В Україні планується «велика чистка» на ринку агентств, що спеціалізуються на відправці робітників за кордон. У Верховній Раді зареєстрований законопроект № 6275, який прописує нові правила для посередників з працевлаштування. Проект поправок в парламент подали Ірина Луценко, Ірина Геращенко, Марія Іонова і інші представники президентської партії, тому у нього досить високі шанси отримати законний статус. У пояснювальній записці до проекту зазначається, що українських «гастарбайтерів нещадно експлуатують у всьому світі, причому, не тільки роботодавці: українці нерідко потрапляють в мережі торговців людьми. Тільки за 2012-2014 роки жертвами стали понад 40 тисяч співвітчизників». В минулому році Україна увійшла до групи ризику з торгівлі людьми, відповідно до щорічного звіту Держдепартаменту США за 2016 рік. Автори пишуть, що традиційним каналом торгівлі людьми є вербування і передача громадян за межі України для примусової експлуатації якраз таки через агентства, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.  Їх в Україні ніхто по суті не контролює. Чинне законодавство не дозволяє вчасно виявляти причини і умови, які призводять до торгівлі людьми, і ефективно протидіяти зазначеній торгівлі, що розв'язує руки злочинцям. Також в документі сказано, що за даними Мінсоцполітики кількість жертв торгівлі людьми в 2015-2016 роках збільшилася в порівнянні з 2014 роком майже в три рази.  За словами координатора громадської організації "Ла Страда" Ольги Дунебабіної, діяльність подібних рекрутингових агентств дійсно потрібно регулювати, тому, що за їх допомогою українці найчастіше потрапляють у трудове рабство. "Це дійсно проблема. У агентств, які не мають ліцензії, але при цьому надають послугу працевлаштування закордоном, є два способи шахрайства. Перший — вони обіцяють людині працевлаштування, але за певну суму, грубо кажучи, просять оплатити витрати, які має понести агентство для того, щоб знайти для людини роботу закордоном. Зазвичай це сума в межах 500-700 євро, яку людина нібито потім покриє внаслідок високого заробітку за кордоном. Це перша схема, і вона найбільш поширена бо такі агентства офіційно можуть займатися торгівлею або дрібними послугами, при цьому, стверджуючи, що вони працевлаштовують закордоном. Другий спосіб — це дійсно вивезення людини за кордон з метою трудової експлуатації або ж рабства. Це найбільш розповсюджена схема, коли люди потрапляють в рабство саме через такі агентства. Випадки, коли людина виїжджає сама за кордон з метою знайти там роботу вже за фактом і потрапляє там в трудове рабство або сексуальну експлуатацію вони не те, що поодинокі, але їх значно менше. Тобто основна схема — це агентства" Також вона розповіла, що за минулий рік на "гарячу лінію" організації звернулося близько тисячі українців, які побоювалися трудової експлуатації за кордоном. "Ми ведемо статистику звернень з питань протидії торгівлі людьми, цих дзвінків за 2016 рік було близько тисячі. Але основні питання перед виїздом, тобто превентивно. Дзвінків, пов'язаних з пошуком зниклих за кордоном або з інформацією про те, що є випадки, коли люди потрапляють в рабство — менше — до ста дзвінків за рік", — пояснила координатор. За словами Дунебабіної, найчастіше в трудове рабство українці потрапляють в Росії, Туреччині, Еміратах, Польщі, Італії та Іспанії. І поки законопроект знаходиться на розгляді в профільних комітетах, а на ринку функціонує безліч фірм-шахраїв, Дунебабіна пропонує кілька способів, як українцям убезпечити себе від недобросовісних агентств. "Перше — це перевірка фірми, чи має вона право надавати послуги посередника для працевлаштування за кордоном. Друге — необхідно обов'язково підписувати трудовий договір або контракт зрозумілою мовою, потрібно дивитися на застереження в контракті, потрібно уважно стежити за своїми документами і мати при собі копії документів і необхідно знати номери посольств і консульств. І головне, віза повинна бути обов'язково не туристична, а робоча", — додає консультант "Ла Стради". Автори законопроекту пропонують істотно посилити правила роботи для посередників з працевлаштування. Так, невиконання приписів чиновників або недопуск їх для перевірки загрожуватиме штраф в 100-200 неоподатковуваних мінімумів (160-320 тисяч грн.). Органам місцевої влади дозволятимуться позапланові рейди у кадрові агентства, незважаючи на мораторій перевірок бізнесу. Чиновників, у разі прийняття проекту, зобов'яжуть збирати і ретельно аналізувати будь-яку інформацію щодо торгівлі людьми. За таке агентствам відбиратимуть ліцензії. Якщо посередник відправить українця до закордонного роботодавця, а той виявиться непорядним, відповідати також будуть українські кадровики. Отримати статус посередницького агентства стане непросто. Для цього фірмі знадобиться зовнішньоекономічний контракт із зарубіжними партнерами, затверджений проект трудового договору, який пропонуватиметься на підпис українським трудовим мігрантам. Оплату з влаштованих громадян агентство зможе отримати не раніше, ніж йому нададуть копію вже укладеного з роботодавцем трудового контракту та підписання акту про надані послуги. Тому варто очікувати помітного скорочення числа посередників з працевлаштування. Великі фірми цьому тільки раді, бо вже давно вимагають від влади «почистити» ринок, стверджуючи, що його заполонили пройдисвіти. Втім, експерти списували чималу частку таких претензій на конкурентну боротьбу – «малюки» беруть за працевлаштування невелику комісію, що приваблює потенційних клієнтів. Якщо ж посередників на ринку стане менше, вони зможуть підвищити вартість своїх послуг, вважають експерти. Для написання статті використані матеріли: часопис Пороги,  apostrophe.ua Юлія Забеліна фото: newsweek.pl

Депутати Чехії прийняли законопроект, спрямований на обмеження трудової міграції. Уряд стверджує, що нові правила необхідні з міркувань безпеки країни. Але чеські роботодавці вважають, що це ще сильніше погіршить дефіцит робочої сили. У законопроекті передбачені наступні зміни: 1. Роботодавці не зможуть брати на роботу іноземців з-за меж ЄС, якщо їх фірми мають борги, не платять соціальне страхування або визнані винними в незаконних призначеннях. 2. Стали жорсткішими правила роботи агентств зайнятості, які виступають посередниками при наймі робочої сили з-за кордону. - Відтепер агентства зобов'язані будуть вносити заставу в півмільйона крон, щоб мати право пропонувати свої послуги. - У разі порушення закону при працевлаштуванні іноземців, агентствам загрожує штраф в розмірі до 5 млн. крон. 3. Процедура надання дозволу на проживання іноземцям, буде припинена, якщо з'ясується, що вони подали неправдиві документи або недостовірну інформацію. Ратифікований законопроект переданий на розгляд в Сенат Республіки чеської. Міністр внутрішніх справ Чехії Мілан Чованек сказав, що законопроект є відповіддю на міграційну кризу і вимогам державної безпеки. «Закон допомагає Чехії. Це не є обмеженням. Він спрямований не на цькування іноземців. Це спроба встановити чіткі правила, які застосовуються до кожного », - підкреслив Чованек. Однак Радек Шпіцар, заступник президента Конфедерації промисловості Чехії, висловив стурбованість, що зміни в законі зроблять працю іноземних працівників «ще більш важкою, ніж це було раніше». Шпіцар додав: «На даний момент трудовий ресурс на ринку праці в Чехії повністю вичерпаний. Це вкрай складно для роботодавців – наймати нових людей, як низькокваліфікованих робітників, так і висококваліфікованих фахівців». Керівник Національного банку Чехії Джері Раснок заявив, що ці обмеження будуть гальмом економіки, стверджуючи, що не буде ніякого шкоди, якби уряд пустив на ринок праці 100 000 українців. За інформацією: СВІТUA

Відтік українців на роботу за кордон посилився з економічною кризою, ростом тарифів на комунальні послуги та падінням гривні. Цьому сприяє несприятлива ситуація з трудовими ресурсами в сусідніх країнах, які намагаються покращити її за рахунок приїжджих з України. Бажають виїхати переселенці з Донбасу, яким складно облаштуватися на новому місці в своїй країні. Даються взнаки відсутність держпідтримки у вигляді програм адаптації та працевлаштування, забезпечення житлом – у необхідному обсязі. Валізні настрої В Україні промислове виробництво пішло на спад вдруге з 2012 року. Хроніка падіння виглядає так: 2012 рік – 5,4%, 2013 – 1%, 2014 – 17,2%, 2015 – 1,6%. На цьому тлі приріст 3,1% за підсумками 2016 року не дозволяє погодитися з міністром зовнішньої торгівлі Степаном Кубівим, який заявляє про подолання негативних явищ в економіці України. Так, вона трохи відскочила від дна – в межах статистичної похибки. Прем'єр Володимир Гройсман визнав: реального покращення добробуту громадяни наразі не відчули. В поточному році динаміка знову змінилася на негативну: за підсумками січня промвиробництво впало на 17,5%. Швидше за все, у 2017 році економічного стрибка вперед і вгору не буде. А це – десятки зупинених або переведених на неповний графік підприємств, зниження зарплат, девальвація гривні та лавиноподібне зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. Ось і основні причини пошуку українцями роботи за кордоном. Копійки за закордонними мірками в Україні можуть вважатися добрим доходом. Знову ж таки «завдяки» стрімкому знеціненню гривні. Наприклад, у Чехії українцям готові платити 600 євро на місяць. Це 16-17 тисяч крон або гривень. Місцеві жителі на таку зарплату «крутять носом», бо після необхідних витрат від неї нічого не залишається. Але для українця це дуже достойна винагорода. З метою економії він може зняти місце в одній кімнаті з 10 особами і харчуватися щодня «китайською поливкою» - місцевим варіантом «мівіни». Про відвідання таких заходів, як футбол, театр чи корчма може й не мріяти. Тоді можна відкласти 300-350 євро для підтримки рідних в Україні. У сусідній Польщі Тут українцям готові платити навіть більше. Наприклад, на автоскладальному заводі в Познані пропонувалося 700 євро на місяць. Так, робота на конвеєрі – на знос, але щомісяця можна перерахувати своїм 11-13 тисяч гривень. Середня зарплата робітників на українських металургійних підприємствах становить 6,5 тисяч гривень, умови далеко не санаторні. Тому у трудові мігранти подаються не тільки безробітні або неповністю зайняті. Є довгий список вакансій на запорізький коксохімзавод: як робочих, так і інженерних спеціальностей, як у допоміжні цехи, так і в основні. А раніше навіть на робочу спеціальність сюди влаштуватися можна було лише завдяки потрібним знайомствам або за хабар. Колись основні потоки заробітчан були з Західної України, де зайнятість населення – традиційна проблема. Тепер трудова міграція охопила і промислові регіони. Відтоку кадрів посприяло й скасування пільгового виходу на пенсію для працівників з особливо важкими і шкідливими умовами праці. Тому не тільки у молоді, але і у людей середнього віку – найбільш кваліфікованих і цінних трудових кадрів – зник стимул спускатися в забій або стояти біля сталеплавильної печі. Стовпи і паркани в українських містах заклеєні оголошеннями: «Робота в Ізраїлі! Потрібні будівельники», «Робота в Польщі! Проживання та харчування за рахунок роботодавця, з. п. від € 600» тощо. До цієї ж категорії слід віднести оголошення «Поїздки до Москви мікроавтобусом, 700 грн», яких раніше не було. Але, як казав класик, попит народжує пропозицію. Бо за такі гроші цілу добу трястися на жорстких сидіннях в салоні не пристосованої маршрутки можуть тільки заробітчани, які економлять кожну копійку. А власники вантажних мікроавтобусів типу «мерседес-спринтер» переобладнали їх під перевезення пасажирів, і, користуючись моментом, заробляють на таких поїздках. Нові віяння За даними Інституту Горшеніна.   Те саме стосується і відкриття нових залізничних маршрутів в західному напрямку. Першою ластівкою став «Київ-Перемишль», відкритий 23 грудня 2016 року. Нинішнього літа анонсовані «Ковель-Холм» та «Мукачево-Будапешт», у перспективі навіть «Ужгород-Кошице». Та основний акцент робиться на Польщі. І зовсім не тому, що генеральний директор «Укрзалізниці» Войцех Бальчун – польський громадянин. В цій країні сьогодні перебуває 1-2 млн українських громадян. Польський уряд не цурається говорити про бажання і надалі приймати українців. Ці поїзди не призначаються не для туристів, бо при середній зарплаті $ 240 на місяць не так багато українців можуть дозволити собі поїздку до Польщі дивитися на пам'ятки або відпочивати. Наприклад, у 2015 році Туреччину відвідало близько 450 тисяч українських туристів, а у 2016 – близько 1 мільйона. Але при цьому у графі «організований туризм» проходить лише трохи більше за 36 тисяч і 93 тисячі осіб відповідно. Тобто левова частка – приватні поїздки. Наші люди працювали в турецьких готелях, на базарах різноробочими, мили посуд, були аніматорами, рятувальниками на пляжах тощо. Те саме стосується і Польщі. Туди у 2016 році було 10 мільйонів виїздів, з них тільки 9,4 тисяч – туризм. У 2013 році до регіону було зафіксовано 7 млн поїздок, серед них туристичних – 32 тисячі. Отже, за три останні роки число українських туристів впало в 3 рази, зате заробітчан побільшало у півтора. У промислових південно-східних регіонах про поїздки на заробітки в інші країни забули у 2000-х, але тепер згадали знову. Хоча в 1990-х звідти так само йшов пристойний потік – в основному в Росію. А зараз звідси також виїжджають до Польщі та інші країни ЄС. Понаїхалитути... Колись на іноземців тут дивилися косо, але тепер зустрічають краще. Польща сама зіткнулася з проблемою трудової міграції. Багато поляків виїжджали раніше на заробітки до Західної Європи: в Ірландію, Великобританію, Німеччину, Францію, Бельгію і Нідерланди. Кризові процеси у сусідів були такими самими, що й у нас. І в цьому їхня перевага. Міністерство у справах сім'ї, праці і соцполітики Польщі у 2016 році громадянам України видало 1,3 млн запрошень на тимчасову роботу. Це дуже багато, адже загальну кількість українців на заробітках за кордоном Міністерство соціальної політики України оцінює у 5 мільйонів осіб. Багато українців працюють в Польщі нелегально, на «пташиних правах». Вони ніяк не захищені, і в разі необґрунтованих дій роботодавця, наприклад, недоплати половини обумовленої суми, скаржитися нема кому. А такі випадки – не рідкість, як свідчать численні публікації у ЗМІ. Чому ж тоді потік заробітчан до Польщі тільки зростає? По-перше, надія на горезвісне «та якось воно буде»... По-друге, багато хто їде з «далеким прицілом» - мріючи отримати посвідку на постійне місце проживання, а потім і громадянство заможнішої, ніж Україна, держави. Заради цього люди готові терпіти негаразди. Міністр сім'ї, праці і соцполітики Елжбета Рафальська наприкінці січня цього року розповіла про плани залучення працівників з України. «Ситуація на ринку праці нам чітко показує, що в Польщі починає не вистачати робочих рук», - пояснила вона. Уряд прагне давати українцям робочі візи на тривалий час, заохочувати молодих українців до отримання права на проживання і польське громадянство, уточнив заступник міністра розвитку Єжи Квецінскій. Аналогічно і в Чехії, де на початку лютого очільник МЗС Любомир Заоралек повідомив про збільшення квот для трудових мігрантів з України й чисельності консульських працівників – щоб прискорити оформлення документів. Не залишилася осторонь і Литва, звідки в розвинені країни ЄС на заробітки поїхала приблизно половина працездатного населення. Прем'єр Саулюс Скверняліс 9 лютого повідомив, що уряд Литви вирішив полегшити працевлаштування деяких категорій спеціалістів із третіх країн, і чекає українських заробітчан. «За нашими даними, кілька десятків тисяч українців вже успішно інтегрувалися в трудовий ринок, створюють додаткову вартість і дозволяють бізнесу розвиватися», - сказав С.Скверняліс. Урядовців така ситуація влаштовує... Їм не треба «сушити голови» над поліпшенням інвестиційного клімату і створенням робочих місць для своїх громадян. Проблема припливу валюти в країну і виплат пенсіонерам вирішується за рахунок трудових мігрантів, котрі присилають гроші додому. Можна не підвищувати заробітну платню працівникам в своїй країні – що могло б стимулювати їх залишатися вдома. На низьку зарплату краще найняти приїжджих з України – це дозволяє виробляти продукцію з більш низькою собівартістю. По-перше, це робить її більш конкурентною при експорті, по-друге – приносить більше прибутку власникам підприємств в Польщі, Чехії чи тій же Литві. Легально працевлаштовані мігранти ще й наповнюють місцевий бюджет. З Україною ж все трохи інакше. Тут уряд так само не зацікавлений в припиненні експорту трудових ресурсів, бо їх все одно нічим заповнити. Підприємці не зможуть привезти сюди робітників з третіх країн, щоб заповнити вакансії. Бо в перерахунку на тверду валюту зарплата виходить занадто скромна навіть для малопродуктивних африканських держав. Через Україну вже давно проклали маршрути переправлення нелегальних мігрантів з Азії та Африки в ЄС. У ЗМІ повно повідомлень про затриманих прикордонниками жителів Сомалі, Афганістану, Сирії та інших подібних країн. Всі вони прямували в ЄС, але мало у кого з цих мігрантів виникло бажання осісти в Україні. У ще не так давно відсталих азіатських країнах – таких як Таїланд і В'єтнам – зарплата зараз вже вища, ніж в Україні. Трудовий експорт з України – явище соціально негативне, призводить до розриву сімейних зв'язків. Їдуть зазвичай далеко не найгірші працівники та загалом позитивні люди, які хочуть чесно заробляти на життя. Якщо раніше власники українських підприємств могли платити своїм працівникам тільки «на їжу», оскільки у тих все одно не залишалося вибору, то тепер вибір є. І робиться він не на користь «роботодавців», які є олігархами, як показує зимовий список вакансій на тому ж «Запоріжкоксі». При всіх мінусах роботи «за бугром», люди бачать там хоч якусь особисту перспективу. В Україні ж – ні. І тому місцевим роботодавцям невдовзі нічого іншого не залишиться, крім як підвищувати зарплату своїм працівникам до більш вартісного рівня. Принаймні до такого, який дозволить не думати про виїзд із країни.   Автор: Віталій КРИМОВ Пише часопис Пороги  

Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали тут нелегально. На uaportal.cz ми неодноразово піднімали тему нелегального працевлаштування в Чехії і її наслідків, проте ми розуміємо, наскільки це болюча тема для наших земляків, які не від доброго життя, залишають сім’ї і йдуть на заробітки до чужої країни.   Читайте також: Сумна статистика- нелегальне перебування в Чехії Працюючи нелегально, вони в більшості випадків : а) не мають належного доступу до інформації, б) посередники - «клієнти» їм морочать голову тим, що все легально, договір з ними підпишеться на місці, робота є зараз і вже, а потім її вже не буде, бо на їхнє місце є ціла купа гастербайтерів, в) «Ади, сусід Василь, кум, брат, файно заробляють у Чехах і поліція їх не злапала» д) вірять у казки про «порядних клієнтів» Тому, для тих, хто хоче дізнатись, як все ж таки легально самому працевлаштуватись в Чехії, ми підготували цей матеріал. А тим, кому то все до лампочки, попереджаємо – ДЕШЕВИЙ СИР ЛИШЕ У МИШОЛОВЦІ!   Що таке програми «Режим УКРАЇНА» і Пілотний проект ? Почнемо з того, що Ви повинні пам’ятати, що Чехія досить серйозно зацікавлена в українських робітниках, і це не тому, що це дешева робоча сила, тут все залежить від Вас самих, наскільки Ви хороший спеціаліст, чи володієте чеською мовою,  і як Ви оцінюєте свою роботу? Самі  чехи хвалять українців, як працьовитий народ, з яким у них є багато спільного – схожі традиції, подібна мова і культура. Як повідомила віце-президент Торгової палати ЧР Ірена Бартоньова: «Працевлаштування українців - це необхідність, тому що без них компанії не встигають виконувати замовлення. Якщо ситуація не зміниться, деяким компаніям буде необхідно перенести виробництво в країни, де буде легше знайти робочу силу». У  2016 році Торгова палата Чеської Республіки запустила дві основні програми  працевлаштування - Режим Україна і Пілотний проект, згідно яких, на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан.  Ми вже писали в попередніх статтях, що раніше в рамках даної програми працевлаштуватися в Чехії могли тільки висококваліфіковані українські фахівці. Але тепер, завдяки новому проекту, брати участь в ній можуть працівники середньої і низької кваліфікацій: слюсарі, кухарі, водії, зварювальники, швеї і т.д., тобто працівники для  головних галузей господарства, у виробництві і сфері обслуговування. За умови стабільного зростання числа бажаючих, кількість працевлаштованих в Чехії українців реально може досягти позначки в 5 тисяч осіб на рік.  За словами міністра промисловості Яна Младека, щоб задовільнити прохання чеського бізнесу, Чехія видасть більше дозволів на роботу для українців, ніж ті 5 тисяч, які передбачалися від початку. Як повідомляє Торгова пала Чеської Республіки, у звязку із збільшенням штату ГК у Львові,  на підставі Постанови Уряду №. 105 від 8 лютого 2017 збільшать квоти для прийому заявок на трудову карту. Збільшення щомісячних квот планується з урахуванням наявності працівників МЗС наступним чином: Від 15 березня 2017р. - на 520 заяв в місяць, з 1 квітня 2017р. - на 660 заяв в місяць, а з 1 травня - на 800 заяв в місяць.  Також, важливі зміни і правила, які стосуються як роботодавця так і Вас, як майбутнього працівника: Чеська урядова концепція «Режим Україна» і Пілотні проект, містить чіткий план дій для чеських роботодавців, визначає завдання Генерального консульства Чехії у Львові в процесі оформлення віз і затверджує правила та процедуру дій для кандидатів на отримання віз. ГК у Львові електронною поштою інформуватиме роботодавця про термін, коли заявник повинен подати документи на трудову карту. Раніше працівники ГК у Львові телефонували безпосередньо заявнику і коли той не брав трубку, його могли виключити з програми на отримання робочої картки. Зараз зацікавлений роботодавець, сам може проконтролювати справність всіх необхідних документів заявника і те, щоб його майбутній робітник у зазначений термін прийшов на співбесіду до ГК. Хочу попередити, що додаткові терміни для подачі заяви Вам не будуть призначені. Тому, послухайте свого роботодавця і у відповідний термін подайте всі необхідні документи.  Тривалість всієї процедури від моменту включення заяви роботодавця зі списком працівників( в якому будете і Ви),  до одного з проектів Торгової палати ЧР, до призначення терміну подання заяви на ГК у Львові для Вас, як майбутнього працівника, може тривати більше 6 місяці. Чеські роботодавці, не дивлячись на всю цю бюрократичну тяганину, мають бажання офіційно працевлаштувати українців. Дуже прикро, коли після отримання візи до Чехії, Ви попрацюєте у свого роботодавця у малому периферійному містечку 2 місяці, отримаєте робочу карту і без попередження майхнете до Праги за більшою зарплатою. Такі випадки на жаль трапляються часто і показують, наскільки українці можуть бути безвідповідальними і невдячними. Тому, наше прохання до Вас, попрацюйте принаймі 1 рік у свого роботодавця, повірте, що в тому селі не тільки у Вас, але і у чехів зарплати зазвичай трохи нижчі, ніж у великих містах.   Якщо коротко підвести підсумки, то згідно з цією програмою, роботодавець подає заявку до Торгової палати ЧР про те, щоб його включили в одну із програм, знаходить потрібного співробітника, укладає з ним договір і подає необхідні документи в консульство у Львові. Після цього,  представники дипломатичної установи призначають потенційному працівнику співбесіду. Якщо він зможе її пройти, і всі документи подасть правильно і вчасно, то йому відкривається пряма дорога на Чехію. Які чеські роботодавці можуть приймати участь у сппощеній програмі працевлаштування українців?- фірма чи підприємство, де працює на менше 10 робітників і яка зареєстрована не менше двох років тому. Крім того не повинно бути ніяких заборгованостей по податкам та соціальним внескам. Робота в Чехії без посередників. Самостійний пошук роботи може зайняти у Вас більше часу і сил, зате буде повна свобода вибору, а також з'явиться можливість отримати цінний досвід на майбутнє.  На сайті Міністерства праці і соціального захисту ЧР, є перелік різноманітних вакансій, які постійно поповнюються. Знайти роботу у базі даних вакантних місць Ви можете тут:  https://portal.mpsv.cz/sz/obcane/vmjedno Якщо хочете розмістити свою біографію і надіслати трудову пропозицію, то Вам сюди: https://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/prociz/cv Можете вибрати одну, або декілька вакансій, обговорити з роботодавцем всі необхідні умови і укласти попередній договір про працю, який Вам буде потрібен для подання заяви до консульства. Читайте також: Обережно- "клієнти" в Чехії !  Які документи Вам потрібні для подання на робочу картку? анкета на робочу карту. дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 2 однакові фотографії, які відповідають Вашому актуальному вигляду документ про забезпечення проживання на території ЧР; трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір, в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. довідка про несудимість в Україні – у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країні документ про мету перебування… Більш детально про документи дізнаєтесь на сайті Чеського міністерства закордонних справ Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – виняток закордонний паспорт, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперішньому Вашому вигляду. Всі документи повинні бути чеською мовою або офіційно перекладені на чеську мову. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Ви повинні сплатити встановленний збір, якщо Ваша заява підлягає оплаті.   Заявники на робочу карту в системі Visapoint вже не реєструються! Однак, для подання заяви з іншою метою, ніж робоча карта (наприклад: возз’єднання родини, навчання, підприємницька діяльність, наукова діяльність, синя карта т.д.) і надалі необхідно реєструватися в системі Visapoint. Прийом заяв на робочі карти в дипломатичних установах на території України в першу чергу організований в рамках проектів зі спрощеною процедурою, затверджених урядом Чеської Республіки з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії, при урахуванні квот, встановлених відповідно до технічних можливостей дипломатичних установ. Мова йде про наступні проекти: РежимУкраїна  для кваліфікованих працівників з України (Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові) Пілотний проект: спеціальні процедури для висококваліфікованих спеціалістів з України (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Welcome Package для інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Fast track – пришвидшена процедура для внутрішньо-фірмового переміщення і локалізації працівників іноземних інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) В рамках вказаних проектів зі спрощеною процедурою приймається більшість (до 95%) всіх заяв на трудові карти в дипломатичних установах Чеської Республіки в Україні.   Що Вам потрібно пам’ятати? У консульстві Ви отримаєте в’їзну візу з метою отримання дозволу на перебування, зі строком дії 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою Ви повинні до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного Вашому проживанню відділу з питань притулку та міграційної політики МВС(цизинецька поліція) і подати заяву на оформлення картки дозволу на перебування(трудової картки). Такий дозвіл Вам буде видано від 1 до 2 місяців.  Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки (потім Ви зможете її продовжити); у випадку якщо Ви надаєте дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування.  Про Нову Новелу до закону про перебування іноземців читайте на UAPORTAL.CZ   Для тих, хто збирається їхати на роботу по польській візі, радимо прочитати: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України . Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії! Використані матеріали : portál MPSV, MZV ČR   фото: Наш вибір Галина Андрейців, спеціально для UAPORTAL.CZ    

Для українських громадян оформлення документів на в'їзд та працевлаштування в Чехії завжди були гострою проблемою.  Система Visapoint викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомоги було практичо неможливо. "Посередники" заробляли на цьому гроші й продавали "час реєстрації" за великі грошові суми. Тепер Visapoint закрита для заробітчан й задля отримання дозволу на роботу в Чехії громадянин України має скористатися спеціальними режимами працевлаштування, які було затверджено ще 2016 року. "Проект А" було створено для кваліфікованих працівників. "Режим Україна" - програма спрощеної процедури видачі робочих віз, ухвалена за ініціативи Мінпромторгівлі, МВС та МЗС. Квота за ними складає 5 тисяч осіб на рік. Як же виглядає механізм працевлаштування тепер?  Спочатку чеські працедавці зобов'язуються запропонувати вільну вакансію через Бюро працевлаштування. Якщо протягом 30 днів до вакансії не виявили зацікавленості громадяни Чеської Республіки та країн ЄС, працедавець шукає необхідного спеціаліста в Україні. Після цього працедавець відправляє заявку до однієї з уповноважених відомством організацій (Торгівельна палата, Асоціація малих та середніх підприємств, Спілка промисловців ЧР), яка допомагає підготувати усі необхідні документи й через МЗС надсилає їх до консульства в Києві або Львові. Далі буде призначено співбесіду з потенційним робітником. За підсумками співбесіди буде ухвалено рішення про надання візи. Суспільство сприйняло таке нововведення неоднозначно. Працедавці висловили свої претензії, що квота на працевлаштування є дуже обмеженою (усього 10 200 осіб на 2017 рік). Охочі працевлаштуватися в Чехії громадяни України кажуть, що строк оформленя віз відтепер став надто тривалим (понад 109 днів). За інформацією  СВІТUA

Легальною чи ні є робота іноземця в Чехії з польською візою? Початок березня 2017 для трудових мігрантів видався складним – сталося те, що одного разу мало статися напевно. Чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше, ніж чеські. Це не подобалося чеським державним органам, і вони вдалися до радикальних дій. На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан. У  п’ятницю 10 березня поліція у справах іноземців провела облаву на складі продуктового інтернет-магазину rohlik.cz неподалік празької «Дикої Шарки». У результаті рейду було затримано 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, які, за словами речника поліції Томаша Гулана, не дають права на працевлаштування. Власник магазину Томаш Чупр каже, що все виглядало, як наліт на якихось вбивць: «Я особисто не бачив роботу СТБ (чехословацький аналог радянської КДБ – «Пороги»), але якось так само собі я це уявляю. Командир рейду репетував, ні з ким не розмовляв, всіх людей вигнав на рампу, вони там стояли, наче злочинці. Всіх іноземців відвезли, і тільки потім з’ясовували легальність їхнього перебування», - розповів він, і додав, що поліція діє непослідовно, коли в одних випадках «закриває очі» на польські візи, а в інших – «закриває людину». Недарма ще наприкінці лютого на новоствореному порталі uaportal.cz  Катерина Скрипник попереджала про незаконність роботи в Чехії з польською робочою візою. Вона «видається і дає право на роботу тільки на території Польщі, - пише вона. - При зміні роботодавця, посади чи місця проживання в Польщі Ви зобов’язані інформувати поліцію. Якщо Ви весь термін дії візи працюєте на території іншої держави – Ви порушуєте закон Польщі, оскільки візу використовуєте не за призначенням. Візу видає держава, а не компанія, для роботи на своїй території... Відрядження (стажування) не може поширюватися на весь термін дії візи... У Чехії з будь-якою візою потрібно зареєструватися протягом трьох робочих днів після прибуття у поліції у справах іноземців, де видають картку реєстрації з терміном перебування і адресою на території Чехії. Цю картку можуть попросити при перевірці документів. Штраф за недотримання цього правила може сягнути 3000 чеських крон». Скандал знову привернув увагу до дискусії – легальним чи ні є таким чином оформлена робота у Чехії? На думку української фундації в Польщі «Наш вибір», власники польських національних віз та дозволів на роботу можуть легально працювати лише на території Польщі. Ті українці, хто має польську візу категорії «Д», можуть відвідувати інші країни Шенгену, але винятково з туристичною метою. Порушника очікує штраф та депортація з Шенгенської зони строком від 6 місяців до 5 років. Якщо раніше польські органи влади не надто ретельно перевіряли, чи українці працюють саме в тій фірмі, яка видала запрошення, то проект закону «Про промоцію працевлаштування» передбачає, що польські працедавці складатимуть списки, хто з робітників взагалі до них не доїхав, а хто вирішив змінити роботу на кращу, не повідомивши про це управління праці. Працювати із польськими паперами у Чехії можна лише у випадку, якщо польський працедавець оформив відповідне відрядження. Але такий формат співпраці не може тривати довше 180 днів. Якщо відрядження було оформлене, то термін перебування поза Польщею не враховуватиметься до міграційної історії тих, хто подається на карту довготермінового резидента ЄС. Саме такою можливістю й користаються чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників. «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Чупр. Тут би претензій не мало би бути, однак чеська інспекція праці та інші органи не бачать все однозначно. «Відрядження працівників на територію іншої держави-члена ЄС у випадку українців можливі. Але є тут свої правила», - підкреслив заступник генерального інспектора праці Їржі Мацічек. З практики регіональних інспекцій праці, каже він, випливає, що тут насправді не йдеться про класичне відрядження працівника для роботи на польського працедавця, а для роботи на чеського працедавця. Документи оформляються суто цілеспрямовано для цього. Про які саме роботу чи послуги йдеться, інспекція перевіряє за допомогою налагодженого транскордонного співробітництва і в рамках співпраці з Чеською адміністрацією соціального забезпечення. «Простір для такої поведінки з боку роботодавців певною мірою дає чинне законодавство, в тому числі й Європейського Союзу, яке – з огляду на вільний рух послуг, їхню гнучкість і договірну свободу – не регулює суворо ці критерії, - додав Мацічек. - Під час деяких контрольних акцій ми виявили елементи неправомірних дій саме у сфері відряджень працівників за кордон. З погляду інспекції праці ідеально, якщо працівник має дозвіл на проживання і карту зайнятості, які видаються МВС ЧР на різні терміни». Роботодавці, утім, стверджують, що їхнє оформлення забирає багато часу. «У минулому році ми провели близько 250 перевірок, виявили близько ста незаконно діючих агентств. Це стосується не тільки працевлаштування іноземців, а й громадян Чехії», - підсумував він. Мінпраці Чехії також застерігає від прихованих кадрових агентств, які наймають робочу силу від компаній без ліцензій, наприклад, на основі комерційних угод, без так званої угоди про тимчасове розміщення робочої сили тощо. Радован Бурковіч, президент Асоціації кадрових агентств, стверджує: «Підхід не є рівномірним. У деяких районах робітників проігнорували, і в інших регіонах починалася процедура депортації», - каже він. Поліція у справах іноземців відкидає регіональний, але припускає індивідуальний підхід. «Вирішальним є статус перебування в країні, де має працювати, громадянство тощо. Щодо кожного іноземця приймається рішення окремо, це не має нічого спільного з регіоном», - стверджує речниця поліції у справах іноземців Катерина Рендлова. Чеським фірмам в останні кілька років бракує робочої сили. Ситуація, з їхнього погляду, стала гіршою через рекордно низький рівень безробіття в Чехії. Торгово-промислова палата та Союз промисловості й транспорту закликають сприяти зайнятості українців, навіть тимчасово. Профспілки виступають проти, бо, на їхню думку, фірми платять іноземцям дуже низький рівень заробітної плати. Такий рівень грошової винагороди не влаштовує чеських працівників, вони б просто не могли звести кінці з кінцями. Підготував Олекса Лівінський Пише часопис Пороги