Members: 1 member(s)

Shares ?

0

Clicks ?

0

Viral Lift ?

0%

User's Tags

Other Blogs

  • 24 Mar 2020
    Чеський уряд ухвалив рішення про оголошення надзвичайного стану в Чехії з 12 березня до 12 квітня. Іноземці, які в день оголошення надзвичайного стану в Чеській Республіці, знаходилися легально на території країни, можуть законно залишатися до завершення надзвичайного стану без потреби отримувати додаткові дозволи (Зб. законів 71/2020, пункт ІІ). Перед завершенням надзвичайного стану (станом на зараз 12 квітня) рекомендуємо звернутися за додатковими роз’ясненнями щодо виїзду до Міністерства внутрішніх справ Чехії (контакти на окремі відділення в Чехії тут: https://www.mvcr.cz/clanek/sluzby-pro-verejnost-informace-pro-cizince-kontakty.aspx?fbclid=IwAR3GJ9apDvdi_ifxP__9dvyG789CrrR6yYAZiAqoJip7qMUMvLjBEaLOSgg Онлайн-реєстрація: https://frs.gov.cz/ Якщо в Чехії ви працюєте по робочій карті (zaměstnanecká karta), з 20 березня до закінчення надзвичайного стану ви можете змінити свого роботодавця і швидше, ніж через 6 місяців після приїзду. Про цю зміну Ви повинні повідомити в МВС Чехії за встановленою процедурою. Бланк повідомлення можна скачати тут: https://www.mvcr.cz/mvcren/article/third-country-nationals-application-requirements-application-forms.aspx?q=Y2hudW09Mw%3D%3D&fbclid=IwAR34D5J18iDr5O7ITeEV51v9suIRVAvbm2JjMujIVGqj9ApcophkPg0Ytaw Якщо Ваш роботодавець був змушений зачинитися через карантин, урядом передбачено, що він повинен Вам виплатити 100% зарплатні. Джерело: https://www.mpsv.cz/informace-ke-koronaviru#Program Якщо Ваш роботодавець відправив Вас на карантин, Ви отримаєте 60% своєї зарплатні. https://www.mpsv.cz/informace-ke-koronaviru#Program Якщо ж ви перебуваєте в Чехії на основі короткострокової робочої шенгенської візи, до якої вам видали дозвіл на роботу, і термін дії візи й дозволу закінчилися в період надзвичайного стану, - це не страшно. Ви можете щонайменше до завершення надзвичайного стану в Чехії легально працювати й перебувати в країні. Єдина умова – потрібно мати дійсний трудовий договір із роботодавцем. Якщо ви перебуваєте в Чехії на основі робочої карти, синьої карти чи дозволу на тимчасове перебування в рамках переведення всередині підприємства і виконуєте всі умови для їхнього продовження, надішліть поштою заяву про продовження і можете на території легально перебувати і працювати аж до отримання рішення щодо Вашої заяви. Якщо у Вас закінчується безвіз, Ви можете залишатися в Чехії до завершення надзвичайного стану. Після 12 квітня звернутися до Міністерства внутрішніх справ та виїхати з Чехії без санкцій: https://www.zakonyprolidi.cz/cs/2020-71 Якщо у Вас є запитання до Міністерства внутрішніх справ щодо Вашого перебування в Чехії на період надзвичайного стану, Ви можете надсилати їх на e-mail чеською або англійською мовами: pobyty@mvcr.cz, або звернутися за допомогою до інтеграційних центрів: https://icpraha.com/uk/ Якщо Ви перебуваєте в Чехії з польською візою, слідкуйте за оновленнями на сайті Посольства України в Польщі. За останньою інформацією, громадяни України, чий термін легального перебування у Польщі завершується у період оголошеного у Польщі стану епідемії, та які не мають можливості залишити територію Польщі, можуть звертатися з клопотанням про продовження візи або отримання дозволу на тимчасове перебування в РП.Детальні роз'яснення подає Urząd do spraw cudzoziemców: https://udsc.gov.pl/skladanie-wnioskow-za-posrednictwem-poczty/?fbclid=IwAR0f0D0m2bGFY1GtvXkHwg6KEN2mbPY3VaRt_gXlzvoGZxx_Uii0vgLc2d0 Також повідомляємо, що керівництво Міністерства закордонних справ України прийняло рішення про призупинення консульського прийому громадян в закордонних дипломатичних та консульських установах України з метою мінімізації ризику поширення коронавірусу COVID-19. З огляду на це та зважаючи на запроваджений в Чеській Республіці надзвичайний стан, консульський прийом при Посольстві України в Чехії призупинено. Про відновлення режиму роботи буде повідомлено додатково. Якщо Ви опинилися у надзвичайній ситуації (втрата паспорта, нещасні випадки тощо), звертайтеся за тел.: +420 602 224 938 (з 08.00 до 17.00) або письмово на email: konzulat@volny.cz. Громадяни України, які опинилися на території Чехії у скрутному становищі, мають можливість отримати гаряче харчування, що організовується товариством FNB кілька раз на тиждень у містах, Прага, Брно, Плзень, Їглава, Ліберець, Дєчін, Градець Гралове, Карлови Вари, Колін, Оломоуц, Острава, Усті над Лабем, Пардубіце, Простєйов, Ческа Ліпа, Кладно, Фрідек Містек. Адреси пунктів гарячого харчування можна знайти за посиланням: https://food-not-bombs.cz/praha.Крім цього допомога громадянам України надається благодійною організацією «Харіта Чеської Республіки», тел.: +420 731432431, телефонувати можна по понеділках, середах та п’ятницях з 9:00 до 12:00 та з 14:00 до 17:00. У місті Ліберець за допомогою можна звертатися до Ліберецької греко-католицької харіти, зокрема, отця Івана Семотюка, тел.: +420 603 321 578. У Чехії з введенням надзвичайного стану, заборонено виходити на вулицю без маски. Якщо у Вас немає маски, не бійтеся звернутися за допомогою. По всій Чехії з'явилися добровольці, які шиють маски й приносять у спеціальні місця збору, де їх можна отримати безкоштовно абсолютно всім.Заходьте на сайт https://www.damerousky.cz/, знаходьте своє місто чи район на карті та звертайтеся до найближчого до вас центру роздачі масок.   Авіакомпанія SkyUp Airlines 27 березня здійснила останній із запланованих рейсів з Праги до Києва та Львова для евакуації українських громадян Посольству України в Чехії вдалось домовитись про 13 рейсів з Чехії в Україну. Від завтра припиняється повітряне сполучення між Чехією та Україною. Всі заплановані рейси авіакомпанії Sky Up, якщо вони не були перенесені на 27 березня, будуть скасовані. Щоб повернути собі вартість квитків, звертайтеся, будь ласка, до перевізника letstalk@skyup.aero.Після 27 березня залишається можливість в’їхати на територію України автомобільним транспортом або перейти кордон пішки на тих пунктах перетину, де це дозволено. Для побудови маршруту, будь ласка, скористайтесь картою на сайті Державної прикордонної служби України https://dpsu.gov.ua/ua/mapПоки що з Чехії залишаються два актуальні шляхи повернення: на автомобілі через Австрію та Угорщину, або переліт до Мінська і наземним транспортом з Мінська в Україну.  Як можна потрапити в Україну, якщо справді це для Вас нагальна необхідність, читайте в нашій статті за посиланням: https://uaportal.cz/blogs/3/819?fbclid=IwAR3TqfDaYZ6OGBFd-afcPLT9N1WcO1UEKS3O13Ofs8dYdcFlvD-NlF6aX3k#.Xnzel5G6_Bw.facebook Відповідно до норм, встановлених МОЗ, усі пасажири проходять температурний скринінг та медичний огляд. Вони також надають свої персональні дані та підтверджують факт самоізоляції на майбутні 14 діб. У випадку, якщо пасажир має ознаки недуги, він проходить експрес-тест на COVID-19. Нагадуємо про рішення чеського уряду про заборону в'їзду іноземців на територію Чехії, в тому числі й тих, хто має дозвіл на проживання (pobyt), якщо вони виїхали з Чехії після запровадження надзвичайного стану (12 березня). Наголошуємо, що громадянам України, які мають в Чехії trvalý nebo s přechodný pobyt nad 90 dnů, Чеська республіка заборонила виїзд з країни від 16 березня 2020 року, так само, як і своїм громадянам. Для них #евакуація неможлива.Є ряд виключень з цього правила, наприклад, можуть виїжджати і повертатись водії міжнародного вантажного транспорту, або хворі на екстренне лікування, але загалом ті, хто має в Чехії громадянство, "тривалий длоугодобий побит", виїхати з країни не можуть. Можна по території Чехії проїхати транзитом, але кордони Польщі і Словакії закриті, можливол проїхати через Угорщину і Австрію. Більше про це читайте тут: https://www.seznamzpravy.cz/clanek/doprava-do-zahranici-z-cr-a-moznosti-cestovani-mimo-cr-93658 Від 25 березня 2020 року Міністерством охорони здоров’я Чехії запроваджено нові заходи, спрямовані на запобігання поширення коронавірусу.Так, обмеження на вільне пересування осіб тепер доповнюється додатковим пунктом, в якому прямо говориться, що "пропонується перебування в громадських місцях не більше двох осіб, за винятком членів одного домогосподарства, випадків ведення підприємницької чи іншої аналогічної діяльності, участі у похороні з дотриманням дистанції не менше двох метрів". Робітникам, які працюють за кордоном в Німеччині або Австрії, а живуть в Чехії, можна перетинати кордон лише раз на 21 день, а не щоденно, як вони робили до цього часу: https://www.mvcr.cz/clanek/coronavirus-informace-mv.aspx Звертаємося до всіх вас із проханням зрозуміти, у який складний період ми зараз живемо. Будь ласка, приймайте раціональні рішення. Подумайте, чи маєте справді нагальну потребу виїжджати з Чехії. Якщо є можливість перечекати надзвичайний стан тут, радимо нею скористатися, бо повернутися до Чехії через кілька тижнів, а можливо й місяців, якщо Ви знову цього захочете, буде неможливо. І останнє: Зараз на порядку денному життя і здоров'я тисяч людей, а не візи й депортації. Не забувайте про це.  
  • 31 May 2017
    Березнь 2017 для українських трудових мігрантів в Чехії видався дуже складним – сталося те, що одного разу мало статися. Після того, коли консульські представництва Польщі в Україні видали українцям близько 1,3 мільйони віз, що на 27% перевищувало результати 2015 року (близько 922 тисячі віз), чеські підприємства почали масово працевлаштовувати українців із польськими робочими візами. Отримати такі візи набагато легше, ніж чеські. Не обійшлось тут і без  винахідливих українських посередників, які на своїх земляках давно навчились робити бізнес. Чеським державним органам такий масовий наплив іноземців із польськими візами не подобався, і вони вдалися до радикальних дій.  На фірмі «Роглік» затримали майже сотню заробітчан, і 81 з них депортували з Чехії.  Про це можете прочитати в нашій попередній статті: Скандальний "Роглік"-робота по польській візі в Чехії Чеські роботодавці, які через польські агентства «беруть у відрядження» українських працівників, прокоментували цю ситуацію так: «Ми керуємося чеським Законом про працевлаштування, § 98 пунктк), в якому сказано, що на період до 90 днів працівник з візою однієї країни-члена ЄС може працювати в іншій країні-члені ЄС без дозволу на роботу цільової країни. Це так, якби вас «Роглік» вислав тимчасово працювати в іншій фірмі в Німеччині, і це діє також для громадян з країн, які не є членами ЄС. Працюють до 90 днів, бо за § 42 Закону про перебування іноземців в ЧР понад цей термін потрібно мати довготривалу візу», - заявив Томаш Чупр засновник фірми Rohlik.cz UAPORTAL.CZ раніше викладав інформацію, котру вдалося зібрати нашому автору Олександру Студеняку  щодо правил працевлаштування в Чехії при наявності польської робочої візи чи польського дозволу на проживання. Зібрана інформація не давала вичерпну відповідь на питання: Легальною чи ні є робота українців в Чехії з польською візою? Якщо так, то за яких обставин?  Більше читайте в статті: Робота в Чехії при наявності польської візи Після цих подій  виникла ідея зробити офіційний запит до Управління служби поліції у справах іноземців, із проханням роз'яснити  ситуацію а також, дати вичерпні відповіді на важливі для нас запитання.   Запит підготували професійні юристи з адвокатського бюро Libor Petříček, які зацікавились цією проблематикою.   Пропонуємо вашій увазі результат їх роботи.   Переклад з чеської підготував Сватослав Шчигол. Запит на надання інформації відповідно до Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів – повідомлення» Управління служби поліції в справах іноземців як зобов’язаний суб’єкт відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 106/1999 Зведення законів «Про вільний доступ до інформації» в редакції подальших актів за Вашим запитом на надання інформації, що надійшов 27 квітня 2017 р., повідомляє наступне: на питання 1           Скільки громадян України затримано при облаві на так званих «працевлаштованих через агентства зайнятості», що працюють у службі доставки Rohlík.cz компанії VELKÁ PECKA, s.r.o., ІН 03024130, юридична адреса: Sokolovská 100/94, Karlín, 186 00 Praha 8, у березні 2017 р.?  Затримано 86 осіб, що є громадянами України. на питання 2          Скільки з них депортовано?  На сьогоднішній день стосовно 81 іноземця винесено рішення про адміністративне видворення відповідно до Закону № 326/1999 Зведення законів «Про перебування іноземців на території Чеської Республіки та внесення в деякі закони змін» (далі – «Закон № 326/1999 Зведення законів»). Провадження стосовно інших п’яти ще не завершено. на питання 3           Скільки депортованих оскаржило рішення про видворення в судовому порядку, в якому суді та за якими номерами розглядаються їхні справи (якщо вам відомі такі дані)?  За станом на сьогоднішній день проти вищезгаданих рішень про адміністративне видворення позовів не подавалося. на питання 4          Які наслідки матиме така депортація для громадян України, яких вона стосується, у плані можливостей їздити в Європейський Союз та Чеську Республіку – як у статусі туристів, так і в статусі заявників на видачу дозволу на працевлаштування та дозволу на проживання в ЧР? Після винесення рішення про адміністративне видворення Поліцією в справах іноземців розпочато так звану процедуру консультацій, передбачену в ч. 2 ст. 25 Шенгенської виконавчої угоди, з державою-учасником, якою видано відповідні дозволи. Якщо згадана держава такі візи або дозволи на проживання анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься на всі країни, в яких Шенгенська угода застосовується в повному обсязі. Якщо така держава візи або дозволи на проживання не анулює, заборона на в’їзд та перебування поширюватиметься тільки на територію Чеської Республіки. на питання 5          Чи вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів інформаційного характеру для підвищення поінформованості громадян України про те, якими є умови так званого «працевлаштування через агентства зайнятості» на території ЧР? Працевлаштування через агентства зайнятості та вирішення цієї проблеми знаходиться в повній компетенції Міністерства праці та соціальних справ, тому Поліція в справах іноземців ніяких особливих заходів інформаційного характеру не вживатиме. на питання 6          Які положення правових норм ЧР порушено депортованими особами? Виконуючи трудову діяльність без дійсного дозволу на працевлаштування, іноземці порушили положення ч. 1 ст. 178б Закону № 326/1999 Зведення законів, відповідно до якого працевлаштуванням вважається діяльність, для якої іноземцю необхідний дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка». Згідно з вищезгаданими положеннями закону як працевлаштування розглядається також виконання завдань, що випливають з предмету діяльності юридичної особи, забезпечуваних засновником, виконавчим органом, членом виконавчого або іншого органу торговельного товариства (для торговельних товариств), членом кооперативу, виконавчого або іншого органу кооперативу (для кооперативів).       Громадянина третьої держави можна прийняти на роботу та працевлаштовувати за наявності в нього дійсного дозволу на працевлаштування, дійсної «картки працівника» або «синьої картки», якщо Законом № 435/2004 Зведення законів не передбачено інше.    Один з винятків, коли працевлаштування іноземця допускається без дозволу на працевлаштування, «картки працівника» або «синьої картки», закріплено в положеннях п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів: «Відповідно до п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів згадані в цьому Законі дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» та «синя картка» не вимагаються для працевлаштування іноземця, направленого на територію Чеської Республіки в порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці Європейського Союзу».     Призначенням та метою положень п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів є дозволити іноземному суб’єкту з юридичною адресою в країні Європейського Союзу направляти своїх працівників у Чеську Республіку в порядку транснаціонального надання послуг, при цьому для виконання робіт такими працівниками не вимагається дозвіл на працевлаштування. Виняток діє за умови надання іноземним суб’єктом послуг безпосередньо чеському споживачу без проміжних ланок. Розглянувши зібрані матеріали окремих справ як самостійно, так і у взаємозв’язку, орган управління дійшов однозначного висновку: -     Для виконання іноземцями трудової діяльності у виробничому об’єкті, де проводилася перевірка, вимагався дозвіл на працевлаштування, «картка працівника» або «синя картка» -     У зв’язку з відсутністю вищезгаданого виконання трудової діяльності суперечило закону -     Орган управління вважає доведеним, що в даному випадку мало місце намагання підпорядкувати роботи положенням про направлення на територію ЧР у порядку надання послуг роботодавцем, штаб-квартира якого знаходиться в іншій державі-учасниці ЄС, в ув’язці з положеннями п. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів, з цільовим обходженням Закону № 435/2004 Зведення законів. -     Орган управління констатує, що направлення згідно з ч. к) ст. 98 Закону № 435/2004 Зведення законів не мало місця. на питання 7          Чи вжито або буде вжито Поліцією в справах іноземців якихось особливих заходів для попередження порушення згаданих чеських правових норм у майбутньому, а якщо так – яких саме? Поліція в справах іноземців діє відповідно до закону, а згадані заходи в плані зайнятості входять у повноваження Міністерства праці та соціальних справ. Оформила: капітан Магістр Поспішіл Камінска Їндржішка Підписала: полковник Магістр Рендлова Катержіна   Чеський оргигінал:     Читайте також: Як самому офіційно працевлаштуватись в Чехії?  Інформацію підготовлено у співпраці із Адвокатським бюро Libor Petříček Březenská 2466/4, Libeň, 182 00 Praha 82 Контактна особа Андрій Криштоп kryshtop@aklp.cz Тел.: +420 777 339 408 Основні напрямки діяльності: Цивільне право, кримінальне право, конституційне право.   Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України.   Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії!   Автор Галина Андрейців, для UAPORTAL.CZ   
  • 25 Apr 2017
    Лише в березні цього року Чехія депортувала майже 300 українців, які працювали тут нелегально. На uaportal.cz ми неодноразово піднімали тему нелегального працевлаштування в Чехії і її наслідків, проте ми розуміємо, наскільки це болюча тема для наших земляків, які не від доброго життя, залишають сім’ї і йдуть на заробітки до чужої країни.   Читайте також: Сумна статистика- нелегальне перебування в Чехії Працюючи нелегально, вони в більшості випадків : а) не мають належного доступу до інформації, б) посередники - «клієнти» їм морочать голову тим, що все легально, договір з ними підпишеться на місці, робота є зараз і вже, а потім її вже не буде, бо на їхнє місце є ціла купа гастербайтерів, в) «Ади, сусід Василь, кум, брат, файно заробляють у Чехах і поліція їх не злапала» д) вірять у казки про «порядних клієнтів» Тому, для тих, хто хоче дізнатись, як все ж таки легально самому працевлаштуватись в Чехії, ми підготували цей матеріал. А тим, кому то все до лампочки, попереджаємо – ДЕШЕВИЙ СИР ЛИШЕ У МИШОЛОВЦІ!   Що таке програми «Режим УКРАЇНА» і Пілотний проект ? Почнемо з того, що Ви повинні пам’ятати, що Чехія досить серйозно зацікавлена в українських робітниках, і це не тому, що це дешева робоча сила, тут все залежить від Вас самих, наскільки Ви хороший спеціаліст, чи володієте чеською мовою,  і як Ви оцінюєте свою роботу? Самі  чехи хвалять українців, як працьовитий народ, з яким у них є багато спільного – схожі традиції, подібна мова і культура. Як повідомила віце-президент Торгової палати ЧР Ірена Бартоньова: «Працевлаштування українців - це необхідність, тому що без них компанії не встигають виконувати замовлення. Якщо ситуація не зміниться, деяким компаніям буде необхідно перенести виробництво в країни, де буде легше знайти робочу силу». У  2016 році Торгова палата Чеської Республіки запустила дві основні програми  працевлаштування - Режим Україна і Пілотний проект, згідно яких, на роботу в Чехії можуть розраховувати 5 тисяч українських заробітчан.  Ми вже писали в попередніх статтях, що раніше в рамках даної програми працевлаштуватися в Чехії могли тільки висококваліфіковані українські фахівці. Але тепер, завдяки новому проекту, брати участь в ній можуть працівники середньої і низької кваліфікацій: слюсарі, кухарі, водії, зварювальники, швеї і т.д., тобто працівники для  головних галузей господарства, у виробництві і сфері обслуговування. За умови стабільного зростання числа бажаючих, кількість працевлаштованих в Чехії українців реально може досягти позначки в 5 тисяч осіб на рік.  За словами міністра промисловості Яна Младека, щоб задовільнити прохання чеського бізнесу, Чехія видасть більше дозволів на роботу для українців, ніж ті 5 тисяч, які передбачалися від початку. Як повідомляє Торгова пала Чеської Республіки, у звязку із збільшенням штату ГК у Львові,  на підставі Постанови Уряду №. 105 від 8 лютого 2017 збільшать квоти для прийому заявок на трудову карту. Збільшення щомісячних квот планується з урахуванням наявності працівників МЗС наступним чином: Від 15 березня 2017р. - на 520 заяв в місяць, з 1 квітня 2017р. - на 660 заяв в місяць, а з 1 травня - на 800 заяв в місяць.  Також, важливі зміни і правила, які стосуються як роботодавця так і Вас, як майбутнього працівника: Чеська урядова концепція «Режим Україна» і Пілотні проект, містить чіткий план дій для чеських роботодавців, визначає завдання Генерального консульства Чехії у Львові в процесі оформлення віз і затверджує правила та процедуру дій для кандидатів на отримання віз. ГК у Львові електронною поштою інформуватиме роботодавця про термін, коли заявник повинен подати документи на трудову карту. Раніше працівники ГК у Львові телефонували безпосередньо заявнику і коли той не брав трубку, його могли виключити з програми на отримання робочої картки. Зараз зацікавлений роботодавець, сам може проконтролювати справність всіх необхідних документів заявника і те, щоб його майбутній робітник у зазначений термін прийшов на співбесіду до ГК. Хочу попередити, що додаткові терміни для подачі заяви Вам не будуть призначені. Тому, послухайте свого роботодавця і у відповідний термін подайте всі необхідні документи.  Тривалість всієї процедури від моменту включення заяви роботодавця зі списком працівників( в якому будете і Ви),  до одного з проектів Торгової палати ЧР, до призначення терміну подання заяви на ГК у Львові для Вас, як майбутнього працівника, може тривати більше 6 місяці. Чеські роботодавці, не дивлячись на всю цю бюрократичну тяганину, мають бажання офіційно працевлаштувати українців. Дуже прикро, коли після отримання візи до Чехії, Ви попрацюєте у свого роботодавця у малому периферійному містечку 2 місяці, отримаєте робочу карту і без попередження майхнете до Праги за більшою зарплатою. Такі випадки на жаль трапляються часто і показують, наскільки українці можуть бути безвідповідальними і невдячними. Тому, наше прохання до Вас, попрацюйте принаймі 1 рік у свого роботодавця, повірте, що в тому селі не тільки у Вас, але і у чехів зарплати зазвичай трохи нижчі, ніж у великих містах.   Якщо коротко підвести підсумки, то згідно з цією програмою, роботодавець подає заявку до Торгової палати ЧР про те, щоб його включили в одну із програм, знаходить потрібного співробітника, укладає з ним договір і подає необхідні документи в консульство у Львові. Після цього,  представники дипломатичної установи призначають потенційному працівнику співбесіду. Якщо він зможе її пройти, і всі документи подасть правильно і вчасно, то йому відкривається пряма дорога на Чехію. Які чеські роботодавці можуть приймати участь у сппощеній програмі працевлаштування українців?- фірма чи підприємство, де працює на менше 10 робітників і яка зареєстрована не менше двох років тому. Крім того не повинно бути ніяких заборгованостей по податкам та соціальним внескам. Робота в Чехії без посередників. Самостійний пошук роботи може зайняти у Вас більше часу і сил, зате буде повна свобода вибору, а також з'явиться можливість отримати цінний досвід на майбутнє.  На сайті Міністерства праці і соціального захисту ЧР, є перелік різноманітних вакансій, які постійно поповнюються. Знайти роботу у базі даних вакантних місць Ви можете тут:  https://portal.mpsv.cz/sz/obcane/vmjedno Якщо хочете розмістити свою біографію і надіслати трудову пропозицію, то Вам сюди: https://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/prociz/cv Можете вибрати одну, або декілька вакансій, обговорити з роботодавцем всі необхідні умови і укласти попередній договір про працю, який Вам буде потрібен для подання заяви до консульства. Читайте також: Обережно- "клієнти" в Чехії !  Які документи Вам потрібні для подання на робочу картку? анкета на робочу карту. дійсний закордонний паспорт, не старше 10 років, паспорт повинен мати мінімально дві вільні сторінки та строк дії паспорта повинен бути мінімально 3 місяці після завершення терміну дії візи; не повинен бути пошкоджений 2 однакові фотографії, які відповідають Вашому актуальному вигляду документ про забезпечення проживання на території ЧР; трудовий договір, договір про трудову діяльність або договір про майбутній договір, в якому сторони зобов'язуються  в узгоджений термін укласти трудовий договір, що містить положення, з якого випливає, що щомісячний розмір заробітної плати, окладу або винагороди іноземця, не буде нижчий, ніж базова ставка мінімальної місячної заробітної плати. Щотижнева робоча доба у кожних основних  трудових відносинах повинна бути не менше 15 годин. довідка про несудимість в Україні – у випадку, якщо іноземець за останні 3 роки перебував безперервно строком довше ніж 6 місяців  в іншій країні, тоді також повинен надати довідку про несудимість з тієї країні документ про мету перебування… Більш детально про документи дізнаєтесь на сайті Чеського міністерства закордонних справ Документи для оформлення довгострокового перебування не повинні бути старші 180 днів від дати видачі – виняток закордонний паспорт, матричні документи та фотографії, якщо відповідають теперішньому Вашому вигляду. Всі документи повинні бути чеською мовою або офіційно перекладені на чеську мову. У випадку українських документів не вимагається апостиль, достатньо нотаріального засвідчення. Ви повинні сплатити встановленний збір, якщо Ваша заява підлягає оплаті.   Заявники на робочу карту в системі Visapoint вже не реєструються! Однак, для подання заяви з іншою метою, ніж робоча карта (наприклад: возз’єднання родини, навчання, підприємницька діяльність, наукова діяльність, синя карта т.д.) і надалі необхідно реєструватися в системі Visapoint. Прийом заяв на робочі карти в дипломатичних установах на території України в першу чергу організований в рамках проектів зі спрощеною процедурою, затверджених урядом Чеської Республіки з метою збільшення трудової міграції з України до Чехії, при урахуванні квот, встановлених відповідно до технічних можливостей дипломатичних установ. Мова йде про наступні проекти: РежимУкраїна  для кваліфікованих працівників з України (Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові) Пілотний проект: спеціальні процедури для висококваліфікованих спеціалістів з України (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Welcome Package для інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) Fast track – пришвидшена процедура для внутрішньо-фірмового переміщення і локалізації працівників іноземних інвесторів (Консульський відділ Посольства Чеської Республіки в Києві) В рамках вказаних проектів зі спрощеною процедурою приймається більшість (до 95%) всіх заяв на трудові карти в дипломатичних установах Чеської Республіки в Україні.   Що Вам потрібно пам’ятати? У консульстві Ви отримаєте в’їзну візу з метою отримання дозволу на перебування, зі строком дії 6 місяців та строком дозволеного перебування на території ЧР до 60 днів. Після в’їзду на територію ЧР з такою візою Ви повинні до 3-х робочих днів особисто звернутися до відповідного Вашому проживанню відділу з питань притулку та міграційної політики МВС(цизинецька поліція) і подати заяву на оформлення картки дозволу на перебування(трудової картки). Такий дозвіл Вам буде видано від 1 до 2 місяців.  Заяву на отримання робочої карти розглядає Міністерство внутрішніх справ до 60 днів  від дня подачі заяви, в особливих випадках до 90 днів.  У випадку, якщо розгляд заяви призупинено, наприклад на підставі необхідності додати документи, яких не вистачає, строк не зараховується. Робоча карта надається на строк, на який було укладено робочий договір або договір про робочу діяльність, будь-який не більш ніж на 2 роки (потім Ви зможете її продовжити); у випадку якщо Ви надаєте дозвіл на працевлаштування, робоча карта надається на строк зазначений у дозволі на працевлаштування.  Про Нову Новелу до закону про перебування іноземців читайте на UAPORTAL.CZ   Для тих, хто збирається їхати на роботу по польській візі, радимо прочитати: Робота по польській візі в Чехії. Відповідь поліції ЧР Поважайте закони країни, до якої Ви приїхали і не забувайте, що Ви і Ваша поведінка, це візитівка України . Успіхів Вам у легальному працевлаштуванні в Чехії! Використані матеріали : portál MPSV, MZV ČR   фото: Наш вибір Галина Андрейців, спеціально для UAPORTAL.CZ    
  • 02 Mar 2017
    Уряд Чехії подвоїв кількість українців, які можуть приїхати на заробітки на запрошення працедавців. Нині у країні -- 132 тисячі вакансій! Найбільше їх у будівництві, промисловості, машинобудуванні та сфері ІТ, пише газета Експрес. Зі слів міністра закордонних справ Чехії Лубоміра Заоралека, квота зросте з нинішніх 3 тисяч 800 осіб на ще приблизно таку саму кількість. Крім того, буде збільшено кількість працівників у генеральному консульстві Чехії у Львові і в Міністерстві внутрішніх справ Чехії, що займаються оформленням працевлаштування українців. -- У лютому уряд Чеської Республіки ухвалив рішення про збільшення вдвічі квоти робітників з України відповідно до урядової програми "Режим Україна", -- розповів Павел Пешек, генеральний консул Чеської Республіки у Львові. -- Від лютого 2017 року щомісячну квоту на прийом заявок на отримання дозволів на роботу для українців збільшення з 320 до 400. А після збільшення штату Генерального консульства ЧР у Львові на 4 особи ця квота поступово може бути збільшена до 800. -- Що таке "Режим Україна"? -- Ця програма працює з серпня 2016 року й передбачає можливість подання заяв на робочу карту до Генерального консульства ЧР у Львові у спрощеному режимі -- без реєстрації в електронній системі Visapoint. -- Яким чином можна взяти участь у програмі? -- Потрібна попередня заявка від чеської фірми, що є податковим резидентом країни, виконує всі зобов’язання перед державою та стандартно протягом останніх двох років до подачі заявки має працевлаштованими в ЧР принаймні 10 людей. Прийом та розгляд заявок на включення до проекту ведеться організаціями-гарантами проекту. Вони повідомляють про своє рішення координатора проекту -- Міністерства промисловості та торгівлі ЧР. Після цього Міністерство закордонних справ ЧР передає подані фірмою списки майбутніх робітників з України до Генерального консульства ЧР у Львові. А воно зв’язується з вказаними особами і запрошує їх на подачу документів. -- Яких спеціалістів потребує Чехія? -- "Режим Україна" призначений, в першу чергу, для технічних спеціальностей. Йдеться про широкий спектр професій, які відповідають оновленій класифікації CZ-ISCO (як правило, основні класи професій 4-8 у сфері виробництва, послуг та у публічному секторі). Цим програма "Режим Україна" принципово відрізняється від іншої -- "Проект Україна", що передбачає спрощений прийом документів для висококваліфікованих працівників і спеціалістів з України. Автор: Світлана ОЛІЙНИК Expres.ua фото:UAPORTAL.CZ  
Чехія 1,211 views Dec 02, 2016
Мартін Путна: Пояснити Чехії Україну

Професор Мартін Путна приїздив до України у вересні – побував у Івано-Франківську, Львові, і навіть у Дрогобичі. То вже не перший його візит: пан Мартін брав участь у створенні телефільму «Україно, не злись» (Ukrajino nezlob se, 2016 ), знятого за мотивами його книги «Образи з культурної історії російської релігійності» (Obrazy z kulturních dějin ruské religiozity, 2015).

Він народився 1968 року у місті Пісек, вивчав класичну філологію та славістику в Празі (1991) та теологію в Чеських Будєйовицях (2000). Від 1991 року викладає в Карловому Університеті. Дисертацію захистив 1998 року з порівняльного літературознавства, звання професора отримав у 2013 році за спеціальністю культурна антропологія.

 

Працював редактором часопису Souvislosti (1990-1997), був гостьовим професором в університеті в Регензбурзі (2004-2005), стипендіатом програми Фулбрайта-Масарика в Бостонському Університеті, США (2007-2008), та директором бібліотеки Вацлава Гавела (2008-2011).

 

Найбільше професора Путну цікавить зв’язок культури та релігії. Він опублікував чимало своїх досліджень, присвячених історії релігії у Чехії та загалом у світі (від античності і дотепер), також чимало писав про Вацлава Гавела. Керує виданням «Зібраних творів Якуба Демла», та виданням перекладів творів пізньої антики з коментарями «Останні Римляни». Перекладає з латинської, грецької, російської, німецької та англійської мов. Особлива примітка у його CV – займається співом з давньої музики; записав навіть кілька CD.

 

Довший час співпрацював з чеським радіо (Vltava) та телебаченням (як ведучий і сценарист). Наразі пише для газети Lidové Noviny, і готує наступну книгу про історію релігійності у Центральній Європі – що і привело його до Львова.

 

Свою публічну лекцію у Львівському національному університеті професор почав з зауваги: «Розповідати українцям про їхню історію – це як носити дрова до лісу». Тим не менш, оповідь пана Путни викликала чимало коментарів серед слухачів: багатьох дивувало, що і як знають про нас сусіди (зокрема, чехи) з загальнодоступних джерел. Україна, на думку професора, – «край, ключовий для розуміння цілого регіонального контексту», і неприпустимо, щоб інформація про неї транслювалася через старі, ще радянські схеми сприйняття.

 

Путна говорив про середньовічний обмін «святими і принцесами», який Київська Русь провадила у тодішній Європі на рівних з усіма, як органічна частина християнського світу; і про те, що у свідомості теперішніх європейців Київська Русь – це початок Росії, а не України. Згадував часи національного піднесення, і єдиного досить відомого у Європі ХІХ с. українського автора – Миколу Гоголя. «Чорнобиль – Помаранчева революція – Майдан» – ось, на думку професора, та логічна нитка, яку мають європейці в головах щодо нашої новітньої історії. Саме над подоланням цих упереджень та фрагментарності сприйняття, твердить Путна, й мають працювати сучасні інтелектуали Заходу і України.

 

Наша розмова відбувалася в Українському Католицькому Університеті, на новоствореній кафедрі культурології, де професор знайомився зі своїми українськими колегами.

Лекція у Львівському університеті

Євгенія Нестерович: Ви приїхали до України через власний дослідницький інтерес, але також читали лекцію «Історія України очима Європи» для української аудиторії. Чому саме така тема, і чи Ви справді вважаєте, що ревізія історії (а особливо починаючи так віддавна) може допомогти порозумінню в сучасній Європі?

 

Мартін Путна: Існують різні способи та підходи сприймати дійсність довкола нас, і моє сприйняття завжди йде через призму історії. Якщо ми приймаємо певні політичні рішення, ідентифікуємо самі себе певним чином, то в основу цих рішень лягають рішення наших предків. Коли настав Майдан, в чеському суспільстві було мало інформації та розуміння того, що таке історія України, що таке Україна загалом, і що там відбувається. Тому я як історик поставив собі за мету пояснити чеському суспільству, що таке Україна, і як вона вирізняється з того, що загалом сприймають в Чехії як Росію.

 

– Коли в Україні говорять про Чехію, то часто зауважують, що це країна агностиків. Як так сталося, що Чехія створила довкола себе такий стереотип?

 

– Відповіддю мала б бути лекція з історії Чехії, але спробуємо коротко. Занадто часто в історії чеського народу змінювалось уявлення про те, якою саме повинна бути наша релігія. Чехи ще в XV сторіччі стали першим народом Реформації, а в XVII сторіччі навпаки – нас насильно повернули в католицизм. У XIX с. національне відродження відбувалося під гаслами Реформації, при тому що головні актори цього відродження формально лишалися католиками. А засновник першої Чехословацької Республіки Томаш Масарик був релігійним філософом, але надихався США, де жив довгий час, і мав дружину американку. Його сприйняття релігії можна описати так: щось на кшталт американського унітаризму – вельми ліберальне, індивідуальне; релігія, де мова не йде про канони та обряди, а радше про індивідуальне сприйняття релігії.

Зустріч зі студентами-богемістами у Івано-Франківську.

– Оповідаючи про сучасну історію України в очах Європи, Ви згадали про звичну для українців літературну тріаду – Жадан, Андрухович, Забужко – і назвали дві риси українства, зчитувані іншими з їхніх текстів: індивідуалізм і горизонтальна релігійність. Я би просила Вас трохи розвинути думку, і розказати про те, якими виглядають українці і українська культура для чехів, котрі читають переклади з української літератури.

 

– Образ українця дуже відрізняється в старій і сучасній літературі. У старій літературі – це образ веселого селюка. Цей образ українця взято з перекладеної чеською української літератури. Звісно, це змінилося з наступом нового літературного покоління. Один з ключових моментів: у сучасній творчості українець постає як хтось, хто зголошується до європейської спадщини.

 

– Ті досвіди, які Жадан, Андрухович, Забужко описують в своїх текстах, якось промовляють до чехів? Питаю, бо навіть Жадан, наприклад, не кожного українського читача «зачіпає».

 

– Зрозуміло, що не існує однорідного суспільства та сприйняття, як не існує і того, хто може охопити одразу весь народ. Але якщо ми подивимося на те, хто сьогодні творить цей читаючий соціум, то передусім це жінки та інтелектуальна молодь. Тобто Забужко як прихильниця різкого фемінізму знаходить відгук у цій аудиторії. Жадан раніше сприймався як панк, а нині – як хіпстер, але він теж знаходить свій відгук. Ще один аспект – так звана австрійська ностальгія, характерна також і для Чехії. Особливо вона була поширена серед дисидентів у 80-х рр., але по суті – триває й досі. І якщо Станіславівський феномен характеризує і описує Галичину, то це те, що зрозуміло чехам; можливо, і не досить чітко, але це точно було присутнім у їхньому попередньому досвіді. У Станіславівському феномені є трошки магічного, таємного, а чеська публіка таке страшенно любить.

 

– Останнім часом в Україні добре популяризується чеська література – завдяки Чеському центру і участі авторів в багатьох літературних фестивалях. Чи ведуться в Чехії публічні дискусії щодо того, які саме автори варті уваги для закордону, та як через літературу чехи хочуть себе презентувати назовні?

 

– Це було би скоріше питання для пані Луції Ржегоржикової з Чеського центру. Чеська література сьогодні має декілька облич, і деякі прийшли ще з часів дисидентів. Над цим питанням треба було би добре подумати: що чехи хотіли би дати назовні? Те, що мені зараз спадає на думку – суперечка в чеській молодій поезії між прихильниками чистої поезії та заангажованої. Остання при тому часто має ліве спрямування. Для мене як для людини, котра застала останню хвилю дисидентів, і є строгим антикомуністом, таку постановку питання сприймати важко. З іншого боку, я навчився ставитися до цього серйозно, адже такі настрої присутні серед значної кількості сучасної молоді. І ми можемо зрозуміти, що це протест проти сучасного консюмеризму – і тут я з ними цілком можу погодитися.

– Як на вашу думку, які твори чеської літератури були би наразі доречними для читання в України?

 

– Вацлав Гавел – це настільки само собою зрозуміло, що навіть можна не згадувати. Також у нас є цікаві релігійні мислителі. Я би порадив Зденєка Нойбауера – це той тип чеського католика, який вміє залучити до свого трактування елементи інших культур, і при тому не створити «ньюейджевого гуляшу». Пригадую його працю про явлення Матері Божої на Турзовце, куди він закладає маріанське трактування юліанських принципів (або й навпаки) – це могло би надихнути українських католиків.

 

– Література яких сусідніх країн найбільше впливає зараз на чеську?

 

– Чеська література сама по собі дуже егоїстична, але домінуючим є вплив американської літератури. З іншого боку, можемо сказати, що є вплив чогось такого, що можна охарактеризувати як загальноприйнятий канон (Салман Рушді, Харукі Муракамі). На диво маленький вплив має австрійська література (Ельфрида Єлінек), і це при тому, що вона дуже суспільно-критична; але попри велику кількість перекладів на чеську якогось відгуку вона не знаходить. Свого часу мала значний вплив польська література, і для кожного поважаючого себе інтелектуала було певним обов'язком вивчити польську, щоб читати мовою оригіналу. Але наразі такого вже немає. Ми не можемо говорити про загальний вплив російської літератури як чогось цілісного, але точковий вплив відбувся. Була, приміром, «хармсоманія». Зараз більше читають Володимира Сорокіна та Людмилу Уліцьку, але вони радше сприймаються як свідчення, літопис путінської епохи, аніж як самостійна література. Приз читачів газети «Lidove Noviny» виграла минулого року Світлана Алексієвич.

 

– Якось я мала розмову з польською молодою художницею, яка рік прожила в Чехії. І от її найбільше вразило у чеському мистецтві те, що молодим художникам немає проти чого воювати. Як вам здається, чи це справді так? Чи існують взагалі такі точки в чеській культурі, на які політики можуть легко маніпулятивно тиснути?

 

– Напевно можна сказати: те, проти чого варто боротися, – це неоконсервативна русофільска партія довкола президента Мілоша Земана. (Сам Путна мав з Мілошем Земаном публічний конфлікт через свою активну громадянську позицію; президент відмовлявся ратифікувати професорське звання пана Мартіна – Є.Н.). Але в мене немає враження, що це цікавить молодих митців. Вони його зневажають; втім, він не вартий того, щоб проти нього воювати.

 

– Я радше мала на увазі так звані «болючі питання» у чеському контексті. Наприклад, в Україні політики користають з мови та релігії, якщо прагнуть знову активізувати суспільну суперечку.

 

– Зрозуміло, що суспільство рухається завдяки якимось конфліктам. Декілька років тому це була величезна хвиля негативу проти ромів, тепер – хвиля антиісламізму. Але по суті, це якісь часткові псевдопроблеми, на основі яких політичні популісти заробляють собі бали. І молодша генерація протестує, бореться; але я не можу сказати, що це відображається в культурі.

 

На радіоефірі у Львові: Радко Мокрик та Мартін Путна

– Чехію оминули значні мігрантські рухи, але виступи противників все одно є. Тим не менше, цього року Чеська Торгова палата підписала угоду про працевлаштування 5 тисяч українців щороку. Яку реакцію такі рішення викликають у суспільстві?

 

– Українців сприймають як чемних мігрантів, бо вони асоціюються з мотивацією працювати. Втім, донедавна взагалі не було жодного інтересу до їхньої культури. Подібне ставлення не можна назвати добрим, але спротиву чи протестів проти українців теж не було. Хоча, навіть політики-популісти говорять: якщо вже й міграція, то або з України, або з В'єтнаму. В'єтнамці – друга за чисельністю група, що веде свій початок в Чехії ще з часів соціалізму. Вони мають масу маленьких крамниць, і загалом навіть говорять «я йду до в'єтнамців» замість «я йду по хліб». Їхні діти ходять до чеських шкіл та університетів, і дуже часто стають найкращими студентами. Українці здебільшого – це прибиральники та будівельники. Навіть мені інколи допомагає вдома жіночка з Закарпаття. Вона мені радила туди поїхати й подивитися; я пообіцяв зробити це наступного разу.

 

Але зараз питання в тому, чи друге покоління українців зможе осісти в Чехії та завоювати свої позиції, бути видимим серед чеських еліт. Чи мають вони такі шанси? Я не в курсі юридичних аспектів, але якщо вони мають право на проживання, то вони мають право і вчитися. Головне, щоб вони мали бажання залишатися в нас, формувати родини.

 

– А куди їдуть працювати самі чехи? І яке до цього ставлення? Довкола польських заробітчан, як і довкола українських, вже виникли власні міфи чи навіть мистецькі проекти

 

– Їдуть у Англію. Але я не думаю, що там їх так багато, щоб творити довкола них міфологію. Була історія зі вбивством молодого чеха англійськими хуліганами, але це радше загальноєвропейська тенденція негативного ставлення до всіх мігрантів.

 

– Прага і Братислава найближчим часом планують підписати угоду про «спільне небо» і повітряну оборону; а як стосовно культури? Чи живий іще концепт Чехословаччини і як про нього говорять?

 

– У сфері культури Чехословаччина все ще безумовно існує. На чеському радіо грає словацька музика, тисячі словаків навчаються в чеських університетах. Якщо людина зайде в будь-який книжковий магазин в Братиславі, то побачить, що третина книжок там чеською мовою. З іншого боку, слід зазначити, що в молодшого покоління вже поволі втрачається розуміння іншої мови. Передусім, з боку чехів. Словаки все ще можуть читати чеською, чехи ж словацькою – вже ні. Я для власного задоволення написав про словацьку літературу XVI-XVIII сторіччя, коли писемною мовою в словаків була чеська. Написав ці статті для чеських ЗМІ, щоб спробувати розбудити інтерес читачів до словацької літератури.

 

– І як це працює? Наприклад, у рамках Місяця авторських читань українських авторів перекладають лише чеською, і для Словаччини також. Чи намагаються словаки відвоювати свій мовний сектор? Чи є відчуття якоїсь культурної експансії?

 

– Це питання треба адресувати словакам. Якщо вони мають книжки чеською, і хочуть та можуть їх читати, тож у нас питань не виникає.

– І не уникнемо питання про російську пропаганду в Чехії. Існує на неї запит в чеському суспільстві?

 

– У цьому питанні чеське суспільство дуже розділене. І тут вже не працює стара система поділу на дисидентів та комуністів. Можна сказати, що існує ціла ліга борців проти «бандерівців», сформована зі старих комуністів, але й серед них є дисиденти. Тобто, людина може шукати загальну логіку, чому той чи інший стоїть саме на таких позиціях, але інколи жодної логіки немає. Культурною основою цього є, звичайно, стара чеська русофілія. Ще в XIX сторіччі тут домінувало прагнення пригорнутися до слов'янського вогнища, а серед словаків подібне бажання було ще сильнішим.

 

– А хто є противагою русофілам?

 

– Це більшість ліберального середовища, демократичні ліві та демократичні праві. Вацлав Гавел казав, що існують ситуації, коли демократичні сили будь-якого спрямування мусять об'єднуватися – коли на кону стоїть все. А тепер як раз все стоїть на кону – адже Росія вперто хоче затягнути нас назад.

 

– Про це говорять прямо – наприклад, у новинах?

 

– У нас немає цензури в принципі. Проблема скоріше в тому, що звучать абсолютно всі можливі голоси. В рамках цього сприйняття існує переконання, що треба давати голос іншим – навіть радикалам. Межа того, хто ще мав би висловитись, постійно сунеться, і у підсумку виходить какофонія.

Розмовляла Євгенія Нестерович 

Перекладав розмову Радко Мокрик.