Учасники: 0 учасник(и)

Поділились ?

0

Кліки ?

0

Вірусний Ліфт ?

0%

User's Tags

Інші Статті

  • 24 Трав 2017
    Про галицькі матюки. Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців. Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати:Піду її виганьблю.Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися. Курва, курвище, курва шиндилєва, патентова курва, курва мать  по відношенню до жінок і не тільки. Для прикладу на одному з весіль староста до гостей казав “Пийте, курва, най не стоїть“. Так само курвий син або скурвий син, то могло бути або зле або добре. Вислів “Але ти скурвий син!” міг бути як і похвала. Посилалося до сраки, або як  мрія жінок ,щоб інша поцілювала її в сраку ,  при цьому точно вказувалося місце, що було потіхою для тих хто на то дивився.Також сралося на чотири купи. І на одному гектарі разом срати не хотілося. Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача. А також, а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі!А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику!Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі!Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали!Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів!   До чоловіків ще могли казати: Чорте, дідьку, хруню, пердуне (додавали ще до того переліку Старий). До жінок-  “Товбо стара”   До більш тяжких прокльонів відносилося:Кров би тебе заллєла з різними варіяціями, нарприклад –по коліна, Кров би тебе нагла заллєла сучий  сину! Також була кров троїста, і нагла,  і кров з ясного неба. В нас на Парцеляції(частина села) найбільшим майстром по шлякуванні був Михайло Курман. Його жінка була полячка, то він міг казати”Кров би тебе заллєла червонєста по коліна, ти мазури“. Увідповідь летів якись банєк і переважно в голову бідному Курманови. При тому що сварки відбувалися на подвір’ї, то цю виставу ходили дивитися всі. Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько,  з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі всвіті діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав”А де си бідний заробе як я буду сам робити”. Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі  йому не випадало матюкатися, то він міг казати  “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів(професура ще польська!). Пані Котовска(то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати  “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський(вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”   Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ” Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти.  І не тільки я , піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я  дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!” А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину: 1.Мурга пискатий – хам 2. Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку. 3. Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”. 4. Тутешній, або місцевий – порядна людина 5. А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина 6. Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха 6а. Оферма царя небесного –  посиленне значення Оферми 7. Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга 8. Йойлик, Підскакевич – кар”єрист 9. Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга 10. Батяр – той що робить збитки 11. Свинтюх – падлюка 12.  Матолок– тупий чоловік 13. В сраці був- гімно видів – про людину, яка нічого не знає 14. Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших 15. Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище 16. Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат 17. Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка 18. Курвар -той що ходить до чужих жінок 19. Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина 20. Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне 21. Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка 22. А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву 23  Робить, як мокре горить. Робить, як в рукавицях, Має кучеряві пальці! Робить через сраку! Не робота, а драпанєго по стянах! – про незграб 24. Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково 25.  Ламага,  розлізлий, сліпцун – про будь кого 26. Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду 27. Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві І ще багато всякого.  На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті. Пише: Versii.if.ua фото: Depo.Закарпаття 
    6237 Опубліковано Oleksa Koba
  • 23 Лип 2017
    Якщо ви відкрили цю статтю, скоріш за все ви чудово усвідомлюєте, навіщо вам чеська мова і зайвий раз до її вивчення вас мотувати не потрібно. Проте, перелік порад, які допоможуть вам вивчати її самостійно ми почнемо з огляду переваг, чому ви маєте усі шанси, аби її добре розуміти і нею користуватись.     Отож переваги: Чеська є легшою за німецьку та англійську, адже це слов'янська мова і сама філософія, якщо можна так сказати, словотворення і граматики буде вам значно зрозумілішою. Чехія та Україна культурно близькі, ви знайдете чимало фільмів, книг, перекладених на вашу рідну, що неодмінно стане вам у нагоді. В процесі навчання ви будете здивовані, дізнавшись скільки спільних слів чеська має з українською. Варто зауважити, що більшість фахівців, перед початком вивчення рекомендують визначитись з метою. Адже якщо ваша ціль вивчити її для себе - вам вистачить безкоштовних інтернет курсів. Але, якщо ви хочете жити у Чехії, працювати чи навчатись, то за ціль потрібно ставити підготовку до іспиту, який обов'язково складається, щоб отримати дозвіл на постійне проживання. Про це ми більш детально розкажемо у іншому матеріалі. Що вам знадобиться: Окрім часу, натхнення та бажання без яких нажаль тут нікуди, вам знадобитьтся чеський словник. Якщо ж ви маєте смартфон, або планшет - то можете встановити перекладач на нього. На системі Андроїд є безліч програм за допомогою яких ви зможете отримувати переклад за допомогою простого натискання на слові.Про це ми також детальніше розкажемо у іншому огляді. Якщо ж ви використовуєте комп'ютер, то найзручніше буде користуватись перекладачем Гугл. А що ви скажете про підручники? Посібник, який рекомендують найчастіше - це книга Людмили Даниленко "Чеська Мова". Цей підручник містить усю необхідну теорію та практику, адже він був написаний спеціально для вищих учбових закладів, хоча через це він набуває певної сухості та академічності. Якщо ви зможете подолати себе і матимите силу волі, щоб постійно працювати - це чудовий і потужний варіант. Також ви можете скористатись підручником: "Чеська мова для українців" Ї.Гасіл, Н.Лобур, О.Паламарчук. А чи є якісь інші варіанти? Більшість спеціалістів зазначають, що більш ефективним і сучасним способом сьогодні можуть бути самовчителі. Вони містять базову граматику і словниковий запас. В більшості курс складається з 20-30 різних уроків де після кожного містяться корисні завдання та відповіді для самоперевірки. В більшості самовчителів є аудіо уроки, які допоможуть поставити наголос та замінять аудіювання. Кількість самовчителів сьогодні дуже велика різні спеціалісти рекомендують різні книги під свій смак, тому ми радимо підшукати самовчитель під себе, якщо такий варіант вас звісно зацікавив. А як з курсами в Інтернеті?В мережі збільшується кількість курсів, присвячених самостійному вивченню чеської. Цікавими є уроки на youtube на цьому каналі, ви дізнаєтесь чимало нового. Ознайомитись з базою вам точно допоможе наш український ресурс Лінгвопортал, автором якого є досвідчений вітчизняний викладач чеської. Ресурс містить детальні пояснення та огляд основ. Кожен урок має текстову транскрипцію та записи у мережі ютуб. Але цей ресурс водночас також є трохи сухим. Дуже корисним також є ресурс czech-in-prague.cz, який допоможе не лише новачкам, а і тим, хто вже давно вивчає чеську. Головне - практика Якими б хорошими не були ваші підручники та самовчителі, без практики ви не зможете нікуди просунутись. Тому: Складіть для себе список усіх інтернет чеських радіостанцій та слухайте живу мову, якщо не маєте можливості спілкуватись з чехами в живу. Наприклад ви можете скористатись цим посиланням. Знаходьте підкасти.  Відшукайте клуб мовного обміну на їх сайті чи в соц.мережах. Пошукайте онлайн-співрозмовника у skype, facebook, або спеціалізованих соціальних мережах. Можливо окрім практики вам вдасться знайти гарного друга, або навіть другу половинку? Філософія мови Мову не можливо зрозуміти, якщо ви не розумієте культури і менталітету народу. Для цього дивіться фільми. У мережі ви відшукаєте цілу купу ресурсів з чеьскими фільмами мовою оригіналу. Також у youtube ви можете знаходити відео з вистав, перфоменсів, акцій - де можна буде бути ближче до чеської культури. У цьому вам також допоможе підписка на сайт Чеського центру культури. А також, не забувайте про книги класиків Ярослава Гашека, Богуміла Грабала, Мілана Кундеру та інших. І остання порада, для відчайдушних Можливо ваша доля це людина з Чеської Республіки? Почавши стосунки з носієм мови і культури ви дуже швидко асимілюєтесь та зможете вільно говорити мовою людини, яку ви любите.  p.s. Навіщо відкладати час? Починайте вчитись зараз     
    5320 Опубліковано Oleksa Koba
  • 20 Черв 2017
    Які необхідно мати підтверджуючі документи для безперешкодного #безвізового перетину кордону ЄС? Крім біометричного паспорта, необхідно мати підтверджуючі документи, набір яких визначається метою поїздки.Прикордонні служби держав-членів ЄС можуть вимагати від громадян України підтвердження мети та умов перебування в Євросоюзі, а також достатніх фінансових засобів. Чинне законодавство ЄС і держав-членів не містить вичерпного переліку підтверджуючих документів, які прикордонні служби країн-членів ЄС матимуть право вимагати на кордоні від громадян третіх країн, що мають право безвізового в’їзду на територію Євросоюзу.Водночас, у Додатку І до Шенгенського кодексу наводиться перелік документів, які можуть використовуватись для підтвердження мети подорожі та умов перебування, зокрема:a) для ділових поїздок:- запрошення від фірми або органу влади відвідати зустрічі, конференції або події, пов’язані з торгівлею, промисловістю або роботою;- інші документи, які демонструють наявність торговельних або робочих відносин;- вхідні квитки на ярмарки і конгреси, якщо ви плануєте їх відвідати.(b) для подорожей з метою навчання в університеті чи інших видів навчання та вдосконалення навичок:- сертифікат про зарахування/реєстрацію до навчального закладу/курсів/школи з метою відвідання професійних або теоретичних курсів у рамках базового та інших рівнів навчання;- студентські картки або сертифікати відвідуваних курсів.(с) для подорожей з метою туризму або з особистих причин:- супровідні документи щодо проживання (запрошення від приймаючої сторони (господаря), якщо ви зупинитеся в нього (неї), супровідний документ від установи, що надає помешкання, або будь-який інший прийнятний документ, що свідчить про наявність помешкання для проживання;- супровідні документи щодо маршруту, підтвердження замовлення організованої подорожі або будь-якого іншого прийнятного документа, що свідчить про наявність плану подорожі;- супровідні документи щодо повернення: зворотній квиток або квиток туди-назад.(d) для подорожей з метою участі в політичних, наукових, культурних, спортивних чи релігійних заходах або з іншою метою: запрошення, вхідні квитки, дані про реєстрацію (enrolments) або ж програми, в яких зазначено за можливості назву приймаючої організації і тривалість перебування, або будь-які інші прийнятні документи, що засвідчують мету візиту.В свою чергу для перетину кордону з собою необхідно мати певну суму коштів на одну добу. Ми дізнались, скільки коштів необхідно для того, щоб потрапити до Чеської Республіки. Про це розповіла в коментарі кореспондентові Укрінформу заступник начальника прес-служби МЗС Чеської Республіки Ірена Валентова. Згідно зі ст. 6 п.1 Шенгенського кодексу, іноземець під час в'їзду має чітко обгрунтувати мету і умови планованого перебування і довести, що він забезпечений достатніми коштами для існування як під час запланованого перебування, так і для повернення в країну походження або в третю країну, в якій буде гарантовано його перебування і забезпечення. У нашій країні вищезгадані кошти розраховані на основі прожиткового мінімуму в Чеській Республіці, - сказала Валентова. Вона пояснила, що для перебування в ЧР строком до 30 днів особо, яка приїжджає, має довести наявність у неї на день не менше ніж 1100 чеських крон (тобто половини прожиткового рівня, який встановлений в країні на рівні 2200 крон), що еквівалентно 1220 грн або 42 євро. Якщо передбачуване перебування перевищує 30 днів, то гість країни має засвідчити, що він має в своєму розпорядженні суму в, щонайменше, 30Х1100 крон плюс по 4400 крон (два прожиткові мінімуми) за кожен подальший місяць. Представник МЗС передбачила, що відміна віз для короткострокового перебування без мети працевлаштування і ведення бізнесу підвищить кількість туристів з України в країни Шенгенської зони, включаючи Чехію. За її словами, зараз складно передбачити, наскільки збільшиться кількість туристів. Проте це не має вплинути на роботу повітряної гавані Праги і міжнародний аеропорт Вацлава Гавела не планує вживати жодних спеціальних заходів у контексті лібералізації візового режиму для України. У чеському МЗС також звернули увагу на те, що консульства країн Шенгенської зони в Україні видали в 2016 році в цілому майже 1,4 млн "шенгенських віз", з яких близько 60%, - багаторазові. Крім того, громадяни України могли їздити в країни Шенгенської угоди з національними довгостроковими візами і дозволом на перебування в окремих державах-членах, число яких було, за наявною інформацією, навіть вище, ніж кількість "шенгенських віз". У публікації використані матеріали з наступних джерел: https://www.facebook.com/ukraine.embassy.in.czechia https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2244309-u-mzs-cehii-skazali-aku-sumu-treba-mati-ukrainskim-turistam.html
    3569 Опубліковано Oleksa Koba
  • 26 Лип 2017
    Німецька компанія автобусних перевезень FlixBus розпочала продаж 700 акційних квитків з України до кількох європейських міст вартістю 5 і 8 євро. Про це повідомляє прес-служба компанії. Квитки з Києва та Львова до чеських Брно та Праги коштують від 8 євро. Подорожі із зазначених українських міст до польського Кракова коштують 5 євро. Зворотні напрямки мають таку саму вартість. Поїздки за акційними квитками можна здійснити з 27 липня по 16 серпня
    3114 Опубліковано Oleksa Koba
Точка зору 1 166 переглядів Oct 02, 2018
Повернення заробітчан на батьківщину - Досвід Латвії

Чи можна повернути співвітчизників, які поїхали шукати кращої долі до Євросоюзу? Останнім часом це питання стало дуже актуальним для України. Тим важливіше врахувати досвід, набутий країнами, які ще до нас зіткнулися зі схожими проблемами.

Для початку – зазирнемо на кілька років назад. У 2015 році ЄвроПравда готувала низку матеріалів про загрози проросійського сепаратизму в ЄС. 

Одне з найбільших вражень за результатами спілкування із заступником мера: у цьому регіоні, дуже депресивному за латвійськими мірками, знайшли кошти, щоб організовувати безкоштовні літні табори для дітей діаспорян. Навіть за хронічної нестачі коштів на розвиток у місцевому бюджеті це питання тут вважають надпріоритетним.

Результат пошуку зображень за запитом

Логіка цього кроку проста:

такі табори не дозволяють дітям остаточно відірватися від рідного середовища, а отже, залишають надію, що згодом дехто з них може повернутися на батьківщину.

За три роки ми знову згадали про ці спроби у Латвії. Чи принесла їхня політика результати? Чи з’явилися нові програми для діаспори? Як виявилося, на обидва питання відповідь ствердна.

Звісно, всі проблеми латиші не вирішили, але окремим регіонам є чим похвалитися. І не дарма йдеться про регіони, а не про країну. Донедавна держава майже не опікувалася цим питанням, залишивши його місцевій владі. Саме тому кожне з міст вирішувало самотужки, чи є в них можливості заохочувати своїх земляків повернутися додому і як саме це варто робити.

Результат пошуку зображень за запитом

На яких умовах ви готові повернутися?

Найуспішнішим виявився Цесіс – невеличке місто майже у двох годинах їзди від Риги.

"Відвідання Цесіса – як похід у гості до латвійської бабусі", – переконує рекламний проспект, що дали кореспонденту ЄвроПравди в інформаційному пункті. Місто справді виглядає дещо провінційним: невеличкий історичний центр, напівзруйнований замок, розмірене життя.

Здавалося б, звідки тут взятися проривним ідеям?

Та у міській думі переконують: ці враження помилкові. Нині у Цесісі – один із найменших рівнів безробіття у Латвії, лише 4,7%. А крім того, є великий попит на кваліфіковану робочу силу. І це сталося не просто так.

"Ідея звернутися до земляків, які зараз мешкають у Західній Європі, виникла 2015 року під час візиту до міста спеціального посла з питань зв’язків із діаспорою Роландса Лапуті. Він серед іншого сказав, що люди, які залишили Латвію через економічні проблеми, часто зберігають образу на державу, що перешкоджає спілкуванню з ними. Але – і це важливо – негативне ставлення поширюється саме на центральну владу, а не на місцеву. Тож наступного дня на планерці ми вирішили: маємо діяти", – розповідає спеціаліст мерії з питань комунікацій Александр Абрамовс.

Результат пошуку зображень за запитом

Першим ділом у мерії перевірили соціальні мережі, насамперед Facebook, шукаючи групи на кшталт "Латвійці в Англії" чи "Латвійці в Ірландії". А потім – створили власні групи, типу "Жителі Цесіса в Англії", та розпочали спілкування з людьми. А коли у таких групах набралося достатньо учасників, у мерії запропонували їм... поспілкуватися офлайн.

"Переважна більшість людей залишили країну під час останньої фінансової кризи у 2008-2009 роках. Вони не стежили за ситуацією вдома; багато хто вважав, що там нічого не змінилося. А тут мер міста пропонує їм зустрітися поруч із ними, в Лондоні, Дубліні тощо, та розповісти, на що перетворилося їхнє рідне місто", – розповідає Александр Абрамовс. Так, мер міста особисто декілька разів їздив зустрічатися з колишніми земляками. Адже якщо завданням є переконати, що цих людей дійсно хочуть бачити вдома – то опікуватися цим має перша особа.

Результат пошуку зображень за запитом

"Головне – ці зустрічі не можна проводити напередодні виборів, бо люди вирішать, що їх хочуть використати", – уточнюють у Цесіській міській думі.

Протягом 2016-2017 років мер провів зустрічі із земляками у Великій Британії, Ірландії та Данії. У планах на наступний рік – аналогічні зустрічі у Німеччині та Норвегії.

Приміром, у Лондоні мерові допомогло посольство, надавши для зустрічі приміщення. Іноді місце для зустрічі орендували, а інколи – зустрічалися вдома у когось із діаспорян.

Результат пошуку зображень за запитом

"Ще одна проблема – латвійці, які живуть у Західній Європі, працюють по 10-12 годин на добу. Їм дуже важко знайти час на зустрічі, а тим більше – знайти час, зручний для всіх. Тому ми намагалися влаштовувати ці зустрічі у дні державних свят у країнах, до яких ми їхали", – ділиться досвідом Александр Абрамовс.

Ще один секрет – не можна відразу починати розмову з пропаганди повернення. Краще розповісти про життя у місті, про зміни, а потім запитати: за яких умов люди можуть теоретично замислитися про повернення?

Житло, гранти та спецпрограми для вчителів

Як і варто було очікувати, перш за все "повертантам" потрібна робота.

Але при цьому головне – не впустити тих, хто зважився бодай подумати про повернення.

У мерії згадують, як один з британських латишів знайшов підходящу вакансію у Цесісі, але потенційному роботодавцю була потрібна особиста співбесіда. Співробітники мерії одразу поїхали до нього та влаштували скайп-зв'язок з Британією, не чекаючи, доки роботодавець узгодить деталі віртуальної співбесіди (або навпаки – вирішить "не заморочуватися").

А ще – як мерія допомогла двом землякам, які вирішили відкрити у Цесісі авторемонтну майстерню. Для них влада знайшла підходящу земельну ділянку. Чого не зробиш заради повернення людей!

Виявилося, що більшість діаспорян готові повернутися, щоб відкрити власну справу. Та як це зробити без початкового капіталу? Саме тому у Цесісі створили грантовий фонд, де за наявності гарного бізнес-плану можна отримати грант у 2 тис. євро.

Результат пошуку зображень за запитом

Ну і, звичайно ж, лишаються побутові проблеми: житло, школи та садочки для дітей.

Із першим вирішили дуже просто: у міста є база соціального житла, яке вони готові безкоштовно на два роки надавати тим, хто останні три роки прожив за кордоном і може це довести. Єдина умова – ця пільга не може бути пролонгована.

За два роки ці люди мають знайти роботу чи влаштувати свій бізнес та переїхати до нового помешкання.

З дітьми дещо складніше. І питання не в тому, що немає місць у школах чи садочках – вони є. Біда в тім, що діти емігрантів призабули рідну мову. Тому були створені спеціальні програми – в першу чергу для вчителів, які мають максимально прискорити інтеграцію дітей.

Пов’язане зображення

"Все дуже просто – ми ніколи не обіцяли золотих гір. Але все, що в наших силах, ми намагаємося зробити, щоб повернути людей", – пояснює Александр Абрамовс.

Вже за перший рік програми колишні діаспоряни відкрили у місті десять підприємств. А наразі йдеться про кількасот земляків, що повернулися до Цесіса.

Досвід невеликого міста став широко відомий – участь у програмі стали брати й колишні мешканці інших латвійських міст, які захотіли переїхати до Цесіса. А одночасно цю практику стали впроваджувати й інші муніципалітети.

 

Експеримент на державному рівні

Від нинішнього року з’явилися також державні програми щодо повернення діаспори.

"Пілотна програма стартувала 1 березня і допрацює у вигляді експерименту до кінця року. За нею створили п’ять посад регіональних координаторів (в чотирьох регіонах Латвії та у столиці), до яких звертаються за допомогою діаспоряни, що хочуть повернутися. А ми, за можливості, намагаємося їм допомогти", – розповідає Ія Гроза, координатор рееміграції регіону Відземе.

А ще держава створила грантовий фонд для допомоги. Наразі завершився прийом заявок на фінансування проектів, за яким можна отримати грант на суму до 9 тис. євро. Щоправда, кількість переможців поки буде невеликою – кожен із регіонів може виділити лише по 36 тис. євро.

"У нашому регіоні дуже цікаві заявки, а от в інших є проблеми. Адже до участі у конкурсі допущені лише ті, хто має реєстрацію проживання за кордоном. А багато хто, працюючи поза країною, зберігають житло вдома та формально вважаються такими, що продовжують жити у Латвії", – розповідає Ія Гроза.

Менше з тим, за три роки Латвія пройшла шлях від поодиноких ідей до державної програми повернення додому колишніх співвітчизників.

А найголовніше – те, що ці ідеї мають успіх.

Люди, які десять чи більше років жили за кордоном, повертаються додому. Часто – з новим досвідом та бажанням реалізовувати його на батьківщині.  

Як виявилося, переїзд до Західної Європи – це не дорога в один кінець. І цей латвійський урок є принципово важливим для України.

 

Автор: Юрій Панченко, редактор "Європейської правди", з Латвії

 

 



0 коментарів