватись, що на чеській мові ви нічого не зрозумієте. Сайт розроблено так, щоб в іноземців не виникало проблем з пошуком роботи. Певні частини сайту перекладені на 6 мов, і одна з них українська.   «Іноземці мають можливість шукати роботу на території Чеської Республіки у базі даних вільних робочих місць. База даних використовує інформацію усіх державних Центрів Зайнятості в ЧР. На цій сторінці пошук влаштований так, щоб робочі місця, які підходять іноземцям, обиралися автоматично. Йдеться про ті вакансії, на які працедавець має дозвіл набирати іноземців і які він згоден зайняти іноземцями. Іноземці, зацікавлені працювати в ЧР, можуть переглянути пропозицію вільних робочих місць або зареєструватися та вкласти тут своє резюме. Роботодавці можуть переглянути пропозицію зацікавлених у працевлаштуванні або зареєструватися, і також опублікувати тут свою пропозицію вільних робочих місць, які підходять для іноземців» - вказано на їхньому сайті.   Ось так виглядає сторінка для пошуку роботи.     Тобто фільтрів і критеріїв для пошуку потрібного варіанту досить багато. А галочка біля пункту «Роботодавець готовий працевлаштувати іноземця» встановлена уже автоматично, при переключенні на будь-яку мову окрім чеської. А ось так виглядає приблизно результат пошуку вакансії, яку хотіла б я:   І так, основні параметри вакансії чітко вказані українською. Щодо приміток чеською мовою – вкладені посилання на Google-перекладач. Зручним є те, що відразу вказуються, які мови треба знати, щоб працювати на даній роботі. І відразу з оголошення відкривається форма «відіслати запит роботодавцеві». Зареєструвавшись на цьому сайті, з’являється можливість відмітити вакансії, які сподобались зеленим прапорцем, щоб потім повернутись до них.  2. www.jobs.cz – можна сказати, супермаркет вакантних місць. Більшість моїх друзів і колег по роботі, саме на цьому сайті знайшли собі роботу в ЧР.     Хоча й перекладу на українську тут немає. Але для того, щоб почати пошук варто відповісти лише на 2 запитання: Jakou práci hledáte? – Яку роботу шукаєте? Kde? – Де?   Як результат пошуку отримаємо такий список:     Тут уже кожну вакансію потрібно відкривати, щоб ознайомитися з умовами. Відкривши, отримуємо детальний опис, що потрібно знати і уміти, які будуть поставлені завдання на робочому місці, а також інформація про додаткові бонуси та заохочення. Перекладу тут немає, але думаю з перекладачем Google в сусідній вкладці проблем не виникне. На сайті є кілька фільтрів, в тому числі й мови – Jazyky. На цьому сайті також можна залишити резюме і просто переглядати вакансії кожного дня або оформити розсилку на електронну пошту.   За схожою схемою працюють ще кілька сайтів, яких видає Google на першій сторінці пошуку: -         www.prace.cz/ -         www.profesia.cz/ (партнер багатьох великих міжнародних компаній, так що можна знайти круті вакансії) -         www.gastrojobs.cz/cs/ (більшість вакансій зі сфери послуг, таких як офіціанти, покоївки, тощо) -         www.hledampraci.cz/ -         www.chcipraci.cz -         www.jenprace.cz -         cz.indeed.com -         www.monster.cz   3. Дошки оголошень https://prace.hyperinzerce.cz, https://www.annonce.cz/, https://www.seznam.cz/ - це сайти, де розміщені не тільки пропозиції роботи, а й все-все інше: купівля і продаж, оренда житла, знайомства, тощо. На цих сайтах все розкладено по розділах, так що знайти досить легко. Також тут можна знайти бригади або так звані "фушки" – короткий нестабільний заробіток.   4. Також хочу відмітити ще один сайт спрямований на допомогу у знаходженні роботи – LinkedIn. Це поєднання соціальної мережі і біржі праці. Це сайт де можна знаходити і встановлювати контакти з людьми у потрібній професійній сфері. Звичайно, для пошуку простих професій ця мережа не підходить. Але якщо у вас багато талантів і бажання, то можна знайти роботу хоч на іншому куточку планети.   Трохи про те як все працює. Як і у звичайній соц. мережі потрібно заповнити профіль – освіта, навички і уміння. Далі обрати професію, якою б хотіли займатися. І тоді вже розглядати пропозиції конкретних вакансій, або компаній, які їх пропонують. LinkedIn – розумна мережа, у вашому профілі з’являтимуться вакансії, що можуть вас зацікавити. Також список вакансій формується на основі заповнених даних профілю. Особливо корисною ця мережа буде для студентів, які знаходяться у пошуках майбутньої роботи. 5. І ще один спосіб пошуку для тих «хто знає, чого хоче». Якщо у вас віддавна є мрія працювати на якусь мегапопулярну популярну компанію, то найпростіший спосіб – стежити за вакансіями на їхньому сайті. Майже на кожному сайті компаній є розділ «кар’єра», і звісно, там гарно розписані вакансії і вимоги до них. Так що, якщо у вас диплом конкретного профілю, то план пошуку краще будувати від пошуку компаній до пошуку вакансій. І навіть, якщо нема диплому то такий спосіб пошуку буде досить ефективний, варто лише визначити бажану сферу діяльності.   Отже, де шукати роботу чи як мінімум з чого почати – варіантів безліч. Зараз би хотіла трохи зупинитися на позначках, які найчастіше трапляються у описах чеських вакансій:  VŠ (Vysoká škola) – вища освітаSŠ (Střední školа) – середня професійна освітаAj, Čj, Rj, Nj– англійська, чеська, російська, німецька мови відповідно. Uj– не зустрічала, зазвичай пишуть повністю ukrajinština.PC – праця з комп’ютеромŘP B (řidičský průkaz skupiny B) – посвідчення водія категорії B.   Ще одне важливе питання: з якими документами можна працювати у Чехії? Якщо, у вас є: -         Робоча та синя карта, оскільки вони видаються з метою працевлаштування; -         Дозвіл на постійне проживання з метою возз’єднання родини; -         Довгострокове перебування з метою навчання. Тобто, якщо ви студент, ви можете офіційно підпрацьовувати. Однак, оплачувана робота не може бути основним заняттям під час вашого перебування. І, можливо, знадобиться дозвіл на роботу. Його буде видано тільки у разі, якщо робота не вплине на навчання. Дозвіл на роботу видає місцевий центр зайнятості. Всі деталі, щодо працевлаштування студенту краще обговорювати зі своїм навчальним закладом. -         Інші специфічні візи, такі як карта співробітника, який переводиться у межах одного підприємства - стажера, менеджера, спеціаліста -         Довгострокова віза з метою сезонного працевлаштування, тощо.   Знайти роботу – це лише перший етап. Потім чекає не менш важлива частина. А саме співбесіда з майбутнім роботодавцем. Шукаючи роботу в Чехії, я часто стикалася з позначкою «перший контакт з роботодавцем через електронну пошту». Відсилала резюме й мотиваційний лист. Доводилось підлаштовувати дані під кожного роботодавця. Але саме така форма спілкування сприймається легше, а ніж очікування дзвінка. Зараз набирає популярності, така річ як співбесіда по скайпу. Тобто, роботу й справді можна знайти перебуваючи в іншій країні.   Пошук роботи – це також робота. На це потрібно затрати свої сили і час. Але результат вартий того. Для того, хто не знає з чого почати – на допомогу є мультсеріал «Пошук роботи». Хоча він розроблений для українців, які шукають роботу в Україні, але у ньому простою мовою висвітлені важливі питання з якими рано чи пізно стикається будь-яка людина. Вам буде цікаво також прочитати: Робота в Чехії: умови працевлаштування для іноземців  Автор: Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ 
  • Українці в Чехію, напевно, частіше їздять з метою роботи, ніж з метою туризму. Адже, тут є багато роботи, яку самі чехи не дуже хочуть робити. А українці ж з радістю за неї беруться, бо як для України тут можна заробити досить непогані гроші. Тим паче у Чехії на ринку праці безліч вільних вакансій і роботу можна знайти легко. Варто лише захотіти.   У цій статті якраз піде мова про пошук роботи. Де тільки її не пропонують. Пам’ятаю, мій під’їзд на Україні був обклеєний оголошеннями «Робота в Польщі, Чехії». Та що під’їзд, на кожному стовпі вони висіли, друкувались у газетах, тощо. Та й конторок багато повідкривалося з виготовлення віз та пропозицій роботи. Багато моїх знайомих знаходили роботу приблизно таким чином: « Мого кума брата син там працює». Але насправді, нескінченним джерелом пропозицій роботи є інтернет. Починаючи з офіційних сайтів і закінчуючи соціальними мережами і дошкою оголошень OLX.   Саме пошук роботи в інтернеті і розглянемо. Отож, якщо ви вирішили все таки законно, а не нелегально знайти в Чехії роботу, то почати варто з офіційних джерел. 1. Integrovaný portál Ministerstva práce a sociálních věcí.Інтегрований портал Міністерства праці і соціального захисту. Щось на зразок нашого центру зайнятості. І навіть не варто хвилюватись, що на чеській мові ви нічого не зрозумієте. Сайт розроблено так, щоб в іноземців не виникало проблем з пошуком роботи. Певні частини сайту перекладені на 6 мов, і одна з них українська.   «Іноземці мають можливість шукати роботу на території Чеської Республіки у базі даних вільних робочих місць. База даних використовує інформацію усіх державних Центрів Зайнятості в ЧР. На цій сторінці пошук влаштований так, щоб робочі місця, які підходять іноземцям, обиралися автоматично. Йдеться про ті вакансії, на які працедавець має дозвіл набирати іноземців і які він згоден зайняти іноземцями. Іноземці, зацікавлені працювати в ЧР, можуть переглянути пропозицію вільних робочих місць або зареєструватися та вкласти тут своє резюме. Роботодавці можуть переглянути пропозицію зацікавлених у працевлаштуванні або зареєструватися, і також опублікувати тут свою пропозицію вільних робочих місць, які підходять для іноземців» - вказано на їхньому сайті.   Ось так виглядає сторінка для пошуку роботи.     Тобто фільтрів і критеріїв для пошуку потрібного варіанту досить багато. А галочка біля пункту «Роботодавець готовий працевлаштувати іноземця» встановлена уже автоматично, при переключенні на будь-яку мову окрім чеської. А ось так виглядає приблизно результат пошуку вакансії, яку хотіла б я:   І так, основні параметри вакансії чітко вказані українською. Щодо приміток чеською мовою – вкладені посилання на Google-перекладач. Зручним є те, що відразу вказуються, які мови треба знати, щоб працювати на даній роботі. І відразу з оголошення відкривається форма «відіслати запит роботодавцеві». Зареєструвавшись на цьому сайті, з’являється можливість відмітити вакансії, які сподобались зеленим прапорцем, щоб потім повернутись до них.  2. www.jobs.cz – можна сказати, супермаркет вакантних місць. Більшість моїх друзів і колег по роботі, саме на цьому сайті знайшли собі роботу в ЧР.     Хоча й перекладу на українську тут немає. Але для того, щоб почати пошук варто відповісти лише на 2 запитання: Jakou práci hledáte? – Яку роботу шукаєте? Kde? – Де?   Як результат пошуку отримаємо такий список:     Тут уже кожну вакансію потрібно відкривати, щоб ознайомитися з умовами. Відкривши, отримуємо детальний опис, що потрібно знати і уміти, які будуть поставлені завдання на робочому місці, а також інформація про додаткові бонуси та заохочення. Перекладу тут немає, але думаю з перекладачем Google в сусідній вкладці проблем не виникне. На сайті є кілька фільтрів, в тому числі й мови – Jazyky. На цьому сайті також можна залишити резюме і просто переглядати вакансії кожного дня або оформити розсилку на електронну пошту.   За схожою схемою працюють ще кілька сайтів, яких видає Google на першій сторінці пошуку: -         www.prace.cz/ -         www.profesia.cz/ (партнер багатьох великих міжнародних компаній, так що можна знайти круті вакансії) -         www.gastrojobs.cz/cs/ (більшість вакансій зі сфери послуг, таких як офіціанти, покоївки, тощо) -         www.hledampraci.cz/ -         www.chcipraci.cz -         www.jenprace.cz -         cz.indeed.com -         www.monster.cz   3. Дошки оголошень https://prace.hyperinzerce.cz, https://www.annonce.cz/, https://www.seznam.cz/ - це сайти, де розміщені не тільки пропозиції роботи, а й все-все інше: купівля і продаж, оренда житла, знайомства, тощо. На цих сайтах все розкладено по розділах, так що знайти досить легко. Також тут можна знайти бригади або так звані "фушки" – короткий нестабільний заробіток.   4. Також хочу відмітити ще один сайт спрямований на допомогу у знаходженні роботи – LinkedIn. Це поєднання соціальної мережі і біржі праці. Це сайт де можна знаходити і встановлювати контакти з людьми у потрібній професійній сфері. Звичайно, для пошуку простих професій ця мережа не підходить. Але якщо у вас багато талантів і бажання, то можна знайти роботу хоч на іншому куточку планети.   Трохи про те як все працює. Як і у звичайній соц. мережі потрібно заповнити профіль – освіта, навички і уміння. Далі обрати професію, якою б хотіли займатися. І тоді вже розглядати пропозиції конкретних вакансій, або компаній, які їх пропонують. LinkedIn – розумна мережа, у вашому профілі з’являтимуться вакансії, що можуть вас зацікавити. Також список вакансій формується на основі заповнених даних профілю. Особливо корисною ця мережа буде для студентів, які знаходяться у пошуках майбутньої роботи. 5. І ще один спосіб пошуку для тих «хто знає, чого хоче». Якщо у вас віддавна є мрія працювати на якусь мегапопулярну популярну компанію, то найпростіший спосіб – стежити за вакансіями на їхньому сайті. Майже на кожному сайті компаній є розділ «кар’єра», і звісно, там гарно розписані вакансії і вимоги до них. Так що, якщо у вас диплом конкретного профілю, то план пошуку краще будувати від пошуку компаній до пошуку вакансій. І навіть, якщо нема диплому то такий спосіб пошуку буде досить ефективний, варто лише визначити бажану сферу діяльності.   Отже, де шукати роботу чи як мінімум з чого почати – варіантів безліч. Зараз би хотіла трохи зупинитися на позначках, які найчастіше трапляються у описах чеських вакансій:  VŠ (Vysoká škola) – вища освітаSŠ (Střední školа) – середня професійна освітаAj, Čj, Rj, Nj– англійська, чеська, російська, німецька мови відповідно. Uj– не зустрічала, зазвичай пишуть повністю ukrajinština.PC – праця з комп’ютеромŘP B (řidičský průkaz skupiny B) – посвідчення водія категорії B.   Ще одне важливе питання: з якими документами можна працювати у Чехії? Якщо, у вас є: -         Робоча та синя карта, оскільки вони видаються з метою працевлаштування; -         Дозвіл на постійне проживання з метою возз’єднання родини; -         Довгострокове перебування з метою навчання. Тобто, якщо ви студент, ви можете офіційно підпрацьовувати. Однак, оплачувана робота не може бути основним заняттям під час вашого перебування. І, можливо, знадобиться дозвіл на роботу. Його буде видано тільки у разі, якщо робота не вплине на навчання. Дозвіл на роботу видає місцевий центр зайнятості. Всі деталі, щодо працевлаштування студенту краще обговорювати зі своїм навчальним закладом. -         Інші специфічні візи, такі як карта співробітника, який переводиться у межах одного підприємства - стажера, менеджера, спеціаліста -         Довгострокова віза з метою сезонного працевлаштування, тощо.   Знайти роботу – це лише перший етап. Потім чекає не менш важлива частина. А саме співбесіда з майбутнім роботодавцем. Шукаючи роботу в Чехії, я часто стикалася з позначкою «перший контакт з роботодавцем через електронну пошту». Відсилала резюме й мотиваційний лист. Доводилось підлаштовувати дані під кожного роботодавця. Але саме така форма спілкування сприймається легше, а ніж очікування дзвінка. Зараз набирає популярності, така річ як співбесіда по скайпу. Тобто, роботу й справді можна знайти перебуваючи в іншій країні.   Пошук роботи – це також робота. На це потрібно затрати свої сили і час. Але результат вартий того. Для того, хто не знає з чого почати – на допомогу є мультсеріал «Пошук роботи». Хоча він розроблений для українців, які шукають роботу в Україні, але у ньому простою мовою висвітлені важливі питання з якими рано чи пізно стикається будь-яка людина. Вам буде цікаво також прочитати: Робота в Чехії: умови працевлаштування для іноземців  Автор: Світлана Малецька, спеціально для UAPORTAL.CZ 
    Mar 22, 2018 12191
  • 22 Feb 2018
    Державні органи Чехії занепокоєні поширенням нелегальної практики у сфері трудової міграції, яка полягає у цілеспрямованому інсценуванні тимчасового відрядження українських громадян, заради уникнення необхідності отримання дозволу на роботу.  Ці громадяни України є власниками дозволів на проживання, виданих іншими державами-членами ЄС, зокрема Польщею, і до Чеської Республіки їздять так би мовити, для надання послуг. В таких випадках відбувається зловживання правом вільного пересування і надання послуг в межах Європейського Союзу та порушення захисту чеського ринку праці. Така практика не може бути прийнятна, оскільки вона суперечить законодавству Чехії та законодавству Європейського Союзу, юриспруденції Суду ЄС, та суду Чеської Республіки. Такої точки зору одноголосно дотримуються  усі  державні органами, які мають контроль та повноваження у цій сфері. В інтересах інформування чеських працедавців про характер та ризики цієї незаконної практики, державні органи видали спільну заяву, та інформаційну брошуру для громадян України про умови легального відрядження громадян третіх країн для надання послуг.     FOTO: ČT/koláž F24   ВІДРЯДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН З ІНШОЇ ДЕРЖАВИ - ЧЛЕНА ЄС ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ ДО ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ Ви отримали візу або дозвіл на перебування в країні, які видані якою-небудь з держав - членів Європейського Союзу, і Вас повинні відрядити для виконання роботи до Чеської Республіки? Спочатку перевірте умови, при виконанні яких Ви можете працювати в Чеській Республіці! Протиправні дії працедавців мають наслідки також  і для їх працевлаштованих штатних працівників. Ви можете бути депортовані зі всієї території Європейського Союзу. Кожна держава - член ЄС видає українським громадянам візу або дозвіл на перебування в країні для того, щоб ці документи надали їм можливість працювати на території даної держави, але у жодному випадку не для того, щоб дані іноземці працювали в іншій державі. Віза або дозвіл на перебування в країні, видані іншою державою - членом Європейського Союзу, надають українському громадянинові право на тимчасове перебування на території Чеської Республіки (максимально на період до 90 днів протягом кожних 180 днів), але це право у жодному випадку не стосується виконання роботи. Також і безвізові стосунки не надають українському громадянинові право на виконання роботи в Чеській Республіці. Виконання українським громадянином роботи в Чехії підлягає регулюванню у формі видачі дозволів чеськими органами. В разі виконання роботи:  ● на термін  до 90 днів: український громадянин повинен отримати дозвіл на працевлаштування, виданий чеським Департаментом по працевлаштуванню, а також візу для перебування в країні на строк до 90 днів з метою працевлаштування, яка видана чеським представницьким (дипломатичним) департаментом; ● на термін понад 90 днів: український громадянин повинен отримати карту працевлаштованого штатного працівника, видану чеським Міністерством внутрішніх справ (або ж „синю карту“, яка, проте, призначена лише для висококваліфікованих працівників, а в деяких встановлених законом випадках - і дозвіл на працевлаштування).   FOTO: jan Langer Aktuálně.cz Для українських громадян, які є офіційно працевлаштованими в іншій державі - членові Європейського Союзу, і є ТАКИМИ, ЩО ВІДРЯДЖАЮТЬСЯ СВОЇМ ІНОЗЕМНИМ ПРАЦЕДАВЦЕМ ДО ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, щоб тут надали ПОСЛУГУ чеському підприємцеві або фірмі, закон встановлює виключення. В тому випадку, якщо українські громадяни в Чеській Республіці надаватимуть послуги протягом періоду, який не перевищує 90 днів, їм не потрібна наявність дозволу на працевлаштування, карти працевлаштованого штатного працівника або „синьої карти“, або ж якого-небудь іншого документа, підтверджуючого право на перебування в країні. Проте про відрядження з метою надання послуги йдеться лише в разі виконання даних умов: ● Відрядження має лише тимчасовий характер, працівник є відрядженим на період надання послуги. ● Український громадянин є відрядженим з держави - члена Європейського Союзу, де зазвичай працює. Тобто, перед відрядженням він повинен спочатку перебувати і працювати в державі - членові Європейського Союзу, яка йому видала візу або дозвіл на перебування в країні. Після закінчення відрядження український громадянин повертається назад до свого працедавця. ● Діяльність українського працевлаштованого штатного працівника полягає в наданні послуги відповідно до договору, укладеного між його працедавцем і чеським підприємцем або фірмою, до яких працівник відряджається. В тому випадку, якщо відряджений працівник виконує для чеського підприємця або фірми залежну трудову діяльність, яку виконують його власні штатні працівники, причому в статусі, який аналогічний статусу даних працівників, не йдеться про послугу. ● Український громадянин має протягом всього періоду відрядження трудові відношення, договір укладений з відряджуючим працедавцем, який за даного українського громадянина протягом всього періоду відрядження несе відповідальність. Український громадянин не має одночасно укладеного договору про трудові стосунки з чеським підприємцем або фірмою, до яких він є відрядженим. ● Український громадянин виконує роботу лише у чеського підприємця або фірми, до яких був відряджений, але у жодному випадку не у іншого чеського підприємця або фірми. ● Працедавець українського громадянина систематично здійснює в державі - членові Європейського Союзу, з якої український громадянин є відрядженим до Чеської Республіки, дійсну підприємницьку діяльність, для проведення якої працедавцеві було видано дозвіл компетентними органами даної держави.   інфографіка: Police ČR  В тому випадку, якщо вищезгадані умови не є виконаними, з найбільшою вірогідністю  йдеться про протиправне ухилення від дотримання закону, коли відрядження є лише цілеспрямовано інсценованим, щоб український громадянин уникнув необхідності отримання дозволу на його роботу з боку чеських органів.  Кожен випадок на практиці розглядається індивідуально та беруться до уваги конкретні обставини. Закони Чеської Республіки карають такі дії штрафом за нелегальну роботу, а також видворенням з країни ЄС порушника закону - українського громадянина. Український громадянин може бути депортований з країни із забороною на в‘їзд на територію Європейського Союзу строком до 5 років. Читайте також : Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР                          Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії? Намагайтесь уникнути санкцій і перевірте характер Вашого відрядження і серйозність того, хто Вас хоче до Чеської Республіки відрядити! Не приймайте на себе наслідки протиправних дій тих, хто отримує прибуток від Вашої праці. Далі буде… Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ  У статті використані матеріали сайту: Státní úřad inspekce práce
  • Державні органи Чехії занепокоєні поширенням нелегальної практики у сфері трудової міграції, яка полягає у цілеспрямованому інсценуванні тимчасового відрядження українських громадян, заради уникнення необхідності отримання дозволу на роботу.  Ці громадяни України є власниками дозволів на проживання, виданих іншими державами-членами ЄС, зокрема Польщею, і до Чеської Республіки їздять так би мовити, для надання послуг. В таких випадках відбувається зловживання правом вільного пересування і надання послуг в межах Європейського Союзу та порушення захисту чеського ринку праці. Така практика не може бути прийнятна, оскільки вона суперечить законодавству Чехії та законодавству Європейського Союзу, юриспруденції Суду ЄС, та суду Чеської Республіки. Такої точки зору одноголосно дотримуються  усі  державні органами, які мають контроль та повноваження у цій сфері. В інтересах інформування чеських працедавців про характер та ризики цієї незаконної практики, державні органи видали спільну заяву, та інформаційну брошуру для громадян України про умови легального відрядження громадян третіх країн для надання послуг.     FOTO: ČT/koláž F24   ВІДРЯДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯН З ІНШОЇ ДЕРЖАВИ - ЧЛЕНА ЄС ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ ДО ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ Ви отримали візу або дозвіл на перебування в країні, які видані якою-небудь з держав - членів Європейського Союзу, і Вас повинні відрядити для виконання роботи до Чеської Республіки? Спочатку перевірте умови, при виконанні яких Ви можете працювати в Чеській Республіці! Протиправні дії працедавців мають наслідки також  і для їх працевлаштованих штатних працівників. Ви можете бути депортовані зі всієї території Європейського Союзу. Кожна держава - член ЄС видає українським громадянам візу або дозвіл на перебування в країні для того, щоб ці документи надали їм можливість працювати на території даної держави, але у жодному випадку не для того, щоб дані іноземці працювали в іншій державі. Віза або дозвіл на перебування в країні, видані іншою державою - членом Європейського Союзу, надають українському громадянинові право на тимчасове перебування на території Чеської Республіки (максимально на період до 90 днів протягом кожних 180 днів), але це право у жодному випадку не стосується виконання роботи. Також і безвізові стосунки не надають українському громадянинові право на виконання роботи в Чеській Республіці. Виконання українським громадянином роботи в Чехії підлягає регулюванню у формі видачі дозволів чеськими органами. В разі виконання роботи:  ● на термін  до 90 днів: український громадянин повинен отримати дозвіл на працевлаштування, виданий чеським Департаментом по працевлаштуванню, а також візу для перебування в країні на строк до 90 днів з метою працевлаштування, яка видана чеським представницьким (дипломатичним) департаментом; ● на термін понад 90 днів: український громадянин повинен отримати карту працевлаштованого штатного працівника, видану чеським Міністерством внутрішніх справ (або ж „синю карту“, яка, проте, призначена лише для висококваліфікованих працівників, а в деяких встановлених законом випадках - і дозвіл на працевлаштування).   FOTO: jan Langer Aktuálně.cz Для українських громадян, які є офіційно працевлаштованими в іншій державі - членові Європейського Союзу, і є ТАКИМИ, ЩО ВІДРЯДЖАЮТЬСЯ СВОЇМ ІНОЗЕМНИМ ПРАЦЕДАВЦЕМ ДО ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ, щоб тут надали ПОСЛУГУ чеському підприємцеві або фірмі, закон встановлює виключення. В тому випадку, якщо українські громадяни в Чеській Республіці надаватимуть послуги протягом періоду, який не перевищує 90 днів, їм не потрібна наявність дозволу на працевлаштування, карти працевлаштованого штатного працівника або „синьої карти“, або ж якого-небудь іншого документа, підтверджуючого право на перебування в країні. Проте про відрядження з метою надання послуги йдеться лише в разі виконання даних умов: ● Відрядження має лише тимчасовий характер, працівник є відрядженим на період надання послуги. ● Український громадянин є відрядженим з держави - члена Європейського Союзу, де зазвичай працює. Тобто, перед відрядженням він повинен спочатку перебувати і працювати в державі - членові Європейського Союзу, яка йому видала візу або дозвіл на перебування в країні. Після закінчення відрядження український громадянин повертається назад до свого працедавця. ● Діяльність українського працевлаштованого штатного працівника полягає в наданні послуги відповідно до договору, укладеного між його працедавцем і чеським підприємцем або фірмою, до яких працівник відряджається. В тому випадку, якщо відряджений працівник виконує для чеського підприємця або фірми залежну трудову діяльність, яку виконують його власні штатні працівники, причому в статусі, який аналогічний статусу даних працівників, не йдеться про послугу. ● Український громадянин має протягом всього періоду відрядження трудові відношення, договір укладений з відряджуючим працедавцем, який за даного українського громадянина протягом всього періоду відрядження несе відповідальність. Український громадянин не має одночасно укладеного договору про трудові стосунки з чеським підприємцем або фірмою, до яких він є відрядженим. ● Український громадянин виконує роботу лише у чеського підприємця або фірми, до яких був відряджений, але у жодному випадку не у іншого чеського підприємця або фірми. ● Працедавець українського громадянина систематично здійснює в державі - членові Європейського Союзу, з якої український громадянин є відрядженим до Чеської Республіки, дійсну підприємницьку діяльність, для проведення якої працедавцеві було видано дозвіл компетентними органами даної держави.   інфографіка: Police ČR  В тому випадку, якщо вищезгадані умови не є виконаними, з найбільшою вірогідністю  йдеться про протиправне ухилення від дотримання закону, коли відрядження є лише цілеспрямовано інсценованим, щоб український громадянин уникнув необхідності отримання дозволу на його роботу з боку чеських органів.  Кожен випадок на практиці розглядається індивідуально та беруться до уваги конкретні обставини. Закони Чеської Республіки карають такі дії штрафом за нелегальну роботу, а також видворенням з країни ЄС порушника закону - українського громадянина. Український громадянин може бути депортований з країни із забороною на в‘їзд на територію Європейського Союзу строком до 5 років. Читайте також : Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР                          Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії? Намагайтесь уникнути санкцій і перевірте характер Вашого відрядження і серйозність того, хто Вас хоче до Чеської Республіки відрядити! Не приймайте на себе наслідки протиправних дій тих, хто отримує прибуток від Вашої праці. Далі буде… Галина Андрейців для UAPORTAL.CZ  У статті використані матеріали сайту: Státní úřad inspekce práce
    Feb 22, 2018 7461
  • 18 Jan 2018
       Пан Цветан, якому 67 років, їздив на заробітки до Чехії від дев’яностих років, за цей час він працював у різних агентствах. У квітні 2017 пережив важкий перелом ноги і відтоді є непрацездатним. Агентство, на яке працював пан Цветан, розірвало із ним після нещасного випадку всі стосунки і упродовж усієї доби непрацездатності, не виплачувало ані крони компенсації. Пан Цветан мешкав у гуртожитку, і жив тільки з державної фінансової допомоги по стану здоров’я. Після дуже складного періоду, коли він власними силами та з допомогою адвоката намагався отримати втрачені гроші, у нього закінчились заощадження, та чоловік опинився на вулиці. Потім його прийняли до себе співробітники Дияконії Євангелістської церкви чеських братів. Ситуацію пана Цветана, яка ілюструє проблематику іноземців на чеському ринку праці, не вирішено по сьогодні. З якими формами зловживання зустрічаються іноземні працівники та які рішення пропонують організації, що займаються вирішенням проблематики на практиці? 67-річний пан Цветан їздив на заробітки до Чехії від дев’яностих років. У році 2011 він зупинився у Чехії надовго і до Болгарії вже не повертався. За цей час він працював у різних агентствах з працевлаштування по всій Чеській Республіці. В одному з таких агентств спочатку він працював як зварювальник, начебто без підписання дійсного договору. Заробітна плата але була в порядку, і з власних слів пана Цветана, він був задоволений. Опісля працював на підробітках у фірмі в Ниржанах(Nýřanech). На роботу його возили машиною, він мав чипову карту на чуже ім’я, якою обмінювався і з іншими працівниками. Пан Цветан у розмові з представниками Дияконії додає: «Я там ніде не був зареєстрований. Цветана там не існує, я мав тільки той чип. Ми отримували 90 крон на годину та працювали по 12 годин. Там я був приблизно 15 днів. Так само бувало і в інших місцях».   Фото: Pexels НАЧЕ З РАБАМИ Від жовтня позаминулого року пан Цветан працював у великій фірмі у місті Плзень – без договору, лиш на основі усної домовленості з агентством. З його власних слів, заробляв від 110 до 150 крон чистого заробітку за годину – як і було узгоджено. Працював приблизно 7-8 годин на позиції зварювальника. Працював і на вихідних та у святкові дні, завжди за ту ж платню. Відпустки пан Цветан не мав.   У квітні 2017 року чоловік постраждав від перелому ноги із ускладненням і відтоді є непрацездатним. Агентство, на яке він працював, перестало з ним спілкуватись,  і упродовж усієї доби непрацездатності не виплатило ані крони компенсації. На робочому місці, куди пана Цветана свого часу направило трудове агентство, травму було зафіксовано – але в агентстві не зафіксували нічого. Агентство лиш виплатило йому 6 тисяч крон на руки з тим, що більше йому дати не може. «З нами обходились наче з рабами – коли нас посилали кудись, ми мусили їхати. У нас не було відпустки, понаднормовий час не був оплачений. Ніхто нам нічого не казав, після тієї травми я вже нічого не отримав. Уся ситуація просто жахлива, ніде не маєш захисту» - розповідав працівникам Дияконії Цветан. Фото: Wikipedia БЕЗ ЗАОЩАДЖЕНЬ, ЖИТЛА І МОЖЛИВОСТЕЙ Пан Цветан мешкав у гуртожитку, жив тільки з державної фінансової допомоги по стану здоров’я від Празького відомства соціального забезпечення – це становило 5 тисяч крон на місяць. Після дуже складного періоду, коли він власними силами та з допомогою адвоката намагався отримати втрачені гроші, у нього закінчились заощадження. Продав телевізор, планшет і увесь свій маєток, аби сплатити орендну плату. Але вже на початку листопада не мав грошей на сплату оренди й опинився на вулиці. Чотирнадцять днів жив без даху над головою, звернувся до міграційної служби в поліцію, звідки його лише перенаправили до Дияконії Євангелістської церкви чеських братів – центру для Західної Чехії. Тут його прийняли працівники, котрі займаються людьми у складних життєвих ситуаціях, заплатили у співпраці з організацією LaStrada екстренне житло та почали займатись ситуацією пана Цветана. Знайти рішення не вдалось до сьогоднішнього дня, навіть із допомогою працівників Дияконії. Працівникам вдалося довести, що на момент отримання травми пан Цветан дійсно був працівником у агентстві – згідно з договором та з виписок зі страхової. Вони об’єднались із Державним відомством з інспекції праці у Плзенській та Карловарській областях, де було підтверджено порушення кодексу праці та інших правових норм. До протизаконних дій дійшло і у випадку, коли після травми пана Цветана на робочому місці агентство знизило його реальний заробіток і замість 150 крон на годину фіксувало лиш мінімальну заробітну плату. Тож пан Цветан втратив значну суму грошей.   На сьогоднішній день агентство має всі підстави для сплати постраждалому та використання обов’язкового страхування, з якого могли б заплатити працівнику. Утім вони навмисно, як стверджують працівники Дияконії, тягнуть із ситуацією та не платять. Пан Цветан живе у стресі та досі не має постійного місця проживання. Мешкає, на жаль, у квартирі без реального дійсного договору, тому не може надавати інформацію про сплачені суми до відповідних відомств. Працівники Дияконії стурбовані, аби він знову не опинився на вулиці. Фото: Wikipedia ІНОЗЕМЦЯМ ЗАГРОЖУЄ БІЛЬША НЕБЕЗПЕКА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ТА БІЛЬШЕ ТРАВМ Історія пана Цветана зовсім не унікальна. Асоціація з інтеграції та міграції (SIMI) займається несприятливою ситуацією на ринку праці від 2012 року, і у співпраці з Організацією для допомоги біженцям та Мультикультурним центром Прага реалізує проект «Іноземні працівники на ринку праці», що спрямований на сприяння рівним правам іноземних працівників та підвищення рівня їх безпеки під час праці. Організації на власній практиці з’ясували, що іноземцям на ринку праці загрожує більша небезпека та частіші травми на робочих місцях. «Незважаючи на те, що загальний відсоток травм іноземців офіційно у Чехії не цілих  3%, осіб травмованих на робочих місцях, на основі різних досліджень значно більше. На жаль, ці травми нерідко мають летальні наслідки. На схожу ситуацію можна розраховувати і у випадку з професійними хворобами» - пояснює соціолог Марія Єлінкова з організації SIMI.   РІЗНІ ФОРМИ НЕВИГІДНОГО СТАНОВИЩА ІНОЗЕМЦІВ Несприятливість ситуації полягає, наприклад, у тому, що іноземці частіше зустрічаються із різними формами зловживання – від недотримання норми робочих годин і нижчої заробітної платні за таку ж роботу, до відсутності захисних пристосувань, абсолютно неприйнятних гігієнічних умов чи в екстремальних випадках обмеження особистої свободи. Проблемою є і часто відсутнє медичне і соціальне страхування. «Дійсне законодавство також змушує значну кількість іноземців користуватись виключно так званим комерційним страхуванням, яке неодноразово критикували за велику кількість обмежень, що не підлягають страхуванню, та й взагалі за їх ставлення до іноземців» - коментує Павел Чижинський, адвокат, котрий співпрацює із Мультикультурним центром Прага. У 2014 році Дияконія займалась конкретною справою групи з 15 румунів, котрі працювали у садівничому кооперативі з головним офісом у Празі, що спеціалізується на сезонному виробництві плетених віночків і значною мірою залежить на роботі іноземних працівників. Вони наймають робітників у Румунії, обіцяючи високу платню. Після цього люди працюють по 12-14 годин на день впродовж 2-3 місяців без вихідного, часто лише за оплату дороги, їжі та житла. Організація звернулась до інспекції праці та до міграційної служби. До вересня 2015 року були виконані всі кроки, яких вимагала інспекція праці (опрацьовані анкети із постраждалими, поданий запит для контролю, виявлені та надіслані рахунки клієнтів). Утім, постраждалі нічого не отримали. Натомість їм порадили звернутися до громадянського суду, який на практиці може тривати роками і для постраждалих у зв’язку з їх соціальним становищем є незадовільною альтернативою. Фото: Flickr ЗЛОВЖИВАННЯ ІНОЗЕМНИМИ РОБІТНИКАМИ «Система зловживання іноземними робітниками є надзвичайно проста і дієва, і схоже, не існує інституції, яка б могла тому запобігати. Працівники отримують обіцяну платню за годину, яку при наближенні терміну виплати перерахують на норми, які неможливо виконати.  Тож частка моментально зменшиться настільки, що після того, коли їм вирахують витрати на дорогу з Румунії, на проживання та харчування, значна кількість працівників ще й залишиться винною роботодавцям» - говориться у коментарі з дослідження порушення трудового права, проведеного завдяки співпраці Мультикультурного центру Прага, Адміністрації Обдусмена у Чехії  та Дияконії Євангелістської церкви чеських братів. Іноземні працівники на території Чехії часто також працюють без укладеного договору, іноді ставлять підпис під текстом, який не розуміють. Вони часто змушені працювати наднормові години без оплати, працюють без права на перерви та відпустки, початкові домовленості часто не дотримуються. Важливу роль також відіграє мовний бар’єр та незнання своїх прав і місць, куди можна звернутись. Фото: Wikipedia ПРОБЛЕМА СТОСУЄТЬСЯ І ЛЮДЕЙ З ЧЕХІЇ «Люди з України, Болгарії, іноді й з Румунії хочуть працювати по 12-14 годин на день на фабриках чи будівництвах, часто мають і дві праці. Хочуть грошей та не усвідомлюють, що це неправильний шлях. Не завжди йдеться про те, що їх змушують працювати по 12 годин на день, навпаки – вони самі того вимагають. Коли ми такій людині запропонуємо пряме працевлаштування на фабриці, де вона буде отримувати 80 крон за годину, більшість українців туди не підуть. Натомість вони підуть до агентства, де зможуть працювати 12 годин за 120 крон на руки зі страхуванням, яке сплачується згідно з мінімальною заробітною платою, та підозрілим контрактом» - наголошує на інший аспект проблеми працівник Дияконії Віктор Румпік.    «Тому вони часто працюють через напівлегальні агентства, проживають у помешканнях по 10 людей, а за 20 років з’ясовують, що не мають грошей на пенсію. І офіційно мають відпрацьовано лиш мінімум. Тут треба підкреслити, що йдеться про людей, котрі працюють з радістю та вдячністю, що можуть надіслати гроші родині додому. У цих людей інші запити, передумови та уявлення про життя. Їм важко щось пояснити» - додає Румпік та звертає увагу, що справжня проблема з’являється, коли щось піде не так, станеться травма чи інші негаразди. «У таких самих умовах як мігранти, знаходяться і працівники з Чехії, Словаччини, Морави на так званому другорядному ринку праці. В кінці-кінців, не має значення, хто є хто, але скоріше хто де працює, на яких позиціях та яким чином» - пояснює Румпік.    Фото: Flickr СИСТЕМАТИЧНІ ПОРАДИ З ОБЛАСТІ ОХОРОНИ ПРАВ Згідно з дослідженням, при міркуваннях та систематичних рекомендаціях у сфері прав іноземних працівників, треба виходити з того, що ці люди є вдвічі більш уразливі – як працівники та як іноземці, котрі мають менше можливостей чи здатностей скористатись своїми правами. З досвіду різних організацій можна сказати, що ситуація на сьогоднішній день була б кращою, якщо б інспекція  мала повноваження примусити роботодавців виплатити працівникам заборговані частки. Подібне рішення було б реально виконати, і це б значно допомогло постраждалим отримати свої гроші. По-друге, як говорять спеціалісти, контроль нелегального працевлаштування мав би бути виправлений так, аби з нього не випливало зобов’язання інспекції автоматично передавати інформацію до чужинецькій поліції. Надзвичайно важливо посилити довіру робітників до того, що метою контролю є охорона їх робочих прав. В області правосуддя допомогло б, якби в законі про перебування іноземців було додано можливість проводити судове засідання за допомогою відеоконференції. Це б допомогло зокрема іноземцям, котрі після втрати роботи були змушені залишити територію Чехії, та продовжують спроби отримати свої гроші з-за кордону. Важливим є також підтримати профспілкові та інші недержавні неприбуткові організації, щоб була частіше використана можливість представництва під час судових засідань – що є дешевшим за адвоката. Фото: Wikipedia «Мігрантам я б порадив вилізти зі своєї мушлі та з мережі земляків. Необхідно цікавитись тим, що відбувається навколо, не вірити всьому, що говорить агентство, посередник, замовник, часто і мафіозі. Цікавитись, де знаходяться організації для іноземців, перед від’їздом знати, куди їду, який буду мати договір, та мати контакт на когось із організацій, що можуть допомогти. Сьогодні, в час Інтернету, отримати таку інформацію досить легко. Утім є люди, які походять з дуже невтішних умов та місць – у такому випадку необхідне потужне втручання місцевих працівників і програм, що борються зі зловживанням, торгівлею з людьми, за рівні умови праці» - радить Віктор Румпік і додає, що інтервенція та освіта мали б мати місце і в країнах походження іноземних працівників. «Хоч і досі є правдою, що мігрують зазвичай більш досвідчені люди, котрі мають ширший світогляд і вважаються здатними виїхати за кордон, існують ситуації – у звичайному житті банальні – що закордоном стають ризиковими. Якщо ми ці ризики подолаємо, міграція стане вигідною і для країни вихідця, і для приймаючої країни» - додає він. За словами Румпіка, надзвичайно важливими є також зміни згори. Наприклад, регулювання працевлаштування через агентства, контроль відправлення працівників на робочі місця та більш прозоре працевлаштування на другорядному ринку праці. «Зміни знизу проводити дуже складно. Соціальна служба, як наприклад, ми (Дияконія), намагається працювати превентивно, але часто ми є саме тими, хто гасить величезні проблеми мігрантів, спричинені підозрілими працедавцями. Ми там, де не вистачає кодексу праці, інспекції праці та міграційної служби. Хоч ми з тими суб’єктами і співпрацюємо, деякі «пожежі» без систематичних змін погасити не вдасться» - додає спеціаліст.   Матеріал перекладено з сайту hatefree.cz Переклад: Маргарита Голобродська, спеціально для UAPORTAL.CZ
    9989 Posted by Marharyta Golobrodska
  •    Пан Цветан, якому 67 років, їздив на заробітки до Чехії від дев’яностих років, за цей час він працював у різних агентствах. У квітні 2017 пережив важкий перелом ноги і відтоді є непрацездатним. Агентство, на яке працював пан Цветан, розірвало із ним після нещасного випадку всі стосунки і упродовж усієї доби непрацездатності, не виплачувало ані крони компенсації. Пан Цветан мешкав у гуртожитку, і жив тільки з державної фінансової допомоги по стану здоров’я. Після дуже складного періоду, коли він власними силами та з допомогою адвоката намагався отримати втрачені гроші, у нього закінчились заощадження, та чоловік опинився на вулиці. Потім його прийняли до себе співробітники Дияконії Євангелістської церкви чеських братів. Ситуацію пана Цветана, яка ілюструє проблематику іноземців на чеському ринку праці, не вирішено по сьогодні. З якими формами зловживання зустрічаються іноземні працівники та які рішення пропонують організації, що займаються вирішенням проблематики на практиці? 67-річний пан Цветан їздив на заробітки до Чехії від дев’яностих років. У році 2011 він зупинився у Чехії надовго і до Болгарії вже не повертався. За цей час він працював у різних агентствах з працевлаштування по всій Чеській Республіці. В одному з таких агентств спочатку він працював як зварювальник, начебто без підписання дійсного договору. Заробітна плата але була в порядку, і з власних слів пана Цветана, він був задоволений. Опісля працював на підробітках у фірмі в Ниржанах(Nýřanech). На роботу його возили машиною, він мав чипову карту на чуже ім’я, якою обмінювався і з іншими працівниками. Пан Цветан у розмові з представниками Дияконії додає: «Я там ніде не був зареєстрований. Цветана там не існує, я мав тільки той чип. Ми отримували 90 крон на годину та працювали по 12 годин. Там я був приблизно 15 днів. Так само бувало і в інших місцях».   Фото: Pexels НАЧЕ З РАБАМИ Від жовтня позаминулого року пан Цветан працював у великій фірмі у місті Плзень – без договору, лиш на основі усної домовленості з агентством. З його власних слів, заробляв від 110 до 150 крон чистого заробітку за годину – як і було узгоджено. Працював приблизно 7-8 годин на позиції зварювальника. Працював і на вихідних та у святкові дні, завжди за ту ж платню. Відпустки пан Цветан не мав.   У квітні 2017 року чоловік постраждав від перелому ноги із ускладненням і відтоді є непрацездатним. Агентство, на яке він працював, перестало з ним спілкуватись,  і упродовж усієї доби непрацездатності не виплатило ані крони компенсації. На робочому місці, куди пана Цветана свого часу направило трудове агентство, травму було зафіксовано – але в агентстві не зафіксували нічого. Агентство лиш виплатило йому 6 тисяч крон на руки з тим, що більше йому дати не може. «З нами обходились наче з рабами – коли нас посилали кудись, ми мусили їхати. У нас не було відпустки, понаднормовий час не був оплачений. Ніхто нам нічого не казав, після тієї травми я вже нічого не отримав. Уся ситуація просто жахлива, ніде не маєш захисту» - розповідав працівникам Дияконії Цветан. Фото: Wikipedia БЕЗ ЗАОЩАДЖЕНЬ, ЖИТЛА І МОЖЛИВОСТЕЙ Пан Цветан мешкав у гуртожитку, жив тільки з державної фінансової допомоги по стану здоров’я від Празького відомства соціального забезпечення – це становило 5 тисяч крон на місяць. Після дуже складного періоду, коли він власними силами та з допомогою адвоката намагався отримати втрачені гроші, у нього закінчились заощадження. Продав телевізор, планшет і увесь свій маєток, аби сплатити орендну плату. Але вже на початку листопада не мав грошей на сплату оренди й опинився на вулиці. Чотирнадцять днів жив без даху над головою, звернувся до міграційної служби в поліцію, звідки його лише перенаправили до Дияконії Євангелістської церкви чеських братів – центру для Західної Чехії. Тут його прийняли працівники, котрі займаються людьми у складних життєвих ситуаціях, заплатили у співпраці з організацією LaStrada екстренне житло та почали займатись ситуацією пана Цветана. Знайти рішення не вдалось до сьогоднішнього дня, навіть із допомогою працівників Дияконії. Працівникам вдалося довести, що на момент отримання травми пан Цветан дійсно був працівником у агентстві – згідно з договором та з виписок зі страхової. Вони об’єднались із Державним відомством з інспекції праці у Плзенській та Карловарській областях, де було підтверджено порушення кодексу праці та інших правових норм. До протизаконних дій дійшло і у випадку, коли після травми пана Цветана на робочому місці агентство знизило його реальний заробіток і замість 150 крон на годину фіксувало лиш мінімальну заробітну плату. Тож пан Цветан втратив значну суму грошей.   На сьогоднішній день агентство має всі підстави для сплати постраждалому та використання обов’язкового страхування, з якого могли б заплатити працівнику. Утім вони навмисно, як стверджують працівники Дияконії, тягнуть із ситуацією та не платять. Пан Цветан живе у стресі та досі не має постійного місця проживання. Мешкає, на жаль, у квартирі без реального дійсного договору, тому не може надавати інформацію про сплачені суми до відповідних відомств. Працівники Дияконії стурбовані, аби він знову не опинився на вулиці. Фото: Wikipedia ІНОЗЕМЦЯМ ЗАГРОЖУЄ БІЛЬША НЕБЕЗПЕКА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ ТА БІЛЬШЕ ТРАВМ Історія пана Цветана зовсім не унікальна. Асоціація з інтеграції та міграції (SIMI) займається несприятливою ситуацією на ринку праці від 2012 року, і у співпраці з Організацією для допомоги біженцям та Мультикультурним центром Прага реалізує проект «Іноземні працівники на ринку праці», що спрямований на сприяння рівним правам іноземних працівників та підвищення рівня їх безпеки під час праці. Організації на власній практиці з’ясували, що іноземцям на ринку праці загрожує більша небезпека та частіші травми на робочих місцях. «Незважаючи на те, що загальний відсоток травм іноземців офіційно у Чехії не цілих  3%, осіб травмованих на робочих місцях, на основі різних досліджень значно більше. На жаль, ці травми нерідко мають летальні наслідки. На схожу ситуацію можна розраховувати і у випадку з професійними хворобами» - пояснює соціолог Марія Єлінкова з організації SIMI.   РІЗНІ ФОРМИ НЕВИГІДНОГО СТАНОВИЩА ІНОЗЕМЦІВ Несприятливість ситуації полягає, наприклад, у тому, що іноземці частіше зустрічаються із різними формами зловживання – від недотримання норми робочих годин і нижчої заробітної платні за таку ж роботу, до відсутності захисних пристосувань, абсолютно неприйнятних гігієнічних умов чи в екстремальних випадках обмеження особистої свободи. Проблемою є і часто відсутнє медичне і соціальне страхування. «Дійсне законодавство також змушує значну кількість іноземців користуватись виключно так званим комерційним страхуванням, яке неодноразово критикували за велику кількість обмежень, що не підлягають страхуванню, та й взагалі за їх ставлення до іноземців» - коментує Павел Чижинський, адвокат, котрий співпрацює із Мультикультурним центром Прага. У 2014 році Дияконія займалась конкретною справою групи з 15 румунів, котрі працювали у садівничому кооперативі з головним офісом у Празі, що спеціалізується на сезонному виробництві плетених віночків і значною мірою залежить на роботі іноземних працівників. Вони наймають робітників у Румунії, обіцяючи високу платню. Після цього люди працюють по 12-14 годин на день впродовж 2-3 місяців без вихідного, часто лише за оплату дороги, їжі та житла. Організація звернулась до інспекції праці та до міграційної служби. До вересня 2015 року були виконані всі кроки, яких вимагала інспекція праці (опрацьовані анкети із постраждалими, поданий запит для контролю, виявлені та надіслані рахунки клієнтів). Утім, постраждалі нічого не отримали. Натомість їм порадили звернутися до громадянського суду, який на практиці може тривати роками і для постраждалих у зв’язку з їх соціальним становищем є незадовільною альтернативою. Фото: Flickr ЗЛОВЖИВАННЯ ІНОЗЕМНИМИ РОБІТНИКАМИ «Система зловживання іноземними робітниками є надзвичайно проста і дієва, і схоже, не існує інституції, яка б могла тому запобігати. Працівники отримують обіцяну платню за годину, яку при наближенні терміну виплати перерахують на норми, які неможливо виконати.  Тож частка моментально зменшиться настільки, що після того, коли їм вирахують витрати на дорогу з Румунії, на проживання та харчування, значна кількість працівників ще й залишиться винною роботодавцям» - говориться у коментарі з дослідження порушення трудового права, проведеного завдяки співпраці Мультикультурного центру Прага, Адміністрації Обдусмена у Чехії  та Дияконії Євангелістської церкви чеських братів. Іноземні працівники на території Чехії часто також працюють без укладеного договору, іноді ставлять підпис під текстом, який не розуміють. Вони часто змушені працювати наднормові години без оплати, працюють без права на перерви та відпустки, початкові домовленості часто не дотримуються. Важливу роль також відіграє мовний бар’єр та незнання своїх прав і місць, куди можна звернутись. Фото: Wikipedia ПРОБЛЕМА СТОСУЄТЬСЯ І ЛЮДЕЙ З ЧЕХІЇ «Люди з України, Болгарії, іноді й з Румунії хочуть працювати по 12-14 годин на день на фабриках чи будівництвах, часто мають і дві праці. Хочуть грошей та не усвідомлюють, що це неправильний шлях. Не завжди йдеться про те, що їх змушують працювати по 12 годин на день, навпаки – вони самі того вимагають. Коли ми такій людині запропонуємо пряме працевлаштування на фабриці, де вона буде отримувати 80 крон за годину, більшість українців туди не підуть. Натомість вони підуть до агентства, де зможуть працювати 12 годин за 120 крон на руки зі страхуванням, яке сплачується згідно з мінімальною заробітною платою, та підозрілим контрактом» - наголошує на інший аспект проблеми працівник Дияконії Віктор Румпік.    «Тому вони часто працюють через напівлегальні агентства, проживають у помешканнях по 10 людей, а за 20 років з’ясовують, що не мають грошей на пенсію. І офіційно мають відпрацьовано лиш мінімум. Тут треба підкреслити, що йдеться про людей, котрі працюють з радістю та вдячністю, що можуть надіслати гроші родині додому. У цих людей інші запити, передумови та уявлення про життя. Їм важко щось пояснити» - додає Румпік та звертає увагу, що справжня проблема з’являється, коли щось піде не так, станеться травма чи інші негаразди. «У таких самих умовах як мігранти, знаходяться і працівники з Чехії, Словаччини, Морави на так званому другорядному ринку праці. В кінці-кінців, не має значення, хто є хто, але скоріше хто де працює, на яких позиціях та яким чином» - пояснює Румпік.    Фото: Flickr СИСТЕМАТИЧНІ ПОРАДИ З ОБЛАСТІ ОХОРОНИ ПРАВ Згідно з дослідженням, при міркуваннях та систематичних рекомендаціях у сфері прав іноземних працівників, треба виходити з того, що ці люди є вдвічі більш уразливі – як працівники та як іноземці, котрі мають менше можливостей чи здатностей скористатись своїми правами. З досвіду різних організацій можна сказати, що ситуація на сьогоднішній день була б кращою, якщо б інспекція  мала повноваження примусити роботодавців виплатити працівникам заборговані частки. Подібне рішення було б реально виконати, і це б значно допомогло постраждалим отримати свої гроші. По-друге, як говорять спеціалісти, контроль нелегального працевлаштування мав би бути виправлений так, аби з нього не випливало зобов’язання інспекції автоматично передавати інформацію до чужинецькій поліції. Надзвичайно важливо посилити довіру робітників до того, що метою контролю є охорона їх робочих прав. В області правосуддя допомогло б, якби в законі про перебування іноземців було додано можливість проводити судове засідання за допомогою відеоконференції. Це б допомогло зокрема іноземцям, котрі після втрати роботи були змушені залишити територію Чехії, та продовжують спроби отримати свої гроші з-за кордону. Важливим є також підтримати профспілкові та інші недержавні неприбуткові організації, щоб була частіше використана можливість представництва під час судових засідань – що є дешевшим за адвоката. Фото: Wikipedia «Мігрантам я б порадив вилізти зі своєї мушлі та з мережі земляків. Необхідно цікавитись тим, що відбувається навколо, не вірити всьому, що говорить агентство, посередник, замовник, часто і мафіозі. Цікавитись, де знаходяться організації для іноземців, перед від’їздом знати, куди їду, який буду мати договір, та мати контакт на когось із організацій, що можуть допомогти. Сьогодні, в час Інтернету, отримати таку інформацію досить легко. Утім є люди, які походять з дуже невтішних умов та місць – у такому випадку необхідне потужне втручання місцевих працівників і програм, що борються зі зловживанням, торгівлею з людьми, за рівні умови праці» - радить Віктор Румпік і додає, що інтервенція та освіта мали б мати місце і в країнах походження іноземних працівників. «Хоч і досі є правдою, що мігрують зазвичай більш досвідчені люди, котрі мають ширший світогляд і вважаються здатними виїхати за кордон, існують ситуації – у звичайному житті банальні – що закордоном стають ризиковими. Якщо ми ці ризики подолаємо, міграція стане вигідною і для країни вихідця, і для приймаючої країни» - додає він. За словами Румпіка, надзвичайно важливими є також зміни згори. Наприклад, регулювання працевлаштування через агентства, контроль відправлення працівників на робочі місця та більш прозоре працевлаштування на другорядному ринку праці. «Зміни знизу проводити дуже складно. Соціальна служба, як наприклад, ми (Дияконія), намагається працювати превентивно, але часто ми є саме тими, хто гасить величезні проблеми мігрантів, спричинені підозрілими працедавцями. Ми там, де не вистачає кодексу праці, інспекції праці та міграційної служби. Хоч ми з тими суб’єктами і співпрацюємо, деякі «пожежі» без систематичних змін погасити не вдасться» - додає спеціаліст.   Матеріал перекладено з сайту hatefree.cz Переклад: Маргарита Голобродська, спеціально для UAPORTAL.CZ
    Jan 18, 2018 9989