View By Date

Tags

Statistics

  • 455
    Blogs
  • 42
    Active Bloggers
Світ: 9 blogs
  • 17 Mar 2017
    Українці за кордоном закликали публічно обговорити питання подвійного громадянства Звернення до Президента та Верховної Ради України щодо створення Національної Комісії для публічного обговорення питань, пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. 13 березня 2017 року Президент України Петро Порошенко подав до Верховної Ради законопроект №6175 про ‎внесення змін до закону України про громадянство, який пропонує позбавити українського громадянства осіб, що мають громадянство іншої країни, визначаючи цей законопроект як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України. Законопроект одразу викликав хвилю дискусій, адже стосується великої маси закордонних українців, а станом на сьогодні українська діаспора та закордонні українці – найпотужніша сила підтримки України на глобальному рівні. Члени мережі Global Ukrainians, проактивні українські лідери-експати, одразу долучилися до дискусії  численними публікаціями, а також провівши у Українському кризовому медіа-центрі 14 березня прес-конференцію на тему: “Україна – феодальна країна? Хто має право позбавити українців українського громадянства?”. Учасники дискусії у підсумку підкреслили критичну необхідність національного публічного обговорення широкого кола питань, пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. Саме тому, міжнародна організація Global Ukraine, яка має на меті створення сприятливих умов задля розвитку мережі народних дипломатів Global Ukrainians, 15 березня 2017 р. звернулася до Президента України з проханням створення Національної Комісії для публічного експертного та громадського обговорення широкого кола питань пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. “Шановний пане Президенте! У зв’язку з ризиками пов’язаними із законопроектом 6175 від 13.03.2017р., просимо Вас притримати розгляд законопроекту та посприяти створенню Національної Комісії для публічного експертного та громадського обговорення широкого кола питань пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. Дана Національна Комісія працюватиме з урахуванням аналізу чинного українського законодавства та з урахуванням світового досвіду, нових тенденцій глобального світу. Українська діаспора та закордонні українці на сьогодні – найпотужніша сила підтримки України на глобальному рівні. Саме тому, держава зобов’язана піклуватись про захист прав своїх громадян”, – йдеться у заяві. В свою чергу, Українсько-Американська організація “Razom for Ukraine“ (Україна, США) спільно з Canada – Ukraine International Assistance Fund – CUIA Fund (Канада), оприлюднила свою заяву з цього приводу: “За попередніми підрахунками законопроект №6175 від 13.03.2017 про внесення змін до закону України “Про громадянство України”, внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради, призведе до автоматичного позбавлення громадянства близько 5 мільйонів українців. Закордонні українці завжди відігравали значну роль в державотворенні України, в періоди окупації зберігаючи правові та культурні традиції України в екзилі, відстоюючи інтереси українства на міжнародній арені, фінансово і ресурсно допомагаючи молодій державі, надаючи всебічну підтримку в період революції Гідності і після неї. Ініціативу Президента по обмеженню прав закордонних українців вважаємо необдуманою, а також такою, що призведе до негативних наслідків для України через втрату значної підтримки українців в інших державах, які на сьогодні виступають форпостом лобіювання інтересів України. В період окупації Російською Федерацією частини території України, а також військових конфліктів у східних областях, вважаємо ці дії Президента такими, що суперечать державним інтересам України. Закликаємо Президента відкликати поданий законопроект, а депутатів Верховної Ради в жодному випадку не підтримувати зміни до Закону про Громадянство в поданому вигляді“. Фундація Євромайдан-Варшава висловлює також велику стурбованість змістом, способами та темпами просування законопроекту №6175, внесеним Президентом 13.03.2017 до Верховної Ради України. “Прийняття цього закону дасть можливість визнавати громадянина України таким, що втратив громадянство, якщо він добровільно отримав паспорт іншої держави. Причому, найбільше можуть постраждати українці, які мають друге громадянство однієї з країн ЄС.  Хочемо нагадати пану Президенту Petro Poroshenko, що економічна еміграція українців до країн Євросоюзу почалася саме через те, що протягом 25 років незалежності жодна українська влада – разом із нинішньою – не ставила, на жаль, своїм пріоритетом створення добробуту своїх громадян. Більшість можновладців дбала і продовжує дбати про власні кишені. Це призвело до тотального зубожіння пересічних українців, які були вимушені залишити Батьківщину і податися шукати свого щастя за її межами. Протягом усіх цих років українські мігранти дійсно отримували паспорти інших держав. Але не тому, що хотіли відмовитися від України. Паспорт країни проживання просто робить зручнішим їхнє перебування в умовах еміграції. Натомість, їхні душі і серця надалі залишаються з Україною.  Свідчить про це хоча б той зрив активності українського закордоння, який спостерігався під час Помаранчевої Революції та Революції Гідності. І який Вас, пане Президенте, приводив до влади і у 2004-му, і у 2014-му роках. Будучи відірваними від Батьківщини, українці гостріше відчувають усі виклики, з якими стикається Україна, та розуміють, яких змін вона потребує. Певно, саме тому можновладці і раніше намагалися обмежити вплив українців, які живуть за кордоном, на результати виборів в Україні. Втім, як показує історія, подібні «маніпуляції» із законодавством не приносять чиновникам очікуваної користі. Саме тому ми закликаємо пана Президента відкликати свій законопроект як такий, що може позбавити паспорта України найбільш свідомих і активних її громадян. Закликаємо депутатів Верховної Ради України не допустити можливості прийняття законопроекту №6175 в стінах українського Парламенту. Особливо наголошуємо на необхідності широкого обговорення питання подвійного громадянства в Україні перед будь-якими змінами в цій сфері чинного законодавства. Підкреслюємо, що єдиною країною, паспорт якої не повинні розділяти громадяни України, повинна бути Росія як країна-агресор. Натомість згаданий президентський законопроект – навпаки – надає привілей російському громадянству у порівнянні з європейським. Вважаємо це повним знущаннями над здоровим глуздом. Закликаємо усі закордонні організації українців об’єднатися у рішучому протесті проти прийняття законопроекту №6175 та створенні інформаційного тиску на українську владу задля вирішення питання подвійного громадянства в Україні у цивілізований спосіб, з урахуванням викликів часу та інтересів усіх верств українського суспільства. “ Одночасно, Українська Всесвітня Координаційна Рада оприлюднила заяву з приводу внесення змін в Закон ” Про громадянство в  Україні” в якій “вважає шкідливими й небезпечними зміни, що пропонуються Президентом України до Закону “Про громадянство України”, щодо реалізації права зміни громадянства.Такі зміни можуть призвести до втрати громадянства України сотень тисяч українських громадян, котрі багато років знаходяться у вимушеній міграції за межами Батьківщини.“ Із заявою до Президента України звернувся й Світовий Конгрес Українців, в якій закликав провести громадські слухання стосовно поданого ним законопроекту, що передбачає позбавлення українського громадянства тих осіб, які мають подвійне громадянство. У листі також висловлюється сумнів у відповідності законопроекту щонайменше трьом статтям Конституції України. Безперечно, чинне українське законодавство щодо подвійного громадянства є застарілим і потребує якісних змін, які б захищали не тільки національну безпеку держави, а й інтереси кожного українця, незважаючи на місце його перебування. Закордонні українці вимагають створення Національної Комісії для публічного експертного та громадського обговорення широкого кола питань пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. Контакти: +38 068 79 68 455 office@global-ukraine.org За інформацією Global Ukraine 
  • Українці за кордоном закликали публічно обговорити питання подвійного громадянства Звернення до Президента та Верховної Ради України щодо створення Національної Комісії для публічного обговорення питань, пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. 13 березня 2017 року Президент України Петро Порошенко подав до Верховної Ради законопроект №6175 про ‎внесення змін до закону України про громадянство, який пропонує позбавити українського громадянства осіб, що мають громадянство іншої країни, визначаючи цей законопроект як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України. Законопроект одразу викликав хвилю дискусій, адже стосується великої маси закордонних українців, а станом на сьогодні українська діаспора та закордонні українці – найпотужніша сила підтримки України на глобальному рівні. Члени мережі Global Ukrainians, проактивні українські лідери-експати, одразу долучилися до дискусії  численними публікаціями, а також провівши у Українському кризовому медіа-центрі 14 березня прес-конференцію на тему: “Україна – феодальна країна? Хто має право позбавити українців українського громадянства?”. Учасники дискусії у підсумку підкреслили критичну необхідність національного публічного обговорення широкого кола питань, пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. Саме тому, міжнародна організація Global Ukraine, яка має на меті створення сприятливих умов задля розвитку мережі народних дипломатів Global Ukrainians, 15 березня 2017 р. звернулася до Президента України з проханням створення Національної Комісії для публічного експертного та громадського обговорення широкого кола питань пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. “Шановний пане Президенте! У зв’язку з ризиками пов’язаними із законопроектом 6175 від 13.03.2017р., просимо Вас притримати розгляд законопроекту та посприяти створенню Національної Комісії для публічного експертного та громадського обговорення широкого кола питань пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. Дана Національна Комісія працюватиме з урахуванням аналізу чинного українського законодавства та з урахуванням світового досвіду, нових тенденцій глобального світу. Українська діаспора та закордонні українці на сьогодні – найпотужніша сила підтримки України на глобальному рівні. Саме тому, держава зобов’язана піклуватись про захист прав своїх громадян”, – йдеться у заяві. В свою чергу, Українсько-Американська організація “Razom for Ukraine“ (Україна, США) спільно з Canada – Ukraine International Assistance Fund – CUIA Fund (Канада), оприлюднила свою заяву з цього приводу: “За попередніми підрахунками законопроект №6175 від 13.03.2017 про внесення змін до закону України “Про громадянство України”, внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради, призведе до автоматичного позбавлення громадянства близько 5 мільйонів українців. Закордонні українці завжди відігравали значну роль в державотворенні України, в періоди окупації зберігаючи правові та культурні традиції України в екзилі, відстоюючи інтереси українства на міжнародній арені, фінансово і ресурсно допомагаючи молодій державі, надаючи всебічну підтримку в період революції Гідності і після неї. Ініціативу Президента по обмеженню прав закордонних українців вважаємо необдуманою, а також такою, що призведе до негативних наслідків для України через втрату значної підтримки українців в інших державах, які на сьогодні виступають форпостом лобіювання інтересів України. В період окупації Російською Федерацією частини території України, а також військових конфліктів у східних областях, вважаємо ці дії Президента такими, що суперечать державним інтересам України. Закликаємо Президента відкликати поданий законопроект, а депутатів Верховної Ради в жодному випадку не підтримувати зміни до Закону про Громадянство в поданому вигляді“. Фундація Євромайдан-Варшава висловлює також велику стурбованість змістом, способами та темпами просування законопроекту №6175, внесеним Президентом 13.03.2017 до Верховної Ради України. “Прийняття цього закону дасть можливість визнавати громадянина України таким, що втратив громадянство, якщо він добровільно отримав паспорт іншої держави. Причому, найбільше можуть постраждати українці, які мають друге громадянство однієї з країн ЄС.  Хочемо нагадати пану Президенту Petro Poroshenko, що економічна еміграція українців до країн Євросоюзу почалася саме через те, що протягом 25 років незалежності жодна українська влада – разом із нинішньою – не ставила, на жаль, своїм пріоритетом створення добробуту своїх громадян. Більшість можновладців дбала і продовжує дбати про власні кишені. Це призвело до тотального зубожіння пересічних українців, які були вимушені залишити Батьківщину і податися шукати свого щастя за її межами. Протягом усіх цих років українські мігранти дійсно отримували паспорти інших держав. Але не тому, що хотіли відмовитися від України. Паспорт країни проживання просто робить зручнішим їхнє перебування в умовах еміграції. Натомість, їхні душі і серця надалі залишаються з Україною.  Свідчить про це хоча б той зрив активності українського закордоння, який спостерігався під час Помаранчевої Революції та Революції Гідності. І який Вас, пане Президенте, приводив до влади і у 2004-му, і у 2014-му роках. Будучи відірваними від Батьківщини, українці гостріше відчувають усі виклики, з якими стикається Україна, та розуміють, яких змін вона потребує. Певно, саме тому можновладці і раніше намагалися обмежити вплив українців, які живуть за кордоном, на результати виборів в Україні. Втім, як показує історія, подібні «маніпуляції» із законодавством не приносять чиновникам очікуваної користі. Саме тому ми закликаємо пана Президента відкликати свій законопроект як такий, що може позбавити паспорта України найбільш свідомих і активних її громадян. Закликаємо депутатів Верховної Ради України не допустити можливості прийняття законопроекту №6175 в стінах українського Парламенту. Особливо наголошуємо на необхідності широкого обговорення питання подвійного громадянства в Україні перед будь-якими змінами в цій сфері чинного законодавства. Підкреслюємо, що єдиною країною, паспорт якої не повинні розділяти громадяни України, повинна бути Росія як країна-агресор. Натомість згаданий президентський законопроект – навпаки – надає привілей російському громадянству у порівнянні з європейським. Вважаємо це повним знущаннями над здоровим глуздом. Закликаємо усі закордонні організації українців об’єднатися у рішучому протесті проти прийняття законопроекту №6175 та створенні інформаційного тиску на українську владу задля вирішення питання подвійного громадянства в Україні у цивілізований спосіб, з урахуванням викликів часу та інтересів усіх верств українського суспільства. “ Одночасно, Українська Всесвітня Координаційна Рада оприлюднила заяву з приводу внесення змін в Закон ” Про громадянство в  Україні” в якій “вважає шкідливими й небезпечними зміни, що пропонуються Президентом України до Закону “Про громадянство України”, щодо реалізації права зміни громадянства.Такі зміни можуть призвести до втрати громадянства України сотень тисяч українських громадян, котрі багато років знаходяться у вимушеній міграції за межами Батьківщини.“ Із заявою до Президента України звернувся й Світовий Конгрес Українців, в якій закликав провести громадські слухання стосовно поданого ним законопроекту, що передбачає позбавлення українського громадянства тих осіб, які мають подвійне громадянство. У листі також висловлюється сумнів у відповідності законопроекту щонайменше трьом статтям Конституції України. Безперечно, чинне українське законодавство щодо подвійного громадянства є застарілим і потребує якісних змін, які б захищали не тільки національну безпеку держави, а й інтереси кожного українця, незважаючи на місце його перебування. Закордонні українці вимагають створення Національної Комісії для публічного експертного та громадського обговорення широкого кола питань пов’язаних з подвійним громадянством та захистом прав закордонних українців. Контакти: +38 068 79 68 455 office@global-ukraine.org За інформацією Global Ukraine 
    Mar 17, 2017 389
  • 06 Mar 2017
    Виступ Заступника Міністра закордонних справ Олени Зеркаль на слуханнях у Міжнародному Суді ООН про застосування запобіжних заходів у справі Україна проти РФ (Гаага, 6 березня 2017 р.) Пане Президент, шановні члени поважного Суду. Це велика честь та винятковий привілей виступати сьогодні перед головним судовим органом ООН від імені України. Україна звернулася до Суду з метою захисту основних прав народу України, який зіткнувся з порушеннями міжнародного права з боку Російської Федерації. Сьогодні я прошу Суд запровадити тимчасові заходи для запобігання непоправних порушень прав людини протягом розгляду цієї справи Судом. Тисячі невинних українців вже відчули на собі смертоносні атаки, а мільйони залишаються під невідворотною загрозою. Їхні мирні повсякденні життя зруйновані, а їх фундаментальні права зухвало порушуються одним з постійних членів Ради Безпеки ООН – Російською Федерацією. Російська Федерація безперервно порушує міжнародне право та права людини. Російська Федерація продовжує надавати смертоносну підтримку незаконним збройним формуванням, які вчинили чисельні терористичні акти в Україні. В окупованому Криму Російська Федерація повністю зневажає права людини, впроваджуючи політику культурного знищення та дискримінації. Такі дії є неприпустимими для міжнародної спільноти. Вони були засуджені ООН. Російська Федерація здійснює свою зовнішню політику не зважаючи на людські життя, та використовує будь-які засоби для нав’язування своєї волі. Тактика Російської Федерації включає підтримку тероризму та актів расової дискримінації, пропаганду, підривну діяльність, залякування, політичну корупцію, кібер-атаки. З такою реальністю ми стикнулися в Україні. Російська Федерація продовжує таку поведінку вже протягом трьох років, увесь цей час заперечуючи свою багатоаспектну агресію проти України. Сьогодні я стою перед Судом і прошу захистити основні права українського народу. Ми вимагаємо справедливості та міжнародно-правової відповідальності, у той час як Російська Федерація продовжує демонструвати зневагу до своїх зобов’язань за міжнародними договорами. Як наслідок, український народ піддається тривалій кампанії терору та культурного знищення. Ситуація насправді жахлива. Навіть протягом останніх кількох тижнів ставки були підвищені. Підтримувані Російською Федерацією незаконні збройні формування збільшили кількість атак та посилили градус залякування мирного населення. В українському місті Авдїївка протягом тижня з 29 січня по 5 лютого моніторингова місія ОБСЄ підтвердила щонайменше 8 смертей мирних громадян та 30 випадків отримання ними поранень. В результаті невибіркових обстрілів місто зазнало значної руйнації жилих будівель та критичної інфраструктури, цивільне населення було залишене без електрики, водопостачання, і навіть опалення під час суворих морозів набагато нижче нуля градусів. Протягом лише двох місяців з початку 2017 року кількість снарядів, які використовувались для обстрілів Авдіївки, оцінюється на рівні 15 000 штук. Ця кількість відповідає 14 вагонам доверху наповненим боєприпасами. В той же час, офіційний речник російського Президента публічно виразив сподівання, що підтримувані Росією незаконні групи не залишаться без боєприпасів. Чи можуть залишатися будь-які сумніви щодо того, звідки це озброєння постачається? Ні. Воно постачається з Російської Федерації. Атаки проти мирного українського населення є логічним продовженням підтримки, яку Російська Федерація надає групам, що вчиняють акти тероризму в Україні. Збиття літака рейсу МН17 за допомогою російської системи БУК не зупинило фінансування тероризму Російською Федерацією. За такої постійної підтримки відбулася атака на автобус у Волновасі. Лише за два тижні потому був обстріляний Маріуполь, а Краматорськ – за декілька тижнів після цього. У Харкові мирне населення було залякане низкою вибухів. Ці події не трапились випадково, це наслідок підтримки Російською Федерацією тероризму в Україні. Тим часом, як на сході України мирне населення страждає від невибіркових атак, в окупованому Криму Російська Федерація продовжує втілювати в життя радянський підхід до прав людини, придушуючи групи, які вважає своїми ворогами. Нещодавно 11 кримських татар, які мирно зібрались на протест проти вибіркових обшуків, були насильно затримані. Це є черговим прикладом того, як російський режим змушує замовкнути тих, хто викликає у нього неприязнь. У цій справі Україна вимагає компенсації за триваючі порушення Росією двох міжнародних договорів: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. Радники України наведуть детальні обґрунтування природи нашого позову і причини, чому запровадження тимчасових заходів є невідкладною необхідністю. Перед тим як вони це зроблять, я маю намір надати короткий історичний контекст для того щоб продемонструвати, що поточні події в Україні не відбуваються ізольовано від попередніх. З моменту відновлення незалежності сучасної України після розвалу Радянського Союзу, народ України намагався втілити в життя демократичні цінності, встановити життя людини і її гідність найвищою цінністю держави і суспільства. На відміну від багатьох інших пост-комуністичних країн, в Україні ніколи не було напруженості на етнічному підґрунті. Конституція України та відповідне законодавство встановлюють всеохоплюючу систему захисту прав етнічних груп, що підтверджується спостерігачами ООН та ЄС. Жахливі новини про терор проти мирного населення здавалися чимось, що відбувається далеко від нас. Трансформація України та посилення зв’язків з Європейським Союзом стали причиною особливого роздратування Росії. Російська Федерація погрожувала знищити економіку України шляхом запровадження каральних односторонніх торговельних обмежень, намагалася заморозити українських людей шляхом припинення поставок газу протягом холодного зимнього сезону, ставила під сумнів територіальну цілісність України. Протягом останнього десятиліття втручання Російської Федерації у справи України постійно поглиблювалося. Воно досягло небезпечних нових рівнів у 2014 році. Російська Федерація вирішила втрутитися в Україну із застосуванням військової сили; підтримувати незаконні угруповання, які здійснюють акти тероризму на українській землі; і порушувати права людини мільйонів українських громадян, включаючи, для багатьох із них, право на життя. Така поведінка відображає більш широку кампанію Російської Федерації, з якою, на жаль, ми всі знайомі. Як заступник Міністра закордонних справ я маю справу з усіма цими питаннями. Але сьогодні я тут як Агент України, і у такій якості моїм пріоритетом є право, а не політика. Протягом майже трьох років я особисто проводила переговори з Російською Федерацією щодо цих правових спорів. Я визнаю, що це було дуже складно. Час від часу Російська Федерація відхиляла протести України щодо порушень положень міжнародних договорів. Наші заперечення не сприймалися всерйоз, і нам повторювали раз за разом, що у нас немає реального спору. Після цього я поверталася додому та на власні очі бачила, як Російська Федерація продовжує свою кампанію проти українського народу. Після численних спроб, настав час визнати, що вже досить. Це те, що привело нас сюди, в Міжнародний суд ООН. У цей складний час ми маємо довіритися міжнародно-правовим інституціям для захисту. Ця справа стане меседжем, що міжнародний правовий порядок може протистояти могутнім державам, які зневажають міжнародне право та права людини. Водночас, наше прохання сьогодні є дуже скромним. Все, чого ми шукаємо – це стабільність і спокій у непередбачуваній та небезпечній ситуації. Пане Президент, члени Суду, в світлі невідворотної небезпеки, яка нависла над народом України, я закликаю вас встановити тимчасові заходи. Наш шановний юридичний радник пояснить причини, чому Суд має гарантувати нам цей захист. По-перше, Профессор Гарольд Хонджі Ко надасть загальний огляд заяв України та нашого клопотання про введення тимчасових заходів. По-друге, пані Марні Чік пояснить необхідність введення тимчасових заходів відносно Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, та продемонструє, що усі критерії для їх введення виконані. По-третє, пан Джонатан Гімблетт пояснить необхідність введення тимчасових заходів відносно Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, та продемонструє, що усі критерії для введення тимчасових заходів за цією конвенцією також виконані. Дякую, пане Президент та шановні члени Суду. Я прошу передати слово професору Ко для продовження усного виступу України. Джерело:МЗС України фото Peace Palace Library
  • Виступ Заступника Міністра закордонних справ Олени Зеркаль на слуханнях у Міжнародному Суді ООН про застосування запобіжних заходів у справі Україна проти РФ (Гаага, 6 березня 2017 р.) Пане Президент, шановні члени поважного Суду. Це велика честь та винятковий привілей виступати сьогодні перед головним судовим органом ООН від імені України. Україна звернулася до Суду з метою захисту основних прав народу України, який зіткнувся з порушеннями міжнародного права з боку Російської Федерації. Сьогодні я прошу Суд запровадити тимчасові заходи для запобігання непоправних порушень прав людини протягом розгляду цієї справи Судом. Тисячі невинних українців вже відчули на собі смертоносні атаки, а мільйони залишаються під невідворотною загрозою. Їхні мирні повсякденні життя зруйновані, а їх фундаментальні права зухвало порушуються одним з постійних членів Ради Безпеки ООН – Російською Федерацією. Російська Федерація безперервно порушує міжнародне право та права людини. Російська Федерація продовжує надавати смертоносну підтримку незаконним збройним формуванням, які вчинили чисельні терористичні акти в Україні. В окупованому Криму Російська Федерація повністю зневажає права людини, впроваджуючи політику культурного знищення та дискримінації. Такі дії є неприпустимими для міжнародної спільноти. Вони були засуджені ООН. Російська Федерація здійснює свою зовнішню політику не зважаючи на людські життя, та використовує будь-які засоби для нав’язування своєї волі. Тактика Російської Федерації включає підтримку тероризму та актів расової дискримінації, пропаганду, підривну діяльність, залякування, політичну корупцію, кібер-атаки. З такою реальністю ми стикнулися в Україні. Російська Федерація продовжує таку поведінку вже протягом трьох років, увесь цей час заперечуючи свою багатоаспектну агресію проти України. Сьогодні я стою перед Судом і прошу захистити основні права українського народу. Ми вимагаємо справедливості та міжнародно-правової відповідальності, у той час як Російська Федерація продовжує демонструвати зневагу до своїх зобов’язань за міжнародними договорами. Як наслідок, український народ піддається тривалій кампанії терору та культурного знищення. Ситуація насправді жахлива. Навіть протягом останніх кількох тижнів ставки були підвищені. Підтримувані Російською Федерацією незаконні збройні формування збільшили кількість атак та посилили градус залякування мирного населення. В українському місті Авдїївка протягом тижня з 29 січня по 5 лютого моніторингова місія ОБСЄ підтвердила щонайменше 8 смертей мирних громадян та 30 випадків отримання ними поранень. В результаті невибіркових обстрілів місто зазнало значної руйнації жилих будівель та критичної інфраструктури, цивільне населення було залишене без електрики, водопостачання, і навіть опалення під час суворих морозів набагато нижче нуля градусів. Протягом лише двох місяців з початку 2017 року кількість снарядів, які використовувались для обстрілів Авдіївки, оцінюється на рівні 15 000 штук. Ця кількість відповідає 14 вагонам доверху наповненим боєприпасами. В той же час, офіційний речник російського Президента публічно виразив сподівання, що підтримувані Росією незаконні групи не залишаться без боєприпасів. Чи можуть залишатися будь-які сумніви щодо того, звідки це озброєння постачається? Ні. Воно постачається з Російської Федерації. Атаки проти мирного українського населення є логічним продовженням підтримки, яку Російська Федерація надає групам, що вчиняють акти тероризму в Україні. Збиття літака рейсу МН17 за допомогою російської системи БУК не зупинило фінансування тероризму Російською Федерацією. За такої постійної підтримки відбулася атака на автобус у Волновасі. Лише за два тижні потому був обстріляний Маріуполь, а Краматорськ – за декілька тижнів після цього. У Харкові мирне населення було залякане низкою вибухів. Ці події не трапились випадково, це наслідок підтримки Російською Федерацією тероризму в Україні. Тим часом, як на сході України мирне населення страждає від невибіркових атак, в окупованому Криму Російська Федерація продовжує втілювати в життя радянський підхід до прав людини, придушуючи групи, які вважає своїми ворогами. Нещодавно 11 кримських татар, які мирно зібрались на протест проти вибіркових обшуків, були насильно затримані. Це є черговим прикладом того, як російський режим змушує замовкнути тих, хто викликає у нього неприязнь. У цій справі Україна вимагає компенсації за триваючі порушення Росією двох міжнародних договорів: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. Радники України наведуть детальні обґрунтування природи нашого позову і причини, чому запровадження тимчасових заходів є невідкладною необхідністю. Перед тим як вони це зроблять, я маю намір надати короткий історичний контекст для того щоб продемонструвати, що поточні події в Україні не відбуваються ізольовано від попередніх. З моменту відновлення незалежності сучасної України після розвалу Радянського Союзу, народ України намагався втілити в життя демократичні цінності, встановити життя людини і її гідність найвищою цінністю держави і суспільства. На відміну від багатьох інших пост-комуністичних країн, в Україні ніколи не було напруженості на етнічному підґрунті. Конституція України та відповідне законодавство встановлюють всеохоплюючу систему захисту прав етнічних груп, що підтверджується спостерігачами ООН та ЄС. Жахливі новини про терор проти мирного населення здавалися чимось, що відбувається далеко від нас. Трансформація України та посилення зв’язків з Європейським Союзом стали причиною особливого роздратування Росії. Російська Федерація погрожувала знищити економіку України шляхом запровадження каральних односторонніх торговельних обмежень, намагалася заморозити українських людей шляхом припинення поставок газу протягом холодного зимнього сезону, ставила під сумнів територіальну цілісність України. Протягом останнього десятиліття втручання Російської Федерації у справи України постійно поглиблювалося. Воно досягло небезпечних нових рівнів у 2014 році. Російська Федерація вирішила втрутитися в Україну із застосуванням військової сили; підтримувати незаконні угруповання, які здійснюють акти тероризму на українській землі; і порушувати права людини мільйонів українських громадян, включаючи, для багатьох із них, право на життя. Така поведінка відображає більш широку кампанію Російської Федерації, з якою, на жаль, ми всі знайомі. Як заступник Міністра закордонних справ я маю справу з усіма цими питаннями. Але сьогодні я тут як Агент України, і у такій якості моїм пріоритетом є право, а не політика. Протягом майже трьох років я особисто проводила переговори з Російською Федерацією щодо цих правових спорів. Я визнаю, що це було дуже складно. Час від часу Російська Федерація відхиляла протести України щодо порушень положень міжнародних договорів. Наші заперечення не сприймалися всерйоз, і нам повторювали раз за разом, що у нас немає реального спору. Після цього я поверталася додому та на власні очі бачила, як Російська Федерація продовжує свою кампанію проти українського народу. Після численних спроб, настав час визнати, що вже досить. Це те, що привело нас сюди, в Міжнародний суд ООН. У цей складний час ми маємо довіритися міжнародно-правовим інституціям для захисту. Ця справа стане меседжем, що міжнародний правовий порядок може протистояти могутнім державам, які зневажають міжнародне право та права людини. Водночас, наше прохання сьогодні є дуже скромним. Все, чого ми шукаємо – це стабільність і спокій у непередбачуваній та небезпечній ситуації. Пане Президент, члени Суду, в світлі невідворотної небезпеки, яка нависла над народом України, я закликаю вас встановити тимчасові заходи. Наш шановний юридичний радник пояснить причини, чому Суд має гарантувати нам цей захист. По-перше, Профессор Гарольд Хонджі Ко надасть загальний огляд заяв України та нашого клопотання про введення тимчасових заходів. По-друге, пані Марні Чік пояснить необхідність введення тимчасових заходів відносно Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, та продемонструє, що усі критерії для їх введення виконані. По-третє, пан Джонатан Гімблетт пояснить необхідність введення тимчасових заходів відносно Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, та продемонструє, що усі критерії для введення тимчасових заходів за цією конвенцією також виконані. Дякую, пане Президент та шановні члени Суду. Я прошу передати слово професору Ко для продовження усного виступу України. Джерело:МЗС України фото Peace Palace Library
    Mar 06, 2017 295
  • 02 Mar 2017
    В четвер  в Брюсселі буде зроблено ще один, невеличкий крок до затвердження українського безвізу – країни-члени затвердять результати тріалогу і дадуть остаточне "зелене світло" запуску подальшої процедури. Всі джерела свідчать, що це голосування стане формальністю: ЄС давно підтвердив свою згоду на скасування віз і нині лишається тільки пройти весь процедурний шлях. Але є деталі. В розпорядженні ЄП опинився детальний календарний план розгляду "українського" рішення, включно з орієнтовною датою початку роботи безвізу на кордоні. На жаль, цей документ свідчить, що Франція не відмовилася від наміру штучно відсунути наше рішення на період після президентських виборів. 7 кроків до безвізу Отже, ми пройшли етап, після якого навіть скептикам доводиться визнавати: рішення про безвізовий режим вже близько. Більше того, тепер про невідворотність безвізу кажуть не лише політики (як наші, так і брюссельські), але і офіційні органи. До прикладу, в середу представництво Євросоюзу  в повідомленні про домовленість європейських органів влади взагалі відійшло від бюрократичної обережності і підкреслило: від цього тижня про український безвіз можна говорити не "якщо", а "коли" "Незабаром громадяни України матимуть змогу подорожувати до Євросоюзу без віз. Це, зокрема, стане можливим завдяки неформальній угоді, досягнутій переговірниками від Європарламенту і Ради ЄС 28 лютого", - пояснили в дипмісії. Хоча формально рішення ще має пройти кілька етапів. Нагадаємо, посли країн-членів ЄС вже в четвер 2 березня мають затвердити результати тріалогу. Після цього на рішення чекає наступна процедура: 1) скасування віз схвалює профільний комітет Європарламенту; 2) Європарламент голосує на пленарному засіданні; 3) далі в гру знову вступають країни-члени: посли повторно підтримують ухвалене рішення і вносять його в порядок денний зустрічі міністрів; 4) рішення схвалюється кваліфікованою більшістю Ради міністрів ЄС; 5) лише після цього рішення підписують президент Європарламенту та представник головуючої країни (Мальти); 6) воно публікується в офіційному віснику ЄС (цей етап зазвичай забирає до тижня, хоча термінові рішення публікують вже на наступний день); 7) після цього відраховуємо 20 днів... і можемо їхати на кордон без візи. Як бачимо, кроків чимало. Та порахувати їх тривалість – не надто складно. Європейський календар Насправді в ЄС вже є прорахований календар розгляду українського безвізу. Він був окреслений і повідомлений представникам країн-членів ЄС ще на початку року. Наразі все іде за планом, тому з великою імовірністю, його дотримуватимуться і надалі. В останні дні від джерел в двох країнах-член ЄС "Європейська правда" отримала підтвердження про оновлений і узгоджений "робочий графік" ухвалення українського безвізу. Він, зокрема, був погоджений із ключовими державами-членами. Важлива деталь: ніхто не може гарантувати дотримання намірів на 100%. Світ непередбачуваний, і ситуація в Європі – зокрема. Але наразі є підстави розраховувати, що події йтимуть саме за тим графіком, що прописаний нижче. Отже, коли буде пройдений кожний з етапів? І коли ЄС нарешті скасує візи для українців?  Нині календар є таким: 1) комітет ЄП – 9 березня; 2) пленарне  засідання ЄП – орієнтовно, 4 квітня (оновлено - згодом ЄП оприлюднив індикативну дату, 5 квітня); 3) посли ЄС – 26 квітня; 4) Рада ЄС – 11 травня (голосуватиме Рада міністрів закордонних справ, хоча вона є непрофільною); 5) підписання – орієнтовно 15 травня; 6) публікація – орієнтовно 22 травня; 7) початок роботи безвізу – орієнтовно 11 червня. Ті етапи, де нема примітки "орієнтовно", прив’язані до засідань органів ЄС, графік яких визначений заздалегідь. Як бачимо, між деякими етапами – доволі тривала пауза. Подекуди вона обґрунтована, але подекуди – ні. І це заслуговує на окрему увагу. Франція в грі Хай би як і хай би скільки разів не заперечувала цей факт у своїх інтерв’ю посол Франції в Україні Ізабель Дюмон, але її колеги в Брюсселі визнають: український безвіз буде схвалений пізніше за грузинський саме з ініціативи французької сторони.   І останні повідомлення з Брюсселя це підтверджують. У Франції чомусь вирішили, що скасування віз для українців може стати козирем для Марін Ле Пен на президентських виборах, які відбудуться 23 квітня та 7 травня (два тури). І те, що нині Ле Пен стрімко втрачає шанси на перемогу, не змінює позицію Парижа: жодного безвізу до виборів. "І досі всі налякані можливістю її перемоги, ніхто не хоче давати їй додаткову зброю", - пояснив один зі співрозмовників ЄП, інформований про дискусію в Раді ЄС Саме тому схвалення Радою ЄС, тобто країнами-членами, заплановане за 4 дні після другого туру виборів. На той момент змін в уряді Франції не має відбутися, тож навіть у разі перемоги антиукраїнського кандидата ця країна не заблокує остаточне затвердження безвізу. Та й, нагадаємо,для скасування віз не потрібна одностайність – достатньо кваліфікованої більшості. Графік схвалення безвізу цікавий тривалими  паузами між голосуванням в ЄП та в Раді ЄС. Якщо пауза між комітетським і пленарним голосуванням має пояснення (за процедурою текст має бути перекладений на 23 інші мови ЄС і пройти юридичну вичитку), то подальша затримка – штучна. Цікаво, що до календарного графіку, який надійшов до країн-членів та до впливових європейських депутатів, додається пояснення квітневої паузи: мовляв, "причиною є великодні канікули". Але це – неправда. В Раді ЄС проходитимуть також інші засідання, на які нескладно встигнути. Так, посли країн-членів могли б розглянути українське питання ще 12 квітня, а міністри – 26 квітня, і в такому разі безвіз запрацював би ще до початку сезону відпусток... Але для того, щоб виключити обурення Франції,  в Раді ЄС вирішили врахувати їх побажання. Наскільки відомо ЄП, український МЗС все ж намагатиметься переконати європейських колег скоригувати графік, надавши нам додаткових два тижні безвізу, але шанси на це – вкрай малі. Та це не так важливо. Головне – щоб був витриманий принаймні даний графік і з 11 червня (або 10, або 12 – несуттєво) громадяни України нарешті забули про існування короткострокових шенгенських віз. Краще пізно, аніж ніколи.  Сергій Сидоренко, Європейська правда фото gx.net.ua
  • В четвер  в Брюсселі буде зроблено ще один, невеличкий крок до затвердження українського безвізу – країни-члени затвердять результати тріалогу і дадуть остаточне "зелене світло" запуску подальшої процедури. Всі джерела свідчать, що це голосування стане формальністю: ЄС давно підтвердив свою згоду на скасування віз і нині лишається тільки пройти весь процедурний шлях. Але є деталі. В розпорядженні ЄП опинився детальний календарний план розгляду "українського" рішення, включно з орієнтовною датою початку роботи безвізу на кордоні. На жаль, цей документ свідчить, що Франція не відмовилася від наміру штучно відсунути наше рішення на період після президентських виборів. 7 кроків до безвізу Отже, ми пройшли етап, після якого навіть скептикам доводиться визнавати: рішення про безвізовий режим вже близько. Більше того, тепер про невідворотність безвізу кажуть не лише політики (як наші, так і брюссельські), але і офіційні органи. До прикладу, в середу представництво Євросоюзу  в повідомленні про домовленість європейських органів влади взагалі відійшло від бюрократичної обережності і підкреслило: від цього тижня про український безвіз можна говорити не "якщо", а "коли" "Незабаром громадяни України матимуть змогу подорожувати до Євросоюзу без віз. Це, зокрема, стане можливим завдяки неформальній угоді, досягнутій переговірниками від Європарламенту і Ради ЄС 28 лютого", - пояснили в дипмісії. Хоча формально рішення ще має пройти кілька етапів. Нагадаємо, посли країн-членів ЄС вже в четвер 2 березня мають затвердити результати тріалогу. Після цього на рішення чекає наступна процедура: 1) скасування віз схвалює профільний комітет Європарламенту; 2) Європарламент голосує на пленарному засіданні; 3) далі в гру знову вступають країни-члени: посли повторно підтримують ухвалене рішення і вносять його в порядок денний зустрічі міністрів; 4) рішення схвалюється кваліфікованою більшістю Ради міністрів ЄС; 5) лише після цього рішення підписують президент Європарламенту та представник головуючої країни (Мальти); 6) воно публікується в офіційному віснику ЄС (цей етап зазвичай забирає до тижня, хоча термінові рішення публікують вже на наступний день); 7) після цього відраховуємо 20 днів... і можемо їхати на кордон без візи. Як бачимо, кроків чимало. Та порахувати їх тривалість – не надто складно. Європейський календар Насправді в ЄС вже є прорахований календар розгляду українського безвізу. Він був окреслений і повідомлений представникам країн-членів ЄС ще на початку року. Наразі все іде за планом, тому з великою імовірністю, його дотримуватимуться і надалі. В останні дні від джерел в двох країнах-член ЄС "Європейська правда" отримала підтвердження про оновлений і узгоджений "робочий графік" ухвалення українського безвізу. Він, зокрема, був погоджений із ключовими державами-членами. Важлива деталь: ніхто не може гарантувати дотримання намірів на 100%. Світ непередбачуваний, і ситуація в Європі – зокрема. Але наразі є підстави розраховувати, що події йтимуть саме за тим графіком, що прописаний нижче. Отже, коли буде пройдений кожний з етапів? І коли ЄС нарешті скасує візи для українців?  Нині календар є таким: 1) комітет ЄП – 9 березня; 2) пленарне  засідання ЄП – орієнтовно, 4 квітня (оновлено - згодом ЄП оприлюднив індикативну дату, 5 квітня); 3) посли ЄС – 26 квітня; 4) Рада ЄС – 11 травня (голосуватиме Рада міністрів закордонних справ, хоча вона є непрофільною); 5) підписання – орієнтовно 15 травня; 6) публікація – орієнтовно 22 травня; 7) початок роботи безвізу – орієнтовно 11 червня. Ті етапи, де нема примітки "орієнтовно", прив’язані до засідань органів ЄС, графік яких визначений заздалегідь. Як бачимо, між деякими етапами – доволі тривала пауза. Подекуди вона обґрунтована, але подекуди – ні. І це заслуговує на окрему увагу. Франція в грі Хай би як і хай би скільки разів не заперечувала цей факт у своїх інтерв’ю посол Франції в Україні Ізабель Дюмон, але її колеги в Брюсселі визнають: український безвіз буде схвалений пізніше за грузинський саме з ініціативи французької сторони.   І останні повідомлення з Брюсселя це підтверджують. У Франції чомусь вирішили, що скасування віз для українців може стати козирем для Марін Ле Пен на президентських виборах, які відбудуться 23 квітня та 7 травня (два тури). І те, що нині Ле Пен стрімко втрачає шанси на перемогу, не змінює позицію Парижа: жодного безвізу до виборів. "І досі всі налякані можливістю її перемоги, ніхто не хоче давати їй додаткову зброю", - пояснив один зі співрозмовників ЄП, інформований про дискусію в Раді ЄС Саме тому схвалення Радою ЄС, тобто країнами-членами, заплановане за 4 дні після другого туру виборів. На той момент змін в уряді Франції не має відбутися, тож навіть у разі перемоги антиукраїнського кандидата ця країна не заблокує остаточне затвердження безвізу. Та й, нагадаємо,для скасування віз не потрібна одностайність – достатньо кваліфікованої більшості. Графік схвалення безвізу цікавий тривалими  паузами між голосуванням в ЄП та в Раді ЄС. Якщо пауза між комітетським і пленарним голосуванням має пояснення (за процедурою текст має бути перекладений на 23 інші мови ЄС і пройти юридичну вичитку), то подальша затримка – штучна. Цікаво, що до календарного графіку, який надійшов до країн-членів та до впливових європейських депутатів, додається пояснення квітневої паузи: мовляв, "причиною є великодні канікули". Але це – неправда. В Раді ЄС проходитимуть також інші засідання, на які нескладно встигнути. Так, посли країн-членів могли б розглянути українське питання ще 12 квітня, а міністри – 26 квітня, і в такому разі безвіз запрацював би ще до початку сезону відпусток... Але для того, щоб виключити обурення Франції,  в Раді ЄС вирішили врахувати їх побажання. Наскільки відомо ЄП, український МЗС все ж намагатиметься переконати європейських колег скоригувати графік, надавши нам додаткових два тижні безвізу, але шанси на це – вкрай малі. Та це не так важливо. Головне – щоб був витриманий принаймні даний графік і з 11 червня (або 10, або 12 – несуттєво) громадяни України нарешті забули про існування короткострокових шенгенських віз. Краще пізно, аніж ніколи.  Сергій Сидоренко, Європейська правда фото gx.net.ua
    Mar 02, 2017 538