View By Date

Tags

Statistics

  • 530
    Blogs
  • 41
    Active Bloggers
Про різне: 12 blogs
  • 16 Apr 2017
    «Коли ви думаєте, що все пропало – не вірте!» – Глава УГКЦ у Великодньому привітанні. "Дорогі брати і сестри в Україні і на поселеннях, у цей світлий празник, торжество усіх торжеств, дозвольте усіх вас привітати зі святом Воскресіння ГНІХ. Це Пасхальне таїнство, що ми переживаємо, має дві частини. Одна з них сповнена смутком, адже Господній гріб, куди поклали тіло Христа, є символом кінця і безвиході. Та ось Христос воскресає, ламає брами смерті і переможцем виходить із гробу." Такими словами привітав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав вірян та усіх людей доброї волі зі святом Воскресіння ГНІХ. Сьогодні, за словами Глави Церкви, воскреслий Христос нам каже, що немає безвихідних ситуацій. «Нашим виходом є Він – воскреслий Спаситель. Він є джерелом нашої віри, є нашою надією, Він є нашим миром. Тож, вітаючи вас, прагну вам благовістити: коли ви думаєте, що все пропало і закінчилося – не вірте! Бо кожен кінець є по суті початком. Пасха – поворотний момент усього людства. І цей день є нашою новою силою, нашим відродженням, нашою надією на краще завтра», – підкреслив Блаженніший Святослав. Крім цього, Глава Церкви запросив усіх вірян впевнено іти за Христом у Його воскресіння: «Нехай воскреслий Христос подасть руку надії і помочі тим, які нині сумують, подасть надію тим, які її загубили, подасть силу тим, які почувають безсильними. Христос воскрес і смерть подолана і немає жодного смутку. Христос воскрес і воскресне Україна». Департамент інформації УГКЦ
  • «Коли ви думаєте, що все пропало – не вірте!» – Глава УГКЦ у Великодньому привітанні. "Дорогі брати і сестри в Україні і на поселеннях, у цей світлий празник, торжество усіх торжеств, дозвольте усіх вас привітати зі святом Воскресіння ГНІХ. Це Пасхальне таїнство, що ми переживаємо, має дві частини. Одна з них сповнена смутком, адже Господній гріб, куди поклали тіло Христа, є символом кінця і безвиході. Та ось Христос воскресає, ламає брами смерті і переможцем виходить із гробу." Такими словами привітав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав вірян та усіх людей доброї волі зі святом Воскресіння ГНІХ. Сьогодні, за словами Глави Церкви, воскреслий Христос нам каже, що немає безвихідних ситуацій. «Нашим виходом є Він – воскреслий Спаситель. Він є джерелом нашої віри, є нашою надією, Він є нашим миром. Тож, вітаючи вас, прагну вам благовістити: коли ви думаєте, що все пропало і закінчилося – не вірте! Бо кожен кінець є по суті початком. Пасха – поворотний момент усього людства. І цей день є нашою новою силою, нашим відродженням, нашою надією на краще завтра», – підкреслив Блаженніший Святослав. Крім цього, Глава Церкви запросив усіх вірян впевнено іти за Христом у Його воскресіння: «Нехай воскреслий Христос подасть руку надії і помочі тим, які нині сумують, подасть надію тим, які її загубили, подасть силу тим, які почувають безсильними. Христос воскрес і смерть подолана і немає жодного смутку. Христос воскрес і воскресне Україна». Департамент інформації УГКЦ
    Apr 16, 2017 870
  • 15 Apr 2017
    16.4.2017 в Празі. Великодні богослужіння - Пасхальна Утреня та Божественна Літургія. Освячення пасок.      17.4.2017. Весняна Гаївка у Великодній понеділок на Вишеграді   
  • 16.4.2017 в Празі. Великодні богослужіння - Пасхальна Утреня та Божественна Літургія. Освячення пасок.      17.4.2017. Весняна Гаївка у Великодній понеділок на Вишеграді   
    Apr 15, 2017 2425
  • 12 Apr 2017
    Печемо паски за рецептами відомих галицьких господинь. Рецептів пасок є багато, та й кожна господиня має свій, уже перевірений роками, рецепт. Але часом хочеться спробувати щось нового. Сьогодні подаємо кілька рецептів пасок наших славних землячок – галицьких господинь: Ольги Франко − невістки Івана Франка, Осипи Заклинської – відомої громадської діячки, вчительки, Дарії Цвек – її називають найвідомішим українським народним кулінаром. А також рецепти пасок від Ольги Вербенець – нашої сучасниці, авторки низки книг про народні традиції, обряди та книг з кулінарії. Крім того, ще кілька рецептів, записаних від різних галицьких господинь. Випікання пасок в Галичині завжди було священним дійством. Ось як описувала ритуал випікання великодньої паски Дарія Цвек: «Жінки колись дотримувалися особливої традиції при замісі тіста. У той час не смів ніхто прийти до хати, бо тісто могло не вдатися. Господиня молилася при замісі, і на замішаному тісті долонею робила знак хреста. Перед замісом мука повинна була бути загрітою біля печі, її два рази просівали. Господиня вбирала чисту сорочку і довго мила руки. Усе, що робила, робила з молитвою… Якщо паска вдавалася, то була гордість господині на все село. …Паски випікали тільки круглої форми: що більша паска, то дужче гордився сам господар, який радо ніс її на рушнику до посвячення». А наприкінці – сюрприз – найкращий рецепт паски! Отож обов’язково дочитайте до кінця.   РЕЦЕПТИ ПАСОК ВІД ОЛЬГИ ФРАНКО   Основні поради Для випікання пасок треба використовувати сухі дріжджі, попередньо розчинені у холодній воді. Муку брати вищого сорту, суху. На 3 склянки муки потрібно третину столової ложки солі. Жовтки відділити від білків, протерти їх через сито, потім у макітрі розтирати, поки не побіліють. Дріжджове тісто розчинити на молоці, додати жовтки і розбивати лопаткою протягом 30 хвилин. Тоді поставити в тепле місце, щоб підросло. Після цього розбивати його лопаткою ще годину, підсипаючи мукою. Коли тісто підросте, вимішати його і заповнити 1/3 форми, змащеної маслом і обсипаної тертою булкою. На дно форми покласти змащений маслом паперовий кружок. Дати тісту ще підрости й обережно, щоб не сіло, поставити в духовку. Тісто повинно бути доволі рідке. Коли паски випікаються, не можна робити протягів. Для запаху до тіста можна додати цедру з лимона, гіркий мигдаль, мускатний горіх тощо. Українська паска   Steemit 3 склянки протертих через сито жовтків і ¾ склянки білків збивати до утворення пухкої маси, потім додати 1,3 склянки розчинених у воді дріжджів. 2,5 склянки муки запарити 2,25 склянки молока й залишити на півгодини. Запарену муку вимісити на однорідну масу, додати яйця з дріжджами, вимішати й залишити, щоб тісто підросло. Відтак додати 1 чайну ложку солі, 6 склянок муки і місити тісто протягом півгодини. Долити 1,3 склянки розтопленого масла, досипати 2,5 склянки цукру, 1/3 склянки перемеленого гіркого мигдалю або цедру з одного лимона й продовжувати місити, поки на тісті не з’являться пухирці. Коли тісто підросте, перекласти його у форми й залишити в теплому місці, щоб ще підросло. Випікати в духовці протягом 1 години. Паска на вершках   dreamfood.ua 1/3 кг муки запарити 1 склянкою вершків і вимішати. Розтерти в макітрі 16 жовтків і поставити її в теплу воду, додати 1/3 склянки розчинених дріжджів, з’єднати із завареною мукою, вимішати. Коли тісто підросте, додати 1 чайну ложку солі, 1/3 кг муки і місити півгодини. Додати 1/3 склянки масла, 1/3 склянки цукру, корицю, ванілін, цедру з 1 лимона й вимішувати до появи пухирців. Наповнити тістом на 1/3 форми, і коли воно підросте, поставити на 1 годину в духовку.   ПАСКА ВІД ОСИПИ ЗАКЛИНСЬКОЇ   Паска великодня   streetfood.in.ua (Мову авторки збережено) 25 дкг масла (1 декаграм – 10 грамів. – Ред.) втерти, аж будуть показуватись міхурі, додаючи до него по одному 12 жовтків, 3 дкг товченого цукру, трішки соли взяти межи пальці, 3 дкг дріжджів, розроблених у ¼ літра молока і всипати ½ кг муки. Тісто так довго бити ложкою, аж від ложки відстане. При кінці дати сніг з 5 білків, вимішати, дати до форми, вимащеної і висипаної мукою. Тіста накладати пів форми, бо підросте. Як виросте, зараз печи. З того тіста є одна велика паска або дві малі.   ПАСКИ ВІД ДАРІЇ ЦВЕК   Паска святкова   twitter.com 1 кг борошна, 400 г молока, 10 жовтків, 100 г мокрих дріжджів, 200 г масла або маргарину, 300 г цукру, 100 г родзинок, 1/2 чайної ложки солі, потерта цедра з 1 лимона. Спочатку треба замісити опару. Дріжджі розводимо у теплому молоці і додаємо 100 г цукру і 200 г борошна. Все добре перемішати і поставити у тепле місце, щоб опара збільшилась удвічі. Після того, як суміш підросте – додайте решту цукру, жовтки, ізюм, цедру з лимона, сіль і борошно. Замісити тісто до однорідності і наприкінці додати розтоплений, але охолоджений жир. Місити приблизно 10-15 хвилин, поки тісто не почне відставати від рук. Тісто поставити в тепле місце, щоб збільшилось удвічі. Тоді його опустити і зачекати, щоб знову підросло. Розкласти тісто на 1/3 частини посудини і дати знову піднятись удвічі. Духовку нагріти до температури 200 градусів. Всадити паску і після 10 хвилин зменшити температуру до 170-160 градусів. Випікати ще 50 хвилин. З тієї порції виходить 3 паски діаметром приблизно 18, 20 і 25 см. Дарія Цвек наголошує на тому, що борошна повинно бути рівно 1 кг, не більше (бо паска буде тугою) і не менше (бо паска опаде). І жир потрібно додавати обов’язково наприкінці!   Паска львівська   zeelandia.ua Тісто: 750 г борошна, 1,5 склянки молока, 8 жовтків, 100 г дріжджів, 150 г вершкового масла або маргарину, 150 г цукру, 1/2 чайної ложки солі, ваніль, 50 г ізюму, 50 г цукатів, 3 гіркі мигдалини. Сироп: 200 г цукру, 1,5 склянки води, сік і цедра з 1/2 лимона, кілька крапель ромової есенції. Помадка: 200 г цукру, 6 столових ложок води, 1 чайна ложка вершкового масла, 1/2 чайної ложки оцту, кілька крапель ромової есенції, сік з 1/2 лимона. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру. Коли розчина почне бродити, влити її у посуд з борошном, посолити, додати розтерті з цукром жовтки, ваніль і місити тісто. Під кінець вимішування додати розтоплений жир і місити, поки тісто не вбере весь жир, додати ізюм, нарізані цукати, натертий мигдаль, перемісити, накрити і поставити в тепле місце, щоб підійшло. Тоді частину тіста викласти на 1/3 висоти форми, дно якої застелене промащеним папером, і поставити, щоб підійшло. Змастити тісто яйцем і пекти в гарячій духовці (190-200 градусів) протягом 40 хвилин. Спечені паски на другий день наколоти дерев’яною паличкою в кількох місцях, скропити сиропом, щоб добре наситилися, після чого змастити помадкою.Сироп приготувати так: цукор залити водою з лимонним соком, заварити, додати рому (до смаку), цедру і вимішати. Помадку приготувати так: цукор залити гарячою водою, додати оцет і варити «до нитки», після чого зняти з вогню і розтирати, додавши вершкове масло. Коли сироп почне біліти, влити лимонний сік.   ПАСКИ ВІД ОЛЬГИ ВЕРБЕНЕЦЬ   Рецепт 1   www.drohobych.com.ua 1 кг муки, 500 мл рідини (400 мл молока + 100 мл сироватки), 5 жовтків і 3 цілі яйця, 250 г цукру, 200 г масла, 1 чарочка настоянки шафрану, 60 г дріжджів,1-2 пакетики ванільного цукру,2 склянки родзинок, цедра з 1 цитрини і 2 помаранч.З цієї кількості муки вийде 3 середні паски. Рецепт 2   jisty.com.ua 2 кг муки, 1 л сироватки (або пів-на-пів з молоком), 12 жовтків, 3 цілі яйця, 400 г цукру, 300 г масла, 100 г дріжджів, 1-2 пакетики ванільного цукру, 300 г родзинок, 1 чарочка настоянки шафрану, цедра з 1 цитрини і 2 помаранч.З цієї кількості муки вийде 6 середніх пасок. Дріжджі посипати ложечкою цукру, щоб вони розпливлися (можна їх трохи розтерти ложечкою), змішати їх з частиною борошна та молока, щоб консистенція розчини нагадувала не дуже густу сметану. Залишити, накривши серветкою, щоб вона піднялася, а потім трішки опустилася – це свідчитиме, що розчина готова. Замішувати паску приблизно годину, наприкінці додати масло й родзинки. Поставити тісто приблизно на 2 години, щоб виросло. Викласти тісто в форми на третину їх об’єму. Залишити форми з тістом у теплому місці, поки воно не заповнить майже весь об’єм. Змастити паски розколоченим яйцем або жовтком, можна навіть двічі з інтервалом 5 хвилин. Випікати в духовці маленькі паски 15-20 хвилин, великі – годину.   І ще кілька добрих рецептів пасок.   Паска галицька   Domik.ua 1 кг борошна, 2 склянки молока, 10 жовтків, 100 г дріжджів, 200 г масла (можна маргарину), 200 г цукру, 100 г родзинок, пів чайної ложечки солі, цедра з помаранчі або цитрини. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру і 3 столовими ложками борошна. Коли розчина почне бродити, вилити її в миску з борошном, додати розтерті з цукром жовтки, посолити, замісити. Місити до появи пухирців. Потім влити розтоплений жир, знову добре вимісити, щоб тісто ввібрало жир, додати помиті й висушені родзинки, цедру і ще раз замісити. Накрити тісто рушником, поставити в тепле місце, щоб підійшло. Дно форм вистелити пергаментом для випікання, боки форм і дно змастити. Коли тісто виросте вдвоє, викласти його у форми, заповнивши їх на третину, й залишити, щоб тісто ще раз підійшло. Коли форма заповниться, змастити паски зверху збитим яйцем і випікати в духовці за температури 190-200 градусів протягом години. Готові паски, коли вистигнуть, помастити помадкою.   Паска класична   www.milanofree 500-600 г борошна, 1,5 склянки молока, 6 яєць, 150-200 г вершкового масла, 2 склянки цукру, 40-50 г пресованих дріжджів, 50 г родзинок, 50 г фруктових цукатів, 50 г сухого мигдалю, щіпка солі, ванілін або ванільний цукор. Розчинити в теплому молоці дріжджі і одну столову ложку цукру. Поступово додати, розмішуючи 150-200 г просіяного борошна. Розмішати, щоб не було грудочок, і поставити в тепле місце. Відокремити яєчні жовтки. Білки поставити в холодильник. 5 жовтків розтерти з рештою цукру. Розтопити вершкове масло охолодити до температури тіла. Коли об’єм опари збільшиться вдвічі, додати до неї жовтки, розтерті з цукром, сіль, ванілін і ретельно перемішати.Охолоджені білки збити на піну й додати до опари. Потім, помішуючи, додати борошно. Тісто замішувати, поки в ньому не з’являться бульбашки повітря. Тісто має бути добре вимішаним, вільно відставати від стінок посуду. За консистенцією воно має бути рідшим, ніж тісто на вареники, але густішим, ніж на оладки. Накрити тісто й тримати в теплому місці, поки воно не збільшиться в кілька разів. Родзинки промийте, висушити й обваляти в борошні. Цукати нарізати кубиками, мигдаль почистіть й дрібно посікти. Додати все до тіста, добре вимісити протягом 5 хвилин і знову поставити в тепле місце. Коли тісто підросте вдвічі, розкласти його у форми (приблизно на 1/3 висоти), дати йому піднятися до країв форми, змастити верх паски жовтком. Випікати паски за температури 180 градусів протягом 40-60 хвилин, час від часу обережно повертаючи форми. Після того як поверхня пасок зарум’яниться, накрити їх кружечками вогкого паперу.   Цитрусова паска   LiveInternet 1 кг борошна, 3 цілі яйця, 3 жовтки, 0,5 л молока, 1 пакетик сухих дріжджів, 200 г вершкового масла, дрібка солі, 200 г цукатів, 1 склянка цукру, цедра з 1 апельсина та 1 лимона. Розчинити дріжджі в теплому молоці. Додати туди одну столову ложку цукру та 0,5 кг борошна, перемішати. Накрити рушником і залишити на 30-40 хвилин (на поверхні опари повинні з’явитися бульбашки). Додати до опари решту цукру, жовтки, збиті яйця та дрібку солі. Ретельно вимісити. Додати масло та цедру. Потрохи додавати борошно й вимішувати тісто. Залишити його підходити, накривши рушником. Додати цукати, перемішати. Перекласти тісто у змащені форми, заповнивши форми на одну третю об’єму, залишити їх у теплому місці, щоб підійшли (майже до верху форми). Змастити паски збитим жовтком. Випікати за температури 180 градусів протягом 40 хвилин. Рецептів пасок є багато різних. Колись, щоправда, паскою називали тільки сирну. А печену, таку, до якої ми звикли нині, називали бабкою. Тепер же і сирну, і печену називають однаково – паска. Нижче рецепти пасок – традиційної сирної і нетрадиційної медової. Паска сирна   Для сирної паски потрібно мати спеціальну форму – тепер її продають у магазинах і на ринках. Ось два найпростіші способи приготування сирної паски.   Варіант 1   hronika.info 1 домашнього кілограм сиру, 100 г вершкового масла, 150 г цукру або цукрової пудри, 120 г густої сметани, горіхи, сухофрукти, цукати – на власний смак. Сир протерти крізь сито. Вершкове масло розтерти з цукром або цукровою пудрою. Змішати сир і солодке масло, додати сметану, ретельно перемішати й залишити в прохолодному місці на годину. Потім додати горіхи, сухофрукти, цукати, ретельно вимішати й викласти масу у форму, вистелену вологою марлею, накрити кришечкою й притиснути чимсь тяжким (банкою з водою), поставити в холодильник на 12 годин. Потім акуратно вийняти паску з форми, зняти марлю, прикрасити цукатами.   Варіант 2   www.agrodolce   450 г вершкового масла, 5 жовтків, 500 г цукру, 1 кг домашнього сиру, 300 г вершків 33% жирності, по 100 г родзинок, горіхів і цукатів, чверть ложечки ваніліну, 2 чайні ложечки тертої шкірки з цитрини. Вершкове масло кімнатної температури розтерти з цукром і ваніліном. Додавати по одному жовтки й збивати далі, поки цукор не розчиниться зовсім. Сир протерти крізь сито, змішати з масляно-яєчною сумішшю. Родзинки помити й висушити, цукати дрібно порізати, залишивши кілька штук цілими для прикраси паски, горіхи посікти, натерти цедру з цитрини. Вершки збити. Ретельно перемішати всі інгредієнти. Форму вистелити вологою марлею, викласти масу. Накрити й притиснути тягарем (наприклад, банкою з водою), поставити в холодильник на ніч. Акуратно вийняти паску з форми, зняти марлю. Прикрасити цукатами.   Паска медова   www.cibiexpo 600 г борошна, 50 г дріжджів, 300 г води для тіста, 200 г цукру, 10 жовтків, 150 г олії (краще оливкової, без запаху), по 200 г родзинок і фініків (без кісточок), 150 г меду, цедра помаранчі, 0,5 г солі, 0,5 чайної ложечки спецій – ваніль, мускатний горіх, кориця. Родзинки й фініки помити, фініки порізати на 3-4 частини. До родзинок, фініків, меду, спецій і цедри помаранчі додати 100 г води й варити 5-7 хвилин. Відставити, щоб настоювалося. Дріжджі розтерти із 300 г просіяного борошна, додати теплу воду. Вимішати до однорідності. Накрити рушником і поставити в тепле місце, щоб опара підійшла – її має стати вдвоє більше. Коли опара підросте, додати до неї розтерті з цукром жовтки, сіль, олію і 400 г просіяного борошна. Добре вимішати ложкою до однорідності. Потім місити 20-25 хвилин руками (щоб тісто не прилипало, руки можна змащувати олією). Накрити рушником і поставити в тепле місце. Коли тісто збільшиться в об’ємі вдвоє, додати до нього суміш сухофруктів зі спеціями, разом з водою, в якій варилися. Знову замісити. Наповнити змащені форми (дно вистелити папером) наполовину тістом, накрити їх рушником і поставити в тепле місце, щоб тісто ще раз підійшло. Коли тісто виросте вдвоє, випікати за температури 170 градусів до рум’яної скоринки, потім знизити температуру до 160 градусів. Готовність перевірити дерев’яною паличкою. Верх пасок можна прикрасити збитими з цукром білками.   І, як обіцяно, − найкращий рецепт паски! До двох повнісіньких жменьок думокДрібно покраяти серця кусок,Додати горня вибачливостіІ повні дві ложки ввічливості. Відтак ще два грами розумінняТа ясного усміху проміння.До того ж повну склянку без ваганьВсипати доброзичливих бажань. Чемності також не жалітиІ щедро щирістю полити.Трішки привітності додатиЙ усе разом вимішати. А потім випекти у такій печі,Що називається теплом душі.Як усі паски будуть готові,Посипати їх порошком любові. Хто приготує таку паску,Заслужить рясну Божу ласку.А як цю паску закуштує,Славно Великдень відсвяткує. Смачних і веселих свят!  Львівська газета
  • Печемо паски за рецептами відомих галицьких господинь. Рецептів пасок є багато, та й кожна господиня має свій, уже перевірений роками, рецепт. Але часом хочеться спробувати щось нового. Сьогодні подаємо кілька рецептів пасок наших славних землячок – галицьких господинь: Ольги Франко − невістки Івана Франка, Осипи Заклинської – відомої громадської діячки, вчительки, Дарії Цвек – її називають найвідомішим українським народним кулінаром. А також рецепти пасок від Ольги Вербенець – нашої сучасниці, авторки низки книг про народні традиції, обряди та книг з кулінарії. Крім того, ще кілька рецептів, записаних від різних галицьких господинь. Випікання пасок в Галичині завжди було священним дійством. Ось як описувала ритуал випікання великодньої паски Дарія Цвек: «Жінки колись дотримувалися особливої традиції при замісі тіста. У той час не смів ніхто прийти до хати, бо тісто могло не вдатися. Господиня молилася при замісі, і на замішаному тісті долонею робила знак хреста. Перед замісом мука повинна була бути загрітою біля печі, її два рази просівали. Господиня вбирала чисту сорочку і довго мила руки. Усе, що робила, робила з молитвою… Якщо паска вдавалася, то була гордість господині на все село. …Паски випікали тільки круглої форми: що більша паска, то дужче гордився сам господар, який радо ніс її на рушнику до посвячення». А наприкінці – сюрприз – найкращий рецепт паски! Отож обов’язково дочитайте до кінця.   РЕЦЕПТИ ПАСОК ВІД ОЛЬГИ ФРАНКО   Основні поради Для випікання пасок треба використовувати сухі дріжджі, попередньо розчинені у холодній воді. Муку брати вищого сорту, суху. На 3 склянки муки потрібно третину столової ложки солі. Жовтки відділити від білків, протерти їх через сито, потім у макітрі розтирати, поки не побіліють. Дріжджове тісто розчинити на молоці, додати жовтки і розбивати лопаткою протягом 30 хвилин. Тоді поставити в тепле місце, щоб підросло. Після цього розбивати його лопаткою ще годину, підсипаючи мукою. Коли тісто підросте, вимішати його і заповнити 1/3 форми, змащеної маслом і обсипаної тертою булкою. На дно форми покласти змащений маслом паперовий кружок. Дати тісту ще підрости й обережно, щоб не сіло, поставити в духовку. Тісто повинно бути доволі рідке. Коли паски випікаються, не можна робити протягів. Для запаху до тіста можна додати цедру з лимона, гіркий мигдаль, мускатний горіх тощо. Українська паска   Steemit 3 склянки протертих через сито жовтків і ¾ склянки білків збивати до утворення пухкої маси, потім додати 1,3 склянки розчинених у воді дріжджів. 2,5 склянки муки запарити 2,25 склянки молока й залишити на півгодини. Запарену муку вимісити на однорідну масу, додати яйця з дріжджами, вимішати й залишити, щоб тісто підросло. Відтак додати 1 чайну ложку солі, 6 склянок муки і місити тісто протягом півгодини. Долити 1,3 склянки розтопленого масла, досипати 2,5 склянки цукру, 1/3 склянки перемеленого гіркого мигдалю або цедру з одного лимона й продовжувати місити, поки на тісті не з’являться пухирці. Коли тісто підросте, перекласти його у форми й залишити в теплому місці, щоб ще підросло. Випікати в духовці протягом 1 години. Паска на вершках   dreamfood.ua 1/3 кг муки запарити 1 склянкою вершків і вимішати. Розтерти в макітрі 16 жовтків і поставити її в теплу воду, додати 1/3 склянки розчинених дріжджів, з’єднати із завареною мукою, вимішати. Коли тісто підросте, додати 1 чайну ложку солі, 1/3 кг муки і місити півгодини. Додати 1/3 склянки масла, 1/3 склянки цукру, корицю, ванілін, цедру з 1 лимона й вимішувати до появи пухирців. Наповнити тістом на 1/3 форми, і коли воно підросте, поставити на 1 годину в духовку.   ПАСКА ВІД ОСИПИ ЗАКЛИНСЬКОЇ   Паска великодня   streetfood.in.ua (Мову авторки збережено) 25 дкг масла (1 декаграм – 10 грамів. – Ред.) втерти, аж будуть показуватись міхурі, додаючи до него по одному 12 жовтків, 3 дкг товченого цукру, трішки соли взяти межи пальці, 3 дкг дріжджів, розроблених у ¼ літра молока і всипати ½ кг муки. Тісто так довго бити ложкою, аж від ложки відстане. При кінці дати сніг з 5 білків, вимішати, дати до форми, вимащеної і висипаної мукою. Тіста накладати пів форми, бо підросте. Як виросте, зараз печи. З того тіста є одна велика паска або дві малі.   ПАСКИ ВІД ДАРІЇ ЦВЕК   Паска святкова   twitter.com 1 кг борошна, 400 г молока, 10 жовтків, 100 г мокрих дріжджів, 200 г масла або маргарину, 300 г цукру, 100 г родзинок, 1/2 чайної ложки солі, потерта цедра з 1 лимона. Спочатку треба замісити опару. Дріжджі розводимо у теплому молоці і додаємо 100 г цукру і 200 г борошна. Все добре перемішати і поставити у тепле місце, щоб опара збільшилась удвічі. Після того, як суміш підросте – додайте решту цукру, жовтки, ізюм, цедру з лимона, сіль і борошно. Замісити тісто до однорідності і наприкінці додати розтоплений, але охолоджений жир. Місити приблизно 10-15 хвилин, поки тісто не почне відставати від рук. Тісто поставити в тепле місце, щоб збільшилось удвічі. Тоді його опустити і зачекати, щоб знову підросло. Розкласти тісто на 1/3 частини посудини і дати знову піднятись удвічі. Духовку нагріти до температури 200 градусів. Всадити паску і після 10 хвилин зменшити температуру до 170-160 градусів. Випікати ще 50 хвилин. З тієї порції виходить 3 паски діаметром приблизно 18, 20 і 25 см. Дарія Цвек наголошує на тому, що борошна повинно бути рівно 1 кг, не більше (бо паска буде тугою) і не менше (бо паска опаде). І жир потрібно додавати обов’язково наприкінці!   Паска львівська   zeelandia.ua Тісто: 750 г борошна, 1,5 склянки молока, 8 жовтків, 100 г дріжджів, 150 г вершкового масла або маргарину, 150 г цукру, 1/2 чайної ложки солі, ваніль, 50 г ізюму, 50 г цукатів, 3 гіркі мигдалини. Сироп: 200 г цукру, 1,5 склянки води, сік і цедра з 1/2 лимона, кілька крапель ромової есенції. Помадка: 200 г цукру, 6 столових ложок води, 1 чайна ложка вершкового масла, 1/2 чайної ложки оцту, кілька крапель ромової есенції, сік з 1/2 лимона. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру. Коли розчина почне бродити, влити її у посуд з борошном, посолити, додати розтерті з цукром жовтки, ваніль і місити тісто. Під кінець вимішування додати розтоплений жир і місити, поки тісто не вбере весь жир, додати ізюм, нарізані цукати, натертий мигдаль, перемісити, накрити і поставити в тепле місце, щоб підійшло. Тоді частину тіста викласти на 1/3 висоти форми, дно якої застелене промащеним папером, і поставити, щоб підійшло. Змастити тісто яйцем і пекти в гарячій духовці (190-200 градусів) протягом 40 хвилин. Спечені паски на другий день наколоти дерев’яною паличкою в кількох місцях, скропити сиропом, щоб добре наситилися, після чого змастити помадкою.Сироп приготувати так: цукор залити водою з лимонним соком, заварити, додати рому (до смаку), цедру і вимішати. Помадку приготувати так: цукор залити гарячою водою, додати оцет і варити «до нитки», після чого зняти з вогню і розтирати, додавши вершкове масло. Коли сироп почне біліти, влити лимонний сік.   ПАСКИ ВІД ОЛЬГИ ВЕРБЕНЕЦЬ   Рецепт 1   www.drohobych.com.ua 1 кг муки, 500 мл рідини (400 мл молока + 100 мл сироватки), 5 жовтків і 3 цілі яйця, 250 г цукру, 200 г масла, 1 чарочка настоянки шафрану, 60 г дріжджів,1-2 пакетики ванільного цукру,2 склянки родзинок, цедра з 1 цитрини і 2 помаранч.З цієї кількості муки вийде 3 середні паски. Рецепт 2   jisty.com.ua 2 кг муки, 1 л сироватки (або пів-на-пів з молоком), 12 жовтків, 3 цілі яйця, 400 г цукру, 300 г масла, 100 г дріжджів, 1-2 пакетики ванільного цукру, 300 г родзинок, 1 чарочка настоянки шафрану, цедра з 1 цитрини і 2 помаранч.З цієї кількості муки вийде 6 середніх пасок. Дріжджі посипати ложечкою цукру, щоб вони розпливлися (можна їх трохи розтерти ложечкою), змішати їх з частиною борошна та молока, щоб консистенція розчини нагадувала не дуже густу сметану. Залишити, накривши серветкою, щоб вона піднялася, а потім трішки опустилася – це свідчитиме, що розчина готова. Замішувати паску приблизно годину, наприкінці додати масло й родзинки. Поставити тісто приблизно на 2 години, щоб виросло. Викласти тісто в форми на третину їх об’єму. Залишити форми з тістом у теплому місці, поки воно не заповнить майже весь об’єм. Змастити паски розколоченим яйцем або жовтком, можна навіть двічі з інтервалом 5 хвилин. Випікати в духовці маленькі паски 15-20 хвилин, великі – годину.   І ще кілька добрих рецептів пасок.   Паска галицька   Domik.ua 1 кг борошна, 2 склянки молока, 10 жовтків, 100 г дріжджів, 200 г масла (можна маргарину), 200 г цукру, 100 г родзинок, пів чайної ложечки солі, цедра з помаранчі або цитрини. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру і 3 столовими ложками борошна. Коли розчина почне бродити, вилити її в миску з борошном, додати розтерті з цукром жовтки, посолити, замісити. Місити до появи пухирців. Потім влити розтоплений жир, знову добре вимісити, щоб тісто ввібрало жир, додати помиті й висушені родзинки, цедру і ще раз замісити. Накрити тісто рушником, поставити в тепле місце, щоб підійшло. Дно форм вистелити пергаментом для випікання, боки форм і дно змастити. Коли тісто виросте вдвоє, викласти його у форми, заповнивши їх на третину, й залишити, щоб тісто ще раз підійшло. Коли форма заповниться, змастити паски зверху збитим яйцем і випікати в духовці за температури 190-200 градусів протягом години. Готові паски, коли вистигнуть, помастити помадкою.   Паска класична   www.milanofree 500-600 г борошна, 1,5 склянки молока, 6 яєць, 150-200 г вершкового масла, 2 склянки цукру, 40-50 г пресованих дріжджів, 50 г родзинок, 50 г фруктових цукатів, 50 г сухого мигдалю, щіпка солі, ванілін або ванільний цукор. Розчинити в теплому молоці дріжджі і одну столову ложку цукру. Поступово додати, розмішуючи 150-200 г просіяного борошна. Розмішати, щоб не було грудочок, і поставити в тепле місце. Відокремити яєчні жовтки. Білки поставити в холодильник. 5 жовтків розтерти з рештою цукру. Розтопити вершкове масло охолодити до температури тіла. Коли об’єм опари збільшиться вдвічі, додати до неї жовтки, розтерті з цукром, сіль, ванілін і ретельно перемішати.Охолоджені білки збити на піну й додати до опари. Потім, помішуючи, додати борошно. Тісто замішувати, поки в ньому не з’являться бульбашки повітря. Тісто має бути добре вимішаним, вільно відставати від стінок посуду. За консистенцією воно має бути рідшим, ніж тісто на вареники, але густішим, ніж на оладки. Накрити тісто й тримати в теплому місці, поки воно не збільшиться в кілька разів. Родзинки промийте, висушити й обваляти в борошні. Цукати нарізати кубиками, мигдаль почистіть й дрібно посікти. Додати все до тіста, добре вимісити протягом 5 хвилин і знову поставити в тепле місце. Коли тісто підросте вдвічі, розкласти його у форми (приблизно на 1/3 висоти), дати йому піднятися до країв форми, змастити верх паски жовтком. Випікати паски за температури 180 градусів протягом 40-60 хвилин, час від часу обережно повертаючи форми. Після того як поверхня пасок зарум’яниться, накрити їх кружечками вогкого паперу.   Цитрусова паска   LiveInternet 1 кг борошна, 3 цілі яйця, 3 жовтки, 0,5 л молока, 1 пакетик сухих дріжджів, 200 г вершкового масла, дрібка солі, 200 г цукатів, 1 склянка цукру, цедра з 1 апельсина та 1 лимона. Розчинити дріжджі в теплому молоці. Додати туди одну столову ложку цукру та 0,5 кг борошна, перемішати. Накрити рушником і залишити на 30-40 хвилин (на поверхні опари повинні з’явитися бульбашки). Додати до опари решту цукру, жовтки, збиті яйця та дрібку солі. Ретельно вимісити. Додати масло та цедру. Потрохи додавати борошно й вимішувати тісто. Залишити його підходити, накривши рушником. Додати цукати, перемішати. Перекласти тісто у змащені форми, заповнивши форми на одну третю об’єму, залишити їх у теплому місці, щоб підійшли (майже до верху форми). Змастити паски збитим жовтком. Випікати за температури 180 градусів протягом 40 хвилин. Рецептів пасок є багато різних. Колись, щоправда, паскою називали тільки сирну. А печену, таку, до якої ми звикли нині, називали бабкою. Тепер же і сирну, і печену називають однаково – паска. Нижче рецепти пасок – традиційної сирної і нетрадиційної медової. Паска сирна   Для сирної паски потрібно мати спеціальну форму – тепер її продають у магазинах і на ринках. Ось два найпростіші способи приготування сирної паски.   Варіант 1   hronika.info 1 домашнього кілограм сиру, 100 г вершкового масла, 150 г цукру або цукрової пудри, 120 г густої сметани, горіхи, сухофрукти, цукати – на власний смак. Сир протерти крізь сито. Вершкове масло розтерти з цукром або цукровою пудрою. Змішати сир і солодке масло, додати сметану, ретельно перемішати й залишити в прохолодному місці на годину. Потім додати горіхи, сухофрукти, цукати, ретельно вимішати й викласти масу у форму, вистелену вологою марлею, накрити кришечкою й притиснути чимсь тяжким (банкою з водою), поставити в холодильник на 12 годин. Потім акуратно вийняти паску з форми, зняти марлю, прикрасити цукатами.   Варіант 2   www.agrodolce   450 г вершкового масла, 5 жовтків, 500 г цукру, 1 кг домашнього сиру, 300 г вершків 33% жирності, по 100 г родзинок, горіхів і цукатів, чверть ложечки ваніліну, 2 чайні ложечки тертої шкірки з цитрини. Вершкове масло кімнатної температури розтерти з цукром і ваніліном. Додавати по одному жовтки й збивати далі, поки цукор не розчиниться зовсім. Сир протерти крізь сито, змішати з масляно-яєчною сумішшю. Родзинки помити й висушити, цукати дрібно порізати, залишивши кілька штук цілими для прикраси паски, горіхи посікти, натерти цедру з цитрини. Вершки збити. Ретельно перемішати всі інгредієнти. Форму вистелити вологою марлею, викласти масу. Накрити й притиснути тягарем (наприклад, банкою з водою), поставити в холодильник на ніч. Акуратно вийняти паску з форми, зняти марлю. Прикрасити цукатами.   Паска медова   www.cibiexpo 600 г борошна, 50 г дріжджів, 300 г води для тіста, 200 г цукру, 10 жовтків, 150 г олії (краще оливкової, без запаху), по 200 г родзинок і фініків (без кісточок), 150 г меду, цедра помаранчі, 0,5 г солі, 0,5 чайної ложечки спецій – ваніль, мускатний горіх, кориця. Родзинки й фініки помити, фініки порізати на 3-4 частини. До родзинок, фініків, меду, спецій і цедри помаранчі додати 100 г води й варити 5-7 хвилин. Відставити, щоб настоювалося. Дріжджі розтерти із 300 г просіяного борошна, додати теплу воду. Вимішати до однорідності. Накрити рушником і поставити в тепле місце, щоб опара підійшла – її має стати вдвоє більше. Коли опара підросте, додати до неї розтерті з цукром жовтки, сіль, олію і 400 г просіяного борошна. Добре вимішати ложкою до однорідності. Потім місити 20-25 хвилин руками (щоб тісто не прилипало, руки можна змащувати олією). Накрити рушником і поставити в тепле місце. Коли тісто збільшиться в об’ємі вдвоє, додати до нього суміш сухофруктів зі спеціями, разом з водою, в якій варилися. Знову замісити. Наповнити змащені форми (дно вистелити папером) наполовину тістом, накрити їх рушником і поставити в тепле місце, щоб тісто ще раз підійшло. Коли тісто виросте вдвоє, випікати за температури 170 градусів до рум’яної скоринки, потім знизити температуру до 160 градусів. Готовність перевірити дерев’яною паличкою. Верх пасок можна прикрасити збитими з цукром білками.   І, як обіцяно, − найкращий рецепт паски! До двох повнісіньких жменьок думокДрібно покраяти серця кусок,Додати горня вибачливостіІ повні дві ложки ввічливості. Відтак ще два грами розумінняТа ясного усміху проміння.До того ж повну склянку без ваганьВсипати доброзичливих бажань. Чемності також не жалітиІ щедро щирістю полити.Трішки привітності додатиЙ усе разом вимішати. А потім випекти у такій печі,Що називається теплом душі.Як усі паски будуть готові,Посипати їх порошком любові. Хто приготує таку паску,Заслужить рясну Божу ласку.А як цю паску закуштує,Славно Великдень відсвяткує. Смачних і веселих свят!  Львівська газета
    Apr 12, 2017 3272
  • 04 Apr 2017
    Сирна паска Вам буде смакувати не лише на Великдень, але і в будні дні.  1кг домашнього сиру 200гр масла 200гр родзинок (можна міксувати з чорносливом, курагою, нарізаними дрібно яблуками, або взаємозамінювати) 4 ст.л. цукру 4 ст.л. манки 8 яєць 1 пакетик ванільного цукру 0,5 ч.л. олії   Час приготування 30-40хв. Час випікання 40-45хв. (в режимі  духовки =). Можливо, трошки довше, залежно від особливостей духовки. Родзинки залити окропом, залишити постояти 10-15хв. Сир перемолоти на м’ясорубці, додати манку. Відділені білки збити з цукром та ванільним цукром, вилити до сиру.   Жовтки розтерти з маслом до однорідної маси (роблю це блендером), додати до сиру.   Промиті родзинки (з відділеними хвостиками) додаємо до сиру. (Якшо використовуєте курагу, чорнослив та ін. – поріжте розміром родзинок)     Все вимішати до однорідної консистенції.   Форму змастити олією, вилити масу.   Відправити в розігріту духовку до 200 градусів Випікаємо 30хв, зменшуємо температуру духовки до 180 градусів, продовжуємо випікати ще 10-15хв. до золотого кольору паски.     Дуже смакує теплим зі сметанкою, медом, вареннячком. В холодильнику може зберігатись до 7днів. Смачного!
    1168 Posted by Юрій Гаджун
  • Сирна паска Вам буде смакувати не лише на Великдень, але і в будні дні.  1кг домашнього сиру 200гр масла 200гр родзинок (можна міксувати з чорносливом, курагою, нарізаними дрібно яблуками, або взаємозамінювати) 4 ст.л. цукру 4 ст.л. манки 8 яєць 1 пакетик ванільного цукру 0,5 ч.л. олії   Час приготування 30-40хв. Час випікання 40-45хв. (в режимі  духовки =). Можливо, трошки довше, залежно від особливостей духовки. Родзинки залити окропом, залишити постояти 10-15хв. Сир перемолоти на м’ясорубці, додати манку. Відділені білки збити з цукром та ванільним цукром, вилити до сиру.   Жовтки розтерти з маслом до однорідної маси (роблю це блендером), додати до сиру.   Промиті родзинки (з відділеними хвостиками) додаємо до сиру. (Якшо використовуєте курагу, чорнослив та ін. – поріжте розміром родзинок)     Все вимішати до однорідної консистенції.   Форму змастити олією, вилити масу.   Відправити в розігріту духовку до 200 градусів Випікаємо 30хв, зменшуємо температуру духовки до 180 градусів, продовжуємо випікати ще 10-15хв. до золотого кольору паски.     Дуже смакує теплим зі сметанкою, медом, вареннячком. В холодильнику може зберігатись до 7днів. Смачного!
    Apr 04, 2017 1168
  • 01 Mar 2017
     "Ходили на вихідних на "Гіркі жнива". Почекав, щоб не писати "на емоціях". І от що тепер скажу:Я не хочу оцінювати цей фільм, ставити якісь бали, шукати ляпи, філософствувати на тему правильної/неправильноі подачі і т.д. Лишу це критикам, хоч мені завжди є до чого доколупатись. Здається було лиш два фільми, до яких в мене майже взагалі не було претензій - це "Втеча з Шоушенка" і "На гребені хвилі". Не хочу оцінювати фільм - бо я дуже його чекав, емоційно. Бо цей фільм, не черговий містично депресивний артхаус від закопчених аборигенів, а створений цнотливими від совка людьми. З живою розповіддю і без совково-кіношних поглядів та заманух. Людьми здоровими, не толерантними, не байдужими. Не тими, що жили і живуть в пострадянській Україні. Людьми, які не зґвалтовані морально московитскою культурою ні на клаптик своєї душі. Я чекав навіть не самого фільму, чи змісту, який в ньому - я хотів на 2 години зануритись в стан такого омріяного незайманого і незнайомого, але такого рідного мені українця, при тому - ще й лівобережного! І я це отримав. )Пів фільму сидів з комом в горлі. Замість тих дітей - уявляв свою рідну бабцю, і практично навіть Тата (34-го року народження). Дуже близько до серця все сприймалось.Коли закінчився фільм і зал аплодував - вкрило мурашками навіть голову. Коли вже виходив - чомусь розридався, не хотів йти...))) Ну як розридався - взялися сльози звідкись просто, козаки ж не плачуть!)) Також, мені сподобалась реакція мого 15-річного сина. Людини, що без поняття, що таке тєлєк. Його вчепило. Це дуже приємна несподіванка. Я сподівався, але не вірив. І це найголовніше, що його вчепило. І мені сподобалась реакція людей. Одним словом - я би дуже радив Вам сходити на цей фільм. Мабуть Ви не скажете після нього - це найкраще, що я бачив. Ви також не скажете, що це якраз та #перемога, якої так не вистачає покаліченій українській душі, але Ви, лівобережні українці - точно не бачили ще нічого подібного. І, якщо у Вас ще лишився хоч струмочок батьківської крові - цей фільм для Вас і про Вас. Я неодмінно побуду з цими емоціями ще не раз",-  Олександр Клочан   "Перший світовий фільм про геноцид українців. Якою ціною українському народу дались виживання, рідні цінності та свобода? Погрози, залякування, жорстокість, шантаж, брехня, фізичні знущання та знищення... у селах люди завжди були вільними та самодостатніми: земля годувала, одягала і забезпечувала всім необхідним, і селянам було байдуже до політики та інших явищ сучасності, характерних для залежних від роботодавців мешканців міст. Моя бабуся, що пережила голод 1932-33, розповідала, як у містах голоду не було - селян стимулювали або продаватись більшовицьким колгоспоутворенням та іншим ідеологічним самодурствам, або, щоб не вмерти з голоду, йти до міст, де виживання існувало на принципово інших засадах - робота, профсоюз, роботодавець, плани виробництва, колєктів, мощь надгосударства, "рівність і справедливість" лінивих руками працьовитих або вигідних руками стукачів, спекуляції, провокації, обмани... об'єднувала це все червона нитка (і в прямому, і в переносному сенсах): скрізь паранойя та повна недовіра, адже той, хто сьогодні очолював суспільні рухи навіть радянського крою, завтра могли стояти біля стіни на розстрілі... генетична пам'ять досі дає про себе знати загальним суспільним безсвідомим та певними особливостями ментальності: бажання повернути сторицею те, що колись було відібране в родини незаконно та насильно радянською владою, страх довіряти, демотивація щодо активної позиції та активних дій, сумлінної праці та очікування, що десь точно має бути "подвох"... і все ж, надія є і завжди буде, а відповідальність завжди на кожному з нас. Вдячна ініціаторам та продюсерам, акторам та учасникам стрічки за те, що розгортають такі важливі теми, знімають їх дохідливо та розжовано - щоб навіть найбільш далекому глядачу було зрозуміло, хто, як і чому нищив Україну, через що довелось пройти нашому народу, чому сьогодні так важливо зберігати та відновлювати рідні мову, культуру, традиції, землю - інакше все те було марно... Україні бути та процвітати! А такі фільми має подивитись кожний школяр, кожний українець. І в усіх регіонах України.",- Anna Zakletska       "Вчора подивився канадський фільм «Гіркі Жнива» режисера Юрія Менделюка - «історію кохання в розпал українського Голодомору 1932—1933 років» (Вікіпедія).Після перегляду подякував режисерові. Юрій Менделюк зробив фільм, про який обов’язково хтось скаже, що це голлівудська казка, що в фільмі занадто ковбойські українці… Мені це не заважало. Звичайно, нас давно привчили, що українці мають бути другого сорту - кривобокі невдахи, хіба що трошки смішні, та ще у фіналі мають заспівати сумних пісень про свою нещасливу долю. Це у них добре виходить. У фільмі, який за стандартами української депресухи повинен був проспівати ще одну фатальну пісню, я побачив історію любові, боротьби і народження героя. Фільм дуже актуальний і потрібний сьогодні. Шкода, що його завтра не зможуть подивитися у Маріуполі, в Гранітному, у Мар’янці, у Пісках, у Водяному, в Щасті, де я показував свій фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».Вчора на перегляді були депутати, члени уряду, чиновники. Цікаво, що їх підштовхнуло прийти на фільм? Що вони винесли з фільму? Адже вони не просто глядачі – від них вже двадцять п’ять років поспіль залежить глибина провалля, в якому опинилося українське кіно, українська культура. Здається, вони були задоволені фільмом. Звичайно, згадувався мені і мій фільм «Толока». Вже четвертий рік чиновники не можуть знайти спосіб поновити зйомки екранізації твору Тараса Шевченка. Вони мають законні підстави: державна половина фінансування надійшла ще у 2013 році – половину фільму відзнято, що до грошей на завершення, їх не знайшов інвестор (фонд «Велика родина»). Це була перша спроба екранізувати твір Тараса Шевченка за часів незалежної України.Повертаючись до фільму «Гіркі жнива» можу сказати: своєю гривнею я цей фільм в українському прокаті підтримаю. Дякую пану Богдану Батруху, в кіномережі якого можна знайти українські фільми.",- Михайло Іллєнко  
  •  "Ходили на вихідних на "Гіркі жнива". Почекав, щоб не писати "на емоціях". І от що тепер скажу:Я не хочу оцінювати цей фільм, ставити якісь бали, шукати ляпи, філософствувати на тему правильної/неправильноі подачі і т.д. Лишу це критикам, хоч мені завжди є до чого доколупатись. Здається було лиш два фільми, до яких в мене майже взагалі не було претензій - це "Втеча з Шоушенка" і "На гребені хвилі". Не хочу оцінювати фільм - бо я дуже його чекав, емоційно. Бо цей фільм, не черговий містично депресивний артхаус від закопчених аборигенів, а створений цнотливими від совка людьми. З живою розповіддю і без совково-кіношних поглядів та заманух. Людьми здоровими, не толерантними, не байдужими. Не тими, що жили і живуть в пострадянській Україні. Людьми, які не зґвалтовані морально московитскою культурою ні на клаптик своєї душі. Я чекав навіть не самого фільму, чи змісту, який в ньому - я хотів на 2 години зануритись в стан такого омріяного незайманого і незнайомого, але такого рідного мені українця, при тому - ще й лівобережного! І я це отримав. )Пів фільму сидів з комом в горлі. Замість тих дітей - уявляв свою рідну бабцю, і практично навіть Тата (34-го року народження). Дуже близько до серця все сприймалось.Коли закінчився фільм і зал аплодував - вкрило мурашками навіть голову. Коли вже виходив - чомусь розридався, не хотів йти...))) Ну як розридався - взялися сльози звідкись просто, козаки ж не плачуть!)) Також, мені сподобалась реакція мого 15-річного сина. Людини, що без поняття, що таке тєлєк. Його вчепило. Це дуже приємна несподіванка. Я сподівався, але не вірив. І це найголовніше, що його вчепило. І мені сподобалась реакція людей. Одним словом - я би дуже радив Вам сходити на цей фільм. Мабуть Ви не скажете після нього - це найкраще, що я бачив. Ви також не скажете, що це якраз та #перемога, якої так не вистачає покаліченій українській душі, але Ви, лівобережні українці - точно не бачили ще нічого подібного. І, якщо у Вас ще лишився хоч струмочок батьківської крові - цей фільм для Вас і про Вас. Я неодмінно побуду з цими емоціями ще не раз",-  Олександр Клочан   "Перший світовий фільм про геноцид українців. Якою ціною українському народу дались виживання, рідні цінності та свобода? Погрози, залякування, жорстокість, шантаж, брехня, фізичні знущання та знищення... у селах люди завжди були вільними та самодостатніми: земля годувала, одягала і забезпечувала всім необхідним, і селянам було байдуже до політики та інших явищ сучасності, характерних для залежних від роботодавців мешканців міст. Моя бабуся, що пережила голод 1932-33, розповідала, як у містах голоду не було - селян стимулювали або продаватись більшовицьким колгоспоутворенням та іншим ідеологічним самодурствам, або, щоб не вмерти з голоду, йти до міст, де виживання існувало на принципово інших засадах - робота, профсоюз, роботодавець, плани виробництва, колєктів, мощь надгосударства, "рівність і справедливість" лінивих руками працьовитих або вигідних руками стукачів, спекуляції, провокації, обмани... об'єднувала це все червона нитка (і в прямому, і в переносному сенсах): скрізь паранойя та повна недовіра, адже той, хто сьогодні очолював суспільні рухи навіть радянського крою, завтра могли стояти біля стіни на розстрілі... генетична пам'ять досі дає про себе знати загальним суспільним безсвідомим та певними особливостями ментальності: бажання повернути сторицею те, що колись було відібране в родини незаконно та насильно радянською владою, страх довіряти, демотивація щодо активної позиції та активних дій, сумлінної праці та очікування, що десь точно має бути "подвох"... і все ж, надія є і завжди буде, а відповідальність завжди на кожному з нас. Вдячна ініціаторам та продюсерам, акторам та учасникам стрічки за те, що розгортають такі важливі теми, знімають їх дохідливо та розжовано - щоб навіть найбільш далекому глядачу було зрозуміло, хто, як і чому нищив Україну, через що довелось пройти нашому народу, чому сьогодні так важливо зберігати та відновлювати рідні мову, культуру, традиції, землю - інакше все те було марно... Україні бути та процвітати! А такі фільми має подивитись кожний школяр, кожний українець. І в усіх регіонах України.",- Anna Zakletska       "Вчора подивився канадський фільм «Гіркі Жнива» режисера Юрія Менделюка - «історію кохання в розпал українського Голодомору 1932—1933 років» (Вікіпедія).Після перегляду подякував режисерові. Юрій Менделюк зробив фільм, про який обов’язково хтось скаже, що це голлівудська казка, що в фільмі занадто ковбойські українці… Мені це не заважало. Звичайно, нас давно привчили, що українці мають бути другого сорту - кривобокі невдахи, хіба що трошки смішні, та ще у фіналі мають заспівати сумних пісень про свою нещасливу долю. Це у них добре виходить. У фільмі, який за стандартами української депресухи повинен був проспівати ще одну фатальну пісню, я побачив історію любові, боротьби і народження героя. Фільм дуже актуальний і потрібний сьогодні. Шкода, що його завтра не зможуть подивитися у Маріуполі, в Гранітному, у Мар’янці, у Пісках, у Водяному, в Щасті, де я показував свій фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».Вчора на перегляді були депутати, члени уряду, чиновники. Цікаво, що їх підштовхнуло прийти на фільм? Що вони винесли з фільму? Адже вони не просто глядачі – від них вже двадцять п’ять років поспіль залежить глибина провалля, в якому опинилося українське кіно, українська культура. Здається, вони були задоволені фільмом. Звичайно, згадувався мені і мій фільм «Толока». Вже четвертий рік чиновники не можуть знайти спосіб поновити зйомки екранізації твору Тараса Шевченка. Вони мають законні підстави: державна половина фінансування надійшла ще у 2013 році – половину фільму відзнято, що до грошей на завершення, їх не знайшов інвестор (фонд «Велика родина»). Це була перша спроба екранізувати твір Тараса Шевченка за часів незалежної України.Повертаючись до фільму «Гіркі жнива» можу сказати: своєю гривнею я цей фільм в українському прокаті підтримаю. Дякую пану Богдану Батруху, в кіномережі якого можна знайти українські фільми.",- Михайло Іллєнко  
    Mar 01, 2017 1057
  • 02 Feb 2017
    Кожного року в світі виходить величезна кількість книжок, на які з нетерпінням чекають мільйони читачів, і українці — не виняток. Однак сьогодні ми хочемо ознайомити вас із найкращими книгами 2016 року від українських авторів, які уже можна придбати в книгарнях. Адже що може бути кращим, аніж своє, рідне! Богдан Тихолоз, Наталія Тихолоз “Іван Франко від А до Я” Що ми знаємо про Франка? Революціонер? - Так. Каменяр? - Так. Геній? - Так. Однак, перш за все, він був надзвичайною людиною, яка любила, подорожувала та займалась улюбленою справою. Познайомитись, а що головніше, подружитись з Франком допоможе арт-книга для дітей (і не лише) Богдана та Наталії Тихолоз “Іван Франко від А до Я”, візуалізацією якої займались Роман Романишин та Андрій Лесів. Безліч цікавих фактів про людину, яка усвідомила себе українцем, коли України ще не було. Вартість в книгарнях 150 грн. Ярина Винницька, Юлія Табенська, Дмитро Осипов “Скриня. Речі сили” Арт-бук, який, мабуть, повинен бути в бібліотеці кожної українки. Адже там зібрано інформацію про той світ, в якому жили наші бабусі, світ, який уже почав зникати.  От що ви знаєте про весільні обряди в різних куточках України? Чи що колись давали в придане нареченій? Як виглядали головні убори, рушники та орнаменти? Про все це і більше можна дізнатись зі сторінок анімованого видання, а в інтерактивній версії навіть послухати старовинні пісні з Покуття. “У мене таке відчуття, що я готувала цю книгу все своє життя — їздила у фольклорні експедиції, збирала власну колекцію артефактів, досліджувала світ традицій у різний спосіб. Аж поки не зустріла своїх партнерів-співаторів — магічну художницю з Кам’янця-Подільського Юлію Табенську та ідеолога проекту Дмитра Осипова. Ми втрьох впродовж дев’яти місяців (дуже символічно) творили вже саму книгу”, - розповіла Ярина Винницька. Вартість 550 грн.  Богдан Волошин “Політ золотої мушки” Весела книга Богдана Волошина “Політ золотої мушки” познайомить читача із жителями галицького містечка Бурачковичі та села Лопушна. Завдяки покутсько-бойківським говіркам кожен отримає великий заряд позитиву від прочитаного. Вартість 80 грн. Тарас Прокопишин, Володимир Бєглов, Інна Березницька “the UKRAINIANS II. Історії успіху” Книга, в якій зібрано 20 інтерв’ю про видатних українців, про те, як вони обирали свій шлях в житті, як не сходили з нього та мотивували інших не стояти на місці. На її сторінках читач ознайомиться із діяльністю таких діячів як Юрій Андрухович, Андрій Куликов, Тарас Прохасько, Оксана Караванська, Святослав Вакарчук, Джамала та ін. “Дізнайтеся з цих невигаданих історій успіху про те, як людина може йти своїм шляхом, не поступаючись своїми принципами, не втрачаючи індивідуальності, креативно і самобутньо підходячи до своєї роботи і життя, тим самим мотивуючи інших до руху вперед”, - написано в анотації. Вартість 120 грн.  Таня Малярчук “Забуття” Роман Тані Малярчук “Забуття” був названим одним із найочікуваніших цього сезону. В ньому переплелось дві лінії — сучасна та історична. На сторінках книжки розповідається про молоду українку, яка намагається пізнати себе, доторкнутись до минулого та досліджуючи життя політика В’ячеслава Липинського.  "Це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті. Це спроба згадати забуте", - розповіла Таня Малярчук. Вартість 80 грн.  Сергій Жадан “Тамплієри” Нова збірка віршів Сергія Жадана “Тамплієри” — це тексти (від лірики до публіцистики), які були написані в 2015 — в першій половині 2016 років.  “Тамплієрами” автор поетичного щоденника називає “людей війни”, дуже часто не надаючи героям ніяких конкретних прикмет. “«Тамплієри» – 39 віршів про війну, яку ніхто не оголошував, про біль, із яким ніхто не може впоратися, про любов, від якої ніхто не може відмовитися, та надію, на якій усе тримається”, - прокоментував Сергій Жадан. Вартість 90 грн. Оксана Забужко І знов я влізаю в танк… Хто ми? Інколи це запитання настільки складне, що важко навіть уявити, з чого починати шукати відповідь. І саме його в своїй новій книжці "І знову я влізаю в танк..." піднімає Оксана Забужко. Тексти, які писались протягом 2012-2016 років і були опубліковані різними мовами, нарешті зібрані в одній збірці та видані українською мовою. Ця книга для тих, хто хоче знати правду і переймається тим, в якому сановищі знаходиться наша країна. Окрім цього, Забужко намагалась з'ясувати усі нюанси інформаційної війни, однак читач сам має зробити висновки. Вартість 200 грн.  Андрій Бондар І тим, що в гробах "І тим, що в гробах" - збірка малої прози, яку сам автор Андрій Бондар назвав "розтягнутою в часі спробою внутрішньої біографії", а тексти - "позначеними "єрессю есеїзму". В ній знайшлось місце і любові, і футболу, і політиці та іншим темам, тому її читачем може стати будь-хто. Вона проста, а місцями навіть примітивна. Однак, незважаючи на це, зрозуміти збірку зможе не кожен. "...писались ці тексти у часових шпаринах між головною роботою - перекладом, який забирав більшу частину сили та енергії. Тому ця книжка в певному сенсі - примітки перекладача, який має амбіції бути кимось трохи більше, аніж просто перекладач", - зазначив Андрій Бондар. Вартість 50 грн.   Лесь Подрев’янський “ПЗТ: п’єси, оповідання, есеї, сценарії” Якщо вам потрібно перетворити ненормативну лексику в мистецтво слова або просто любите читати такі тексти, тоді вам варто звернутись до автора сучукрліту Леся Подерв’янського.  В новому збірнику творів “ПЗТ: п’єси, оповідання, есеї, сценарії” автор називає все своїми іменами. На його сторінках знайшлось місце для життя, смерті, війни, любові та ненависті. Вартість 177 грн.  Остап Дроздов “№1” Відомий львівський журналіст Остап Дроздов показав себе із нового боку — на Форумі видавців він презентував свій дебютний роман-вибух “№1”, в якому відверто заговорив про особисте. “Ця книга – це не журналістика, не мемуаристика, не публіцистика чи політичний аналіз. Це абсолютно художня література. Але був момент, коли я злякався, чи не забагато оголеного у цьому тексті. Адже я виніс на загал родинний сюжет, часи передвоєнного Львова, Сибір і повернення і прозріння, смерть”, - розповів Остап Дроздов. Скоро в продажу Леонід Кононович “Чигиринський сотник” Ще зовсім недавно Леоніда Кононовича називали батьком кримінального жанру в сучасній українській літературі. А цього року він презентував свій лицарський роман — “козацьке фентезі”.  “Чигиринський сотник” —  пригодницький роман про козака-мандрівника, в якому національна традиція перегукується з чужоземними містичними практиками, де з силами пітьми боротимуться запорожці, тому що “недаремно сказано, що для того й кров у жилах запорожців, щоб її проливати”. Скоро в продажу Борис Гуменюк “Блокпост” Події в Україні часів Майдану та неоголошеної війни 2014-2015 років знайшли своє відображення на сторінках книги Бориса Гуменюка “Блокпост”.  “Так бачили, відчували і думали мільйони, а тільки він знайшов такі слова”, - вказано в анотації. За словами самого Бориса Гуменюка, він намагався відтворити свій суб’єктивний погляд, і надіється, що в майбутньому, завдяки таким суб’єктивним картинкам, вималюється ціла правдива мозаїка про події в Україні.  Скоро в продажу Антін Мухарський “Сказкі русскаго міра” “Сказкі русскаго міра” —  збірка оповідань, автор якої розвінчує імперські міфи та нещадно б’є по найдорожчих місцях путінського світу. Разом із художником Іваном Семесюком, який додав до тексту не менш геніальні ілюстрації, Антін Мухарський демотивує історичні та культурологічні кліше “русского міра”. Через нецензурну лексику книга рекомендується читачу, якому уже виповнилось 18. Вартість 334 грн.  Оксана Кузів “Назови мене своєю” "Назови мене своєю” — збірка прози з людськими історіями, третя книга письменниці та поетеси Оксани Кузів. “Пристиглі важкі грона винограду промовисто глипають на мене з-поміж листя. Обережно зриваю їх, стараючись не зранити бодай ягідки чужої душі, а вдома вже чавлю-витискаю з нього сік, що аж бризкає навсібіч. У величезний бутель із грубого скла, що стоїть на видному місці, вперлося, аби перепочити, сонце — і сік заграв, зашумів, заговорив, забулькав… День, тиждень, місяць, а там, гляди, і вино вистоялося, очистилося, посвітліло та стало міцне й ароматне. Пригублюю — і згадую кожну ягідку зокрема, кожну чужу мелодію, кожне словечко, що вибродило, викристалізувалося у посудині моєї душі і вилилося благодатним хмільним напоєм на папір. Осьде і вас пригощаю духмяним напоєм, спробуйте — смачно ж…”, - йдеться в анотації. Вартість 138 грн.  За матеріалами Мізки.com
  • Кожного року в світі виходить величезна кількість книжок, на які з нетерпінням чекають мільйони читачів, і українці — не виняток. Однак сьогодні ми хочемо ознайомити вас із найкращими книгами 2016 року від українських авторів, які уже можна придбати в книгарнях. Адже що може бути кращим, аніж своє, рідне! Богдан Тихолоз, Наталія Тихолоз “Іван Франко від А до Я” Що ми знаємо про Франка? Революціонер? - Так. Каменяр? - Так. Геній? - Так. Однак, перш за все, він був надзвичайною людиною, яка любила, подорожувала та займалась улюбленою справою. Познайомитись, а що головніше, подружитись з Франком допоможе арт-книга для дітей (і не лише) Богдана та Наталії Тихолоз “Іван Франко від А до Я”, візуалізацією якої займались Роман Романишин та Андрій Лесів. Безліч цікавих фактів про людину, яка усвідомила себе українцем, коли України ще не було. Вартість в книгарнях 150 грн. Ярина Винницька, Юлія Табенська, Дмитро Осипов “Скриня. Речі сили” Арт-бук, який, мабуть, повинен бути в бібліотеці кожної українки. Адже там зібрано інформацію про той світ, в якому жили наші бабусі, світ, який уже почав зникати.  От що ви знаєте про весільні обряди в різних куточках України? Чи що колись давали в придане нареченій? Як виглядали головні убори, рушники та орнаменти? Про все це і більше можна дізнатись зі сторінок анімованого видання, а в інтерактивній версії навіть послухати старовинні пісні з Покуття. “У мене таке відчуття, що я готувала цю книгу все своє життя — їздила у фольклорні експедиції, збирала власну колекцію артефактів, досліджувала світ традицій у різний спосіб. Аж поки не зустріла своїх партнерів-співаторів — магічну художницю з Кам’янця-Подільського Юлію Табенську та ідеолога проекту Дмитра Осипова. Ми втрьох впродовж дев’яти місяців (дуже символічно) творили вже саму книгу”, - розповіла Ярина Винницька. Вартість 550 грн.  Богдан Волошин “Політ золотої мушки” Весела книга Богдана Волошина “Політ золотої мушки” познайомить читача із жителями галицького містечка Бурачковичі та села Лопушна. Завдяки покутсько-бойківським говіркам кожен отримає великий заряд позитиву від прочитаного. Вартість 80 грн. Тарас Прокопишин, Володимир Бєглов, Інна Березницька “the UKRAINIANS II. Історії успіху” Книга, в якій зібрано 20 інтерв’ю про видатних українців, про те, як вони обирали свій шлях в житті, як не сходили з нього та мотивували інших не стояти на місці. На її сторінках читач ознайомиться із діяльністю таких діячів як Юрій Андрухович, Андрій Куликов, Тарас Прохасько, Оксана Караванська, Святослав Вакарчук, Джамала та ін. “Дізнайтеся з цих невигаданих історій успіху про те, як людина може йти своїм шляхом, не поступаючись своїми принципами, не втрачаючи індивідуальності, креативно і самобутньо підходячи до своєї роботи і життя, тим самим мотивуючи інших до руху вперед”, - написано в анотації. Вартість 120 грн.  Таня Малярчук “Забуття” Роман Тані Малярчук “Забуття” був названим одним із найочікуваніших цього сезону. В ньому переплелось дві лінії — сучасна та історична. На сторінках книжки розповідається про молоду українку, яка намагається пізнати себе, доторкнутись до минулого та досліджуючи життя політика В’ячеслава Липинського.  "Це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті. Це спроба згадати забуте", - розповіла Таня Малярчук. Вартість 80 грн.  Сергій Жадан “Тамплієри” Нова збірка віршів Сергія Жадана “Тамплієри” — це тексти (від лірики до публіцистики), які були написані в 2015 — в першій половині 2016 років.  “Тамплієрами” автор поетичного щоденника називає “людей війни”, дуже часто не надаючи героям ніяких конкретних прикмет. “«Тамплієри» – 39 віршів про війну, яку ніхто не оголошував, про біль, із яким ніхто не може впоратися, про любов, від якої ніхто не може відмовитися, та надію, на якій усе тримається”, - прокоментував Сергій Жадан. Вартість 90 грн. Оксана Забужко І знов я влізаю в танк… Хто ми? Інколи це запитання настільки складне, що важко навіть уявити, з чого починати шукати відповідь. І саме його в своїй новій книжці "І знову я влізаю в танк..." піднімає Оксана Забужко. Тексти, які писались протягом 2012-2016 років і були опубліковані різними мовами, нарешті зібрані в одній збірці та видані українською мовою. Ця книга для тих, хто хоче знати правду і переймається тим, в якому сановищі знаходиться наша країна. Окрім цього, Забужко намагалась з'ясувати усі нюанси інформаційної війни, однак читач сам має зробити висновки. Вартість 200 грн.  Андрій Бондар І тим, що в гробах "І тим, що в гробах" - збірка малої прози, яку сам автор Андрій Бондар назвав "розтягнутою в часі спробою внутрішньої біографії", а тексти - "позначеними "єрессю есеїзму". В ній знайшлось місце і любові, і футболу, і політиці та іншим темам, тому її читачем може стати будь-хто. Вона проста, а місцями навіть примітивна. Однак, незважаючи на це, зрозуміти збірку зможе не кожен. "...писались ці тексти у часових шпаринах між головною роботою - перекладом, який забирав більшу частину сили та енергії. Тому ця книжка в певному сенсі - примітки перекладача, який має амбіції бути кимось трохи більше, аніж просто перекладач", - зазначив Андрій Бондар. Вартість 50 грн.   Лесь Подрев’янський “ПЗТ: п’єси, оповідання, есеї, сценарії” Якщо вам потрібно перетворити ненормативну лексику в мистецтво слова або просто любите читати такі тексти, тоді вам варто звернутись до автора сучукрліту Леся Подерв’янського.  В новому збірнику творів “ПЗТ: п’єси, оповідання, есеї, сценарії” автор називає все своїми іменами. На його сторінках знайшлось місце для життя, смерті, війни, любові та ненависті. Вартість 177 грн.  Остап Дроздов “№1” Відомий львівський журналіст Остап Дроздов показав себе із нового боку — на Форумі видавців він презентував свій дебютний роман-вибух “№1”, в якому відверто заговорив про особисте. “Ця книга – це не журналістика, не мемуаристика, не публіцистика чи політичний аналіз. Це абсолютно художня література. Але був момент, коли я злякався, чи не забагато оголеного у цьому тексті. Адже я виніс на загал родинний сюжет, часи передвоєнного Львова, Сибір і повернення і прозріння, смерть”, - розповів Остап Дроздов. Скоро в продажу Леонід Кононович “Чигиринський сотник” Ще зовсім недавно Леоніда Кононовича називали батьком кримінального жанру в сучасній українській літературі. А цього року він презентував свій лицарський роман — “козацьке фентезі”.  “Чигиринський сотник” —  пригодницький роман про козака-мандрівника, в якому національна традиція перегукується з чужоземними містичними практиками, де з силами пітьми боротимуться запорожці, тому що “недаремно сказано, що для того й кров у жилах запорожців, щоб її проливати”. Скоро в продажу Борис Гуменюк “Блокпост” Події в Україні часів Майдану та неоголошеної війни 2014-2015 років знайшли своє відображення на сторінках книги Бориса Гуменюка “Блокпост”.  “Так бачили, відчували і думали мільйони, а тільки він знайшов такі слова”, - вказано в анотації. За словами самого Бориса Гуменюка, він намагався відтворити свій суб’єктивний погляд, і надіється, що в майбутньому, завдяки таким суб’єктивним картинкам, вималюється ціла правдива мозаїка про події в Україні.  Скоро в продажу Антін Мухарський “Сказкі русскаго міра” “Сказкі русскаго міра” —  збірка оповідань, автор якої розвінчує імперські міфи та нещадно б’є по найдорожчих місцях путінського світу. Разом із художником Іваном Семесюком, який додав до тексту не менш геніальні ілюстрації, Антін Мухарський демотивує історичні та культурологічні кліше “русского міра”. Через нецензурну лексику книга рекомендується читачу, якому уже виповнилось 18. Вартість 334 грн.  Оксана Кузів “Назови мене своєю” "Назови мене своєю” — збірка прози з людськими історіями, третя книга письменниці та поетеси Оксани Кузів. “Пристиглі важкі грона винограду промовисто глипають на мене з-поміж листя. Обережно зриваю їх, стараючись не зранити бодай ягідки чужої душі, а вдома вже чавлю-витискаю з нього сік, що аж бризкає навсібіч. У величезний бутель із грубого скла, що стоїть на видному місці, вперлося, аби перепочити, сонце — і сік заграв, зашумів, заговорив, забулькав… День, тиждень, місяць, а там, гляди, і вино вистоялося, очистилося, посвітліло та стало міцне й ароматне. Пригублюю — і згадую кожну ягідку зокрема, кожну чужу мелодію, кожне словечко, що вибродило, викристалізувалося у посудині моєї душі і вилилося благодатним хмільним напоєм на папір. Осьде і вас пригощаю духмяним напоєм, спробуйте — смачно ж…”, - йдеться в анотації. Вартість 138 грн.  За матеріалами Мізки.com
    Feb 02, 2017 875