User's Tags

Галина Андрейців 's Entries

Навчання і освіта: 9 blogs
  • 20 Jan 2021
    МОН ОГОЛОШУЄ ПРО ПРИЙОМ ДОКУМЕНТІВ ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЗА КОШТИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У 2021 РОЦІ Для навчання в державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, оголошено прийом документів закордонних українців у 2021 році.  Бюджетні місця на навчання надаються: закордонним українцям, які проживають за межами України і статус яких підтверджено відповідним посвідченням;  для навчання у державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН;  за ступенями бакалавр, магістр, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше; - на акредитовані освітні програми (денна форма навчання). Бюджетні місця на навчання не можуть бути надані: для здобуття ступеня магістр на основі ступеня бакалавр, здобутого за іншою спеціальністю; у разі, якщо закордонний українець, який навчався у закладі вищої освіти України (далі – ЗВО) за кошти державного бюджету, був відрахований за власним бажанням, за академічну неуспішність та/або в інших випадках, передбачених законодавством.   Вимоги до кандидатів: 1. Наявність посвідчення закордонного українця; 2. Наявність відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти; 3. Володіння українською мовою.   Документи, які кандидат подає до МОН (у паперовому та електронному вигляді): 1. Заповнена анкета (оригінал); 2. Заповнена аплікаційна форма за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1HVmqrMtDe0YM1eFLhCbYqWmKuLTG1qerjDobGjgNSXM/viewform?edit_requested=true; 3. Копії сторінок паспорта; 4. Копія документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 5. Копія додатка до документа про раніше здобутий освітній (освітньокваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 6. Копія посвідчення закордонного українця (у разі відсутності на момент подання до МОН посвідчення подається витяг з протоколу засідання Національної комісії з питань закордонних українців про надання кандидату статусу закордонного українця). У разі відсутності на момент подання до МОН документів про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень кандидати можуть подавати такі документи: 7. Учні закладів загальної середньої освіти – довідку про навчання у випускному класі з оцінками за півріччя, підписану керівником закладу освіти та завірену печаткою; 8. Студенти закладів вищої освіти – виписку із залікових відомостей із зазначенням навчальних дисциплін та складених заліків та іспитів з оцінками, підписану керівником/заступником керівника ЗВО та завірену печаткою.  Документи іноземних держав, що зазначені у підпунктах 3-5, 7, 8, подаються з перекладом українською мовою. Строк подання до МОН документів - до 01 березня 2021 року включно. Увага! МОН прийматиме заявки в електронному та паперовому форматі (необхідно надіслати документи в обох зазначених форматах). Усі документи мають бути скріплені у верхньому лівому куті. Пакет документів формується згідно зі списком необхідних документів у вищезазначеному порядку. Документи поверненню не підлягають. Поштова адреса: проспект Перемоги, 10, 01135, Київ, Україна,Міністерство освіти і науки України, Головне управління міжнародного співробітництва. Примітка: Квота для закордонних українців 2021. Контактний тел. +38(044) 481-32-79. У електронному форматі скановані PDF документи необхідно надіслати на електронну адресу МОН: kvota.mon@gmail.com, зазначивши у темі листа “Квота для закордонних українців 2021”. Квоти прийому закордонних українців до ЗВО розміщуються на сайті МОН у тижневий строк після прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науковопедагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів». Вступ до ЗВО: Вступ до ЗВО на місця державного замовлення здійснюється у межах встановлених квот за результатами співбесіди з предметів, передбачених Правилами прийому до ЗВО. Строки подачі документів, проведення співбесіди та зарахування визначаються приймальними комісіями ЗВО. Для вступу закордонний українець особисто подає до структурного підрозділу/приймальної комісії заяву у паперовій формі та такі документи: а) документ (оригінал та його копію) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; б) додаток (оригінал та його копію) до документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; в) копію паспорта; г) страховий поліс з надання екстреної медичної допомоги; д) посвідчення закордонного українця; е) 4 кольорових фото розміром 3х4 см. Документи, визначені у пунктах а), б), в) повинні бути перекладені українською мовою та нотаріально засвідчені. Документи, визначені у пунктах а), б) повинні бути офіційно завірені відповідно до законодавства країни їх видачі. Документи про освіту закордонних українців, видані закладами освіти інших держав, проходять процедуру визнання в Україні відповідно до чинного законодавства. Закордонні українці, які вступають до ЗВО на місця державного замовлення у межах встановлених квот, забезпечуються місцем у гуртожитку з оплатою за проживання у розмірі, як для громадян України, стипендією та медичним обслуговуванням відповідно до чинного законодавства України. Транспортні витрати до місця навчання та у зворотному напрямку здійснюються за власні кошти закордонних українців. Повідомляє Міністерство освіти і науки України foto: freepik.com  
  • МОН ОГОЛОШУЄ ПРО ПРИЙОМ ДОКУМЕНТІВ ЗАКОРДОННИХ УКРАЇНЦІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЗА КОШТИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ У 2021 РОЦІ Для навчання в державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки, оголошено прийом документів закордонних українців у 2021 році.  Бюджетні місця на навчання надаються: закордонним українцям, які проживають за межами України і статус яких підтверджено відповідним посвідченням;  для навчання у державних закладах вищої освіти, що належать до сфери управління МОН;  за ступенями бакалавр, магістр, якщо певний ступінь вищої освіти в Україні закордонний українець здобуває вперше; - на акредитовані освітні програми (денна форма навчання). Бюджетні місця на навчання не можуть бути надані: для здобуття ступеня магістр на основі ступеня бакалавр, здобутого за іншою спеціальністю; у разі, якщо закордонний українець, який навчався у закладі вищої освіти України (далі – ЗВО) за кошти державного бюджету, був відрахований за власним бажанням, за академічну неуспішність та/або в інших випадках, передбачених законодавством.   Вимоги до кандидатів: 1. Наявність посвідчення закордонного українця; 2. Наявність відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня, що дає право на продовження навчання за освітньою програмою відповідного ступеня вищої освіти; 3. Володіння українською мовою.   Документи, які кандидат подає до МОН (у паперовому та електронному вигляді): 1. Заповнена анкета (оригінал); 2. Заповнена аплікаційна форма за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1HVmqrMtDe0YM1eFLhCbYqWmKuLTG1qerjDobGjgNSXM/viewform?edit_requested=true; 3. Копії сторінок паспорта; 4. Копія документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 5. Копія додатка до документа про раніше здобутий освітній (освітньокваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; 6. Копія посвідчення закордонного українця (у разі відсутності на момент подання до МОН посвідчення подається витяг з протоколу засідання Національної комісії з питань закордонних українців про надання кандидату статусу закордонного українця). У разі відсутності на момент подання до МОН документів про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень кандидати можуть подавати такі документи: 7. Учні закладів загальної середньої освіти – довідку про навчання у випускному класі з оцінками за півріччя, підписану керівником закладу освіти та завірену печаткою; 8. Студенти закладів вищої освіти – виписку із залікових відомостей із зазначенням навчальних дисциплін та складених заліків та іспитів з оцінками, підписану керівником/заступником керівника ЗВО та завірену печаткою.  Документи іноземних держав, що зазначені у підпунктах 3-5, 7, 8, подаються з перекладом українською мовою. Строк подання до МОН документів - до 01 березня 2021 року включно. Увага! МОН прийматиме заявки в електронному та паперовому форматі (необхідно надіслати документи в обох зазначених форматах). Усі документи мають бути скріплені у верхньому лівому куті. Пакет документів формується згідно зі списком необхідних документів у вищезазначеному порядку. Документи поверненню не підлягають. Поштова адреса: проспект Перемоги, 10, 01135, Київ, Україна,Міністерство освіти і науки України, Головне управління міжнародного співробітництва. Примітка: Квота для закордонних українців 2021. Контактний тел. +38(044) 481-32-79. У електронному форматі скановані PDF документи необхідно надіслати на електронну адресу МОН: kvota.mon@gmail.com, зазначивши у темі листа “Квота для закордонних українців 2021”. Квоти прийому закордонних українців до ЗВО розміщуються на сайті МОН у тижневий строк після прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науковопедагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів». Вступ до ЗВО: Вступ до ЗВО на місця державного замовлення здійснюється у межах встановлених квот за результатами співбесіди з предметів, передбачених Правилами прийому до ЗВО. Строки подачі документів, проведення співбесіди та зарахування визначаються приймальними комісіями ЗВО. Для вступу закордонний українець особисто подає до структурного підрозділу/приймальної комісії заяву у паперовій формі та такі документи: а) документ (оригінал та його копію) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; б) додаток (оригінал та його копію) до документа про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ; в) копію паспорта; г) страховий поліс з надання екстреної медичної допомоги; д) посвідчення закордонного українця; е) 4 кольорових фото розміром 3х4 см. Документи, визначені у пунктах а), б), в) повинні бути перекладені українською мовою та нотаріально засвідчені. Документи, визначені у пунктах а), б) повинні бути офіційно завірені відповідно до законодавства країни їх видачі. Документи про освіту закордонних українців, видані закладами освіти інших держав, проходять процедуру визнання в Україні відповідно до чинного законодавства. Закордонні українці, які вступають до ЗВО на місця державного замовлення у межах встановлених квот, забезпечуються місцем у гуртожитку з оплатою за проживання у розмірі, як для громадян України, стипендією та медичним обслуговуванням відповідно до чинного законодавства України. Транспортні витрати до місця навчання та у зворотному напрямку здійснюються за власні кошти закордонних українців. Повідомляє Міністерство освіти і науки України foto: freepik.com  
    Jan 20, 2021 1683
  • 30 Oct 2018
    Майже 70 тисяч українців навчається за кордоном. із кожним роком їх стає дедалі більше, і лише невелика частина українців із західною освітою повертається назад, в Україну. Найбільше українських студентів навчається у Польщі, але наздоганяють країну над Віслою інші сусідні держави, де зростає частка українських студентів. Серед них є і Чехія, де за останній час кількість українських студентів різко зросла. Якщо на початку 2000-х років студентів з України було лише 300, то нині їх стало в 10 разів більше. Чому вони виїжджають, чи планують залишитися, що б заохотило їх повертатися і як ставиться чеська держава до збільшення кількості українських студентів? Про це у Празі на запрошення чеської недержавної організації «Асоціація з міжнародних питань» дискутували українські та чеські соціологи, представники уряду та різних неурядових організацій, пов’язаних з освітою.                                             Конференція у Празі на тему «Українська студентська міграція до Чехії» В Україні б’ють на сполох – українські студенти масово виїжджають за кордон. Країну покидає найактивніша та найперспективніша група населення, яка могла б сприяти позитивним змінам, бути їхнім мотором. Натомість українці використовують освіту як спосіб емігрувати з країни, каже аналітик недержавного аналітичного центру CEDOS Марія Куделя.                                           Марія Куделя, CEDOS «Люди намагаються здобути знання і диплом європейського університету для того, щоб працювати в країнах Європейського союзу або ж повернутися назад. Не завжди рівень освіти за кордоном кращий, інколи туди просто легше вступити, бо не потрібно складати ЗНО. Можна заплатити гроші та вчитися», – пояснює українська дослідниця. Явище студентської міграції хоч і не нове, але мало вивчене. Тож для того, щоб виробити якусь стратегію, аналітичний центр CEDOS у співпраці з Вишеградським фондом замовив дослідження про українських студентів у чотирьох країнах Вишеградської групи, включно з Чехією. У Чехії дослідження проводив Інститут соціології, який з’ясував, що більшість студентів їде з України навчатися до Чехії саме тому, що, крім високого рівня освіти, Чехія пропонує цю освіту безкоштовно. Студент, який спроможний навчатися чеською мовою, вступає до чеського вишу на тих самих умовах, що і чехи. Завершивши навчання, понад третина, 37% планує тут залишитися. Інколи в Україні можна почути, що сусідні країни в пошуках кваліфікованої робочої сили вдаються до нечесної конкуренції та переманюють таким чином українських студентів.                                           Івана Ришкова, Міністерство освіти Чехії Представниця чеського Міністерства освіти Івана Ришкова каже, що чутки про наявність такої стратегії значно перебільшені. Українці ще досі становлять мінімальну кількість серед закордонних студентів. Їх лише 7%, хоча це виводить їх на третє місце за кількістю після словаків та росіян. «Як кожний ринок праці, ми б, звичайно, хотіли мати найкваліфікованіших студентів, і так є в цілому світі, але жодної концепції чи стратегії, наприклад, якихось спеціальних стипендій, які б мали на меті приваблення студентів з певних країн чи регіонів, ми не маємо. Є урядові стипендії, що існують в рамках програм розвитку, але їх мінімальна кількість – для України на 2018–2019 рік було виділено 4 стипендії з загальної кількості 120 стипендій», – каже Івана Ришкова. Активніше в Україні працюють організації, які працюють за підтримки уряду і рекламують можливості освіти у Чехії. Зокрема, «Чеський культурний центр» та «Дім закордонних служб» беруть участь у ярмарках освіти в Україні та пропонують різні навчальні можливості – як повної освіти, так і коротких навчальних обмінів.                                            Міхал Лоштяк, Чеський сільськогосподарський університет у Празі Присутній на обговоренні проректор із міжнародних відносин Чеського сільськогосподарського університету Міхал Лоштяк вважає, що для обох країн найвигіднішою була б наукова співпраця між університетами, коли б українські студенти могли мати доступ до чеської освіти, співпрацювати з чеськими науковцями, разом працювати над науковими темами, але при цьому залишатися в рамках української освітньої системи. «Минулого року ми були в Ужгородському та Львівському університеті і говорили якраз про можливість наукової співпраці, про публікації в добрих наукових журналах, і тут головне – знайти добрих партнерів. Я думаю, що найкраще їх шукати через докторські програми, через докторантів, які б приїхали на навчання у чеські університети і разом з їхніми науковими керівниками потім би писали наукові статті. Якраз у нас в університеті є такий студент з України на факультеті лісівництва. Він з українського Сокаля, Володимир Троцюк. За час свого навчання у докторантурі він став зіркою нашого університету, бо збирав усі нагороди за найкращі публікації. Він розумний, працьовитий і хоче займатися наукою, а це для університету найголовніше. Але таких студентів, самі розумієте, важко відпускати назад», – каже Міхал Лоштяк.                                           Яна Леонтієва - соціолог Як каже керівник дослідження Яна Леонтієва, чеські університети, які мають добрий досвід з українськими студентами, що швидко вивчають мову, інтегруються та добре вчаться, будуть і надалі з радістю приймати всіх охочих українців. І тут є про що замислитися українським політикам. «Наше дослідження показало, що дійсно відходять люди, які мають добрий потенціал, і вони, на жаль, не будуть поспішати повертатися в Україну. Після 5–8 років навчання вони вже вкорінюються в місцеву культуру, обростають соціальними зв’язками, часто мають тут уже своїх партнерів, і має бути дуже добрий стимул для того, щоб такі люди поверталися в Україну», – пояснює празький соціолог Яна Леонтієва. Автор:  Марія Щур Радіо Свобода   
  • Майже 70 тисяч українців навчається за кордоном. із кожним роком їх стає дедалі більше, і лише невелика частина українців із західною освітою повертається назад, в Україну. Найбільше українських студентів навчається у Польщі, але наздоганяють країну над Віслою інші сусідні держави, де зростає частка українських студентів. Серед них є і Чехія, де за останній час кількість українських студентів різко зросла. Якщо на початку 2000-х років студентів з України було лише 300, то нині їх стало в 10 разів більше. Чому вони виїжджають, чи планують залишитися, що б заохотило їх повертатися і як ставиться чеська держава до збільшення кількості українських студентів? Про це у Празі на запрошення чеської недержавної організації «Асоціація з міжнародних питань» дискутували українські та чеські соціологи, представники уряду та різних неурядових організацій, пов’язаних з освітою.                                             Конференція у Празі на тему «Українська студентська міграція до Чехії» В Україні б’ють на сполох – українські студенти масово виїжджають за кордон. Країну покидає найактивніша та найперспективніша група населення, яка могла б сприяти позитивним змінам, бути їхнім мотором. Натомість українці використовують освіту як спосіб емігрувати з країни, каже аналітик недержавного аналітичного центру CEDOS Марія Куделя.                                           Марія Куделя, CEDOS «Люди намагаються здобути знання і диплом європейського університету для того, щоб працювати в країнах Європейського союзу або ж повернутися назад. Не завжди рівень освіти за кордоном кращий, інколи туди просто легше вступити, бо не потрібно складати ЗНО. Можна заплатити гроші та вчитися», – пояснює українська дослідниця. Явище студентської міграції хоч і не нове, але мало вивчене. Тож для того, щоб виробити якусь стратегію, аналітичний центр CEDOS у співпраці з Вишеградським фондом замовив дослідження про українських студентів у чотирьох країнах Вишеградської групи, включно з Чехією. У Чехії дослідження проводив Інститут соціології, який з’ясував, що більшість студентів їде з України навчатися до Чехії саме тому, що, крім високого рівня освіти, Чехія пропонує цю освіту безкоштовно. Студент, який спроможний навчатися чеською мовою, вступає до чеського вишу на тих самих умовах, що і чехи. Завершивши навчання, понад третина, 37% планує тут залишитися. Інколи в Україні можна почути, що сусідні країни в пошуках кваліфікованої робочої сили вдаються до нечесної конкуренції та переманюють таким чином українських студентів.                                           Івана Ришкова, Міністерство освіти Чехії Представниця чеського Міністерства освіти Івана Ришкова каже, що чутки про наявність такої стратегії значно перебільшені. Українці ще досі становлять мінімальну кількість серед закордонних студентів. Їх лише 7%, хоча це виводить їх на третє місце за кількістю після словаків та росіян. «Як кожний ринок праці, ми б, звичайно, хотіли мати найкваліфікованіших студентів, і так є в цілому світі, але жодної концепції чи стратегії, наприклад, якихось спеціальних стипендій, які б мали на меті приваблення студентів з певних країн чи регіонів, ми не маємо. Є урядові стипендії, що існують в рамках програм розвитку, але їх мінімальна кількість – для України на 2018–2019 рік було виділено 4 стипендії з загальної кількості 120 стипендій», – каже Івана Ришкова. Активніше в Україні працюють організації, які працюють за підтримки уряду і рекламують можливості освіти у Чехії. Зокрема, «Чеський культурний центр» та «Дім закордонних служб» беруть участь у ярмарках освіти в Україні та пропонують різні навчальні можливості – як повної освіти, так і коротких навчальних обмінів.                                            Міхал Лоштяк, Чеський сільськогосподарський університет у Празі Присутній на обговоренні проректор із міжнародних відносин Чеського сільськогосподарського університету Міхал Лоштяк вважає, що для обох країн найвигіднішою була б наукова співпраця між університетами, коли б українські студенти могли мати доступ до чеської освіти, співпрацювати з чеськими науковцями, разом працювати над науковими темами, але при цьому залишатися в рамках української освітньої системи. «Минулого року ми були в Ужгородському та Львівському університеті і говорили якраз про можливість наукової співпраці, про публікації в добрих наукових журналах, і тут головне – знайти добрих партнерів. Я думаю, що найкраще їх шукати через докторські програми, через докторантів, які б приїхали на навчання у чеські університети і разом з їхніми науковими керівниками потім би писали наукові статті. Якраз у нас в університеті є такий студент з України на факультеті лісівництва. Він з українського Сокаля, Володимир Троцюк. За час свого навчання у докторантурі він став зіркою нашого університету, бо збирав усі нагороди за найкращі публікації. Він розумний, працьовитий і хоче займатися наукою, а це для університету найголовніше. Але таких студентів, самі розумієте, важко відпускати назад», – каже Міхал Лоштяк.                                           Яна Леонтієва - соціолог Як каже керівник дослідження Яна Леонтієва, чеські університети, які мають добрий досвід з українськими студентами, що швидко вивчають мову, інтегруються та добре вчаться, будуть і надалі з радістю приймати всіх охочих українців. І тут є про що замислитися українським політикам. «Наше дослідження показало, що дійсно відходять люди, які мають добрий потенціал, і вони, на жаль, не будуть поспішати повертатися в Україну. Після 5–8 років навчання вони вже вкорінюються в місцеву культуру, обростають соціальними зв’язками, часто мають тут уже своїх партнерів, і має бути дуже добрий стимул для того, щоб такі люди поверталися в Україну», – пояснює празький соціолог Яна Леонтієва. Автор:  Марія Щур Радіо Свобода   
    Oct 30, 2018 2467
  • 30 Mar 2018
    "Будучи ще учнем 9-го класу Київської гімназії, я вже тоді замислювався над тим, що хочу навчатися саме в Європі ,здобути європейську освіту, здобути поглиблені та професійні знання і вміння з обраної спеціальності та повернутися в Україну вже висококваліфікованим спеціалістом. Відвідуючи освітні виставки я випадково дізнався про те, що у моєму місті є Чеський центр при Посольстві Чеської Республіки в Україні. Так як мені завжди подобалась ця країна, її архітектура, історія та культура, тож стало цікаво вивчити і цю мову. А ще, коли на виставці представниця ЧЦ Любов Семенова розповіла мені про те, що при Чеському центрі діють курси з вивчення чеської мови, а також, що в подальшому, знаючи мову, у чеських державних ВНЗ можна навчатися безкоштовно, я не вагаючись вирішив піти на курси. І не помилився. За період вивчення чеської мови до рівня В2 у мене викладали три лектори. Першою моєю вчителькою стала Галина Клічак. Це дуже чудова, доброзичлива та професійна викладачка. Вона нас навчила, мабуть, усім азам чеської мови і не тільки. З нею ми провели два початкових рівні А1 та А2. За цей час вона встигала викласти не тільки корисний та цікавий матеріал, але й ознайомити із різними незвичайними аспектами чеської мови та розповісти цікаві історії з життя. Другим викладачем на рівні В1 у мене була носій мови Йітка Бучкова, з якою було непросто через те, що кожен учень мав висловлювати свої думки виключно чеською та розуміти все, про що вона говорить. Викладачка вчила нас саме правильному висловлюванню (наприклад, як правильно говорити літеру "Ř", правильно вимовляти слова тощо). Взагалі, дуже рекомендую на перший рівень А1 йти саме до україномовного лектора, у якого Ви, як студент не знаючий навіть азів мови, зможете запитати про що завгодно, що вас цікавить та що вам не зрозуміло (що стосується чеської мови, звичайно;) ) і отримати вичерпну відповідь. Викладачі-носії мови, звичайно, також знають російську або українську мову, але з мого погляду краще до них іти вже на рівень А2 та вище. Це неодмінно дасть Вам поштовх у розвитку мови, так як Ви зможете почути той справжній акцент чеської та відчути увесь її колорит і відмінності від української. Хочу також подякувати викладачці Тетяні Окопній. З нею були незабутні заняття. Юлія Польова, Радка Гарбузова, які викладають матеріал на особливо високому рівні (приходили на заміни до моєї групи). Викладачки до своєї роботи підходять вміло та професійно, а саме, до роботи зі студентами. Це дуже прекрасні викладачі Чеського центру. Плюсом Чеського центру є безкоштовний розмовний клуб. Де я також дізнався багато всього цікавого та корисного, починаючи з культурних пам'яток Чехії та закінчуючи її державним устроєм і політичною позицією.Ви маєте розуміти, що курси будь-якої мови – це не школа, де вас будуть змушувати вчитися та все контролювати. Це саме те, що потрібно тільки вам самим та вашому майбутньому. Звісно, вам допоможуть, якщо ви дійсно чогось не будете розуміти. Але якщо це не потрібно Вам, то викладачеві немає сенсу стрибати вище своєї голови, щоб донести до Вас якісь правила відмінювання слів середнього роду! Успіх кожного студента, насамперед, залежить від нього самого, його прагнення пізнати щось нове. Тому, зазвичай, набагато кращі результати має той, хто відповідально ставиться до навчання, а не той, хто відвідує (інколи) курси, тому що його батьки цього хочуть. Чеський центр і його приємна та доброзичлива команда створює усі умови для того, щоб ви правильно заговорили чеською мовою та щоб ваше перебування у центрі було зручне та затишне. Мені вдалося досягти своєї мети лише тому, що я ставився до цього дуже відповідально. Це був мій особистий вибір, а мої батьки підтримували мене. Я зміг зробити це не зважаючи на те, що всі, кого б я не запитував, казали, що вступити до ВНЗ Чехії "майже нереально" в той самий рік, як закінчив школу. Звісно ж, я не кажу, що цей шлях був простим, але він цього вартий. Я почав ходити на курси чеської мови ще на початку 10-го класу. Таким чином до кінця 11-го у мене вже був сертифікат рівня В2 – максимальний рівень мови, який може від Вас хотіти ваш університет. Якщо Ви вже знаєте, що потребуєте саме його, то я би порадив починати займатися мовою ще раніше, адже в лютому кожен абітурієнт має відіслати так звані "Přihlášky" з потрібними документами, серед яких і сертифікат про знання чеської. Мій університет (Університет Менделя у Брно) вимагав рівень нижчий за В2, тому я все встиг. Наступним важливим етапом були вступні іспити. Я складав з математики та англійської мови. Іспити складав в університеті. Але за іронією долі вчитися я пішов не на ту спеціальність, з котрої склав іспит. Тому що зваживши всі "за " і "проти" вибрав саме цю спеціальність, де зараз і навчаюся. Наступним, мабуть найважливішим, а тому і хвилюючим кроком, була нострифікація – підтвердження свого атестату. Для цього потрібно було взяти довідку зі школи про кількість годин вивчених предметів (тут, увага!, при визначенні годин з предметів для нострифікації, чим менше у вас годин з предмету, тим більший шанс, що його призначать для складання іспиту). На нострифікації я складав три іспити: географію, інформатику та англійську мову. Це був досить складний момент, але, заздалегідь підготувавшись, я впорався. При вступі та складанні іспитів у вас виникне дуже багато питань, але усі вони вирішуються. Мені у цьому допомагала знайома, яка проживає в місті Брні. Тому що, при подачі документів на нострифікацію потрібно вказувати адресу проживання в країні (саме в Чехії), куди будуть приходити листи з Міністерства, і треба особисто подавати різні документи. Але, так як я навчався ще в школі, і не міг фізично знаходитися в Чехії, мені допомагали з подачею та оформленням усієї документації, що стосується вступу та перебування в країні. Якщо у вас виникнуть питання щодо вступу, то можете писати мені на Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100008486058449Я залюбки вам допоможу. Шановні майбутні студенти, хочу вам сказати, щоб Ви не боялися випробовувати свої сили при вступі до державних університетів Чехії та безкоштовно здобувати європейську освіту, не бійтеся починати у своєму житті щось нове, та як вам може здатися на перший погляд, недосяжне! Приходьте саме до Чеського Центру при Посольстві Чеської Республіки в Україні вивчати цю чарівну та цікаву, одну із найважчих слов’янських мов. Професіонали навчать вас. І ви не пожалкуєте. Мова вам дуже сподобається, а в подальшому стане у нагоді." За інформацією Чеського центру у Києві  
  • "Будучи ще учнем 9-го класу Київської гімназії, я вже тоді замислювався над тим, що хочу навчатися саме в Європі ,здобути європейську освіту, здобути поглиблені та професійні знання і вміння з обраної спеціальності та повернутися в Україну вже висококваліфікованим спеціалістом. Відвідуючи освітні виставки я випадково дізнався про те, що у моєму місті є Чеський центр при Посольстві Чеської Республіки в Україні. Так як мені завжди подобалась ця країна, її архітектура, історія та культура, тож стало цікаво вивчити і цю мову. А ще, коли на виставці представниця ЧЦ Любов Семенова розповіла мені про те, що при Чеському центрі діють курси з вивчення чеської мови, а також, що в подальшому, знаючи мову, у чеських державних ВНЗ можна навчатися безкоштовно, я не вагаючись вирішив піти на курси. І не помилився. За період вивчення чеської мови до рівня В2 у мене викладали три лектори. Першою моєю вчителькою стала Галина Клічак. Це дуже чудова, доброзичлива та професійна викладачка. Вона нас навчила, мабуть, усім азам чеської мови і не тільки. З нею ми провели два початкових рівні А1 та А2. За цей час вона встигала викласти не тільки корисний та цікавий матеріал, але й ознайомити із різними незвичайними аспектами чеської мови та розповісти цікаві історії з життя. Другим викладачем на рівні В1 у мене була носій мови Йітка Бучкова, з якою було непросто через те, що кожен учень мав висловлювати свої думки виключно чеською та розуміти все, про що вона говорить. Викладачка вчила нас саме правильному висловлюванню (наприклад, як правильно говорити літеру "Ř", правильно вимовляти слова тощо). Взагалі, дуже рекомендую на перший рівень А1 йти саме до україномовного лектора, у якого Ви, як студент не знаючий навіть азів мови, зможете запитати про що завгодно, що вас цікавить та що вам не зрозуміло (що стосується чеської мови, звичайно;) ) і отримати вичерпну відповідь. Викладачі-носії мови, звичайно, також знають російську або українську мову, але з мого погляду краще до них іти вже на рівень А2 та вище. Це неодмінно дасть Вам поштовх у розвитку мови, так як Ви зможете почути той справжній акцент чеської та відчути увесь її колорит і відмінності від української. Хочу також подякувати викладачці Тетяні Окопній. З нею були незабутні заняття. Юлія Польова, Радка Гарбузова, які викладають матеріал на особливо високому рівні (приходили на заміни до моєї групи). Викладачки до своєї роботи підходять вміло та професійно, а саме, до роботи зі студентами. Це дуже прекрасні викладачі Чеського центру. Плюсом Чеського центру є безкоштовний розмовний клуб. Де я також дізнався багато всього цікавого та корисного, починаючи з культурних пам'яток Чехії та закінчуючи її державним устроєм і політичною позицією.Ви маєте розуміти, що курси будь-якої мови – це не школа, де вас будуть змушувати вчитися та все контролювати. Це саме те, що потрібно тільки вам самим та вашому майбутньому. Звісно, вам допоможуть, якщо ви дійсно чогось не будете розуміти. Але якщо це не потрібно Вам, то викладачеві немає сенсу стрибати вище своєї голови, щоб донести до Вас якісь правила відмінювання слів середнього роду! Успіх кожного студента, насамперед, залежить від нього самого, його прагнення пізнати щось нове. Тому, зазвичай, набагато кращі результати має той, хто відповідально ставиться до навчання, а не той, хто відвідує (інколи) курси, тому що його батьки цього хочуть. Чеський центр і його приємна та доброзичлива команда створює усі умови для того, щоб ви правильно заговорили чеською мовою та щоб ваше перебування у центрі було зручне та затишне. Мені вдалося досягти своєї мети лише тому, що я ставився до цього дуже відповідально. Це був мій особистий вибір, а мої батьки підтримували мене. Я зміг зробити це не зважаючи на те, що всі, кого б я не запитував, казали, що вступити до ВНЗ Чехії "майже нереально" в той самий рік, як закінчив школу. Звісно ж, я не кажу, що цей шлях був простим, але він цього вартий. Я почав ходити на курси чеської мови ще на початку 10-го класу. Таким чином до кінця 11-го у мене вже був сертифікат рівня В2 – максимальний рівень мови, який може від Вас хотіти ваш університет. Якщо Ви вже знаєте, що потребуєте саме його, то я би порадив починати займатися мовою ще раніше, адже в лютому кожен абітурієнт має відіслати так звані "Přihlášky" з потрібними документами, серед яких і сертифікат про знання чеської. Мій університет (Університет Менделя у Брно) вимагав рівень нижчий за В2, тому я все встиг. Наступним важливим етапом були вступні іспити. Я складав з математики та англійської мови. Іспити складав в університеті. Але за іронією долі вчитися я пішов не на ту спеціальність, з котрої склав іспит. Тому що зваживши всі "за " і "проти" вибрав саме цю спеціальність, де зараз і навчаюся. Наступним, мабуть найважливішим, а тому і хвилюючим кроком, була нострифікація – підтвердження свого атестату. Для цього потрібно було взяти довідку зі школи про кількість годин вивчених предметів (тут, увага!, при визначенні годин з предметів для нострифікації, чим менше у вас годин з предмету, тим більший шанс, що його призначать для складання іспиту). На нострифікації я складав три іспити: географію, інформатику та англійську мову. Це був досить складний момент, але, заздалегідь підготувавшись, я впорався. При вступі та складанні іспитів у вас виникне дуже багато питань, але усі вони вирішуються. Мені у цьому допомагала знайома, яка проживає в місті Брні. Тому що, при подачі документів на нострифікацію потрібно вказувати адресу проживання в країні (саме в Чехії), куди будуть приходити листи з Міністерства, і треба особисто подавати різні документи. Але, так як я навчався ще в школі, і не міг фізично знаходитися в Чехії, мені допомагали з подачею та оформленням усієї документації, що стосується вступу та перебування в країні. Якщо у вас виникнуть питання щодо вступу, то можете писати мені на Facebook: https://www.facebook.com/profile.php?id=100008486058449Я залюбки вам допоможу. Шановні майбутні студенти, хочу вам сказати, щоб Ви не боялися випробовувати свої сили при вступі до державних університетів Чехії та безкоштовно здобувати європейську освіту, не бійтеся починати у своєму житті щось нове, та як вам може здатися на перший погляд, недосяжне! Приходьте саме до Чеського Центру при Посольстві Чеської Республіки в Україні вивчати цю чарівну та цікаву, одну із найважчих слов’янських мов. Професіонали навчать вас. І ви не пожалкуєте. Мова вам дуже сподобається, а в подальшому стане у нагоді." За інформацією Чеського центру у Києві  
    Mar 30, 2018 3050
  • 21 Sep 2017
    З метою пошуку обдарованої студентської молоді, створення умов для її творчого зростання, активізації науково-дослідної роботи студентів, набуття та обміну практичного досвіду студентами вітчизняних та іноземних ВНЗ проводиться І Міжнародний конкурс студентських наукових проектів " ОХОРОНА ТА ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ". Захід відбудеться 18 листопада 2017 року на базі Івано-Франківського університету імені Короля Данила Галицького.  Особливістю конкурсу є те, що за результатами І Міжнародного конкурсу студентських наукових проектів кращі команди за рішенням Міжнародного журі будуть нагороджені Дипломами І, ІІ та ІІІ ступенів, Дипломами в окремих номінаціях, а також спеціальними відзнаками організаторів та пам’ятними цінними подарунками від організаторів та партнерів заходу. Конкурс наукових проектів проводиться за участю провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, юристів-практиків, представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, здобувачів вищої освіти та ін. У межах проведеного заходу плануються майстер-класи міжнародних та вітчизняних відомих вчених, юристів-практиків та політиків, представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування за конкретними тематичними напрямами з актуальних проблем охорони та захисту прав людини. У конкурсі з науковим проектом запрошуються взяти участь здобувачі вищої освіти ВНЗ України та зарубіжних країн. Проект має бути пошуковим та інноваційним за своїм характером, мати наукове й практичне значення, містити положення щодо самостійно виконаного удосконалення окремих теоретичних положень та чинного законодавства з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду та бути спрямованим на вирішення проблем за наступними напрямками: - Правова держава як модель організації влади. - Сучасний стан та перспективи розвитку цивільно-правової охорони та захисту майнових та особистих немайнових прав. - Політика в сфері протидії злочинності. - Інформаційна безпека – елемент національної безпеки України. - Охорона та захист прав споживачів. - Актуальні проблеми децентралізації влади: європейський та світовий досвід. - Альтернативні форми вирішення спорів. - Професійна етика та психологія діяльності правника. - Юридична техніка у побудові правової держави. - Проблеми реформування та ефективного функціонування системи правосуддя.   Кожна команда обов’язково проходить реєстрацію в електронній формі та подає проект до 1 листопада 2017 року. Процедура реєстрації передбачає подання організаторам заявки встановленого зразка. Протягом 2-3 днів з моменту відправлення заявки учасники отримують повідомлення щодо її надходження. Заявки надсилаються на адресу: з поміткою «На конкурс (назва навчального закладу, країна)». Останній термін подачі проекту (дедлайн) – 1 листопада 2017 року.   Вимоги до оформлення проекту: титульна сторінка, зміст, список скорочень (у разі необхідності), основний текст до 25 сторінок (ураховуючи список використаних джерел без урахування додатків), додатки (у разі необхідності); шрифт Times New Roman, кегель 14, стиль – звичайний (normal), інтервал 1,5; поля: ліворуч, знизу та зверху – 20 мм, праворуч – 10 мм; абзац – 12,5 мм, вирівнювання по ширині. Посилання у тексті позначаються у квадратних дужках, наприклад [4, с. 3], [8, с. 25; 9, с. 14]. Усі проекти, які відповідають вимогам конкурсу будуть опубліковані в колективній студентській монографії (друкований варіант якої буде вручено безпосереднім часникам-командам, решта отримають електронний pdf варіант). Робочі мови: українська, англійська.   Порядок проведення конкурсу: За результатами відбору 10-ти командам з кращими науковими проектами буде надана можливість презентувати науковий проект перед міжнародним журі для визначення переможців (очна участь). Від навчального закладу на конкурсі може бути представлена одна команда (не більше 3 осіб). Команду може представляти один учасник. Детальний порядок проведення очного захисту (презентації) проектів буде повідомлено окремим листом командам відібраним для очної участі. УВАГА! Оргкомітет залишає за собою право відхилення робіт, які не відповідають вимогам або не пройшли перевірку на наявність плагіату. Не допускаються до розгляду наукові роботи, що мають менше ніж 50% оригінальності тексту. Організаційний комітет Конкурсу забезпечує команду та її наукового керівника (супроводжуючу особу) безкоштовними проживанням, харчуванням.   Участь в конкурсі є безкоштовною!   Місце проведення: ПВНЗ Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького (Україна, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 35)   Час проведення: 18.11.2017 р. 9.00-10.00 – реєстрація учасників Конкурсу. 10.00 – початок роботи Конкурсу.   Координати організаційного комітету Конкурсу: ПВНЗ Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького: Україна, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 35; www.iful.edu.ua   Контактні особи: Бабецька Іванна - моб. +380979217382 e-mail: ivanna.babetska@iful.edu.ua     За інформацією : Департаменту міжнародної співпраці Івано-Франківської обладміністрації.   
  • З метою пошуку обдарованої студентської молоді, створення умов для її творчого зростання, активізації науково-дослідної роботи студентів, набуття та обміну практичного досвіду студентами вітчизняних та іноземних ВНЗ проводиться І Міжнародний конкурс студентських наукових проектів " ОХОРОНА ТА ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ". Захід відбудеться 18 листопада 2017 року на базі Івано-Франківського університету імені Короля Данила Галицького.  Особливістю конкурсу є те, що за результатами І Міжнародного конкурсу студентських наукових проектів кращі команди за рішенням Міжнародного журі будуть нагороджені Дипломами І, ІІ та ІІІ ступенів, Дипломами в окремих номінаціях, а також спеціальними відзнаками організаторів та пам’ятними цінними подарунками від організаторів та партнерів заходу. Конкурс наукових проектів проводиться за участю провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, юристів-практиків, представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, здобувачів вищої освіти та ін. У межах проведеного заходу плануються майстер-класи міжнародних та вітчизняних відомих вчених, юристів-практиків та політиків, представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування за конкретними тематичними напрямами з актуальних проблем охорони та захисту прав людини. У конкурсі з науковим проектом запрошуються взяти участь здобувачі вищої освіти ВНЗ України та зарубіжних країн. Проект має бути пошуковим та інноваційним за своїм характером, мати наукове й практичне значення, містити положення щодо самостійно виконаного удосконалення окремих теоретичних положень та чинного законодавства з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду та бути спрямованим на вирішення проблем за наступними напрямками: - Правова держава як модель організації влади. - Сучасний стан та перспективи розвитку цивільно-правової охорони та захисту майнових та особистих немайнових прав. - Політика в сфері протидії злочинності. - Інформаційна безпека – елемент національної безпеки України. - Охорона та захист прав споживачів. - Актуальні проблеми децентралізації влади: європейський та світовий досвід. - Альтернативні форми вирішення спорів. - Професійна етика та психологія діяльності правника. - Юридична техніка у побудові правової держави. - Проблеми реформування та ефективного функціонування системи правосуддя.   Кожна команда обов’язково проходить реєстрацію в електронній формі та подає проект до 1 листопада 2017 року. Процедура реєстрації передбачає подання організаторам заявки встановленого зразка. Протягом 2-3 днів з моменту відправлення заявки учасники отримують повідомлення щодо її надходження. Заявки надсилаються на адресу: з поміткою «На конкурс (назва навчального закладу, країна)». Останній термін подачі проекту (дедлайн) – 1 листопада 2017 року.   Вимоги до оформлення проекту: титульна сторінка, зміст, список скорочень (у разі необхідності), основний текст до 25 сторінок (ураховуючи список використаних джерел без урахування додатків), додатки (у разі необхідності); шрифт Times New Roman, кегель 14, стиль – звичайний (normal), інтервал 1,5; поля: ліворуч, знизу та зверху – 20 мм, праворуч – 10 мм; абзац – 12,5 мм, вирівнювання по ширині. Посилання у тексті позначаються у квадратних дужках, наприклад [4, с. 3], [8, с. 25; 9, с. 14]. Усі проекти, які відповідають вимогам конкурсу будуть опубліковані в колективній студентській монографії (друкований варіант якої буде вручено безпосереднім часникам-командам, решта отримають електронний pdf варіант). Робочі мови: українська, англійська.   Порядок проведення конкурсу: За результатами відбору 10-ти командам з кращими науковими проектами буде надана можливість презентувати науковий проект перед міжнародним журі для визначення переможців (очна участь). Від навчального закладу на конкурсі може бути представлена одна команда (не більше 3 осіб). Команду може представляти один учасник. Детальний порядок проведення очного захисту (презентації) проектів буде повідомлено окремим листом командам відібраним для очної участі. УВАГА! Оргкомітет залишає за собою право відхилення робіт, які не відповідають вимогам або не пройшли перевірку на наявність плагіату. Не допускаються до розгляду наукові роботи, що мають менше ніж 50% оригінальності тексту. Організаційний комітет Конкурсу забезпечує команду та її наукового керівника (супроводжуючу особу) безкоштовними проживанням, харчуванням.   Участь в конкурсі є безкоштовною!   Місце проведення: ПВНЗ Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького (Україна, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 35)   Час проведення: 18.11.2017 р. 9.00-10.00 – реєстрація учасників Конкурсу. 10.00 – початок роботи Конкурсу.   Координати організаційного комітету Конкурсу: ПВНЗ Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького: Україна, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Є. Коновальця, 35; www.iful.edu.ua   Контактні особи: Бабецька Іванна - моб. +380979217382 e-mail: ivanna.babetska@iful.edu.ua     За інформацією : Департаменту міжнародної співпраці Івано-Франківської обладміністрації.   
    Sep 21, 2017 1355
  • 02 Jun 2017
     Фаворитом серед обраних для вичення мов,  залишається англійська, саме тому їй присвячено найбульше уваги. Для того, щоб систематизувати інформацію та полегшити пошук, всі ресурси, поради та джерела, які знаходяться у вільному доступі в інтернеті, ви знайдете у цій статті. 1. ОБИРАЄМО МЕТОДИКУ НАВЧАННЯ Кожна людина володіє здатністю до вивчення мов — комусь це дається легше, комусь потрібно докласти більше часу та зусиль. Різниця також полягає в тому, який метод варто обрати для найбільш ефективного сприйняття та засвоєння правил, запам’ятовування слів та практичних навичок спілкування. За посиланням ви знайдете 5 методів вивчення іноземних мов, які найкраще себе зарекомендували. 2. САЙТИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Вони поділені на групи, щоб вам було легше зорієнтуватись на що робити акцент у вивченні: освоєння та практика граматики, поповнення словникового запасу, відпрацювання правильної вимови, тренування навиків сприйняття англомовного тексту на слух (аудіювання), комплексне вивчення мови, практика спілкування англійською, корисні групи у соціальних мережах. 3. ПІДРУЧНИКИ, ЯКІ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ БЕЗКОШТОВНО Вивчення іноземних мов стає все популярнішим, а курси все дорожчими. Тому для тих, хто може самоорганізуватись і має непохитний намір вивчати англійську мову, підбірка із 40 підручників, посібників та словників з англійської мови, з посиланнями, за якими їх можна завантажити безкоштовно в форматі pdf.   4. БАЗОВИЙ СЛОВНИКОВИЙ НАБІР Щоб вивчити іноземну мову на базовому рівні потрібно знати близько 1000 слів та три основні часи, — саме така комбінація дозволить порозумітись з іноземцем стосовно побутових питань, дізнатись інформація, яка вам необхідна та зрозуміти, що вам відповідають. Першочергове значення має якість, а не кількість слів, які ви вивчаєте: погодьтеся, краще поступово запам’ятовувати невеликі групи слів, впевнено ними оперуючи, ніж оточити себе потоком незнайомих слів, з яких ви в кращому разі запам’ятаєте з десяток, постійно плутаючи та сумніваючись у їх значенні. 5. ЗБАГАЧУЄМО ЛЕКСИКОН Ці поради будуть цікавими тим, хто вже досяг високого рівня володіння іноземною мовою і хоче зробити свою розмову більш живою, яскравою, використовувати інструменти, якими ми користуємось щодня, спілкуючись рідною мовою, проте не надаємо їм належної ваги при вивченні англійської. Завдяки ним, варто сказати, ви можете влучно замінити кілька слів на одне, більш точне, чи навіть тривалі пояснення зменшити до одного речення. 6. ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЙСЬКОЮ Читання художньої літератури іноземною мовою – одна з важливих складових її вивчення, поповнення словникового запасу, освоєння вимови та правильної побудови речень. Проте знайти книги, які будуть ідеально відповідати вашому рівню володіння іноземною мовою, буває доволі складно. Ми підібрали для вас 100 книг англійською мовою  – від класики до творів сучасних авторів, від оповідань до романів, від початкового рівня до досконалого володіння мовою – і все це можна прочитати або завантажити в Інтернеті безкоштовно. 7. ПОЧИНАЄМО З АДАПТОВАНИХ ФІЛЬМІВ ТА СЕРІАЛІВ Ось десятка серіалів, фільмів та мультфільмів, які найкраще підійдуть початківцям для вивчення англійської мови, адже мають корисні побутові діалоги, чітку та правильну вимову, а окремі з них ще й додаткові пояснення граматичних та лексичних правил. 8. МОЖНА ПЕРЕХОДИТИ ДО ПЕРЕГЛЯДУ УЛЮБЛЕНИХ КІНОСТРІЧОК Вважається, що переглядаючи фільм, а надто з субтитрами, і навіть, здавалося б, не розуміючи жодного слова, ми підсвідомо запам’ятовуємо певні слова, фрази чи цілі речення, які згодом дають можливість порозумітись з іноземцем, – це легкий і вдалий старт вивчення мови. Тому тут зібрані сайти, на яких можна переглядати фільми іноземними мовами. 9. СПІЛКУЄМОСЬ З НОСІЯМИ МОВИ Що може бути ефективнішим методом вивчення іноземної мови, ніж спілкування з людиною, яка досконало володіє цією мовою, а окрім цього ще й може навчити вас сленгу, який ви навряд чи знайдете у підручниках. В продовження теми вивчення іноземних мов, як ось перегляду фільмів, виконання вправ на спеціальних сайтах та підручниках, добірка з 20 сайтів, на яких ви зможете спілкуватись з носіями мови, а також тими, хто, як і ви, вивчає ту чи іншу іноземну мову. 10. АНГЛІЙСЬКА ДЛЯ ЮРИСТ Якщо колись знання англійської мови вважалось значною перевагою, то тепер це обов’язкова умова при прийнятті на роботу в будь-яку поважаючу себе фірму. Якщо ви ще більше хочете підвищити свій статус як працівника, а може й керівника, то без знання професійної іноземної мови вам не обійтися. Для тих, хто вивчає право, мріє стати юристом, суддею, прокурором чи нотаріусом, – це зрештою не так важливо – головне бути професіоналом своєї справи, – ця добірка підручників для вивчення юридичної англійської мови. Також Вам буде цікаво прочитати:  ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: ЯК ЕФЕКТИВНО ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ СЛОВА За інформацією: Мelni.me
  •  Фаворитом серед обраних для вичення мов,  залишається англійська, саме тому їй присвячено найбульше уваги. Для того, щоб систематизувати інформацію та полегшити пошук, всі ресурси, поради та джерела, які знаходяться у вільному доступі в інтернеті, ви знайдете у цій статті. 1. ОБИРАЄМО МЕТОДИКУ НАВЧАННЯ Кожна людина володіє здатністю до вивчення мов — комусь це дається легше, комусь потрібно докласти більше часу та зусиль. Різниця також полягає в тому, який метод варто обрати для найбільш ефективного сприйняття та засвоєння правил, запам’ятовування слів та практичних навичок спілкування. За посиланням ви знайдете 5 методів вивчення іноземних мов, які найкраще себе зарекомендували. 2. САЙТИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ Вони поділені на групи, щоб вам було легше зорієнтуватись на що робити акцент у вивченні: освоєння та практика граматики, поповнення словникового запасу, відпрацювання правильної вимови, тренування навиків сприйняття англомовного тексту на слух (аудіювання), комплексне вивчення мови, практика спілкування англійською, корисні групи у соціальних мережах. 3. ПІДРУЧНИКИ, ЯКІ МОЖНА ЗАВАНТАЖИТИ БЕЗКОШТОВНО Вивчення іноземних мов стає все популярнішим, а курси все дорожчими. Тому для тих, хто може самоорганізуватись і має непохитний намір вивчати англійську мову, підбірка із 40 підручників, посібників та словників з англійської мови, з посиланнями, за якими їх можна завантажити безкоштовно в форматі pdf.   4. БАЗОВИЙ СЛОВНИКОВИЙ НАБІР Щоб вивчити іноземну мову на базовому рівні потрібно знати близько 1000 слів та три основні часи, — саме така комбінація дозволить порозумітись з іноземцем стосовно побутових питань, дізнатись інформація, яка вам необхідна та зрозуміти, що вам відповідають. Першочергове значення має якість, а не кількість слів, які ви вивчаєте: погодьтеся, краще поступово запам’ятовувати невеликі групи слів, впевнено ними оперуючи, ніж оточити себе потоком незнайомих слів, з яких ви в кращому разі запам’ятаєте з десяток, постійно плутаючи та сумніваючись у їх значенні. 5. ЗБАГАЧУЄМО ЛЕКСИКОН Ці поради будуть цікавими тим, хто вже досяг високого рівня володіння іноземною мовою і хоче зробити свою розмову більш живою, яскравою, використовувати інструменти, якими ми користуємось щодня, спілкуючись рідною мовою, проте не надаємо їм належної ваги при вивченні англійської. Завдяки ним, варто сказати, ви можете влучно замінити кілька слів на одне, більш точне, чи навіть тривалі пояснення зменшити до одного речення. 6. ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЙСЬКОЮ Читання художньої літератури іноземною мовою – одна з важливих складових її вивчення, поповнення словникового запасу, освоєння вимови та правильної побудови речень. Проте знайти книги, які будуть ідеально відповідати вашому рівню володіння іноземною мовою, буває доволі складно. Ми підібрали для вас 100 книг англійською мовою  – від класики до творів сучасних авторів, від оповідань до романів, від початкового рівня до досконалого володіння мовою – і все це можна прочитати або завантажити в Інтернеті безкоштовно. 7. ПОЧИНАЄМО З АДАПТОВАНИХ ФІЛЬМІВ ТА СЕРІАЛІВ Ось десятка серіалів, фільмів та мультфільмів, які найкраще підійдуть початківцям для вивчення англійської мови, адже мають корисні побутові діалоги, чітку та правильну вимову, а окремі з них ще й додаткові пояснення граматичних та лексичних правил. 8. МОЖНА ПЕРЕХОДИТИ ДО ПЕРЕГЛЯДУ УЛЮБЛЕНИХ КІНОСТРІЧОК Вважається, що переглядаючи фільм, а надто з субтитрами, і навіть, здавалося б, не розуміючи жодного слова, ми підсвідомо запам’ятовуємо певні слова, фрази чи цілі речення, які згодом дають можливість порозумітись з іноземцем, – це легкий і вдалий старт вивчення мови. Тому тут зібрані сайти, на яких можна переглядати фільми іноземними мовами. 9. СПІЛКУЄМОСЬ З НОСІЯМИ МОВИ Що може бути ефективнішим методом вивчення іноземної мови, ніж спілкування з людиною, яка досконало володіє цією мовою, а окрім цього ще й може навчити вас сленгу, який ви навряд чи знайдете у підручниках. В продовження теми вивчення іноземних мов, як ось перегляду фільмів, виконання вправ на спеціальних сайтах та підручниках, добірка з 20 сайтів, на яких ви зможете спілкуватись з носіями мови, а також тими, хто, як і ви, вивчає ту чи іншу іноземну мову. 10. АНГЛІЙСЬКА ДЛЯ ЮРИСТ Якщо колись знання англійської мови вважалось значною перевагою, то тепер це обов’язкова умова при прийнятті на роботу в будь-яку поважаючу себе фірму. Якщо ви ще більше хочете підвищити свій статус як працівника, а може й керівника, то без знання професійної іноземної мови вам не обійтися. Для тих, хто вивчає право, мріє стати юристом, суддею, прокурором чи нотаріусом, – це зрештою не так важливо – головне бути професіоналом своєї справи, – ця добірка підручників для вивчення юридичної англійської мови. Також Вам буде цікаво прочитати:  ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: ЯК ЕФЕКТИВНО ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ СЛОВА За інформацією: Мelni.me
    Jun 02, 2017 2659
  • 04 May 2017
    Як закарпатські студенти в Чехії розробляли штучний інтелект. Закарпаття багате на талановитих, розумних та креативних людей. У краї є ціла плеяда іменитих науковців та митців. Можливо, колись серед них будуть  і Микола Роботишин та Анатолій Потапчук. Ці два хлопці ще дуже молоді, проте вже дуже здібні. Вони – студенти УжНУ: Микола – математик, а Анатолій навчається на факультеті інформаційних технологій. Хлопцям поталанило поїхати на практику в Чехію. Університет співпрацює з вишами європейських країн і тому доволі часто студенти можуть відправитися за кордон, аби поповнити свій багаж знань. У Празі ще 1 липня стартувала літня школа з вивчення ІТ-технологій «DataLab SummerCamp 2016». Миколі та Анатолію випала нагода навчатися там аж до вересня. «Почув я про літній табір «DataLab SummerCamp» випадково. На математичному факультеті УжНУ проходила конференція, на якій про це розповідали студентам. Мене на ній не було, але ті, хто був, детально про все розповіли, – зазначає Анатолій Потапчук. – Багато студентів з різних університетів України хотіли поїхати в Чехію, але тільки у двох була віза. Цими студентами виявилися ми з Миколою». «Нам запропонували поїхати в Чехію на практику. Все відбулося дуже швидко. Конкретних деталей, що це і в якому форматі буде відбуватися ми не знали. Але вирішили ризикнути і поїхали», – каже Микола Роботишин. Програма розрахована на чеських студентів-старшокурсників, яких навчають поєднувати математичні алгоритми з виробництвом. Починалося все з лекційного курсу, відтак перейшли до практики. На вибір студентам запропонували декілька проектів від різних фірм, над якими й працюють у рамках практичної частини. Закарпатці ж обрали один із найбільш складних проектів від команди «GoodAI». Пов’язана робота з розробкою штучного інтелекту – ця галузь стає дедалі популярнішою у світі. Навчання відбувалося у форматі декількох лекцій та паралельно дослідження свого проекту. Два тижні студентам читали лекції викладачі університету та програмісти. Один приїхав аж із Сан-Франциско. Потім кожен студент обирав компанію та проект, який хотів виконувати далі. «Процес навчання і сам університет дуже відрізнявся від нашого. Всі студенти були значно старшими за мене, – зазначає Микола. – У Чехії в університет вступають пізніше. У цьому, на мою думку, є плюси і мінуси. Плюси в тому, що в 20 років ти більш свідомий, ніж в 17. Тому краще розумієш всю важливість навчання. Матеріально-технічна база також була на дуже високому рівні. Особливо нас вразила бібліотека. Крім того, майже кожен викладач паралельно працював або мав свою власну компанію. Та й ставилися до нас дуже добре. У перший день ми познайомилися із заступником декана Павелом Кордіком. Він усміхався, питав як наші справи. Всі лекції читали англійською тільки тому, що ми з Толіком не знали чеську». «Якщо брати до уваги той час, що я провів у Чеському технічному університеті, то мене приємно вразило відношення викладачів до студентів. Вони поводилися зі студентами як із рівними собі. Можливо, це пов’язано з тим, що більшість викладачів доволі молоді, – каже Анатолій. – Також у студентів-айтішників трохи інше ставлення до самого навчання, вони розуміють, що отримають достойні й корисні знання, які їм знадобляться у майбутньому. Якщо ж поглянути на мою українську групу в університеті, то більшість або йдуть працювати, навчившись чогось самі, або просто не думають про навчання взагалі, знаючи, що необхідних знань для роботи не отримають. Це, мабуть, тому, що у нас відносно старі програми, які роками не змінюються. А час не стоїть на місці». Микола зауважує, що в нього не було досвіду у сферах, які йому запропонували. Всі теми стосувалися розробки штучного інтелекту. Анатолій же мав деякий досвід: «Цією темою я почав цікавитись ще давно, обожнював читати різноманітні статті про штучний інтелект. У той момент навіть працював над одним проектом, пов’язаним із цим. Побачивши тематику цього табору, я відразу ж відправив їм своє резюме, сподіваючись навчитися чогось справді актуального». Кожна тема розв’язувала якусь конкретну практичну задачу. Зараз є тенденція, що щороку попит на спеціалістів у сфері штучного інтелекту зростає. Науковці прогнозують, що це – найпопулярніша робота майбутнього. Ідея в тому, що комп’ютери, завдяки їх потужності, можуть аналізувати і бачити ті дані, які не може людина. Студент-математик Микола вважає, що потрібно ще багато часу, аби людство придумало справжній штучний інтелект, який би зрівнявся з людським. Але прогрес помітний. Подібні літні школи надзвичайно популярні в європейських країнах. Та й Україна активно до них долучається. Щороку сотні студентів їдуть на навчання за кордон. Дехто повертається з новими, надзвичайно корисними знаннями і вдало використовує їх у своїй країні, дехто – залишається в Європі і реалізовує себе там. Однак, де б молодь не використовувала здобуті знання, в Україні чи за кордоном, як зазначає експерт «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Бахрушин така співпраця корисна. «Студенти краще розуміють вимоги ринку праці, необхідність (чи зайвість) для майбутньої роботи тих чи інших дисциплін, тем, методів, які вони вивчають. Це полегшує їм перехід від навчання до реальної роботи, – запевняє Володимир Бахрушин. – Особливістю літньої школи з вивчення ІТ-технологій «DataLab SummerCamp 2016» є те, що вона спрямована на достатньо високий рівень підготовки учасників і дає нашим студентам змогу побачити, що в програмуванні є велика кількість задач, які не зводяться до застосування відомих шаблонів і стандартних інструментів. Важливим є і те, що молодь отримує можливість прилучитися до практики інших університетів, а також пізнати життя в інших країнах, порівняти з тим, що вони бачать вдома. А повертаючись в Україну, вони, можливо, не тільки розповідатимуть про це товаришам, але і сприятимуть поширенню в нас того, що їм сподобалося за кордоном».  Інший експерт Наталія Шульга зауважила, що участь у подібних проектах дає великі перспективи для молодих ІТ-спеціалістів: «ІТ в Україні – це можливо єдина галузь, яка бурхливо розвивається. Зарплати є конкурентними. Тому хлопці можуть працювати і в Україні, і в ЄС, США. Як то кажуть, в добру путь їм.» Двійко закарпатських студентів, яким поталанило навчатися в Чехії, вважають, що брати участь у таких школах – це великий, надзвичайно корисний досвід. «Зараз я студент третього курсу математичного факультету. А в майбутньому бачу себе саме в тій сфері, яку ми вивчали в Празі. Після Чехії я зрозумів, що потрібно ще дуже багато працювати, особливо застосовувати знання, які я отримую в університеті, на практиці, – каже студент-математик. – Зараз планую присвятити літо вивченню цієї сфери та отримати сертифікат із англійської мови. І наступного року, після здобуття бакалавра, піти на стажування за кордон. Я завжди готовий до нових випробувань та вражень. Особливо хочеться відвідати Південну Корею та Сінгапур. Кажуть, що рівень розробки штучного інтелекту в Південній Кореї набагато кращий, ніж у Чехії. А в далекому майбутньому також хочеться заснувати компанію в Ужгороді і співпрацювати з нашим факультетом». Анатолій та Микола вже зробили перші кроки у світ штучного інтелекту, який багатьом пересічним українцям поки що зрозуміти важко. У хлопців велике майбутнє і через кілька років вони досягнуть неабияких успіхів в улюбленій сфері. До речі, саме зараз компанія «GoodAI» разом із провідними світовими IT-компаніями, такими як «Microsoft» та «NVIDIA», влаштовують конкурс, який стосується  штучного інтелекту. Тому, якщо когось цікавить ця тема, можете спробувати свої сили. Відправляти власні проекти можна до 31 серпня. Можливо наступним, кому пощастить здобути знання за кордоном, станете саме Ви. Як показує досвід закарпатців, це цілком реально. Головне – бажання. За інформацією: PMG.ua  
  • Як закарпатські студенти в Чехії розробляли штучний інтелект. Закарпаття багате на талановитих, розумних та креативних людей. У краї є ціла плеяда іменитих науковців та митців. Можливо, колись серед них будуть  і Микола Роботишин та Анатолій Потапчук. Ці два хлопці ще дуже молоді, проте вже дуже здібні. Вони – студенти УжНУ: Микола – математик, а Анатолій навчається на факультеті інформаційних технологій. Хлопцям поталанило поїхати на практику в Чехію. Університет співпрацює з вишами європейських країн і тому доволі часто студенти можуть відправитися за кордон, аби поповнити свій багаж знань. У Празі ще 1 липня стартувала літня школа з вивчення ІТ-технологій «DataLab SummerCamp 2016». Миколі та Анатолію випала нагода навчатися там аж до вересня. «Почув я про літній табір «DataLab SummerCamp» випадково. На математичному факультеті УжНУ проходила конференція, на якій про це розповідали студентам. Мене на ній не було, але ті, хто був, детально про все розповіли, – зазначає Анатолій Потапчук. – Багато студентів з різних університетів України хотіли поїхати в Чехію, але тільки у двох була віза. Цими студентами виявилися ми з Миколою». «Нам запропонували поїхати в Чехію на практику. Все відбулося дуже швидко. Конкретних деталей, що це і в якому форматі буде відбуватися ми не знали. Але вирішили ризикнути і поїхали», – каже Микола Роботишин. Програма розрахована на чеських студентів-старшокурсників, яких навчають поєднувати математичні алгоритми з виробництвом. Починалося все з лекційного курсу, відтак перейшли до практики. На вибір студентам запропонували декілька проектів від різних фірм, над якими й працюють у рамках практичної частини. Закарпатці ж обрали один із найбільш складних проектів від команди «GoodAI». Пов’язана робота з розробкою штучного інтелекту – ця галузь стає дедалі популярнішою у світі. Навчання відбувалося у форматі декількох лекцій та паралельно дослідження свого проекту. Два тижні студентам читали лекції викладачі університету та програмісти. Один приїхав аж із Сан-Франциско. Потім кожен студент обирав компанію та проект, який хотів виконувати далі. «Процес навчання і сам університет дуже відрізнявся від нашого. Всі студенти були значно старшими за мене, – зазначає Микола. – У Чехії в університет вступають пізніше. У цьому, на мою думку, є плюси і мінуси. Плюси в тому, що в 20 років ти більш свідомий, ніж в 17. Тому краще розумієш всю важливість навчання. Матеріально-технічна база також була на дуже високому рівні. Особливо нас вразила бібліотека. Крім того, майже кожен викладач паралельно працював або мав свою власну компанію. Та й ставилися до нас дуже добре. У перший день ми познайомилися із заступником декана Павелом Кордіком. Він усміхався, питав як наші справи. Всі лекції читали англійською тільки тому, що ми з Толіком не знали чеську». «Якщо брати до уваги той час, що я провів у Чеському технічному університеті, то мене приємно вразило відношення викладачів до студентів. Вони поводилися зі студентами як із рівними собі. Можливо, це пов’язано з тим, що більшість викладачів доволі молоді, – каже Анатолій. – Також у студентів-айтішників трохи інше ставлення до самого навчання, вони розуміють, що отримають достойні й корисні знання, які їм знадобляться у майбутньому. Якщо ж поглянути на мою українську групу в університеті, то більшість або йдуть працювати, навчившись чогось самі, або просто не думають про навчання взагалі, знаючи, що необхідних знань для роботи не отримають. Це, мабуть, тому, що у нас відносно старі програми, які роками не змінюються. А час не стоїть на місці». Микола зауважує, що в нього не було досвіду у сферах, які йому запропонували. Всі теми стосувалися розробки штучного інтелекту. Анатолій же мав деякий досвід: «Цією темою я почав цікавитись ще давно, обожнював читати різноманітні статті про штучний інтелект. У той момент навіть працював над одним проектом, пов’язаним із цим. Побачивши тематику цього табору, я відразу ж відправив їм своє резюме, сподіваючись навчитися чогось справді актуального». Кожна тема розв’язувала якусь конкретну практичну задачу. Зараз є тенденція, що щороку попит на спеціалістів у сфері штучного інтелекту зростає. Науковці прогнозують, що це – найпопулярніша робота майбутнього. Ідея в тому, що комп’ютери, завдяки їх потужності, можуть аналізувати і бачити ті дані, які не може людина. Студент-математик Микола вважає, що потрібно ще багато часу, аби людство придумало справжній штучний інтелект, який би зрівнявся з людським. Але прогрес помітний. Подібні літні школи надзвичайно популярні в європейських країнах. Та й Україна активно до них долучається. Щороку сотні студентів їдуть на навчання за кордон. Дехто повертається з новими, надзвичайно корисними знаннями і вдало використовує їх у своїй країні, дехто – залишається в Європі і реалізовує себе там. Однак, де б молодь не використовувала здобуті знання, в Україні чи за кордоном, як зазначає експерт «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Бахрушин така співпраця корисна. «Студенти краще розуміють вимоги ринку праці, необхідність (чи зайвість) для майбутньої роботи тих чи інших дисциплін, тем, методів, які вони вивчають. Це полегшує їм перехід від навчання до реальної роботи, – запевняє Володимир Бахрушин. – Особливістю літньої школи з вивчення ІТ-технологій «DataLab SummerCamp 2016» є те, що вона спрямована на достатньо високий рівень підготовки учасників і дає нашим студентам змогу побачити, що в програмуванні є велика кількість задач, які не зводяться до застосування відомих шаблонів і стандартних інструментів. Важливим є і те, що молодь отримує можливість прилучитися до практики інших університетів, а також пізнати життя в інших країнах, порівняти з тим, що вони бачать вдома. А повертаючись в Україну, вони, можливо, не тільки розповідатимуть про це товаришам, але і сприятимуть поширенню в нас того, що їм сподобалося за кордоном».  Інший експерт Наталія Шульга зауважила, що участь у подібних проектах дає великі перспективи для молодих ІТ-спеціалістів: «ІТ в Україні – це можливо єдина галузь, яка бурхливо розвивається. Зарплати є конкурентними. Тому хлопці можуть працювати і в Україні, і в ЄС, США. Як то кажуть, в добру путь їм.» Двійко закарпатських студентів, яким поталанило навчатися в Чехії, вважають, що брати участь у таких школах – це великий, надзвичайно корисний досвід. «Зараз я студент третього курсу математичного факультету. А в майбутньому бачу себе саме в тій сфері, яку ми вивчали в Празі. Після Чехії я зрозумів, що потрібно ще дуже багато працювати, особливо застосовувати знання, які я отримую в університеті, на практиці, – каже студент-математик. – Зараз планую присвятити літо вивченню цієї сфери та отримати сертифікат із англійської мови. І наступного року, після здобуття бакалавра, піти на стажування за кордон. Я завжди готовий до нових випробувань та вражень. Особливо хочеться відвідати Південну Корею та Сінгапур. Кажуть, що рівень розробки штучного інтелекту в Південній Кореї набагато кращий, ніж у Чехії. А в далекому майбутньому також хочеться заснувати компанію в Ужгороді і співпрацювати з нашим факультетом». Анатолій та Микола вже зробили перші кроки у світ штучного інтелекту, який багатьом пересічним українцям поки що зрозуміти важко. У хлопців велике майбутнє і через кілька років вони досягнуть неабияких успіхів в улюбленій сфері. До речі, саме зараз компанія «GoodAI» разом із провідними світовими IT-компаніями, такими як «Microsoft» та «NVIDIA», влаштовують конкурс, який стосується  штучного інтелекту. Тому, якщо когось цікавить ця тема, можете спробувати свої сили. Відправляти власні проекти можна до 31 серпня. Можливо наступним, кому пощастить здобути знання за кордоном, станете саме Ви. Як показує досвід закарпатців, це цілком реально. Головне – бажання. За інформацією: PMG.ua  
    May 04, 2017 2584