Надання Україні безвізового режиму для короткострокових поїздок уже з початку року викликає жваві дискусії в Чехії. А з відкриттям кордонів ЄС цій темі присвячується й чимало програм на телебаченні, адже приплив українців до Євросоюзу може тільки посилитися. Всі обговорення точаться навколо одного побоювання – збільшення рівня нелегальної трудової міграції з України, а відтак чи Чехія зможе впоратися з великими потоками мігрантів. Оскільки на сьогодні українських заробітчан більше, ніж із інших країн, чеське суспільство розділяється в поглядах на цю «загрозу». Чому чехи нас побоюються? Щоб зрозуміти, чим живе Чехія, розглянемо кілька основ­них показників: міграція, попит та пропозиція на ринку праці. Міграційна ситуація в західного сусіда за офіційними статистичними даними порівняно з іншими європейськими країнами за останні кілька років кардинально не змінилася. Станом на кінець минулого року в Чехії з населенням 10,5 млн легально проживало 467 562 іноземця, одну четверту з яких становлять українці (105 614 чол.). Більшість наших співвітчизників має дозвіл на тривале проживання (77 492 чол.) та на перебування понад 90 днів (28 122 чол.).   За січень – березень 2017-го до Чехії переїхало 10,9 тис. іноземців, із них найбільше громадян України (1,3 тис.), Словаччини (1,1 тис.) та Румунії (0,3 тис.). Згідно з даними Міністерства праці й соціальних справ та Міністерства промисловості й торгівлі ЧР, кількість офіційних працівників-іноземців на території Чехії на початку 2016-го становила 407 106 чол. Її частка у загальній кількості зайнятих у ЧР порівняно з попереднім роком зросла до 8,1%. Більшість з них – 75,8% – це громадяни ЄС. Решта припадає на громадян інших країн – власників дозволів на роботу, карт працевлаштування, зелених і синіх карт. Із 105 614 українців, що офіційно проживають у ЧР, 41 847 працюють на підставі трудових договорів, 22 796 – оформлені як приватні підприємці. Навіть після такої простої арифметики логічно напрошується питання, чим же займається решта наших співвітчизників. Відповідь усі прекрасно знають. Тому чехи й побоюються українського «безвізу». Безробіття падає, зарплати ростуть Ситуація на ринку праці в Чехії покращилася. Згідно зі Статистичним щорічником ринку праці, в ЧР у 2016-му продовжувалося зниження зареєстрованого безробіття, яке почалося в другій половині 2014 р. Наприкінці минулого року чеськими центрами зайнятості зареєстровано 381,4 тис. безробітних, що є на 71,7 тис. менше, ніж у 2015-му. За даними статистичної організації ЄС, станом на лютий 2017 р. Чеська Республіка мала найнижчий рівень безробіття в рамках цілого Євросоюзу – 3,2%. Для порівняння: Німеччина – 3,9%, Іспанія – 17,8%, Греція – 23,2% (найвищий у Європі). У США, наприклад, 4,4 %. А в червні 2017-го було зареєстровано найнижчий показник безробіття в Чехії за останні 19 років. Це передусім пов’язано із ростом чеської економіки, промислового виробництва й сезонної роботи, яка тепер у розпалі. Зокрема на будівництві, в лісництві та сільському господарстві. Це у свою чергу призвело до зростання попиту на робочу силу на середньокваліфіковані позиції, кількість вільних вакансій, реєстрованих центрами зайнятості, зростає. А відтак підвищуються зарплати. Тому пересічний чех дивиться на іноземних шукачів роботи як на загрозу свого добробуту. Збільшення пропозиції на ринку праці явно грає не на руку місцевим мешканцям, адже ріст зарплат може сповільнитися чи взагалі припинитися. Чого не скажеш про чеських роботодавців, які, прогнозуючи майбутні втрати, б’ють на сполох, мовляв, внутрішній ринок праці не здатен запропонувати достатньо кваліфікованої робочої сили ні з лав безробітних, ні серед випускників навчальних закладів. Не залишається нічого кращого, як шукати трудові ресурси за кордоном. І їхні погляди спрямовуються, зокрема, й на українських працівників, які є оптимальним варіантом через подібність культур, здатність швидко вивчити мову та відому працьовитість. Тим більше, що в західних областях, особливо на Закарпатті, заробітчанство є історичною традицією.   Трудові візи ніхто не відміняв Каменем спотикання української трудової міграції в Чехію вже багато років є процедура оформлення робочих віз. Лише 32 205 офіційно працевлаштованих українців згідно з законом не потребують дозволу на працевлаштування. З 2009-го електронна система «Visapoint» викликала багато нарікань, адже записатися на прийом до чеського консульства в Києві або Львові за її допомогою було практичо неможливо. Тільки купивши «час реєстрації» у «посередника» за великі гроші (в останній час доходило до 1500 – 2000 доларів), можна було подати необхідний пакет документів. Чехія так і не змогла подолати цю проблему.   Тому під тиском чеських виробників уряд у 2016 році з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії запускає дві спеціальні програми працевлаштування – «Режим Україна» (для кваліфікованих працівників, розглядає Генеральне консульство ЧР у Львові) й «Пілотний проект» (для висококваліфікованих спеціалістів, Консульський відділ Посольства ЧР в Києві), згідно з якими заява на трудову карту подається у спрощеному режимі – без реєстрації в електронній системі «Visapoint». Відтак на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан щороку. У лютому 2017-го, враховуючи зростаючі потреби віт­чизняних промисловців, квоти робітників по програмі «Режим Україна» збільшили вдвічі, відповідно збільшили й штат Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи. Але цим проблема не вирішилася: квоти, на думку чеських роботодавців, й надалі дуже обмежені (усього 10 200 осіб на цей рік), а строк оформленя віз зріс аж до 8 місяців. Українці, що не відповідають вимогам для включення до вказаних проектів зі спрощеною процедурою, можуть також подати заяву на трудову карту повз «Visapoint», але з 20 квітня 2017 р. Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові, з огляду на технічні можливості дипломатичної установи, приймає лише 15 заяв кожного понеділка з 14.00 до 16.00. Такі обмеження спричинили неабиякий ажіотаж і нарікання. І саме це показало чеське телебачення. Сюжет про довжелезні черги українців під чеським консульством у Львові, де люди змушені ночувати під дверима установи, щоб потрапити на прийом, центральний чеський канал ЧТ1 у перші дні відкриття безвізового режиму крутив по кілька разів на день. У пересічного чеха мало скластися враження, що тисячі безробітних українців з хвилини на хвилину ринуть до Чехії в пошуках роботи, принаймні мені так здалося. Отож отримати легально українського працівника залишається проблемою. Тому чеські підприємства почали доволі масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами, отримати які набагато легше. (За даними польського Міністерства у справах сім’ї, праці і соцполітики у 2016-му Польща видала громадянам України близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу). Такий обхід закону передбачає немалі штрафи для роботодавців та видворення нелегального працівника (хоча по закону штрафи для нього теж передбачені – до 100 тис. корун, але чеська сторона їх не застосовує). Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали нелегально. Найбільш показовою й висвітленою ЗМІ стала облава на складі продуктового інтернет-магазину «Роглік» у Празі. В результаті рейду затримали 85 людей, 74 особам наказано покинути територію ЄС. Майже всі з них – українці, які мали польські візи, що не дають права на працевлаштування в Чехії.  Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Створити стереотип легко, побороти – важко Не секрет, що погляди на українців у чехів різняться. Одні співчувають нам, що гнані безробіттям мусимо шукати кращого життя далеко від рідного дому та сімей, інші – навпаки – сварять, що забираємо у них робочі місця. Роботодавці розглядають як непогану альтернативу вітчизняним працівникам, але частина з них усе ж сприймає нас за нижчу расу через низький культурний рівень, адже українські заробітчани – це не завжди найкращі представники нації. Погодьтеся, нікому не хочеться бачити на вулиці, у трамваї чи метро п’яних дебоширів. І освіченим співвітчизникам досить часто важко побороти стереотип, що склався у чехів, які звикли до українських робітників на будівництві, що п’ють і лаються. П’яному «роботязі» й у голову не прийде, що він псує імідж країни, він навіть слова такого не знає. Далі ящика пива й загорожі будмайданчика він не бачить. А думка, що його поведінка формує в корінного населення погане враження, а відповідно й погане ставлення до інших громадян України, ніколи не зродиться у його голові. Але, на щастя, міграційна криза відсунула на друге місце «українське питання». Якщо офіційна міграційна статистика не змінювалася протягом останніх 2 – 3 років і виглядає досить привабливо, то це тільки внаслідок прийнятих антиміграційних заходів. Наприклад, Чехія вже рік усіма способами намагається не допустити біженців із Сирії, що перебувають у Італії та Греції, порушуючи всі європейські домовленості стосовно квот на прийом мігрантів. Навіть загроза фінансових санкцій (це стосується також Польщі й Угорщини) не впливає на зміну її міграційної політики. Прогресивна частина чехів на початку міграційної кризи засудила погляди президента Мілоша Земана, який прямо заявив про небажання бачити у своїй державі переселенців із надто відмінною культурою, краще вже хай будуть українці. Але чеський уряд у червні цього року офіційно підтвердив відмову брати участь у програмі по перерозподілу мігрантів, мотивуючи тим, що «система розподілу біженців не працює» і «ситуація з безпекою змінилася» після останніх терактів у Європі. Замість 2691 прохача притулку згідно з квотами Чехія прийняла всього 12 біженців. Бажання відгородитися від будь-яких мігрантів явно просвічується і в новелі Закону про перебування іноземців, яку в липні цього року підписав президент. Шпальти газет відразу зарясніли заголовками на кшталт «Закон про іноземців: безпечніша Чехія? Швидше ляпас правам людини та гальмування інтеграції» або «Чехія – погане місце для життя». Незважаючи на те, що зміни явно обмежуєть права іноземців, що проживають у Чехії, і не узгоджуються з конституційним і європейським правом. Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки таки подолала наприкінці червня вето сенату (верхня палата парламенту), проголосувавши повторно більшістю голосів за нововведення. Офіційною причиною такого кроку є посилення безпеки в країні. Але, як відзначають чеські правозахисники та Консорціум недержавних організацій, що допомагають мігрантам, такі обмеження торкнуться не тільки іноземців, а й чеських громадян, членами сімей яких є мігранти. В основу закону, який розроблявся в 2016-му, лягли результати й рекомендації Аудиту національної безпеки за 2015 р., котрі були підготовлені сотнею фахівців на підставі розпорядження прем’єр-міністра. У розділі про міграцію вказується, що головним потенційним ризиком для країни вважаються масова неконтрольована міграція, організована злочинність і слабка інтеграція легальних мігрантів, які можуть бути джерелом соціальної напруженості. За даними останніх досліджень української міграції, які проводили науковці Карлового університету в Празі, масовий перехід українців до Чехії, принаймні в короткостроковій перспективі, не планується. Дослідницький колектив Центру міграції «GEOMIGRACE» Карлового університету спільно з міжнародними партнерами з Польщі, Словаччини й України видали у вересні 2016-го дослідження про міграцію з України до Євросоюзу після анексії Криму та початку війни на сході України.Під редакцією керівника «GEOMIGRACE», професора Душана Дрбоглава світ побачило ще одне видання про українських заробітчан «Українська трудова міграція в Чехії» , де на прикладі аналізу трудової діяльності та умов життя закарпатців у Празі та околиці досліджувалися грошові перекази в країну походження. Які негативні зміни в житті мігрантів принесуть нововведення, скоро дізнаємося з практики. Інтеграційні центри в Чехії вже закликають мігрантів приводити свої документи у відповідність до нових правил, поки закон ще не вступив у дію. Зрозуміло одне, чим більше порушень буде з боку майбутніх заробітчан, тим більше підстав буде в Чехії боротися з нелегальною трудовою міграцією, що, у свою чергу, відіб’ється на українцях, які тривало проживають у Чехії. Автор Оксана ЧУЖАм. Прага

Якщо ви приїжджаєте до Чехії за довгостроковою візою з метою підприємницької діяльності, то на вас, як на підприємця, розповсюджується цілий ряд обов’язків. Перш за все, перевірте інформацію, бажано самі, і довіряйте лише офіційній інформації. Якщо ви приїхали до Чехії, і ваша мета перебування – не підприємницька діяльність, проте пізніше ви захочете вести бізнес,  ви можете подати заяву на зміну мети перебування на підприємницьку діяльність лише після 2 років легального перебування в Чехії  (або ж після 5 років, якщо перебуваєте в Чехії з метою спільного проживання сім’ї). Підприємництво у Чеській Республіці може мати форму діяльності на підставі свідоцтва підприємця або, наприклад, форму участі у товаристві. Що стосується участі в юридичній особі, то право на перебування з метою підприємницької діяльності (участі в юридичній особі) надається тільки членам виконавчих органів юридичної особи. Іноземцям, які є лише учасниками товариства або членами юридичної особи (і не є членами виконавчих органів) і для цієї юридичної особи вони виконують робочі завдання за предметом її підприємницької діяльності, Центр зайнятості може видати дозвіл на працевлаштування, на підставі якого вони можуть отримати дозвіл на перебування з метою працевлаштування (карту працевлаштування). Іноземець повинен розуміти різницю між підприємницькою діяльністю і роботою за наймом, тому що у випадку контролю зі сторони інспекції праці йому загрожує високий штраф. Впевніться, що умови вашого бізнесу не суперечать законодавству Чехії. Індивідуальним підприємцем вважається особа, що самостійно виконує за свій рахунок і на власну відповідальність прибуткову діяльність шляхом ведення постійної підприємницької (або подібної) діяльності з метою отримання прибутку. Найманим працівником вважається фізична особа, що зобов’язалася виконувати залежну роботу в рамках трудових правовідносин. Залежною роботою є робота, що виконується у відношенні, де головним є роботодавець, і підпорядкованим працівник, вона виконується від імені роботодавця, за вказівкою роботодавця, і працівник виконує її для роботодавця особисто.  Роботою за наймом, наприклад, вважається і виконання робочих завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи або кооперативу, які виконує учасник товариства, виконавчий орган або член кооперативу. Трудовою діяльністю вважається і відрядження закордонним роботодавцем на підставі торгового договору або іншої угоди, укладеної з місцевою юридичною або фізичною особою. Наступний текст, перш за все, стосується підприємницької діяльності на підставі свідоцтва підприємця. Особа, що самостійно виконує прибуткову діяльність, тобто веде бізнес або виконує іншу господарську діяльність, називається самозайнятою особою ("OСВЧ"). Підприємницька діяльність регулюється так званим підприємницьким законом. Іноземці,  в загальному, можуть у Чеській Республіці вести підприємницьку діяльність за тих же умов, що і чеські громадяни. ОРГАН РЕЄСТРАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Це управління видає свідоцтва підприємця. Особа зі свідоцтвом підприємця в Чеській Республіці вважається підприємцем (самозайнятою особою – "ОСВЧ"). МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ Підприємець повинен сам за себе платити медичне страхування. Якщо ви приїдете до Чехії з туристичним медичним страхуванням, оформленим у вашій країні, то у випадку продовження вашого дозволу на перебування необхідно оформити нове комплексне медичне страхування в страховій компанії, яка у Чехії акредитована чеськими органами для цієї діяльності. ОССЗ – РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ  Проблематикою соціального забезпечення в Чеській Республіці займається Чеське управління соціального захисту населення ("ЧССЗ"). Кожний підприємець в Чехії повинен зареєструватися в Районному управлінні соціального захисту населення ("ОССЗ", у Празі – "ПССЗ") і сам за себе платити аванси по соціальному забезпеченню до 20 числа наступного місяця. Про будь-які зміни необхідно повідомити Районне управління соціального захисту населення до 8 числа календарного місяця, наступного після місяця, в якому ці зміни відбулися. Якщо ви маєте візу або дозвіл на перебування з метою підприємницької діяльності, ви не можете зніматися з обліку Районного управління соціального захисту населення навіть у тому випадку, якщо протягом певного періоду не ведете підприємницьку діяльність, не маєте доходів, не знаходитеся на території Чехії тощо. У разі заборгованості перед Районним управлінням соціального захисту населення вам загрожує анулювання візи чи дозволу на перебування (або вони не будуть продовжені). ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ Іноземець, який отримав свідоцтво підприємця, повинен зареєструватися в податковій інспекції, яка призначить йому "податковий ідентифікаційний номер" (чеською – "ДІЧ"/DIČ). Кожний, хто веде підприємницьку діяльність, повинен вести облік доходів і витрат, від яких розраховується податкова база. Особа, що веде підприємницьку діяльність, також зобов’язана подавати податкову декларацію за даний рік, як правило, до 31 березня наступного року, навіть у тому випадку, якщо протягом цілого року не вела підприємницьку діяльність, або взагалі не мала жодного прибутку. На підставі поданої податкової декларації у підприємця може виникнути обов’язок сплатити податок на прибуток. До документів, які необхідно додати до заяви на довгострокову візу з метою підприємницька діяльність, все чеською мовою  (іноземні документи повинні бути перекладені судовим перекладачем), окрім іншого, відносяться:     • Документ про реєстрацію в підприємницькому або торговому реєстрі в Чехії,     • Документ про те, що ви маєте житло в Чехії,     • Документ про те, що у вас є достатня кількість фінансових засобів, і ви можете ними розпоряджатися на території Чехії,     • Документ про те, що ви маєте туристичне медичне страхування в Чехії,     • Довідка про несудимість з країни вашого походження,     • Медична довідка (на вимогу дипломатичного представництва Чехії).  Перед подачею заяви на візу детально ознайомтеся з інформацією про ведення підприємницької діяльності в Чехії. Якщо ви тільки починаєте займатися бізнесом, треба підготувати детальний і реалістичний план підприємницької діяльності після прибуття і записувати список кроків, які ви вже зробили, включаючи інформацію про існуючих або потенційних ділових партнерів. Частиною заяви є інтерв’ю  в дипломатичному представництві, і якщо надана інформація не відповідатиме дійсності і не буде здаватися достовірною, вашу заяву може бути відхилено. Необхідно, щоб ви самі більш детально ознайомилися з окремими формальностями при подачі заяви і про цю тему  на www.mvcr.cz/cizinci в секції "Громадяни третіх країн" – "Віза на перебування понад 90 днів".  Не забувайте, що:     •  Існує велика різниця між підприємництвом і роботою за наймом. Ви можете думати, що виконуєте підприємницьку діяльність, а замість того будете виконувати діяльність, яка за чеськими законами вважається роботою за наймом. У такому випадку вам загрожують високі штрафи за недотримання закону про працевлаштування!     •  Якщо ви приїдете до Чехії з метою ведення підприємницької діяльності, ви повинні будете на протязі усього періоду перебування платити податки, соціальне та медичне страхування.     •  Якщо ви захочете залишитися у Чехії на довший період, ви повинні будете пред’являти документ про регулярний дохід для вас і вашої сім’ї. Тому не можна вести підприємницьку діяльність лише для того, щоб отримати право на перебування, і при цьому довгий час не декларувати жодних доходів від підприємницької діяльності.     • Перевірте якомога більше інформації самі з офіційних джерел або за допомогою Інтеграційних центрів та неурядових організацій. Читайте також: S.r.o або як відкрити фірму в Чехії , також може бути корисним для Вас: Бути працевлаштованим чи працювати на "Жівностяк"   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України  Бажаємо успіхів! UAPORTAL.CZ Інформаційна брошура "Наступна зупинка – Чехія" Використані матеріали: http://www.mvcr.cz/    www.imigracniportal.cz

Роботодавці подали в Економічну палату заявки вже на 6404 працівників з України. Палата пропонує поширити проект і на інші країни Мірослав Діро Протягом року після запуску пілотного урядового проекту залучення робочої сили з України в Економічній палаті розглянуто 1023 заяв фірм, що стосувалися 6404 кандидатів на працевлаштування з України. За оцінками палати, на виробництві в ЧР вже працює третина з них. При цьому фірми марно намагаються знайти працівників на понад 180 тис. вакантних місць, тому Економічна палата пропонує поширити пілотний проект і на інші країни, – наприклад, Сербію. «Фірми зіткнулися з несподіваною проблемою, яка негативно позначиться на всій вітчизняній економіці. Замовлення є, але немає працівників, здатних їх виконувати. Кваліфікація людей на обліку Центрів зайнятості не відповідає умовам ринку, або такі люди ухиляються від роботи. Тому фірми обирають кризове рішення – працевлаштовувати кваліфікованих іноземців з освітою принаймні на рівні середньої професійної, незважаючи на те, що такий порядок вимагає чимало додаткових видатків – на пошук підходящих кандидатів в Україні, їхнє перевезення, забезпечення житлом, навчання, переклади норм та схем роботи», – пояснює президент Економічної палати Владімір Длоуги. У цьому контексті палата схвально поставилася до того, що проект прискореного розгляду заяв іноземців, які бажають отримати «картку працівника», запущено урядом усупереч негативній позиції профспілок. Крім того, вона оцінила те, що протягом реалізації проекту уряд гнучко реагував на проблеми з тяганиною при розгляді заяв чеськими державними установами, – наприклад, підвищивши потужності прийому заяв та підкріпивши установи кадрами. «Проект допомагає нам виконувати замовлення, з працівниками з України в нас хороший досвід. Вони працьовиті, добре справляються з фізично важкою роботою та добре включаються в колектив. Постійні працівники сприймають їх позитивно», – хвалить директор фірми Abydos Олґа Купец. Ця фірма з Хебщини, що займається чистовою обробкою та облагороджуванням металів, стала першим роботодавцем, що приєднався до проекту. Фірма бореться з недостачею працівників, – зокрема, тому, що ряд людей виїжджає працювати до Німеччини. Сьогодні завдяки проекту вона працевлаштовує шістьох громадян України, ще 10 має вийти на роботу в серпні. «Проблемою був саме затяжний розгляд, через що вибрані нами працівники тим часом ішли працювати в Польщу та Росію» – підтвердила вона. У більшості фірм існує попит на таких майстрів, як столяри, теслі, штукатури, паркетники, пічники, каменярі та малярі. Проте фірмам бракує також пекарів, кондитерів, кухарів, м’ясників, швачок, скотарів, зберігається високий попит на водіїв, кваліфікованих робітників-машиністів електричного та енергетичного обладнання, а також комірників. Палата вважає, що пілотний проект хоч і не вирішує структурних проблем трудового ринку, проте в короткостроковій перспективі приносить користь, тому пропонує поширити режим і на інші країни, що є близькими до Чехії в культурно-мовному відношенні. Прикладом може бути Сербія, де наявне тривале високе безробіття, як і інші країни Південної Європи, – наприклад, Іспанія та Греція. «До недавнього часу в Сербії успішно працювала автомобілебудівна промисловість, від якої залишилося 30 тисяч кваліфікованих працівників. Кваліфікація ряду з них може стати в пригоді й чеським підприємствам», – вважає член ревізійної комісії Економічної палати Мірослав Мілбек. Економічна палата вже зондує можливості в окремих міністерствах. Водночас Економічна палата відкидає заяви профспілок, що очорнюють роботодавців. На думку палати, профспілкові лідери поширюють такі думки, не встаючи з-за столу, без уявлення про реальне становище в фірмах та досвід виробництва. Згідно з дослідженнями Економічної палати, у фірмах, де діють профспілкові організації, кадрове підкріплення за рахунок працівників з України у переважній більшості випадків консультується також з профспілками. У 96 % профспілкових організацій, що діють у фірмах, усвідомлюють складність становища, тому проти такого залучення кадрів заперечує лише 4 відсотки з них. Неправдою є також твердження, що роботодавців цікавить дешева робоча сила. «Мають місце лише поодинокі випадки. Справа в тому, що при працевлаштуванні іноземця роботодавець згідно з розпорядженням Міністерства праці та соціальних справ зобов’язаний запропонувати іноземцю такі умови праці та її оплати, що є звичайними для громадян ЧР, які виконують аналогічну роботу згідно з чинними нормативно-правовими актами, колективними (за наявності) або трудовими договорами», – додає віце-президент Економічної палати Ірена Бартоньова Палкова. Крім того, фірми пропонують таким працівникам низку додаткових пільг. Найчастіше – забезпечення житлом (39 %), надбавка на харчування (34 %), надбавка на проїзд (12 %) та інша допомога, – наприклад, при оформленні документів, поточних рахунків тощо (11 %). Роботодавці повинні спочатку запропонувати трудову вакансію громадянам ЧР через Центр зайнятості. Тільки якщо на таку вакансію не вдасться знайти працівника протягом 30 днів, вона включається в центральний облік трудових вакансій на «картку працівника», що дозволяє запропонувати її, зокрема, працівникам з України. Заяви фірм розглядуються також у крайових економічних палатах. Найбільша зацікавленість з боку фірм – у Південно-Богемському, Пльзеньському, Злінському краях та на Височині. Про те, як ви можете легально працевлаштуватись в Чехії, читайте в нашій попередній статті: https://uaportal.cz/blogs/3/128/- За інформацією:  Hospodářská komora ČR foto: Česká televize Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол UAPORTAL.CZ 

Березнь 2017 для українських трудових мігрантів в Чехії видався дуже складним – сталося те, що одного разу мало статися. Після того, коли консульські представництва Польщі в Україні видали українцям близько 1,3 мільйони віз, що на 27% перевищувало результати 2015 року (близько 922 тисячі віз), чеські підприємства почали масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами. Отримати такі візи набагато легше, ніж чеські. Не обійшлось тут і без  винахідливих українських посередників, які на своїх земляках давно навчились робити бізнес. Чеським державним органам такий масовий наплив іноземців із польськими візами не подобався, і вони вдалися до радикальних дій.  На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан, і 81 з них депортували з Чехії.  Про це можете прочитати в нашій попередній статті: Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників, прокоментували цю ситуацію так: «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Томаш Чупр засновник фірми Rohlik.cz UAPORTAL.CZ раніше викладав інформацію, котру вдалося зібрати нашому автору Олександру Студеняку  щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Зібрана інформація не давала вичерпну відповідь на питання: Легальною чи ні є робота українців в Чехії з польською візою? Якщо так, то за яких обставин?  Більше читайте в статті: Робота в Чехії при наявності польської візи Після цих подій  виникла ідея зробити офіційний запит до Управління служби поліції у справах іноземців, із проханням роз'яснити  ситуацію а також, дати вичерпні відповіді на важливі для нас запитання.   Запит підготували професійні юристи з адвокатського бюро Libor Petříček, які зацікавились цією проблематикою.   Пропонуємо вашій увазі результат їх роботи.   Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол. Запит на надання інформації відповідно до Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів – повідомлення» Управління служби поліції в справах іноземців як зобов’язаний суб’єкт відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів за Вашим запитом на надання інформації, що надійшов 27 квітня 2017 р., повідомляє наступне: на питання 1           Скільки громадян України затримано при облаві на так званих «працевлаштованих через агентства зайнятості», що працюють у службі доставки Rohlík.cz компанії VELKÁ PECKA, s.r.o., ІН 03024130, юридична адреса: Sokolovská 100/94, Karlín, 186 00 Praha 8, у березні 2017 р.?  Затримано 86 осіб, що є громадянами України. на питання 2          Скільки з них депортовано?  На сьогоднішній день стосовно 81 іноземця винесено рішення про адміністративне видворення відповідно до Закону № 326/1999 Зведення законів «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки та внесення в деякі закони змін» (далі – «Закон № 326/1999 Зведення законів»). Провадження стосовно інших п’яти ще не завершено. на питання 3           Скільки депортованих оскаржило рішення про видворення в судовому порядку, в якому суді та за якими номерами розглядаються їхні справи (якщо вам відомі такі дані)?  За станом на сьогоднішній день проти вищезгаданих рішень про адміністративне видворення позовів не подавалося. на питання 4          Які наслідки матиме така депортація для громадян України, яких вона стосується, у плані можливостей їздити в Європейський Союз та Чеську Республіку – як у статусі туристів, так і в статусі заявників на видачу дозволу на працевлаштування та дозволу на проживання в ЧР? Після винесення рішення про адміністративне видворення Поліцією в справах іноземців розпочато так звану процедуру консультацій, передбачену в ч. 2 ст. 25 Шенгенської виконавчої угоди, з державою-учасником, якою видано відповідні дозволи. Якщо згадана держава такі візи або дозволи на проживання анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься на всі країни, в яких Шенгенська угода застосовується в повному обсязі. Якщо така держава візи або дозволи на проживання не анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься тільки на територію Чеської Республіки. на питання 5          Чи вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів інформаційного характеру для підвищення поінформованості громадян України про те, якими є умови так званого «працевлаштування через агентства зайнятості» на території ЧР? Працевлаштування через агентства зайнятості та вирішення цієї проблеми знаходиться в повній компетенції Міністерства праці та соціальних справ, тому Поліція в справах іноземців ніяких особливих заходів інформаційного характеру не вживатиме. на питання 6          Які положення правових норм ЧР порушено депортованими особами? Виконуючи трудову діяльність без дійсного дозволу на працевлаштування, іноземці порушили положення ч. 1 ст. 178б Закону № 326/1999 Зведення законів, відповідно до якого працевлаштуванням вважається діяльність, для якої іноземцю необхідний дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка». Згідно з вищезгаданими положеннями закону як працевлаштування розглядається також виконання завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи, забезпечуваних засновником, виконавчим органом, членом виконавчого або іншого органу торговельного товариства (для торговельних товариств), членом кооперативу, виконавчого або іншого органу кооперативу (для кооперативів).       Громадянина третьої держави можна прийняти на роботу та працевлаштовувати за наявності в нього дійсного дозволу на працевлаштування, дійсної «картки працівника» або «синьої картки», якщо Законом № 435/2004 Зведення законів не передбачено інше.    Один з винятків, коли працевлаштування іноземця допускається без дозволу на працевлаштування, «картки працівника» або «синьої картки», закріплено в положеннях п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів: «Відповідно до п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів згадані в цьому Законі дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» та «синя картка» не вимагаються для працевлаштування іноземця, направленого на територію Чеської Республіки в порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці Європейського Союзу».     Призначенням та метою положень п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів є дозволити іноземному суб’єкту з юридичною адресою в країні Європейського Союзу направляти своїх працівників у Чеську Республіку в порядку транснаціонального надання послуг, при цьому для виконання робіт такими працівниками не вимагається дозвіл на працевлаштування. Виняток діє за умови надання іноземним суб’єктом послуг безпосередньо чеському споживачу без проміжних ланок. Розглянувши зібрані матеріали окремих справ як самостійно, так і у взаємозв’язку, орган управління дійшов однозначного висновку: -     Для виконання іноземцями трудової діяльності у виробничому об’єкті, де проводилася перевірка, вимагався дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка» -     У зв’язку з відсутністю вищезгаданого виконання трудової діяльності суперечило закону -     Орган управління вважає доведеним, що в даному випадку мало місце намагання підпорядкувати роботи положенням про направлення на територію ЧР у порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці ЄС, в ув’язці з положеннями п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів, з цільовим обходженням Закону № 435/2004 Зведення законів. -     Орган управління констатує, що направлення згідно з ч. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів не мало місця. на питання 7          Чи вжито або буде вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів для попередження порушення згаданих чеських правових норм у майбутньому, а якщо так – яких саме? Поліція в справах іноземців діє відповідно до закону, а згадані заходи в плані зайнятості входять у повноваження Міністерства праці та соціальних справ. Оформила: капітан Магістр Поспішіл Камінска Їндржішка Підписала: полковник Магістр Рендлова Катержіна   Чеський оргигінал:     Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії?  Інформацію підготовлено у співпраці із Адвокатським бюро Libor Petříček Březenská 2466/4, Libeň, 182 00 Praha 82 Контактна особа Андрій Криштоп kryshtop@aklp.cz Тел.: +420 777 339 408 Основні напрямки діяльності: Цивільне право, кримінальне право, конституційне право.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України.   Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії!   Автор Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ   

Чехії бракує робочих рук. Їх потребують невідкладно. Про це зараз говорять найбільші працедавці країни. І хоч чеський уряд збільшує квоту на кадри з України, працевлаштування в обхід закону залишається поширеним явищем. Понад 70 нелегальних працівників з України, затриманих у Чехії в березні, на рік позбавили права в’їзду до країн Євросоюзу. Взявши цих людей на роботу з польськими візами, чеський працедавець знехтував нормами. Але празькі вартові порядку нагадують, що працевлаштування – передовсім відповідальність тих, хто працевлаштовується. Що слід мати на увазі, збираючись на заробітки у Чехію, дізнавалися кореспонденти Радіо Свобода.     – Dobrý den! Co si dáte? Це Олександра Грібова з Івано-Франківської області. Вона – адміністратор в одній із празьких їдалень. Чимало її підлеглих – чехи. Її роботу цінують і поважають. – Як Вам працюється з Олександрою? – Вона дуже вимоглива, але хороша. Серед українських «гастарбайтерів» Чехія – одна з найпопулярніших країн. Донедавна на роботу з України сюди запрошували всього 3 800 працівників. Але на прохання найбільших працедавців чеський уряд цю квоту подвоїв. «Брати на роботу українців – найкраща ідея, тому що вони до нас ментально найближчі. Нам потрібні як кваліфіковані, так і некваліфіковані працівники. У Чехії тих, хто здатен працювати на цих посадах, не вистачає», – зазначає президент Конфедерації союзів працедавців і підприємців Чехії Ян Візнер. Ян Вінзер Чехи мають найнижчий рівень безробіття у Євросоюзі. Близько 100 тисяч робочих місць на чеському ринку праці – вакантні. Але те, що їх пропонують іноземцям, обурює тутешні профспілки. «Вони кажуть, що треба в першу чергу забезпечити адекватну заробітну плату для того, аби на ці позиції працевлаштовувалися і чехи», – зазначає соціолог, доцент Інституту соціології Академії наук Чехії Яна Леонтьєва. Яна Леонтьєва Утім, чеський закон зобов’язує платити іноземцям не менше, ніж чехам. Тож тутешні фірми часом економлять, наймаючи людей без необхідних документів. Українці-нелегали нікому не поскаржаться «Роботодавці, які нелегально працевлаштовують до себе наших українців-заробітчан із польськими візами, в багатьох випадках не виплачують їм заробітну плату. Наші українці не прийдуть і не поскаржаться в поліцію чи в управління працевлаштування», – пояснює Тарас Костюк, керівник організації «Українські профспілки в Чехії».   Тарас Костюк Так і Олександра. З 15 років, що провела у Чехії, перші шість вона не скаржилася, бо працювала незаконно. «Приїхали ми з подругою сюди, але через, як то буває, «клієнта». Це посередник, який тут пропонує роботу і за це має гроші. Обіцяв нам паперову фабрику, але привіз нас на поле до такої коробки надворі. Там ми жили», – розповідає вона і, згадуючи власний гіркий досвід, застерігає: неофіційна робота подібна до кріпацтва. «Це страх, стрес, не знаєш, що буде завтра. Тобі можуть пообіцяти одне місце роботи, а відвезуть зовсім кудись в інше», – каже Олександра. Бережись «клієнта» Радіо Свобода вирішило дізнатися, що сьогодні пропонують «клієнти», як у Чехії називають цих неофіційних організаторів працевлаштування українців, переважно нелегального, – зателефонувавши одному з них. – Я на годину плачу 75 крон (близько 84 гривень). Може бути 10 годин робочий день, може бути 12. – Скільки я відсотків отримую? – А то вже не ваше діло, скільки я з вас маю. – Ніякого страхування не буде? – Нічого не буде, тому що ви начорно тут. Мільярди тут українців. Не жаліються. По ресторанах, по «макдональдсах» усе люди роблять, по складах – і нормально. Угода з таким-от «клієнтом» – це не лише кіт у мішку, а й імовірна депортація. Жертвам таких схем у місцевій поліції нагадують: за своє працевлаштування кожен працівник несе відповідальність сам. Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії? (ред.UAPORTAL.CZ) Автор Ярослава Куцай Радіо Свобода  Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

Як перевірити посередника у пошуку роботи за кордоном, щоб не стати чиїмось заручником, будучи в чужій країні? Ознаки нелегального працевлаштування Серед безлічі пропозицій заробити за кордоном можна зіткнутися з обманом. Сергій Марченко, директор з розвитку Work.ua, пропонує перевіряти помічників у пошуку роботи за кордоном за 7 маркерами, щоб визначити нелегальних роботодавців і не попастися в чіпкі руки аферистів. 1. Відсутність ліцензії Мінсоцполітики Перше і легке, що можна перевірити – наявність ліцензії у посередника, який допомагає вам у пошуку роботи за кордоном. Повний перелік ліцензіатів можна знайти на сайті Міністерства соціальної політики, в Департаменті ринку праці та зайнятості якого і створено відділ ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Крім ліцензії, фірма-посередник повинна мати свідоцтво про державну реєстрацію та договір з іноземною фірмою-роботодавцем. 2. Гроші за працевлаштування Згідно з умовами ліцензування Мінсоцполітики, рекрутери, які працевлаштовують українців за кордон, не можуть брати гроші за працевлаштування — підбір роботи. Можуть брати кошти за проїзд, оформлення документів (візовий збір), але не за те, що знайдуть роботу. Вимога передоплати за консультацію, пересилання документів роботодавцю тощо є індикатором нечесного агентства. Якщо вам кажуть: «Дай 150 євро і поїдеш в Польщу на круту роботу», — швидше за все, це обман. 3. Не робоча віза, а будь-яка інша На роботу в іншу країну потрібно їхати тільки по робочій візі і ніяк інакше: туристичні, культурні та інші візи — явні ознаки нелегальних аспектів працевлаштування. 4. Прихованість деталей працевлаштування Якщо вам підшукують роботу за кордоном і дають лише загальну інформацію про компанію, в якій потенційно будете працювати, — не називають точну назву компанії, загальними фразами пояснюють сферу її діяльності і так само описують ваші майбутні обов’язки, — будьте впевнені в спланованому обмані. Ви маєте право знати повну інформацію про майбутнього роботодавця, графік роботи, розмір оплати праці, умови проїзду та проживання, порядок медичного і соціального страхування — про всі нюанси працевлаштування. 5. Без питань про навички Шахраї практично ніколи нічого не питають про професійні навички потенційного кандидата — беруть всіх, хто відгукнеться. Це логічно, якщо вам не потрібно наймати людей на роботу, а просто забезпечити якомога більшу кількість людей, які заплатять гроші за працевлаштування. На роботу так не наймають. Справжній роботодавець завжди запитає, що ви вмієте і який досвід у вас є», — роз’яснює Сергій Марченко. 6. Маніпуляції з договором Не підписуйте документи наосліп, уважно читайте договір, який, до речі, має бути перекладено на рідну мову. Ніколи не ставте підпис на порожньому аркуші паперу, не піддавайтеся на вмовляння увкладення «подвійного» трудового договору (чорнового варіанту з більш низькими сумами оплати праці тощо) і контракту, який містить умови: «та інші види робіт», «всі види робіт на вимогу роботодавця». Ще один маркер нелегальної роботи — часто обіцяють платити більше, ніж за легальну. Багато хто забуває про обережність і, спокушені високими заробітками, попадаються на гачок аферистів. З цього питання у Сергія Марченка слушна порада для претендентів: «Перша робота за кордоном завжди повинна бути легальною. Їдьте, придивіться. Найчастіше на місці можна знайти свого наступного роботодавця, який буде платити більше. Виїжджаючи на заробітки в перший раз важливо в першу чергу звертати увагу на надійність, а гроші прийдуть з досвідом». 7. Боротьба за оригінал паспорта Не віддавайте оригінал паспорта потенційним роботодавцям ні під яким приводом! Копія паспорта потрібна при оформленні документів, оригінал паспорта особисто показуєте прикордонникам при перетині кордону. Ніяких причин комусь віддавати оригінал немає і бути не може. Прохання віддати оригінал документів для збереження до прибуття до місця роботи або формулювання «це обов’язкова умова» повинні вас насторожити. Де шукати допомоги Контакти, де можна проконсультуватися до від’їзду працювати за кордон і під час, юристи радять такі. 1. Центр консультування мігрантів Міжнародної організації міграції В ЦКМ Вам допоможуть у тлумаченні умов угоди, запропонованої іноземним роботодавцем і фірмою-посередником, нададуть інформацію про права людей, що працюють за кордоном. Всі послуги центру безкоштовні. Сайт: http://www.migrantinfo.org.ua/ Телефон: (0 800) 505-501 2. Всеукраїнська профспілка працівників-мігрантів в Україні та за її межами В профспілку варто звернутися ще до від’їзду за кордон, для того, щоб фахівці опрацювали» вашу робочу візу. А протягом усього часу перебування за кордоном, зарубіжний партнер української профспілки (така ж профспілка), буде тримати вас на обліку, відстежуючи відносини з роботодавцем. У разі порушення ваших трудових прав ви можете звернутися в дану профспілку. Сайт: http://migrant.org.ua/ Телефон: (044) 236-98-36 3. Інформаційно-консультаційний проект за сприяння людям, які виїжджають за кордон — Universal Assistance Тут можна отримати юридичну консультацію та інформаційну підтримку, якщо зіткнулися з проблемами за кордоном, у тому числі і в сфері трудових відносин. Як і в попередніх випадках, про свою безпеку варто подумати заздалегідь і звернутися до фахівців проекту ще до від’їзду. Телефон: (067) 720-51-03 4. Консульство України в країні перебування По приїзді за кордон стати на консульський облік в українському консульстві. Для цього варто особисто звернутися в установу. У разі порушення ваших прав консульство має надати вам допомогу захист. 5. Місцева поліція Якщо вас обдурили, звертайтеся в найближчий поліцейський відділок. Ви маєте повне право на захист з боку місцевих органів влади, перебуваючи в країні на легальних підставах по робочій візі.   Будьте уважні!  За інформацією: FINANCE.UA  фото: ZakNEWS