User's Tags

Галина Андрейців 's Дописи

220статей
  • 20 Січ 2021
    МОН ОГОЛОШУЄ ПРО ПРИЙОМ ДОКУМЕНТІВ ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЗА КОШТИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У 2021 РОЦІ Для навчання в державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, оголошено прийом документів закордонних українців у 2021 році.  Бюджетні місця на навчання надаються: закордонним українцям, які проживають за межами України і статус яких підтверджено відповідним посвідченням;  для навчання у державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН;  за ступенями бакалавр, магістр, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше; - на акредитовані освітні програми (денна форма навчання). Бюджетні місця на навчання не можуть бути надані: для здобуття ступеня магістр на основі ступеня бакалавр, здобутого за іншою спеціальністю; у разі, якщо закордонний українець, який навчався у закладі вищої освіти України (далі – ЗВО) за кошти державного бюджету, був відрахований за власним бажанням, за академічну неуспішність та/або в інших випадках, передбачених законодавством.   Вимоги до кандидатів: 1. Наявність посвідчення закордонного українця; 2. Наявність відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти; 3. Володіння українською мовою.   Документи, які кандидат подає до МОН (у паперовому та електронному вигляді): 1. Заповнена анкета (оригінал); 2. Заповнена аплікаційна форма за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1HVmqrMtDe0YM1eFLhCbYqWmKuLTG1qerjDobGjgNSXM/viewform?edit_requested=true; 3. Копії сторінок паспорта; 4. Копія документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 5. Копія додатка до документа про раніше здобутий освітній (освітньокваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 6. Копія посвідчення закордонного українця (у разі відсутності на момент подання до МОН посвідчення подається витяг з протоколу засідання Національної комісії з питань закордонних українців про надання кандидату статусу закордонного українця). У разі відсутності на момент подання до МОН документів про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень кандидати можуть подавати такі документи: 7. Учні закладів загальної середньої освіти – довідку про навчання у випускному класі з оцінками за півріччя, підписану керівником закладу освіти та завірену печаткою; 8. Студенти закладів вищої освіти – виписку із залікових відомостей із зазначенням навчальних дисциплін та складених заліків та іспитів з оцінками, підписану керівником/заступником керівника ЗВО та завірену печаткою.  Документи іноземних держав, що зазначені у підпунктах 3-5, 7, 8, подаються з перекладом українською мовою. Строк подання до МОН документів - до 01 березня 2021 року включно. Увага! МОН прийматиме заявки в електронному та паперовому форматі (необхідно надіслати документи в обох зазначених форматах). Усі документи мають бути скріплені у верхньому лівому куті. Пакет документів формується згідно зі списком необхідних документів у вищезазначеному порядку. Документи поверненню не підлягають. Поштова адреса: проспект Перемоги, 10, 01135, Київ, Україна,Міністерство освіти і науки України, Головне управління міжнародного співробітництва. Примітка: Квота для закордонних українців 2021. Контактний тел. +38(044) 481-32-79. У електронному форматі скановані PDF документи необхідно надіслати на електронну адресу МОН: kvota.mon@gmail.com, зазначивши у темі листа “Квота для закордонних українців 2021”. Квоти прийому закордонних українців до ЗВО розміщуються на сайті МОН у тижневий строк після прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науковопедагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів». Вступ до ЗВО: Вступ до ЗВО на місця державного замовлення здійснюється у межах встановлених квот за результатами співбесіди з предметів, передбачених Правилами прийому до ЗВО. Строки подачі документів, проведення співбесіди та зарахування визначаються приймальними комісіями ЗВО. Для вступу закордонний українець особисто подає до структурного підрозділу/приймальної комісії заяву у паперовій формі та такі документи: а) документ (оригінал та його копію) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; б) додаток (оригінал та його копію) до документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; в) копію паспорта; г) страховий поліс з надання екстреної медичної допомоги; д) посвідчення закордонного українця; е) 4 кольорових фото розміром 3х4 см. Документи, визначені у пунктах а), б), в) повинні бути перекладені українською мовою та нотаріально засвідчені. Документи, визначені у пунктах а), б) повинні бути офіційно завірені відповідно до законодавства країни їх видачі. Документи про освіту закордонних українців, видані закладами освіти інших держав, проходять процедуру визнання в Україні відповідно до чинного законодавства. Закордонні українці, які вступають до ЗВО на місця державного замовлення у межах встановлених квот, забезпечуються місцем у гуртожитку з оплатою за проживання у розмірі, як для громадян України, стипендією та медичним обслуговуванням відповідно до чинного законодавства України. Транспортні витрати до місця навчання та у зворотному напрямку здійснюються за власні кошти закордонних українців. Повідомляє Міністерство освіти і науки України foto: freepik.com  
    2962 Опубліковано Галина Андрейців
  • МОН ОГОЛОШУЄ ПРО ПРИЙОМ ДОКУМЕНТІВ ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЗА КОШТИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У 2021 РОЦІ Для навчання в державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, оголошено прийом документів закордонних українців у 2021 році.  Бюджетні місця на навчання надаються: закордонним українцям, які проживають за межами України і статус яких підтверджено відповідним посвідченням;  для навчання у державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН;  за ступенями бакалавр, магістр, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше; - на акредитовані освітні програми (денна форма навчання). Бюджетні місця на навчання не можуть бути надані: для здобуття ступеня магістр на основі ступеня бакалавр, здобутого за іншою спеціальністю; у разі, якщо закордонний українець, який навчався у закладі вищої освіти України (далі – ЗВО) за кошти державного бюджету, був відрахований за власним бажанням, за академічну неуспішність та/або в інших випадках, передбачених законодавством.   Вимоги до кандидатів: 1. Наявність посвідчення закордонного українця; 2. Наявність відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти; 3. Володіння українською мовою.   Документи, які кандидат подає до МОН (у паперовому та електронному вигляді): 1. Заповнена анкета (оригінал); 2. Заповнена аплікаційна форма за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1HVmqrMtDe0YM1eFLhCbYqWmKuLTG1qerjDobGjgNSXM/viewform?edit_requested=true; 3. Копії сторінок паспорта; 4. Копія документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 5. Копія додатка до документа про раніше здобутий освітній (освітньокваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 6. Копія посвідчення закордонного українця (у разі відсутності на момент подання до МОН посвідчення подається витяг з протоколу засідання Національної комісії з питань закордонних українців про надання кандидату статусу закордонного українця). У разі відсутності на момент подання до МОН документів про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень кандидати можуть подавати такі документи: 7. Учні закладів загальної середньої освіти – довідку про навчання у випускному класі з оцінками за півріччя, підписану керівником закладу освіти та завірену печаткою; 8. Студенти закладів вищої освіти – виписку із залікових відомостей із зазначенням навчальних дисциплін та складених заліків та іспитів з оцінками, підписану керівником/заступником керівника ЗВО та завірену печаткою.  Документи іноземних держав, що зазначені у підпунктах 3-5, 7, 8, подаються з перекладом українською мовою. Строк подання до МОН документів - до 01 березня 2021 року включно. Увага! МОН прийматиме заявки в електронному та паперовому форматі (необхідно надіслати документи в обох зазначених форматах). Усі документи мають бути скріплені у верхньому лівому куті. Пакет документів формується згідно зі списком необхідних документів у вищезазначеному порядку. Документи поверненню не підлягають. Поштова адреса: проспект Перемоги, 10, 01135, Київ, Україна,Міністерство освіти і науки України, Головне управління міжнародного співробітництва. Примітка: Квота для закордонних українців 2021. Контактний тел. +38(044) 481-32-79. У електронному форматі скановані PDF документи необхідно надіслати на електронну адресу МОН: kvota.mon@gmail.com, зазначивши у темі листа “Квота для закордонних українців 2021”. Квоти прийому закордонних українців до ЗВО розміщуються на сайті МОН у тижневий строк після прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науковопедагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів». Вступ до ЗВО: Вступ до ЗВО на місця державного замовлення здійснюється у межах встановлених квот за результатами співбесіди з предметів, передбачених Правилами прийому до ЗВО. Строки подачі документів, проведення співбесіди та зарахування визначаються приймальними комісіями ЗВО. Для вступу закордонний українець особисто подає до структурного підрозділу/приймальної комісії заяву у паперовій формі та такі документи: а) документ (оригінал та його копію) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; б) додаток (оригінал та його копію) до документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; в) копію паспорта; г) страховий поліс з надання екстреної медичної допомоги; д) посвідчення закордонного українця; е) 4 кольорових фото розміром 3х4 см. Документи, визначені у пунктах а), б), в) повинні бути перекладені українською мовою та нотаріально засвідчені. Документи, визначені у пунктах а), б) повинні бути офіційно завірені відповідно до законодавства країни їх видачі. Документи про освіту закордонних українців, видані закладами освіти інших держав, проходять процедуру визнання в Україні відповідно до чинного законодавства. Закордонні українці, які вступають до ЗВО на місця державного замовлення у межах встановлених квот, забезпечуються місцем у гуртожитку з оплатою за проживання у розмірі, як для громадян України, стипендією та медичним обслуговуванням відповідно до чинного законодавства України. Транспортні витрати до місця навчання та у зворотному напрямку здійснюються за власні кошти закордонних українців. Повідомляє Міністерство освіти і науки України foto: freepik.com  
    Січ 20, 2021 2962
  • 30 Жовт 2020
    Конституційний Суд України мав би захищати Конституцію, перевіряючи на відповідність їй закони та інші правові акти. Зараз судді КСУ захищають олігархів, корупцію та забезпечують кругову поруку.  В Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного Суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу. НАЗК: через скасування е-декларацій може бути зірвано втілення результатів виборів Про це йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної, текст якого має в розпорядженні "Європейська правда". "Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного Суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньої підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму", – йдеться у листі. Одним із офіційних тригерів для запуску механізму призупинення дії безвізу є відхід третьої держави від критеріїв, унаслідок виконання яких було запроваджено безвізовий режим. Зазначається, що ухвалені КСУ та Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо діяльності антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії. Вони вкотре звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи є квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України. У листі вказується, що незалежність, інституційна спроможність та стійкість інфраструктури, насамперед антикорупційної, є критерієм досягнення низки короткострокових та стратегічних цілей у відносинах з Європейським Союзом, серед яких: - збереження безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС; - співпраця з Міжнародним валютним фондом, що є передумовою отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС розміром 1,2 млрд євро, покликаних забезпечити фінансово-економічну стабілізацію в нашій країні; - інтеграція до енергетичного ринку ЄС (йдеться про незалежність НКРЕКП); - поширення на Україну режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікацій, укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг (незалежність НКРЗІ); - інтеграція до єдиного цифрового ринку (незалежність Національного офісу інтелектуальної власності) тощо. "Враховуючи зазначене, та з метою запобігання розвитку несприятливого сценарію, пропонували б у стислі строки створити робочу групу високого рівня із опрацювання змін до Конституції України, до якої б також увійшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, суддівського самоврядування, наукових кіл та громадянського суспільства", – йдеться у листі. Наголошується, що ключовим завданням зазначеної робочої групи варто визначити опрацювання змін до Конституції України, які б, серед іншого, передбачали повноваження Верховної Ради створювати державні органи зі спеціальним статусом.   Що ж ухвалив Конституційний Суд і що можна зробити? – Центр протидії корупції Це не перший випадок, коли КСУ діє проти Конституції. Про це пише Центр протидії корупції у статті для УП про недавнє скандальне рішення Конституційного Суду, спрямоване на знищення електронного декарування. Судді КСУ 2010 року дозволили узурпувати владу президенту-втікачу Віктору Януковичу; скасували в лютому 2019 закон про незаконне збагачення, внаслідок чого НАБУ було змушене закрити 65 кримінальних проваджень, та винесли рішення на користь Запорізького заводу феросплавів, який належить олігарху Ігорю Коломойському.  Останнім часом у ЗМІ неодноразово згадувалися наміри КСУ знищити антикорупційні інституції та інструменти. Сьогодні ці чутки стали реальністю: КСУ вже розглянув подання щодо е-декларування і фактично зніс цей інструмент із правового поля. О 19:00 перестав працювати відкритий електронний Єдиний державний реєстр декларацій — один із головних здобутків Революції гідності. За його адресою замість понад 4 млн декларацій лаконічна фраза про те, що "доступ припинено".  Тепер за трьома замками опинилися статки всіх українських чиновників, засудити їх за брехню в декларації неможливо. Зникла ціла стаття закону щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією порушення, а з нею і шанс на будь-яку відповідальність корупціонерів: як кримінальну, так і адміністративну та навіть дисциплінарну. Це рішення не лише про знищення НАЗК, е-декларування та підрив усієї антикорупційної інфраструктури. Передусім це руйнування відносин із Заходом та поштовх України в бік Росії.  Під загрозою — незаконне збагачення, цивільна конфіскація необґрунтованих статків, а також Вищий антикорупційний суд.Навіть якщо Верховна Рада захоче виправити цю ситуацію, ця її ініціатива точно буде неконституційною з таким Конституційним Судом. Тому первинним є перезавантаження КСУ, без чого все інше просто немає сенсу. Пояснюємо, що відбулося, хто за цим стоїть та чи можливо це виправити. Що вирішив КСУ?  Закрив публічний реєстр декларацій Найбільш болюче: КСУ визнав неконституційними положення про відкритий доступ до декларацій усіх чиновників, які їх подають в електронний реєстр.  Тепер ніхто, окрім співробітників НАЗК, не зможе подивитися на задекларовані чиновником статки, як це було раніше — за кілька хвилин знайти потрібну декларацію в електронному реєстрі та швидко її перевірити і, можливо, звернутися в НАЗК щодо порушень.  Реєстр декларацій став основою для сотень антикорупційних розслідувань активістів, журналістів та правоохоронців. На підставі інформації з нього Антикорупційний суд розпочав виносити вироки — за свідому брехню в декларації.    Ліквідував відповідальність  Скасована не лише кримінальна відповідальність за брехню в деклараціях, а й дисциплінарна та адміністративна стали неможливими для практичного застосування. Щодо кримінальної, то з 21 ухваленого наразі ВАКС вироку 5 були за ст. 366-1 — брехня в декларації. Це фактично кожний четвертий вирок. Ще одне рішення по цій статті ухвалила Апеляційна палата ВАКС, скасувавши виправдувальний вирок. Три з п'яти цих вироків стосувались суддів. Через рішення КСУ всі ці вироки можуть скасувати за виключними обставинами.  Ще щонайменше 13 справ щодо недекларування статків топ-чиновниками перебуває на розгляді у ВАКС. Серед тих, хто вийшов "сухим із води" після ганебного рішення КСУ щодо е-декларування: ексміністр енергетики Ігор Насалик, мер Одеси Геннадій Труханов, "бурштиновий депутат" Максим Поляков, колишній гендиректор Укроборонпрому Павло Букін. НАБУ вже повідомило, що через скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування будуть закриті 110 кримінальних проваджень, які продовжували розслідувати детективи Бюро.   Скасував контроль за деклараціями та конфліктом інтересів Щодня журналісти та активісти повідомляли НАЗК про нові виявлені ними порушення. Тільки за минулий рік агентство отримало 5,6 тисяч таких повідомлень і склало більш ніж 900 протоколів. Лише Центр протидії корупції від початку роботи реєстру написав понад дві сотні звернень у НАЗК.  Наприклад, журналісти виявили незадекларовані статки у суддів ОАСК, які скасували націоналізацію Приватбанку; брехню в декларації та можливе незаконне збагачення голови цього ж суду Павла Вовка; незадекларовану іспанську віллу тодішнього президента Порошенка тощо. Все це мало бути ретельно перевірено НАЗК, і за результатами цього контролю мала б настати або не настати відповідальність. Але тепер усі види контролю та перевірки декларацій просто скасовані. Не має значення, чи бачитиме НАЗК декларації чиновників, адже КСУ повністю "кастрував" повноваження Агентства щодо перевірки декларацій та контролю за їхніми статками. Абсурдно, але КСУ скасував навіть право НАЗК отримувати повідомлення про можливі порушення антикорупційного законодавства та направляти до суду протоколи, а до органів влади – висновки про корупційні правопорушення. Тобто, якщо Агентство знайде такі порушення, то навіть не зможе ініціювати притягнення до будь-якої юридичної відповідальності.  Понад те, НАЗК втратило свої контрольні повноваження навіть щодо врегулювання конфлікту інтересів. І тепер Агентство позбавлене можливостей отримувати взагалі будь-яку інформацію від державних органів, самих посадовців, інших осіб про факти конфлікту інтересів. Узагалі нівельований обов’язок найвищих посадовців держави врегульовувати конфлікт інтересів, а значить і відповідальності за це теж не буде. Умовно, якщо суддя прийняв рішення на користь компанії своєї дружини, то притягнути його до відповідальності або скасувати таке рішення відтепер буде майже неможливо. Навіть ті контрольні повноваження, які залишились у НАЗК, наприклад, контроль за фінансами партій, буде неможливо реалізувати на практиці, адже агентства позбавили ключових інструментів для цього – перевірок декларацій з реєстру та доступу до державних реєстрів.   Скасував конфлікт інтересів для себе  Судді КСУ, ухвалюючи це рішення, взагалі працювали у власних інтересах. НАЗК писало про ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду, що свідчить про конфлікт інтересів. Одна з цих суддів – Ірина Завгородня: за 2018 рік НАЗК виявило у її декларації недостовірних відомостей на 615 тис. грн, а у декларації за 2019 рік — на 754 тис. грн. Понад те, на початку розгляду цієї справи в Конституційному Суді стало відомо, що це далеко не єдиний приклад проблем із декларуванням у самих суддів. Учасники справи заявляли їм відводи саме через наявність ознак адміністративних правопорушень, пов’язаних із декларуванням, у діях окремих суддів. Тобто цим рішенням судді одночасно позбавили ймовірної відповідальності й себе.  * При ухваленні цього рішення КСУ істотно вийшов за межі самого подання, адже неконституційними визнані навіть ті положення, які не оспорювалися проросійськими ініціаторами, оскільки ті навіть не вимагали настільки суттєвого урізання повноважень НАЗК щодо перевірки декларацій.  Хто винен, або агенти Кремля всюди  Насамперед – судді Конституційного Суду України. Ті судді, які підтримали це рішення, не зважали на аргументовану позицію антикорупційних органів та громадськості про абсурдність цього подання. Вражає і швидкість, з якою КСУ розглянув цю справу, що є ще одним доказом заздалегідь визначеного рішення. В інших випадках розгляд таких подань триває роками. Ще у середу вдень можна було побачити, що за минулий рік голова КСУ Олександр Тупицький заробив 4,5 млн грн. Ще тоді НАЗК мало можливість ініціювати притягнення його до відповідальності за недекларування земельної ділянки в окупованому Росією Криму, яку він купив в 2018 році та оформив за російським законодавством.  Тупицький своїми ж руками себе врятував, нівелювавши е-декларування.  Нагадаємо, що до КСУ Тупицького призначив Янукович, а головою його обрали рік тому. Його дружина Олена Тупицька була помічницею нардепа від "Партії регіонів" у період 2012–2014 років. Автори подання до Конституційного Суду — переважно депутати від проросійської партії "Опозиційна платформа — За життя" та контрольованої Коломойським фракції "За майбутнє". Депутати цих фракцій системно віддаляють Україну від європейського вектора, наближаючи до Росії. Знищення антикорупційної інфраструктури – перший великий крок до цього.  Депутати цих політичних сил неодноразово висловлювали антизахідні заяви. Водночас ці ж люди мають статки на Заході, проводять там відпустки, навчають своїх дітей.  Декларацію одного із депутатів ОПЗЖ Іллі Киви, який підписав подання, НАЗК почало перевіряти. Відомство взялося з'ясувати, як Кива заробив на оренді жомової ями 1,2 млн грн. Депутат також вказав, що мешкає у незадекларованій квартирі, з власницею, з якою його пов’язує лише секс. Завершити цю перевірку НАЗК тепер не зможе. Родина нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, який також ініціював це подання, володіє яхтою за $200 млн, гектарами болгарського узбережжя та двома десятками об’єктів нерухомості в Україні. Однак ці активи відсутні в декларації Медведчука за 2019 рік. Соратник Медведчука та власник проросійських телеканалів нардеп Тарас Козак також був під прицілом НАЗК, яке проводило повну перевірку його декларації.  Ще один врятований від покарання за недостовірне декларування депутат від ОПЗЖ — Суто Мамоян, який підозрювався у заниженні суми на понад 8,5 млн грн на придбанні автомобілів Toyota Land Cruiser 200 та заниженні вартості двох квартир площею 124 та 125 м². Щодо ще одного підписанта, нардепа Федора Христенка, НАЗК влітку розпочало перевірку за зверненням ЦПК щодо його поїздки у Москву зі святкуванням дня народження його дружини вартістю у мільйон доларів. Завершити цю перевірку Агентство тепер не зможе. Льовочкін та його сестра – теж серед авторів подання. Завдяки запровадженню декларування та публічності декларацій будь-хто міг бачити в реєстрі дорогу віллу Льовочкіних на Лазуровому узбережжі у Франції — у попередніх паперових деклараціях він про неї "забував".  Подання підписала Антоніна Славицька, яку перевіряли в НАЗК щодо можливого конфлікту інтересів. Причина: раніше вона ініціювала подання щодо неконституційності НАБУ, будучи фігуранткою скандальних викривальних плівок НАБУ щодо суддів Окружного адміністративного суду. Ще одним бенефіціаром або й лобістом рішення КСУ міг бути і голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк. У липні цього року НАБУ оприлюднило чергові плівки з кабінету Вовка, на яких чути, що Вовк переймався кількома важливими справами, які розглядав Конституційний Суд, і працював над "правильним" результатом. Голова ОАСКу натякав на свою причетність до визнання у 2019 році неконституційною статті, яка передбачала покарання за незаконне збагачення держслужбовців.   Що буде далі і чи можливо це виправити Скасування КСУ цих норм порушує зобов’язання України за програмою МВФ, кредитними угодами з ЄС, а також вимоги надання безвізового режиму Україні з країнами ЄС. Найнебезпечніше у рішенні те, що його зміст та висновки абсолютно не відповідають одне одному. Визнавши неконституційним низку надважливих елементів системи фінансового контролю посадовців, суд вирішив взагалі не пояснювати причини. У тексті рішення суд на понад десяток сторінок цитує правові позиції про зміст принципу незалежності судової гілки влади та ігнорує необхідність пояснити свої мотиви та правові аргументи рішення.  Все зводиться до того, що система декларування посягає на незалежність суду та суддів. І ціною цього посягання, на думку КСУ, має стати загальна амністія усіх чиновників, що чинили порушення, пов’язані з декларуванням.  При цьому у рішенні ніяк не обґрунтовано, в чому полягає неконституційність оприлюднення декларацій, цілої низки повноважень і прав НАЗК, або ж норми про відповідальність за вчинення корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень.  Це рішення КСУ однозначно є одним з найганебніших та найзухваліших за весь час його існування. Без аргументів, без аналізу норм, щодо яких воно виноситься, судді самі позбавили легітимності своє рішення. Тим самим у Конституційному Суді продемонстрували і суспільству, і всім гілкам влади та інституціям, що рішення можуть бути необґрунтовані та політичні.  Такий підхід може породити свавілля та подальше знищення без жодних пояснень цілих інструментів та механізмів. Завтра це може бути використано для скасування міжнародних угод України, системи закупівель Prozorro або ж цілих органів.   За відсутності пояснень із боку КС та аргументів, що б не ухвалював парламент далі на виправлення ситуації — усе може бути знищене цим же Конституційним Судом. Адже КС, не давши своїх аргументів, залишив собі можливість надалі скасовувати будь-які нові законодавчі норми у цій сфері. *** Відтепер суспільство не лише не зможе побачити, як карають чиновників за незадекларовані вілли в Іспанії й автопарки на мільйони. Суспільство навіть не знатиме, що саме чиновники задекларували. Рада не зможе прийняти новий закон, бо Конституційний Суд виступив проти самої ідеї контролю суспільства за чиновниками. Українці навіть не зможуть покарати суддів, які ухвалили це рішення. В принципі суддів не зможуть ні за що карати, бо Конституційний Суд заборонив будь-кому, крім самих суддів, їх контролювати. Рішення КС скасувало не лише ключову антикорупційну реформу, воно продемонструвало, що судді КСУ працюють проти держави і повертають країну до проросійського вектора в той час, коли тисячі українців ціною власного життя і здоров’я захищають державу на війні з Росією.  З такими суддями КСУ немає надій на реформи в країні, адже це порохова діжка, яка вибухає в будь-який момент, повертаючи українців щоразу далі у минуле часів Януковича.  Центр протидії корупції  Джерело: TEXTY.ORG.UA  Головне фото: Олександр Тупицький – один із суддів, який своїми ж руками себе врятував, нівелювавши е-декларування. ФОТО: CCU.GOV.UA    
    2009 Опубліковано Галина Андрейців
  • Конституційний Суд України мав би захищати Конституцію, перевіряючи на відповідність їй закони та інші правові акти. Зараз судді КСУ захищають олігархів, корупцію та забезпечують кругову поруку.  В Європейському Союзі стурбовані останніми рішеннями Конституційного Суду України щодо діяльності антикорупційних органів, і воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізу. НАЗК: через скасування е-декларацій може бути зірвано втілення результатів виборів Про це йдеться у листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної, текст якого має в розпорядженні "Європейська правда". "Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного Суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньої підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму", – йдеться у листі. Одним із офіційних тригерів для запуску механізму призупинення дії безвізу є відхід третьої держави від критеріїв, унаслідок виконання яких було запроваджено безвізовий режим. Зазначається, що ухвалені КСУ та Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо діяльності антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії. Вони вкотре звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні, а незалежні антикорупційні органи є квінтесенцією успішної, правової, демократичної, інвестиційно привабливої України. У листі вказується, що незалежність, інституційна спроможність та стійкість інфраструктури, насамперед антикорупційної, є критерієм досягнення низки короткострокових та стратегічних цілей у відносинах з Європейським Союзом, серед яких: - збереження безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС; - співпраця з Міжнародним валютним фондом, що є передумовою отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС розміром 1,2 млрд євро, покликаних забезпечити фінансово-економічну стабілізацію в нашій країні; - інтеграція до енергетичного ринку ЄС (йдеться про незалежність НКРЕКП); - поширення на Україну режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікацій, укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг (незалежність НКРЗІ); - інтеграція до єдиного цифрового ринку (незалежність Національного офісу інтелектуальної власності) тощо. "Враховуючи зазначене, та з метою запобігання розвитку несприятливого сценарію, пропонували б у стислі строки створити робочу групу високого рівня із опрацювання змін до Конституції України, до якої б також увійшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, суддівського самоврядування, наукових кіл та громадянського суспільства", – йдеться у листі. Наголошується, що ключовим завданням зазначеної робочої групи варто визначити опрацювання змін до Конституції України, які б, серед іншого, передбачали повноваження Верховної Ради створювати державні органи зі спеціальним статусом.   Що ж ухвалив Конституційний Суд і що можна зробити? – Центр протидії корупції Це не перший випадок, коли КСУ діє проти Конституції. Про це пише Центр протидії корупції у статті для УП про недавнє скандальне рішення Конституційного Суду, спрямоване на знищення електронного декарування. Судді КСУ 2010 року дозволили узурпувати владу президенту-втікачу Віктору Януковичу; скасували в лютому 2019 закон про незаконне збагачення, внаслідок чого НАБУ було змушене закрити 65 кримінальних проваджень, та винесли рішення на користь Запорізького заводу феросплавів, який належить олігарху Ігорю Коломойському.  Останнім часом у ЗМІ неодноразово згадувалися наміри КСУ знищити антикорупційні інституції та інструменти. Сьогодні ці чутки стали реальністю: КСУ вже розглянув подання щодо е-декларування і фактично зніс цей інструмент із правового поля. О 19:00 перестав працювати відкритий електронний Єдиний державний реєстр декларацій — один із головних здобутків Революції гідності. За його адресою замість понад 4 млн декларацій лаконічна фраза про те, що "доступ припинено".  Тепер за трьома замками опинилися статки всіх українських чиновників, засудити їх за брехню в декларації неможливо. Зникла ціла стаття закону щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією порушення, а з нею і шанс на будь-яку відповідальність корупціонерів: як кримінальну, так і адміністративну та навіть дисциплінарну. Це рішення не лише про знищення НАЗК, е-декларування та підрив усієї антикорупційної інфраструктури. Передусім це руйнування відносин із Заходом та поштовх України в бік Росії.  Під загрозою — незаконне збагачення, цивільна конфіскація необґрунтованих статків, а також Вищий антикорупційний суд.Навіть якщо Верховна Рада захоче виправити цю ситуацію, ця її ініціатива точно буде неконституційною з таким Конституційним Судом. Тому первинним є перезавантаження КСУ, без чого все інше просто немає сенсу. Пояснюємо, що відбулося, хто за цим стоїть та чи можливо це виправити. Що вирішив КСУ?  Закрив публічний реєстр декларацій Найбільш болюче: КСУ визнав неконституційними положення про відкритий доступ до декларацій усіх чиновників, які їх подають в електронний реєстр.  Тепер ніхто, окрім співробітників НАЗК, не зможе подивитися на задекларовані чиновником статки, як це було раніше — за кілька хвилин знайти потрібну декларацію в електронному реєстрі та швидко її перевірити і, можливо, звернутися в НАЗК щодо порушень.  Реєстр декларацій став основою для сотень антикорупційних розслідувань активістів, журналістів та правоохоронців. На підставі інформації з нього Антикорупційний суд розпочав виносити вироки — за свідому брехню в декларації.    Ліквідував відповідальність  Скасована не лише кримінальна відповідальність за брехню в деклараціях, а й дисциплінарна та адміністративна стали неможливими для практичного застосування. Щодо кримінальної, то з 21 ухваленого наразі ВАКС вироку 5 були за ст. 366-1 — брехня в декларації. Це фактично кожний четвертий вирок. Ще одне рішення по цій статті ухвалила Апеляційна палата ВАКС, скасувавши виправдувальний вирок. Три з п'яти цих вироків стосувались суддів. Через рішення КСУ всі ці вироки можуть скасувати за виключними обставинами.  Ще щонайменше 13 справ щодо недекларування статків топ-чиновниками перебуває на розгляді у ВАКС. Серед тих, хто вийшов "сухим із води" після ганебного рішення КСУ щодо е-декларування: ексміністр енергетики Ігор Насалик, мер Одеси Геннадій Труханов, "бурштиновий депутат" Максим Поляков, колишній гендиректор Укроборонпрому Павло Букін. НАБУ вже повідомило, що через скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування будуть закриті 110 кримінальних проваджень, які продовжували розслідувати детективи Бюро.   Скасував контроль за деклараціями та конфліктом інтересів Щодня журналісти та активісти повідомляли НАЗК про нові виявлені ними порушення. Тільки за минулий рік агентство отримало 5,6 тисяч таких повідомлень і склало більш ніж 900 протоколів. Лише Центр протидії корупції від початку роботи реєстру написав понад дві сотні звернень у НАЗК.  Наприклад, журналісти виявили незадекларовані статки у суддів ОАСК, які скасували націоналізацію Приватбанку; брехню в декларації та можливе незаконне збагачення голови цього ж суду Павла Вовка; незадекларовану іспанську віллу тодішнього президента Порошенка тощо. Все це мало бути ретельно перевірено НАЗК, і за результатами цього контролю мала б настати або не настати відповідальність. Але тепер усі види контролю та перевірки декларацій просто скасовані. Не має значення, чи бачитиме НАЗК декларації чиновників, адже КСУ повністю "кастрував" повноваження Агентства щодо перевірки декларацій та контролю за їхніми статками. Абсурдно, але КСУ скасував навіть право НАЗК отримувати повідомлення про можливі порушення антикорупційного законодавства та направляти до суду протоколи, а до органів влади – висновки про корупційні правопорушення. Тобто, якщо Агентство знайде такі порушення, то навіть не зможе ініціювати притягнення до будь-якої юридичної відповідальності.  Понад те, НАЗК втратило свої контрольні повноваження навіть щодо врегулювання конфлікту інтересів. І тепер Агентство позбавлене можливостей отримувати взагалі будь-яку інформацію від державних органів, самих посадовців, інших осіб про факти конфлікту інтересів. Узагалі нівельований обов’язок найвищих посадовців держави врегульовувати конфлікт інтересів, а значить і відповідальності за це теж не буде. Умовно, якщо суддя прийняв рішення на користь компанії своєї дружини, то притягнути його до відповідальності або скасувати таке рішення відтепер буде майже неможливо. Навіть ті контрольні повноваження, які залишились у НАЗК, наприклад, контроль за фінансами партій, буде неможливо реалізувати на практиці, адже агентства позбавили ключових інструментів для цього – перевірок декларацій з реєстру та доступу до державних реєстрів.   Скасував конфлікт інтересів для себе  Судді КСУ, ухвалюючи це рішення, взагалі працювали у власних інтересах. НАЗК писало про ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного Суду, що свідчить про конфлікт інтересів. Одна з цих суддів – Ірина Завгородня: за 2018 рік НАЗК виявило у її декларації недостовірних відомостей на 615 тис. грн, а у декларації за 2019 рік — на 754 тис. грн. Понад те, на початку розгляду цієї справи в Конституційному Суді стало відомо, що це далеко не єдиний приклад проблем із декларуванням у самих суддів. Учасники справи заявляли їм відводи саме через наявність ознак адміністративних правопорушень, пов’язаних із декларуванням, у діях окремих суддів. Тобто цим рішенням судді одночасно позбавили ймовірної відповідальності й себе.  * При ухваленні цього рішення КСУ істотно вийшов за межі самого подання, адже неконституційними визнані навіть ті положення, які не оспорювалися проросійськими ініціаторами, оскільки ті навіть не вимагали настільки суттєвого урізання повноважень НАЗК щодо перевірки декларацій.  Хто винен, або агенти Кремля всюди  Насамперед – судді Конституційного Суду України. Ті судді, які підтримали це рішення, не зважали на аргументовану позицію антикорупційних органів та громадськості про абсурдність цього подання. Вражає і швидкість, з якою КСУ розглянув цю справу, що є ще одним доказом заздалегідь визначеного рішення. В інших випадках розгляд таких подань триває роками. Ще у середу вдень можна було побачити, що за минулий рік голова КСУ Олександр Тупицький заробив 4,5 млн грн. Ще тоді НАЗК мало можливість ініціювати притягнення його до відповідальності за недекларування земельної ділянки в окупованому Росією Криму, яку він купив в 2018 році та оформив за російським законодавством.  Тупицький своїми ж руками себе врятував, нівелювавши е-декларування.  Нагадаємо, що до КСУ Тупицького призначив Янукович, а головою його обрали рік тому. Його дружина Олена Тупицька була помічницею нардепа від "Партії регіонів" у період 2012–2014 років. Автори подання до Конституційного Суду — переважно депутати від проросійської партії "Опозиційна платформа — За життя" та контрольованої Коломойським фракції "За майбутнє". Депутати цих фракцій системно віддаляють Україну від європейського вектора, наближаючи до Росії. Знищення антикорупційної інфраструктури – перший великий крок до цього.  Депутати цих політичних сил неодноразово висловлювали антизахідні заяви. Водночас ці ж люди мають статки на Заході, проводять там відпустки, навчають своїх дітей.  Декларацію одного із депутатів ОПЗЖ Іллі Киви, який підписав подання, НАЗК почало перевіряти. Відомство взялося з'ясувати, як Кива заробив на оренді жомової ями 1,2 млн грн. Депутат також вказав, що мешкає у незадекларованій квартирі, з власницею, з якою його пов’язує лише секс. Завершити цю перевірку НАЗК тепер не зможе. Родина нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, який також ініціював це подання, володіє яхтою за $200 млн, гектарами болгарського узбережжя та двома десятками об’єктів нерухомості в Україні. Однак ці активи відсутні в декларації Медведчука за 2019 рік. Соратник Медведчука та власник проросійських телеканалів нардеп Тарас Козак також був під прицілом НАЗК, яке проводило повну перевірку його декларації.  Ще один врятований від покарання за недостовірне декларування депутат від ОПЗЖ — Суто Мамоян, який підозрювався у заниженні суми на понад 8,5 млн грн на придбанні автомобілів Toyota Land Cruiser 200 та заниженні вартості двох квартир площею 124 та 125 м². Щодо ще одного підписанта, нардепа Федора Христенка, НАЗК влітку розпочало перевірку за зверненням ЦПК щодо його поїздки у Москву зі святкуванням дня народження його дружини вартістю у мільйон доларів. Завершити цю перевірку Агентство тепер не зможе. Льовочкін та його сестра – теж серед авторів подання. Завдяки запровадженню декларування та публічності декларацій будь-хто міг бачити в реєстрі дорогу віллу Льовочкіних на Лазуровому узбережжі у Франції — у попередніх паперових деклараціях він про неї "забував".  Подання підписала Антоніна Славицька, яку перевіряли в НАЗК щодо можливого конфлікту інтересів. Причина: раніше вона ініціювала подання щодо неконституційності НАБУ, будучи фігуранткою скандальних викривальних плівок НАБУ щодо суддів Окружного адміністративного суду. Ще одним бенефіціаром або й лобістом рішення КСУ міг бути і голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк. У липні цього року НАБУ оприлюднило чергові плівки з кабінету Вовка, на яких чути, що Вовк переймався кількома важливими справами, які розглядав Конституційний Суд, і працював над "правильним" результатом. Голова ОАСКу натякав на свою причетність до визнання у 2019 році неконституційною статті, яка передбачала покарання за незаконне збагачення держслужбовців.   Що буде далі і чи можливо це виправити Скасування КСУ цих норм порушує зобов’язання України за програмою МВФ, кредитними угодами з ЄС, а також вимоги надання безвізового режиму Україні з країнами ЄС. Найнебезпечніше у рішенні те, що його зміст та висновки абсолютно не відповідають одне одному. Визнавши неконституційним низку надважливих елементів системи фінансового контролю посадовців, суд вирішив взагалі не пояснювати причини. У тексті рішення суд на понад десяток сторінок цитує правові позиції про зміст принципу незалежності судової гілки влади та ігнорує необхідність пояснити свої мотиви та правові аргументи рішення.  Все зводиться до того, що система декларування посягає на незалежність суду та суддів. І ціною цього посягання, на думку КСУ, має стати загальна амністія усіх чиновників, що чинили порушення, пов’язані з декларуванням.  При цьому у рішенні ніяк не обґрунтовано, в чому полягає неконституційність оприлюднення декларацій, цілої низки повноважень і прав НАЗК, або ж норми про відповідальність за вчинення корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень.  Це рішення КСУ однозначно є одним з найганебніших та найзухваліших за весь час його існування. Без аргументів, без аналізу норм, щодо яких воно виноситься, судді самі позбавили легітимності своє рішення. Тим самим у Конституційному Суді продемонстрували і суспільству, і всім гілкам влади та інституціям, що рішення можуть бути необґрунтовані та політичні.  Такий підхід може породити свавілля та подальше знищення без жодних пояснень цілих інструментів та механізмів. Завтра це може бути використано для скасування міжнародних угод України, системи закупівель Prozorro або ж цілих органів.   За відсутності пояснень із боку КС та аргументів, що б не ухвалював парламент далі на виправлення ситуації — усе може бути знищене цим же Конституційним Судом. Адже КС, не давши своїх аргументів, залишив собі можливість надалі скасовувати будь-які нові законодавчі норми у цій сфері. *** Відтепер суспільство не лише не зможе побачити, як карають чиновників за незадекларовані вілли в Іспанії й автопарки на мільйони. Суспільство навіть не знатиме, що саме чиновники задекларували. Рада не зможе прийняти новий закон, бо Конституційний Суд виступив проти самої ідеї контролю суспільства за чиновниками. Українці навіть не зможуть покарати суддів, які ухвалили це рішення. В принципі суддів не зможуть ні за що карати, бо Конституційний Суд заборонив будь-кому, крім самих суддів, їх контролювати. Рішення КС скасувало не лише ключову антикорупційну реформу, воно продемонструвало, що судді КСУ працюють проти держави і повертають країну до проросійського вектора в той час, коли тисячі українців ціною власного життя і здоров’я захищають державу на війні з Росією.  З такими суддями КСУ немає надій на реформи в країні, адже це порохова діжка, яка вибухає в будь-який момент, повертаючи українців щоразу далі у минуле часів Януковича.  Центр протидії корупції  Джерело: TEXTY.ORG.UA  Головне фото: Олександр Тупицький – один із суддів, який своїми ж руками себе врятував, нівелювавши е-декларування. ФОТО: CCU.GOV.UA    
    Жовт 30, 2020 2009
  • 24 Трав 2020
    "Уcім привіт! Мене звуть Максим Волошин, я живу і працюю в Чехії. Хотів би поділитися своїм досвідом влаштування в Amazon нетехнічним спеціалістом, а також життя у Празі",- розповідає Максим на сторінках Dou.ua  Я народився в Кривому Розі, навчався в НТУУ КПІ на факультеті електроніки. Під час навчання тимчасово працював інженером з упровадження нових технологій на заводі Procter & Gamble у Покрові (Дніпропетровська обл.), а також був віце-президентом молодіжної організації AIESEC Україна у сфері вихідних стажувань. Після закінчення університету поїхав на стажування до Швеції в компанію Husqvarna, потім знайшов позицію менеджера з поставок матеріалів на заводи у Procter&Gamble і переїхав до Варшави. Після двох років праці вирішив шукати перспективнішу роботу — зімпонував Amazon, бо компанія стрімко розвивається. Варіанти на позицію Transportation Program Manager, на яку подавався, були в Лондоні і Празі. Вибрав останню, оскільки з Польщі було зручніше переїхати до Чехії. Працюю тут із жовтня минулого року. Співбесіди Вакансії в усі транснаціональні компанії краще шукати напряму на офіційних сайтах у розділах «Кар’єра». Тут найактуальніша інформація і, як правило, більш детальна. Крім того, можна дивитися схожі вакансії в різних куточках світу. Я орієнтуюся більше на цінності і репутацію компанії, ніж на специфічну позицію. Тому спочатку визначаю, в якій компанії я би хотів працювати. У великих компаніях необхідні спеціалісти з різних сфер, тому завжди для себе можна знайти щось цікаве. Я обрав саме компанію Amazon, а вже потім дивився всі вакансії і знайшов ту, що цікава мені — Transportation Program Manager. Аmazon швидко росте в різних куточках світу, використовує передові технології в логістиці, а тому набирають багато людей різних спеціальностей (фінанси, менеджмент ризиків, бізнес-аналітика, продажі, HR, мережа поставок, операції, бази даних, розробка ПЗ — для кожного реального таланту місце знайдеться). В Amazon усі сервіси централізовані в певні хаби. У Празі, наприклад, є величезний HR-хаб (на 700-800 людей), які працюють на Європу. Людина, яка мене підбирала, — з хабу HR, розташованого у Британії. Перша моя співбесіда була з ейчаром по телефону. Розмова зайняла десь 50 хвилин, результат повідомили через кілька днів. Потім було цілоденне інтерв’ю з чотирма представниками відділу, де працюватиму (двоє на один рівень вище за той, на який подавався, і двоє — на два рівні вище). На це інтерв’ю був вибір: поїхати до Праги або до Лондона, тому що наш офіс розділений між цими двома локаціями. Вибрав Лондон, оскільки ще мав візу туди. Було чотири співбесіди, кожна тривала по 40-50 хвилин. Питання були дуже різноманітні — про емоційний інтелект і професійну сферу, але всі відповіді потрібно обґрунтовувати прикладами з досвіду. Як на мене, нічого складного, але енергії потребує багато. Подався у середині лютого 2017-го, панельне інтерв’ю було у середині березня, а офер отримав наприкінці березня. Документи Почав готувати документи на візу — і тут почалося найскладніше. До Чехії дуже важко своєчасно отримати візу. Власне довготривалої робочої візи тут, на відміну від тієї ж Польщі, практично не видають. На довготривалу роботу відразу дають work permit, але оформлення може зайняти багато часу. Я подав усі документи (з допомогою партнерської компанії Amazon, яка займається такою роботою) у середині квітня, а дозвіл отримав у середині вересня — п’ять з половиною місяців довелося чекати. Торік у травні моя дівчина теж знайшла роботу в Чехії і подала документи. Але вже минуло понад рік — і досі не отримала відповіді від чеської влади. Якщо компанії менші, ніж глобальні корпорації, то процес подачі документів може зайняти більше часу. Працедавці тут не дуже зацікавлені в людях з-за меж ЄС, бо їм треба чекати робітника до року. На мою думку, через це не вистачає кваліфікованої робочої сили. Надто довго все перевіряють. Попри те, що мені допомагала компанія, подати документи нескладно й самому. Єдиний мінус — усе чеською мовою, дещо страшні і незрозумілі форми, трохи совєтікус. Але все ж через гугл транслейт можна перекласти і все подати. Вимагають неймовірну кількість документів. У тому числі в мене просили виписку з поліції з України (хоч три роки там не жив), з Польщі, Чехії (хоч я там раніше навіть не жив) та зі Швеції (навіть апостильовану). Якби робив усе сам, то довелося б їхати до Швеції, брати там довідку з поліції, потім ще чекати на апостиль. Допомогла партнерська компанія Аmazon. Тамтешній працівник зі шведського офісу ходив у поліцію і потім надсилав документи в головний офіс компанії. Ще, як і всюди в Європі, потрібна реєстрація місця проживання, щоб отримати дозвіл на роботу. Та в Чехії незрозумілий порядок від початку. Реєстрація потрібна ще на моменті подачі документів, тобто ти ще не перебуваєш там, а вже треба бути зареєстрованим. Це нереально, бо неможливо зняти житло для реєстрації без дозволу на перебування. Тому в основному тут роблять частково фіктивну реєстрацію. Уже потім приїжджають, знаходять житло і переробляють карту. Знову треба йти в офіс служби, а це коштує додаткові 30-50 євро. Робота За 9 місяців роботи я змінив три відділи і трьох менеджерів. Спершу я працював Transportation Program Manager в Network Operations Center, який відповідає за те, щоб вантажівки з товарами приїжджали на склади Аmazon своєчасно і ефективно. Зараз працюю в програмному менеджменті та інжинірингу. Більше аналізую, працюю з базами даних. Коли товар приходить, його треба зареєструвати на складі. Зараз працюємо над встановленням обладнання, що автоматично зчитує лейбли на коробці і всю інформацію з системи, коли коробка приходить на конвеєр. У Празі є два корпоративні офіси: обидва більш-менш у центрі, на різних гілках метро. Донедавна був один, на три поверхи семиповерхового будинку, де розташовані також інші компанії. Інший відкрили місяць тому (на шість поверхів, там тільки Amazon). Офіси дуже комфортні, з сучасним дизайном, у них приємно працювати. Чай, кава, молоко (навіть соєве). Також є два склади: один маленький, де працюють із поверненнями товарів, інший — дуже великий, розташований за Прагою, недалеко від аеропорту. Там є українці: як менеджери, так і робочі. Є така особливість в Аmazon: будь-хто з початкового рівня менеджменту має пройти тиждень роботи на складі по всіх процесах як звичайний робочий: приймати коробки, розкладати товар на полицях тощо. Це трохи виснажливо, але цікаво, вчить розуміти процеси, наближає до компанії, до людей. IT-ринок і податки На мій погляд, у Празі дуже розвинена сфера криптовалюти. Тут була створена біржа для крипти Changelly. Також у багатьох торгових центрах є біткоїн-автомати. Не пропонується хороший курс обміну, але принаймні можна поміняти біткоїни і купити за них собі ковбаси. У Чехії створені IT-проекти глобального рівня (Avast, JetBrains). Ще у Празі є хіпстерські райони, де відбуваються IT-тусовки. Там молоді люди спілкуються про крипту, займаються 3D-друком. Українських айтішників я тут не зустрічав. Можливо, тому, що я не в тусовці. Зарплати початкового і середнього рівня не порівняти, до прикладу, зі шведськими. Що вища зарплата, то більший податок, тому для сеньйорів різниця не така помітна. Років зо два тому в Чехії були вищі зарплати, ніж на аналогічних посадах у Польщі. Тепер вони зрівнялися, можливо, Польща навіть на кілька відсотків випереджає. Загалом айтішники у Чехії не виглядають особливо багатшими, ніж неайтішники — все якось рівніше. Усі сплачують схожі податки, аналогів українських ФОПів тут в IT часто не використовують. Amazon співпрацює з аудиторською компанією, її працівники допомагають нам заповнити річні податкові декларації. Самі все рахують і відправляють у податкову — нам потрібно лише надати інформацію. Податки та соціальні відрахування складають десь 32% мого заробітку. Шкала оподаткування прогресивна. Житло Порівняно з чеським, польський ринок нерухомості розвиненіший. У Чехії великого вибору нема, бо країна загалом консервативна в усьому (від моди до держсектору). Влада не дозволяє зводити багато новобудов у Празі, тому нового житла мало. Натомість сюди приходять великі компанії (можливо, для них тут є податкові пільги), перегрівають ринок зарплатами. Тобто попит набагато більший, ніж пропозиція. Ціни на житло досить високі. Є багато ріелторських компаній, які напряму працюють із забудовниками. Якщо не хочете передивлятися всі оголошення, то можна звертатися до ріелторів. Але вони просять за свою роботу суму, що дорівнює вартості одного місяця оренди житла. Є сайт Bezrealitky.cz, де люди напряму реєструють своє житло, яке хочуть здати. Але там зазвичай вищі ціни: орендодавці знають, що сайт популярний і люди краще будуть платити їм, а не ріелторам. Перші два місяці знімав квартиру на Airbnb. Якщо винаймати на такий тривалий термін, іноді дають знижку 25-50%. Ще одна перевага — маєш час оцінити ринок, підібрати варіанти, зрозуміти, який район подобається. Тому я рекомендував би всім шукати таке тимчасове житло. Опісля цього терміну домовилися з господарем ще пожити в цій квартирі, обумовили термін 9 місяців. Уже напряму йому платимо, уклали контракт, власник платить податок. Зійшлися на сумі 750 євро за трикімнатну квартиру (у неї включені компослуги). Нам дуже пощастило з цим варіантом, бо це типова ціна для двокімнатної квартири на 50 квадратів (і це не в топ-районах). Невдовзі обумовлений термін збігає, тож плануємо переїжджати. У середньому місячна оренда двокімнатної квартири коштуватиме від 16 до 20 тисяч крон, компослуги — 3-4 тисячі крони (одна чеська крона = 1,2 гривні). Тобто в сумі буде десь 780-950 євро. Наше помешкання розташоване у районі метро Petriny, це вважається віддаленим районом. Але від дверей квартири до дверей офісу — 28 хвилин, станція метро — за 30 метрів від дому. До центру їхати 12 хвилин на метро. Спальні райони тут гарно влаштовані, комфортні: метро, транспорт, дитсадки, безпека, немає умовної Троєщини. Іпотека Коли переїжджали, хотіли брати житло в іпотеку. Але є не одне «але». По-перше, ринок дуже перегрітий через експатів. Багато німців та інших іноземців купують житло тут, щоб здавати в оренду або на перспективу мати для себе, бо Прага — місто, яке розвивається. А житло все ж не надто активно будують. Тому в середньому найслабший варіант двокімнатної квартири коштуватиме від 3 до 4 мільйонів крон (120-150 тис. євро) залежно від району. У новобудові або кращому районі — до 5,5 мільйонів (приблизно 170 тис. євро). Відсотки нараховуються в залежності від того, які в тебе зв’язки з Чеською Республікою. Якщо не маєш дозволу на проживання або робочого дозволу, то треба відразу заплатити 40-50% від загальної суми. І відсоток буде високим — 3,9-4,9%. У мене з робочим дозволом відсоток складав би 2,6% (не до порівняння з українськими), але все одно багато. Перший внесок для мене має бути 30-40%. Для чехів або тих, хто має громадянство / постійну посвідку на проживання, кредитний відсоток ще нижчий — 1,8%. А перший внесок — 15-20%. Є сенс брати іпотеку, якщо прожив певний час і маєш посвідку або громадянство. Медицина Є кілька державних медичних страхових компаній, яким усі сплачують внески. Моя називається VZP. Лікарі переважно державні, приватних небагато. Практично всі працюють зі страховими компаніями. Тобто можеш піти в будь-яку лікарню (приватну або державну), щоб отримати медичну послугу. Серед стоматологів є багато українців, вони дуже кваліфіковані. Переїжджають сюди цілими стоматологіями, оскільки низький мовний бар’єр. Одного разу я звертався до дантиста, за пломбування і повну чистку заплатив 3 000 крон (117 євро) за один зуб. Іншого разу проходив медичний огляд, потрібний для роботи. Лікарня була дещо у радянському стилі. Лікар міряв тиск ще, напевно, довоєнним механічним тонометром, в якому манжет замість кріпитися липучками перев’язується навколо руки. Тим не менше, не чув, щоб лікарям давали хабарі або намагалися «домовитися». Страхова компанія загалом стільки платить лікарю за надані послуги, що нема сенсу обходити систему. Мова Для мене чеська мова складніша, наприклад, за польську, бо у ній є багато німецьких запозичень, особливо в частині Богемії. Людей у Моравії, ближче до Польщі, розумію краще, акцент ближчий до польської мови. Поляки розуміють чехів і навпаки. Моїх побутових знань мови вистачає для того, щоб порозумітися в магазині. А загалом розумію відсотків 30 чеською із того, що чую. Глибше вчитиму, якщо знатиму напевне, що залишуся тут жити. Загалом, якщо працюєш у англомовній компанії, жодних незручностей не виникає. Трапляється, приїжджають росіяни і починають говорити російською, думаючи, що чехи її розуміють, що російська і чеська — схожі. Це не зовсім так. Старші чехи їх ще можуть розуміти, бо вивчали російську в школі, молодші — ні.     Люди Одна з причин, чому я поїхав із Польщі: час від часу стикався з негативним ставленням до себе як українця (у метро, наприклад, коли зустрічав футбольних фанатів). Чехи не дуже люблять росіян через інтервенцію радянських військ у 1968 році. Навіть коли ти спілкуєшся українською, вони можуть її не відрізнити і на слух сприйняти як схожу до російської. Але вони майже ніколи не дадуть знати, що негативно налаштовані до тебе. Чехи більш консервативні у поглядах та інтровертні в емоціях, не будуть виплескувати гнів на тебе. Вони не дуже відкриті, але розумні, практичні люди. Ще помітив, чехи не дуже модно вдягаються, у цьому плані вони ближчі до німців. Не паряться з цього приводу, їм і так комфортно. Щодо культури пива. Пиво в них хороше, місцеві п’ють його де і як завгодно, навіть посеред вулиці. Особливо мені подобається Pilsener Urquel. Якось, коли ми щойно переїхали, побачили трамвай, у якому пасажири пили вино з бокалів. Як виявилося, це реально їхні бокали з дому, вони взяли їх спеціально з собою. Але тим не менше, я жодного разу не бачив п’яної агресивної людини, не спостерігав жодних бійок. Дуже безпечна країна і зокрема столиця. Чехія має репутацію найбільш атеїстичної країни Європи. Це насправді так. Усі різдвяні свята у чехів — щоб випити пива і продати ковбасок. Є люди, які ходять до церкви, але тут переважно не заморочуються з приводу релігійності. Транспорт Прага суперзручна, тут розвинута мережа трамваїв, метро на три гілки. Рідко коли хто добирається до роботи довше, ніж 30-40 хвилин. Навіть ті, хто живуть у віддалених районах. Разова поїздка тривалістю до півгодини коштує 24 крони (~1 євро), на півтори години — 36 крон (~1,5 євро). Я купив річний абонемент на всі види транспорту (навіть на паром і фунікулер) за 3 650 крон (~140 євро). Якщо їздиш двічі в день, одна поїздка виходить 7 крон (27 єврокопійок відповідно). Метро має три гілки, на зеленій і жовтій їздять дещо радянського типу поїзди, але вони все одно оновлені всередині, на червоній — цілком нові вагони. Метро найпопулярніше, з ним за пасажиропотік можуть конкурувати трамваї (також нові, у гарному стані), бо їдеш над землею, видно Прагу. Чисто, комфортно, у трамваях є Wi-Fi. Але в метро нема інтернету, на станціях може ловити 2/3G, у тунелях взагалі не ловить.   Є поїзди між країнами: на Варшаву, Берлін — європейська лінія досить активна. Але в основному всі їздять автобусами: FlixBus на багато напрямків. Я для закордонних подорожей беру машину в оренду, виходить 35-40 євро в день (зі страховкою). Прага зручна для подорожей автомобілем: 8 годин до Італії, 3 до Берліна, 4 — до Вроцлава. З Польщі або з Німеччини вже можна летіти лоукостом. Літати з Чехії незручно, є багато напрямів, але всі дорогі. Практично немає дешевих напрямів лоукостів, у Ryanair — достатньо напрямків, але дорогі, у Wizz Air раніше було 6-7, зараз залишилося 2 (Англія, Італія). Полетіти кудись лоукостером обійдеться від 60 до 100 євро. Є один лоукостер, який літає в Ейндховен (за 30 євро можна знайти квиток). Вартість життя Продукти тут у середньому на 20% дорожчі, ніж у тій же Польщі. Як на мене, вони гірші за якістю, і вибір менший. Є багато супермаркетів: Kaufland, Lidl, Albert Heijn, Billa — аналог нашого АТБ. Купівля продуктів і похід раз-двічі у тиждень до ресторану обійдеться приблизно в 10-12 тисяч крон (390-470 євро) у місяць. 20 тисяч достатньо, щоб зняти однокімнатну квартиру і нормально харчуватися на двох людей (але не шикувати, а вибирати, що купуєш, і готувати вдома). Усе інше витрачаємо на подорожі. Компанія надає працівникам мультиспорт картку, використовуємо я і моя дівчина. Коштує приблизно 1500 крон (58 євро) на місяць. З цією карткою можна безкоштовно відвідувати різні спортивні заклади: спортзали, басейни та інші. Відкладати зараз не вдається, бо багато подорожуємо. Але я б не сказав, що чеські зарплати дозволяють відкласти багато грошей, порівняно зі Швецією, наприклад. Бо в Празі хочеться гроші витрачати. Національна кухня Чеська, як і українська, та як будь-яка інша східноєвропейська кухня, на мою думку, трохи брутальна, все досить жирне. Головна чеська їжа — рулька, запечена свиняча нога. Її люблять їсти з кнедликами — це така собі хлібна булка, яку порізали шматками і залили соусом із рульки. Це, а також квашена капуста — класична чеська їжа. Враховуючи, що тут багато туристів, можна скуштувати страви китайської, індійської, сербської, грузинської, мексиканської, іспанської кухні. Майже всі смаки світу тут можна спробувати.       Висновки У Чехії дуже чисте повітря і гарна вода. Багато зелені, багато сонця, що корисно для здоров’я. Мені тут краще, ніж було у Варшаві. Звикаєш до певного аромату совка, але цінуєш гарну погоду. Також тут романтична атмосфера, постійний туризм, серце міста завжди живе. Мені подобається Прага ще тим, що можна щовечора вийти в центр, насолоджуватися людьми, архітектурою. Щодо цін теж також комфортно, бо зарплати хоч і менші, ніж у західноєвропейських країнах, але ціни порівняно нижчі.   Рік-два ще поживу тут, а там буде видно. Можливо, переїду кудись південніше: Іспанія, Італія, де сонце і гарний настрій. З іншого боку, поживши вже в трьох країнах, можу зробити висновок, що гарно там, де нас нема. У будь-якій країні є свої плюси і мінуси, головне — не втікати від себе, знати, хто ти є, і отримувати насолоду від будь-якої країни і її культури.   Прагу я точно рекомендую (інші регіони все ж депресивніші) для того, щоб почати рух на Захід або Північ. Тут близька до української культура, а також багато позитивних речей, які Чехія переймає від Західної Європи. Якість життя збалансована зі всіх боків: безпека, комфорт, транспорт, здоров’я, погода. Прага варта старту і навіть того, щоб тут залишитися. Матеріал підготувала Ярослава Тимощук. Джерело: Dou.ua    
    7506 Опубліковано Галина Андрейців
  • "Уcім привіт! Мене звуть Максим Волошин, я живу і працюю в Чехії. Хотів би поділитися своїм досвідом влаштування в Amazon нетехнічним спеціалістом, а також життя у Празі",- розповідає Максим на сторінках Dou.ua  Я народився в Кривому Розі, навчався в НТУУ КПІ на факультеті електроніки. Під час навчання тимчасово працював інженером з упровадження нових технологій на заводі Procter & Gamble у Покрові (Дніпропетровська обл.), а також був віце-президентом молодіжної організації AIESEC Україна у сфері вихідних стажувань. Після закінчення університету поїхав на стажування до Швеції в компанію Husqvarna, потім знайшов позицію менеджера з поставок матеріалів на заводи у Procter&Gamble і переїхав до Варшави. Після двох років праці вирішив шукати перспективнішу роботу — зімпонував Amazon, бо компанія стрімко розвивається. Варіанти на позицію Transportation Program Manager, на яку подавався, були в Лондоні і Празі. Вибрав останню, оскільки з Польщі було зручніше переїхати до Чехії. Працюю тут із жовтня минулого року. Співбесіди Вакансії в усі транснаціональні компанії краще шукати напряму на офіційних сайтах у розділах «Кар’єра». Тут найактуальніша інформація і, як правило, більш детальна. Крім того, можна дивитися схожі вакансії в різних куточках світу. Я орієнтуюся більше на цінності і репутацію компанії, ніж на специфічну позицію. Тому спочатку визначаю, в якій компанії я би хотів працювати. У великих компаніях необхідні спеціалісти з різних сфер, тому завжди для себе можна знайти щось цікаве. Я обрав саме компанію Amazon, а вже потім дивився всі вакансії і знайшов ту, що цікава мені — Transportation Program Manager. Аmazon швидко росте в різних куточках світу, використовує передові технології в логістиці, а тому набирають багато людей різних спеціальностей (фінанси, менеджмент ризиків, бізнес-аналітика, продажі, HR, мережа поставок, операції, бази даних, розробка ПЗ — для кожного реального таланту місце знайдеться). В Amazon усі сервіси централізовані в певні хаби. У Празі, наприклад, є величезний HR-хаб (на 700-800 людей), які працюють на Європу. Людина, яка мене підбирала, — з хабу HR, розташованого у Британії. Перша моя співбесіда була з ейчаром по телефону. Розмова зайняла десь 50 хвилин, результат повідомили через кілька днів. Потім було цілоденне інтерв’ю з чотирма представниками відділу, де працюватиму (двоє на один рівень вище за той, на який подавався, і двоє — на два рівні вище). На це інтерв’ю був вибір: поїхати до Праги або до Лондона, тому що наш офіс розділений між цими двома локаціями. Вибрав Лондон, оскільки ще мав візу туди. Було чотири співбесіди, кожна тривала по 40-50 хвилин. Питання були дуже різноманітні — про емоційний інтелект і професійну сферу, але всі відповіді потрібно обґрунтовувати прикладами з досвіду. Як на мене, нічого складного, але енергії потребує багато. Подався у середині лютого 2017-го, панельне інтерв’ю було у середині березня, а офер отримав наприкінці березня. Документи Почав готувати документи на візу — і тут почалося найскладніше. До Чехії дуже важко своєчасно отримати візу. Власне довготривалої робочої візи тут, на відміну від тієї ж Польщі, практично не видають. На довготривалу роботу відразу дають work permit, але оформлення може зайняти багато часу. Я подав усі документи (з допомогою партнерської компанії Amazon, яка займається такою роботою) у середині квітня, а дозвіл отримав у середині вересня — п’ять з половиною місяців довелося чекати. Торік у травні моя дівчина теж знайшла роботу в Чехії і подала документи. Але вже минуло понад рік — і досі не отримала відповіді від чеської влади. Якщо компанії менші, ніж глобальні корпорації, то процес подачі документів може зайняти більше часу. Працедавці тут не дуже зацікавлені в людях з-за меж ЄС, бо їм треба чекати робітника до року. На мою думку, через це не вистачає кваліфікованої робочої сили. Надто довго все перевіряють. Попри те, що мені допомагала компанія, подати документи нескладно й самому. Єдиний мінус — усе чеською мовою, дещо страшні і незрозумілі форми, трохи совєтікус. Але все ж через гугл транслейт можна перекласти і все подати. Вимагають неймовірну кількість документів. У тому числі в мене просили виписку з поліції з України (хоч три роки там не жив), з Польщі, Чехії (хоч я там раніше навіть не жив) та зі Швеції (навіть апостильовану). Якби робив усе сам, то довелося б їхати до Швеції, брати там довідку з поліції, потім ще чекати на апостиль. Допомогла партнерська компанія Аmazon. Тамтешній працівник зі шведського офісу ходив у поліцію і потім надсилав документи в головний офіс компанії. Ще, як і всюди в Європі, потрібна реєстрація місця проживання, щоб отримати дозвіл на роботу. Та в Чехії незрозумілий порядок від початку. Реєстрація потрібна ще на моменті подачі документів, тобто ти ще не перебуваєш там, а вже треба бути зареєстрованим. Це нереально, бо неможливо зняти житло для реєстрації без дозволу на перебування. Тому в основному тут роблять частково фіктивну реєстрацію. Уже потім приїжджають, знаходять житло і переробляють карту. Знову треба йти в офіс служби, а це коштує додаткові 30-50 євро. Робота За 9 місяців роботи я змінив три відділи і трьох менеджерів. Спершу я працював Transportation Program Manager в Network Operations Center, який відповідає за те, щоб вантажівки з товарами приїжджали на склади Аmazon своєчасно і ефективно. Зараз працюю в програмному менеджменті та інжинірингу. Більше аналізую, працюю з базами даних. Коли товар приходить, його треба зареєструвати на складі. Зараз працюємо над встановленням обладнання, що автоматично зчитує лейбли на коробці і всю інформацію з системи, коли коробка приходить на конвеєр. У Празі є два корпоративні офіси: обидва більш-менш у центрі, на різних гілках метро. Донедавна був один, на три поверхи семиповерхового будинку, де розташовані також інші компанії. Інший відкрили місяць тому (на шість поверхів, там тільки Amazon). Офіси дуже комфортні, з сучасним дизайном, у них приємно працювати. Чай, кава, молоко (навіть соєве). Також є два склади: один маленький, де працюють із поверненнями товарів, інший — дуже великий, розташований за Прагою, недалеко від аеропорту. Там є українці: як менеджери, так і робочі. Є така особливість в Аmazon: будь-хто з початкового рівня менеджменту має пройти тиждень роботи на складі по всіх процесах як звичайний робочий: приймати коробки, розкладати товар на полицях тощо. Це трохи виснажливо, але цікаво, вчить розуміти процеси, наближає до компанії, до людей. IT-ринок і податки На мій погляд, у Празі дуже розвинена сфера криптовалюти. Тут була створена біржа для крипти Changelly. Також у багатьох торгових центрах є біткоїн-автомати. Не пропонується хороший курс обміну, але принаймні можна поміняти біткоїни і купити за них собі ковбаси. У Чехії створені IT-проекти глобального рівня (Avast, JetBrains). Ще у Празі є хіпстерські райони, де відбуваються IT-тусовки. Там молоді люди спілкуються про крипту, займаються 3D-друком. Українських айтішників я тут не зустрічав. Можливо, тому, що я не в тусовці. Зарплати початкового і середнього рівня не порівняти, до прикладу, зі шведськими. Що вища зарплата, то більший податок, тому для сеньйорів різниця не така помітна. Років зо два тому в Чехії були вищі зарплати, ніж на аналогічних посадах у Польщі. Тепер вони зрівнялися, можливо, Польща навіть на кілька відсотків випереджає. Загалом айтішники у Чехії не виглядають особливо багатшими, ніж неайтішники — все якось рівніше. Усі сплачують схожі податки, аналогів українських ФОПів тут в IT часто не використовують. Amazon співпрацює з аудиторською компанією, її працівники допомагають нам заповнити річні податкові декларації. Самі все рахують і відправляють у податкову — нам потрібно лише надати інформацію. Податки та соціальні відрахування складають десь 32% мого заробітку. Шкала оподаткування прогресивна. Житло Порівняно з чеським, польський ринок нерухомості розвиненіший. У Чехії великого вибору нема, бо країна загалом консервативна в усьому (від моди до держсектору). Влада не дозволяє зводити багато новобудов у Празі, тому нового житла мало. Натомість сюди приходять великі компанії (можливо, для них тут є податкові пільги), перегрівають ринок зарплатами. Тобто попит набагато більший, ніж пропозиція. Ціни на житло досить високі. Є багато ріелторських компаній, які напряму працюють із забудовниками. Якщо не хочете передивлятися всі оголошення, то можна звертатися до ріелторів. Але вони просять за свою роботу суму, що дорівнює вартості одного місяця оренди житла. Є сайт Bezrealitky.cz, де люди напряму реєструють своє житло, яке хочуть здати. Але там зазвичай вищі ціни: орендодавці знають, що сайт популярний і люди краще будуть платити їм, а не ріелторам. Перші два місяці знімав квартиру на Airbnb. Якщо винаймати на такий тривалий термін, іноді дають знижку 25-50%. Ще одна перевага — маєш час оцінити ринок, підібрати варіанти, зрозуміти, який район подобається. Тому я рекомендував би всім шукати таке тимчасове житло. Опісля цього терміну домовилися з господарем ще пожити в цій квартирі, обумовили термін 9 місяців. Уже напряму йому платимо, уклали контракт, власник платить податок. Зійшлися на сумі 750 євро за трикімнатну квартиру (у неї включені компослуги). Нам дуже пощастило з цим варіантом, бо це типова ціна для двокімнатної квартири на 50 квадратів (і це не в топ-районах). Невдовзі обумовлений термін збігає, тож плануємо переїжджати. У середньому місячна оренда двокімнатної квартири коштуватиме від 16 до 20 тисяч крон, компослуги — 3-4 тисячі крони (одна чеська крона = 1,2 гривні). Тобто в сумі буде десь 780-950 євро. Наше помешкання розташоване у районі метро Petriny, це вважається віддаленим районом. Але від дверей квартири до дверей офісу — 28 хвилин, станція метро — за 30 метрів від дому. До центру їхати 12 хвилин на метро. Спальні райони тут гарно влаштовані, комфортні: метро, транспорт, дитсадки, безпека, немає умовної Троєщини. Іпотека Коли переїжджали, хотіли брати житло в іпотеку. Але є не одне «але». По-перше, ринок дуже перегрітий через експатів. Багато німців та інших іноземців купують житло тут, щоб здавати в оренду або на перспективу мати для себе, бо Прага — місто, яке розвивається. А житло все ж не надто активно будують. Тому в середньому найслабший варіант двокімнатної квартири коштуватиме від 3 до 4 мільйонів крон (120-150 тис. євро) залежно від району. У новобудові або кращому районі — до 5,5 мільйонів (приблизно 170 тис. євро). Відсотки нараховуються в залежності від того, які в тебе зв’язки з Чеською Республікою. Якщо не маєш дозволу на проживання або робочого дозволу, то треба відразу заплатити 40-50% від загальної суми. І відсоток буде високим — 3,9-4,9%. У мене з робочим дозволом відсоток складав би 2,6% (не до порівняння з українськими), але все одно багато. Перший внесок для мене має бути 30-40%. Для чехів або тих, хто має громадянство / постійну посвідку на проживання, кредитний відсоток ще нижчий — 1,8%. А перший внесок — 15-20%. Є сенс брати іпотеку, якщо прожив певний час і маєш посвідку або громадянство. Медицина Є кілька державних медичних страхових компаній, яким усі сплачують внески. Моя називається VZP. Лікарі переважно державні, приватних небагато. Практично всі працюють зі страховими компаніями. Тобто можеш піти в будь-яку лікарню (приватну або державну), щоб отримати медичну послугу. Серед стоматологів є багато українців, вони дуже кваліфіковані. Переїжджають сюди цілими стоматологіями, оскільки низький мовний бар’єр. Одного разу я звертався до дантиста, за пломбування і повну чистку заплатив 3 000 крон (117 євро) за один зуб. Іншого разу проходив медичний огляд, потрібний для роботи. Лікарня була дещо у радянському стилі. Лікар міряв тиск ще, напевно, довоєнним механічним тонометром, в якому манжет замість кріпитися липучками перев’язується навколо руки. Тим не менше, не чув, щоб лікарям давали хабарі або намагалися «домовитися». Страхова компанія загалом стільки платить лікарю за надані послуги, що нема сенсу обходити систему. Мова Для мене чеська мова складніша, наприклад, за польську, бо у ній є багато німецьких запозичень, особливо в частині Богемії. Людей у Моравії, ближче до Польщі, розумію краще, акцент ближчий до польської мови. Поляки розуміють чехів і навпаки. Моїх побутових знань мови вистачає для того, щоб порозумітися в магазині. А загалом розумію відсотків 30 чеською із того, що чую. Глибше вчитиму, якщо знатиму напевне, що залишуся тут жити. Загалом, якщо працюєш у англомовній компанії, жодних незручностей не виникає. Трапляється, приїжджають росіяни і починають говорити російською, думаючи, що чехи її розуміють, що російська і чеська — схожі. Це не зовсім так. Старші чехи їх ще можуть розуміти, бо вивчали російську в школі, молодші — ні.     Люди Одна з причин, чому я поїхав із Польщі: час від часу стикався з негативним ставленням до себе як українця (у метро, наприклад, коли зустрічав футбольних фанатів). Чехи не дуже люблять росіян через інтервенцію радянських військ у 1968 році. Навіть коли ти спілкуєшся українською, вони можуть її не відрізнити і на слух сприйняти як схожу до російської. Але вони майже ніколи не дадуть знати, що негативно налаштовані до тебе. Чехи більш консервативні у поглядах та інтровертні в емоціях, не будуть виплескувати гнів на тебе. Вони не дуже відкриті, але розумні, практичні люди. Ще помітив, чехи не дуже модно вдягаються, у цьому плані вони ближчі до німців. Не паряться з цього приводу, їм і так комфортно. Щодо культури пива. Пиво в них хороше, місцеві п’ють його де і як завгодно, навіть посеред вулиці. Особливо мені подобається Pilsener Urquel. Якось, коли ми щойно переїхали, побачили трамвай, у якому пасажири пили вино з бокалів. Як виявилося, це реально їхні бокали з дому, вони взяли їх спеціально з собою. Але тим не менше, я жодного разу не бачив п’яної агресивної людини, не спостерігав жодних бійок. Дуже безпечна країна і зокрема столиця. Чехія має репутацію найбільш атеїстичної країни Європи. Це насправді так. Усі різдвяні свята у чехів — щоб випити пива і продати ковбасок. Є люди, які ходять до церкви, але тут переважно не заморочуються з приводу релігійності. Транспорт Прага суперзручна, тут розвинута мережа трамваїв, метро на три гілки. Рідко коли хто добирається до роботи довше, ніж 30-40 хвилин. Навіть ті, хто живуть у віддалених районах. Разова поїздка тривалістю до півгодини коштує 24 крони (~1 євро), на півтори години — 36 крон (~1,5 євро). Я купив річний абонемент на всі види транспорту (навіть на паром і фунікулер) за 3 650 крон (~140 євро). Якщо їздиш двічі в день, одна поїздка виходить 7 крон (27 єврокопійок відповідно). Метро має три гілки, на зеленій і жовтій їздять дещо радянського типу поїзди, але вони все одно оновлені всередині, на червоній — цілком нові вагони. Метро найпопулярніше, з ним за пасажиропотік можуть конкурувати трамваї (також нові, у гарному стані), бо їдеш над землею, видно Прагу. Чисто, комфортно, у трамваях є Wi-Fi. Але в метро нема інтернету, на станціях може ловити 2/3G, у тунелях взагалі не ловить.   Є поїзди між країнами: на Варшаву, Берлін — європейська лінія досить активна. Але в основному всі їздять автобусами: FlixBus на багато напрямків. Я для закордонних подорожей беру машину в оренду, виходить 35-40 євро в день (зі страховкою). Прага зручна для подорожей автомобілем: 8 годин до Італії, 3 до Берліна, 4 — до Вроцлава. З Польщі або з Німеччини вже можна летіти лоукостом. Літати з Чехії незручно, є багато напрямів, але всі дорогі. Практично немає дешевих напрямів лоукостів, у Ryanair — достатньо напрямків, але дорогі, у Wizz Air раніше було 6-7, зараз залишилося 2 (Англія, Італія). Полетіти кудись лоукостером обійдеться від 60 до 100 євро. Є один лоукостер, який літає в Ейндховен (за 30 євро можна знайти квиток). Вартість життя Продукти тут у середньому на 20% дорожчі, ніж у тій же Польщі. Як на мене, вони гірші за якістю, і вибір менший. Є багато супермаркетів: Kaufland, Lidl, Albert Heijn, Billa — аналог нашого АТБ. Купівля продуктів і похід раз-двічі у тиждень до ресторану обійдеться приблизно в 10-12 тисяч крон (390-470 євро) у місяць. 20 тисяч достатньо, щоб зняти однокімнатну квартиру і нормально харчуватися на двох людей (але не шикувати, а вибирати, що купуєш, і готувати вдома). Усе інше витрачаємо на подорожі. Компанія надає працівникам мультиспорт картку, використовуємо я і моя дівчина. Коштує приблизно 1500 крон (58 євро) на місяць. З цією карткою можна безкоштовно відвідувати різні спортивні заклади: спортзали, басейни та інші. Відкладати зараз не вдається, бо багато подорожуємо. Але я б не сказав, що чеські зарплати дозволяють відкласти багато грошей, порівняно зі Швецією, наприклад. Бо в Празі хочеться гроші витрачати. Національна кухня Чеська, як і українська, та як будь-яка інша східноєвропейська кухня, на мою думку, трохи брутальна, все досить жирне. Головна чеська їжа — рулька, запечена свиняча нога. Її люблять їсти з кнедликами — це така собі хлібна булка, яку порізали шматками і залили соусом із рульки. Це, а також квашена капуста — класична чеська їжа. Враховуючи, що тут багато туристів, можна скуштувати страви китайської, індійської, сербської, грузинської, мексиканської, іспанської кухні. Майже всі смаки світу тут можна спробувати.       Висновки У Чехії дуже чисте повітря і гарна вода. Багато зелені, багато сонця, що корисно для здоров’я. Мені тут краще, ніж було у Варшаві. Звикаєш до певного аромату совка, але цінуєш гарну погоду. Також тут романтична атмосфера, постійний туризм, серце міста завжди живе. Мені подобається Прага ще тим, що можна щовечора вийти в центр, насолоджуватися людьми, архітектурою. Щодо цін теж також комфортно, бо зарплати хоч і менші, ніж у західноєвропейських країнах, але ціни порівняно нижчі.   Рік-два ще поживу тут, а там буде видно. Можливо, переїду кудись південніше: Іспанія, Італія, де сонце і гарний настрій. З іншого боку, поживши вже в трьох країнах, можу зробити висновок, що гарно там, де нас нема. У будь-якій країні є свої плюси і мінуси, головне — не втікати від себе, знати, хто ти є, і отримувати насолоду від будь-якої країни і її культури.   Прагу я точно рекомендую (інші регіони все ж депресивніші) для того, щоб почати рух на Захід або Північ. Тут близька до української культура, а також багато позитивних речей, які Чехія переймає від Західної Європи. Якість життя збалансована зі всіх боків: безпека, комфорт, транспорт, здоров’я, погода. Прага варта старту і навіть того, щоб тут залишитися. Матеріал підготувала Ярослава Тимощук. Джерело: Dou.ua    
    Трав 24, 2020 7506
  • 14 Трав 2020
    "Нині у готелях скрутні часи. Але коли все закінчиться, не забудьте зупинитися в готелі "Brioni Boutique" в Остраві. Facebook нагадав як рік тому його власник пан Томаш Крчмарж виборов право не обслуговувати громадян держави-агресора",- написав на своїй сторінці Посол України в Чехії Євген Перебийніс.  "Сьогодні в Чехії Конституційний суд прийняв надзвичайно символічне і знакове рішення, яке безпосередньо стосується України. Але про все по порядку. Знайомтеся - це Томаш Крчмарж, власник готелю Brioni Boutique Hotel **** в чеському місті Острава. П'ять років тому він став автором перших антиросійських санкцій в Чехії. 24 березня 2014 року у своєму готелі він вивісив оголошення про те, що через анексію Росією Криму громадян РФ тут поселяти не будуть. Через кілька днів, однак, він змінив умову: громадян Росії готель поселятиме лише в разі, якщо вони письмово заявлять про засудження окупації Криму.   Чеська торговельна інспекція тоді вирішила, що такий підхід є дискримінацією і оштрафувала Т.Крчмаржа на 50 тисяч крон (приблизно 2 тисячі євро). Багато людей тоді пропонувало Томашові, що заплатять цей штраф за нього, але він вирішив, що це справа принципу і потрібно боротися. На його думку, він не зробив нічого поганого - "я вважав це своїм громадянським обов'язком. Якби я мав армію, то запровадив би надзвичайний стан, оскільки в мене її немає, то я роблю те, що можу". "Потрібно нагадувати людям, які погано вчили історію, що може статися, якщо не звертати увагу на деякі речі. Росіяни вже тут колись були. Я їх тут біьше не хочу, ні для себе,ні для своїх дітей. Путін зробив те саме, що перед війною зробив Гітлер в Судетах", - наголошував Т.Крчмарж. Через суд він домігся, що штраф було зменшено до 5 тисяч крон, але й це його не влаштувало. Він наголошував, що навіть в разі, якщо йому доведеться заплатити одну крону, з таким рішенням він не погодиться. Пройшовши цілу низку успішних і неуспішних судових розглядів у різних інстанціях, Томаш довів справу до Конституційного суду. І ось сьогодні було оголошений вердикт найвищої чеської судової інстанції. Конституційний суд постановив, що в цьому випадку про дискримінацію не йшлося. Він відкинув твердження Вищого адміністративного суду про те, що йшлося про національну нетерпимість, а навпаки визнав дії готелю раціональними. Зокрема, суд констатував, що анексія Криму суперечить основоположним принципам міжнародного права, зіславшись на позицію, міжнародних організацій, а також МЗС Чехії. Також чеський Конституційний суд наголосив, що і державні органи дотримуються різних підходів до різних людей в залежності від їхнього громадянства, яке є принципово іншим поняттям, ніж національність. Відмова клієнту з огляду на його етнічне походження або релігію, на думку суду, вважалася б дискримінацією, але з огляду на громадянство - ні. Тепер справа знову повертається до Вищого адміністративного суду, який має переглянути своє попереднє рішення з урахуванням вердикту КС. Таким чином, ми маємо надзвичайно важливий прецедент рішення Конституційного суду країни ЄС, в якому не лише відновлено справедливість стосовно людини, що стала на захист України, але й підтверджено протиправність анексії Росією території України. Рік тому під час візиту до Острави я вже мав можливість особисто потиснути Томашові руку, але сьогодні чудовий привід, щоб ще раз подякувати за його принципову позицію і підтримку України. Також вважаю своїм обов'язком закликати всіх українців і друзів України: в разі, якщо будете в Остраві, зупиніться саме в готелі Brioni і подякуйте Томашові. А готель справді непоганий - 4 зірки і прямісінько в центрі)). Слава Україні!" Джерело: фейсбук Посол України в Чехії Євген Перебийніс   Посилання на фейсбук сторінку Brioni Boutique Hotel ****
    30902 Опубліковано Галина Андрейців
  • "Нині у готелях скрутні часи. Але коли все закінчиться, не забудьте зупинитися в готелі "Brioni Boutique" в Остраві. Facebook нагадав як рік тому його власник пан Томаш Крчмарж виборов право не обслуговувати громадян держави-агресора",- написав на своїй сторінці Посол України в Чехії Євген Перебийніс.  "Сьогодні в Чехії Конституційний суд прийняв надзвичайно символічне і знакове рішення, яке безпосередньо стосується України. Але про все по порядку. Знайомтеся - це Томаш Крчмарж, власник готелю Brioni Boutique Hotel **** в чеському місті Острава. П'ять років тому він став автором перших антиросійських санкцій в Чехії. 24 березня 2014 року у своєму готелі він вивісив оголошення про те, що через анексію Росією Криму громадян РФ тут поселяти не будуть. Через кілька днів, однак, він змінив умову: громадян Росії готель поселятиме лише в разі, якщо вони письмово заявлять про засудження окупації Криму.   Чеська торговельна інспекція тоді вирішила, що такий підхід є дискримінацією і оштрафувала Т.Крчмаржа на 50 тисяч крон (приблизно 2 тисячі євро). Багато людей тоді пропонувало Томашові, що заплатять цей штраф за нього, але він вирішив, що це справа принципу і потрібно боротися. На його думку, він не зробив нічого поганого - "я вважав це своїм громадянським обов'язком. Якби я мав армію, то запровадив би надзвичайний стан, оскільки в мене її немає, то я роблю те, що можу". "Потрібно нагадувати людям, які погано вчили історію, що може статися, якщо не звертати увагу на деякі речі. Росіяни вже тут колись були. Я їх тут біьше не хочу, ні для себе,ні для своїх дітей. Путін зробив те саме, що перед війною зробив Гітлер в Судетах", - наголошував Т.Крчмарж. Через суд він домігся, що штраф було зменшено до 5 тисяч крон, але й це його не влаштувало. Він наголошував, що навіть в разі, якщо йому доведеться заплатити одну крону, з таким рішенням він не погодиться. Пройшовши цілу низку успішних і неуспішних судових розглядів у різних інстанціях, Томаш довів справу до Конституційного суду. І ось сьогодні було оголошений вердикт найвищої чеської судової інстанції. Конституційний суд постановив, що в цьому випадку про дискримінацію не йшлося. Він відкинув твердження Вищого адміністративного суду про те, що йшлося про національну нетерпимість, а навпаки визнав дії готелю раціональними. Зокрема, суд констатував, що анексія Криму суперечить основоположним принципам міжнародного права, зіславшись на позицію, міжнародних організацій, а також МЗС Чехії. Також чеський Конституційний суд наголосив, що і державні органи дотримуються різних підходів до різних людей в залежності від їхнього громадянства, яке є принципово іншим поняттям, ніж національність. Відмова клієнту з огляду на його етнічне походження або релігію, на думку суду, вважалася б дискримінацією, але з огляду на громадянство - ні. Тепер справа знову повертається до Вищого адміністративного суду, який має переглянути своє попереднє рішення з урахуванням вердикту КС. Таким чином, ми маємо надзвичайно важливий прецедент рішення Конституційного суду країни ЄС, в якому не лише відновлено справедливість стосовно людини, що стала на захист України, але й підтверджено протиправність анексії Росією території України. Рік тому під час візиту до Острави я вже мав можливість особисто потиснути Томашові руку, але сьогодні чудовий привід, щоб ще раз подякувати за його принципову позицію і підтримку України. Також вважаю своїм обов'язком закликати всіх українців і друзів України: в разі, якщо будете в Остраві, зупиніться саме в готелі Brioni і подякуйте Томашові. А готель справді непоганий - 4 зірки і прямісінько в центрі)). Слава Україні!" Джерело: фейсбук Посол України в Чехії Євген Перебийніс   Посилання на фейсбук сторінку Brioni Boutique Hotel ****
    Трав 14, 2020 30902
  • 28 Квіт 2020
    Обмеження на фінансові операції з готівкою та грошові перекази з-за кордону, що запроваджуються в Україні з 28 квітня, можуть завдати серйозної шкоди українським гуманітарним організаціям, до яких через карантин уже не доходить гуманітарна допомога з-за кордону. Чеські гуманітарні організації, які з початку війни з Росією на сході України посилали гроші, медичні препарати для поранених і хворих бійців, допомогу для їхніх родин, не можуть відправити вже зібране в Україну, а тепер не знають, чи зможуть відправити і гроші. Деякі з них відкладають свої проєкти, інші передають вже зібрані речі на допомогу місцевим гуманітарним організаціям. Про це повідомляє Радіо Свобода Закон, що має боротися з нелегальним відмиванням коштів, дозволяє переказ коштів готівкою та поповнення карткових рахунків у межах України в сумі, що є меншою ніж 5000 гривень без ідентифікації того, хто цей переказ робить. «Це буде дуже велика проблема для нас, бо мені в будь-який момент можуть заморозити мою благодійну волонтерську картку, якщо хтось перекаже на неї більше, ніж 5000 гривень», – каже засновниця «Волонтерської сотні «Доброволя» Наталія Воронкова. За її словами, після того, як влада обмежила волонтерам, котрі працюють в українських шпиталях, можливість допомагати матеріально, тепер обмежуються і фінансові можливості зібрати допомогу. «Нам посилали по кілька коробок, інколи до 20 – пелюшки, медичні препарати, обладнання, сечоприйомники, калоприйомники, але після запровадження карантину цей потік припинився», – говорить Радіо Свобода Наталія Воронкова. При цьому, вона зазначає, що потреба в допомозі не зникла – бійці у шпиталях далі потребують і якісного харчування, і одягу, і препаратів, яких державна служба не спроможна для них купити. Відомий у Чехії психолог, активіст і віднедавна художник-аматор Ростислав Прокоп’юк каже, що продаючи свої картини, він щомісяця посилав до України медичне обладнання, ліки, одяг для бійців та людей, що живуть у так звані «сірій зоні». «Кожен місяць я посилав у Київський військовий шпиталь і ліки, і якесь хірургічне обладнання, одяг для хлопців, які могли потрапити до шпиталю влітку, а виходили взимку і їм потрібен був сезонний одяг. Потім наші посилки у шпиталі сортували і частину залишали для бійців, частину пересилали у «сіру зону», багато було для дитячих будинків, для дітей, що там живуть. Я від них потім і ляльку-мотанку дістав у подарунок, і фотографії, прапор підписаний, тобто я точно знав, куди ці речі ідуть і знав, що вони доходили», – пояснює празький добродійник. Ростислав Прокоп'юк в бібліотеці імені Вацлава Гавела Коли у зв’язку з карантином закрили кордони, зібрану на той момент допомогу Ростислав Прокоп’юк віддав чеським гуманітарним організаціям. «Одяг, дитячі речі дуже пригодилися празьким безхатченкам, і чеські гуманітарні організації були дуже вдячні, що ми їм передали зібрані нами речі», – каже він. Ростислав Прокоп’юк зазначає, що зібрані гроші він ще пересилав через міжнародні банківські перекази, але тепер не впевнений, що зможе робити це далі. «Взагалі, останнім часом і без карантину стало важче допомагати, бо в Україні чинять дедалі більший тиск на волонтерів. Я чую від своїх партнерів в Україні, що від них не хочуть приймати допомогу, або по-тиху від них допомогу беруть, але попереджають: ніде про це не казати. Але ті, хто допомагали, продовжують допомагати, просто це стає складніше робити», – із сумом говорить Ростислав Прокоп’юк. До оголошення карантину посилали допомогу в Україну – воїнам та їхнім дітям – і представники організації «Українська Європейська Перспектива», говорить координаторка проєктів Галина Андрейців. Проект "Чеські канікули для дітей з України", фото: Галина Андрейців «Щороку ми готуємо дитячі оздоровчі табори для дітей загиблих та поранених воїнів. Цього року сподіваємося, що вдасться провести табір у серпні. Але складніше стало його готувати – наші місцеві жертводавці самі переживають скрутні часи у зв’язку з епідемією коронавірусу», – каже вона. Читайте також: Як у Чехії працює табір для дітей, батьки яких загинули або зазнали поранення на Донбасі Про те, що пожертв стало відчутно менше, говорить і засновник організації «Гуманітарна допомога Україні» Петр Оліва. Понад п’ять років він по три рази на рік вантажив кілька машин і разом з товаришами-однодумцями вирушав на схід України з гуманітарним вантажем. Авдіївка, Красногорівка, Мар’їнка, Новожеланне, Світлодарськ, Маріуполь, дитячі будинки у «сірій зоні» – це були цілі його поїздок. Перед карантином він знову збирався у дорогу, але подорож довелося відкласти. Щоб не гаяти часу, він взявся допомагати празьким безхатченкам, а також за власні кошти та за допомогою родини і друзів взявся за ремонт нового приміщення, куди вже наступного місяця переїжджає його гуманітарний центр. «Ми хочемо розширити нашу допомогу Україні, тут буде і більший склад і місце для зустрічей, місце, де ми будемо збирати інформацію про війну, показувати артефакти з фронту, організовувати зустрічі та культурні акції. Я дуже тішуся, що наш новий будинок на околиці Праги буде видно з траси – я планую повісити на фасаді великий банер, щоб люди бачили, що тут є люди, які не забувають про те, що в Україні іде війна, і на відміну від вірусу, ворог, російський агресор, так просто не відступить», – говорить Петр Оліва, який два роки тому отримав нагороду від України за свою волонтерську діяльність. Автор : Марія Щур, джерело Радіо Свобода 
    2079 Опубліковано Галина Андрейців
  • Обмеження на фінансові операції з готівкою та грошові перекази з-за кордону, що запроваджуються в Україні з 28 квітня, можуть завдати серйозної шкоди українським гуманітарним організаціям, до яких через карантин уже не доходить гуманітарна допомога з-за кордону. Чеські гуманітарні організації, які з початку війни з Росією на сході України посилали гроші, медичні препарати для поранених і хворих бійців, допомогу для їхніх родин, не можуть відправити вже зібране в Україну, а тепер не знають, чи зможуть відправити і гроші. Деякі з них відкладають свої проєкти, інші передають вже зібрані речі на допомогу місцевим гуманітарним організаціям. Про це повідомляє Радіо Свобода Закон, що має боротися з нелегальним відмиванням коштів, дозволяє переказ коштів готівкою та поповнення карткових рахунків у межах України в сумі, що є меншою ніж 5000 гривень без ідентифікації того, хто цей переказ робить. «Це буде дуже велика проблема для нас, бо мені в будь-який момент можуть заморозити мою благодійну волонтерську картку, якщо хтось перекаже на неї більше, ніж 5000 гривень», – каже засновниця «Волонтерської сотні «Доброволя» Наталія Воронкова. За її словами, після того, як влада обмежила волонтерам, котрі працюють в українських шпиталях, можливість допомагати матеріально, тепер обмежуються і фінансові можливості зібрати допомогу. «Нам посилали по кілька коробок, інколи до 20 – пелюшки, медичні препарати, обладнання, сечоприйомники, калоприйомники, але після запровадження карантину цей потік припинився», – говорить Радіо Свобода Наталія Воронкова. При цьому, вона зазначає, що потреба в допомозі не зникла – бійці у шпиталях далі потребують і якісного харчування, і одягу, і препаратів, яких державна служба не спроможна для них купити. Відомий у Чехії психолог, активіст і віднедавна художник-аматор Ростислав Прокоп’юк каже, що продаючи свої картини, він щомісяця посилав до України медичне обладнання, ліки, одяг для бійців та людей, що живуть у так звані «сірій зоні». «Кожен місяць я посилав у Київський військовий шпиталь і ліки, і якесь хірургічне обладнання, одяг для хлопців, які могли потрапити до шпиталю влітку, а виходили взимку і їм потрібен був сезонний одяг. Потім наші посилки у шпиталі сортували і частину залишали для бійців, частину пересилали у «сіру зону», багато було для дитячих будинків, для дітей, що там живуть. Я від них потім і ляльку-мотанку дістав у подарунок, і фотографії, прапор підписаний, тобто я точно знав, куди ці речі ідуть і знав, що вони доходили», – пояснює празький добродійник. Ростислав Прокоп'юк в бібліотеці імені Вацлава Гавела Коли у зв’язку з карантином закрили кордони, зібрану на той момент допомогу Ростислав Прокоп’юк віддав чеським гуманітарним організаціям. «Одяг, дитячі речі дуже пригодилися празьким безхатченкам, і чеські гуманітарні організації були дуже вдячні, що ми їм передали зібрані нами речі», – каже він. Ростислав Прокоп’юк зазначає, що зібрані гроші він ще пересилав через міжнародні банківські перекази, але тепер не впевнений, що зможе робити це далі. «Взагалі, останнім часом і без карантину стало важче допомагати, бо в Україні чинять дедалі більший тиск на волонтерів. Я чую від своїх партнерів в Україні, що від них не хочуть приймати допомогу, або по-тиху від них допомогу беруть, але попереджають: ніде про це не казати. Але ті, хто допомагали, продовжують допомагати, просто це стає складніше робити», – із сумом говорить Ростислав Прокоп’юк. До оголошення карантину посилали допомогу в Україну – воїнам та їхнім дітям – і представники організації «Українська Європейська Перспектива», говорить координаторка проєктів Галина Андрейців. Проект "Чеські канікули для дітей з України", фото: Галина Андрейців «Щороку ми готуємо дитячі оздоровчі табори для дітей загиблих та поранених воїнів. Цього року сподіваємося, що вдасться провести табір у серпні. Але складніше стало його готувати – наші місцеві жертводавці самі переживають скрутні часи у зв’язку з епідемією коронавірусу», – каже вона. Читайте також: Як у Чехії працює табір для дітей, батьки яких загинули або зазнали поранення на Донбасі Про те, що пожертв стало відчутно менше, говорить і засновник організації «Гуманітарна допомога Україні» Петр Оліва. Понад п’ять років він по три рази на рік вантажив кілька машин і разом з товаришами-однодумцями вирушав на схід України з гуманітарним вантажем. Авдіївка, Красногорівка, Мар’їнка, Новожеланне, Світлодарськ, Маріуполь, дитячі будинки у «сірій зоні» – це були цілі його поїздок. Перед карантином він знову збирався у дорогу, але подорож довелося відкласти. Щоб не гаяти часу, він взявся допомагати празьким безхатченкам, а також за власні кошти та за допомогою родини і друзів взявся за ремонт нового приміщення, куди вже наступного місяця переїжджає його гуманітарний центр. «Ми хочемо розширити нашу допомогу Україні, тут буде і більший склад і місце для зустрічей, місце, де ми будемо збирати інформацію про війну, показувати артефакти з фронту, організовувати зустрічі та культурні акції. Я дуже тішуся, що наш новий будинок на околиці Праги буде видно з траси – я планую повісити на фасаді великий банер, щоб люди бачили, що тут є люди, які не забувають про те, що в Україні іде війна, і на відміну від вірусу, ворог, російський агресор, так просто не відступить», – говорить Петр Оліва, який два роки тому отримав нагороду від України за свою волонтерську діяльність. Автор : Марія Щур, джерело Радіо Свобода 
    Квіт 28, 2020 2079
  • 08 Квіт 2020
    Від сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху до отримання допомоги при народженні дитини —  наводимо перелік державних та інших послуг, якими через інтернет можуть користуватися українці. З огляду на карантин, це стає ще більш актуальним. Матеріал підготовлено і опубліковано разом із MediaSapiens - проект ГО «Детектор медіа» Документи в смартфоні 6 лютого українцям з помпою презентували додаток «Дія». Поки він корисний лише водіям, бо в ньому доступні посвідчення водія та техпаспорт автомобіля. Е-права та е-техпаспорт формуються автоматично за наявності відомостей в інформаційній системі МВС. Перевіряти їх мають за згенерованими QR-кодами, що діятимуть три хвилини. Невдовзі Міністерство цифрової трансформації обіцяє додати в програму ще й паспорт (ID-картки), закордонні біометричні паспорти та студентський квиток. «Україна – третя в Європі й десята країна у світі, в якій є електронні документи у смартфоні», — казав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Для формування електронних документів треба пройти ідентифікацію (тут детальніше про різні її види). BankID у додатку реалізовано зручно і ввійти в «Дію» можна за секунди, якщо у вас на смартфоні, приміром, є програма «Приват 24». Щоправда, електронні паспорти підійдуть не всюди. Мінцифри обіцяє, що їх можна буде використати для подорожей залізничним або повітряним транспортом у межах країни; у медзакладах, банках та на пошті; під час отримання адміністративних, готельних, телекомунікаційних, бібліотечних послуг; для підтвердження віку в магазині; для підтвердження особи на запит правоохоронних органів; під час повернення придбаного товару у магазині; для входу до адміністративних будівель. 2 квітня в Україні запустили державний портал «Дія», де тепер можна отримати 27 публічних послуг онлайн. Приміром, на порталі є можливість оформити довідку про несудимість, допомогу при народженні дитини або щомісячне відшкодування вартості послуг із догляду за дитиною до трьох років. Можна подати позов до суду, зареєструвати авто або отримати послуги, пов’язані з документами водія, оформити низку ліцензій, дозволів чи отримати витяги з реєстрів. Плани урядовців Введення електронних послуг — це не нова ідея «Слуги народу». Раніше переведенням в електронний формат різних довідок і дозволів займалось Державне агентство з питань електронного урядування (з вересня 2019 року саме його переформатовали у Мінцифри). Щоправда робили вони це зі значно меншим піаром. На початок 2019 року на Урядовому порталі українцям була доступна 121 державна електронна послуга, а за рік в агентстві планували додати ще 50. Також знайти їх можна було на Єдиному державному порталі адміністративних послуг чи на сайті iGov. Тепер Мінцифри обіцяє перевести в онлайн 100 % публічних послуг для громадян та бізнесу до 2024 року. За словами міністра, Мінцфри отримає від Європейського Союзу 25 млн євро, зокрема, на покращення онлайн-послуг. У міністерстві сказали MediaSapiens, що поки займаються оптимізацією тих послуг, які вже були переведені в онлайн раніше, а додавання нових — це плани на майбутнє. «Поки що відомство не оцифровує нові послуги. Цього року ми працюємо над тим, щоб оптимізувати ті послуги, які вже були переведені в онлайн. Адже ті послуги, які вже були в онлайні покривають близько 85 % потреб населення. Але часто вони були оцифровані половинчато. Приміром, багато “послуг” передбачали як максимум — онлайн-запис у чергу у відомство. Це не була послуга повного циклу, яка надається в електронному форматі. Ми змінюємо цей підхід. Деякі державні послуги взагалі ліквідуємо, бо намагаємось оптимізувати процеси. На нашу думку, не завжди є сенс брати довідку заради довідки, якщо ця інформація вже є в державі. А отримання довідки — це теж є послугою», — розповіли нам у Мінцифри. Отримати допомогу при народженні дитини. І не тільки У 2018 році найбільше українці користувалися електронними послугами по оформленню допомоги при народженні дитини, житлової субсидії, отриманню довідки про відсутність судимості та відсутність заборгованості. Наприклад, у травні 2018 року допомогу на дитину через інтернет оформила й Ольга Жук з Теребовлянської ОТГ. «Я знайшла статтю, як оформити таку допомогу, де було посилання на сайт Мінсоцполітики. Все було дуже просто, зайняло 15 хвилин і не треба було нікуди їхати. Заповнила всі дані документів. Але був тоді ще один сирий момент: банківський рахунок мають зареєструвати у службі, яка мені перераховуватиме гроші. Я пішла в банк, але вони не змогли мені допомогти, бо не були готові до цієї системи. Хоча за хвилин десять менеджер банку зрозумів, що і в них є така функція, тому видав мені цю довідку. Я її сфотографувала і надіслала працівниці відомства», — розповіла вона MediaSapiens. Тепер державні онлайн-послуги, що пов’язані з народженням дитини, також можна знайти на сайті «Дія». Тут можна звернутися по допомогу при народженні дитини, зробити державну реєстрацію народження, реєстрацію місця проживання тощо. Реєстрація бізнесу та громадських організацій Серед українських підприємців минулого року були популярними такі е-послуги, як держреєстрація бізнесу та отримання витягу із системи електронного адміністрування ПДВ, розповідав керівник держагентства електронного урядування. Зареєструвати бізнес (чи громадську організацію) можна на сайті Мін’юсту чи в Онлайн-будинку юстиції. «Я реєструвала ФОП (фізичну особу-підприємця. — Ред.) на сайті Мін’юсту, — розповідає MediaSapiens Марія Ряпулова, яка живе у Києві. — Сподобалося все, що стосується заповнення форм. Але, на жаль, тоді ще не все перейшло в онлайн-формат. Після відкриття ФОП довелося декілька днів їздити в податкову, заповнювати та нумерувати вручну журнал, привозити поштову марку і конверт. Так само і зі зміною КВЕДів: я їх змінила онлайн за 15 хвилин, але тепер, щоб отримати виписку з реєстру з оновленнями, доведеться знову їхати в податкову. Треба буде подати запит на цей папірець, дочекатися, поки вони його надрукують, потім приїхали забрати». Хоча, приміром, у Юлії Дукач був негативний досвід, про що вона написала в матеріалі на сайті «Тексти». Онлайн вона так і не змогла заповнити заявку на відкриття ФОП, тому все ж пішла у Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Зараз Мінцифри перевів реєстрацію чи закриття ФОП також на портал «Дія». Міністерство заявляло, що значно спростило форму для реєстрації. Наприклад, замість 58 полів у формі стало 12, з’явилось автозаповнення тощо. Повідомити державі про початок будівництва Серед популярних е-послуг раніше була й видача документів про початок і прийняття будівництва в експлуатацію. Щоб спростити ці процедури, уряд Гройсмана анонсував створення електронного кабінету забудовника, але запускати його наприкінці 2019-го взявся вже уряд Гончарука, а згодом і Шмигаля (міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пережив нещодавнє оновлення уряду та зберіг посаду). «Тепер кожен, хто хоче побудувати дім, гараж, дачу, станції техобслуговування авто, кафе, мінімаркети, невеликі виробництва, склади, аптеки і т.д., може просто за декілька хвилин сповістити про це державу і почати будувати. А потім ще і проінформувати, що завершили будівництво. Через сайт. Без участі чиновника! 5-7 хвилин», — писав міністр у Facebook. На початках електронний кабінет забудовника працює для найменш ризикових об'єктів будівництва (СС1), але їхня частка перевищує 80 % ринку. Згодом «кабінет» має стати доступним і для інших об'єктів. Як розповіли нам у Мінцифри, за декілька місяців роботи такими онлайн-послугами успішно скористалися більше 2 тис. разів. Хоча поки сервіс працює у тестовому режимі та, на жаль, станом на 7 квітня його робота заблокована через «технічні роботи». Подати онлайн-заявку на реєстрацію шлюбу чи розлучення Зробити це треба на сайті від Мін’юсту. Тут можна подати заяви на державну реєстрацію шлюбу чи його розірвання; про зміну імені; попередньо записатися на прийом щодо реєстрації народження чи смерті. Також є можливість запитати видачу повторного свідоцтва чи витягу з реєстру. Платити податки через електронний кабінет Раніше кабінетом завідувала Державна фіскальна служба, а з серпня 2019-го її трансформували у Державну податкову службу. Тут можна сформувати індивідуальний податковий календар, подати різні заяви, надіслати листа у відомство, переглянути стан розрахунків із бюджетом, скористатися сервісами системи «Електронного адміністрування ПДВ». Платити податки та збори можна і фізичним особам. Отримати довідки про земельну ділянку та її оцінку На цьому сайті можна замовити адміністративні та отримати сервісні електронні послуги Держгеокадастру. Ці е-послуги теж доволі популярні, бо без них ви земельні ділянки не продасте. Ключове: можна замовити витяг з кадастру про земельну ділянку чи про грошову оцінку землі; отримати інформацію про власника та користувачів земельної ділянки; підключити нотаріуса до Держгеокадастру. Катерина Гончарова нещодавно продавала земельну ділянку в Чернігівській області. На власному досвіді переконалась у користі онлайн-сервісів. «Завдяки тому, що нотаріуси підключені до держгеокадастру, ми змогли отримати витяги протягом часу оформлення угоди про продаж земельної ділянки. Це зайняло кілька годин. Якби такого сервісу не було, то мені довелося б їхати у відомство за місцем реєстрації і чекати на прийом, отримувати документи вручну, а потім їхати до нотаріуса», — поділилась вона. Сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху чи замовити собі номерні знаки Мова йде про електронний кабінет водія від МВС. Тут є інформація про ваші транспортні засоби чи порушення, можна сплатити штрафи, записатися в чергу на отримання послуги у сервісних центрах МВС, замовити індивідуальні номерні знаки. Також є можливість онлайн подати скаргу на корупцію в центрах міністерства. Електронна пенсійна справа Окрім формування деяких довідок, на порталі електронних послуг Пенсійного фонду можна подивитися електронну пенсійну справу. Тут є інформація про нарахування вам соціальних виплат і ваш страховий стаж за будь-який період, починаючи з 2000 року. Так можна, приміром, оцінити розмір майбутньої пенсії.  Послуги також доступні і через мобільний додаток «Пенсійний фонд». Записатися до сімейного лікаря та перевірити наявність ліків З 2017 року почала працювати система eHealth (сайт відомий користувачам як Helsi), де можна побачити рейтинг лікарів та записатися до них на прийом. Також тут можна переглянути свою електронну медичну картку, подивитися результати аналізів, призначення лікаря та план лікування. Крім того, нещодавно з’явилась опція передзамовлення ліків в аптеках, що дозволяє і там уникати черг. А ще громадська організація «Пацієнти України» створила базу «Є-ліки», що дозволяє перевірити наявність в аптеках ліків, придбаних за бюджетні кошти. Для запису до лікаря можна скористатися ще й сервісом Doc.ua. Декларування товарів та «євроблях» ДФС запустила веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Тепер можна подавати в електронному вигляді документи про товари, а контролюючі органи проставляють електронні відмітки у спільній базі даних. Раніше під час експортно-імпортних процедур треба було збирати штампи і печатки по різних держорганах. У цьому ж «вікні» нещодавно відкрили розділ, де можна самостійно задекларувати ввезений в Україну автомобіль. Сплатити онлайн за державні послуги У лютому 2020 року Кабмін запустив Державний сервіс перевірки квитанцій. Українцям тепер не треба буде ходити у відділення банків, щоб заплатити за різні державні послуги та довідки. Сплачувати можна через інтернет-банк чи банківські додатки. Підтвердити оплату послуг можна, називаючи відомствам тільки номер квитанції. Це працюватиме у сервісних центрах МВС (оплата за водійське посвідчення, довідку про несудимість), міграційній службі (оплата за оформлення паспортів), органах реєстрації цивільного стану (документи про народження, шлюб тощо), у ЦНАПах та облдержадміністрація (оплата за ліцензію чи виписку). Поки така опція доступна лише клієнтам трьох банків: «А-Банк», «Приватбанк», «Monobank» (співзасновником якого є вже колишній міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет). Банківські послуги через інтернет З 2011 року працює найбільш популярний в Україні інтернет-банкінг від «Приватбанку». Наприкінці 2016 року цей банк націоналізували. Через «Приват24» можна переказати кошти, управляти картками, оформити депозит, замовити розрахунок кредитного рейтингу, купити валюту тощо. Завдяки співпраці банку з іншими компаніями на сайті також зібрані різні послуги: від замовлення води та пошуку лікаря до сплати за мобільний рахунок та комунальні послуги. Коли в Україні оголосили про карантин, кількість завантажень додатку «Приват24» зросла вп’ятеро. Ним користуються вже понад 11 млн осіб. У ньому зібрана більшість функцій із сайту, а також є опція перегляду доступних банкоматів та терміналів банку на карті. Додатками конкурентів користуються менше. Наприклад, в «Ощад 24/7» — близько 3 млн користувачів, а «Monobank» — 1 млн юзерів. Знайти банкомат потрібного банку можна, наприклад, на сайті додатку «БанкоМап» (є також додаток для смартфонів). Пошук у відкритих державних даних через бота У 2016 році у різних месенджерах запустили OpenDataBot — путівник по відкритих даних. Спочатку він допомагав моніторити декларації чиновників. Згодом платформа підключила понад 20 державних реєстрів: перевізників, адвокатів, нерухомого майна, божників, платників єдиного податку, викрадених/втрачених/недійсних паспортів тощо. Також був запущений  пошук за судовим реєстром «Бабуся». Цей сервіс може надсилати користувачу сповіщення про оновлення інформації щодо будь-якої судової справи. «З одного боку "Бабуся" прискорює професійний доступ для юристів, які досліджують судові рішення, а з іншого спрощує всім громадянам України взаємодію з судовою системою. Наприклад, "Бабуся" скаже, якщо засідання по вашому розлучному процесу було перенесено. І, звісно, це незамінний інструмент для розслідувальної журналістики», – казав розробник «Бабусі» Андрій Хорсев. В OpenDataBot є свій додаток для смартфонів. У 2020 році через бота реалізували сплату податків ФОПам та купівлю залізничних квитків (RailwayBot). Ще швидко перевірити бізнес-партнера онлайн дозволяє система для бізнесу YouControl. Вона платна. Формує актуальне на час запиту «досьє» компанії із понад 50 офіційних джерел даних. Крім компаній, можна також отримати інформацію і про фізичних осіб: чи не перебувають вони у розшуку або ж переховуються від слідства, чи не мають вони боргів. Відстежити поштове відправлення У 2018 році з’явився додаток для смартфонів від «Укрпошти».  Його вже завантажили більше 100 тис. разів. Тут можна відстежити відправлення, знайти найближче відділення, розібратися з поштовими індексами, розрахувати вартість міжнародних відправлень і відправлень по Україні, оформити відправлення та здійснити грошовий переказ. Також подібні функції є в додатків інших поштових операторів: «Нова пошти», «ІнТайм», «Міст Експрес» тощо. Купити та повернути квитки на потяг Вже сім років, як українці можуть користуватися електронними квитками на потяги. З січня 2019-го «Укрзалізниця» почала враховувати пільги людей з інвалідністю одразу під час продажу е-квитка. Придбати електронний квиток можна через сайт чи додаток «УЗ». У січні минулого року компанія також відновила функцію повернення квитків через інтернет, яку до того скасовували через зловживання перекупників (квитки масово викуповували, а потім здавали перед відправкою потяга). Оформити квиток можна і через додаток «Укрзалізниці» для смартфонів, який запустили у 2017 році. Заплатити у громадському транспорті через додаток у смартфоні У травні 2017-го набув чинності закон про е-квиток. За два роки ця система запрацювала в громадському транспорті Києва. Тепер однією карткою можна платити всюди: від трамвая до метро. У планах є й підключення з 1 квітня 2020 року маршруток до системи. Оскільки Kyiv Smart Card часто давала збої, 7 лютого перевіряти е-квиток почали спеціальні тестувальники. Вони повинні були випробувати надійність системи. Поповнити картку можна через додаток SmartCity чи сайт. Також купити квиток можна, приміром, через додаток банку «Приват24». У програмі SmartCity є опція сплати за комунальні послуги та оплати за паркування. Розробники обіцяють додати функції спілкування з КМДА, реєстру домашніх тварин, онлайн-запису до лікаря, запису в електронну чергу в дитячий садок та інші. За паркування також можна заплатити, приміром, у додатку Parking UA. Е-квиток вводять не лише в Києві, але й у Житомирі, Чернігові, Луцьку, Білій Церкві, Вінниці, Львові, Тернополі, Харкові та інших містах. Муніципалітети також активно вводять термінали для безконтактної оплати за проїзд банківською карткою чи телефоном. Стежити за рухом громадського транспорту і скаржитися на дороги На початку 2020 року «Київпастранс» запустив карту руху транспорту онлайн. Проте такий сервіс був доступний і раніше через, приміром, додатки EasyWay чи Waze. Ще наприкінці 2019-го в «Укравтодорі» заявили, що розпочинають співпрацю з навігаційною системою Waze, за допомогою якої державне агентство буде збирати скарги на стан доріг. Сплатити за комунальні послуги Наприклад, київські підприємства, які надають комунальні послуги, пропонують користувачам зареєструватися в «особистих кабінетах» на їхніх сайтах. Там можна передавати показники лічильників та сплачувати за послуги. Окремі постачальники послуг також почали запускати додатки для смартфонів. Один з них — Yasno (раніше називався «Київські енергетичні послуги), що постачає електроенергію 3,5 млн українців і юридичним особам у Києві, Дніпропетровській і Донецькій областях. Окремі додатки є, приміром, у Харківобленерго та Харківенергозбут («Харенерго»), у Харківводоканалу, Хмельницьквооканалу, водоканалу «Дніпро-Кіровоград», Київводоканалу і так далі. Проте є різні опції, як можна заплатити за всі послуги на одному сайті. Це вже згадані сайти інтернет-банкінгу, а також, приміром, комунальний концерн «Центр комунального сервісу», комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», приватні сервіси iPay, Portmone тощо. Також на початку минулого року Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, запустила додаток «Енергетика онлайн», де можна подивитись актуальні тарифи на ЖКГ та перевірити платіжки. А КМДА не так давно запустила онлайн-платформу перевірки споживання тепла в будинках. Поскаржитись місцевій владі З 2013 року кияни можуть не телефонувати на гарячу лінію, а звернутися до влади Києва через додаток «1551» на смартфоні. У січні 2020 року цю програму оновили та зробили редизайн. Тут можна повідомити про проблеми у столиці щодо ЖКГ, транспорту, реклами, освіти, торгівлі тощо. Нещодавно у Києві також запрацював телеграм-канал «Київська платформа евакуації». Він дозволяє дізнатися, чи вивезли ваш автомобіль на штраф-майданчик за порушення правил паркування. А тут зібрані місця в Києві для здачі екологічно небезпечного сміття. Аналогічний додаток для звернень до місцевої влади є, приміром, і в Дніпрі («КЦ Дніпро»), і у Львові («1580 Львів»). А в Харкові обіцяють запустити мобільний додаток «Спорт у смартфоні». Тут буде зібрана електронна база з інформацією про спортивні федерації, спортсменів, тренерів, суддів, секції, спортклуби, стадіони та інші об'єкти спортивної інфраструктури. Підібрати школу На сайті #Відкриташкола, як заявляють розробники, зібрана інформація про всі школи країни — близько 17 тис. Тут можна дізнатися про заповненість навчального закладу, іноземні мови, профільні класи, гуртки та секції тощо. Крім того, є інформація про результати зовнішнього незалежного оцінювання і вступ до вишів випускників закладу. Пройти з додатком туристичним маршрутом Додаток «Культурні маршрути WalQlike» фінансово підтримав Український культурний фонд. Тут є 10 культурно-тематичних маршрутів Києва через основні визначні пам'ятки міста. Можна вибрати тематику квестів або скласти свій власний на основі інтересів. На початку квесту мобільний додаток визначає найближчу до вас пам'ятку і формує маршрут подорожі на 1-3 години. Тут зібрані на карті київські мурали. Схожі туристичні додатки ми також знайшли, приміром, для Харкова («Прогулки по Харькову»), Одесі («Walks in Odessa»), Львова («Lviv Audio Guide»). А ще в Києві невдовзі обіцяють запустити архів таємних радянських спецслужб з оцифрованими документами. Мабуть, тональність загальній цифровізації сервісів в Україні задали великі підприємці: від банків з дуже зручними додатками до компаній доставки. Минула влада взялася оцифровувати державні послуги, нинішня планує зробити їх зручними. Помалу цей тренд підхоплює й місцеве самоврядування. Нам обіцяють 100 % державних онлайн-послуг до 2024 року й електронні документи в смартфоні. Залишається сподіватися, що дані українців будуть надійно захищені, сервіси працюватимуть без збоїв і невдовзі ми отримаємо обіцяну «державу в смартфоні». Карантин тільки підкреслив необхідність таких змін. Автор: Володимир Малинка 
    2869 Опубліковано Галина Андрейців
  • Від сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху до отримання допомоги при народженні дитини —  наводимо перелік державних та інших послуг, якими через інтернет можуть користуватися українці. З огляду на карантин, це стає ще більш актуальним. Матеріал підготовлено і опубліковано разом із MediaSapiens - проект ГО «Детектор медіа» Документи в смартфоні 6 лютого українцям з помпою презентували додаток «Дія». Поки він корисний лише водіям, бо в ньому доступні посвідчення водія та техпаспорт автомобіля. Е-права та е-техпаспорт формуються автоматично за наявності відомостей в інформаційній системі МВС. Перевіряти їх мають за згенерованими QR-кодами, що діятимуть три хвилини. Невдовзі Міністерство цифрової трансформації обіцяє додати в програму ще й паспорт (ID-картки), закордонні біометричні паспорти та студентський квиток. «Україна – третя в Європі й десята країна у світі, в якій є електронні документи у смартфоні», — казав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Для формування електронних документів треба пройти ідентифікацію (тут детальніше про різні її види). BankID у додатку реалізовано зручно і ввійти в «Дію» можна за секунди, якщо у вас на смартфоні, приміром, є програма «Приват 24». Щоправда, електронні паспорти підійдуть не всюди. Мінцифри обіцяє, що їх можна буде використати для подорожей залізничним або повітряним транспортом у межах країни; у медзакладах, банках та на пошті; під час отримання адміністративних, готельних, телекомунікаційних, бібліотечних послуг; для підтвердження віку в магазині; для підтвердження особи на запит правоохоронних органів; під час повернення придбаного товару у магазині; для входу до адміністративних будівель. 2 квітня в Україні запустили державний портал «Дія», де тепер можна отримати 27 публічних послуг онлайн. Приміром, на порталі є можливість оформити довідку про несудимість, допомогу при народженні дитини або щомісячне відшкодування вартості послуг із догляду за дитиною до трьох років. Можна подати позов до суду, зареєструвати авто або отримати послуги, пов’язані з документами водія, оформити низку ліцензій, дозволів чи отримати витяги з реєстрів. Плани урядовців Введення електронних послуг — це не нова ідея «Слуги народу». Раніше переведенням в електронний формат різних довідок і дозволів займалось Державне агентство з питань електронного урядування (з вересня 2019 року саме його переформатовали у Мінцифри). Щоправда робили вони це зі значно меншим піаром. На початок 2019 року на Урядовому порталі українцям була доступна 121 державна електронна послуга, а за рік в агентстві планували додати ще 50. Також знайти їх можна було на Єдиному державному порталі адміністративних послуг чи на сайті iGov. Тепер Мінцифри обіцяє перевести в онлайн 100 % публічних послуг для громадян та бізнесу до 2024 року. За словами міністра, Мінцфри отримає від Європейського Союзу 25 млн євро, зокрема, на покращення онлайн-послуг. У міністерстві сказали MediaSapiens, що поки займаються оптимізацією тих послуг, які вже були переведені в онлайн раніше, а додавання нових — це плани на майбутнє. «Поки що відомство не оцифровує нові послуги. Цього року ми працюємо над тим, щоб оптимізувати ті послуги, які вже були переведені в онлайн. Адже ті послуги, які вже були в онлайні покривають близько 85 % потреб населення. Але часто вони були оцифровані половинчато. Приміром, багато “послуг” передбачали як максимум — онлайн-запис у чергу у відомство. Це не була послуга повного циклу, яка надається в електронному форматі. Ми змінюємо цей підхід. Деякі державні послуги взагалі ліквідуємо, бо намагаємось оптимізувати процеси. На нашу думку, не завжди є сенс брати довідку заради довідки, якщо ця інформація вже є в державі. А отримання довідки — це теж є послугою», — розповіли нам у Мінцифри. Отримати допомогу при народженні дитини. І не тільки У 2018 році найбільше українці користувалися електронними послугами по оформленню допомоги при народженні дитини, житлової субсидії, отриманню довідки про відсутність судимості та відсутність заборгованості. Наприклад, у травні 2018 року допомогу на дитину через інтернет оформила й Ольга Жук з Теребовлянської ОТГ. «Я знайшла статтю, як оформити таку допомогу, де було посилання на сайт Мінсоцполітики. Все було дуже просто, зайняло 15 хвилин і не треба було нікуди їхати. Заповнила всі дані документів. Але був тоді ще один сирий момент: банківський рахунок мають зареєструвати у службі, яка мені перераховуватиме гроші. Я пішла в банк, але вони не змогли мені допомогти, бо не були готові до цієї системи. Хоча за хвилин десять менеджер банку зрозумів, що і в них є така функція, тому видав мені цю довідку. Я її сфотографувала і надіслала працівниці відомства», — розповіла вона MediaSapiens. Тепер державні онлайн-послуги, що пов’язані з народженням дитини, також можна знайти на сайті «Дія». Тут можна звернутися по допомогу при народженні дитини, зробити державну реєстрацію народження, реєстрацію місця проживання тощо. Реєстрація бізнесу та громадських організацій Серед українських підприємців минулого року були популярними такі е-послуги, як держреєстрація бізнесу та отримання витягу із системи електронного адміністрування ПДВ, розповідав керівник держагентства електронного урядування. Зареєструвати бізнес (чи громадську організацію) можна на сайті Мін’юсту чи в Онлайн-будинку юстиції. «Я реєструвала ФОП (фізичну особу-підприємця. — Ред.) на сайті Мін’юсту, — розповідає MediaSapiens Марія Ряпулова, яка живе у Києві. — Сподобалося все, що стосується заповнення форм. Але, на жаль, тоді ще не все перейшло в онлайн-формат. Після відкриття ФОП довелося декілька днів їздити в податкову, заповнювати та нумерувати вручну журнал, привозити поштову марку і конверт. Так само і зі зміною КВЕДів: я їх змінила онлайн за 15 хвилин, але тепер, щоб отримати виписку з реєстру з оновленнями, доведеться знову їхати в податкову. Треба буде подати запит на цей папірець, дочекатися, поки вони його надрукують, потім приїхали забрати». Хоча, приміром, у Юлії Дукач був негативний досвід, про що вона написала в матеріалі на сайті «Тексти». Онлайн вона так і не змогла заповнити заявку на відкриття ФОП, тому все ж пішла у Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Зараз Мінцифри перевів реєстрацію чи закриття ФОП також на портал «Дія». Міністерство заявляло, що значно спростило форму для реєстрації. Наприклад, замість 58 полів у формі стало 12, з’явилось автозаповнення тощо. Повідомити державі про початок будівництва Серед популярних е-послуг раніше була й видача документів про початок і прийняття будівництва в експлуатацію. Щоб спростити ці процедури, уряд Гройсмана анонсував створення електронного кабінету забудовника, але запускати його наприкінці 2019-го взявся вже уряд Гончарука, а згодом і Шмигаля (міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пережив нещодавнє оновлення уряду та зберіг посаду). «Тепер кожен, хто хоче побудувати дім, гараж, дачу, станції техобслуговування авто, кафе, мінімаркети, невеликі виробництва, склади, аптеки і т.д., може просто за декілька хвилин сповістити про це державу і почати будувати. А потім ще і проінформувати, що завершили будівництво. Через сайт. Без участі чиновника! 5-7 хвилин», — писав міністр у Facebook. На початках електронний кабінет забудовника працює для найменш ризикових об'єктів будівництва (СС1), але їхня частка перевищує 80 % ринку. Згодом «кабінет» має стати доступним і для інших об'єктів. Як розповіли нам у Мінцифри, за декілька місяців роботи такими онлайн-послугами успішно скористалися більше 2 тис. разів. Хоча поки сервіс працює у тестовому режимі та, на жаль, станом на 7 квітня його робота заблокована через «технічні роботи». Подати онлайн-заявку на реєстрацію шлюбу чи розлучення Зробити це треба на сайті від Мін’юсту. Тут можна подати заяви на державну реєстрацію шлюбу чи його розірвання; про зміну імені; попередньо записатися на прийом щодо реєстрації народження чи смерті. Також є можливість запитати видачу повторного свідоцтва чи витягу з реєстру. Платити податки через електронний кабінет Раніше кабінетом завідувала Державна фіскальна служба, а з серпня 2019-го її трансформували у Державну податкову службу. Тут можна сформувати індивідуальний податковий календар, подати різні заяви, надіслати листа у відомство, переглянути стан розрахунків із бюджетом, скористатися сервісами системи «Електронного адміністрування ПДВ». Платити податки та збори можна і фізичним особам. Отримати довідки про земельну ділянку та її оцінку На цьому сайті можна замовити адміністративні та отримати сервісні електронні послуги Держгеокадастру. Ці е-послуги теж доволі популярні, бо без них ви земельні ділянки не продасте. Ключове: можна замовити витяг з кадастру про земельну ділянку чи про грошову оцінку землі; отримати інформацію про власника та користувачів земельної ділянки; підключити нотаріуса до Держгеокадастру. Катерина Гончарова нещодавно продавала земельну ділянку в Чернігівській області. На власному досвіді переконалась у користі онлайн-сервісів. «Завдяки тому, що нотаріуси підключені до держгеокадастру, ми змогли отримати витяги протягом часу оформлення угоди про продаж земельної ділянки. Це зайняло кілька годин. Якби такого сервісу не було, то мені довелося б їхати у відомство за місцем реєстрації і чекати на прийом, отримувати документи вручну, а потім їхати до нотаріуса», — поділилась вона. Сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху чи замовити собі номерні знаки Мова йде про електронний кабінет водія від МВС. Тут є інформація про ваші транспортні засоби чи порушення, можна сплатити штрафи, записатися в чергу на отримання послуги у сервісних центрах МВС, замовити індивідуальні номерні знаки. Також є можливість онлайн подати скаргу на корупцію в центрах міністерства. Електронна пенсійна справа Окрім формування деяких довідок, на порталі електронних послуг Пенсійного фонду можна подивитися електронну пенсійну справу. Тут є інформація про нарахування вам соціальних виплат і ваш страховий стаж за будь-який період, починаючи з 2000 року. Так можна, приміром, оцінити розмір майбутньої пенсії.  Послуги також доступні і через мобільний додаток «Пенсійний фонд». Записатися до сімейного лікаря та перевірити наявність ліків З 2017 року почала працювати система eHealth (сайт відомий користувачам як Helsi), де можна побачити рейтинг лікарів та записатися до них на прийом. Також тут можна переглянути свою електронну медичну картку, подивитися результати аналізів, призначення лікаря та план лікування. Крім того, нещодавно з’явилась опція передзамовлення ліків в аптеках, що дозволяє і там уникати черг. А ще громадська організація «Пацієнти України» створила базу «Є-ліки», що дозволяє перевірити наявність в аптеках ліків, придбаних за бюджетні кошти. Для запису до лікаря можна скористатися ще й сервісом Doc.ua. Декларування товарів та «євроблях» ДФС запустила веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Тепер можна подавати в електронному вигляді документи про товари, а контролюючі органи проставляють електронні відмітки у спільній базі даних. Раніше під час експортно-імпортних процедур треба було збирати штампи і печатки по різних держорганах. У цьому ж «вікні» нещодавно відкрили розділ, де можна самостійно задекларувати ввезений в Україну автомобіль. Сплатити онлайн за державні послуги У лютому 2020 року Кабмін запустив Державний сервіс перевірки квитанцій. Українцям тепер не треба буде ходити у відділення банків, щоб заплатити за різні державні послуги та довідки. Сплачувати можна через інтернет-банк чи банківські додатки. Підтвердити оплату послуг можна, називаючи відомствам тільки номер квитанції. Це працюватиме у сервісних центрах МВС (оплата за водійське посвідчення, довідку про несудимість), міграційній службі (оплата за оформлення паспортів), органах реєстрації цивільного стану (документи про народження, шлюб тощо), у ЦНАПах та облдержадміністрація (оплата за ліцензію чи виписку). Поки така опція доступна лише клієнтам трьох банків: «А-Банк», «Приватбанк», «Monobank» (співзасновником якого є вже колишній міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет). Банківські послуги через інтернет З 2011 року працює найбільш популярний в Україні інтернет-банкінг від «Приватбанку». Наприкінці 2016 року цей банк націоналізували. Через «Приват24» можна переказати кошти, управляти картками, оформити депозит, замовити розрахунок кредитного рейтингу, купити валюту тощо. Завдяки співпраці банку з іншими компаніями на сайті також зібрані різні послуги: від замовлення води та пошуку лікаря до сплати за мобільний рахунок та комунальні послуги. Коли в Україні оголосили про карантин, кількість завантажень додатку «Приват24» зросла вп’ятеро. Ним користуються вже понад 11 млн осіб. У ньому зібрана більшість функцій із сайту, а також є опція перегляду доступних банкоматів та терміналів банку на карті. Додатками конкурентів користуються менше. Наприклад, в «Ощад 24/7» — близько 3 млн користувачів, а «Monobank» — 1 млн юзерів. Знайти банкомат потрібного банку можна, наприклад, на сайті додатку «БанкоМап» (є також додаток для смартфонів). Пошук у відкритих державних даних через бота У 2016 році у різних месенджерах запустили OpenDataBot — путівник по відкритих даних. Спочатку він допомагав моніторити декларації чиновників. Згодом платформа підключила понад 20 державних реєстрів: перевізників, адвокатів, нерухомого майна, божників, платників єдиного податку, викрадених/втрачених/недійсних паспортів тощо. Також був запущений  пошук за судовим реєстром «Бабуся». Цей сервіс може надсилати користувачу сповіщення про оновлення інформації щодо будь-якої судової справи. «З одного боку "Бабуся" прискорює професійний доступ для юристів, які досліджують судові рішення, а з іншого спрощує всім громадянам України взаємодію з судовою системою. Наприклад, "Бабуся" скаже, якщо засідання по вашому розлучному процесу було перенесено. І, звісно, це незамінний інструмент для розслідувальної журналістики», – казав розробник «Бабусі» Андрій Хорсев. В OpenDataBot є свій додаток для смартфонів. У 2020 році через бота реалізували сплату податків ФОПам та купівлю залізничних квитків (RailwayBot). Ще швидко перевірити бізнес-партнера онлайн дозволяє система для бізнесу YouControl. Вона платна. Формує актуальне на час запиту «досьє» компанії із понад 50 офіційних джерел даних. Крім компаній, можна також отримати інформацію і про фізичних осіб: чи не перебувають вони у розшуку або ж переховуються від слідства, чи не мають вони боргів. Відстежити поштове відправлення У 2018 році з’явився додаток для смартфонів від «Укрпошти».  Його вже завантажили більше 100 тис. разів. Тут можна відстежити відправлення, знайти найближче відділення, розібратися з поштовими індексами, розрахувати вартість міжнародних відправлень і відправлень по Україні, оформити відправлення та здійснити грошовий переказ. Також подібні функції є в додатків інших поштових операторів: «Нова пошти», «ІнТайм», «Міст Експрес» тощо. Купити та повернути квитки на потяг Вже сім років, як українці можуть користуватися електронними квитками на потяги. З січня 2019-го «Укрзалізниця» почала враховувати пільги людей з інвалідністю одразу під час продажу е-квитка. Придбати електронний квиток можна через сайт чи додаток «УЗ». У січні минулого року компанія також відновила функцію повернення квитків через інтернет, яку до того скасовували через зловживання перекупників (квитки масово викуповували, а потім здавали перед відправкою потяга). Оформити квиток можна і через додаток «Укрзалізниці» для смартфонів, який запустили у 2017 році. Заплатити у громадському транспорті через додаток у смартфоні У травні 2017-го набув чинності закон про е-квиток. За два роки ця система запрацювала в громадському транспорті Києва. Тепер однією карткою можна платити всюди: від трамвая до метро. У планах є й підключення з 1 квітня 2020 року маршруток до системи. Оскільки Kyiv Smart Card часто давала збої, 7 лютого перевіряти е-квиток почали спеціальні тестувальники. Вони повинні були випробувати надійність системи. Поповнити картку можна через додаток SmartCity чи сайт. Також купити квиток можна, приміром, через додаток банку «Приват24». У програмі SmartCity є опція сплати за комунальні послуги та оплати за паркування. Розробники обіцяють додати функції спілкування з КМДА, реєстру домашніх тварин, онлайн-запису до лікаря, запису в електронну чергу в дитячий садок та інші. За паркування також можна заплатити, приміром, у додатку Parking UA. Е-квиток вводять не лише в Києві, але й у Житомирі, Чернігові, Луцьку, Білій Церкві, Вінниці, Львові, Тернополі, Харкові та інших містах. Муніципалітети також активно вводять термінали для безконтактної оплати за проїзд банківською карткою чи телефоном. Стежити за рухом громадського транспорту і скаржитися на дороги На початку 2020 року «Київпастранс» запустив карту руху транспорту онлайн. Проте такий сервіс був доступний і раніше через, приміром, додатки EasyWay чи Waze. Ще наприкінці 2019-го в «Укравтодорі» заявили, що розпочинають співпрацю з навігаційною системою Waze, за допомогою якої державне агентство буде збирати скарги на стан доріг. Сплатити за комунальні послуги Наприклад, київські підприємства, які надають комунальні послуги, пропонують користувачам зареєструватися в «особистих кабінетах» на їхніх сайтах. Там можна передавати показники лічильників та сплачувати за послуги. Окремі постачальники послуг також почали запускати додатки для смартфонів. Один з них — Yasno (раніше називався «Київські енергетичні послуги), що постачає електроенергію 3,5 млн українців і юридичним особам у Києві, Дніпропетровській і Донецькій областях. Окремі додатки є, приміром, у Харківобленерго та Харківенергозбут («Харенерго»), у Харківводоканалу, Хмельницьквооканалу, водоканалу «Дніпро-Кіровоград», Київводоканалу і так далі. Проте є різні опції, як можна заплатити за всі послуги на одному сайті. Це вже згадані сайти інтернет-банкінгу, а також, приміром, комунальний концерн «Центр комунального сервісу», комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», приватні сервіси iPay, Portmone тощо. Також на початку минулого року Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, запустила додаток «Енергетика онлайн», де можна подивитись актуальні тарифи на ЖКГ та перевірити платіжки. А КМДА не так давно запустила онлайн-платформу перевірки споживання тепла в будинках. Поскаржитись місцевій владі З 2013 року кияни можуть не телефонувати на гарячу лінію, а звернутися до влади Києва через додаток «1551» на смартфоні. У січні 2020 року цю програму оновили та зробили редизайн. Тут можна повідомити про проблеми у столиці щодо ЖКГ, транспорту, реклами, освіти, торгівлі тощо. Нещодавно у Києві також запрацював телеграм-канал «Київська платформа евакуації». Він дозволяє дізнатися, чи вивезли ваш автомобіль на штраф-майданчик за порушення правил паркування. А тут зібрані місця в Києві для здачі екологічно небезпечного сміття. Аналогічний додаток для звернень до місцевої влади є, приміром, і в Дніпрі («КЦ Дніпро»), і у Львові («1580 Львів»). А в Харкові обіцяють запустити мобільний додаток «Спорт у смартфоні». Тут буде зібрана електронна база з інформацією про спортивні федерації, спортсменів, тренерів, суддів, секції, спортклуби, стадіони та інші об'єкти спортивної інфраструктури. Підібрати школу На сайті #Відкриташкола, як заявляють розробники, зібрана інформація про всі школи країни — близько 17 тис. Тут можна дізнатися про заповненість навчального закладу, іноземні мови, профільні класи, гуртки та секції тощо. Крім того, є інформація про результати зовнішнього незалежного оцінювання і вступ до вишів випускників закладу. Пройти з додатком туристичним маршрутом Додаток «Культурні маршрути WalQlike» фінансово підтримав Український культурний фонд. Тут є 10 культурно-тематичних маршрутів Києва через основні визначні пам'ятки міста. Можна вибрати тематику квестів або скласти свій власний на основі інтересів. На початку квесту мобільний додаток визначає найближчу до вас пам'ятку і формує маршрут подорожі на 1-3 години. Тут зібрані на карті київські мурали. Схожі туристичні додатки ми також знайшли, приміром, для Харкова («Прогулки по Харькову»), Одесі («Walks in Odessa»), Львова («Lviv Audio Guide»). А ще в Києві невдовзі обіцяють запустити архів таємних радянських спецслужб з оцифрованими документами. Мабуть, тональність загальній цифровізації сервісів в Україні задали великі підприємці: від банків з дуже зручними додатками до компаній доставки. Минула влада взялася оцифровувати державні послуги, нинішня планує зробити їх зручними. Помалу цей тренд підхоплює й місцеве самоврядування. Нам обіцяють 100 % державних онлайн-послуг до 2024 року й електронні документи в смартфоні. Залишається сподіватися, що дані українців будуть надійно захищені, сервіси працюватимуть без збоїв і невдовзі ми отримаємо обіцяну «державу в смартфоні». Карантин тільки підкреслив необхідність таких змін. Автор: Володимир Малинка 
    Квіт 08, 2020 2869